Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Голокост у Чернігові — систематичне винищення євреїв на території міста Чернігова, окупованого нацистською Німеччиною у роки Другої світової війни.
Чисельність єврейського населення Чернігова до нацистської окупації
Згідно перепису 1926 р. у м. Чернігові мешкали 10607 євреїв. На початку Другої світової війни у 1939 р. чисельність євреїв зросла до 12204, що складало 17,79 % населення міста. У міжвоєнний період почалася швидка асиміляція євреїв серед місцевого населення. Багато з них змінили імена, по-батькові та прізвища. Про дітей від змішаних шлюбів подавали свідчення з українською або російською національністю.
Спроби евакуації єврейського населення (серпень 1941 р.)
За розповідями очевидців, напередодні вступу у місто окупантів, з Чернігова було відправлено відразу чотири ешелони з біженцями, серед яких було багато євреїв. Однак транспорту дочекалися не всі. Ще до втрати Чернігова був окупований залізничний шлях, що вів на схід країни, тож уся Чернігівщина була відрізана від зовнішнього світу. Було прийнято рішення вивозити людей річним транспортом з Чернігова вверх по Десні в напрямку Брянська. Однак скористатися цим шляхом можна було впродовж короткого терміну. Остання баржа, яка змогла вирватися з оточення, вийшла з Чернігова 20 серпня, далі — шлях для порятунку річковим транспортом був відрізаний.
Залишався єдиний спосіб — рятуватися самостійно, на возах або пішки. Люди, які завчасно вирушили у дорогу, змогли втекти подалі від лінії фронту і врятувалися. Ті, що спізнилися — загинули у дорозі, або повернулись додому, де їх також чекала смерть. До кінця серпня усі шляхи, які вели на схід країни, були блоковані окупаційними військами. Біженців, які намагалися вирватися з оточення, ловили поліцаї та знищували.
Масові вбивства (осінь 1941 р.)
9 вересня до Чернігова вступили окупаційні війська, а разом з ними прибула і айнзацкоманда 7-б карателі СС (командир штурмбанфюрер СС Рауш). З діяльністю цієї команди пов'язано перше масове вбивство 19 євреїв Чернігова. У перший місяць окупації міська управа почала підготовку до тотального знищення неугодних новій владі осіб — радянсько-партійних працівників, держслужбовців та євреїв. Внаслідок чого з'явився наступний документ:
Наказ № 4 міського управління29 вересня 1941 року Відповідно з наказом місцевої комендатури, наказую провести реєстрацію: 1. Усього чоловічого населення міста віком від 16 до 45 років включно. 2. Усіх командирів та політпрацівників РРСА, членів та кандидатів ВКП(б), колишніх працівників НКВС та працівників тюрми, незалежно від віку та статі. 3. Усіх жителів міста — єврейської національності, незалежно від віку та статі. 4. Жителям міста, вказаних категорій, з'явитися для реєстрації в адміністративний відділ міського управління з 9:00 до 17:00, маючи на руках документи. Реєстрацію закінчити до 5 жовтня цього року. 5. Особи, які уникнуть реєстрації, будуть притягнуті до відповідальності за законами воєнного часу.
Міський староста Азаров
Реєстрація відбувалася у адміністративному відділі Міського управління, що розташовувалося по вул. Коцюбинського, 40. У кінці жовтня 1941 р. більша частина євреїв була розстріляна зондеркомандою 4а, командир Пауль Бломбель: 23.10.41 — 116 осіб, 24.10.41 — 144 особи, 28.10.41 — 30 осіб. На 01.12.41 р. в Чернігові були офіційно зареєстровані 57 євреїв, які були розстріляні зимою 1941/42 рр..
В цей час за свідченнями Ященка Порфирія Митрофановича від 25.11. 1943 р.:
„Всі арештовані єврейські родини звозилися у кар'єри цегляного заводу № 2 по вулиці Шевченка, там їх роздягали і звозили машинами у сад Рашевщина (вул.. Шевченка 130, де поліція СД під керівництвом робітників німецької фельджандармерії проводили розстріли з автоматів. Всього було розстріляно євреїв біля 4 тисяч.“
За іншими свідченнями основні акції зі знищення євреїв були проведені у листопаді 1941 р. Перед розстрілом міська управа оголошувала про збір усіх євреї на площі, з речами, нібито для переселення на нове місце проживання. Зібрані на площі євреї були з усіх сторін оточені карателями, усе майно було відібрано, а потерпілих завантажено до машин. Їх було вивезено до села Коти і розстріляно в заздалегідь підготованих ямах урочища Березовий Рів. Перед розстрілом, як повідомляють свідки, жертви були роздягнені до спідньої білизни. Тих, хто сховався та не з'явився на збірний пункт, ловили і вбивали на місці, або відвозили до тюрми і в подальшому розстрілювали. Існують документальні підтвердження про місця масового знищення євреїв Чернігова: Березовий рів, Рашевщина, 2-й Холодний яр, кар'єр цегляного заводу.
Вбивства євреїв у Чернігівській тюрмі
У перші дні окупації в Чернігові запрацювала місцева в'язниця, що підпорядковувалася спочатку ортскомендатурі (нім. Ortskommandatura — місцева комендатура, територіальний орган військової окупаційної влади), потім — міській управі, поліції безпеки, Допоміжній поліції (нім. Hilfspolizei, скороч. Ніро — воєнізоване формування, створене окупаційною адміністрацією з представників місцевого населення, колишніх радянських військовополонених, які зголосилися на службу в гіпо), а пізніше — СД. Арештованих ділили на три-чотири категорії. До першої належали комуністи, комсомольці та партизани, відносно яких велося слідство. Ці в'язні обліковувалися за прізвищами з фіксацією дати арешту та служби, на якій вони перебували. Їм видавали 200 г хліба на день, іноді — тарілку супу.
Другу категорію становили здебільшого громадяни єврейської національності, яких утримували у значно гірших умовах, у переповнених камерах, без їжі та води, адже на них чекала лише одна дорога — на розстріл або в „душогубки“ (спеціально обладнані автофургони, вихлопні гази від їх двигунів виводилися в герметично закритий кузов), що використовувалися німцями як мобільний засіб знищення людей.
Приречені в'язні-євреї часто навіть не обліковувалися, хоча перед тим масове організоване знищення здійснювалося за ретельно складеними списками, в яких не пропускали нікого — ані літніх людей, котрі доживали свого віку, ані немовлят, які ще не зробили жодного кроку. Цих жертв терору об'єднувала лише їхня національність, котра у спотвореній расовою теорією свідомості нацистів уважалась єдиним і головним злочином. До третьої категорії належали позбавлені волі через різні причини цивільні громадяни, а також кримінальні злочинці. До четвертої — військовополонені.
У справі архіву управління СБУ в Чернігівській області вміщено зізнання поліцейського з м. Щорса (Чернігівської області), яке він давав у квітні 1945 р.:
»… за розпорядженням німецької влади поліція, в тому числі і я, брали участь у конвоюванні жінок та дітей, що утримувалися в гетто, до Чернігова. Пам'ятаю, було дуже голодно, коли ми саньми везли близько 200 осіб жінок та дітей до Чернігова. По прибуттю, арештованих ми здали у тюрму, де всі вони були розстріляні, за виключенням декількох осіб, так званих «перехрещених» і тих жінок, що були заміжні за руськими… Пізніше ці жінки були знов арештовані, … і всі були розстріляні — весною 1942 року"
Чернігівській єврейській громаді відомі прізвища 36 осіб м. Чернігова та Чернігівського району, що загинули у чернігівській тюрмі.
Порятунок євреїв у м. Чернігові
За даними німецької окупаційної влади на 1 квітня 1942 р. євреїв у Чернігові не залишилося. З поверненням радянської влади на 1 жовтня 1943 р. їх виявилося 27 осіб. До цього слід додати дітей змішаних шлюбів, що були врятовані за допомогою родичів-українців та росіян. 5 сімей чернігівців увійшли до списку праведників України, створеного Єврейською Радою України та фондом «Пам'ять Бабиного Яру». 22 березня 2006 р. це звання отримав Вершняк Петро Іванович та його батьки Вершняк Варвара Михайлівна та Вершняк Іван Михайлович. Вершняк Петро Іванович на прохання єврейських жінок, що змушені були йти реєструватися у німецькій комендатурі міста, виніс їх доньку та онуку Асю до сусіднього с. Слободи, де за участі батьків вона переховувалася до кінця окупації та була врятована.
Праведниками України від 14 жовтня 2004 р. визнана родина Скопенків: батько Петро Іларіонович, син Анатолій Петрович та донька Тамара Петрівна. В Чернігові вони переховували родину з Гомеля з другом батька Наумом Лазаревичем та його дружиною Анною та донькою Раєю. Іншій родині Майліс Сталіни (Сарри) Владимирівни та її чоловіку Леву і сину Леву допомагали продуктами. У 1942 р. обидві родини були переправлені до партизанського загону імені Коцюбинського.
Звання праведниці України присвоєно 22 березня 2006 р. Подпригорщук Тетяні Пантеліївні та її матері Ященко Акуліні Миколаївні. 26 вересня 2008 р. Подпригорщук Тетяна Пантеліївна 1926 р.н. була нагороджена орденом «За заслуги» III ступеня. У них у квартирі переховувалися фронтовички-зв'язкові єврейської національності Анна та Марія. Під час єврейського погрому в Чернігові, жінки забрали до себе додому єврейку Голду. Тетяна та мати переховували у себе вдома родину єврея Сороки Анісія Львовича. Врятувати їх не змогли; під час облави Тетяну сильно побили, забрали у тюрму разом з матір'ю та єврейську родину також. У свої 17 р. Тетяна пішла до партизанського загону Таранущенка зв'язковою.
Звання праведника України від 22 березня 2006 р. отримали Нехай Микола Митрофанович, його дружина Нехай Марія Дмитрівна та донька Клановець Катерина Миколаївна. 5 травня 2008 р. Клановець Катерина Миколаївна отримала орден «За заслуги» III ступеня. У 1941 р. у м. Чернігові на вулиці Широка 6 вони рятували єврейську дівчину Капустіну Маню Хаймівну, родину якої заарештували та розстріляли німці. Пізніше Клановець Катерина відвела Маню Капустіну у с. Відильці, де вона жила як сирота у дитячому будинку, згодом її відправили на роботу до Німеччини. Після війни вона виїхала до Ізраїлю, звідки письмово підтвердила свідчення про родину рятівників.
Звання праведника України отримали мати та донька: Коломійцева Галина Митрофанівна та Кудрявцева Людмила Михайлівна. 26.вересня 2008 р. Кудрявцева Людмила Михайлівна 1924 р.н. отримала орден «За заслуги» III ступеня. З вересня 1941 р. до січня 1942 р. вони ховали у себе в квартирі Барлову Берту Григорівну, яка була їх знайомою. Будинок Бартової згорів, евакуюватися не вдалося, тому Берта Григорівна прийшла у будинок Кудрявцевої Л. М. У Чернігові вже поширювали об'яви, що за видачу євреїв німці нагороджують мішком цукру та борошна. Бартова Б. Г. готова була йти до комендатури, щоб не наражати жінок на небезпеку, але Людмила Кудрявцева її не відпустила. Так вона переховувалася в часи масових розстрілів у Чернігові. У січні 1942 р. Людмила Кудрявцева за наполяганням Бартової, почепивши їй хрестик на шию, допомогла вийти з Чернігова. Бартовій Б. Г. вдалося перейти лінію фронту, і у 1943 р. вона вже працювала у радіокомітеті м. Орла.
Див. також
Примітки
- Круглов А., Энциклопедия Холокоста. Еврейская энциклопедия Украины / Ред. И. М. Левитас, К., 2000, 189.
- Круглов А., Катастрофа Украинского єврейства 1941—1944 гг.: Энциклопедический справочник, Х.: Каравелла, 2001, 340.
- Книга памяти евреев Черниговщины, погибших в годы Второй мировой войны / ред. Сокольский Я. Б., Нежин: «Видавництво „Аспект-Поліграф“, 2003, 47.
- Книга памяти евреев Черниговщины…, 49-50
- Круглов А., Энциклопедия Холокоста. Еврейская энциклопедия Украины, 156.
- Круглов А., Катастрофа Украинского єврейства 1941—1944 гг., 340.
- Майборода Л., Голокост на Чернігівщині (за матеріалами архіву Управління СБУ в Чернігівській області // Евреи Левобережной Украины. История и культура: Материалы VII Международного научного семинара, Чернигов, издатель Лозовой В. М., 2012, 101.
- Книга памяти евреев Черниговщины…, 415.
- Шпилевський Є., Масові розстріли військовополонених, цивільного населення, геноцид єврейства, ромів та душевнохворих на Чернігівщині в роки нацистської окупації (1941—1943 рр.) // Друга світова війна та долі мирного населення у Східній Європі, матеріали міжнародної наукової конференції пам'яті Митрополита Андрея Шептицького, К., Дух і літера, 2016, 183, 189—191.
- Майборода Л., Голокост на Чернігівщині, 104.
- Підраховано за: Книга памяти евреев Черниговщины, 418—431.
- Савицька О. Повсякденне життя населення Чернігова в умовах війни: між окупаційним режимом і радянською владою (1943—1945) // Друга світова війна та долі мирного населення у Східній Європі, матеріали міжнародної наукової конференції пам'яті Митрополита Андрея Шептицького, К., Дух і літера, 2016, 387.
- Єврейська Рада України та фонд «Пам'ять Бабиного Яру», карточка праведника України Вершняка Петра Івановича.
- Єврейська Рада України та фонд «Пам'ять Бабиного Яру», карточка праведника України Скопенко Тамари Петрівни.
- Єврейська Рада України та фонд «Пам'ять Бабиного Яру», карточка праведника України Подпригорщук Тетяни Пантеліївни.
- Єврейська Рада України та фонд «Пам'ять Бабиного Яру», карточка праведника України Клановець Катерини Миколаївни.
- Єврейська Рада України та фонд «Пам'ять Бабиного Яру», карточка праведника України Кудрявцевої Людмили Михайлівни.
Література
- Круглов А., Энциклопедия Холокоста. Еврейская энциклопедия Украины / Ред. И. М. Левитас, К., 2000.
- Круглов А., Катастрофа Украинского єврейства 1941—1944 гг.: Энциклопедический справочник, Х.: Каравелла, 2001.
- Книга памяти евреев Черниговщины, погибших в годы Второй мировой войны / ред. Сокольский Я. Б., Нежин: "Видавництво «Аспект-Поліграф», 2003.
- Майборода Л., Голокост на Чернігівщині (за матеріалами архіву Управління СБУ в Чернігівській області // Евреи Левобережной Украины. История и культура: Материалы VII Международного научного семинара, Чернигов, издатель Лозовой В. М., 2012.
- Шпилевський Є., Масові розстріли військовополонених, цивільного населення, геноцид єврейства, ромів та душевнохворих на Чернігівщині в роки нацистської окупації (1941—1943 рр.) // Друга світова війна та долі мирного населення у Східній Європі, матеріали міжнародної наукової конференції пам'яті Митрополита Андрея Шептицького, К., Дух і літера, 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Golokost u Chernigovi sistematichne vinishennya yevreyiv na teritoriyi mista Chernigova okupovanogo nacistskoyu Nimechchinoyu u roki Drugoyi svitovoyi vijni Dokladnishe Golokost Dokladnishe Golokost v UkrayiniChiselnist yevrejskogo naselennya Chernigova do nacistskoyi okupaciyiZgidno perepisu 1926 r u m Chernigovi meshkali 10607 yevreyiv Na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni u 1939 r chiselnist yevreyiv zrosla do 12204 sho skladalo 17 79 naselennya mista U mizhvoyennij period pochalasya shvidka asimilyaciya yevreyiv sered miscevogo naselennya Bagato z nih zminili imena po batkovi ta prizvisha Pro ditej vid zmishanih shlyubiv podavali svidchennya z ukrayinskoyu abo rosijskoyu nacionalnistyu Sprobi evakuaciyi yevrejskogo naselennya serpen 1941 r Za rozpovidyami ochevidciv naperedodni vstupu u misto okupantiv z Chernigova bulo vidpravleno vidrazu chotiri esheloni z bizhencyami sered yakih bulo bagato yevreyiv Odnak transportu dochekalisya ne vsi She do vtrati Chernigova buv okupovanij zaliznichnij shlyah sho viv na shid krayini tozh usya Chernigivshina bula vidrizana vid zovnishnogo svitu Bulo prijnyato rishennya vivoziti lyudej richnim transportom z Chernigova vverh po Desni v napryamku Bryanska Odnak skoristatisya cim shlyahom mozhna bulo vprodovzh korotkogo terminu Ostannya barzha yaka zmogla virvatisya z otochennya vijshla z Chernigova 20 serpnya dali shlyah dlya poryatunku richkovim transportom buv vidrizanij Zalishavsya yedinij sposib ryatuvatisya samostijno na vozah abo pishki Lyudi yaki zavchasno virushili u dorogu zmogli vtekti podali vid liniyi frontu i vryatuvalisya Ti sho spiznilisya zaginuli u dorozi abo povernulis dodomu de yih takozh chekala smert Do kincya serpnya usi shlyahi yaki veli na shid krayini buli blokovani okupacijnimi vijskami Bizhenciv yaki namagalisya virvatisya z otochennya lovili policayi ta znishuvali Masovi vbivstva osin 1941 r 9 veresnya do Chernigova vstupili okupacijni vijska a razom z nimi pribula i ajnzackomanda 7 b karateli SS komandir shturmbanfyurer SS Raush Z diyalnistyu ciyeyi komandi pov yazano pershe masove vbivstvo 19 yevreyiv Chernigova U pershij misyac okupaciyi miska uprava pochala pidgotovku do totalnogo znishennya neugodnih novij vladi osib radyansko partijnih pracivnikiv derzhsluzhbovciv ta yevreyiv Vnaslidok chogo z yavivsya nastupnij dokument Nakaz 4 miskogo upravlinnya 29 veresnya 1941 roku Vidpovidno z nakazom miscevoyi komendaturi nakazuyu provesti reyestraciyu 1 Usogo cholovichogo naselennya mista vikom vid 16 do 45 rokiv vklyuchno 2 Usih komandiriv ta politpracivnikiv RRSA chleniv ta kandidativ VKP b kolishnih pracivnikiv NKVS ta pracivnikiv tyurmi nezalezhno vid viku ta stati 3 Usih zhiteliv mista yevrejskoyi nacionalnosti nezalezhno vid viku ta stati 4 Zhitelyam mista vkazanih kategorij z yavitisya dlya reyestraciyi v administrativnij viddil miskogo upravlinnya z 9 00 do 17 00 mayuchi na rukah dokumenti Reyestraciyu zakinchiti do 5 zhovtnya cogo roku 5 Osobi yaki uniknut reyestraciyi budut prityagnuti do vidpovidalnosti za zakonami voyennogo chasu Miskij starosta Azarov Reyestraciya vidbuvalasya u administrativnomu viddili Miskogo upravlinnya sho roztashovuvalosya po vul Kocyubinskogo 40 U kinci zhovtnya 1941 r bilsha chastina yevreyiv bula rozstrilyana zonderkomandoyu 4a komandir Paul Blombel 23 10 41 116 osib 24 10 41 144 osobi 28 10 41 30 osib Na 01 12 41 r v Chernigovi buli oficijno zareyestrovani 57 yevreyiv yaki buli rozstrilyani zimoyu 1941 42 rr V cej chas za svidchennyami Yashenka Porfiriya Mitrofanovicha vid 25 11 1943 r Vsi areshtovani yevrejski rodini zvozilisya u kar yeri ceglyanogo zavodu 2 po vulici Shevchenka tam yih rozdyagali i zvozili mashinami u sad Rashevshina vul Shevchenka 130 de policiya SD pid kerivnictvom robitnikiv nimeckoyi feldzhandarmeriyi provodili rozstrili z avtomativ Vsogo bulo rozstrilyano yevreyiv bilya 4 tisyach Za inshimi svidchennyami osnovni akciyi zi znishennya yevreyiv buli provedeni u listopadi 1941 r Pered rozstrilom miska uprava ogoloshuvala pro zbir usih yevreyi na ploshi z rechami nibito dlya pereselennya na nove misce prozhivannya Zibrani na ploshi yevreyi buli z usih storin otocheni karatelyami use majno bulo vidibrano a poterpilih zavantazheno do mashin Yih bulo vivezeno do sela Koti i rozstrilyano v zazdalegid pidgotovanih yamah urochisha Berezovij Riv Pered rozstrilom yak povidomlyayut svidki zhertvi buli rozdyagneni do spidnoyi bilizni Tih hto shovavsya ta ne z yavivsya na zbirnij punkt lovili i vbivali na misci abo vidvozili do tyurmi i v podalshomu rozstrilyuvali Isnuyut dokumentalni pidtverdzhennya pro miscya masovogo znishennya yevreyiv Chernigova Berezovij riv Rashevshina 2 j Holodnij yar kar yer ceglyanogo zavodu Vbivstva yevreyiv u Chernigivskij tyurmiU pershi dni okupaciyi v Chernigovi zapracyuvala misceva v yaznicya sho pidporyadkovuvalasya spochatku ortskomendaturi nim Ortskommandatura misceva komendatura teritorialnij organ vijskovoyi okupacijnoyi vladi potim miskij upravi policiyi bezpeki Dopomizhnij policiyi nim Hilfspolizei skoroch Niro voyenizovane formuvannya stvorene okupacijnoyu administraciyeyu z predstavnikiv miscevogo naselennya kolishnih radyanskih vijskovopolonenih yaki zgolosilisya na sluzhbu v gipo a piznishe SD Areshtovanih dilili na tri chotiri kategoriyi Do pershoyi nalezhali komunisti komsomolci ta partizani vidnosno yakih velosya slidstvo Ci v yazni oblikovuvalisya za prizvishami z fiksaciyeyu dati areshtu ta sluzhbi na yakij voni perebuvali Yim vidavali 200 g hliba na den inodi tarilku supu Drugu kategoriyu stanovili zdebilshogo gromadyani yevrejskoyi nacionalnosti yakih utrimuvali u znachno girshih umovah u perepovnenih kamerah bez yizhi ta vodi adzhe na nih chekala lishe odna doroga na rozstril abo v dushogubki specialno obladnani avtofurgoni vihlopni gazi vid yih dviguniv vivodilisya v germetichno zakritij kuzov sho vikoristovuvalisya nimcyami yak mobilnij zasib znishennya lyudej Prirecheni v yazni yevreyi chasto navit ne oblikovuvalisya hocha pered tim masove organizovane znishennya zdijsnyuvalosya za retelno skladenimi spiskami v yakih ne propuskali nikogo ani litnih lyudej kotri dozhivali svogo viku ani nemovlyat yaki she ne zrobili zhodnogo kroku Cih zhertv teroru ob yednuvala lishe yihnya nacionalnist kotra u spotvorenij rasovoyu teoriyeyu svidomosti nacistiv uvazhalas yedinim i golovnim zlochinom Do tretoyi kategoriyi nalezhali pozbavleni voli cherez rizni prichini civilni gromadyani a takozh kriminalni zlochinci Do chetvertoyi vijskovopoloneni U spravi arhivu upravlinnya SBU v Chernigivskij oblasti vmisheno ziznannya policejskogo z m Shorsa Chernigivskoyi oblasti yake vin davav u kvitni 1945 r za rozporyadzhennyam nimeckoyi vladi policiya v tomu chisli i ya brali uchast u konvoyuvanni zhinok ta ditej sho utrimuvalisya v getto do Chernigova Pam yatayu bulo duzhe golodno koli mi sanmi vezli blizko 200 osib zhinok ta ditej do Chernigova Po pributtyu areshtovanih mi zdali u tyurmu de vsi voni buli rozstrilyani za viklyuchennyam dekilkoh osib tak zvanih perehreshenih i tih zhinok sho buli zamizhni za ruskimi Piznishe ci zhinki buli znov areshtovani i vsi buli rozstrilyani vesnoyu 1942 roku Chernigivskij yevrejskij gromadi vidomi prizvisha 36 osib m Chernigova ta Chernigivskogo rajonu sho zaginuli u chernigivskij tyurmi Poryatunok yevreyiv u m ChernigoviZa danimi nimeckoyi okupacijnoyi vladi na 1 kvitnya 1942 r yevreyiv u Chernigovi ne zalishilosya Z povernennyam radyanskoyi vladi na 1 zhovtnya 1943 r yih viyavilosya 27 osib Do cogo slid dodati ditej zmishanih shlyubiv sho buli vryatovani za dopomogoyu rodichiv ukrayinciv ta rosiyan 5 simej chernigivciv uvijshli do spisku pravednikiv Ukrayini stvorenogo Yevrejskoyu Radoyu Ukrayini ta fondom Pam yat Babinogo Yaru 22 bereznya 2006 r ce zvannya otrimav Vershnyak Petro Ivanovich ta jogo batki Vershnyak Varvara Mihajlivna ta Vershnyak Ivan Mihajlovich Vershnyak Petro Ivanovich na prohannya yevrejskih zhinok sho zmusheni buli jti reyestruvatisya u nimeckij komendaturi mista vinis yih donku ta onuku Asyu do susidnogo s Slobodi de za uchasti batkiv vona perehovuvalasya do kincya okupaciyi ta bula vryatovana Pravednikami Ukrayini vid 14 zhovtnya 2004 r viznana rodina Skopenkiv batko Petro Ilarionovich sin Anatolij Petrovich ta donka Tamara Petrivna V Chernigovi voni perehovuvali rodinu z Gomelya z drugom batka Naumom Lazarevichem ta jogo druzhinoyu Annoyu ta donkoyu Rayeyu Inshij rodini Majlis Stalini Sarri Vladimirivni ta yiyi choloviku Levu i sinu Levu dopomagali produktami U 1942 r obidvi rodini buli perepravleni do partizanskogo zagonu imeni Kocyubinskogo Zvannya pravednici Ukrayini prisvoyeno 22 bereznya 2006 r Podprigorshuk Tetyani Panteliyivni ta yiyi materi Yashenko Akulini Mikolayivni 26 veresnya 2008 r Podprigorshuk Tetyana Panteliyivna 1926 r n bula nagorodzhena ordenom Za zaslugi III stupenya U nih u kvartiri perehovuvalisya frontovichki zv yazkovi yevrejskoyi nacionalnosti Anna ta Mariya Pid chas yevrejskogo pogromu v Chernigovi zhinki zabrali do sebe dodomu yevrejku Goldu Tetyana ta mati perehovuvali u sebe vdoma rodinu yevreya Soroki Anisiya Lvovicha Vryatuvati yih ne zmogli pid chas oblavi Tetyanu silno pobili zabrali u tyurmu razom z matir yu ta yevrejsku rodinu takozh U svoyi 17 r Tetyana pishla do partizanskogo zagonu Taranushenka zv yazkovoyu Zvannya pravednika Ukrayini vid 22 bereznya 2006 r otrimali Nehaj Mikola Mitrofanovich jogo druzhina Nehaj Mariya Dmitrivna ta donka Klanovec Katerina Mikolayivna 5 travnya 2008 r Klanovec Katerina Mikolayivna otrimala orden Za zaslugi III stupenya U 1941 r u m Chernigovi na vulici Shiroka 6 voni ryatuvali yevrejsku divchinu Kapustinu Manyu Hajmivnu rodinu yakoyi zaareshtuvali ta rozstrilyali nimci Piznishe Klanovec Katerina vidvela Manyu Kapustinu u s Vidilci de vona zhila yak sirota u dityachomu budinku zgodom yiyi vidpravili na robotu do Nimechchini Pislya vijni vona viyihala do Izrayilyu zvidki pismovo pidtverdila svidchennya pro rodinu ryativnikiv Zvannya pravednika Ukrayini otrimali mati ta donka Kolomijceva Galina Mitrofanivna ta Kudryavceva Lyudmila Mihajlivna 26 veresnya 2008 r Kudryavceva Lyudmila Mihajlivna 1924 r n otrimala orden Za zaslugi III stupenya Z veresnya 1941 r do sichnya 1942 r voni hovali u sebe v kvartiri Barlovu Bertu Grigorivnu yaka bula yih znajomoyu Budinok Bartovoyi zgoriv evakuyuvatisya ne vdalosya tomu Berta Grigorivna prijshla u budinok Kudryavcevoyi L M U Chernigovi vzhe poshiryuvali ob yavi sho za vidachu yevreyiv nimci nagorodzhuyut mishkom cukru ta boroshna Bartova B G gotova bula jti do komendaturi shob ne narazhati zhinok na nebezpeku ale Lyudmila Kudryavceva yiyi ne vidpustila Tak vona perehovuvalasya v chasi masovih rozstriliv u Chernigovi U sichni 1942 r Lyudmila Kudryavceva za napolyagannyam Bartovoyi pochepivshi yij hrestik na shiyu dopomogla vijti z Chernigova Bartovij B G vdalosya perejti liniyu frontu i u 1943 r vona vzhe pracyuvala u radiokomiteti m Orla Div takozhGolokost u Vinnici Golokost u Zhitomiri Golokost u Lvovi Golokost u Mizochi Golokost na Krivorizhzhi Golokost v Odesi Golokost u ChernivcyahPrimitkiKruglov A Enciklopediya Holokosta Evrejskaya enciklopediya Ukrainy Red I M Levitas K 2000 189 Kruglov A Katastrofa Ukrainskogo yevrejstva 1941 1944 gg Enciklopedicheskij spravochnik H Karavella 2001 340 Kniga pamyati evreev Chernigovshiny pogibshih v gody Vtoroj mirovoj vojny red Sokolskij Ya B Nezhin Vidavnictvo Aspekt Poligraf 2003 47 Kniga pamyati evreev Chernigovshiny 49 50 Kruglov A Enciklopediya Holokosta Evrejskaya enciklopediya Ukrainy 156 Kruglov A Katastrofa Ukrainskogo yevrejstva 1941 1944 gg 340 Majboroda L Golokost na Chernigivshini za materialami arhivu Upravlinnya SBU v Chernigivskij oblasti Evrei Levoberezhnoj Ukrainy Istoriya i kultura Materialy VII Mezhdunarodnogo nauchnogo seminara Chernigov izdatel Lozovoj V M 2012 101 Kniga pamyati evreev Chernigovshiny 415 Shpilevskij Ye Masovi rozstrili vijskovopolonenih civilnogo naselennya genocid yevrejstva romiv ta dushevnohvorih na Chernigivshini v roki nacistskoyi okupaciyi 1941 1943 rr Druga svitova vijna ta doli mirnogo naselennya u Shidnij Yevropi materiali mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi pam yati Mitropolita Andreya Sheptickogo K Duh i litera 2016 183 189 191 Majboroda L Golokost na Chernigivshini 104 Pidrahovano za Kniga pamyati evreev Chernigovshiny 418 431 Savicka O Povsyakdenne zhittya naselennya Chernigova v umovah vijni mizh okupacijnim rezhimom i radyanskoyu vladoyu 1943 1945 Druga svitova vijna ta doli mirnogo naselennya u Shidnij Yevropi materiali mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi pam yati Mitropolita Andreya Sheptickogo K Duh i litera 2016 387 Yevrejska Rada Ukrayini ta fond Pam yat Babinogo Yaru kartochka pravednika Ukrayini Vershnyaka Petra Ivanovicha Yevrejska Rada Ukrayini ta fond Pam yat Babinogo Yaru kartochka pravednika Ukrayini Skopenko Tamari Petrivni Yevrejska Rada Ukrayini ta fond Pam yat Babinogo Yaru kartochka pravednika Ukrayini Podprigorshuk Tetyani Panteliyivni Yevrejska Rada Ukrayini ta fond Pam yat Babinogo Yaru kartochka pravednika Ukrayini Klanovec Katerini Mikolayivni Yevrejska Rada Ukrayini ta fond Pam yat Babinogo Yaru kartochka pravednika Ukrayini Kudryavcevoyi Lyudmili Mihajlivni LiteraturaKruglov A Enciklopediya Holokosta Evrejskaya enciklopediya Ukrainy Red I M Levitas K 2000 Kruglov A Katastrofa Ukrainskogo yevrejstva 1941 1944 gg Enciklopedicheskij spravochnik H Karavella 2001 Kniga pamyati evreev Chernigovshiny pogibshih v gody Vtoroj mirovoj vojny red Sokolskij Ya B Nezhin Vidavnictvo Aspekt Poligraf 2003 Majboroda L Golokost na Chernigivshini za materialami arhivu Upravlinnya SBU v Chernigivskij oblasti Evrei Levoberezhnoj Ukrainy Istoriya i kultura Materialy VII Mezhdunarodnogo nauchnogo seminara Chernigov izdatel Lozovoj V M 2012 Shpilevskij Ye Masovi rozstrili vijskovopolonenih civilnogo naselennya genocid yevrejstva romiv ta dushevnohvorih na Chernigivshini v roki nacistskoyi okupaciyi 1941 1943 rr Druga svitova vijna ta doli mirnogo naselennya u Shidnij Yevropi materiali mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi pam yati Mitropolita Andreya Sheptickogo K Duh i litera 2016