Голокост на Криворіжжі — систематичне винищення євреїв на території міста Кривого Рогу та у Криворізькому районі, окупованих нацистською Німеччиною в роки Другої світової війни.
Життя євреїв Криворіжжя до Другої світової війни
Протягом 1920-30-х років місцевих євреїв активно залучали до управління новоствореними заводами та шахтами, вони брали участь у суспільному житті міста та сформували значний прошарок криворізької інтелігенції. У той самий час, у сільській місцевості євреї продовжували займатись роздрібною торгівлею, медициною та обіймати посади в адміністрації. Як міські, так і сільські жителі регіону стверджують, що міжетнічного напруження в цей період не спостерігалось.
Єврейську общину Криворіжжя не оминули радянські репресії. В 1937 р. були засуджені як «вороги народу» євреї — керівники промислових підприємств та шахт міста: Дрейцер, Рабинович, Трахтенберг, Шильман, Весник та інші. Разом із ними були засуджені працівники КРЄСівської електростанції: Теребош, Бригман, Бель, Шмидт та інші. Разом із тим, і серед працівників криворізького відділу НКВС траплялись євреї. Так, в 30-х роках Криворізький відділ НКВС очолював Резніков, а начальник одного з відділень був Гуревич. У цей же час, працівниками міського відділу НКВС були, як мінімум два єврея: Самуїл Гусятинський та Емануїл Мамис. Євреї протягом 20-30-х років були інкорпоровані до багатьох сфер життя міста. Вони продовжували займатись торгівлею, були лікарями, інженерами, працювали в лавах НКВС тощо. За переписом 1939 р. у Кривому Розі було 12 745 євреїв, у колонії Інгулець — 226. А у Криворізькому районі мешкало 599 євреїв.
Основні етапи знищення єврейського населення Кривого Рогу
14 серпня 1941 р. німці ввійшли до Кривого Рогу. З перших днів окупації місто опинилось у зоні управління 538-ї польової комендатури. Майор Реглер, очільник 538-ї польової комендатури, вже в одному з перших оперативних зведень так описував становище єврейського населення міста:
.«Евреям приказано носить специальные нарукавные повязки, им запрещено резать (крупный и мелкий) скот. Местная комендатура Кривого Рога получила приказ о принятии необходимых мер для сдачи еврейским населением имеющейся у них валюты, инвалюты, ценных бумаг, благородных металлов и драгоценных камней. Комендатура отвечает так же за сохранность всего имущества бежавших евреев. Жителям города Кривой Рог было дано сообщение, что им разрешается для возмещения убытков присваивать себе деньги, отнятые у евреев. Изучается вопрос о целесообразности создания здесь гетто».
Гетто у місті так і не було створене. З серпня 1941 р. розпочалося поступове знищення євреїв Кривого Рогу. Перші розстріли відбулися у серпні 1941 р. Вони були здійснені айнзацкомандою 6 (командир — штандартенфюрер СС д-р Єрхард Крьогер). У цей час були вбиті 105 євреїв. З 1 по 13 вересня ця ж команда здійснила розстріл ще 60 євреїв, а протягом 14-27 вересня було вбито ще 26 євреїв. 12 вересня 1941 р. взвод 2-ї роти 318-го поліційного батальйону разом із СД розстріляли групу євреїв у районі с. Широке, а через два тижні (25 вересня 1941 р.) частини 1-ї мотопіхотної бригади СС розстріляли євреїв у районі Кривий Ріг-Нікополь. Зі свідчень місцевого поліцая Івана Семки відомо, що у вересні 1941 р. євреїв примусово змушували працювати на різних роботах у місті. Так, він, разом з іншими поліцаями, виводив на роботи євреїв, які мешкали на вулицях Карла Лібкнехта та Саксаганській. Восени 1941 р. у Кривому Розі базувався штаб вищого фюрера СС та поліції «Росія-Південь» обергрупенфюрера СС Фрідріха Єкельна. Саме під його керівництвом була проведена масова акція зі знищення криворізьких євреїв. 3 жовтня 1941 р. розпочалася підготовка до найбільшої акції зі знищення місцевих євреїв. Так, на початку жовтня Кривий Ріг відвідав райхсфюрер СС і шеф німецької поліції Генріх Гіммлер. Він мав намір особисто проінспектувати акцію масового розстрілу, але через низку причин такий не відбувся. Разом з тим, після візиту Гіммлера, у Кривому Розі айнзацкоманда 6 вперше розстріляла групу єврейських жінок. У цей же час у місті посилилася антисемітська пропаганда. На сторінках місцевої газети «Дзвін» 10 жовтня 1941 р. з'явилась рецензія на фільм «Вічний жид». У рецензії чітко прослідковувалась головна ідея: «Геть жидівство!». Наявність подібної рецензії у міській газеті ймовірно є свідченням того, що в цей час в місті проходив кінопоказ цієї картини.
Дискусійною залишається дата наймасштабнішої акції з розстрілу євреїв у Кривому Розі. Відомі дослідники Олександр Круглов, Андрій Уманський та Ігор Щупак у своїй монографії, спираючись на німецькі документи, подають дату початку розстрілу 15 жовтня 1941 р.. Проте, свідки цієї трагедії стверджують, що розстріл відбувся 14 жовтня 1941 р.. Дату 14 жовтня також можна зустріти в архівно-кримінальних справах, заведених радянськими органами держбезпеки на місцевих криворізьких поліцаїв, які були задіяні у цьому злочині. Участь у організації розстрілу, разом із німцями, брали і місцеві поліцаї. Так, під час «очної ставки» фельдфебел Криворізької поліції Коваль зазначав:
.«….Осенью 1941 года, даты точно не помню, в Кривом Роге немцами с участием полицейских Криворожской полиции был произведён расстрел граждан еврейской национальности, примерно человек 1000 в районе шахты № 5, в том числе были расстреляны мужчины, женщины и дети. Перед расстрелом указанных граждан, примерно за несколько дней до их расстрела, комендант Криворожской полиции Тараненко, имени и отчества не помню, собрал в своём кабинете в здании полиции по ул. Дзержинского, где ранее и в настоящее время находитьтся родильный дом, начальников, вернее руководителей полиции, командиров 1-й и 2-й сотни Куприяненко Ивана Ивановича, Куницу Георгия, заместителя коменданта полиции Пастернака, Ильчука и меня — Коваля т.к. я в тот период служил в должности фельдфебеля полиции, был ещё кто-то из числа немцев переводчиков, но кто именно не помню. Тараненко всем нам, т.е. вышеуказанным лицам дал распоряжение о том, чтобы мы провели с подчинёнными полицейскими сбор граждан еврейской национальности в здании Синагоги, где впоследствии размещался аэроклуб…».
Це засідання дало поштовх до найбільшої у місті акції знищення євреїв. Вже на наступний день почалось виконання рядовими поліцаями розпорядження свого керівництва. Ось свідчення одного з таких виконавців:
.«…Действительно в октябре 1941 года вспомогательная полиция города Кривого Рога производила массовые аресты оставшегося проживать на временно оккупированной территории города Кривого Рога еврейского населения, однако расстрел производили сами немцы в карьере шахты № 5. Какого числа это было я сейчас не помню. Подробно расскажу по этому вопросу следующее: какого числа я сейчас не помню в октябре 1941 года, было примерно 4-5 часов дня, я пришёл с наряда в полицию доложить о сдаче наряда вновь заступившей смене. Докладывая фельфебелю полиции Ковалю (имя и отчества не знаю), КОВАЛЬ мне заявил, что по распоряжению начальника полиции ТАРАНЕНКО, мне необходимо отправиться на Почтовую улицу Кривого Рога, собирать евреев и сводить их в синагогу по улице Спортивной, в городе Кривом Роге. КОВАЛЬ выражаясь в антисемитском направлении по адресу евреев, сказал мне, что бы каждой еврейской семье, проживавшей в районе порученного мне участка, объявил, что они будут вывезены в Палестину и что им необходимо взять с собой самые необходимые вещи. О том, что их собирают для расстрела КОВАЛЬ мне не говорил, но только предупредил, что от каждой еврейской квартиры ключи должен взять я с собой сразу же при уводе семьи в синагогу. Выслушав задание КОВАЛЯ я отправился на порученный мне участок для выполнения задания. Вместе со мною это задание выполнял Лысенко Василий полицейский. Выполняя задание КОВАЛЯ, я вместе с полицейским Лысенко я подверг аресту и доставил в синагогу шесть еврейских семей общей численностью до 20-25 человек. Операцию по изъятию еврейских семей мы закончили по заходу солнца в тот же день. Ключи от квартир арестованных нами еврейских семей, мною лично были сданы в полицию КОВАЛЮ…».
Виводити євреїв на розстріл почали приблизно о 10 годині ранку 14 жовтня. Але перед цим до синагоги увійшли Олексій Пастернак та Михайло Стрикаль (слідчі криворізького СД) та відібрали у євреїв найцінніші речі. Частину зібраних речей вони віднесли до кабінету начальника поліції М. Тараненка, а іншу частину до начальника агентурно-слідчого відділу В. Пастернака. Зі свідчень поліцая І. Собко маємо інформацію про основні події того дня:
.«….На второй день, примерно в десять часов утра все еврейские семьи которые были собраны в синагоге, составлявшие свыше одной тысячи человек, были выведены силами полиции к карьеру шахты № 5 Кривого Рога, ныне шахта № 5 шахтоуправления им. Ильича, для расстрела. В конвоировании евреев к карьеру шахты № 5 от синагоги принимал участие и я. По прибытию на шахту № 5 мы застали там немцев, очевидно из СС, там же в карьере переводчик полиции ГОФЕРТ Евгений передал распоряжение немецкого офицера, фамилии и имени его не знаю, старшим по охране евреев ПЕЧЕНЮКУ Василию и БРЕСЛАВСКОМУ, имя не знаю, подготовить партии по десять человек для расстрела, т. е. снять ценную одежду, обувь и прочее. В первую очередь женщин с маленькими детьми, а после остальных. ПЕЧЕНЮК и БРЕСЛАВСКИЙ дали нам такую же команду, после чего мы приступили к исполнению.Раздетых до белья по десять человек евреев отводили примерно на пятьдесят метров от общей толпы еврейских семей и расстреливали здесь немцами из автоматов. Евреи подготовленные нами по десять человек для расстрела, кричали, плакали, прощались между собой, просили помиловать их однако все они были расстреляны за исключением трёх человек, у которых отцы были русскими, как их фамилии и откуда эти три еврея я не знаю. После окончания расстрела всех выведенных еврейских семей, ряду работников полиции было поручено собрать деньги в одежде расстрелянных и посортировать одежду и обувь хорошего качества отдельно от изношенной одежды….
….. Ещё упустил добавить следствию следующий факт: в тот же день, когда производился массовый расстрел еврейского населения города Кривого Рога, были приведены в тот же карьер шахты № 5 большая группа военнопленных Красной Армии еврейской национальности, которые так же группами по десять человек были немцами расстреляны. Кто их привел, полиция или немцы, я не знаю, т.к. они выводились немцами из балки….».
У цей день було знищено близько 2000 місцевих мешканців та 800 військовополононених євреї. Після цього розстрілу місцеві поліцаї продовжували шукати євреїв, які могли залишитись у місті. Зі свідчень А. Ільчука маємо інформацію про те, що після розстрілу євреїв у жовтні 1941 р. до нього в кабінет прийшов поліцай Микола Божко і надав йому список з 10-15 сімей єврейської національності, яких необхідно було заарештувати та доставити у поліцію. А. Ільчук, як очільник резервної поліції, призначив для арештів цих осіб трьох поліцаїв: Школяра, Розума і Карабило (або Карабилова, як у свідченнях Куприяненко). Вони за його вказівкою заарештували до 10-15 осіб євреїв, які згодом були вбиті. Розстріли відбувались у районі шахти № 5, а також у кар'єрі цегляного заводу в районі Гданцівки (сьогодні частина міста Кривий Ріг). Взимку 1941—1942 років у підвалі Криворізького СД утримувались групи місцевих євреїв. Поліцай Белошистов свідчив:
.«В феврале 1942 года была арестована группа евреев и посажена в подвал полиции. Калашник вывел группу евреев около 25 человек и заставил их во дворе полиции убирать снег и в моём присутствии избил палкой несколько человек арестованных за то, что они плохо работали…. В этом же месяце 1942 года в подвал полиции была водворена новая партия арестованных евреев, среди которых находились женщины, старики и дети…».
Євреїв та інших затриманих німці та місцеві поліцаї відвозили до району цегляного заводу і там проводили розстріли. Ось як про це розповідає свідок:
.«Так, в декабре месяце 1941 года я видела как в карьер немецкие солдаты с собаками вели человек 200—300 евреев с детьми. Их раздевали, спускали раздетыми в карьер и там около ямы расстреливали. После этого я еще раз видела как вели партию людей — арестованных, человек 100 и тоже расстреляли. Потом не помню в каком месяце, так примерно в декабре 1941 г. и весной 1942 г. Раз пять я видела как к карьеру подходили машины штук по 5, большие черные закрытые, в них привозили каких-то людей и расстреливали в карьере. Наши плнные, что находились в лагере возле завода, под охраной немцев, копали ямы, закапывали трупы расстреляных. Сколько всех было расстреляно людей я не знаю, но очень много. Ибо я не всегда видела сама. Потом когда уже водили людей на расстрел, то всю территорию завода окружили немцы и нам из квартир не давали выходить. От куда приводили людей на расстрел не знаю, но кажеться из города».
Розшук та розстріли євреїв у місті продовжувались до кінця 1943 р. Паралельно німці та місцеві поліцаї знищували євреїв у Криворізькому районі.
Вбивства євреїв у Криворізькому районі
Одним із місцевих організаторів Голокосту у сільській місцевості Криворіжжя був начальник поліції Криворізького сільського району Степан Никитський. Одним із завдань, яке він ставив перед своїми підлеглими було пошук євреїв. У кінці січня — на початку лютого 1942 р. керівник Веселовської волосної дільниці поліції Павло Нечепуренко в селі Новий Шлях (Сталіндорфського району) заарештував 15 євреїв. Вони утримувались у приміщенні місцевої школи. Згодом Нечепуренко та Никитський відправили їх до Кривого Рогу. Їх прізвища та подальша доля залишаються нез'ясованими.
Зі свідчень Миколи Кондратенка, начальника дільничного відділу поліції Зеленобалківської волості, відомо, що в межах Криворіжжя знаходилось єврейське поселення Най-Лебен. Спочатку для контролю за єврейським населенням колонії був призначений комендант Віктор Дерко (уродженець Миколаївської області, німець за національністю) у його підпорядкуванні було два поліцаї Федір Великий та Григорій Снитко. Знищення місцевих євреїв розпочалось у січні 1942 р. У самому селі комендант Дерко убив 4 євреїв, але більшість було вирішено відправити до Кривого Рогу (імовірно, до шахти № 5, яка знаходилась найближче до Зеленобалківської волості).
Під час окупації чимало євреїв загинуло у колонії Інгулець. Там було знищено дві школи, дитячий будинок, три молитовні будинки, млин, трикотажну фабрику. Однією з перших жертв в Інгульці стала фельдшер Фіра Фінварб. Їй наказали отруїти воду в колодязях, проте жінка відмовилась і її вбили. 16 червня 1942 р. було вбито близько 1400 євреїв. Свідок із колонії Інгулець згадував, що після її окупації євреї ще деякий час жили вільно, але влітку 1942 р. їх зігнали у приміщення театру. Це зробили німці та поліцаї, а потім, вони ж, повели їх на розстріл. Місцеві поліцаї брали участь у конвоюванні єврейських родин. І у поліцаїв, і у німців була зброя, німці їхали попереду та позаду колони, а поліцаї йшли по боках. Чоловік зазначав, що у конвоюванні євреїв, крім інших, брали участь троє місцевих поліцаїв, але згадує прізвища лише двох осіб: Циганок та Семко. Першого після війни повісили, а другого засудили і він відбував покарання. Свідок із села Латівка згадує, що розстріл євреїв поблизу села відбувся влітку 1942 р. У Латівці євреїв не було, їх звозили для розстрілу з колонії Інгулець та села Войкове. З колонії Інгулець пригнали близько 300 осіб. Перед розстрілом вони самі викопали собі яму, після чого всіх їх було вбито. Так само відбувся розстріл євреїв із села Войкове. Серед розстріляних були діти та жінки.
Протягом 1941—1942 років на території Криворіжжя було знищено майже все єврейське населення. Невелика кількість євреїв, яких не знищили, змушені були в жахливих умовах мешкати у трудових таборах та працювати на примусових роботах. Доля тих небагатьох євреїв склалась по-різному. Одні повернулись і далі мешкали в місті та селах Криворіжжя, але більшість вирішили не повертатись до населеного пункту, з яким пов'язані вбивства рідних та знайомих.
Місця пам'яті про Голокост на Криворіжжі
В лютому 1944 р. Кривий Ріг було звільнено від нацистів. З цього часу в місті почала діяти Надзвичайна державна комісія зі встановлення злочинів німецько-фашистських загарбників. За результатами її роботи було складено акти про місця масових розстрілів, а також зібрані свідчення очевидців. Неподалік шахти № 5, найбільшого місця масового розстрілу єврейського населення, був встановлений пам'ятник. За радянською традицією на пам'ятнику написано, що він встановлений на честь загиблих мирних мешканців. Хоча більшість із загиблих у районі шахти № 5 були євреями. Інший пам'ятник жертвам Голокосту у Кривому Розі, який присвячений встановлений біля синагоги «Бейс Штерн Шу́льман» На пам'ятнику викарбувана цифра 15 тисяч це приблизна кількість загиблих євреїв Криворіжжя.
Менш відомим залишається місце масового розстрілу майже 2 тис. осіб у районі цегляного заводу. Не дивлячись на те, що є інформація від свідків стосовно того, що в цьому місці німці теж здійснювали розстріли, пам'ятник або пам'ятний знак тут так і не встановлений. На місці найбільшого розстрілу в поселенні Інгулець теж встановлений пам'ятник радянського зразка. Так само є пам'ятник загиблим євреям в районі поселення Латівка.
Див. також
Примітки
- Неизвестное Криворожье: странички еврейской истории, 2015. С. 23
- ДА СБУ м. Дніпро, ф. 6(Р), оп.1, спр. П-7099
- Круглов О., Уманский А., Щупак И. Холокост в Украине: Рейхскомиссариат «Украина», Губернаторство «Транснистрия»: монография. Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума»; ЧП «ЛИРА», 2016, с.147-148
- ДА СБУ м. Дніпро, ф 4(Р), оп. 2, спр. 74, т.4
- Круглов О., Уманский А., Щупак И. Холокост в Украине: Рейхскомиссариат «Украина», Губернаторство «Транснистрия»: монография. Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума»; ЧП «ЛИРА», 2016, с.150
- Круглов А. Хроники Холокоста в Украине, Днепротровск, 2004, с.30; 34; 38.
- ДА СБУ, м. Дніпро, Ф6 (Р), оп 2, спр.17233, арк. 152
- Круглов О., Уманский А., Щупак И. Холокост в Украине, 2016, с. 157
- Круглов А. Без жалости и сомнения. Документы о преступлениях оперативных групп и команд полиции безопасности на временно оккупированной территории СССР в 1941—1944 годах, Днепропетровск, 2008.Ч.1., с.43
- Округовий криворізький часопис «Дзвін», 10 жовтня 1941 року
- Круглов О., Уманский А., Щупак И. Холокост в Украине, 2016, с. 156
- Неизвестное Криворожье: странички еврейской истории., 2015, с.57
- ДА СБУ, м. Дніпро, Ф6 (Р), оп 2, спр.18835, т. 1
- ДА СБУ м. Дніпро, ф. 6(Р), оп.2, спр. 18835, т.2
- ДА СБУ м. Дніпро, ф 6(Р), оп. 2, спр..17911
- Правда години скоріш за все є умовними, бо керівник першої сотні поліції І. Куприяненко, який був присутній на місці розстрілу стверджував, що розстріл вже почався у 9й годині ранку.
- ДА СБУ м. Дніпро, ф 6(Р), оп. 2, спр. 18835, т.1
- ДА СБУ м. Дніпро, ф 6(Р), оп. 2, спр. 14293
- ГАРФ, ф.7021, оп.57, д.513
- ДА СБУ м. Дніпро, ф 6(Р), оп. 2, спр. 11857, т.1
- Соловйов С. Бабин Яр під Кривим Рогом [Електронний ресурс]. — Режим доступу до ресурсу: http://www.evkol.nm.ru/s_solovev.htm[недоступне посилання з серпня 2019]
- Круглов А. Хроники Холокоста в Украине. — С.111
- Yahad-In Unum / Testimony n. 940U, електронний ресурс: https://yahadmap.org/#village/ingulets-dnipropetrovsk-ukraine.94 [ 17 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Yahad-In Unum / Testimony n. 1087, електронний ресурс: https://yahadmap.org/#village/lativka-dnipropetrovsk-ukraine.153 [ 17 липня 2018 у Wayback Machine.]
Література та джерела
- Круглов А. Без жалости и сомнения. Документы о преступлениях оперативных групп и команд полиции безопасности на временно оккупированной территории СССР в 1941—1944 годах, Днепропетровск, 2008.Ч.1.
- Круглов О., Уманский А., Щупак И. Холокост в Украине: Рейхскомиссариат «Украина», Губернаторство «Транснистрия»: монография. Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума»; ЧП «ЛИРА», 2016
- Неизвестное Криворожье: странички еврейской истории / М. И. Мармер, С. И. Поддубная. Кривой Рог: Издатель ФОП Чернявский Д. А., 2015.
- ДА СБУ м. Дніпро, ф 4, 6(Р)
- Yahad-In Unum / Testimony
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Golokost na Krivorizhzhi sistematichne vinishennya yevreyiv na teritoriyi mista Krivogo Rogu ta u Krivorizkomu rajoni okupovanih nacistskoyu Nimechchinoyu v roki Drugoyi svitovoyi vijni Dokladnishe Golokost Dokladnishe Golokost v UkrayiniZhittya yevreyiv Krivorizhzhya do Drugoyi svitovoyi vijniProtyagom 1920 30 h rokiv miscevih yevreyiv aktivno zaluchali do upravlinnya novostvorenimi zavodami ta shahtami voni brali uchast u suspilnomu zhitti mista ta sformuvali znachnij prosharok krivorizkoyi inteligenciyi U toj samij chas u silskij miscevosti yevreyi prodovzhuvali zajmatis rozdribnoyu torgivleyu medicinoyu ta obijmati posadi v administraciyi Yak miski tak i silski zhiteli regionu stverdzhuyut sho mizhetnichnogo napruzhennya v cej period ne sposterigalos Yevrejsku obshinu Krivorizhzhya ne ominuli radyanski represiyi V 1937 r buli zasudzheni yak vorogi narodu yevreyi kerivniki promislovih pidpriyemstv ta shaht mista Drejcer Rabinovich Trahtenberg Shilman Vesnik ta inshi Razom iz nimi buli zasudzheni pracivniki KRYeSivskoyi elektrostanciyi Terebosh Brigman Bel Shmidt ta inshi Razom iz tim i sered pracivnikiv krivorizkogo viddilu NKVS traplyalis yevreyi Tak v 30 h rokah Krivorizkij viddil NKVS ocholyuvav Reznikov a nachalnik odnogo z viddilen buv Gurevich U cej zhe chas pracivnikami miskogo viddilu NKVS buli yak minimum dva yevreya Samuyil Gusyatinskij ta Emanuyil Mamis Yevreyi protyagom 20 30 h rokiv buli inkorporovani do bagatoh sfer zhittya mista Voni prodovzhuvali zajmatis torgivleyu buli likaryami inzhenerami pracyuvali v lavah NKVS tosho Za perepisom 1939 r u Krivomu Rozi bulo 12 745 yevreyiv u koloniyi Ingulec 226 A u Krivorizkomu rajoni meshkalo 599 yevreyiv Osnovni etapi znishennya yevrejskogo naselennya Krivogo Rogu14 serpnya 1941 r nimci vvijshli do Krivogo Rogu Z pershih dniv okupaciyi misto opinilos u zoni upravlinnya 538 yi polovoyi komendaturi Major Regler ochilnik 538 yi polovoyi komendaturi vzhe v odnomu z pershih operativnih zveden tak opisuvav stanovishe yevrejskogo naselennya mista Evreyam prikazano nosit specialnye narukavnye povyazki im zapresheno rezat krupnyj i melkij skot Mestnaya komendatura Krivogo Roga poluchila prikaz o prinyatii neobhodimyh mer dlya sdachi evrejskim naseleniem imeyushejsya u nih valyuty invalyuty cennyh bumag blagorodnyh metallov i dragocennyh kamnej Komendatura otvechaet tak zhe za sohrannost vsego imushestva bezhavshih evreev Zhitelyam goroda Krivoj Rog bylo dano soobshenie chto im razreshaetsya dlya vozmesheniya ubytkov prisvaivat sebe dengi otnyatye u evreev Izuchaetsya vopros o celesoobraznosti sozdaniya zdes getto Getto u misti tak i ne bulo stvorene Z serpnya 1941 r rozpochalosya postupove znishennya yevreyiv Krivogo Rogu Pershi rozstrili vidbulisya u serpni 1941 r Voni buli zdijsneni ajnzackomandoyu 6 komandir shtandartenfyurer SS d r Yerhard Kroger U cej chas buli vbiti 105 yevreyiv Z 1 po 13 veresnya cya zh komanda zdijsnila rozstril she 60 yevreyiv a protyagom 14 27 veresnya bulo vbito she 26 yevreyiv 12 veresnya 1941 r vzvod 2 yi roti 318 go policijnogo bataljonu razom iz SD rozstrilyali grupu yevreyiv u rajoni s Shiroke a cherez dva tizhni 25 veresnya 1941 r chastini 1 yi motopihotnoyi brigadi SS rozstrilyali yevreyiv u rajoni Krivij Rig Nikopol Zi svidchen miscevogo policaya Ivana Semki vidomo sho u veresni 1941 r yevreyiv primusovo zmushuvali pracyuvati na riznih robotah u misti Tak vin razom z inshimi policayami vivodiv na roboti yevreyiv yaki meshkali na vulicyah Karla Libknehta ta Saksaganskij Voseni 1941 r u Krivomu Rozi bazuvavsya shtab vishogo fyurera SS ta policiyi Rosiya Pivden obergrupenfyurera SS Fridriha Yekelna Same pid jogo kerivnictvom bula provedena masova akciya zi znishennya krivorizkih yevreyiv 3 zhovtnya 1941 r rozpochalasya pidgotovka do najbilshoyi akciyi zi znishennya miscevih yevreyiv Tak na pochatku zhovtnya Krivij Rig vidvidav rajhsfyurer SS i shef nimeckoyi policiyi Genrih Gimmler Vin mav namir osobisto proinspektuvati akciyu masovogo rozstrilu ale cherez nizku prichin takij ne vidbuvsya Razom z tim pislya vizitu Gimmlera u Krivomu Rozi ajnzackomanda 6 vpershe rozstrilyala grupu yevrejskih zhinok U cej zhe chas u misti posililasya antisemitska propaganda Na storinkah miscevoyi gazeti Dzvin 10 zhovtnya 1941 r z yavilas recenziya na film Vichnij zhid U recenziyi chitko proslidkovuvalas golovna ideya Get zhidivstvo Nayavnist podibnoyi recenziyi u miskij gazeti jmovirno ye svidchennyam togo sho v cej chas v misti prohodiv kinopokaz ciyeyi kartini Diskusijnoyu zalishayetsya data najmasshtabnishoyi akciyi z rozstrilu yevreyiv u Krivomu Rozi Vidomi doslidniki Oleksandr Kruglov Andrij Umanskij ta Igor Shupak u svoyij monografiyi spirayuchis na nimecki dokumenti podayut datu pochatku rozstrilu 15 zhovtnya 1941 r Prote svidki ciyeyi tragediyi stverdzhuyut sho rozstril vidbuvsya 14 zhovtnya 1941 r Datu 14 zhovtnya takozh mozhna zustriti v arhivno kriminalnih spravah zavedenih radyanskimi organami derzhbezpeki na miscevih krivorizkih policayiv yaki buli zadiyani u comu zlochini Uchast u organizaciyi rozstrilu razom iz nimcyami brali i miscevi policayi Tak pid chas ochnoyi stavki feldfebel Krivorizkoyi policiyi Koval zaznachav Osenyu 1941 goda daty tochno ne pomnyu v Krivom Roge nemcami s uchastiem policejskih Krivorozhskoj policii byl proizvedyon rasstrel grazhdan evrejskoj nacionalnosti primerno chelovek 1000 v rajone shahty 5 v tom chisle byli rasstrelyany muzhchiny zhenshiny i deti Pered rasstrelom ukazannyh grazhdan primerno za neskolko dnej do ih rasstrela komendant Krivorozhskoj policii Taranenko imeni i otchestva ne pomnyu sobral v svoyom kabinete v zdanii policii po ul Dzerzhinskogo gde ranee i v nastoyashee vremya nahodittsya rodilnyj dom nachalnikov vernee rukovoditelej policii komandirov 1 j i 2 j sotni Kupriyanenko Ivana Ivanovicha Kunicu Georgiya zamestitelya komendanta policii Pasternaka Ilchuka i menya Kovalya t k ya v tot period sluzhil v dolzhnosti feldfebelya policii byl eshyo kto to iz chisla nemcev perevodchikov no kto imenno ne pomnyu Taranenko vsem nam t e vysheukazannym licam dal rasporyazhenie o tom chtoby my proveli s podchinyonnymi policejskimi sbor grazhdan evrejskoj nacionalnosti v zdanii Sinagogi gde vposledstvii razmeshalsya aeroklub Ce zasidannya dalo poshtovh do najbilshoyi u misti akciyi znishennya yevreyiv Vzhe na nastupnij den pochalos vikonannya ryadovimi policayami rozporyadzhennya svogo kerivnictva Os svidchennya odnogo z takih vikonavciv Dejstvitelno v oktyabre 1941 goda vspomogatelnaya policiya goroda Krivogo Roga proizvodila massovye aresty ostavshegosya prozhivat na vremenno okkupirovannoj territorii goroda Krivogo Roga evrejskogo naseleniya odnako rasstrel proizvodili sami nemcy v karere shahty 5 Kakogo chisla eto bylo ya sejchas ne pomnyu Podrobno rasskazhu po etomu voprosu sleduyushee kakogo chisla ya sejchas ne pomnyu v oktyabre 1941 goda bylo primerno 4 5 chasov dnya ya prishyol s naryada v policiyu dolozhit o sdache naryada vnov zastupivshej smene Dokladyvaya felfebelyu policii Kovalyu imya i otchestva ne znayu KOVAL mne zayavil chto po rasporyazheniyu nachalnika policii TARANENKO mne neobhodimo otpravitsya na Pochtovuyu ulicu Krivogo Roga sobirat evreev i svodit ih v sinagogu po ulice Sportivnoj v gorode Krivom Roge KOVAL vyrazhayas v antisemitskom napravlenii po adresu evreev skazal mne chto by kazhdoj evrejskoj seme prozhivavshej v rajone poruchennogo mne uchastka obyavil chto oni budut vyvezeny v Palestinu i chto im neobhodimo vzyat s soboj samye neobhodimye veshi O tom chto ih sobirayut dlya rasstrela KOVAL mne ne govoril no tolko predupredil chto ot kazhdoj evrejskoj kvartiry klyuchi dolzhen vzyat ya s soboj srazu zhe pri uvode semi v sinagogu Vyslushav zadanie KOVALYa ya otpravilsya na poruchennyj mne uchastok dlya vypolneniya zadaniya Vmeste so mnoyu eto zadanie vypolnyal Lysenko Vasilij policejskij Vypolnyaya zadanie KOVALYa ya vmeste s policejskim Lysenko ya podverg arestu i dostavil v sinagogu shest evrejskih semej obshej chislennostyu do 20 25 chelovek Operaciyu po izyatiyu evrejskih semej my zakonchili po zahodu solnca v tot zhe den Klyuchi ot kvartir arestovannyh nami evrejskih semej mnoyu lichno byli sdany v policiyu KOVALYu Vivoditi yevreyiv na rozstril pochali priblizno o 10 godini ranku 14 zhovtnya Ale pered cim do sinagogi uvijshli Oleksij Pasternak ta Mihajlo Strikal slidchi krivorizkogo SD ta vidibrali u yevreyiv najcinnishi rechi Chastinu zibranih rechej voni vidnesli do kabinetu nachalnika policiyi M Taranenka a inshu chastinu do nachalnika agenturno slidchogo viddilu V Pasternaka Zi svidchen policaya I Sobko mayemo informaciyu pro osnovni podiyi togo dnya Na vtoroj den primerno v desyat chasov utra vse evrejskie semi kotorye byli sobrany v sinagoge sostavlyavshie svyshe odnoj tysyachi chelovek byli vyvedeny silami policii k kareru shahty 5 Krivogo Roga nyne shahta 5 shahtoupravleniya im Ilicha dlya rasstrela V konvoirovanii evreev k kareru shahty 5 ot sinagogi prinimal uchastie i ya Po pribytiyu na shahtu 5 my zastali tam nemcev ochevidno iz SS tam zhe v karere perevodchik policii GOFERT Evgenij peredal rasporyazhenie nemeckogo oficera familii i imeni ego ne znayu starshim po ohrane evreev PEChENYuKU Vasiliyu i BRESLAVSKOMU imya ne znayu podgotovit partii po desyat chelovek dlya rasstrela t e snyat cennuyu odezhdu obuv i prochee V pervuyu ochered zhenshin s malenkimi detmi a posle ostalnyh PEChENYuK i BRESLAVSKIJ dali nam takuyu zhe komandu posle chego my pristupili k ispolneniyu Razdetyh do belya po desyat chelovek evreev otvodili primerno na pyatdesyat metrov ot obshej tolpy evrejskih semej i rasstrelivali zdes nemcami iz avtomatov Evrei podgotovlennye nami po desyat chelovek dlya rasstrela krichali plakali proshalis mezhdu soboj prosili pomilovat ih odnako vse oni byli rasstrelyany za isklyucheniem tryoh chelovek u kotoryh otcy byli russkimi kak ih familii i otkuda eti tri evreya ya ne znayu Posle okonchaniya rasstrela vseh vyvedennyh evrejskih semej ryadu rabotnikov policii bylo porucheno sobrat dengi v odezhde rasstrelyannyh i posortirovat odezhdu i obuv horoshego kachestva otdelno ot iznoshennoj odezhdy Eshyo upustil dobavit sledstviyu sleduyushij fakt v tot zhe den kogda proizvodilsya massovyj rasstrel evrejskogo naseleniya goroda Krivogo Roga byli privedeny v tot zhe karer shahty 5 bolshaya gruppa voennoplennyh Krasnoj Armii evrejskoj nacionalnosti kotorye tak zhe gruppami po desyat chelovek byli nemcami rasstrelyany Kto ih privel policiya ili nemcy ya ne znayu t k oni vyvodilis nemcami iz balki U cej den bulo znisheno blizko 2000 miscevih meshkanciv ta 800 vijskovopolononenih yevreyi Pislya cogo rozstrilu miscevi policayi prodovzhuvali shukati yevreyiv yaki mogli zalishitis u misti Zi svidchen A Ilchuka mayemo informaciyu pro te sho pislya rozstrilu yevreyiv u zhovtni 1941 r do nogo v kabinet prijshov policaj Mikola Bozhko i nadav jomu spisok z 10 15 simej yevrejskoyi nacionalnosti yakih neobhidno bulo zaareshtuvati ta dostaviti u policiyu A Ilchuk yak ochilnik rezervnoyi policiyi priznachiv dlya areshtiv cih osib troh policayiv Shkolyara Rozuma i Karabilo abo Karabilova yak u svidchennyah Kupriyanenko Voni za jogo vkazivkoyu zaareshtuvali do 10 15 osib yevreyiv yaki zgodom buli vbiti Rozstrili vidbuvalis u rajoni shahti 5 a takozh u kar yeri ceglyanogo zavodu v rajoni Gdancivki sogodni chastina mista Krivij Rig Vzimku 1941 1942 rokiv u pidvali Krivorizkogo SD utrimuvalis grupi miscevih yevreyiv Policaj Beloshistov svidchiv V fevrale 1942 goda byla arestovana gruppa evreev i posazhena v podval policii Kalashnik vyvel gruppu evreev okolo 25 chelovek i zastavil ih vo dvore policii ubirat sneg i v moyom prisutstvii izbil palkoj neskolko chelovek arestovannyh za to chto oni ploho rabotali V etom zhe mesyace 1942 goda v podval policii byla vodvorena novaya partiya arestovannyh evreev sredi kotoryh nahodilis zhenshiny stariki i deti Yevreyiv ta inshih zatrimanih nimci ta miscevi policayi vidvozili do rajonu ceglyanogo zavodu i tam provodili rozstrili Os yak pro ce rozpovidaye svidok Tak v dekabre mesyace 1941 goda ya videla kak v karer nemeckie soldaty s sobakami veli chelovek 200 300 evreev s detmi Ih razdevali spuskali razdetymi v karer i tam okolo yamy rasstrelivali Posle etogo ya eshe raz videla kak veli partiyu lyudej arestovannyh chelovek 100 i tozhe rasstrelyali Potom ne pomnyu v kakom mesyace tak primerno v dekabre 1941 g i vesnoj 1942 g Raz pyat ya videla kak k kareru podhodili mashiny shtuk po 5 bolshie chernye zakrytye v nih privozili kakih to lyudej i rasstrelivali v karere Nashi plnnye chto nahodilis v lagere vozle zavoda pod ohranoj nemcev kopali yamy zakapyvali trupy rasstrelyanyh Skolko vseh bylo rasstrelyano lyudej ya ne znayu no ochen mnogo Ibo ya ne vsegda videla sama Potom kogda uzhe vodili lyudej na rasstrel to vsyu territoriyu zavoda okruzhili nemcy i nam iz kvartir ne davali vyhodit Ot kuda privodili lyudej na rasstrel ne znayu no kazhetsya iz goroda Rozshuk ta rozstrili yevreyiv u misti prodovzhuvalis do kincya 1943 r Paralelno nimci ta miscevi policayi znishuvali yevreyiv u Krivorizkomu rajoni Vbivstva yevreyiv u Krivorizkomu rajoniOdnim iz miscevih organizatoriv Golokostu u silskij miscevosti Krivorizhzhya buv nachalnik policiyi Krivorizkogo silskogo rajonu Stepan Nikitskij Odnim iz zavdan yake vin staviv pered svoyimi pidleglimi bulo poshuk yevreyiv U kinci sichnya na pochatku lyutogo 1942 r kerivnik Veselovskoyi volosnoyi dilnici policiyi Pavlo Nechepurenko v seli Novij Shlyah Stalindorfskogo rajonu zaareshtuvav 15 yevreyiv Voni utrimuvalis u primishenni miscevoyi shkoli Zgodom Nechepurenko ta Nikitskij vidpravili yih do Krivogo Rogu Yih prizvisha ta podalsha dolya zalishayutsya nez yasovanimi Zi svidchen Mikoli Kondratenka nachalnika dilnichnogo viddilu policiyi Zelenobalkivskoyi volosti vidomo sho v mezhah Krivorizhzhya znahodilos yevrejske poselennya Naj Leben Spochatku dlya kontrolyu za yevrejskim naselennyam koloniyi buv priznachenij komendant Viktor Derko urodzhenec Mikolayivskoyi oblasti nimec za nacionalnistyu u jogo pidporyadkuvanni bulo dva policayi Fedir Velikij ta Grigorij Snitko Znishennya miscevih yevreyiv rozpochalos u sichni 1942 r U samomu seli komendant Derko ubiv 4 yevreyiv ale bilshist bulo virisheno vidpraviti do Krivogo Rogu imovirno do shahti 5 yaka znahodilas najblizhche do Zelenobalkivskoyi volosti Pid chas okupaciyi chimalo yevreyiv zaginulo u koloniyi Ingulec Tam bulo znisheno dvi shkoli dityachij budinok tri molitovni budinki mlin trikotazhnu fabriku Odniyeyu z pershih zhertv v Ingulci stala feldsher Fira Finvarb Yij nakazali otruyiti vodu v kolodyazyah prote zhinka vidmovilas i yiyi vbili 16 chervnya 1942 r bulo vbito blizko 1400 yevreyiv Svidok iz koloniyi Ingulec zgaduvav sho pislya yiyi okupaciyi yevreyi she deyakij chas zhili vilno ale vlitku 1942 r yih zignali u primishennya teatru Ce zrobili nimci ta policayi a potim voni zh poveli yih na rozstril Miscevi policayi brali uchast u konvoyuvanni yevrejskih rodin I u policayiv i u nimciv bula zbroya nimci yihali poperedu ta pozadu koloni a policayi jshli po bokah Cholovik zaznachav sho u konvoyuvanni yevreyiv krim inshih brali uchast troye miscevih policayiv ale zgaduye prizvisha lishe dvoh osib Ciganok ta Semko Pershogo pislya vijni povisili a drugogo zasudili i vin vidbuvav pokarannya Svidok iz sela Lativka zgaduye sho rozstril yevreyiv poblizu sela vidbuvsya vlitku 1942 r U Lativci yevreyiv ne bulo yih zvozili dlya rozstrilu z koloniyi Ingulec ta sela Vojkove Z koloniyi Ingulec prignali blizko 300 osib Pered rozstrilom voni sami vikopali sobi yamu pislya chogo vsih yih bulo vbito Tak samo vidbuvsya rozstril yevreyiv iz sela Vojkove Sered rozstrilyanih buli diti ta zhinki Protyagom 1941 1942 rokiv na teritoriyi Krivorizhzhya bulo znisheno majzhe vse yevrejske naselennya Nevelika kilkist yevreyiv yakih ne znishili zmusheni buli v zhahlivih umovah meshkati u trudovih taborah ta pracyuvati na primusovih robotah Dolya tih nebagatoh yevreyiv sklalas po riznomu Odni povernulis i dali meshkali v misti ta selah Krivorizhzhya ale bilshist virishili ne povertatis do naselenogo punktu z yakim pov yazani vbivstva ridnih ta znajomih Miscya pam yati pro Golokost na KrivorizhzhiV lyutomu 1944 r Krivij Rig bulo zvilneno vid nacistiv Z cogo chasu v misti pochala diyati Nadzvichajna derzhavna komisiya zi vstanovlennya zlochiniv nimecko fashistskih zagarbnikiv Za rezultatami yiyi roboti bulo skladeno akti pro miscya masovih rozstriliv a takozh zibrani svidchennya ochevidciv Nepodalik shahti 5 najbilshogo miscya masovogo rozstrilu yevrejskogo naselennya buv vstanovlenij pam yatnik Za radyanskoyu tradiciyeyu na pam yatniku napisano sho vin vstanovlenij na chest zagiblih mirnih meshkanciv Hocha bilshist iz zagiblih u rajoni shahti 5 buli yevreyami Inshij pam yatnik zhertvam Golokostu u Krivomu Rozi yakij prisvyachenij vstanovlenij bilya sinagogi Bejs Shtern Shu lman Na pam yatniku vikarbuvana cifra 15 tisyach ce priblizna kilkist zagiblih yevreyiv Krivorizhzhya Mensh vidomim zalishayetsya misce masovogo rozstrilu majzhe 2 tis osib u rajoni ceglyanogo zavodu Ne divlyachis na te sho ye informaciya vid svidkiv stosovno togo sho v comu misci nimci tezh zdijsnyuvali rozstrili pam yatnik abo pam yatnij znak tut tak i ne vstanovlenij Na misci najbilshogo rozstrilu v poselenni Ingulec tezh vstanovlenij pam yatnik radyanskogo zrazka Tak samo ye pam yatnik zagiblim yevreyam v rajoni poselennya Lativka Div takozhGolokost u Vinnici Golokost u Zhitomiri Golokost u Lvovi Golokost u Mizochi Golokost v Odesi Golokost u Chernivcyah Golokost u ChernigoviPrimitkiNeizvestnoe Krivorozhe stranichki evrejskoj istorii 2015 S 23 DA SBU m Dnipro f 6 R op 1 spr P 7099 Kruglov O Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine Rejhskomissariat Ukraina Gubernatorstvo Transnistriya monografiya Dnipro Ukrainskij institut izucheniya Holokosta Tkuma ChP LIRA 2016 s 147 148 DA SBU m Dnipro f 4 R op 2 spr 74 t 4 Kruglov O Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine Rejhskomissariat Ukraina Gubernatorstvo Transnistriya monografiya Dnipro Ukrainskij institut izucheniya Holokosta Tkuma ChP LIRA 2016 s 150 Kruglov A Hroniki Holokosta v Ukraine Dneprotrovsk 2004 s 30 34 38 DA SBU m Dnipro F6 R op 2 spr 17233 ark 152 Kruglov O Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine 2016 s 157 Kruglov A Bez zhalosti i somneniya Dokumenty o prestupleniyah operativnyh grupp i komand policii bezopasnosti na vremenno okkupirovannoj territorii SSSR v 1941 1944 godah Dnepropetrovsk 2008 Ch 1 s 43 Okrugovij krivorizkij chasopis Dzvin 10 zhovtnya 1941 roku Kruglov O Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine 2016 s 156 Neizvestnoe Krivorozhe stranichki evrejskoj istorii 2015 s 57 DA SBU m Dnipro F6 R op 2 spr 18835 t 1 DA SBU m Dnipro f 6 R op 2 spr 18835 t 2 DA SBU m Dnipro f 6 R op 2 spr 17911 Pravda godini skorish za vse ye umovnimi bo kerivnik pershoyi sotni policiyi I Kupriyanenko yakij buv prisutnij na misci rozstrilu stverdzhuvav sho rozstril vzhe pochavsya u 9j godini ranku DA SBU m Dnipro f 6 R op 2 spr 18835 t 1 DA SBU m Dnipro f 6 R op 2 spr 14293 GARF f 7021 op 57 d 513 DA SBU m Dnipro f 6 R op 2 spr 11857 t 1 Solovjov S Babin Yar pid Krivim Rogom Elektronnij resurs Rezhim dostupu do resursu http www evkol nm ru s solovev htm nedostupne posilannya z serpnya 2019 Kruglov A Hroniki Holokosta v Ukraine S 111 Yahad In Unum Testimony n 940U elektronnij resurs https yahadmap org village ingulets dnipropetrovsk ukraine 94 17 lipnya 2018 u Wayback Machine Yahad In Unum Testimony n 1087 elektronnij resurs https yahadmap org village lativka dnipropetrovsk ukraine 153 17 lipnya 2018 u Wayback Machine Literatura ta dzherelaKruglov A Bez zhalosti i somneniya Dokumenty o prestupleniyah operativnyh grupp i komand policii bezopasnosti na vremenno okkupirovannoj territorii SSSR v 1941 1944 godah Dnepropetrovsk 2008 Ch 1 Kruglov O Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine Rejhskomissariat Ukraina Gubernatorstvo Transnistriya monografiya Dnipro Ukrainskij institut izucheniya Holokosta Tkuma ChP LIRA 2016 Neizvestnoe Krivorozhe stranichki evrejskoj istorii M I Marmer S I Poddubnaya Krivoj Rog Izdatel FOP Chernyavskij D A 2015 DA SBU m Dnipro f 4 6 R Yahad In Unum Testimony