Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Голокост у Чернівцях систематичне винищення євреїв на території міста Чернівців окупованого нацистською Німеччиною у рок

Голокост у Чернівцях

Голокост у Чернівцях

Голокост у Чернівцях – систематичне винищення євреїв на території міста Чернівців, окупованого нацистською Німеччиною у роки Другої світової війни.

Докладніше: Голокост
Докладніше: Голокост в Україні

«Кривавий липень–1941»

Злочини та репресії проти чернівецьких євреїв розпочались у липні 1941 р. та отримали назву «кривавий липень–1941».

Першим кроком румунської влади, яка повернулась у Північну Буковину та Чернівці, було оголошення єврейського населення поза законом. 8 липня 1941 р. кондукетор (рум. conducător – вождь) Румунії маршал Іон Антонеску офіційно заявив:

«Я наполягаю на примусовій еміграції всього єврейського елементу з Бессарабії та Буковини, який необхідно викинути за межі кордонів… Мені байдуже, якщо історія буде вважати нас варварами… Прошу бути вас невблаганними… Прийшов час, коли ми стали господарями нашої території й потрібно цей момент використати. Якщо потрібно – будете стріляти».

В адміністративній системі губернаторства Буковина у Чернівцях було створено Військовий кабінет, який мав виключне право вирішувати долю буковинських євреїв. 3 липня 1941 р. на одному із засідань заступник голови Ради міністрів Румунії Міхай Антонеску заявив:

«Законодавство королівства поширюється на всю територію Бессарабії та Буковини. Ми вимагаємо провести на цих територіях етнічне очищення, структурну реорганізацію, щоб непроникна стіна між Бессарабією, Буковиною та територією королівства була зруйнована».:171

Евфемізм «етнічне очищення» застосовувався для позначення операцій на території Буковини, що включали три складові: знищення усіх євреїв сільських зон, ізоляція в гетто євреїв міст та арешт радянських активістів і підозрілих осіб. Головними виконавцями наказу про «етнічне очищення» стали жандарми, солдати й офіцери румунської армії та румунська цивільна адміністрація.

5–9 липня 1941 р. у Чернівцях та їхніх околицях було вбито і закатовано понад 2300 євреїв. Так, 7–8 липня німецька зондеркоманда 10б під командуванням майора СС Отто Олендорфа зігнала близько чотирьохсот чернівецьких євреїв до Румунського палацу культури, де їх упродовж двох днів нещадно катували. Згодом їх повели бічними вулицями до військового стрільбища біля р. Прута (район с. Білої), де людей змусили викопати яму і розстріляли. Серед убитих був рабин Марк, кантор Гурмон та три хористи головної синагоги міста – Темпль. Головний рабин міста протягом декількох днів утримувався у Румунському палаці культури, звідки його щодня виводили, змушуючи чистити взуття румунським та німецьким офіцерам і з тераси палацу спостерігати, як горить його синагога. За даними радянської Надзвичайної державної комісії з розслідування злочинів нацистських окупантів та їхніх спільників (НДК), у Чернівцях упродовж літа 1941 р. було сплюндровано 36 синагог, зокрема в ніч з 8 на 9 липня 1941 р. було пограбовано та спалено синагогу Темпль.

Непоодинокими були випадки, коли неєвреї, скориставшись ситуацією, зі власної ініціативи винищували та грабували єврейське населення. Так, у Садгорі (нині частина м.Чернівці) український вчитель В. Русу проголосив себе начальником поліції та сформував загін для здійснення антисемітських акцій. За його ініціативою 5–6 липня було вбито понад 100 євреїв із Садгори та чернівецького передмістя Рогізни.

Масові розстріли у місті тривали до 9 липня 1941 р. 10 липня трупи вбитих євреїв почали звозили на цвинтар. Сьогодні на єврейському кладовищі є три великі могили, де поховано сотні чернівецьких євреїв та 12 менших могил на 12–15 осіб кожна.

20 липня 1941 р. губернатором провінції Буковина було призначено Александра Ріошану, який вже 4 серпня видав перше розпорядження для чернівецьких євреїв. Зокрема, євреї мусили носити на одязі жовту зірку, не могли з’являтися у місті (особливо групами більше трьох осіб) із 20 години вечора до 6 години ранку і мали здійснювати покупки чи бути у справах у місті лише з 9.30 до 11 години ранку. Для залякування єврейського населення та беззаперечного виконання наказу у заручники було взято 50 відомих чернівчан-євреїв.

Примусові роботи для чернівецьких євреїв

Наступним кроком у антиєврейських заходах румунської влади стало рішення про використання чернівецьких євреїв на примусових роботах. 20 серпня 1941 р. у вигляді плакатів та публікації на шпальтах газети “Bucovina” з’явився наказ № 2459. щодо використання чернівецьких євреїв на примусових роботах на користь румунської держави та армії. Відповідно до наказу, все єврейське населення Чернівців та Чернівецького повіту віком від 18 до 50 років було зобов’язано з’явитися зі всіма наявними документами, які засвідчували особу, у розташування Чернівецького рекрутського центру. На його базі створювалася «Комісія з обліку та контролю євреїв», яка мала на меті здійснити перепис чернівецьких євреїв для подальшого їх використання на примусових роботах.

Для чернівецьких робітників-євреїв встановлювався робочий режим з 8.00 до 12.00 та з 15.00 до 19.00. Кожного дня вранці та після обіду проводилась перевірка присутніх на робочих місцях. Окрім того, Рекрутський центр уповноважував власників підприємств, майстерень, магазинів вживати заходи й повідомляти відповідні органи в разі відсутності або інертності євреїв на роботі, пропаганди ними «руйнівних ідей». Це передбачало негайну депортацію. Прізвища євреїв, які з’являлися до Комісії, заносилися у списки відповідно до сфери зайнятості та професії. Згодом, за допомогою жандармерії, євреїв викликали окремими наказами Рекрутського центру. Їх направляли на примусові роботи до директоратів, адміністративних органів повітів, волостей, до військових і поліцейських установ, навчальних, лікувальних закладів, на державні чи приватні транспортні, промислові підприємства та ремісничі майстерні. Євреї працювали навіть водіями та механіками в німецькому консульстві у Чернівцях.

Приватні власники та керівники підприємств і майстерень міста Чернівців, які потребували єврейських робітників, мали отримати дозвіл у Директораті праці, який фактично виконував функції біржі праці. Дозволи видавалися на обмежений термін, а саме: на 30 днів – для робітників без певної спеціальності; на 60 днів – для кваліфікованих робітників; на 90 днів – для євреїв-керівників майстерень, різних виробництв, в тому числі технічних, а також для спеціалістів з купівлі-продажу.

Паралельно з примусовими роботами розпочався процес «румунізації», тобто кожен єврейський робітник отримував помічника (обов’язково румуна), якого він повинен був за короткий термін навчити своєї професії, навичкам, у такий спосіб готуючи собі заміну. Нерідко таких помічників було декілька. Буковинський губернатор у звітах керівнику румунської держави Іону Антонеску неодноразово обіцяв швидше замінити єврейських робітників румунами. Він стверджував, що «особисто зацікавлений у тому, щоб цю операцію була завершено скоріше і в повній мірі».


Чернівецьке гетто та депортації до Трансністрії у жовтні 1941 – червні 1942 рр.

Керівництво Румунії на чолі з Іоном Антонеску мало власний план знищення євреїв, який передбачав депортацію євреїв Бессарабії та Буковини до Трансністрії, де було створено понад 240 гетто та таборів. Виділяють дві хвилі масових депортацій чернівецьких євреїв до Трансністрії, у ході яких загинуло 90% депортованих: у жовтні 1941 р. та у червні 1942 р. З 1 вересня 1941 р. територія Трансністрії була чітко розмежована між Німеччиною та Румунією, що дозволило румунській владі здійснити депортацію усіх євреїв Буковини за Дністер. Із цією метою 11 жовтня 1941 р. у Чернівцях було утворено найбільше тимчасове транзитне гетто на Буковині. 27 серпня 1941 р. очільник (рум. primar) м. Чернівців (якому у 1967 р. Яд-Вашем посмертно присвоїв звання Праведника народів світу за порятунок понад 20 тисяч чернівецьких євреїв) створив комісію, яка відвідала Люблін, Краків та Франкфурт-на-Майні з метою вивчення досвіду цих міст щодо організації гетто. Вже наприкінці вересня 1941 р. новий губернатор Буковини Корнелій Калотеску провів нараду з представниками військової та цивільної влади, на якій обговорювалися проекти щодо організації гетто.

4 жовтня 1941 р. штаб головнокомандувача 4-ї румунської армії передав комендатурі Чернівців наказ Іона Антонеску про те, що протягом 10 днів усі євреї Буковини мають бути депортовані «до області на схід від Дністра». 9 жовтня 1941 р. Корнелій Колотеску отримав по телефону наказ від Антонеску і того ж дня оповістив примарію Чернівців, а 10 жовтня – військове командування Буковини про те, що:

«11 жовтня 1941 року все єврейське населення з муніципалітету Чернівців буде протягом 11 годин переміщено до спеціального сектору міста, який перетворюється на гетто».

На основі цього наказу генерал Калотеску 10 жовтня 1941 р. видав розпорядження щодо утворення тимчасового гетто у Чернівцях та депортацію чернівецьких євреїв. Операцією з утворення гетто та подальшою депортацією єврейського населення з Чернівців займалася «Комісія з евакуації євреїв», яку очолив генерал І. Топор. У румунських офіційних документах, які стосуються депортації єврейського населення Буковини та Чернівців, вживається слово «евакуація», хоча насправді йшлося про примусову, смертельну депортацію до таборів Трансністрії. 9 жовтня 1941 р. командування румунського 430-го батальйону отримало завдання посилити охорону кордонів міста і не допустити на момент формування гетто втечі єврейського населення. Безпосередньо охорону та процес утворення чернівецького гетто забезпечував 780-й батальйон та 1-й жандармський батальйон. Останній до того ж здійснював транспортування євреїв до залізничного вокзалу міста Чернівців. 10 жовтня 1941 р. керівництву юденрату («Бюро у справах євреїв») було доручено оголосити єврейському населенню Чернівців про перехід до гетто, яке утворювалося в межах єврейського кварталу (сучасна вул. Сагайдачного), де до цього часу мешкали найбідніші прошарки єврейського населення.

Процес утворення гетто у Чернівцях тривав із 7.00 до 18.00 11 жовтня 1941 р. . Траян Попович згадував:

«Чернівецькі євреї під загрозою смерті мусили перейти до гетто до шостої години вечора. Гетто було створене неймовірно швидко, загороджене колючим дротом із дерев’яним парканом та військовою охороною на входах і виходах».

На території, виділеній владою під тимчасове гетто, в нормальних умовах проживало приблизно 5 тисяч осіб, а генерал І. Топор у доповідній записці зазначав, що тут можливо було розмістити не більше 15 тисяч осіб. Фактично до гетто потрапили до 50 тисяч чернівчан. Будь-яке перекриття ставало дахом над головою. У пограбовані та напівзруйновані квартири заселяли по 5–8 родин (30–40 осіб). У багатьох приміщеннях не було навіть підлоги, а тим паче вікон чи дверей. Свідки тих подій зазначають, що в гетто люди валялися на землі, у під’їздах і коридорах без їжі, води та елементарних людських умов існування.

12 жовтня 1941 р. на нараді 18 керівників губернаторства Корнелій Калотеску оголосив, що чернівецьке гетто було створене виключно для здійснення депортації чернівецького єврейства до Трансністрії. Єдиним, хто висловив протест, був Траян Попович, за що наприкінці засідання його відкрито обізвали «жидом». Згодом на шпальтах газети “Bucovina” чернівецьке єврейство назвали «троянським народом».

Із 14 по 24 жовтня 1941 р., тобто впродовж десяти днів, 20 потягами з чернівецького гетто до Трансністрії було депортовано 33 891 єврея. У перший та останній день із вокзалу Чернівців вирушав один потяг, у інші дні – по два потяги щодня. Кожен потяг складався з 50 вагонів, які не були пристосовані для перевезення людей. У кожен вагон заштовхували приблизно по 30 людей. Потяги довозили чернівецьких євреїв до с. Атаки або с. Маркулешти, де депортованих переправляли на плотах через р. Дністер. Далі територією Трансністрії колони змучених людей ішли пішки.

Чернівецькі євреї — економічна цінність для румунської держави

Напередодні утворення гетто у телефонній розмові між Корнелієм Калотеску та Іоном Антонеску обговорювалася можливість створення списків фахівців-євреїв, яких необхідно залишити в інтересах румунської держави. Вже 11 жовтня було складено перші списки з 550 родин, які звільнялися від геттоїзації та депортації (приблизно 2,5 тисячі осіб). Згодом, завдяки зусиллям із боку Траяна Поповича, а саме його переговорам з Іоном Антонеску та з німецьким консулом у Чернівцях Фріцом Шелгорном, 15 жовтня від керівника румунської держави було отримано дозвіл залишити в місті 13–20 тисяч євреїв, переважно важливих спеціалістів для потреб армії та господарства краю. Списки формувалися за професіями через звернення представників румунської військової та цивільної влади на Буковині, а також через запити від румунських підприємців, промисловців, фабрикантів, торговців і землевласників, які потребували єврейських спеціалістів.

Для формування списків було створено комісію на чолі з В. Іонеску та Траяном Поповичем. Комісія співпрацювала з чернівецьким юденратом, який складався з 19 осіб на чолі з лікарем Нейбургом. Результатом роботи комісії стали 174 табелі, які було складено за професіями та видами діяльності. Примарія уклала попередні списки вже 17 жовтня 1941 р. Євреї, які потрапили до списків, отримали особливий документ – «авторизацію». Власник «авторизації» не підлягав депортації до Трансністрії та мав право залишатись у Чернівцях, працюючи на примусових роботах.

У середині жовтня 1941 р. згадувана вже «Комісія з евакуації євреїв» розпочала перевірку процесу видання «авторизацій». Упродовж 18 днів ревізії вона анулювала понад 4 тисячі документів, 395 євреїв було депортовано до Трансністрії як «комуністів», документи 5 619 євреїв було відправлено на додаткову перевірку (згодом більшість із них отримали «авторизації» за підписом Траяна Поповича), 16 569 отримали підтвердження «авторизації». До останніх належали представники різних професій, особи похилого віку (старші за 60 років), вагітні жінки (більше 6 місяців), матері з немовлятами, державні пенсіонери й офіцери запасу. Станом на 9 квітня 1942 р. 20 446 євреїв із Чернівців отримали від румунської влади «авторизацію». «Авторизації» у багатьох випадках здобувалися за рахунок хабарів румунським чиновникам та військовим. Саме корумпованість румунської держави дала можливість врятуватися багатьом чернівецьким євреям.

У лютому 1942 р. заступник губернатора Буковини майор Марінеску домігся звільнення з посади примаря м. Чернівців Траяна Поповича. Для румунської влади стало можливим депортувати до Трансністрії всіх власників «авторизацій» за підписом Поповича, які постійно переховувалися від різних комісій. Вже 14 березня 1942 р. губернатор Буковини Калотеску просив «кондукетора» Антонеску видати наказ про продовження депортації буковинських євреїв, щоб буковинська адміністрація змогла вчасно провести усі заходи із затримання людей. Зокрема, Калотеску зазначав, що необхідно заарештувати й депортувати ще 7 тисяч євреїв і для цього потрібно організувати три потяги по 50 вагонів. Євреїв, яких планувалося депортувати з Чернівців у 1942 р., поділили на п’ять груп: 1) євреї, яких не встигли депортувати восени 1941 р.; 2) євреї, стан здоров’я яких не дозволяв чекати на транспортування; 3) євреї, які організовано ухилялися від контролю з боку румунської влади; 4) євреї, залучені до примусових робіт у військових частинах; 5) євреї, які раніше були інтерновані до внутрішніх таборів у країні або працювали в робочих загонах примусової праці. Євреї останніх двох груп депортувалися разом із сім’ями.

Депортація євреїв із Чернівців у червні 1942 р. відбувалася в чотири етапи. Перший етап припав на 8 червня 1942 р. Напередодні, в ніч із 6 на 7 червня, майор Марінеску організував близько 250 груп, які безпосередньо займалися захопленням та транспортуванням євреїв до залізничної станції. До складу цих груп входило від трьох до п’яти осіб. Людей зганяли на стадіон «Маккабі», який до війни належав єврейській спортивній організації з аналогічною назвою, де їх ретельно перевіряли. Другий етап червневої депортації відбувся 11 червня, третій — 15 червня, четвертий — 29 червня. Всього за червень 1942 р. із Чернівців до таборів Трансністрії було депортовано 4 290 євреїв. Таким чином, у серпні 1942 р. в Чернівцях залишалося 16 415 євреїв з «авторизаціями», а до приходу радянської влади наприкінці березня 1944 р. їх чисельність зменшилася до 14 750.

Навесні 1943 р. до Чернівців було призначено нового губернатора – Корнелія Драгаліну. Його призначення сталося тоді, коли німецько-румунські війська зазнавали поразку за поразкою і швидко втрачали контроль над українськими територіями. Саме тому Драгаліна утримався від того, щоб погіршувати режим для чернівецьких євреїв. У січні 1944 р. Драгаліна своїм розпорядженням навіть дозволив чернівецьким євреям зняти «зірку Давида» й відкрити школу.

Див. також

Примітки

  1. Tuvia Friling, Radu Ioanid and Mihail E. Ionescu (eds.), Final Report of the International Commission on the Holocaust in Romania, vol. 2: Documente (Iasi: Polirom, 2005), 205.
  2. Friling etc., Final Report, 202.
  3. Державний архів Чернівецької області (ДАЧО), ф. Р-653, оп. 1, спр. 103, арк. 1.
  4. Государственный архив Российской Федерации (ГАРФ), ф. 7021, оп. 79, д. 117, л. 3–4.
  5. ГАРФ, ф. 7012, оп. 79, д. 67, л. 9–10.
  6. Friling etc., Final Report, 216–217.
  7. ДАЧО, ф. Р-307, оп. 1, спр. 2426, арк. 3.
  8. ДАЧО, ф. Р-307, оп. 3, спр. 39, арк. 1–7.
  9. ДАЧО, ф. Р-307, оп. 3, спр. 17, арк. 293.
  10. Traian Popovici, Spovedania/Testimony (Bucuresti: Funda?ia Dr. W. Filderman, 2000).
  11. ДАЧО, ф. Р-307, оп. 3, спр. 10, арк. 202–203.
  12. ДАЧО, ф. Р-307, оп. 3, спр. 10, арк. 204.
  13. Popovici, Spovedania.
  14. «Колись Чернівці були гебрейським містом...»: Свідчення очевидців (Чернівці: Молодий буковинець, 1998).
  15. Bucovina, 13 octombrie 1941.
  16. ДАЧО, ф. Р-307, оп. 3, спр. 10, арк. 210–213.
  17. ДАЧО, ф. Р-307, оп. 3, спр. 10, арк. 222–230.
  18. ДАЧО, ф. Р-307, оп. 1, спр.244, арк. 1–4.

Джерела та література

  • Державний архів Чернівецької області (ДАЧО), ф. Р-307 (Губернаторство Буковина, 1941–1944); ф. Р-653 (Надзвичайна державна комісія).
  • Державний архів Російської Федерації (ДАРФ), ф. 7021 (Матеріали Надзвичайної державної комісії по Чернівецькій області).
  • Tuvia Friling, Radu Ioanid and Mihail E. Ionescu (eds.), Final Report of the International Commission on the Holocaust in Romania, 2 vols. (Iasi: Polirom, 2005).
  • Traian Popovici, Spovedania/Testimony (Bucuresti: Funda?ia Dr. W. Filderman, 2000).
  • «Колись Чернівці були гебрейським містом...»: Свідчення очевидців (Чернівці: Молодий буковинець, 1998).
  • Radu Ioanid, The Holocaust in Romania: The Destruction of Jews and Gypsies under the Antonescu Regime, 1940–1944 (Chicago: Ivan R. Dee, 2000).
  • Флоранс Хейман, Повернення пам’яті: Сторінки єврейської історії Чернівців (Київ: Дух і літера, 2016).

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Golokost u Chernivcyah sistematichne vinishennya yevreyiv na teritoriyi mista Chernivciv okupovanogo nacistskoyu Nimechchinoyu u roki Drugoyi svitovoyi vijni Dokladnishe Golokost Dokladnishe Golokost v Ukrayini Krivavij lipen 1941 Zlochini ta represiyi proti cherniveckih yevreyiv rozpochalis u lipni 1941 r ta otrimali nazvu krivavij lipen 1941 Pershim krokom rumunskoyi vladi yaka povernulas u Pivnichnu Bukovinu ta Chernivci bulo ogoloshennya yevrejskogo naselennya poza zakonom 8 lipnya 1941 r konduketor rum conducător vozhd Rumuniyi marshal Ion Antonesku oficijno zayaviv Ya napolyagayu na primusovij emigraciyi vsogo yevrejskogo elementu z Bessarabiyi ta Bukovini yakij neobhidno vikinuti za mezhi kordoniv Meni bajduzhe yaksho istoriya bude vvazhati nas varvarami Proshu buti vas nevblagannimi Prijshov chas koli mi stali gospodaryami nashoyi teritoriyi j potribno cej moment vikoristati Yaksho potribno budete strilyati V administrativnij sistemi gubernatorstva Bukovina u Chernivcyah bulo stvoreno Vijskovij kabinet yakij mav viklyuchne pravo virishuvati dolyu bukovinskih yevreyiv 3 lipnya 1941 r na odnomu iz zasidan zastupnik golovi Radi ministriv Rumuniyi Mihaj Antonesku zayaviv Zakonodavstvo korolivstva poshiryuyetsya na vsyu teritoriyu Bessarabiyi ta Bukovini Mi vimagayemo provesti na cih teritoriyah etnichne ochishennya strukturnu reorganizaciyu shob nepronikna stina mizh Bessarabiyeyu Bukovinoyu ta teritoriyeyu korolivstva bula zrujnovana 171 Evfemizm etnichne ochishennya zastosovuvavsya dlya poznachennya operacij na teritoriyi Bukovini sho vklyuchali tri skladovi znishennya usih yevreyiv silskih zon izolyaciya v getto yevreyiv mist ta aresht radyanskih aktivistiv i pidozrilih osib Golovnimi vikonavcyami nakazu pro etnichne ochishennya stali zhandarmi soldati j oficeri rumunskoyi armiyi ta rumunska civilna administraciya 5 9 lipnya 1941 r u Chernivcyah ta yihnih okolicyah bulo vbito i zakatovano ponad 2300 yevreyiv Tak 7 8 lipnya nimecka zonderkomanda 10b pid komanduvannyam majora SS Otto Olendorfa zignala blizko chotirohsot cherniveckih yevreyiv do Rumunskogo palacu kulturi de yih uprodovzh dvoh dniv neshadno katuvali Zgodom yih poveli bichnimi vulicyami do vijskovogo strilbisha bilya r Pruta rajon s Biloyi de lyudej zmusili vikopati yamu i rozstrilyali Sered ubitih buv rabin Mark kantor Gurmon ta tri horisti golovnoyi sinagogi mista Templ Golovnij rabin mista protyagom dekilkoh dniv utrimuvavsya u Rumunskomu palaci kulturi zvidki jogo shodnya vivodili zmushuyuchi chistiti vzuttya rumunskim ta nimeckim oficeram i z terasi palacu sposterigati yak gorit jogo sinagoga Za danimi radyanskoyi Nadzvichajnoyi derzhavnoyi komisiyi z rozsliduvannya zlochiniv nacistskih okupantiv ta yihnih spilnikiv NDK u Chernivcyah uprodovzh lita 1941 r bulo splyundrovano 36 sinagog zokrema v nich z 8 na 9 lipnya 1941 r bulo pograbovano ta spaleno sinagogu Templ Nepoodinokimi buli vipadki koli neyevreyi skoristavshis situaciyeyu zi vlasnoyi iniciativi vinishuvali ta grabuvali yevrejske naselennya Tak u Sadgori nini chastina m Chernivci ukrayinskij vchitel V Rusu progolosiv sebe nachalnikom policiyi ta sformuvav zagin dlya zdijsnennya antisemitskih akcij Za jogo iniciativoyu 5 6 lipnya bulo vbito ponad 100 yevreyiv iz Sadgori ta cherniveckogo peredmistya Rogizni Masovi rozstrili u misti trivali do 9 lipnya 1941 r 10 lipnya trupi vbitih yevreyiv pochali zvozili na cvintar Sogodni na yevrejskomu kladovishi ye tri veliki mogili de pohovano sotni cherniveckih yevreyiv ta 12 menshih mogil na 12 15 osib kozhna 20 lipnya 1941 r gubernatorom provinciyi Bukovina bulo priznacheno Aleksandra Rioshanu yakij vzhe 4 serpnya vidav pershe rozporyadzhennya dlya cherniveckih yevreyiv Zokrema yevreyi musili nositi na odyazi zhovtu zirku ne mogli z yavlyatisya u misti osoblivo grupami bilshe troh osib iz 20 godini vechora do 6 godini ranku i mali zdijsnyuvati pokupki chi buti u spravah u misti lishe z 9 30 do 11 godini ranku Dlya zalyakuvannya yevrejskogo naselennya ta bezzaperechnogo vikonannya nakazu u zaruchniki bulo vzyato 50 vidomih chernivchan yevreyiv Primusovi roboti dlya cherniveckih yevreyivNastupnim krokom u antiyevrejskih zahodah rumunskoyi vladi stalo rishennya pro vikoristannya cherniveckih yevreyiv na primusovih robotah 20 serpnya 1941 r u viglyadi plakativ ta publikaciyi na shpaltah gazeti Bucovina z yavivsya nakaz 2459 shodo vikoristannya cherniveckih yevreyiv na primusovih robotah na korist rumunskoyi derzhavi ta armiyi Vidpovidno do nakazu vse yevrejske naselennya Chernivciv ta Cherniveckogo povitu vikom vid 18 do 50 rokiv bulo zobov yazano z yavitisya zi vsima nayavnimi dokumentami yaki zasvidchuvali osobu u roztashuvannya Cherniveckogo rekrutskogo centru Na jogo bazi stvoryuvalasya Komisiya z obliku ta kontrolyu yevreyiv yaka mala na meti zdijsniti perepis cherniveckih yevreyiv dlya podalshogo yih vikoristannya na primusovih robotah Dlya cherniveckih robitnikiv yevreyiv vstanovlyuvavsya robochij rezhim z 8 00 do 12 00 ta z 15 00 do 19 00 Kozhnogo dnya vranci ta pislya obidu provodilas perevirka prisutnih na robochih miscyah Okrim togo Rekrutskij centr upovnovazhuvav vlasnikiv pidpriyemstv majsteren magaziniv vzhivati zahodi j povidomlyati vidpovidni organi v razi vidsutnosti abo inertnosti yevreyiv na roboti propagandi nimi rujnivnih idej Ce peredbachalo negajnu deportaciyu Prizvisha yevreyiv yaki z yavlyalisya do Komisiyi zanosilisya u spiski vidpovidno do sferi zajnyatosti ta profesiyi Zgodom za dopomogoyu zhandarmeriyi yevreyiv viklikali okremimi nakazami Rekrutskogo centru Yih napravlyali na primusovi roboti do direktorativ administrativnih organiv povitiv volostej do vijskovih i policejskih ustanov navchalnih likuvalnih zakladiv na derzhavni chi privatni transportni promislovi pidpriyemstva ta remisnichi majsterni Yevreyi pracyuvali navit vodiyami ta mehanikami v nimeckomu konsulstvi u Chernivcyah Privatni vlasniki ta kerivniki pidpriyemstv i majsteren mista Chernivciv yaki potrebuvali yevrejskih robitnikiv mali otrimati dozvil u Direktorati praci yakij faktichno vikonuvav funkciyi birzhi praci Dozvoli vidavalisya na obmezhenij termin a same na 30 dniv dlya robitnikiv bez pevnoyi specialnosti na 60 dniv dlya kvalifikovanih robitnikiv na 90 dniv dlya yevreyiv kerivnikiv majsteren riznih virobnictv v tomu chisli tehnichnih a takozh dlya specialistiv z kupivli prodazhu Paralelno z primusovimi robotami rozpochavsya proces rumunizaciyi tobto kozhen yevrejskij robitnik otrimuvav pomichnika obov yazkovo rumuna yakogo vin povinen buv za korotkij termin navchiti svoyeyi profesiyi navichkam u takij sposib gotuyuchi sobi zaminu Neridko takih pomichnikiv bulo dekilka Bukovinskij gubernator u zvitah kerivniku rumunskoyi derzhavi Ionu Antonesku neodnorazovo obicyav shvidshe zaminiti yevrejskih robitnikiv rumunami Vin stverdzhuvav sho osobisto zacikavlenij u tomu shob cyu operaciyu bula zaversheno skorishe i v povnij miri Chernivecke getto ta deportaciyi do Transnistriyi u zhovtni 1941 chervni 1942 rr Kerivnictvo Rumuniyi na choli z Ionom Antonesku malo vlasnij plan znishennya yevreyiv yakij peredbachav deportaciyu yevreyiv Bessarabiyi ta Bukovini do Transnistriyi de bulo stvoreno ponad 240 getto ta taboriv Vidilyayut dvi hvili masovih deportacij cherniveckih yevreyiv do Transnistriyi u hodi yakih zaginulo 90 deportovanih u zhovtni 1941 r ta u chervni 1942 r Z 1 veresnya 1941 r teritoriya Transnistriyi bula chitko rozmezhovana mizh Nimechchinoyu ta Rumuniyeyu sho dozvolilo rumunskij vladi zdijsniti deportaciyu usih yevreyiv Bukovini za Dnister Iz ciyeyu metoyu 11 zhovtnya 1941 r u Chernivcyah bulo utvoreno najbilshe timchasove tranzitne getto na Bukovini 27 serpnya 1941 r ochilnik rum primar m Chernivciv yakomu u 1967 r Yad Vashem posmertno prisvoyiv zvannya Pravednika narodiv svitu za poryatunok ponad 20 tisyach cherniveckih yevreyiv stvoriv komisiyu yaka vidvidala Lyublin Krakiv ta Frankfurt na Majni z metoyu vivchennya dosvidu cih mist shodo organizaciyi getto Vzhe naprikinci veresnya 1941 r novij gubernator Bukovini Kornelij Kalotesku proviv naradu z predstavnikami vijskovoyi ta civilnoyi vladi na yakij obgovoryuvalisya proekti shodo organizaciyi getto 4 zhovtnya 1941 r shtab golovnokomanduvacha 4 yi rumunskoyi armiyi peredav komendaturi Chernivciv nakaz Iona Antonesku pro te sho protyagom 10 dniv usi yevreyi Bukovini mayut buti deportovani do oblasti na shid vid Dnistra 9 zhovtnya 1941 r Kornelij Kolotesku otrimav po telefonu nakaz vid Antonesku i togo zh dnya opovistiv primariyu Chernivciv a 10 zhovtnya vijskove komanduvannya Bukovini pro te sho 11 zhovtnya 1941 roku vse yevrejske naselennya z municipalitetu Chernivciv bude protyagom 11 godin peremisheno do specialnogo sektoru mista yakij peretvoryuyetsya na getto Na osnovi cogo nakazu general Kalotesku 10 zhovtnya 1941 r vidav rozporyadzhennya shodo utvorennya timchasovogo getto u Chernivcyah ta deportaciyu cherniveckih yevreyiv Operaciyeyu z utvorennya getto ta podalshoyu deportaciyeyu yevrejskogo naselennya z Chernivciv zajmalasya Komisiya z evakuaciyi yevreyiv yaku ocholiv general I Topor U rumunskih oficijnih dokumentah yaki stosuyutsya deportaciyi yevrejskogo naselennya Bukovini ta Chernivciv vzhivayetsya slovo evakuaciya hocha naspravdi jshlosya pro primusovu smertelnu deportaciyu do taboriv Transnistriyi 9 zhovtnya 1941 r komanduvannya rumunskogo 430 go bataljonu otrimalo zavdannya posiliti ohoronu kordoniv mista i ne dopustiti na moment formuvannya getto vtechi yevrejskogo naselennya Bezposeredno ohoronu ta proces utvorennya cherniveckogo getto zabezpechuvav 780 j bataljon ta 1 j zhandarmskij bataljon Ostannij do togo zh zdijsnyuvav transportuvannya yevreyiv do zaliznichnogo vokzalu mista Chernivciv 10 zhovtnya 1941 r kerivnictvu yudenratu Byuro u spravah yevreyiv bulo dorucheno ogolositi yevrejskomu naselennyu Chernivciv pro perehid do getto yake utvoryuvalosya v mezhah yevrejskogo kvartalu suchasna vul Sagajdachnogo de do cogo chasu meshkali najbidnishi prosharki yevrejskogo naselennya Proces utvorennya getto u Chernivcyah trivav iz 7 00 do 18 00 11 zhovtnya 1941 r Trayan Popovich zgaduvav Chernivecki yevreyi pid zagrozoyu smerti musili perejti do getto do shostoyi godini vechora Getto bulo stvorene nejmovirno shvidko zagorodzhene kolyuchim drotom iz derev yanim parkanom ta vijskovoyu ohoronoyu na vhodah i vihodah Na teritoriyi vidilenij vladoyu pid timchasove getto v normalnih umovah prozhivalo priblizno 5 tisyach osib a general I Topor u dopovidnij zapisci zaznachav sho tut mozhlivo bulo rozmistiti ne bilshe 15 tisyach osib Faktichno do getto potrapili do 50 tisyach chernivchan Bud yake perekrittya stavalo dahom nad golovoyu U pograbovani ta napivzrujnovani kvartiri zaselyali po 5 8 rodin 30 40 osib U bagatoh primishennyah ne bulo navit pidlogi a tim pache vikon chi dverej Svidki tih podij zaznachayut sho v getto lyudi valyalisya na zemli u pid yizdah i koridorah bez yizhi vodi ta elementarnih lyudskih umov isnuvannya 12 zhovtnya 1941 r na naradi 18 kerivnikiv gubernatorstva Kornelij Kalotesku ogolosiv sho chernivecke getto bulo stvorene viklyuchno dlya zdijsnennya deportaciyi cherniveckogo yevrejstva do Transnistriyi Yedinim hto visloviv protest buv Trayan Popovich za sho naprikinci zasidannya jogo vidkrito obizvali zhidom Zgodom na shpaltah gazeti Bucovina chernivecke yevrejstvo nazvali troyanskim narodom Iz 14 po 24 zhovtnya 1941 r tobto vprodovzh desyati dniv 20 potyagami z cherniveckogo getto do Transnistriyi bulo deportovano 33 891 yevreya U pershij ta ostannij den iz vokzalu Chernivciv virushav odin potyag u inshi dni po dva potyagi shodnya Kozhen potyag skladavsya z 50 vagoniv yaki ne buli pristosovani dlya perevezennya lyudej U kozhen vagon zashtovhuvali priblizno po 30 lyudej Potyagi dovozili cherniveckih yevreyiv do s Ataki abo s Markuleshti de deportovanih perepravlyali na plotah cherez r Dnister Dali teritoriyeyu Transnistriyi koloni zmuchenih lyudej ishli pishki Chernivecki yevreyi ekonomichna cinnist dlya rumunskoyi derzhaviNaperedodni utvorennya getto u telefonnij rozmovi mizh Korneliyem Kalotesku ta Ionom Antonesku obgovoryuvalasya mozhlivist stvorennya spiskiv fahivciv yevreyiv yakih neobhidno zalishiti v interesah rumunskoyi derzhavi Vzhe 11 zhovtnya bulo skladeno pershi spiski z 550 rodin yaki zvilnyalisya vid gettoyizaciyi ta deportaciyi priblizno 2 5 tisyachi osib Zgodom zavdyaki zusillyam iz boku Trayana Popovicha a same jogo peregovoram z Ionom Antonesku ta z nimeckim konsulom u Chernivcyah Fricom Shelgornom 15 zhovtnya vid kerivnika rumunskoyi derzhavi bulo otrimano dozvil zalishiti v misti 13 20 tisyach yevreyiv perevazhno vazhlivih specialistiv dlya potreb armiyi ta gospodarstva krayu Spiski formuvalisya za profesiyami cherez zvernennya predstavnikiv rumunskoyi vijskovoyi ta civilnoyi vladi na Bukovini a takozh cherez zapiti vid rumunskih pidpriyemciv promislovciv fabrikantiv torgovciv i zemlevlasnikiv yaki potrebuvali yevrejskih specialistiv Dlya formuvannya spiskiv bulo stvoreno komisiyu na choli z V Ionesku ta Trayanom Popovichem Komisiya spivpracyuvala z cherniveckim yudenratom yakij skladavsya z 19 osib na choli z likarem Nejburgom Rezultatom roboti komisiyi stali 174 tabeli yaki bulo skladeno za profesiyami ta vidami diyalnosti Primariya uklala poperedni spiski vzhe 17 zhovtnya 1941 r Yevreyi yaki potrapili do spiskiv otrimali osoblivij dokument avtorizaciyu Vlasnik avtorizaciyi ne pidlyagav deportaciyi do Transnistriyi ta mav pravo zalishatis u Chernivcyah pracyuyuchi na primusovih robotah U seredini zhovtnya 1941 r zgaduvana vzhe Komisiya z evakuaciyi yevreyiv rozpochala perevirku procesu vidannya avtorizacij Uprodovzh 18 dniv reviziyi vona anulyuvala ponad 4 tisyachi dokumentiv 395 yevreyiv bulo deportovano do Transnistriyi yak komunistiv dokumenti 5 619 yevreyiv bulo vidpravleno na dodatkovu perevirku zgodom bilshist iz nih otrimali avtorizaciyi za pidpisom Trayana Popovicha 16 569 otrimali pidtverdzhennya avtorizaciyi Do ostannih nalezhali predstavniki riznih profesij osobi pohilogo viku starshi za 60 rokiv vagitni zhinki bilshe 6 misyaciv materi z nemovlyatami derzhavni pensioneri j oficeri zapasu Stanom na 9 kvitnya 1942 r 20 446 yevreyiv iz Chernivciv otrimali vid rumunskoyi vladi avtorizaciyu Avtorizaciyi u bagatoh vipadkah zdobuvalisya za rahunok habariv rumunskim chinovnikam ta vijskovim Same korumpovanist rumunskoyi derzhavi dala mozhlivist vryatuvatisya bagatom cherniveckim yevreyam U lyutomu 1942 r zastupnik gubernatora Bukovini major Marinesku domigsya zvilnennya z posadi primarya m Chernivciv Trayana Popovicha Dlya rumunskoyi vladi stalo mozhlivim deportuvati do Transnistriyi vsih vlasnikiv avtorizacij za pidpisom Popovicha yaki postijno perehovuvalisya vid riznih komisij Vzhe 14 bereznya 1942 r gubernator Bukovini Kalotesku prosiv konduketora Antonesku vidati nakaz pro prodovzhennya deportaciyi bukovinskih yevreyiv shob bukovinska administraciya zmogla vchasno provesti usi zahodi iz zatrimannya lyudej Zokrema Kalotesku zaznachav sho neobhidno zaareshtuvati j deportuvati she 7 tisyach yevreyiv i dlya cogo potribno organizuvati tri potyagi po 50 vagoniv Yevreyiv yakih planuvalosya deportuvati z Chernivciv u 1942 r podilili na p yat grup 1 yevreyi yakih ne vstigli deportuvati voseni 1941 r 2 yevreyi stan zdorov ya yakih ne dozvolyav chekati na transportuvannya 3 yevreyi yaki organizovano uhilyalisya vid kontrolyu z boku rumunskoyi vladi 4 yevreyi zalucheni do primusovih robit u vijskovih chastinah 5 yevreyi yaki ranishe buli internovani do vnutrishnih taboriv u krayini abo pracyuvali v robochih zagonah primusovoyi praci Yevreyi ostannih dvoh grup deportuvalisya razom iz sim yami Deportaciya yevreyiv iz Chernivciv u chervni 1942 r vidbuvalasya v chotiri etapi Pershij etap pripav na 8 chervnya 1942 r Naperedodni v nich iz 6 na 7 chervnya major Marinesku organizuvav blizko 250 grup yaki bezposeredno zajmalisya zahoplennyam ta transportuvannyam yevreyiv do zaliznichnoyi stanciyi Do skladu cih grup vhodilo vid troh do p yati osib Lyudej zganyali na stadion Makkabi yakij do vijni nalezhav yevrejskij sportivnij organizaciyi z analogichnoyu nazvoyu de yih retelno pereviryali Drugij etap chervnevoyi deportaciyi vidbuvsya 11 chervnya tretij 15 chervnya chetvertij 29 chervnya Vsogo za cherven 1942 r iz Chernivciv do taboriv Transnistriyi bulo deportovano 4 290 yevreyiv Takim chinom u serpni 1942 r v Chernivcyah zalishalosya 16 415 yevreyiv z avtorizaciyami a do prihodu radyanskoyi vladi naprikinci bereznya 1944 r yih chiselnist zmenshilasya do 14 750 Navesni 1943 r do Chernivciv bulo priznacheno novogo gubernatora Korneliya Dragalinu Jogo priznachennya stalosya todi koli nimecko rumunski vijska zaznavali porazku za porazkoyu i shvidko vtrachali kontrol nad ukrayinskimi teritoriyami Same tomu Dragalina utrimavsya vid togo shob pogirshuvati rezhim dlya cherniveckih yevreyiv U sichni 1944 r Dragalina svoyim rozporyadzhennyam navit dozvoliv cherniveckim yevreyam znyati zirku Davida j vidkriti shkolu Div takozhGolokost u Vinnici Golokost u Zhitomiri Golokost u Lvovi Golokost u Mizochi Golokost na Krivorizhzhi Golokost v Odesi Golokost u ChernigoviPrimitkiTuvia Friling Radu Ioanid and Mihail E Ionescu eds Final Report of the International Commission on the Holocaust in Romania vol 2 Documente Iasi Polirom 2005 205 Friling etc Final Report 202 Derzhavnij arhiv Cherniveckoyi oblasti DAChO f R 653 op 1 spr 103 ark 1 Gosudarstvennyj arhiv Rossijskoj Federacii GARF f 7021 op 79 d 117 l 3 4 GARF f 7012 op 79 d 67 l 9 10 Friling etc Final Report 216 217 DAChO f R 307 op 1 spr 2426 ark 3 DAChO f R 307 op 3 spr 39 ark 1 7 DAChO f R 307 op 3 spr 17 ark 293 Traian Popovici Spovedania Testimony Bucuresti Funda ia Dr W Filderman 2000 DAChO f R 307 op 3 spr 10 ark 202 203 DAChO f R 307 op 3 spr 10 ark 204 Popovici Spovedania Kolis Chernivci buli gebrejskim mistom Svidchennya ochevidciv Chernivci Molodij bukovinec 1998 Bucovina 13 octombrie 1941 DAChO f R 307 op 3 spr 10 ark 210 213 DAChO f R 307 op 3 spr 10 ark 222 230 DAChO f R 307 op 1 spr 244 ark 1 4 Dzherela ta literaturaDerzhavnij arhiv Cherniveckoyi oblasti DAChO f R 307 Gubernatorstvo Bukovina 1941 1944 f R 653 Nadzvichajna derzhavna komisiya Derzhavnij arhiv Rosijskoyi Federaciyi DARF f 7021 Materiali Nadzvichajnoyi derzhavnoyi komisiyi po Cherniveckij oblasti Tuvia Friling Radu Ioanid and Mihail E Ionescu eds Final Report of the International Commission on the Holocaust in Romania 2 vols Iasi Polirom 2005 Traian Popovici Spovedania Testimony Bucuresti Funda ia Dr W Filderman 2000 Kolis Chernivci buli gebrejskim mistom Svidchennya ochevidciv Chernivci Molodij bukovinec 1998 Radu Ioanid The Holocaust in Romania The Destruction of Jews and Gypsies under the Antonescu Regime 1940 1944 Chicago Ivan R Dee 2000 Florans Hejman Povernennya pam yati Storinki yevrejskoyi istoriyi Chernivciv Kiyiv Duh i litera 2016

Дата публікації:
Топ