Накум або Наккун (ісп. Nakúm) — руїни міста цивілізації мая в департаменті Петен (Гватемала). Назва перекладається як «Дім горщику». Є частиною «Національного культурного парку Яшха-Накум-Наранхо».
Накум | |
---|---|
Головний храм | |
Статус | національний культурний парк |
Країна | Гватемала |
Регіон | Петен |
Історія | |
Датування | бл.450 до н. е. — 950 |
Періоди | докласичний і класичний періоди |
Археологічна культура | мая |
Дослідження | |
Відкрито | 1905 |
Відкривач | Моріс Перін'ї |
Накум у Вікісховищі |
Історія
Стародавні назви міста та царства на сьогодні невідомі. Перші поселення виникли у середині докласичного періоду. Втім внаслідок невідомих на сьогодні процес зазнало руйнувань. Відродження почалося наприкінці докласичного періоду.
У ранньокласичний період на цьому місці постала невеличка держава. Про цей період в історії Накума поки що відомо замало. Піднесення почалося наприкінці класичного періоду — з початку VII століття. Особливо бурхливий розвиток набув, коли інші держави мая зникли або значно занепали. Тоді правителі Накума використовували вигідне розташування міста, поблизу річки Хольмуль, на перетині торговельних шляхів. Втім відомості щодо місцевої династії вкрай малі. Припинило своє існування в середині X ст.
Опис
Знаходиться на північному березі річки Хольмуль, на відстані у 17 км від руїн міста Яшха, 32 км на південний схід від Тікаля і в 28 км на захід — північний захід від Наранхо, в департаменті Петен, на півночі Гватемали.
Загальна площа становить 28 га. За своєю архітектурою будови в Накумі відповідають «стилю Петен». Кількість монументальних споруд, що натепер виявлено і частково описано, становить понад 200, зокрема кам'яні храми і палаци зі ступінчастим склепінням.
Територія умовно поділяється на Північний та Південний сектори. На території першого знаходиться велика простора площа і декілька великих комплексів й будівель (Групи «Захід», «Північ», «Схід»). Серед них виділяється «Храм X». Північний сектор поєднано з Південним через храмовий комплекс «Перін'ї-Ла Іглесія».
Будівлі Південного сектору переважають Північний за масштабністю та вражаючим розміром храмів і палаців. До Південного сектору тягнеться дорога-гребля завдовжки 250 м. На території Південного сектора розміщався невеличкий майданчик для гри у м'яч (Структури 7 і 8). Тут також є декілька величезних подвійних комплексів (трикутний храм і піраміда), що отримали назви Будівлі A, B, C (Центральна площа), V (Східна площа), U (Південно-Східна площа) з напрямком на північ. Структури А і С разом утворюють астрономічний комплекс. Структура V має склепіння і вертикальні стінки.
У межах цього сектор розміщується акрополь. Він складається з 12 груп палаців-дворів з загальною кількість 44 кімнати (загальна назва Будівля D). Помешкання володаря царства розташовувалися у Будівлі Y. У комплексі акрополя виявлено рештки будівель, що датуються ранньокласичним періодом. Інтерес являє «Храм Q» пізньокласичного періоду. У VIII ст. ритуально-адміністративний центр перенесли у південну частину. Водночас споруди, що були зруйновані або занедбані у попередні століття, були відновлені. При цьому зводені нові будівлі. Тут виявлено лише 1 царське поховані (у храмі піраміди ST 15).
Виявлено 15 стел, зокрема 12 гладеньких і 3 різьблених, що датуються від 771 до 819 року.
На території археологічної пам'ятки виявлено доволі багато графіті мая, що є однією з найбільших колекцій серед маянських міст.
Історія досліджень
У 1905 році виявлено дослідником Морісом Перін'ї. Він дослідив будівлі в межах Південного сектору. З цього періоду нетривалі дослідження велися у 1930-х та 1970-х роках Лише з 1990 року за ініціативи влади Гватемали тут розпочалися ґрунтовні археологічні розкопки на чолі із Бернардом Ермесом.
Джерела
- Hellmuth N.M. 1970. Changes in the utilization of food resources in the southern Maya lowlands. — Abstract of Paper for the 35 AM SAA (México) p. 270—272. (англ.)
- Tozzer A. M. 1913. A Preliminary study of the prehistoric ruins of Nakum, Guatemala. PMM, v. V, JSTe 3. 2 ed. 1968 (англ.)
- Zralka, Jaroslaw (2007). The Nakum Archaeological Project: Investigations on the Banks of the Holmul River, Guatemala. The Foundation Granting Department: Reports Submitted to FAMSI. Foundation for the Advancement of Mesoamerican Studies, Inc. Retrieved 2009-05-22. (англ.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Накум |
- Nakúm
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nakum abo Nakkun isp Nakum ruyini mista civilizaciyi maya v departamenti Peten Gvatemala Nazva perekladayetsya yak Dim gorshiku Ye chastinoyu Nacionalnogo kulturnogo parku Yashha Nakum Naranho NakumGolovnij hramStatus nacionalnij kulturnij parkKrayina GvatemalaRegion PetenIstoriyaDatuvannya bl 450 do n e 950Periodi doklasichnij i klasichnij periodiArheologichna kultura mayaDoslidzhennyaVidkrito 1905Vidkrivach Moris Perin yi Nakum u VikishovishiIstoriyaStarodavni nazvi mista ta carstva na sogodni nevidomi Pershi poselennya vinikli u seredini doklasichnogo periodu Vtim vnaslidok nevidomih na sogodni proces zaznalo rujnuvan Vidrodzhennya pochalosya naprikinci doklasichnogo periodu U rannoklasichnij period na comu misci postala nevelichka derzhava Pro cej period v istoriyi Nakuma poki sho vidomo zamalo Pidnesennya pochalosya naprikinci klasichnogo periodu z pochatku VII stolittya Osoblivo burhlivij rozvitok nabuv koli inshi derzhavi maya znikli abo znachno zanepali Todi praviteli Nakuma vikoristovuvali vigidne roztashuvannya mista poblizu richki Holmul na peretini torgovelnih shlyahiv Vtim vidomosti shodo miscevoyi dinastiyi vkraj mali Pripinilo svoye isnuvannya v seredini X st OpisZnahoditsya na pivnichnomu berezi richki Holmul na vidstani u 17 km vid ruyin mista Yashha 32 km na pivdennij shid vid Tikalya i v 28 km na zahid pivnichnij zahid vid Naranho v departamenti Peten na pivnochi Gvatemali Zagalna plosha stanovit 28 ga Za svoyeyu arhitekturoyu budovi v Nakumi vidpovidayut stilyu Peten Kilkist monumentalnih sporud sho nateper viyavleno i chastkovo opisano stanovit ponad 200 zokrema kam yani hrami i palaci zi stupinchastim sklepinnyam Teritoriya umovno podilyayetsya na Pivnichnij ta Pivdennij sektori Na teritoriyi pershogo znahoditsya velika prostora plosha i dekilka velikih kompleksiv j budivel Grupi Zahid Pivnich Shid Sered nih vidilyayetsya Hram X Pivnichnij sektor poyednano z Pivdennim cherez hramovij kompleks Perin yi La Iglesiya Budivli Pivdennogo sektoru perevazhayut Pivnichnij za masshtabnistyu ta vrazhayuchim rozmirom hramiv i palaciv Do Pivdennogo sektoru tyagnetsya doroga greblya zavdovzhki 250 m Na teritoriyi Pivdennogo sektora rozmishavsya nevelichkij majdanchik dlya gri u m yach Strukturi 7 i 8 Tut takozh ye dekilka velicheznih podvijnih kompleksiv trikutnij hram i piramida sho otrimali nazvi Budivli A B C Centralna plosha V Shidna plosha U Pivdenno Shidna plosha z napryamkom na pivnich Strukturi A i S razom utvoryuyut astronomichnij kompleks Struktura V maye sklepinnya i vertikalni stinki U mezhah cogo sektor rozmishuyetsya akropol Vin skladayetsya z 12 grup palaciv dvoriv z zagalnoyu kilkist 44 kimnati zagalna nazva Budivlya D Pomeshkannya volodarya carstva roztashovuvalisya u Budivli Y U kompleksi akropolya viyavleno reshtki budivel sho datuyutsya rannoklasichnim periodom Interes yavlyaye Hram Q piznoklasichnogo periodu U VIII st ritualno administrativnij centr perenesli u pivdennu chastinu Vodnochas sporudi sho buli zrujnovani abo zanedbani u poperedni stolittya buli vidnovleni Pri comu zvodeni novi budivli Tut viyavleno lishe 1 carske pohovani u hrami piramidi ST 15 Viyavleno 15 stel zokrema 12 gladenkih i 3 rizblenih sho datuyutsya vid 771 do 819 roku Na teritoriyi arheologichnoyi pam yatki viyavleno dovoli bagato grafiti maya sho ye odniyeyu z najbilshih kolekcij sered mayanskih mist Istoriya doslidzhenU 1905 roci viyavleno doslidnikom Morisom Perin yi Vin doslidiv budivli v mezhah Pivdennogo sektoru Z cogo periodu netrivali doslidzhennya velisya u 1930 h ta 1970 h rokah Lishe z 1990 roku za iniciativi vladi Gvatemali tut rozpochalisya gruntovni arheologichni rozkopki na choli iz Bernardom Ermesom DzherelaHellmuth N M 1970 Changes in the utilization of food resources in the southern Maya lowlands Abstract of Paper for the 35 AM SAA Mexico p 270 272 angl Tozzer A M 1913 A Preliminary study of the prehistoric ruins of Nakum Guatemala PMM v V JSTe 3 2 ed 1968 angl Zralka Jaroslaw 2007 The Nakum Archaeological Project Investigations on the Banks of the Holmul River Guatemala The Foundation Granting Department Reports Submitted to FAMSI Foundation for the Advancement of Mesoamerican Studies Inc Retrieved 2009 05 22 angl PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nakum Nakum