Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Голокост у Львові масове систематичне винищення єврейського населення Львова у роки німецької окупації міста 1941 1944 Д

Голокост у Львові

Голокост у Львові

Голокост у Львові — масове систематичне винищення єврейського населення Львова у роки німецької окупації міста (1941—1944).

Докладніше: Голокост
Докладніше: Голокост в Україні

Євреї Львова напередодні Другої світової війни. Суперечності радянського досвіду у 1939—1941 рр

За другим загальним переписом населення II Речі Посполитої 1931 р. у Галичині проживало 563 238 євреїв. У Львові згідно з переписом 1931 р. мешкало 99 595 євреїв, які становили 31 % від загальної чисельності населення міста. За цими показниками Львів посідав третє місце у країні та поступався тільки Варшаві та Лодзі. Напередодні Другої світової війни у Львові проживало 104 700 євреїв, а станом на вересень 1941 р., завдяки притоку численних біженців, їх стало близько близько 140 тис..

В результаті окупації Польщі 1939 р. нацисти вперше зустрілися з настільки суттєвою часткою єврейського населення. В самій Німеччині у міжвоєнний період мешкало близько 500 тис. євреїв при населенні, що напередодні війни становило 69 млн осіб. До того, як 6 жовтня 1941 р. було остаточно заборонено еміграцію з Третього рейху, країну встигло покинути близько 280 тис. німецьких євреїв.

У вересні 1939 р. землі Західної України було окуповано Радянським Союзом. З перших днів війни із західних та центральних земель Польщі на схід вирушили колони єврейських біженців. За переписом населення 1940 р. їхня чисельність у Львові становила 26 068 осіб. Радянська влада не була зацікавлена у їхньому компактному проживанні на щойно приєднаній території, тому у 1940 — перші місяці 1941 р. з Галичини було депортовано 64 583 біженці. Щодо народів, які зазнавали дискримінації у ІІ Речі Посполитій, радянська влада проводила суперечливу політику. З одного боку, для євреїв відкрилися освітні можливості, з іншого — представників єврейської інтелігенції та заможних верств переслідували, арештовували та висилали до внутрішніх районів Радянського Союзу.

Новий режим

Перші контакти та побачене в окупованій Польщі підштовхнули нацистів до потреби вироблення стратегії щодо єврейського населення. Між осінню 1939 р. та весною 1941 р. нацисти робили спроби вирішити «єврейське питання» через виселення. 21 вересня 1939 р. начальник Головного управління імперської безпеки Райнгард Гейдріх запропонував концентрувати євреїв у великих містах. 28 жовтня 1939 р. було утворено перше гетто в Європі у місті Пйотркуві-Трибунальському. Між осінню 1940 р. і весною 1941 р. цей проект було реалізовано у Генерал–губернаторстві. Про наслідки такої політики свідчить той факт, що у 1941 р. Варшавське гетто досягло найбільшої своєї чисельності євреїв, що проживали у ньому — 460 тис. осіб.

Місцева єврейська громада у Львові з перших днів окупації стала залежною від політики, яка втілювалася у Генерал–губернаторстві.

Липневий погром 1941 р. став вступом до майбутньої трагедії львівського гетто. У місті діяли зондеркоманди 4а та 4b. Разом зі своїми пособниками вони організували 2 липня 1941 р. єврейський погром. Вдруге погром стався 12 липня. В результаті липневих подій загинуло від 3 до 6 тис. євреїв. 14–15 липня було видано розпорядження, які копіювали документи про особливості організації життя євреїв у містах Генерал–губернаторства, хоча місто на той час ще офіційно не входило до його складу. 22 липня було створено юденрат (раду старійшин єврейської громади), який став виконавчим органом, що втілював у життя постанови нацистів. 25–28 липня відбувся наступний погром. На єврейську громаду міста було накладено контрибуцію в розмірі 20 млн карбованців, для прискорення сплати якої окупанти взяли в заручники до тисячі єврейських громадських і культурних діячів, підприємців та представників вільних професій. Незважаючи на виплату контрибуції, нацисти все рівно розстріляли заручників.

Створення львівського гетто

Восени 1941 р. нацисти взялися за проект створення львівського гетто. Було складено план переселити до району, де раніше мешкало 25 тис. людей, 136 тисяч євреїв. На 1 особу в гетто припадало 2 кв. м. житла. 6 листопада 1941 р. було видано наказ про створення гетто у північній частині Львова, а вже 24 листопада розпочалося переселення. Перед цим Український крайовий комітет у Львові надіслав владі меморандум, у якому виступав проти створення у місті гетто. Проте влада не взяла це звернення до уваги.

Життя у гетто з перших днів його функціонування було важким. Про це свідчать особливості побуту на зламі 1941—1942 рр. Єврейський робітник німецького підприємства одержував щотижня за продовольчою карткою 1400 г хліба і 200—400 г борошна. Становище людей, які не працювали на німецьких підприємствах, було ще гіршим. Унаслідок цих умов, наприкінці 1941 р. у гетто розпочався голод. До цього додалося ще те, що взимку 1941—1942 рр. відбувся примусовий збір теплих речей для німецькій армії, що лише погіршило матеріальне становища людей. Апогеєм цих подій стало 28 лютого 1942 р., коли євреям під страхом смерті було заборонено покидати гетто. Львівські євреї опинилися в ізоляції.

Янівський концтабір

У 1941 р. в окупованій нацистами Центральній та Східній Європі з'явився новий вид концтабору — «фабрика смерті». У березні–квітні 1942 р. під час двох хвиль депортацій зі Львова до табору смерті в Белжеці було вивезено близько 15 тис. євреїв.

На території України було створено два табори смерті: Янівський у Львові та Сирецький у Києві. Янівський табір почав діяти у вересні 1941 р. як табір примусової праці, а із середини 1943 р. перетворився на табір знищення. Площа табору становила 3 тис. кв. м. Периметр було оточено колючим дротом зі сторожовими вежами через кожні 50 м. Янівський концтабір поділявся на 3 частини. Газових камер та крематорію в ньому не було. У «Долині смерті» неподалік табору, де відбувалися масові розстріли, земля була просякнута кров'ю на 1,5 м у глибину. Найвідомішими символами концтабору стали так звана «добровільна шибениця» для тих, хто вважав за краще покінчити із собою, ніж надалі терпіти знущання табірної адміністрації, та оркестр із 40 музикантів, які виконували «танго смерті» (його мелодія втрачена).

Влітку 1943 р. нацисти почали приховувати злочини, скоєні в Янівському концтаборі та навколо нього, спалюючи тіла (зафіксовано 59 місць спалення); у таборі також використовувалася кісткодробилка. В листопаді 1943 р. було знищено свідків спалень. 19 листопада 1943 р. «бригада смертників» (осіб, які прибирали трупи) спробувала втекти з табору. Ними було вбито декілька охоронців, але втекти вдалося лише кільком ув'язненим. У 1944 р. 34 в'язні погнали на захід у так званий «марш смерті». У складі цієї групи був майбутній «мисливець за нацистами» Симон Візенталь.

«Акції» у львівському гетто

У червні–липні 1942 р. було проведено дві так звані «малі акції» знищення євреїв у львівському гетто і нацисти розпочали підготовку до «великої акції». Результатом цієї «великої акції», яка відбувалася у період із 10 до 22 серпня 1942 р., у Львові загинуло близько 40 тис. осіб. 1 вересня 1942 р. нацисти вбили членів юденрату на чолі з доктором Генріхом Ландесбергом. Перед тим вийшов наказ про «звуження» гетто. У ньому тепер проживало 36 тис. осіб.

Наприкінці листопада — на початку грудня 1942 р. було проведено чергову «акцію». Після неї в місті залишилося 24 тис. євреїв. Вже у січні 1943 р. події повторилися. Після цього гетто було поділене на Юлаг-А і Юлаг-В. У першому жили євреї-робітники, а у другому — жінки і діти.

Рух опору у львівському гетто

Протягом усього цього часу перебування євреїв у гетто серед ув'язнених назрівав опір, який знайшов своє найбільше втілення у 1943 р. У березні 1943 р. між підпільними групами опору у Львівському та Бродівському гетто було встановлено зв'язок. Також підпільники зі Львова підтримували контакти з комуністичною «Народною гвардією ім. І. Франка». У лісах біля міста підпільники створили три бази, на основі яких мав розвиватися єврейський партизанський загін з утікачів львівського гетто. У квітні 1943 р. там зібралося близько 70 бійців. Вони проводили диверсійну діяльність у районах сіл Сасів та Соколівка. На початку літа більшість учасників цієї підпільної групи загинула у Львові.

Ліквідація львівського гетто

Останні дні існування львівського гетто припали на період із 1 до 23 червня 1943 р. Саме тоді розпочалася остання «акція» знищення його мешканців. Згідно з «Рапортом Кацмана», до її початку в гетто мешкало 23 тис. євреїв. Із них 3 тис. покінчили життя самогубством під час його ліквідації, 7 тисяч осіб було вивезено до Янівського табору і на розстріли до Пісків, а 14 тис. осіб загинуло в самому гетто.

Після повернення радянської влади до Львова влітку 1944 р. в Єврейському комітеті зареєструвалося 925 євреїв, які пережили Голокост у місті. З них лише 215 євреїв були львів'янами до приходу нацистів, а решту становили ті, хто з різних причин опинився у Львові під час німецької окупації та змогли вижити.

Див. також

Примітки

  1. Макарчук С. Втрати населення Галичини в роки Другої світової війни (1939—1945) // Вісник Львівського університету. Сер. історична. — 2000. — Вип. 35–36. — С. 321.
  2. Качараба С. Ставлення єврейської громадськості Львова до проблеми еміграції в Палестину (1919—1939) // Львів: місто, суспільство, культура. — Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. — Т. 6. — С. 523.
  3. Bonusiak W. Mieszkancy Lwowa podczas II wojny swiatowej // Львів: місто, суспільство, культура. — Т. 6. — S. 536.
  4. Круглов А., Уманский А., Щупак И. Холокост в Украине: зона немецкой военной администрации, румынская зона оккупации, дистрикт «Галичина», Закарпатье в составе Венгрии (1939—1944). — Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума»; Лира, 2017. — С. 185.
  5. Polska — Niemcy: wojna i pamiec / pod red. J. Kochanowskiego i B. Kosmala. — Warszawa; Poczdam: Polsko-Niemiecka Wspolpraca Mlodziezy, 2013. — S. 32.
  6. Bonusiak W. Mieszkancy Lwowa pod czas II Wojny Swiatowej / W. Bonusiak // Львів: місто, суспільство, культура: збірник наукових праць. — Львів, 2007. — Т. 6. — S. 536.
  7. Хонігсман Я. Катастрофа львівського єврейства (1941—1944) / Я. Хонігсман // Незалежний культурологічний журнал «Ї». — Львів, 2009. — № 58. — С. 162.
  8. Там само. — С. 161—162.
  9. Schenk D. Noc mordercow: kazn polskich profesorow we Lwowie i holokaust w Galicji Wschodniej / D. Schenk. — Krakow: Wysoki zamek, 2012. — S. 86.
  10. Ibid. — S. 56.
  11. Ibid. — S. 86.
  12. Ibid. — S. 88.
  13. Хонігсман Я. Катастрофа львівського єврейства. — С. 163.
  14. Хонігсман Я. Катастрофа львівського єврейства. — С. 163. Див. також: Круглов А., Уманский А., Щупак И. Холокост в Украине: зона немецкой военной администрации, румынская зона оккупации, дистрикт «Галичина», Закарпатье в составе Венгрии. — С. 196.
  15. Хонігсман Я. Катастрофа львівського єврейства. — С. 164.
  16. Хонігсман Я. Катастрофа львівського єврейства. — С. 165.
  17. Фрідман Ф. Винищення львівських євреїв // Незалежний культурологічний часопис «Ї». — 2009. — № 58. — С. 129.
  18. Фрідман Ф. Винищення львівських євреїв. — С. 130.
  19. Хонігсман Я. Катастрофа львівського єврейства. — С. 168.
  20. Ковба Ж., Корогодський Ю. Євреї України під час Другої світової війни: Голокост та Опір // Нариси з історії та культури євреїв України / за ред. Л. Фінберга та В. Любченка. — Київ: Дух і літера, 2005. — С. 192.
  21. Грицак Я. Українці в антиєврейських акціях у роки Другої світової війни // Незалежний культурологічний часопис «Ї». — 1996. — № 8. — С. 64.
  22. Хонігсман Я. Катастрофа львівського єврейства. — С. 170.
  23. Фрідман Ф. Винищення львівських євреїв. — С. 134.
  24. Schenk D. Noc mordercow: kazn polskich profesorow we Lwowie i holokaust w Galicji Wschodniej / D. Schenk. — Krakow: Wysoki zamek, 2012. — S. 244.
  25. Ковба Ж., Корогодський Ю. Євреї України під час Другої світової війни: Голокост та Опір // Нариси з історії та культури євреїв України. — Київ, Дух і Літера, 2005. — С.199. Див. також: Круглов А., Уманский А., Щупак И. Холокост в Украине: зона немецкой военной администрации, румынская зона оккупации, дистрикт «Галичина», Закарпатье в составе Венгрии (1939—1944): монография. — Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума»; ЧП «Лира ЛТД», 2017. — С. 368—369.
  26. Фрідман Ф. Винищення львівських євреїв / Ф. Фрідман // Незалежний культурологічний журнал «Ї». — Львів, 2009. — № 58. — С. 138.
  27. Schenk D. Noc mordercow: kazn polskich profesorow we Lwowie i holokaust w Galicji Wschodniej / D. Schenk. — Krakow: Wysoki zamek, 2012. — S. 245.
  28. Фрідман Ф. Винищення львівських євреїв / Ф. Фрідман // Незалежний культурологічний журнал «Ї». — Львів, 2009. — № 58. — С. 140.
  29. Хонігсман Я. Катастрофа львівського єврейства (1941—1944) / Я. Хонігсман // Незалежний культурологічний журнал «Ї». — Львів, 2009. — № 58. — С. 182.
  30. Schenk D. Noc mordercow: kazn polskich profesorow we Lwowie i holokaust w Galicji Wschodniej / D. Schenk. — Krakow: Wysoki zamek, 2012. — S. 249.
  31. Хонігсман Я. Катастрофа львівського єврейства (1941—1944) / Я. Хонігсман // Незалежний культурологічний журнал «Ї». — Львів, 2009. — № 58. — С. 183.
  32. Керик М. Стратегії і способи порятунку євреїв у Львові в 1941—1944 роках / М. Керик // Вісник Львівського національного університету ім. І. Франка. — Львів, 2007. — Спец. вип. — С. 548—549.
  33. Круглов А., Уманский А., Щупак И. Холокост в Украине: зона немецкой военной администрации, румынская зона оккупации, дистрикт «Галичина», Закарпатье в составе Венгрии (1939—1944): монография. — Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума»; ЧП «Лира ЛТД», 2017. — С. 361—362.
  34. Хонігсман Я. Катастрофа львівського єврейства (1941—1944) / Я. Хонігсман // Незалежний культурологічний журнал «Ї». — Львів, 2009. — № 58. — С. 184.
  35. Lewin K. Przezylem. Saga Swietego Jura spisana w roku 1946. Warszawa: Fundacja Zeszytow Literackich, 2011. — S. 172.

Джерела та література

  • Грицак Я. Українці в антиєврейських акціях у роки Другої світової війни // Незалежний культурологічний часопис «Ї». — 1996. — № 8. — С. 60–68.
  • Качараба С. Ставлення єврейської громадськості Львова до проблеми еміграції в Палестину (1919—1939) // Львів: місто, суспільство, культура. — Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. — Т. 6. — С. 523—534.
  • Керик М. Стратегії і способи порятунку євреїв у Львові в 1941—1944 роках // Львів: місто, суспільство, культура. — Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. — Т. 6. — С. 546—566.
  • Ковба Ж., Корогодський Ю. Євреї України під час Другої світової війни: Голокост та Опір // Нариси з історії та культури євреїв України / за ред. Л. Фінберга та В. Любченка. — Київ: Дух і літера, 2005. — С. 182—205.
  • Круглов А., Уманский А., Щупак И. Холокост в Украине: зона немецкой военной администрации, румынская зона оккупации, дистрикт «Галичина», Закарпатье в составе Венгрии (1939—1944). — Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума»; Лира, 2017.
  • Макарчук С. Втрати населення Галичини в роки Другої світової війни (1939—1945) // Вісник Львівського університету. Сер. історична. — 2000. — Вип. 35–36. — C. 321—353.
  • Фрідман Ф. Винищення львівських євреїв // Незалежний культурологічний часопис «Ї». — 2009. — № 58. — С. 126—151.
  • Хонігсман Я. Катастрофа львівського єврейства (1941—1944) // Незалежний культурологічний часопис «Ї». — 2009. — № 58. — С. 160—190.
  • Bonusiak W. Mieszkancy Lwowa podczas II wojny swiatowej // Львів: місто, суспільство, культура. — Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. — Т. 6. — S. 535—545.
  • Lewin K. Przezylem: Saga Swietego Jura spisana w roku 1946. — Warszawa: Fundacja Zeszytow Literackich, 2011.
  • Schenk D. Noc mordercow: Kazn polskich profesorow we Lwowie i holokaust w Galicji Wschodniej. — Krakow: Wysoki Zamek, 2012.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Golokost u Lvovi masove sistematichne vinishennya yevrejskogo naselennya Lvova u roki nimeckoyi okupaciyi mista 1941 1944 Dokladnishe Golokost Dokladnishe Golokost v UkrayiniYevreyi Lvova naperedodni Drugoyi svitovoyi vijni Superechnosti radyanskogo dosvidu u 1939 1941 rrZa drugim zagalnim perepisom naselennya II Rechi Pospolitoyi 1931 r u Galichini prozhivalo 563 238 yevreyiv U Lvovi zgidno z perepisom 1931 r meshkalo 99 595 yevreyiv yaki stanovili 31 vid zagalnoyi chiselnosti naselennya mista Za cimi pokaznikami Lviv posidav tretye misce u krayini ta postupavsya tilki Varshavi ta Lodzi Naperedodni Drugoyi svitovoyi vijni u Lvovi prozhivalo 104 700 yevreyiv a stanom na veresen 1941 r zavdyaki pritoku chislennih bizhenciv yih stalo blizko blizko 140 tis V rezultati okupaciyi Polshi 1939 r nacisti vpershe zustrilisya z nastilki suttyevoyu chastkoyu yevrejskogo naselennya V samij Nimechchini u mizhvoyennij period meshkalo blizko 500 tis yevreyiv pri naselenni sho naperedodni vijni stanovilo 69 mln osib Do togo yak 6 zhovtnya 1941 r bulo ostatochno zaboroneno emigraciyu z Tretogo rejhu krayinu vstiglo pokinuti blizko 280 tis nimeckih yevreyiv U veresni 1939 r zemli Zahidnoyi Ukrayini bulo okupovano Radyanskim Soyuzom Z pershih dniv vijni iz zahidnih ta centralnih zemel Polshi na shid virushili koloni yevrejskih bizhenciv Za perepisom naselennya 1940 r yihnya chiselnist u Lvovi stanovila 26 068 osib Radyanska vlada ne bula zacikavlena u yihnomu kompaktnomu prozhivanni na shojno priyednanij teritoriyi tomu u 1940 pershi misyaci 1941 r z Galichini bulo deportovano 64 583 bizhenci Shodo narodiv yaki zaznavali diskriminaciyi u II Rechi Pospolitij radyanska vlada provodila superechlivu politiku Z odnogo boku dlya yevreyiv vidkrilisya osvitni mozhlivosti z inshogo predstavnikiv yevrejskoyi inteligenciyi ta zamozhnih verstv peresliduvali areshtovuvali ta visilali do vnutrishnih rajoniv Radyanskogo Soyuzu Novij rezhimPershi kontakti ta pobachene v okupovanij Polshi pidshtovhnuli nacistiv do potrebi viroblennya strategiyi shodo yevrejskogo naselennya Mizh osinnyu 1939 r ta vesnoyu 1941 r nacisti robili sprobi virishiti yevrejske pitannya cherez viselennya 21 veresnya 1939 r nachalnik Golovnogo upravlinnya imperskoyi bezpeki Rajngard Gejdrih zaproponuvav koncentruvati yevreyiv u velikih mistah 28 zhovtnya 1939 r bulo utvoreno pershe getto v Yevropi u misti Pjotrkuvi Tribunalskomu Mizh osinnyu 1940 r i vesnoyu 1941 r cej proekt bulo realizovano u General gubernatorstvi Pro naslidki takoyi politiki svidchit toj fakt sho u 1941 r Varshavske getto dosyaglo najbilshoyi svoyeyi chiselnosti yevreyiv sho prozhivali u nomu 460 tis osib Misceva yevrejska gromada u Lvovi z pershih dniv okupaciyi stala zalezhnoyu vid politiki yaka vtilyuvalasya u General gubernatorstvi Lipnevij pogrom 1941 r stav vstupom do majbutnoyi tragediyi lvivskogo getto U misti diyali zonderkomandi 4a ta 4b Razom zi svoyimi posobnikami voni organizuvali 2 lipnya 1941 r yevrejskij pogrom Vdruge pogrom stavsya 12 lipnya V rezultati lipnevih podij zaginulo vid 3 do 6 tis yevreyiv 14 15 lipnya bulo vidano rozporyadzhennya yaki kopiyuvali dokumenti pro osoblivosti organizaciyi zhittya yevreyiv u mistah General gubernatorstva hocha misto na toj chas she oficijno ne vhodilo do jogo skladu 22 lipnya bulo stvoreno yudenrat radu starijshin yevrejskoyi gromadi yakij stav vikonavchim organom sho vtilyuvav u zhittya postanovi nacistiv 25 28 lipnya vidbuvsya nastupnij pogrom Na yevrejsku gromadu mista bulo nakladeno kontribuciyu v rozmiri 20 mln karbovanciv dlya priskorennya splati yakoyi okupanti vzyali v zaruchniki do tisyachi yevrejskih gromadskih i kulturnih diyachiv pidpriyemciv ta predstavnikiv vilnih profesij Nezvazhayuchi na viplatu kontribuciyi nacisti vse rivno rozstrilyali zaruchnikiv Stvorennya lvivskogo gettoVoseni 1941 r nacisti vzyalisya za proekt stvorennya lvivskogo getto Bulo skladeno plan pereseliti do rajonu de ranishe meshkalo 25 tis lyudej 136 tisyach yevreyiv Na 1 osobu v getto pripadalo 2 kv m zhitla 6 listopada 1941 r bulo vidano nakaz pro stvorennya getto u pivnichnij chastini Lvova a vzhe 24 listopada rozpochalosya pereselennya Pered cim Ukrayinskij krajovij komitet u Lvovi nadislav vladi memorandum u yakomu vistupav proti stvorennya u misti getto Prote vlada ne vzyala ce zvernennya do uvagi Zhittya u getto z pershih dniv jogo funkcionuvannya bulo vazhkim Pro ce svidchat osoblivosti pobutu na zlami 1941 1942 rr Yevrejskij robitnik nimeckogo pidpriyemstva oderzhuvav shotizhnya za prodovolchoyu kartkoyu 1400 g hliba i 200 400 g boroshna Stanovishe lyudej yaki ne pracyuvali na nimeckih pidpriyemstvah bulo she girshim Unaslidok cih umov naprikinci 1941 r u getto rozpochavsya golod Do cogo dodalosya she te sho vzimku 1941 1942 rr vidbuvsya primusovij zbir teplih rechej dlya nimeckij armiyi sho lishe pogirshilo materialne stanovisha lyudej Apogeyem cih podij stalo 28 lyutogo 1942 r koli yevreyam pid strahom smerti bulo zaboroneno pokidati getto Lvivski yevreyi opinilisya v izolyaciyi Yanivskij konctabirU 1941 r v okupovanij nacistami Centralnij ta Shidnij Yevropi z yavivsya novij vid konctaboru fabrika smerti U berezni kvitni 1942 r pid chas dvoh hvil deportacij zi Lvova do taboru smerti v Belzheci bulo vivezeno blizko 15 tis yevreyiv Na teritoriyi Ukrayini bulo stvoreno dva tabori smerti Yanivskij u Lvovi ta Sireckij u Kiyevi Yanivskij tabir pochav diyati u veresni 1941 r yak tabir primusovoyi praci a iz seredini 1943 r peretvorivsya na tabir znishennya Plosha taboru stanovila 3 tis kv m Perimetr bulo otocheno kolyuchim drotom zi storozhovimi vezhami cherez kozhni 50 m Yanivskij konctabir podilyavsya na 3 chastini Gazovih kamer ta krematoriyu v nomu ne bulo U Dolini smerti nepodalik taboru de vidbuvalisya masovi rozstrili zemlya bula prosyaknuta krov yu na 1 5 m u glibinu Najvidomishimi simvolami konctaboru stali tak zvana dobrovilna shibenicya dlya tih hto vvazhav za krashe pokinchiti iz soboyu nizh nadali terpiti znushannya tabirnoyi administraciyi ta orkestr iz 40 muzikantiv yaki vikonuvali tango smerti jogo melodiya vtrachena Vlitku 1943 r nacisti pochali prihovuvati zlochini skoyeni v Yanivskomu konctabori ta navkolo nogo spalyuyuchi tila zafiksovano 59 misc spalennya u tabori takozh vikoristovuvalasya kistkodrobilka V listopadi 1943 r bulo znisheno svidkiv spalen 19 listopada 1943 r brigada smertnikiv osib yaki pribirali trupi sprobuvala vtekti z taboru Nimi bulo vbito dekilka ohoronciv ale vtekti vdalosya lishe kilkom uv yaznenim U 1944 r 34 v yazni pognali na zahid u tak zvanij marsh smerti U skladi ciyeyi grupi buv majbutnij mislivec za nacistami Simon Vizental Akciyi u lvivskomu gettoU chervni lipni 1942 r bulo provedeno dvi tak zvani mali akciyi znishennya yevreyiv u lvivskomu getto i nacisti rozpochali pidgotovku do velikoyi akciyi Rezultatom ciyeyi velikoyi akciyi yaka vidbuvalasya u period iz 10 do 22 serpnya 1942 r u Lvovi zaginulo blizko 40 tis osib 1 veresnya 1942 r nacisti vbili chleniv yudenratu na choli z doktorom Genrihom Landesbergom Pered tim vijshov nakaz pro zvuzhennya getto U nomu teper prozhivalo 36 tis osib Naprikinci listopada na pochatku grudnya 1942 r bulo provedeno chergovu akciyu Pislya neyi v misti zalishilosya 24 tis yevreyiv Vzhe u sichni 1943 r podiyi povtorilisya Pislya cogo getto bulo podilene na Yulag A i Yulag V U pershomu zhili yevreyi robitniki a u drugomu zhinki i diti Ruh oporu u lvivskomu gettoProtyagom usogo cogo chasu perebuvannya yevreyiv u getto sered uv yaznenih nazrivav opir yakij znajshov svoye najbilshe vtilennya u 1943 r U berezni 1943 r mizh pidpilnimi grupami oporu u Lvivskomu ta Brodivskomu getto bulo vstanovleno zv yazok Takozh pidpilniki zi Lvova pidtrimuvali kontakti z komunistichnoyu Narodnoyu gvardiyeyu im I Franka U lisah bilya mista pidpilniki stvorili tri bazi na osnovi yakih mav rozvivatisya yevrejskij partizanskij zagin z utikachiv lvivskogo getto U kvitni 1943 r tam zibralosya blizko 70 bijciv Voni provodili diversijnu diyalnist u rajonah sil Sasiv ta Sokolivka Na pochatku lita bilshist uchasnikiv ciyeyi pidpilnoyi grupi zaginula u Lvovi Likvidaciya lvivskogo gettoOstanni dni isnuvannya lvivskogo getto pripali na period iz 1 do 23 chervnya 1943 r Same todi rozpochalasya ostannya akciya znishennya jogo meshkanciv Zgidno z Raportom Kacmana do yiyi pochatku v getto meshkalo 23 tis yevreyiv Iz nih 3 tis pokinchili zhittya samogubstvom pid chas jogo likvidaciyi 7 tisyach osib bulo vivezeno do Yanivskogo taboru i na rozstrili do Piskiv a 14 tis osib zaginulo v samomu getto Pislya povernennya radyanskoyi vladi do Lvova vlitku 1944 r v Yevrejskomu komiteti zareyestruvalosya 925 yevreyiv yaki perezhili Golokost u misti Z nih lishe 215 yevreyiv buli lviv yanami do prihodu nacistiv a reshtu stanovili ti hto z riznih prichin opinivsya u Lvovi pid chas nimeckoyi okupaciyi ta zmogli vizhiti Div takozhGolokost u Vinnici Golokost u Zhitomiri Golokost u Mizochi Golokost na Krivorizhzhi Golokost v Odesi Golokost u Chernivcyah Golokost u ChernigoviPrimitkiMakarchuk S Vtrati naselennya Galichini v roki Drugoyi svitovoyi vijni 1939 1945 Visnik Lvivskogo universitetu Ser istorichna 2000 Vip 35 36 S 321 Kacharaba S Stavlennya yevrejskoyi gromadskosti Lvova do problemi emigraciyi v Palestinu 1919 1939 Lviv misto suspilstvo kultura Lviv LNU im Ivana Franka 2007 T 6 S 523 Bonusiak W Mieszkancy Lwowa podczas II wojny swiatowej Lviv misto suspilstvo kultura T 6 S 536 Kruglov A Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine zona nemeckoj voennoj administracii rumynskaya zona okkupacii distrikt Galichina Zakarpate v sostave Vengrii 1939 1944 Dnipro Ukrainskij institut izucheniya Holokosta Tkuma Lira 2017 S 185 Polska Niemcy wojna i pamiec pod red J Kochanowskiego i B Kosmala Warszawa Poczdam Polsko Niemiecka Wspolpraca Mlodziezy 2013 S 32 Bonusiak W Mieszkancy Lwowa pod czas II Wojny Swiatowej W Bonusiak Lviv misto suspilstvo kultura zbirnik naukovih prac Lviv 2007 T 6 S 536 Honigsman Ya Katastrofa lvivskogo yevrejstva 1941 1944 Ya Honigsman Nezalezhnij kulturologichnij zhurnal Yi Lviv 2009 58 S 162 Tam samo S 161 162 Schenk D Noc mordercow kazn polskich profesorow we Lwowie i holokaust w Galicji Wschodniej D Schenk Krakow Wysoki zamek 2012 S 86 Ibid S 56 Ibid S 86 Ibid S 88 Honigsman Ya Katastrofa lvivskogo yevrejstva S 163 Honigsman Ya Katastrofa lvivskogo yevrejstva S 163 Div takozh Kruglov A Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine zona nemeckoj voennoj administracii rumynskaya zona okkupacii distrikt Galichina Zakarpate v sostave Vengrii S 196 Honigsman Ya Katastrofa lvivskogo yevrejstva S 164 Honigsman Ya Katastrofa lvivskogo yevrejstva S 165 Fridman F Vinishennya lvivskih yevreyiv Nezalezhnij kulturologichnij chasopis Yi 2009 58 S 129 Fridman F Vinishennya lvivskih yevreyiv S 130 Honigsman Ya Katastrofa lvivskogo yevrejstva S 168 Kovba Zh Korogodskij Yu Yevreyi Ukrayini pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Golokost ta Opir Narisi z istoriyi ta kulturi yevreyiv Ukrayini za red L Finberga ta V Lyubchenka Kiyiv Duh i litera 2005 S 192 Gricak Ya Ukrayinci v antiyevrejskih akciyah u roki Drugoyi svitovoyi vijni Nezalezhnij kulturologichnij chasopis Yi 1996 8 S 64 Honigsman Ya Katastrofa lvivskogo yevrejstva S 170 Fridman F Vinishennya lvivskih yevreyiv S 134 Schenk D Noc mordercow kazn polskich profesorow we Lwowie i holokaust w Galicji Wschodniej D Schenk Krakow Wysoki zamek 2012 S 244 Kovba Zh Korogodskij Yu Yevreyi Ukrayini pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Golokost ta Opir Narisi z istoriyi ta kulturi yevreyiv Ukrayini Kiyiv Duh i Litera 2005 S 199 Div takozh Kruglov A Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine zona nemeckoj voennoj administracii rumynskaya zona okkupacii distrikt Galichina Zakarpate v sostave Vengrii 1939 1944 monografiya Dnipro Ukrainskij institut izucheniya Holokosta Tkuma ChP Lira LTD 2017 S 368 369 Fridman F Vinishennya lvivskih yevreyiv F Fridman Nezalezhnij kulturologichnij zhurnal Yi Lviv 2009 58 S 138 Schenk D Noc mordercow kazn polskich profesorow we Lwowie i holokaust w Galicji Wschodniej D Schenk Krakow Wysoki zamek 2012 S 245 Fridman F Vinishennya lvivskih yevreyiv F Fridman Nezalezhnij kulturologichnij zhurnal Yi Lviv 2009 58 S 140 Honigsman Ya Katastrofa lvivskogo yevrejstva 1941 1944 Ya Honigsman Nezalezhnij kulturologichnij zhurnal Yi Lviv 2009 58 S 182 Schenk D Noc mordercow kazn polskich profesorow we Lwowie i holokaust w Galicji Wschodniej D Schenk Krakow Wysoki zamek 2012 S 249 Honigsman Ya Katastrofa lvivskogo yevrejstva 1941 1944 Ya Honigsman Nezalezhnij kulturologichnij zhurnal Yi Lviv 2009 58 S 183 Kerik M Strategiyi i sposobi poryatunku yevreyiv u Lvovi v 1941 1944 rokah M Kerik Visnik Lvivskogo nacionalnogo universitetu im I Franka Lviv 2007 Spec vip S 548 549 Kruglov A Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine zona nemeckoj voennoj administracii rumynskaya zona okkupacii distrikt Galichina Zakarpate v sostave Vengrii 1939 1944 monografiya Dnipro Ukrainskij institut izucheniya Holokosta Tkuma ChP Lira LTD 2017 S 361 362 Honigsman Ya Katastrofa lvivskogo yevrejstva 1941 1944 Ya Honigsman Nezalezhnij kulturologichnij zhurnal Yi Lviv 2009 58 S 184 Lewin K Przezylem Saga Swietego Jura spisana w roku 1946 Warszawa Fundacja Zeszytow Literackich 2011 S 172 Dzherela ta literaturaGricak Ya Ukrayinci v antiyevrejskih akciyah u roki Drugoyi svitovoyi vijni Nezalezhnij kulturologichnij chasopis Yi 1996 8 S 60 68 Kacharaba S Stavlennya yevrejskoyi gromadskosti Lvova do problemi emigraciyi v Palestinu 1919 1939 Lviv misto suspilstvo kultura Lviv LNU im Ivana Franka 2007 T 6 S 523 534 Kerik M Strategiyi i sposobi poryatunku yevreyiv u Lvovi v 1941 1944 rokah Lviv misto suspilstvo kultura Lviv LNU im Ivana Franka 2007 T 6 S 546 566 Kovba Zh Korogodskij Yu Yevreyi Ukrayini pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Golokost ta Opir Narisi z istoriyi ta kulturi yevreyiv Ukrayini za red L Finberga ta V Lyubchenka Kiyiv Duh i litera 2005 S 182 205 Kruglov A Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine zona nemeckoj voennoj administracii rumynskaya zona okkupacii distrikt Galichina Zakarpate v sostave Vengrii 1939 1944 Dnipro Ukrainskij institut izucheniya Holokosta Tkuma Lira 2017 Makarchuk S Vtrati naselennya Galichini v roki Drugoyi svitovoyi vijni 1939 1945 Visnik Lvivskogo universitetu Ser istorichna 2000 Vip 35 36 C 321 353 Fridman F Vinishennya lvivskih yevreyiv Nezalezhnij kulturologichnij chasopis Yi 2009 58 S 126 151 Honigsman Ya Katastrofa lvivskogo yevrejstva 1941 1944 Nezalezhnij kulturologichnij chasopis Yi 2009 58 S 160 190 Bonusiak W Mieszkancy Lwowa podczas II wojny swiatowej Lviv misto suspilstvo kultura Lviv LNU im Ivana Franka 2007 T 6 S 535 545 Lewin K Przezylem Saga Swietego Jura spisana w roku 1946 Warszawa Fundacja Zeszytow Literackich 2011 Schenk D Noc mordercow Kazn polskich profesorow we Lwowie i holokaust w Galicji Wschodniej Krakow Wysoki Zamek 2012

Дата публікації:
Топ