Санта-Роса-Штампак (ісп. Santa Rosa Xtampak) — руїни міста цивілізації мая у штаті Кампече (Мексика). Більш знана як «Штампак». У перекладі з мови мая назва «Штампак» перекладається як «Старі стіни».
Санта-Роса-Штампак | |
---|---|
Країна | Мексика |
Регіон | Кампече |
Історія | |
Датування | 400 до н. е. — 1000 |
Періоди | Докласичний і класичний періоди |
Археологічна культура | мая |
Дослідження | |
Відкрито | 1841 |
Відкривач | Джон Ллойд Стефенс і Фредерик Казервуд |
Санта-Роса-Штампак у Вікісховищі |
Історія
Стародавня назва невідома. Поселення було засновано у докласичний період, близько 400 року до н. е. Утім тривалий час залишалося невеличким містечком. Достеменно невідомий час розширення міста й збільшення його населення — 100—200 роки н. е. (кінець докласичного періоду) або 300—400 роки (початок класичного періоду). Саме в час переходу між обома періодами сформувалася політична структура й постала самостійна держава Чене. Але емблемний ієрогліф цього царства поки не знайдено.
Час розквіту припав на 550—950 роки. У цей період чисельність населення склала 10 тисяч осіб. Стосовно політичної історії недостатньо відомостей. Відносини з провідними державами Південних низин замало з'ясовані.
Занепад відбувся у 2-й половині X століття.
Опис
Розташовано на відстані 10 км від руїн Ічпіча, 26 км від міста Хопельчен, в області Ченес, неподалік від межі зі штатом Юкатан.
Загальна площа становить 9 км2. Зведено на вирівненому пагорбі діаметром 800 м, з нього відкривався чудовий вигляд на долину. Навколо руїн знайдено рештки терас, де вирощували сільськогосподарські культури. Складається з 9 церемоніальних площ, що були зв'язані одна з одною. Місто зведено у двох архітектурних стилях: Ченес і Пуук.
Найбільшою спорудою є так званий «Зірковий пагорб», що являє собою велику платформу зі сходами й складається з 10 будов. Вони є рештками великої піраміди.
Цікавинкою є напівзруйнований палац ахавів. Він має 3 поверхи та 47 кімнат. По чотирьох сторонам масиву, що має в плані фігуру хреста, на першому поверсі розташовані подвійні рядки кімнат (всього 29). Ліве і праве крила майже абсолютно симетричні. Другий поверх вкриває дещо більший простір, ніж верхня площа основи, тобто фасадні стіни приміщень другого поверху спираються на серединні стіни першого. На другому поверсі знаходяться 12 кімнат і дві невеликі внутрішні сходи, що ведуть наверх. На третьому поверсі, що складається з 6 окремих кімнат, розміщена арка, що самостійно стоїть, від якої розташовані по західному схилу кам'яного масиву величні сходи, які ведуть до низу. Кімнати 3, 15, 17, 18, 24, 26 містять ліжка. Вхід з фасаду на другий поверх має форму відкритої пащі змії (при цьому нижня «щелепа» відсутня).
До палацу долучається так званий «Червоний будинок», що 3 кімнати. Створено у стилі Ранній Пуук. Неподалік є споруда з проходом подвійної змії, що має 4 кімнати.
Особливою є велика площа, навколо розташовані подовжені будинки завдовжки 50 м, утворюючи своєрідний закритий «двір». Фасад цього «двору» поєднує стилі Ченес й Пуук. На території виявлено піраміду кінця класичного періоду.
На північний Захід від палацу розташовано так званні Південно-Західну групу, що складається з великої l-подібної будови з 11 кімнатами. Вона відповідає стилю Прото-Пуук.
На південний схід від центру знаходиться група «Південно-Східний чотирикутник». Являє собою поєднання 4 довгих будов з одним або двома рядами кімнат навколо квадратного двору. Нижні частини будівель сильно пошкоджені.
На стінах палацу добре збереглися фрески, які замалював Ф. Казервуд. Розташовані на 10 «чепцевих каміннях» у декількох кімнатах на 2-му поверсі.
Стели, що зводилися у місті, датуються періодом з 646 до 948 року. Більшість з них гладенькі, 8 з них виявлено біля великої піраміди — Зіркового пагорбу.
- Палац
-
- Стела 2
-
Історія досліджень
Виявлено у 1841 році американцями Джоном Ллойдом Стефенсом й Фредериком Казервудом, втім внаслідок захворювання на малярію вони не змогли продовжити роботи. Юкатанська війна стала причиною подальшого руйнування міста. Лише наприкінці XIX ст. нові замальовки зробив австрійський дослідник Теоберт Малер.
Значні дослідження відбувалися у 1930-1940-х роках на чолі із Гаррі Поллоком, Карлом Руппертом й Лоренсом Ройсом. У 1950-х роках дослідження проводив Д. Брейнерд. З 1995 року розкопки вели Антоніо Бенавідес Кастільо, Рене Сапата.
Джерела
- George F. Andrews: Pyramids and palaces, monsters and masks, the golden age of Maya architecture. vol. 2: Architecture of the Chenes region. Labyrinthos, Lancaster (CA) 1995, , S. 243—320. (англ.)
- Daniel Graña-Behrens: Die Maya-Inschriften aus Nordwestyukatan, Mexiko. Dissertation. Bonn 2002. (нім.)
Посилання
- Руины города Санта-Роса-Штампак (Santa Rosa Xtampak) на карте [1] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Santa Rosa Shtampak isp Santa Rosa Xtampak ruyini mista civilizaciyi maya u shtati Kampeche Meksika Bilsh znana yak Shtampak U perekladi z movi maya nazva Shtampak perekladayetsya yak Stari stini Santa Rosa ShtampakKrayina MeksikaRegionKampecheIstoriyaDatuvannya400 do n e 1000PeriodiDoklasichnij i klasichnij periodiArheologichna kulturamayaDoslidzhennyaVidkrito1841VidkrivachDzhon Llojd Stefens i Frederik Kazervud Santa Rosa Shtampak u VikishovishiIstoriyaShtampak i region Chenes u 800 roci Starodavnya nazva nevidoma Poselennya bulo zasnovano u doklasichnij period blizko 400 roku do n e Utim trivalij chas zalishalosya nevelichkim mistechkom Dostemenno nevidomij chas rozshirennya mista j zbilshennya jogo naselennya 100 200 roki n e kinec doklasichnogo periodu abo 300 400 roki pochatok klasichnogo periodu Same v chas perehodu mizh oboma periodami sformuvalasya politichna struktura j postala samostijna derzhava Chene Ale emblemnij iyeroglif cogo carstva poki ne znajdeno Chas rozkvitu pripav na 550 950 roki U cej period chiselnist naselennya sklala 10 tisyach osib Stosovno politichnoyi istoriyi nedostatno vidomostej Vidnosini z providnimi derzhavami Pivdennih nizin zamalo z yasovani Zanepad vidbuvsya u 2 j polovini X stolittya OpisRoztashovano na vidstani 10 km vid ruyin Ichpicha 26 km vid mista Hopelchen v oblasti Chenes nepodalik vid mezhi zi shtatom Yukatan Zagalna plosha stanovit 9 km2 Zvedeno na virivnenomu pagorbi diametrom 800 m z nogo vidkrivavsya chudovij viglyad na dolinu Navkolo ruyin znajdeno reshtki teras de viroshuvali silskogospodarski kulturi Skladayetsya z 9 ceremonialnih plosh sho buli zv yazani odna z odnoyu Misto zvedeno u dvoh arhitekturnih stilyah Chenes i Puuk Najbilshoyu sporudoyu ye tak zvanij Zirkovij pagorb sho yavlyaye soboyu veliku platformu zi shodami j skladayetsya z 10 budov Voni ye reshtkami velikoyi piramidi Cikavinkoyu ye napivzrujnovanij palac ahaviv Vin maye 3 poverhi ta 47 kimnat Po chotiroh storonam masivu sho maye v plani figuru hresta na pershomu poversi roztashovani podvijni ryadki kimnat vsogo 29 Live i prave krila majzhe absolyutno simetrichni Drugij poverh vkrivaye desho bilshij prostir nizh verhnya plosha osnovi tobto fasadni stini primishen drugogo poverhu spirayutsya na seredinni stini pershogo Na drugomu poversi znahodyatsya 12 kimnat i dvi neveliki vnutrishni shodi sho vedut naverh Na tretomu poversi sho skladayetsya z 6 okremih kimnat rozmishena arka sho samostijno stoyit vid yakoyi roztashovani po zahidnomu shilu kam yanogo masivu velichni shodi yaki vedut do nizu Kimnati 3 15 17 18 24 26 mistyat lizhka Vhid z fasadu na drugij poverh maye formu vidkritoyi pashi zmiyi pri comu nizhnya shelepa vidsutnya Do palacu doluchayetsya tak zvanij Chervonij budinok sho 3 kimnati Stvoreno u stili Rannij Puuk Nepodalik ye sporuda z prohodom podvijnoyi zmiyi sho maye 4 kimnati Osoblivoyu ye velika plosha navkolo roztashovani podovzheni budinki zavdovzhki 50 m utvoryuyuchi svoyeridnij zakritij dvir Fasad cogo dvoru poyednuye stili Chenes j Puuk Na teritoriyi viyavleno piramidu kincya klasichnogo periodu Na pivnichnij Zahid vid palacu roztashovano tak zvanni Pivdenno Zahidnu grupu sho skladayetsya z velikoyi l podibnoyi budovi z 11 kimnatami Vona vidpovidaye stilyu Proto Puuk Na pivdennij shid vid centru znahoditsya grupa Pivdenno Shidnij chotirikutnik Yavlyaye soboyu poyednannya 4 dovgih budov z odnim abo dvoma ryadami kimnat navkolo kvadratnogo dvoru Nizhni chastini budivel silno poshkodzheni Na stinah palacu dobre zbereglisya freski yaki zamalyuvav F Kazervud Roztashovani na 10 chepcevih kaminnyah u dekilkoh kimnatah na 2 mu poversi Steli sho zvodilisya u misti datuyutsya periodom z 646 do 948 roku Bilshist z nih gladenki 8 z nih viyavleno bilya velikoyi piramidi Zirkovogo pagorbu Palac Stela 2Istoriya doslidzhenViyavleno u 1841 roci amerikancyami Dzhonom Llojdom Stefensom j Frederikom Kazervudom vtim vnaslidok zahvoryuvannya na malyariyu voni ne zmogli prodovzhiti roboti Yukatanska vijna stala prichinoyu podalshogo rujnuvannya mista Lishe naprikinci XIX st novi zamalovki zrobiv avstrijskij doslidnik Teobert Maler Znachni doslidzhennya vidbuvalisya u 1930 1940 h rokah na choli iz Garri Pollokom Karlom Ruppertom j Lorensom Rojsom U 1950 h rokah doslidzhennya provodiv D Brejnerd Z 1995 roku rozkopki veli Antonio Benavides Kastilo Rene Sapata DzherelaGeorge F Andrews Pyramids and palaces monsters and masks the golden age of Maya architecture vol 2 Architecture of the Chenes region Labyrinthos Lancaster CA 1995 ISBN 0 911437 34 7 S 243 320 angl Daniel Grana Behrens Die Maya Inschriften aus Nordwestyukatan Mexiko Dissertation Bonn 2002 nim PosilannyaRuiny goroda Santa Rosa Shtampak Santa Rosa Xtampak na karte 1 ros