Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Голокост у Мізочі систематичне винищення євреїв на території селища міського типу Мізоч окупованого нацистською Німеччин

Голокост у Мізочі

Голокост у Мізочі

Голокост у Мізочі — систематичне винищення євреїв на території селища міського типу Мізоч, окупованого нацистською Німеччиною у роки Другої світової війни.

Докладніше: Голокост
Докладніше: Голокост в Україні

Нацистська окупація Мізоча та єврейське становище

Окупація Мізоча нацистами відбулася 27 червня 1941 р. За адміністративним поділом містечко увійшло до генеральної округи «Волинь-Поділля» райхскомісаріату «Україна» (Здолбунівський гебіт, який 15 січня 1943 р. ліквідовано і приєднано до Рівненського гебіту). Зважаючи на радянські порядки в 1939—1941 рр., прихід німців частина жителів сприйняла як визволення. Свідок Іван Бихалець про цю подію згадував так:

27 червня близько 10-ї години ранку в Мізоч увійшла німецька танкова колона. Ніхто їх хлібом-сіллю не зустрічав. Люди повиходили з хат, з цікавістю дивилися на нових «визволителів». Дехто виносив їм на їх прохання яйця, молоко, а вони взамін давали мило, цукерки, цукор. Декого вгощали ромом. Дітвору висаджували на танки, фотографували, пригощали цукерками. Здавалося, то справжнє визволення".

Становище єврейського населення після окупації відразу погіршилося. Через два дні — 29 червня 1941 р., у Мізочі стався погром, під час якого кілька євреїв були вбиті. Дослідник Шмуель Спектор зазначає, що погром відбувся 29 липня 1941 р.. Регламентацію життя місцевих жителів відображає «Наказ районного коменданта народної міліції міста Мізоча» від 22 липня 1941 р. Згідно документу, наказувалося здати холодну та вогнепальну зброю протягом 24 годин, всім особам «без різниці національності, які будуть допускати грабунки, напади та саботаж іншого характеру»; до 25 липня здати радіоприймачі, велосипеди, друкарські машинки. Без дозволу влади жителям міста не можна було залишати місця свого помешкання. За невиконання вищеназваних пунктів винні карались судом воєнного часу. Згідно з окремими вказівками (п. 7) наказувалося «жидівському населенню» з 14 років від 22 липня 1941 р. носити на правій руці спеціальні позначки — білі пов'язки з синіми шестикутними зірками. Також від 20 до 7 год. євреям заборонялося виходити на вулицю. У разі невиконання наказу — розстріл. У Мізочі євреї не мали права ходити тротуарами, а при зустрічі з німцями повинні були знімати капелюха. Антисемітська пропаганда розпалювала ненависть щодо євреїв, публікуючи антисемітські статті. Зокрема, гезета «Волинь» (Рівне) у статті «Молодь села Мізоч» звинувачувала «мізоцьких хохлів» за «безмірну любов до жидівства», яке «цілковито залило» містечко за польських та більшовицьких часів.

Створення та розгром мізоцького гетто (березень–жовтень 1942 р.)

На середину 1941 р. у Мізочі проживало близько 1050 євреїв (разом з біженцями), в 1921 р. їх кількість налічувала 882 чол.. У березні 1942 р. було створено гетто, у якому було зібрано за різними оцінками від 1,7 тис. до 2500 — 3500 тис. євреїв. В Мізоцьке гетто було зігнано також євреїв з сусідніх сіл. Зокрема, про це свідчать дані про 44 знищених євреїв (11 сімей) з с. Дермань, що перебували в мізоцькому гетто. Наявні свідчення про євреїв в Мізочі з сіл Варковичі, Озеряни, Гільча, Півче. Функції юденрату та єврейської поліції, створених в Мізочі зводилися до виконання вимог окупантів (збір грошей, цінностоей та інших предметів). Територія гетто охоронялася українською поліцією та була огороджена колючою проволокою, під'єднаною до електрики. Не дозволялося ввозити харчі, було спровоковано штучний голод. Різними шляхами євреї намагалися дістати продукти харчування. Бувши малим, єврей Семен Велінгер перелізав через огорожу мізоцького гетто, переодягався в селянський одяг і пас худобу в селян за хліб, картоплю. Потім зароблене приносив сім'ї назад в гетто. Деякі мешканці Мізоча приносили їжу до гетто, вимінювали або давали просто так. Часто перекидали продукти харчування за огорожу гетто однолітки, які мали товаристські відносини з євреями до окупації. Марія Гуц згадувала:

«Йдучи в місто, ми брали в кишені або в полотняні торбинки картоплю, яблука і підкидали за огорожу. Може, когось хтось навчив з дорослих, а може додумалися самі, адже в гетто були діти нашого віку, яких ми добре знали, з якими спілкувалися. Іноді, граючись, хтось казав: „Давайте понесем жидам картоплю“. Усі розбігались по домах, хтось не приходив, а більшість приходили з картоплею та яблуками».

Допомога євреям неєврейськими жителями, зокрема харчовими продуктами суворо каралася, включно зі смертю. Українець Терентій Парфенюк, який домовився з євреями про нелегальну поставку корови в гетто, мав бути повішений. Вулицями Мізоча його водили з дошками на спині та грудях з написом, що його покарають смертю за зв'язок з євреями, однак донька Терентія випросила в окупантів життя батька. Єврея Гельмана (різника) за таку господарську операцію повісили. Під час перебування в гетто євреїв змушено працювали на місцевому цукровому заводі та на лісопильні. Оскільки цукровий завод, на якому працювали євреї, за день до ліквідації ще виготовляв продукцію, жертви не думали, що їх будуть знищувати. Ліквідація гетто відбулася 14-15 жовтня 1942 р. За свідченнями Меєра Розенблата, о 4 год. ранку, коли єврейські працівники з гетто мали йти на роботу, їх не випустили, а наказали зібрати в дорогу харчі на 3 дні та зібралися на площі. Згодом євреям повідомили, що їх вивозитимуть на роботи до Німеччини. Відправлятимуть з залізничної станції в Мізочі. Тих, хто не хотів виходити з гетто, — розстрілювали. Таким чином, близько 40 чол. було вбито та закопано в ямі поблизу гетто (на сьогодні — вул. Б. Хмельницького біля приміщення радянської школи). Зібраних у центрі містечка євреїв повели в напрямку залізничного вокзалу. Багато з них здогадувалися про смерть, тому по дорозі викидали цінні речі, золото. Ще більше зрозумілими стали плани окупантів, коли колону євреїв завернули в бік цукрового заводу. Саме в цьому місці за наказом німців раніше євреї викопали рів нібито для потреб підприємства. Довжина ями становила 50, ширина — 7, а глибина — 6 метрів. Інформація з акту НДК свідчить, що перед розстрілом жертвам наказували роздягнутися, їх підводили групами (сім'ями) по 5-6 чол., змушували лягати лицем вниз, поклавши руки під себе і розстрілювали за допомогою автоматів та пистолетів в голову. 14 жовтня таким методом було вбито 1500 євреїв, а наступного дня 15 жовтня — ще 800. Крім цих жертв ще близько двох сотень євреїв загинули в гетто під час пожежі. За даними цього ж документу до січня 1943 р. в Мізочі були вбиті 3500 чол. єврейського населення. Враховуючи дві сотні знищених в гетто, разом вказувалося про знищення «до 4000 чол.». Хоча такі цифри потребують перевірки та подальших досліджень. Процедура розстрілу в спогадах свідків виглядає інакше. Так, М. Розенблат зазначав, що євреїв змушували по 10 чол. іти по дошкам, які поклали через рів. Під час цього по жертвам стріляли. Частково вбиті, частково ранені євреї падали в рів, який потім засипали вапном та землею. В. Бідюк стверджував, що біля ями ставили двох євреїв поряд і стріляли в потилицю, щоб однією кулею вбити дві жертви. Закопувати могили масових розстрілів змушували місцевих жителів. Фото розстрілів були зроблені жандармом Густавом Гілле. В 1944 р. радянська комісія по розслідуванню злочинів окупантів в Мізочі розкопала могили та зробила фото окремих тіл євреїв. Крім того, маємо унаочнення Голокосту в Мізочі — картина, намальована Олексієм Слободюком про катастрофу мізоцьких євреїв. Після масових розстрілів, почалися пошуки тих євреїв, яким вдалося втекти. О. Круглов стверджує, що в Мізочі таких було 850 чол. (50 %). Так, біля с. Залісся було знайдено 100 мізоцьких євреїв, яких було вбито.

Повстання в гетто

У результаті діяльності підпільної молодіжної організації в мізоцькому гетто відбулося повстання, у якому активну участь брало керівництво юденрату. Під час акції євреї підпалили будинки, щоб відволікти увагу окупантів і дати можливість втекти бранцям гетто. Таким чином у вогні за даними акту НДК згоріли 200 чол., а за іншими джерелами — 175 чол.. Під час підготовки до повстання євреям в Мізочі не вдалося зібрати вогнепальну зброю (як це було наприклад, у Тучині), а лише холодну зброю — сокири та ножі. За домовленістю осіб під час ліквідації гетто слід було підпалити будівлі. Зокрема, одним із відповідальних за це був Якоб Мендік. Активну участь в протистоянні брали представники юденрату, які загинули: Абе Стефель, Єйне Неміровер, Шмуель Буніс, Мелех Гесак, Монєк Ріднер, Талер, комендант міліції Блуменкранз. У своїх мемуарах вцілілий єврей під час повстання в Мізочі Перец Гольдштейн з Гощі писав:

Ми взнали, що коли в Мізочі почалися вбивства, євреї підняли велике повстання. Вбивцям був даний жорстокий бій протягом двох повних днів.

Згодом учасники повстання, яким вдалося вижити — продовжили боротьбу як партизани (Макс Вейтфрейд тощо). Іцхак Арад зазначав зазначав про групу партизан з 28 бійців-євреїв з Мізоча та ближніх сіл, які були знищені. Вони мали слабке озброєння, тож в середині квітня 1943 р. були ліквідовані. Свідком повстання та пожежі в гетто став невідомий член ОУН, який у щоденнику писав:

Жиди в останній час свого життя побачили хоч один смертний вихід. Почали палити місто"… згоріла й синагога — "куток, де днями і ночами чути голосне моління жидів.
Після пожежі автор щоденника фіксував акти мародерства та розкрадання єврейського майна місцевими жителями:
…починають очищати будинки, які ще не згоріли. Не одна баба вмивається потом, несучи на плечах хуру різного жидівського шмаття. Так, у пеклі, де конають жиди, хлисткий бачить рай. Ще ворушить членами свого тіла, а мужик вже стягає з нього лахміття і залишає його голого… Не один розживеться добром набраним.

Порятунок євреїв

Уникнути нацистських репресій змогла частина мізоцьких євреїв, які евакуювалися перед початком окупації. Таку можливість використали 15 % євреїв (приблизно 300 чол., з 2 тис.). Від розстрілів змогли втекти, за даними О.Круглова 50 %, яких, щоправда велику частину зловлено. З місця страти вдалося втекти Семену Велінгеру, який про це згадував так:

Коли колона приречених підійшла до місця страти, я пригнув з обриву яру і побіг в сторону лесу. Пролунали постріли, але куля мене минула.

Відома історія Клер Борен, яка врятувалася і 2016 р. була присутня на відкритті виставки про Голокост в музеї «Топографія Терору» (Берлін, Німеччина). Інші відомі випадки порятунку — це переховування жертв геноциду в українських родинах, сусідів. Так, Пніна Сорек згадувала, що врятувалася, бо під час розстрілу впала у рів живою, а потім вилізла звідти і завдяки місцевій українській родині вона вижила. Існують свідчення про порятунок євреїв мізочанами, однак єдиною сім'єю, яка офіційно визнана Праведниками народів світу є родина Слободюків (Сидір, Юстина та їхня донька Марія — всі померли), хто врятували Софію Горнштейн. Під час розстрілу в жовтні 1942 р. вона втекла до подруги-однокласниці Марії. У сім'ї Слободюків Софія перебувала з 14 жовтня 1942-го — до 1 липня 1943 рр. А після обшуків окупантів, які навідувались до хати, Сидір Слободюк направив її в с. Верхів до родичів. Прийнявши християнську віру, там вона перебувала до визволення від німців. Відомо про німецький чинник порятунку єврев Мізоча. Німецький інженер Герман Граебе, довідавшись у липні 1942-го про ліквідацію рівненського гетто, — домігся отримати спеціальні документи для «захисту» своїх робітників-євреїв — 150 здолбунівських, острозьких і мізоцьких євреїв.

Меморіалізація та комеморація

У довідкових виданнях зазначено, що пам'ятний знак загиблим євреям у Мізочі збудовано на початку 90-х років.. Однак насправді його встановили у травні 1989 р.. В 2012 р. відбулася його реконструкцція. В результаті напис «ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ РОЗСТРІЛЯНИМ НАЦИСТАМИ ЛЮДЯМ ЄВРЕЙСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ 1942 р» змінився на: «В ПАМ'ЯТЬ ЖЕРТВАМ ГОЛОКОСТУ 1942 РОКУ». У первісному вигляді було гіпсове зображення напівоголеної єврейської сім'ї (чоловік, жінка, дитина). Жінка (мати) тримала в обіймах дитину, чоловік лежав (очевидно поранений). У 2012 р. після реконструкції вигляд змінився — чоловік-єврей виглядав оборонцем сім'ї, виступав на передньому плані. Жінка з дитиною знаходилися позаду нього. Місце розстрілу (знаходиться в 300 м від пам'ятника) досі не позначене пам'ятними таблицями чи знаками, а довкола знаходяться землі сільськогосподарського призначення. Також відсутні інформаційні знаки та огородження на місці колишнього гетто, де євреї вчинили повстання. Заходи пошанування жертв геноциду в Мізоч активізувалися з прийняттям на державному рівні Постанови Верховної Ради про відзначення Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту (2012 р.). Відтоді заходи щороку проводяться в середині жовтня (Трагедія мізоцьких євреїв) та 27 січня (міжнародний день пам'яті жертв Голокосту). Нащадки тих, хто вижив після мізоцької Катастрофи почали навідуватися в кінці 80-их — 90-их роках XX ст. Так, в 1992 р. преса висвітлювала приїзд євреїв в Мізоч з ПАР, Ізраїлю, США. Інтерес до подій геноциду, що відбувалися в Мізочі проявляють закордонні інституції. Влітку 2007 — взимку 2008 рр. місце трагедії досліджували працівники організації «Яхад-ін Унум» (під керівництвом Патріка Дебуа, Франція), а у травні 2016 р. — працівники музею «Топографія терору» (Німеччина). В 2016 р. в музеї «Топографія Терору» (Берлін, Німеччина) відбулася виставка «Масові розстріли. Голокост від Балтійського до Чорного моря 1941—1944», де центральну частину виставки зайнала експозиція про Голокост в Мізочі. Реалізація задуму передбачала показати «Голокост від куль» на прикладі містечка, яке б відображало специфіку масового вбивства євреїв у Східній Європі. Таку роль відіграв Мізоч. Таким чином історія Мізоцької трагедії стала відомою європейському загалу. Того ж року Мізоч навідала україно-німецька група студентів з Українського католицького університету та бохумського Рурського університету. Молодь реалізовувала проект «Етнічні конфлікти, примусові міграції та депортації на Волині, сх. Галичині та Буковині 1939—1949 рр.», Під час досліджень молодь, зокрема знімала відеоінтерв'ю зі старожилами.

Див. також

Примітки

  1. Державний архів Рівненської області, ф. Р.-22, оп. 1, спр. 4. — арк. 39.
  2. Бабій С. Волинські дзвони (УПА в спогадах учасників і свідків). Дубно: Край, 1994. — С. 10.
  3. Encyclopedia of Camps and Ghettos, 1933—1945 : Ghettos in German-Occupied Eastern Europe / vol. ed. Martin Dean. — Washington: Indiana University Press, 2012. — Vol. 2. — р. 1427.
  4. Spector S. The Holocaust of Volhynian Jews, 1941—1944 / S. Spector. — Jerusalem, 1990. — р. 66.
  5. Держархів Рівн. обл., ф. Р.-22, оп. 1, спр. 15. — арк. 2.
  6. Молодь села Мізоч // Волинь. — 1941. — Ч. 13. — 6 листопада. — С. 2.
  7. Холокост на территории СССР: энциклопедия / гл. ред. И. Альтман. — 2-е изд., испр. и доп. — М.: Рос. полит. энциклопедия (РОССПЄН): Научно-просвитительный центр «Холокост», 2011. — С. 587.
  8. Холокост на территории СССР. — С. 587.
  9. Encyclopedia of Camps and Ghettos. — р. 1427.
  10. Memorial Book of Mizocz (Mizoch, Ukraine). List of People from Derman’, (Ustenskoye Pervoye) Who Were Annihilated in the Mizoch Ghetto in 1942. [Електронний ресурс] // JewishGen. — Режим доступу : http://www.jewishgen.org/yizkor/Mizoch/miz294.html#Page315 [ 2 травня 2019 у Wayback Machine.]
  11. Аудіоінтерв'ю з Дмитруком Романом Савовичем (1932 р.н.), жителем смт. Мізоч, 12 серпня 2016 р. // Архів Р. Михальчука; Михальчук Р. Нові свідчення про Голокост в Мізочі (за результатами усно історичного проекту у липні-серпні 2016 р.) // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: наук. записки РДГУ. — Рівне: РДГУ, 2017. — Вип. 29. — С. 268.
  12. USC SFI VHA, № 38193 (testimony) Mariia Moseichuk.
  13. Велингер С. Лиш плач детей оглашает мертвую тишину // Жизнь и смерть в епоху Холокоста. Свидетельства и документы. Книга 1. / ред. Борис Забарко. К.: 2006. — С. 227., Гошкис Д. О чем трубит шофар. Нетешин. «Терра-си», 1992. — С. 20.
  14. Михальчук Р. Нові свідчення про Голокост в Мізочі (за результатами усно історичного проекту у липні-серпні 2016 р.) // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: наук. записки РДГУ. — Рівне: РДГУ, 2017. — Вип. 29. — С. 269.
  15. Лист Марії Трохимівни Гуц до Романа Юрійовича Михальчука від 19.IV.2009 р. // Архів Р. Михальчука
  16. Лист Марії Трохимівни Гуц до Романа Юрійовича Михальчука від 19.IV.2009 р. // Архів Р. Михальчука.
  17. Kremenets in Struggle and Death. The Destruction of the Jewish Village of Mizoch (My Wanderings and Miraculous Survival) [by Volf Oks (Buenos Aires)] // JewishGen. Режим доступу: http://www.jewishgen.org/yizkor/kremenets3/kre339.html#Page380 [ 2 травня 2019 у Wayback Machine.]
  18. YIUA (Yad Vashem Archiv) 0.3/2233, Jona Oliker.
  19. Круглов А., Уманский А., Щупак И. Холокост в Украине: Рейхскомиссариат «Украина», губернаторство «Транснистрия»: монография. — Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума»; ЧП «Лира ЛТД», 2016 р. — С. 490.
  20. Михальчук Р. Мізоч: трагічні сторінки історії. 1939—1955. — Рівне: видавець О. Зень, 2010. — С. 68.
  21. Аудіоінтерв'ю з Прищепою Василем Степановичем (1931 р.н.), жителем смт. Мізоч, 6 серпня2016 р. // Архів Р. Михальчука; Михальчук Р. Нові свідчення про Голокост в Мізочі… — С. 268.
  22. ГАРФ, ф. 7021, оп. 71, спр. 59. — арк. 5 зв.; Держархів Рівн. обл., ф. Р.-534, оп.1, спр. 3, арк. 196.
  23. ГАРФ, ф. 7021, оп. 71, спр. 59. — арк. 5 зв.-6; Держархів Рівн. обл., ф. Р.-534, оп.1, спр. 3, арк. 196.
  24. Круглов А., Уманский А., Щупак И. Холокост в Украине… — С. 490.
  25. Інтерв'ю з Бідюком Володимирем Марковичем (1924 р.н.), жителем смт. Мізоч, липень 2006 р. // Архів Р. Михальчука; Михальчук Р. Трагедія мізоцьких євреїв в контексті Голокосту на Рівненшині // Слов'янський збірник: збірник наук. праць. Серія «Історичні та політичні науки» / Рівненський інститут слов'янознавства Київського славістичного університету. — Рівне, РІС КСУ, 2011. — С. 98.
  26. Нові свідчення про Голокост в Мізочі… — С. 268.
  27. Круглов А. Энциклопедия Холокоста. Еврейская энциклопедия Украины / ред.: И. Левитас. — К., 2000. — С. 149.
  28. Сергієнко М. Мізоцька трагедія // Шлях Ілліча. — 1986. — 13 лютого.
  29. ГАРФ, ф. 7021, оп. 71, спр. 59. — арк. 6.; ДАРО, ф. Р-534, оп.1, спр.3, арк. 196.
  30. YIUA (Yad Vashem Archiv). М33/1095. Список знищених євреїв Мізоча (175 чол.).
  31. YIUA (Yad Vashem Archiv). 03/2232, Gala Kopyt.
  32. YIUA (Yad Vashem Archiv). 03/1801, Jacob Mendiuk.
  33. YIUA (Yad Vashem Archiv). 03/2233, Jona Oliker.
  34. Spektor S. The Jews of Volhynia and their Reaction to Extermination. — p. 159—186 [Електронний ресурс] // Яд Вашем. Режим доступу : http://www1.yadvashem.org/untoldstories/documents/studies/Shmuel_Spector.pdf [ 17 квітня 2021 у Wayback Machine.] Елисаветский С. Полвека забвения: евреи в движении сопротивления и партизанской борьбе в Украине (1941—1944). — К., 1998. — С. 45.
  35. YIUA (Yad Vashem Archiv). 03/4061, Max Weltfreud.
  36. Арад И. Они сражались за Родину: евреи Советского Союза в Великой Отечественной войне / И. Арад. — М.: Мосты культуры ; Гешарим, 2011. — С. 389—390.
  37. Держархів Рівн. обл., ф. Р.-30, оп. 2, спр. 83, арк. 11зв.-12.
  38. Держархів Рівн. обл., ф. Р.-30, оп. 2, спр., арк. 11 зв.
  39. Левин Д. Судьбоносное решение: бегство евреев во внутренние районы СССР летом 1941 года. — С. 43-71 [Електронний ресурс] // Яд Вашем: [вебсайт]. — Режим доступу : http://www1.yadvashem.org/yv/ru/pdf/yad_vashem_studies/levin.pdf [ 26 червня 2015 у Wayback Machine.]
  40. Круглов А. Энциклопедия Холокоста… — С. 149.
  41. Велингер С. Лиш плач детей оглашает мертвую тишину // Жизнь и смерть в эпоху Холокоста. К., 2006 — С. 227.
  42. Історія порятунку: https://www.youtube.com/watch?v=EVml2_uGiiw
  43. Лист Пніни Сорек (Мізоч) до голови Мізоцької селищної ради від 22.04.2009 р. // Архів Р. Михальчука.
  44. Кіндрат К. Зустріч через півстоліття. Як у Мізочі євреїв рятували // Волинь. — 2000. — Ч. 10. — 1 червня; Михальчук Р. Мізоч: трагічні сторінки історії… — С. 77.
  45. Тищенко О., Кіреєв Ю. Здолбунів на Волині. Історичний вернісаж. — Рівне, — видавець Олег Зень. — 2007. — С. 100.
  46. Холокост на территории СССР: Энциклопедия… — С. 587.
  47. Аудіоінтерв'ю з Теслюком Володимиром Степановичем (1960 р.н.), жителем смт. Мізоч, 5 серпня 2016 р. // Архів Р. Михальчука; Михальчук Р. Нові свідчення про Голокост в Мізочі… — С. 272.
  48. Шилан Є., Огородник М. По шляху смерті через 50 років // Нове життя. — 1992. — 12 серпня.
  49. Михальчук Р. Пам'ять про Голокост у Мізочі: роздуми про українські та закордонні комеморативні практики // Україна Модерна. — 2016. — 10 жовтня. Режим доступу: http://uamoderna.com/event/mykhalchuk-memory-about-holocaust [ 31 березня 2019 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Golokost u Mizochi sistematichne vinishennya yevreyiv na teritoriyi selisha miskogo tipu Mizoch okupovanogo nacistskoyu Nimechchinoyu u roki Drugoyi svitovoyi vijni Dokladnishe Golokost Dokladnishe Golokost v UkrayiniNacistska okupaciya Mizocha ta yevrejske stanovisheOkupaciya Mizocha nacistami vidbulasya 27 chervnya 1941 r Za administrativnim podilom mistechko uvijshlo do generalnoyi okrugi Volin Podillya rajhskomisariatu Ukrayina Zdolbunivskij gebit yakij 15 sichnya 1943 r likvidovano i priyednano do Rivnenskogo gebitu Zvazhayuchi na radyanski poryadki v 1939 1941 rr prihid nimciv chastina zhiteliv sprijnyala yak vizvolennya Svidok Ivan Bihalec pro cyu podiyu zgaduvav tak 27 chervnya blizko 10 yi godini ranku v Mizoch uvijshla nimecka tankova kolona Nihto yih hlibom sillyu ne zustrichav Lyudi povihodili z hat z cikavistyu divilisya na novih vizvoliteliv Dehto vinosiv yim na yih prohannya yajcya moloko a voni vzamin davali milo cukerki cukor Dekogo vgoshali romom Ditvoru visadzhuvali na tanki fotografuvali prigoshali cukerkami Zdavalosya to spravzhnye vizvolennya Stanovishe yevrejskogo naselennya pislya okupaciyi vidrazu pogirshilosya Cherez dva dni 29 chervnya 1941 r u Mizochi stavsya pogrom pid chas yakogo kilka yevreyiv buli vbiti Doslidnik Shmuel Spektor zaznachaye sho pogrom vidbuvsya 29 lipnya 1941 r Reglamentaciyu zhittya miscevih zhiteliv vidobrazhaye Nakaz rajonnogo komendanta narodnoyi miliciyi mista Mizocha vid 22 lipnya 1941 r Zgidno dokumentu nakazuvalosya zdati holodnu ta vognepalnu zbroyu protyagom 24 godin vsim osobam bez riznici nacionalnosti yaki budut dopuskati grabunki napadi ta sabotazh inshogo harakteru do 25 lipnya zdati radioprijmachi velosipedi drukarski mashinki Bez dozvolu vladi zhitelyam mista ne mozhna bulo zalishati miscya svogo pomeshkannya Za nevikonannya vishenazvanih punktiv vinni karalis sudom voyennogo chasu Zgidno z okremimi vkazivkami p 7 nakazuvalosya zhidivskomu naselennyu z 14 rokiv vid 22 lipnya 1941 r nositi na pravij ruci specialni poznachki bili pov yazki z sinimi shestikutnimi zirkami Takozh vid 20 do 7 god yevreyam zaboronyalosya vihoditi na vulicyu U razi nevikonannya nakazu rozstril U Mizochi yevreyi ne mali prava hoditi trotuarami a pri zustrichi z nimcyami povinni buli znimati kapelyuha Antisemitska propaganda rozpalyuvala nenavist shodo yevreyiv publikuyuchi antisemitski statti Zokrema gezeta Volin Rivne u statti Molod sela Mizoch zvinuvachuvala mizockih hohliv za bezmirnu lyubov do zhidivstva yake cilkovito zalilo mistechko za polskih ta bilshovickih chasiv Stvorennya ta rozgrom mizockogo getto berezen zhovten 1942 r Na seredinu 1941 r u Mizochi prozhivalo blizko 1050 yevreyiv razom z bizhencyami v 1921 r yih kilkist nalichuvala 882 chol U berezni 1942 r bulo stvoreno getto u yakomu bulo zibrano za riznimi ocinkami vid 1 7 tis do 2500 3500 tis yevreyiv V Mizocke getto bulo zignano takozh yevreyiv z susidnih sil Zokrema pro ce svidchat dani pro 44 znishenih yevreyiv 11 simej z s Derman sho perebuvali v mizockomu getto Nayavni svidchennya pro yevreyiv v Mizochi z sil Varkovichi Ozeryani Gilcha Pivche Funkciyi yudenratu ta yevrejskoyi policiyi stvorenih v Mizochi zvodilisya do vikonannya vimog okupantiv zbir groshej cinnostoej ta inshih predmetiv Teritoriya getto ohoronyalasya ukrayinskoyu policiyeyu ta bula ogorodzhena kolyuchoyu provolokoyu pid yednanoyu do elektriki Ne dozvolyalosya vvoziti harchi bulo sprovokovano shtuchnij golod Riznimi shlyahami yevreyi namagalisya distati produkti harchuvannya Buvshi malim yevrej Semen Velinger perelizav cherez ogorozhu mizockogo getto pereodyagavsya v selyanskij odyag i pas hudobu v selyan za hlib kartoplyu Potim zaroblene prinosiv sim yi nazad v getto Deyaki meshkanci Mizocha prinosili yizhu do getto viminyuvali abo davali prosto tak Chasto perekidali produkti harchuvannya za ogorozhu getto odnolitki yaki mali tovaristski vidnosini z yevreyami do okupaciyi Mariya Guc zgaduvala Jduchi v misto mi brali v kisheni abo v polotnyani torbinki kartoplyu yabluka i pidkidali za ogorozhu Mozhe kogos htos navchiv z doroslih a mozhe dodumalisya sami adzhe v getto buli diti nashogo viku yakih mi dobre znali z yakimi spilkuvalisya Inodi grayuchis htos kazav Davajte ponesem zhidam kartoplyu Usi rozbigalis po domah htos ne prihodiv a bilshist prihodili z kartopleyu ta yablukami Dopomoga yevreyam neyevrejskimi zhitelyami zokrema harchovimi produktami suvoro karalasya vklyuchno zi smertyu Ukrayinec Terentij Parfenyuk yakij domovivsya z yevreyami pro nelegalnu postavku korovi v getto mav buti povishenij Vulicyami Mizocha jogo vodili z doshkami na spini ta grudyah z napisom sho jogo pokarayut smertyu za zv yazok z yevreyami odnak donka Terentiya viprosila v okupantiv zhittya batka Yevreya Gelmana riznika za taku gospodarsku operaciyu povisili Pid chas perebuvannya v getto yevreyiv zmusheno pracyuvali na miscevomu cukrovomu zavodi ta na lisopilni Oskilki cukrovij zavod na yakomu pracyuvali yevreyi za den do likvidaciyi she vigotovlyav produkciyu zhertvi ne dumali sho yih budut znishuvati Likvidaciya getto vidbulasya 14 15 zhovtnya 1942 r Za svidchennyami Meyera Rozenblata o 4 god ranku koli yevrejski pracivniki z getto mali jti na robotu yih ne vipustili a nakazali zibrati v dorogu harchi na 3 dni ta zibralisya na ploshi Zgodom yevreyam povidomili sho yih vivozitimut na roboti do Nimechchini Vidpravlyatimut z zaliznichnoyi stanciyi v Mizochi Tih hto ne hotiv vihoditi z getto rozstrilyuvali Takim chinom blizko 40 chol bulo vbito ta zakopano v yami poblizu getto na sogodni vul B Hmelnickogo bilya primishennya radyanskoyi shkoli Zibranih u centri mistechka yevreyiv poveli v napryamku zaliznichnogo vokzalu Bagato z nih zdogaduvalisya pro smert tomu po dorozi vikidali cinni rechi zoloto She bilshe zrozumilimi stali plani okupantiv koli kolonu yevreyiv zavernuli v bik cukrovogo zavodu Same v comu misci za nakazom nimciv ranishe yevreyi vikopali riv nibito dlya potreb pidpriyemstva Dovzhina yami stanovila 50 shirina 7 a glibina 6 metriv Informaciya z aktu NDK svidchit sho pered rozstrilom zhertvam nakazuvali rozdyagnutisya yih pidvodili grupami sim yami po 5 6 chol zmushuvali lyagati licem vniz poklavshi ruki pid sebe i rozstrilyuvali za dopomogoyu avtomativ ta pistoletiv v golovu 14 zhovtnya takim metodom bulo vbito 1500 yevreyiv a nastupnogo dnya 15 zhovtnya she 800 Krim cih zhertv she blizko dvoh soten yevreyiv zaginuli v getto pid chas pozhezhi Za danimi cogo zh dokumentu do sichnya 1943 r v Mizochi buli vbiti 3500 chol yevrejskogo naselennya Vrahovuyuchi dvi sotni znishenih v getto razom vkazuvalosya pro znishennya do 4000 chol Hocha taki cifri potrebuyut perevirki ta podalshih doslidzhen Procedura rozstrilu v spogadah svidkiv viglyadaye inakshe Tak M Rozenblat zaznachav sho yevreyiv zmushuvali po 10 chol iti po doshkam yaki poklali cherez riv Pid chas cogo po zhertvam strilyali Chastkovo vbiti chastkovo raneni yevreyi padali v riv yakij potim zasipali vapnom ta zemleyu V Bidyuk stverdzhuvav sho bilya yami stavili dvoh yevreyiv poryad i strilyali v potilicyu shob odniyeyu kuleyu vbiti dvi zhertvi Zakopuvati mogili masovih rozstriliv zmushuvali miscevih zhiteliv Foto rozstriliv buli zrobleni zhandarmom Gustavom Gille V 1944 r radyanska komisiya po rozsliduvannyu zlochiniv okupantiv v Mizochi rozkopala mogili ta zrobila foto okremih til yevreyiv Krim togo mayemo unaochnennya Golokostu v Mizochi kartina namalovana Oleksiyem Slobodyukom pro katastrofu mizockih yevreyiv Pislya masovih rozstriliv pochalisya poshuki tih yevreyiv yakim vdalosya vtekti O Kruglov stverdzhuye sho v Mizochi takih bulo 850 chol 50 Tak bilya s Zalissya bulo znajdeno 100 mizockih yevreyiv yakih bulo vbito Povstannya v gettoU rezultati diyalnosti pidpilnoyi molodizhnoyi organizaciyi v mizockomu getto vidbulosya povstannya u yakomu aktivnu uchast bralo kerivnictvo yudenratu Pid chas akciyi yevreyi pidpalili budinki shob vidvolikti uvagu okupantiv i dati mozhlivist vtekti brancyam getto Takim chinom u vogni za danimi aktu NDK zgorili 200 chol a za inshimi dzherelami 175 chol Pid chas pidgotovki do povstannya yevreyam v Mizochi ne vdalosya zibrati vognepalnu zbroyu yak ce bulo napriklad u Tuchini a lishe holodnu zbroyu sokiri ta nozhi Za domovlenistyu osib pid chas likvidaciyi getto slid bulo pidpaliti budivli Zokrema odnim iz vidpovidalnih za ce buv Yakob Mendik Aktivnu uchast v protistoyanni brali predstavniki yudenratu yaki zaginuli Abe Stefel Yejne Nemirover Shmuel Bunis Meleh Gesak Monyek Ridner Taler komendant miliciyi Blumenkranz U svoyih memuarah vcililij yevrej pid chas povstannya v Mizochi Perec Goldshtejn z Goshi pisav Mi vznali sho koli v Mizochi pochalisya vbivstva yevreyi pidnyali velike povstannya Vbivcyam buv danij zhorstokij bij protyagom dvoh povnih dniv Zgodom uchasniki povstannya yakim vdalosya vizhiti prodovzhili borotbu yak partizani Maks Vejtfrejd tosho Ichak Arad zaznachav zaznachav pro grupu partizan z 28 bijciv yevreyiv z Mizocha ta blizhnih sil yaki buli znisheni Voni mali slabke ozbroyennya tozh v seredini kvitnya 1943 r buli likvidovani Svidkom povstannya ta pozhezhi v getto stav nevidomij chlen OUN yakij u shodenniku pisav Zhidi v ostannij chas svogo zhittya pobachili hoch odin smertnij vihid Pochali paliti misto zgorila j sinagoga kutok de dnyami i nochami chuti golosne molinnya zhidiv Pislya pozhezhi avtor shodennika fiksuvav akti maroderstva ta rozkradannya yevrejskogo majna miscevimi zhitelyami pochinayut ochishati budinki yaki she ne zgorili Ne odna baba vmivayetsya potom nesuchi na plechah huru riznogo zhidivskogo shmattya Tak u pekli de konayut zhidi hlistkij bachit raj She vorushit chlenami svogo tila a muzhik vzhe styagaye z nogo lahmittya i zalishaye jogo gologo Ne odin rozzhivetsya dobrom nabranim Poryatunok yevreyivUniknuti nacistskih represij zmogla chastina mizockih yevreyiv yaki evakuyuvalisya pered pochatkom okupaciyi Taku mozhlivist vikoristali 15 yevreyiv priblizno 300 chol z 2 tis Vid rozstriliv zmogli vtekti za danimi O Kruglova 50 yakih shopravda veliku chastinu zlovleno Z miscya strati vdalosya vtekti Semenu Velingeru yakij pro ce zgaduvav tak Koli kolona prirechenih pidijshla do miscya strati ya prignuv z obrivu yaru i pobig v storonu lesu Prolunali postrili ale kulya mene minula Vidoma istoriya Kler Boren yaka vryatuvalasya i 2016 r bula prisutnya na vidkritti vistavki pro Golokost v muzeyi Topografiya Teroru Berlin Nimechchina Inshi vidomi vipadki poryatunku ce perehovuvannya zhertv genocidu v ukrayinskih rodinah susidiv Tak Pnina Sorek zgaduvala sho vryatuvalasya bo pid chas rozstrilu vpala u riv zhivoyu a potim vilizla zvidti i zavdyaki miscevij ukrayinskij rodini vona vizhila Isnuyut svidchennya pro poryatunok yevreyiv mizochanami odnak yedinoyu sim yeyu yaka oficijno viznana Pravednikami narodiv svitu ye rodina Slobodyukiv Sidir Yustina ta yihnya donka Mariya vsi pomerli hto vryatuvali Sofiyu Gornshtejn Pid chas rozstrilu v zhovtni 1942 r vona vtekla do podrugi odnoklasnici Mariyi U sim yi Slobodyukiv Sofiya perebuvala z 14 zhovtnya 1942 go do 1 lipnya 1943 rr A pislya obshukiv okupantiv yaki naviduvalis do hati Sidir Slobodyuk napraviv yiyi v s Verhiv do rodichiv Prijnyavshi hristiyansku viru tam vona perebuvala do vizvolennya vid nimciv Vidomo pro nimeckij chinnik poryatunku yevrev Mizocha Nimeckij inzhener German Graebe dovidavshis u lipni 1942 go pro likvidaciyu rivnenskogo getto domigsya otrimati specialni dokumenti dlya zahistu svoyih robitnikiv yevreyiv 150 zdolbunivskih ostrozkih i mizockih yevreyiv Memorializaciya ta komemoraciyaU dovidkovih vidannyah zaznacheno sho pam yatnij znak zagiblim yevreyam u Mizochi zbudovano na pochatku 90 h rokiv Odnak naspravdi jogo vstanovili u travni 1989 r V 2012 r vidbulasya jogo rekonstrukcciya V rezultati napis VIChNA PAM YaT ROZSTRILYaNIM NACISTAMI LYuDYaM YeVREJSKOGO POHODZhENNYa 1942 r zminivsya na V PAM YaT ZhERTVAM GOLOKOSTU 1942 ROKU U pervisnomu viglyadi bulo gipsove zobrazhennya napivogolenoyi yevrejskoyi sim yi cholovik zhinka ditina Zhinka mati trimala v obijmah ditinu cholovik lezhav ochevidno poranenij U 2012 r pislya rekonstrukciyi viglyad zminivsya cholovik yevrej viglyadav oboroncem sim yi vistupav na perednomu plani Zhinka z ditinoyu znahodilisya pozadu nogo Misce rozstrilu znahoditsya v 300 m vid pam yatnika dosi ne poznachene pam yatnimi tablicyami chi znakami a dovkola znahodyatsya zemli silskogospodarskogo priznachennya Takozh vidsutni informacijni znaki ta ogorodzhennya na misci kolishnogo getto de yevreyi vchinili povstannya Zahodi poshanuvannya zhertv genocidu v Mizoch aktivizuvalisya z prijnyattyam na derzhavnomu rivni Postanovi Verhovnoyi Radi pro vidznachennya Mizhnarodnogo dnya pam yati zhertv Golokostu 2012 r Vidtodi zahodi shoroku provodyatsya v seredini zhovtnya Tragediya mizockih yevreyiv ta 27 sichnya mizhnarodnij den pam yati zhertv Golokostu Nashadki tih hto vizhiv pislya mizockoyi Katastrofi pochali naviduvatisya v kinci 80 ih 90 ih rokah XX st Tak v 1992 r presa visvitlyuvala priyizd yevreyiv v Mizoch z PAR Izrayilyu SShA Interes do podij genocidu sho vidbuvalisya v Mizochi proyavlyayut zakordonni instituciyi Vlitku 2007 vzimku 2008 rr misce tragediyi doslidzhuvali pracivniki organizaciyi Yahad in Unum pid kerivnictvom Patrika Debua Franciya a u travni 2016 r pracivniki muzeyu Topografiya teroru Nimechchina V 2016 r v muzeyi Topografiya Teroru Berlin Nimechchina vidbulasya vistavka Masovi rozstrili Golokost vid Baltijskogo do Chornogo morya 1941 1944 de centralnu chastinu vistavki zajnala ekspoziciya pro Golokost v Mizochi Realizaciya zadumu peredbachala pokazati Golokost vid kul na prikladi mistechka yake b vidobrazhalo specifiku masovogo vbivstva yevreyiv u Shidnij Yevropi Taku rol vidigrav Mizoch Takim chinom istoriya Mizockoyi tragediyi stala vidomoyu yevropejskomu zagalu Togo zh roku Mizoch navidala ukrayino nimecka grupa studentiv z Ukrayinskogo katolickogo universitetu ta bohumskogo Rurskogo universitetu Molod realizovuvala proekt Etnichni konflikti primusovi migraciyi ta deportaciyi na Volini sh Galichini ta Bukovini 1939 1949 rr Pid chas doslidzhen molod zokrema znimala videointerv yu zi starozhilami Div takozhGolokost u Vinnici Golokost u Zhitomiri Golokost u Lvovi Golokost na Krivorizhzhi Golokost v Odesi Golokost u Chernivcyah Golokost u ChernigoviPrimitkiDerzhavnij arhiv Rivnenskoyi oblasti f R 22 op 1 spr 4 ark 39 Babij S Volinski dzvoni UPA v spogadah uchasnikiv i svidkiv Dubno Kraj 1994 S 10 Encyclopedia of Camps and Ghettos 1933 1945 Ghettos in German Occupied Eastern Europe vol ed Martin Dean Washington Indiana University Press 2012 Vol 2 r 1427 Spector S The Holocaust of Volhynian Jews 1941 1944 S Spector Jerusalem 1990 r 66 Derzharhiv Rivn obl f R 22 op 1 spr 15 ark 2 Molod sela Mizoch Volin 1941 Ch 13 6 listopada S 2 Holokost na territorii SSSR enciklopediya gl red I Altman 2 e izd ispr i dop M Ros polit enciklopediya ROSSPYeN Nauchno prosvititelnyj centr Holokost 2011 S 587 Holokost na territorii SSSR S 587 Encyclopedia of Camps and Ghettos r 1427 Memorial Book of Mizocz Mizoch Ukraine List of People from Derman Ustenskoye Pervoye Who Were Annihilated in the Mizoch Ghetto in 1942 Elektronnij resurs JewishGen Rezhim dostupu http www jewishgen org yizkor Mizoch miz294 html Page315 2 travnya 2019 u Wayback Machine Audiointerv yu z Dmitrukom Romanom Savovichem 1932 r n zhitelem smt Mizoch 12 serpnya 2016 r Arhiv R Mihalchuka Mihalchuk R Novi svidchennya pro Golokost v Mizochi za rezultatami usno istorichnogo proektu u lipni serpni 2016 r Aktualni problemi vitchiznyanoyi ta vsesvitnoyi istoriyi nauk zapiski RDGU Rivne RDGU 2017 Vip 29 S 268 USC SFI VHA 38193 testimony Mariia Moseichuk Velinger S Lish plach detej oglashaet mertvuyu tishinu Zhizn i smert v epohu Holokosta Svidetelstva i dokumenty Kniga 1 red Boris Zabarko K 2006 S 227 Goshkis D O chem trubit shofar Neteshin Terra si 1992 S 20 Mihalchuk R Novi svidchennya pro Golokost v Mizochi za rezultatami usno istorichnogo proektu u lipni serpni 2016 r Aktualni problemi vitchiznyanoyi ta vsesvitnoyi istoriyi nauk zapiski RDGU Rivne RDGU 2017 Vip 29 S 269 List Mariyi Trohimivni Guc do Romana Yurijovicha Mihalchuka vid 19 IV 2009 r Arhiv R Mihalchuka List Mariyi Trohimivni Guc do Romana Yurijovicha Mihalchuka vid 19 IV 2009 r Arhiv R Mihalchuka Kremenets in Struggle and Death The Destruction of the Jewish Village of Mizoch My Wanderings and Miraculous Survival by Volf Oks Buenos Aires JewishGen Rezhim dostupu http www jewishgen org yizkor kremenets3 kre339 html Page380 2 travnya 2019 u Wayback Machine YIUA Yad Vashem Archiv 0 3 2233 Jona Oliker Kruglov A Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine Rejhskomissariat Ukraina gubernatorstvo Transnistriya monografiya Dnipro Ukrainskij institut izucheniya Holokosta Tkuma ChP Lira LTD 2016 r S 490 Mihalchuk R Mizoch tragichni storinki istoriyi 1939 1955 Rivne vidavec O Zen 2010 S 68 Audiointerv yu z Prishepoyu Vasilem Stepanovichem 1931 r n zhitelem smt Mizoch 6 serpnya2016 r Arhiv R Mihalchuka Mihalchuk R Novi svidchennya pro Golokost v Mizochi S 268 GARF f 7021 op 71 spr 59 ark 5 zv Derzharhiv Rivn obl f R 534 op 1 spr 3 ark 196 GARF f 7021 op 71 spr 59 ark 5 zv 6 Derzharhiv Rivn obl f R 534 op 1 spr 3 ark 196 Kruglov A Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine S 490 Interv yu z Bidyukom Volodimirem Markovichem 1924 r n zhitelem smt Mizoch lipen 2006 r Arhiv R Mihalchuka Mihalchuk R Tragediya mizockih yevreyiv v konteksti Golokostu na Rivnenshini Slov yanskij zbirnik zbirnik nauk prac Seriya Istorichni ta politichni nauki Rivnenskij institut slov yanoznavstva Kiyivskogo slavistichnogo universitetu Rivne RIS KSU 2011 S 98 Novi svidchennya pro Golokost v Mizochi S 268 Kruglov A Enciklopediya Holokosta Evrejskaya enciklopediya Ukrainy red I Levitas K 2000 S 149 Sergiyenko M Mizocka tragediya Shlyah Illicha 1986 13 lyutogo GARF f 7021 op 71 spr 59 ark 6 DARO f R 534 op 1 spr 3 ark 196 YIUA Yad Vashem Archiv M33 1095 Spisok znishenih yevreyiv Mizocha 175 chol YIUA Yad Vashem Archiv 03 2232 Gala Kopyt YIUA Yad Vashem Archiv 03 1801 Jacob Mendiuk YIUA Yad Vashem Archiv 03 2233 Jona Oliker Spektor S The Jews of Volhynia and their Reaction to Extermination p 159 186 Elektronnij resurs Yad Vashem Rezhim dostupu http www1 yadvashem org untoldstories documents studies Shmuel Spector pdf 17 kvitnya 2021 u Wayback Machine Elisavetskij S Polveka zabveniya evrei v dvizhenii soprotivleniya i partizanskoj borbe v Ukraine 1941 1944 K 1998 S 45 YIUA Yad Vashem Archiv 03 4061 Max Weltfreud Arad I Oni srazhalis za Rodinu evrei Sovetskogo Soyuza v Velikoj Otechestvennoj vojne I Arad M Mosty kultury Gesharim 2011 S 389 390 Derzharhiv Rivn obl f R 30 op 2 spr 83 ark 11zv 12 Derzharhiv Rivn obl f R 30 op 2 spr ark 11 zv Levin D Sudbonosnoe reshenie begstvo evreev vo vnutrennie rajony SSSR letom 1941 goda S 43 71 Elektronnij resurs Yad Vashem vebsajt Rezhim dostupu http www1 yadvashem org yv ru pdf yad vashem studies levin pdf 26 chervnya 2015 u Wayback Machine Kruglov A Enciklopediya Holokosta S 149 Velinger S Lish plach detej oglashaet mertvuyu tishinu Zhizn i smert v epohu Holokosta K 2006 S 227 Istoriya poryatunku https www youtube com watch v EVml2 uGiiw List Pnini Sorek Mizoch do golovi Mizockoyi selishnoyi radi vid 22 04 2009 r Arhiv R Mihalchuka Kindrat K Zustrich cherez pivstolittya Yak u Mizochi yevreyiv ryatuvali Volin 2000 Ch 10 1 chervnya Mihalchuk R Mizoch tragichni storinki istoriyi S 77 Tishenko O Kireyev Yu Zdolbuniv na Volini Istorichnij vernisazh Rivne vidavec Oleg Zen 2007 S 100 Holokost na territorii SSSR Enciklopediya S 587 Audiointerv yu z Teslyukom Volodimirom Stepanovichem 1960 r n zhitelem smt Mizoch 5 serpnya 2016 r Arhiv R Mihalchuka Mihalchuk R Novi svidchennya pro Golokost v Mizochi S 272 Shilan Ye Ogorodnik M Po shlyahu smerti cherez 50 rokiv Nove zhittya 1992 12 serpnya Mihalchuk R Pam yat pro Golokost u Mizochi rozdumi pro ukrayinski ta zakordonni komemorativni praktiki Ukrayina Moderna 2016 10 zhovtnya Rezhim dostupu http uamoderna com event mykhalchuk memory about holocaust 31 bereznya 2019 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ