Графіті мая — вид народної творчості стародавніх мая у доколоніальний період. Представляють собою графіті на стукко внутрішніх стін, підлогах, лавках самих різних будівель (храмів, пірамід, комор, осель). Загалом їх виявлено у 50 городищах мая, найбільше в маянських містах на території штатів Кампече і Юкатан (Мексика) та департаменту Петен (Гватемала).
Географія
Найзначніші групи графіті було виявлено в Тікалі, Чичен-Іці, Санта-Роса-Штампаку, Хольмулі, , Хочобі, Сан-Клементе, Накумі, Ц'ітбатнахі, а також у печерах мая. Найбільше знайдено маянських графіті області Ріо-Бек (штат Кампече) та Петені.
Час
Вивчення показало, що вони відносяться переважно до класичного періоду. Значна частина датується кінцем VII — початком VIII століть, тобто розквітом цивілізації класичного періоду. Графіті також створювалися у період занепад цивілізації класичного періоду.
Крім того, за останніми дослідженнями, виявлено графіті, що відносяться до післякласичного періоду. Детальний аналіз будівель виявив наявність графіті у докласичний період, зокрема в Тікалі.
Тематика
Це продряпані на гладкій стукковій поверхні, що представляють зображення людей, божеств, тварин, птахів, рослин, будівель (пірамід, храмів), прапорів, написи, трони, іноді повноцінні жанрові сценки з життя володарів, богів, звичайних мешканців міст (представлені настільні і колективні ігри) геометричні та абстрактні фігури.
Автори
Стосовно авторів і призначення графіті дотепер немає відомостей. За однією версією дослідників, ці малюнки були лише результатом короткочасної забави нудьгуватого мешканця або відвідувача будівлі. Інші вчені переконані, що графіті стародавніх мая являють собою своєрідний вид вотивних принесень. Натепер, виявлено, що більшість створено представниками заможніх верств, насамперед знаттю. На думку дослідників, це було своєрідним хобі тодішніх аристократів, створення власних графіті вважалося частиною відмінностей від інших. Подальше вивчення графіті довело, що малюнки в храмах та палацах створені більш якісно та правдиво, ніж графіті в оселях та коморах, що ймовірно належать нижчим верствам маянського суспільства.
Опис
Техніка
Вони представляють собою особливий вид образотворчого мистецтва. Намальовані червоними (частіше помаранчево-червоною) або чорними фарбами. Для першого використовувалися гематіт та кольорова глина, для другого — вугілля та інші чорні барвники. Жовті та сині лінії в графіті доволі рідкісні.
Робилися гострими предметами по стукко або твердій будь-якій поверхні. Якість створення у них різна: деякі з них грубі і досить примітивні, інші вражають своїми художніми якостями.
Властивості
Ці малюнки представлені у різних місцях і вони жодним чином між собою не співвідносяться. Їх знайдено на стелях, стінах, підлогах, лавах, кутах, в темних коридорах, проходах найрізноманітніших будівель (осель, пірамід, храмів, комор). В печерах частіше залишали відбитки руки чи ноги, а також трафаретні зображення.
Так, серед графіті в так званому «Палаці Малера» (Тікаль), що датуються VII—VIII ст., присутній чудовий малюнок танцюриста з прекрасно вираженою динамікою руху і ретельною обробкою деталей костюма. У цьому ж будинку інше графіті передає складну сюжетну композицію: на вершині піраміди знаходиться трон, на якому сидить людина зі скіпетром у руках. Над ним височіє велетенська фігура ягуара, що стоїть, спираючись передніми лапами на довгий жезл, на спині ягуара — велика маска у вигляді людського обличчя.
На тікальському графіті з храму II, який відносять до VII в., представлено церемонію принесення в жертву: на помості підносяться два стовпи, до яких прив'язаний бранець, в його тілі стирчить спис або стріла. Праворуч від помосту знаходиться людина в шоломі у формі пташиної голови, в руках у нього лук або копьеметалка. Зліва за подіями спостерігає жінка з безпорадно розведеними руками (за іншим варіант тлумачення плескає у долоні). Вся сцена передана жваво і динамічно кількома великими штрихами, без дрібних деталей. Інше графіті з того ж храму представляє майстерно передану складну позу людської фігури: ахав (цар) сидить на троні, піднявши зігнуту в коліні праву ногу і впершись в неї руку. Іншою рукою він сперся на сидінні, ліва нога витягнута — він уважно вдивляється перед собою. Таке положення фігури не зустрічається в інших пам'ятниках мистецтва мая.
Побутовий характер носять графіті з будівлі під назвою «П'ятиповерховий палац» (Тікаль). Тут зображено процесію релігійного характеру. Попереду йде невисокий музика, притримуючи однією рукою біля рота довгу дерев'яну трубку. Він веде на повідку маленьку собачку. За ним слідує другий трубач, а за ними простують два вояки зі списами в руках і з химерними зачісками (або головними уборами).
Цікавими є графіті з поселення Ц'ітбатнах (департамент Петен). більшість з них представлені у «Будинку розписів» (загалом 160) на стелі і стінак. Після ретельного вивчення зображень фахівці змогли виділити групи богів, людей, тварин, абстрактні символи і навіть написи. Серед останніх зустрічається титул «володар Хушхаабте», що сприяє вивченю політичної історії колишньої царства на території цього поселення. Інші графіті відкривають перед дослідниками світ богів мая, вигляд яких відрізняється від стандартних зображень на стелах і парадній кераміці.
Масштабною є графіті-композиція у Ріо-Беку, яка представляє комплекс церемоніальних сцен, загальним розміром до 2,5 м. Тут представлені божества і різні міфологічні істоти мая, чоловічі та жіночі образи. На них зображені представники знаті та жерці.
На графіті в інших містах мая присутні піраміди, іноді з будівлями, дахи яких вкриті соломою, човни з вітрилами, прапори, різні тварини, зокрема ягуар, олень, змія, птахи, атакож ієрогліфічні написи.
Значення
Графіті важливі для вчених, насамперед, тим, що є яскравим прикладом неформального «домашнього» мистецтва стародавніх мая, дозволяють дізнатися більше про повсякденне життя народу, дають розуміння особливостей стародавнього суспільства мая, їхніх звичаїв.
Джерела
- Demarest, Arthur (2004). Ancient Maya: The Rise and Fall of a Forest Civilization. Cambridge, UK: Cambridge University Press. .
- Vidal Lorenzo, Cristina and Gaspar Muñoz Cosme, eds. (2009). Los grafitos mayas. Cuadernos de arquitectura y arqueología maya (in Spanish) 2. Universidad Politécncia de Valencia, Valencia, Spain.
- Kováč, Milan (2012) Grafitos de Tz´ibatnah: El arte maya extraoficial del Petén noreste. Simposio de Investigaciones Arqueológicas en Guatemala (Guatemala City, Guatemala: Ministerio de Cultura y Deportes, Instituto de Antropología e Historia and Asociación Tikal). XXV (2011): 196—206. Retrieved 2015-03-24.
- Maya Art
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Графіті майя |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grafiti maya vid narodnoyi tvorchosti starodavnih maya u dokolonialnij period Predstavlyayut soboyu grafiti na stukko vnutrishnih stin pidlogah lavkah samih riznih budivel hramiv piramid komor osel Zagalom yih viyavleno u 50 gorodishah maya najbilshe v mayanskih mistah na teritoriyi shtativ Kampeche i Yukatan Meksika ta departamentu Peten Gvatemala Grafiti maya La BlankaGeografiyaNajznachnishi grupi grafiti bulo viyavleno v Tikali Chichen Ici Santa Rosa Shtampaku Holmuli Hochobi San Klemente Nakumi C itbatnahi a takozh u pecherah maya Najbilshe znajdeno mayanskih grafiti oblasti Rio Bek shtat Kampeche ta Peteni ChasVivchennya pokazalo sho voni vidnosyatsya perevazhno do klasichnogo periodu Znachna chastina datuyetsya kincem VII pochatkom VIII stolit tobto rozkvitom civilizaciyi klasichnogo periodu Grafiti takozh stvoryuvalisya u period zanepad civilizaciyi klasichnogo periodu Krim togo za ostannimi doslidzhennyami viyavleno grafiti sho vidnosyatsya do pislyaklasichnogo periodu Detalnij analiz budivel viyaviv nayavnist grafiti u doklasichnij period zokrema v Tikali TematikaCe prodryapani na gladkij stukkovij poverhni sho predstavlyayut zobrazhennya lyudej bozhestv tvarin ptahiv roslin budivel piramid hramiv praporiv napisi troni inodi povnocinni zhanrovi scenki z zhittya volodariv bogiv zvichajnih meshkanciv mist predstavleni nastilni i kolektivni igri geometrichni ta abstraktni figuri AvtoriStosovno avtoriv i priznachennya grafiti doteper nemaye vidomostej Za odniyeyu versiyeyu doslidnikiv ci malyunki buli lishe rezultatom korotkochasnoyi zabavi nudguvatogo meshkancya abo vidviduvacha budivli Inshi vcheni perekonani sho grafiti starodavnih maya yavlyayut soboyu svoyeridnij vid votivnih prinesen Nateper viyavleno sho bilshist stvoreno predstavnikami zamozhnih verstv nasampered znattyu Na dumku doslidnikiv ce bulo svoyeridnim hobi todishnih aristokrativ stvorennya vlasnih grafiti vvazhalosya chastinoyu vidminnostej vid inshih Podalshe vivchennya grafiti dovelo sho malyunki v hramah ta palacah stvoreni bilsh yakisno ta pravdivo nizh grafiti v oselyah ta komorah sho jmovirno nalezhat nizhchim verstvam mayanskogo suspilstva OpisTehnika Voni predstavlyayut soboyu osoblivij vid obrazotvorchogo mistectva Namalovani chervonimi chastishe pomaranchevo chervonoyu abo chornimi farbami Dlya pershogo vikoristovuvalisya gematit ta kolorova glina dlya drugogo vugillya ta inshi chorni barvniki Zhovti ta sini liniyi v grafiti dovoli ridkisni Robilisya gostrimi predmetami po stukko abo tverdij bud yakij poverhni Yakist stvorennya u nih rizna deyaki z nih grubi i dosit primitivni inshi vrazhayut svoyimi hudozhnimi yakostyami Vlastivosti Ci malyunki predstavleni u riznih miscyah i voni zhodnim chinom mizh soboyu ne spivvidnosyatsya Yih znajdeno na stelyah stinah pidlogah lavah kutah v temnih koridorah prohodah najriznomanitnishih budivel osel piramid hramiv komor V pecherah chastishe zalishali vidbitki ruki chi nogi a takozh trafaretni zobrazhennya Tak sered grafiti v tak zvanomu Palaci Malera Tikal sho datuyutsya VII VIII st prisutnij chudovij malyunok tancyurista z prekrasno virazhenoyu dinamikoyu ruhu i retelnoyu obrobkoyu detalej kostyuma U comu zh budinku inshe grafiti peredaye skladnu syuzhetnu kompoziciyu na vershini piramidi znahoditsya tron na yakomu sidit lyudina zi skipetrom u rukah Nad nim visochiye veletenska figura yaguara sho stoyit spirayuchis perednimi lapami na dovgij zhezl na spini yaguara velika maska u viglyadi lyudskogo oblichchya Na tikalskomu grafiti z hramu II yakij vidnosyat do VII v predstavleno ceremoniyu prinesennya v zhertvu na pomosti pidnosyatsya dva stovpi do yakih priv yazanij branec v jogo tili stirchit spis abo strila Pravoruch vid pomostu znahoditsya lyudina v sholomi u formi ptashinoyi golovi v rukah u nogo luk abo kopemetalka Zliva za podiyami sposterigaye zhinka z bezporadno rozvedenimi rukami za inshim variant tlumachennya pleskaye u doloni Vsya scena peredana zhvavo i dinamichno kilkoma velikimi shtrihami bez dribnih detalej Inshe grafiti z togo zh hramu predstavlyaye majsterno peredanu skladnu pozu lyudskoyi figuri ahav car sidit na troni pidnyavshi zignutu v kolini pravu nogu i vpershis v neyi ruku Inshoyu rukoyu vin spersya na sidinni liva noga vityagnuta vin uvazhno vdivlyayetsya pered soboyu Take polozhennya figuri ne zustrichayetsya v inshih pam yatnikah mistectva maya Pobutovij harakter nosyat grafiti z budivli pid nazvoyu P yatipoverhovij palac Tikal Tut zobrazheno procesiyu religijnogo harakteru Poperedu jde nevisokij muzika pritrimuyuchi odniyeyu rukoyu bilya rota dovgu derev yanu trubku Vin vede na povidku malenku sobachku Za nim sliduye drugij trubach a za nimi prostuyut dva voyaki zi spisami v rukah i z himernimi zachiskami abo golovnimi uborami Cikavimi ye grafiti z poselennya C itbatnah departament Peten bilshist z nih predstavleni u Budinku rozpisiv zagalom 160 na steli i stinak Pislya retelnogo vivchennya zobrazhen fahivci zmogli vidiliti grupi bogiv lyudej tvarin abstraktni simvoli i navit napisi Sered ostannih zustrichayetsya titul volodar Hushhaabte sho spriyaye vivchenyu politichnoyi istoriyi kolishnoyi carstva na teritoriyi cogo poselennya Inshi grafiti vidkrivayut pered doslidnikami svit bogiv maya viglyad yakih vidriznyayetsya vid standartnih zobrazhen na stelah i paradnij keramici Masshtabnoyu ye grafiti kompoziciya u Rio Beku yaka predstavlyaye kompleks ceremonialnih scen zagalnim rozmirom do 2 5 m Tut predstavleni bozhestva i rizni mifologichni istoti maya cholovichi ta zhinochi obrazi Na nih zobrazheni predstavniki znati ta zherci Na grafiti v inshih mistah maya prisutni piramidi inodi z budivlyami dahi yakih vkriti solomoyu chovni z vitrilami prapori rizni tvarini zokrema yaguar olen zmiya ptahi atakozh iyeroglifichni napisi ZnachennyaGrafiti vazhlivi dlya vchenih nasampered tim sho ye yaskravim prikladom neformalnogo domashnogo mistectva starodavnih maya dozvolyayut diznatisya bilshe pro povsyakdenne zhittya narodu dayut rozuminnya osoblivostej starodavnogo suspilstva maya yihnih zvichayiv DzherelaDemarest Arthur 2004 Ancient Maya The Rise and Fall of a Forest Civilization Cambridge UK Cambridge University Press ISBN 978 0 521 53390 4 Vidal Lorenzo Cristina and Gaspar Munoz Cosme eds 2009 Los grafitos mayas Cuadernos de arquitectura y arqueologia maya in Spanish 2 Universidad Politecncia de Valencia Valencia Spain Kovac Milan 2012 Grafitos de Tz ibatnah El arte maya extraoficial del Peten noreste Simposio de Investigaciones Arqueologicas en Guatemala Guatemala City Guatemala Ministerio de Cultura y Deportes Instituto de Antropologia e Historia and Asociacion Tikal XXV 2011 196 206 Retrieved 2015 03 24 Maya ArtVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Grafiti majya