Городи́ще — колишнє село в Малинському районі Житомирської області України, на лівому березі річки Ірша. З 1973 року — частина міста Малин.
село Городище | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Житомирська область |
Район | Малинський район |
Рада | Українська сільська рада |
Основні дані | |
Засноване | XVI століття |
Населення | частина міста Малин |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°45′40″ пн. ш. 29°17′37″ сх. д. / 50.76111° пн. ш. 29.29361° сх. д.Координати: 50°45′40″ пн. ш. 29°17′37″ сх. д. / 50.76111° пн. ш. 29.29361° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 160 м |
Водойми | річка Ірша |
Найближча залізнична станція | Малин |
Відстань до залізничної станції | 3 км |
Місцева влада | |
Карта | |
Городище | |
Городище | |
Мапа | |
Історія
1529 року Івашко Немирич (пол. Iwaszko Niemirycz) — королівський придворний і чорнобильський орендар, отримав привілей побудувати на лівому березі Ірші нижче Малина замок і закласти поселення. Ця місцевість стала спадковою власністю роду Немиричів.
1796 року в селі було 220 мешканців; 1864 року — 402 православних та 20 римо-католиків; 1882 року — 417 православних та 31 римо-католик; 1900 року — 720 мешканців (113 дворів).
До кінця XVIII століття в Городищі існувала окрема парафіяльна церква в ім'я Покрова Пресвятої Богородиці. На 1882 рік віряни вже були приписані до малинської православної парафії; дерев'яна однопрестольна Олександро-Невська церква.
На 1900 рік в Городищі діяли паровий млин і цегельний завод; 1087 десятин землі належало селянам та 1990 десятин власникам села — родині Гіжицьких.
1902 року поблизу Городища була прокладена залізниця Київ — Ковель.
7 березня 1923 року, постановою ВУЦВК «Про адміністративно-територіальний поділ Київщини», створений Малинський район. Того ж року була створена Городищенська сільська рада з центром у с. Городище. З 1923 року до 1937 року село, в складі Малинського району, належало до різних територіальних утворень — Київської губернії, Волинської губернії, Київської та Житомирської областей.
1926 року в селі було 995 мешканців (225 дворів); 1941 року — 1480 мешканців (434 двори).
14 листопада 1943 року Городище було визволено від німецьких військ. 87 жителів села не повернулися додому з боїв Другої світової війни.
1951 року відкрито професійно-технічне училище № 36.
11 серпня 1954 року село перепідпорядковане Пинязевицькій сільській раді (5 серпня 1960 року перейменована на Українську сільську раду).
Археологічні знахідки
На 1895 рік за свідченнями Володимира Антоновича в Городищі, на березі річки Ірші, розташовувалось доволі велике стародавнє чотирикутне деревлянське городище 87 сажень в окружності, яке захищали вали та рів.
Біля села знаходився могильник X — XIII століття з 5 курганів. 1878 року три з них були розкопані Антоновичем — у двох на вершинах курганів були численні пізніші могили; в усіх трьох в підґрунті древні могили; скелети лежали в двох курганах головами на захід, в одному — на південний схід; при них були залізні цвяхи, ножі і кресала, кремені, черепки від посуду, уламки залізних предметів, срібні персні.
Також біля села були знайдені нуклеус з кременю, 7 пряселець з червоного шиферу й одне глиняне, намисто з сердоліку, залізний наконечник списа.
Відомі власники
- XVI століття — українські дідичі Немиричі;
- XVII століття — українські дідичі Єльці;
- XVIII століття — овруцький підкоморій Антоній Галецький;
- XIX століття — Владислав Ковнацький та інші члени родини (пол. Kownacki);
- XX століття — Костянтин Гіжицький (пол. Giżycki).
Відомі люди
Мапи
- Городище на австро-угорській військовій мапі біля 1910 року (2.5 Мб) [ 10 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Городище на американській військовій мапі 1947 року (7.1 Мб)[недоступне посилання з липня 2019]
Примітки
- «Памятная книжка Киевской Епархии». Сост. Воронов А., свящ. Антонов В. — К.: Типографія Г. Т. Корчак-Новицького, 1882. — с. 129, 130 [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 23 листопада 2013.
- . Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 23 листопада 2013.
- «Про ліквідацію Малинської Округи на Київщині» // Збірник узаконень та розпоряджень Робітничо-Селянського Уряду України за 1924 рік. — Харків: Друкарня УВО ім. М. Фрунзе, 1924. — с. 890—891
- «Про точний розподіл території зліквідованої Малинської Округи на Київщині між Київщиною й Волинню» // Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України за 1925 рік. — Харків: Друкарня ПУ УВО ім. М. Фрунзе, 1925. — с. 213-215 [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 23 листопада 2013.
Посилання
- (рос.)
- (рос.)
- Horodyszcze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 150. (пол.)
- Horodyszcze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 583. (пол.)
- Павленко С. В. Дослідження Малинського городища у 40-х роках ХХ століття [ 4 червня 2021 у Wayback Machine.] УДК: 904.4(477.42)"194"
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gorodi she kolishnye selo v Malinskomu rajoni Zhitomirskoyi oblasti Ukrayini na livomu berezi richki Irsha Z 1973 roku chastina mista Malin selo Gorodishe Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Malinskij rajon Rada Ukrayinska silska rada Osnovni dani Zasnovane XVI stolittya Naselennya chastina mista Malin Geografichni dani Geografichni koordinati 50 45 40 pn sh 29 17 37 sh d 50 76111 pn sh 29 29361 sh d 50 76111 29 29361 Koordinati 50 45 40 pn sh 29 17 37 sh d 50 76111 pn sh 29 29361 sh d 50 76111 29 29361 Serednya visota nad rivnem morya 160 m Vodojmi richka Irsha Najblizhcha zaliznichna stanciya Malin Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 3 km Misceva vlada Karta Gorodishe Gorodishe Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gorodishe Gorodishe na rosijskij vijskovij mapi 1873 roku Istoriya1529 roku Ivashko Nemirich pol Iwaszko Niemirycz korolivskij pridvornij i chornobilskij orendar otrimav privilej pobuduvati na livomu berezi Irshi nizhche Malina zamok i zaklasti poselennya Cya miscevist stala spadkovoyu vlasnistyu rodu Nemirichiv 1796 roku v seli bulo 220 meshkanciv 1864 roku 402 pravoslavnih ta 20 rimo katolikiv 1882 roku 417 pravoslavnih ta 31 rimo katolik 1900 roku 720 meshkanciv 113 dvoriv Do kincya XVIII stolittya v Gorodishi isnuvala okrema parafiyalna cerkva v im ya Pokrova Presvyatoyi Bogorodici Na 1882 rik viryani vzhe buli pripisani do malinskoyi pravoslavnoyi parafiyi derev yana odnoprestolna Oleksandro Nevska cerkva Na 1900 rik v Gorodishi diyali parovij mlin i cegelnij zavod 1087 desyatin zemli nalezhalo selyanam ta 1990 desyatin vlasnikam sela rodini Gizhickih 1902 roku poblizu Gorodisha bula prokladena zaliznicya Kiyiv Kovel 7 bereznya 1923 roku postanovoyu VUCVK Pro administrativno teritorialnij podil Kiyivshini stvorenij Malinskij rajon Togo zh roku bula stvorena Gorodishenska silska rada z centrom u s Gorodishe Z 1923 roku do 1937 roku selo v skladi Malinskogo rajonu nalezhalo do riznih teritorialnih utvoren Kiyivskoyi guberniyi Volinskoyi guberniyi Kiyivskoyi ta Zhitomirskoyi oblastej 1926 roku v seli bulo 995 meshkanciv 225 dvoriv 1941 roku 1480 meshkanciv 434 dvori 14 listopada 1943 roku Gorodishe bulo vizvoleno vid nimeckih vijsk 87 zhiteliv sela ne povernulisya dodomu z boyiv Drugoyi svitovoyi vijni 1951 roku vidkrito profesijno tehnichne uchilishe 36 11 serpnya 1954 roku selo perepidporyadkovane Pinyazevickij silskij radi 5 serpnya 1960 roku perejmenovana na Ukrayinsku silsku radu 3 bereznya 1973 roku Gorodishe vklyuchene v mezhi mista Malin Arheologichni znahidkiNa 1895 rik za svidchennyami Volodimira Antonovicha v Gorodishi na berezi richki Irshi roztashovuvalos dovoli velike starodavnye chotirikutne derevlyanske gorodishe 87 sazhen v okruzhnosti yake zahishali vali ta riv Bilya sela znahodivsya mogilnik X XIII stolittya z 5 kurganiv 1878 roku tri z nih buli rozkopani Antonovichem u dvoh na vershinah kurganiv buli chislenni piznishi mogili v usih troh v pidgrunti drevni mogili skeleti lezhali v dvoh kurganah golovami na zahid v odnomu na pivdennij shid pri nih buli zalizni cvyahi nozhi i kresala kremeni cherepki vid posudu ulamki zaliznih predmetiv sribni persni Takozh bilya sela buli znajdeni nukleus z kremenyu 7 pryaselec z chervonogo shiferu j odne glinyane namisto z serdoliku zaliznij nakonechnik spisa Vidomi vlasnikiXVI stolittya ukrayinski didichi Nemirichi XVII stolittya ukrayinski didichi Yelci XVIII stolittya ovruckij pidkomorij Antonij Galeckij XIX stolittya Vladislav Kovnackij ta inshi chleni rodini pol Kownacki XX stolittya Kostyantin Gizhickij pol Gizycki Vidomi lyudiMartinchuk A A urodzhenec sela zasluzhenij uchitel URSR MapiGorodishe na avstro ugorskij vijskovij mapi bilya 1910 roku 2 5 Mb 10 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Gorodishe na amerikanskij vijskovij mapi 1947 roku 7 1 Mb nedostupne posilannya z lipnya 2019 Primitki Pamyatnaya knizhka Kievskoj Eparhii Sost Voronov A svyash Antonov V K Tipografiya G T Korchak Novickogo 1882 s 129 130 3 grudnya 2013 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 2 grudnya 2013 Procitovano 23 listopada 2013 Arhiv originalu za 2 grudnya 2013 Procitovano 23 listopada 2013 Pro likvidaciyu Malinskoyi Okrugi na Kiyivshini Zbirnik uzakonen ta rozporyadzhen Robitnicho Selyanskogo Uryadu Ukrayini za 1924 rik Harkiv Drukarnya UVO im M Frunze 1924 s 890 891 Pro tochnij rozpodil teritoriyi zlikvidovanoyi Malinskoyi Okrugi na Kiyivshini mizh Kiyivshinoyu j Volinnyu Zbirnik uzakonen ta rozporyadzhen robitnicho selyanskogo uryadu Ukrayini za 1925 rik Harkiv Drukarnya PU UVO im M Frunze 1925 s 213 215 3 grudnya 2013 u Wayback Machine PDF Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 23 listopada 2013 Posilannya ros ros Horodyszcze Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 150 pol Horodyszcze Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1900 T XV cz 1 S 583 pol Pavlenko S V Doslidzhennya Malinskogo gorodisha u 40 h rokah HH stolittya 4 chervnya 2021 u Wayback Machine UDK 904 4 477 42 194