Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Міхай Антонеску (18 листопада 1904, Нучет, Димбовіца — 1 червня 1946, Жилава, Румунія) — румунський політичний діяч, заступник прем'єр-міністра Румунії Йона Віктора Антонеску і міністр закордонних справ в роки Другої світової війни. Убитий за рішенням трибуналу комуністичної хунти.
| Міхай Антонеску рум. Mihai Antonescu | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| Наступник: | Грігоре Ніколеску-Бузешті | ||
| Народження: | 18 листопада 1904[1] Нучет, Димбовіца, Румунія | ||
| Смерть: | 1 червня 1946[1][2][3](41 рік) Жилава[d], d, Румунське королівство | ||
| Причина смерті: | вогнепальне поранення | ||
| Країна: | Румунія | ||
| Освіта: | Бухарестський університет | ||
| Партія: | d | ||
| | |||
Біографія
Міхай Антонеску народився 18 листопада 1904 в селищі Нучет, жудець Димбовіца. Навчався в школі в Пітешті, потім в Національному коледжі в Бухаресті. У період з 1922 по 1926 Антонеску проходив навчання на юридичному факультеті Бухарестського університету. Після його закінчення він працював адвокатом. Спочатку Антонеску не був прихильником екстремістської партії «Залізна гвардія». У 1930 він став членом Націонал-ліберальної партії Румунії.
Поступово політичні погляди Антонеску зрушили вправо, і незабаром він приєднався до «Залізної гвардії», де став одним з довірених осіб її лідера Йона Антонеску. Вплив Міхая ріс в міру того, як інший впливовий член партії — Хорія Сіма — втрачав його. Сімі незабаром довелося виїхати з Румунії, а Антонеску став фактично другою людиною в «Залізной гвардії». З подачі Антонеску почалися масові гоніння на євреїв в засобах масової інформації.
Після придушення повстання легіонерів в січні 1941 Антонеску зайняв пости заступника прем'єр-міністра і міністра закордонних справ.
Міхай Антонеску в період Другої світової війни
22 червня 1941, о 10 годині ранку, в Бухаресті Антонеску виступив із заявою про оголошення війни Румунією СРСР. У своїй промові він прославляв румунів як великий народ та їх співпрацю з Гітлером, і називав слов'ян і євреїв відсталими расами. У 1941 Йон Антонеску практично повністю був зосереджений на військових операціях Румунії, і Міхай Антонеску фактично отримав повноваження на управління внутрішніми справами країни. Він багато зробив для зміцнення зв'язків Румунії з Німеччиною. Міхай Антонеску був прямо відповідальний за гоніння на євреїв, які населяли Румунію: утиски їх у правах, позбавлення майна, він санкціонував єврейські погроми (наприклад, в 1941 в Яссах), заборонив євреям виїжджати з країни, а тих, хто на той момент перебував за її межами, позбавив громадянства. Міхай Антонеску несе відповідальність за масові вбивства євреїв в Бессарабії і Буковині, а також депортацію осіб, що вижили, в концентраційні табори на території губернаторства Трансністрія.
З кінця 1942 Антонеску стривожився після погіршення становища на фронті, і почав шукати способи виведення Румунії з війни. Намагався переконати Гітлера в тому, щоб він уклав мир на західному фронті і зосередив повну потужність своїх військ на СРСР. Після поразки в битві під Сталінградом, де, зокрема, були розбиті і деякі румунські з'єднання, обидва Антонеску приступили до знищення документів, які могли б пролити світло на їх винність у військових злочинах. Міхай Антонеску потай від Гітлера збирався запропонувати Угорщині, Італії та Фінляндії укласти сепаратний мир на заході і вступити у війну проти СРСР, але через нерішучість Беніто Муссоліні цього не сталося. Проте, Міхаю Антонеску вдалося поліпшити відносини Румунії з США і Великою Британією, зупинивши депортацію євреїв до концтаборів, дозволивши їх еміграцію і реабілітував тих, хто був ще живий, проте при цьому багато хто відзначає його пересилення себе під час цих дій.
23 серпня 1944, війська СРСР вже впритул підійшли до кордонів Румунії, король Румунії Міхай I звільнив і заарештував весь уряд Йона Антонеску, в тому числі і Міхая Антонеску, і заявив про капітуляцію країни. Після встановлення комуністичного режиму в Румунії ряд колишніх членів румунського уряду, в тому числі і обидва Антонеску, були віддані під суд. Четверо підсудних — Йон і Міхай Антонеску, Константин Васіліу і Ґеорґе Алексяну — були визнані винними у військових злочинах проти румунського народу і засуджені до смертної кари через розстріл. 1 червня 1946 всі четверо були розстріляні неподалік від міста Жилава.
Примітки
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
- Munzinger Personen
Посилання
- Виконання смертного вироку Антонеску та його соратникам [ 17 квітня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Antonesku Mihaj Antonesku 18 listopada 1904 Nuchet Dimbovica 1 chervnya 1946 Zhilava Rumuniya rumunskij politichnij diyach zastupnik prem yer ministra Rumuniyi Jona Viktora Antonesku i ministr zakordonnih sprav v roki Drugoyi svitovoyi vijni Ubitij za rishennyam tribunalu komunistichnoyi hunti Mihaj Antonesku rum Mihai AntonescuPrapor Ministr zakordonnih sprav RumuniyiNastupnik Grigore Nikolesku Buzeshti Narodzhennya 18 listopada 1904 1904 11 18 1 Nuchet Dimbovica RumuniyaSmert 1 chervnya 1946 1946 06 01 1 2 3 41 rik Zhilava d d Rumunske korolivstvoPrichina smerti vognepalne poranennyaKrayina RumuniyaOsvita Buharestskij universitetPartiya d Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaMihaj Antonesku narodivsya 18 listopada 1904 v selishi Nuchet zhudec Dimbovica Navchavsya v shkoli v Piteshti potim v Nacionalnomu koledzhi v Buharesti U period z 1922 po 1926 Antonesku prohodiv navchannya na yuridichnomu fakulteti Buharestskogo universitetu Pislya jogo zakinchennya vin pracyuvav advokatom Spochatku Antonesku ne buv prihilnikom ekstremistskoyi partiyi Zalizna gvardiya U 1930 vin stav chlenom Nacional liberalnoyi partiyi Rumuniyi Postupovo politichni poglyadi Antonesku zrushili vpravo i nezabarom vin priyednavsya do Zaliznoyi gvardiyi de stav odnim z dovirenih osib yiyi lidera Jona Antonesku Vpliv Mihaya ris v miru togo yak inshij vplivovij chlen partiyi Horiya Sima vtrachav jogo Simi nezabarom dovelosya viyihati z Rumuniyi a Antonesku stav faktichno drugoyu lyudinoyu v Zaliznoj gvardiyi Z podachi Antonesku pochalisya masovi goninnya na yevreyiv v zasobah masovoyi informaciyi Pislya pridushennya povstannya legioneriv v sichni 1941 Antonesku zajnyav posti zastupnika prem yer ministra i ministra zakordonnih sprav Mihaj Antonesku v period Drugoyi svitovoyi vijniSprava Antonesku 22 chervnya 1941 o 10 godini ranku v Buharesti Antonesku vistupiv iz zayavoyu pro ogoloshennya vijni Rumuniyeyu SRSR U svoyij promovi vin proslavlyav rumuniv yak velikij narod ta yih spivpracyu z Gitlerom i nazivav slov yan i yevreyiv vidstalimi rasami U 1941 Jon Antonesku praktichno povnistyu buv zoseredzhenij na vijskovih operaciyah Rumuniyi i Mihaj Antonesku faktichno otrimav povnovazhennya na upravlinnya vnutrishnimi spravami krayini Vin bagato zrobiv dlya zmicnennya zv yazkiv Rumuniyi z Nimechchinoyu Mihaj Antonesku buv pryamo vidpovidalnij za goninnya na yevreyiv yaki naselyali Rumuniyu utiski yih u pravah pozbavlennya majna vin sankcionuvav yevrejski pogromi napriklad v 1941 v Yassah zaboroniv yevreyam viyizhdzhati z krayini a tih hto na toj moment perebuvav za yiyi mezhami pozbaviv gromadyanstva Mihaj Antonesku nese vidpovidalnist za masovi vbivstva yevreyiv v Bessarabiyi i Bukovini a takozh deportaciyu osib sho vizhili v koncentracijni tabori na teritoriyi gubernatorstva Transnistriya Z kincya 1942 Antonesku strivozhivsya pislya pogirshennya stanovisha na fronti i pochav shukati sposobi vivedennya Rumuniyi z vijni Namagavsya perekonati Gitlera v tomu shob vin uklav mir na zahidnomu fronti i zoserediv povnu potuzhnist svoyih vijsk na SRSR Pislya porazki v bitvi pid Stalingradom de zokrema buli rozbiti i deyaki rumunski z yednannya obidva Antonesku pristupili do znishennya dokumentiv yaki mogli b proliti svitlo na yih vinnist u vijskovih zlochinah Mihaj Antonesku potaj vid Gitlera zbiravsya zaproponuvati Ugorshini Italiyi ta Finlyandiyi uklasti separatnij mir na zahodi i vstupiti u vijnu proti SRSR ale cherez nerishuchist Benito Mussolini cogo ne stalosya Prote Mihayu Antonesku vdalosya polipshiti vidnosini Rumuniyi z SShA i Velikoyu Britaniyeyu zupinivshi deportaciyu yevreyiv do konctaboriv dozvolivshi yih emigraciyu i reabilituvav tih hto buv she zhivij prote pri comu bagato hto vidznachaye jogo peresilennya sebe pid chas cih dij 23 serpnya 1944 vijska SRSR vzhe vpritul pidijshli do kordoniv Rumuniyi korol Rumuniyi Mihaj I zvilniv i zaareshtuvav ves uryad Jona Antonesku v tomu chisli i Mihaya Antonesku i zayaviv pro kapitulyaciyu krayini Pislya vstanovlennya komunistichnogo rezhimu v Rumuniyi ryad kolishnih chleniv rumunskogo uryadu v tomu chisli i obidva Antonesku buli viddani pid sud Chetvero pidsudnih Jon i Mihaj Antonesku Konstantin Vasiliu i George Aleksyanu buli viznani vinnimi u vijskovih zlochinah proti rumunskogo narodu i zasudzheni do smertnoyi kari cherez rozstril 1 chervnya 1946 vsi chetvero buli rozstrilyani nepodalik vid mista Zhilava PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Munzinger Personen d Track Q107343683PosilannyaVikonannya smertnogo viroku Antonesku ta jogo soratnikam 17 kvitnya 2011 u Wayback Machine