Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Годземба альтернативні назви Ґодзємба Годзамба Годзямба Годзємби Ямьольки Годзємби Пінаріус Піні Три Сосни пол Godziemba

Годземба

Годземба

Годземба (альтернативні назви: Ґодзємба, Годзамба, Годзямба, Годзємби, Ямьольки-Годзємби, Пінаріус, Піні, Три Сосни, пол. Godziemba, Godzamba, Godziąba, Godzięby, Jamiolki-Godzięby, Pinarius, Pini, Trzysośnie) — родовий герб польської, української, литовської та білоруської шляхти. Згадується в найстарішому збереженому на сьогодні польському гербовнику Insignia seu clenodia Regis et Regni Poloniae Яна Длугоша, написаному в 1464-1480 роках. Годземба є одним із 47 гербів, прийнятих (адоптованих) боярами литовськими під час Городельської унії 1413 року.

Годземба
image
Деталі
Перша згадка1363 (печатка)
1403 (письмова згадка)
Роди

Найбільш поширеним герб був серед шляхти, осідлої в землях бжесцькій, добжинській, каліській і серадзькій. Найбільш відомими родами, що вживали герб Годземба, були Любранські і Домбські.

Опис герба

Історичний опис

Ян Длугош залишив такий опис герба і його носіїв у своїй праці:

Годземба, дерево зелене в червонім полі стоїть. Рід польський, в якому люди мудрі, але здатні на скупість.

Каспер Несецький, посилаючись на історичні праці Бартоша Папроцького, Марціна Бельського і Шимона Окольського, так описав герб в IV томі свого "Гербовника Польського":

Має бути сосна з трьома верхів'ями зеленими, чи гілками, з яких одна в середині, дві по боках її, під тими двома дві гілки обтяті, одна з одної сторони, інша з другої, у сосни п'ять коренів, стоїть в чорвонім полі. В шоломі над короною муж в латах, в правій руці таку ж сосну тримає, як описано, лівою рукою притримує шаблю.

Російський геральдист Олександр Лакієр залишив таке описання герба:

В червоному полі зеленого кольору сосна з трьома на ній гілками і п'ятьма коренями, дві гілки знизу зсічені (відтяті). В нашоломнику озброєний воїн тримає в руці таку ж сосну. Початок цього герба відносять до XI століття й зображення на гербі пояснюють тим, що лицар Годземба, у війні з моравами, яку очолив краківський воєвода Сецех, дуже успішно захищався від ворогів вирваною з корінням сосною.

Гербовник Королівства Польського

Герб ГОДЗЕМБА: в щиті червоного поля, сосна з трьома верхів'ями й п'ятьма коренями. Над шоломом з короною воїн в латах й шапці з гострим кінцем, з такою ж як у щиті сосною в правій руці, а ліву приклав на руків'я меча.

Герб ГОДЗЕМБА II: в щиті, розсіченому горизонтально, в верхньому золотому полі білий орел, вправо, з голубим овальним щитом на грудях, на якому золота зірка. В нижній частині щита, в червоному полі, сосна з трьома верхів'ями й чотирма коренями. Над шоломом з короною золота шестикутна зірка.

Сучасний опис

На щиті в червоному полі сосна природного кольору, з трьома кронами і п'ятьма коренями. В клейноді половина лицаря в обладунках, тримаючого в правій руці таку саму сосну. Намет червоний, підбитий золотом.

Історія

Найдавніші згадки

Герб був представлений серед інших польських гербів у Гербовнику Золотого Руна за 1433-1435 роки.

Еволюція візерунку

В судовому записі за 1487 рік і привілею короля Олександра за 1505 рік щит має золоте поле, на якому сосна з трьома кронами зеленими й п'ятьма коренями.

Етимологія

Ян Длугош у своєму гербовнику описує герб під іменем Годзямба (Godzyamba) і подає золотий колір в сосни. Візерунок дерева є посиланням до Дерева Життя.

Гербова легенда

На підставі праць Бартоша Папроцького Каспер Несецький наводить так улегенду:

1094 року воєвода Кракова Сецех (Sieciech) виступив на чолі польської армії в Моравію, проте зустрів там сильний спротив. В бою польський лицар Годземба (Godziemba) втратив зброю. Один з ворогів бачачи його безпорадне становище погнався за ним. Годземба не розгубився й поскакав у сусідній ліс, вирвав з землі молоду сосну, й почав нею боронитись. Першим ударом ворог відтяв дві гілки соснові, але від того сосна стала тільки легшою і Годземба вдарив нею супротивника й звалив його з коня та впіймав і до воєводи Сецеха привів. У нагороду за свій вчинок йому був дарований герб із зображенням цієї сосни.

На підставі праць давньоримського історика Флавія Вопіска Каспер Несецький записав іншу легенду:

Імператор Проб з Німецької Сарматії відібрав для свого війська 16 тисяч молодих людей, яких для кращого бойового навчання розподілив між своїх досвідчених воїнів. Задля видовищ і втіхи римлян цей імператор також наказав своїй кавалерії виривати з коренем здорові й високі дерева й звозити до Риму, щоб потім там на великій території їх до балок прив'язати та закопати в землю з корінням, ніби то великий ліс, який він подарував римлянам. Потім він наказав випустити в цей ліс тисячі страусів, оленів, сарн та іншої звірини, й дозволив простому люду ходити по цьому лісі й брати собі все те, що хто хотів. Деяким же сарматам, що працювали на облаштуванні того лісу, від імператора Проба була надана, в якості компенсації за працю, сосна в гербі, з яким вони повернулись на свою Вітчизну й рід свій там поширили.

Після Городельської унії 1413 року ряд гербів, в тому числі й Годземба були закріпленні за представниками литовсько-руської (української) шляхти, та відбулось зрівняння прав шляхти католицького віровизнання Королівства Польського та шляхти Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського.

Роди

Тадеуш Гайль у своєму Гербовнику польському подає 245 прізвищ шляхетських родів Речі Посполитої (Білорусі, України, Литви і Польщі), що користувались цим гербом:

Абервої (Aberwoj), Августини (Augustyn).

Бабські (Babski), Барти (Bart), Бартелі (Bartel), Бартлі (Bartl), Басаки (Basak), Бауми (Bauma), Бервольди (Bierwold), Бітольдовичі (Bitoldowicz), Блоницький (Błonicki), Босаковські (Bosakowski), Боумани (Bouman), Бохенські (Bocheński), Бутмановичі (Butmanowicz), Бутовичі (Butowicz), Бутовтовичі (Butowtowicz), Бутовцовичі (Butowcowicz), Буттмановичі (Buttmanowicz).

Ванґлежи (Wanglerz), Варденські (Wardeński, Wardęski), Вардинські (Wardyński), Вариські (Waryski), Васучинські (Wasuczyński), Венгленські (Węgleński), Венглинські (Węgliński), Венецькі (Wieniecki), Виридарські (Wirydarski), Висоцькі (Wysocki), Вілями (Wilam), Вілямовичі (Wilamowicz), Вланські (Włański), Вожуцінські (Wożuciński), Вожучинські (Wożuczyński), Возуцінські (Wozuciński), Возучинські (Wozuczyński), Вольські (Wolski), Вонґлешинські (Wągleszyński), Вонсовські (Wąsowski), Вояжинські (Wojarzyński), Вроченські (Wroczeński), Вянецькі (Wianiecki).

Гардзини (Gardzyna), Гардзінські (Gardziński), Гедушицькі (Gieduszycki), Ґенсовські (Gęsowski), Геровські (Gierowski), Гловінські (Głowiński), Гловниські (Głowniski), Глусинські (Głusiński), Гоголевські (Gogolewski), Годебські (Godebski), Годзелинські (Godzieliński), Годземби (Godzemba, Godziemba), Годзінські (Godziński), Гожиковські (Gorzykowski), Гожицькі (Gorzycki), Гожковські (Gorzkowski), Голашевські (Gołaszewski), Ґонсовські (Gąsowski), Гораєвські (Gorajewski), Гославицькі (Gosławicki), Гославські (Gosławski), Гоцлавські (Gocławski), Гудиновичі (Gudynowicz), Гусинські (Gusiński).


Дайневичі (Dajniewicz), Дакневичі (Dakniewicz), Данелевичі (Danielewicz), Данеловичі (Daniełowicz), Дерслави (Dersław), Доброленцькі (Dobrołęcki), Долобовські (Dołobowski), Домбровські (Dąbrowski), Домбські (Dąbski, Dąmbski), Дружиковські (Drużykowski).

Євлоки (Jewłok)

Жаленські (Żaleński), Жебровські (Żebrowski), Жеромські (Żeromski), Жоравецькі (Żorawiecki), Жоровські (Żorowski), Журавицькі (Żórawicki), Журавські (Żórawski, Żurawski), Журальські (Żuralski).

Залеські (Zaleski).

Ігнатовичі (Ignatowicz, Ihnatowicz), Іншкевичі (Inszkiewicz), Іртищовичі (Irtyszczowicz).

Йочі (Jocz).

Кампліци (Kamplica), Капличі (Kaplicz), Капліча (Kaplicza), Кіковські (Kikowski), Кіцькі (Кицькі) (Kicki), Кобелицькі (Kobielicki), Кобилецькі (Kobylecki), Ковалевські (Kowalewski), Ковальковські (Kowalkowski), Коральковські (Koralkowski), Ко(р)женівські та Ко(р)женевські (Korzeniewski), Ко(р)женянські (Korzeniański), Крептовичі (Kreptowicz), Кретовичі (Kretowicz), Крилинські (Kryliński), Куреки (Kurek), Кухар(ж)евські (Kucharzewski), Кухарські (Kucharski), Кшевські (Кржевські) (Krzewski).

Лавриновичі (Ławrynowicz), Ласкар(ж)і (Ласкаржиці) (Łaskarz, Łaskarzyc), Лихинські (Lichiński), Лієвські (Lijewski), Лубянські (Łubiański), Любанські (Lubański), Любчинські (Lubczyński), Люберадзькі (Luberadzki), Любянські (Lubiański), Любятовські (Lubiatowski), Люборадзькі (Luboradzki), Любранські (Lubrański), Ляскарі (Ласкари, Ласкаріси) (Laskary, Laskarys).

Мазановські (Mazanowski), Малешевські (Maleszewski), Малиновські (Malinowski), Малишевичі (Małyszewicz), Малишинські (Małyszyński), Малишки (Małyszko), Малішевські (Maliszewski), Малушевичі (Małuszewicz), Менжинські (Mężyński), Мінтовти (Мінтовти-Чижі) (Mintowt, Mintowt-Czyż), Мулінські (Мулинські) (Muliński).

Надаржицькі (Nadarzycki), Насьоловські (Nasiołowski), Нерліхи (Nerlich, Nierlich), Нехцяновські (Niechcianowski), Нехцянські (Niechciański), Низинські (Нізінські) (Niziński), Ніжинські (Niżyński), Нозинські (Noziński), Ножевські (Nożewski).

Оборські (Oborski), Ожеповські (Ożepowski), Ольшовські (Olszowski), Оссовські (Ossowski).

Павловські (Pawłowski), Памовські (Pamowski), Паневські (Paniewski), Панцевичі (Pancewicz), Паньовські (Paniowski), Паркоші (Parkosz), Пашевичі (Paszewicz), Пашевські (Paszewski), Петрашевичі (Pietraszewicz), Петр(ж)иковські (Pietrzykowski), Подборські (Podborski), Поддембські (Poddembski), Поплавські (Popławski), Пошевиці (Poszewic), Пуцеки (Pucek), Пуцки (Pucko), Пучеки (Puczek), Пуневські (Puniewski), Пчолецькі (Pczołecki).

Радецькі (Radecki), Редецькі (Redecki), Рижо (Ryżo), Рижі (Ryży), Русиновичі (Rusinowicz), Русиновські (Rusinowski).

Сандецькі (Sandecki), Свєцімські (Świecimski), Свєцінські (Świeciński), Свєнціцькі (Święcicki), Свєнцімські (Święcimski), Свєнцінські (Święciński), Серавські (Sierawski), Скирмонти (Skirmont), Скшантка (Skrzantka), Скшонтка (Skrzątka), Скшечинські (Skrzeczyński), Скшент (Skrzęt), Скшента (Skrzęta), Славошевські (Sławoszewski), Славушевські (Sławuszewski), Сноповські (Snopowski), Собанські (Sobański), Сомовські (Somowski), Сондецькі (Sądecki), Сонча (Sącza), Соснковські (Sosnkowski), Сосновські (Sosnowski), Сосонко (Sosonko), Стачинські (Staczyński), Ста(р)жинські (Starzyński), Стемінські (Stemiński), Стеміські (Stemiski), Стерпінські (Sterpiński), Стрембовські (Strębowski), Стренковські (Strękowski), Стржалковські (Стшалковські) (Strzałkowski), Стирпейки (Styrpejko).

Тарговицькі (Targowicki), Тележинські (Teleżyński), Томашкевичі (Tomaszkiewicz), Тринковські (Trynkowski), Тудолти (Tudołt).

Фалішовські (Faliszowski), Фальковські (Falkowski), Флямські (Flamski).

Ходовські (Chodowski), Ходоровські (Chodorowski).

Цваліна (Cwalina), Цеханови (Цєхануви) (Ciechanów), Цехановські (Ciechanowski), Цибовичі (Cybowicz), Цимдацькі (Cymdacki), Цимермани (Cymerman), Циндацькі (Cyndacki).

Чарноцькі (Czarnocki), Чвалін (Czwalin), Чваліна (Czwalina), Чвалінські (Czwaliński), Чекани (Czekan), Чекановські (Czekanowski), Черкановичі (Czerkanowicz), Чижі (Czyż), Чижевичі (Czyżewicz), Чижевські (Czyżewski), Чиндацькі (Czyndacki).

Шишинські (Szyszyński).

Юговські (Юховські) (Juhowski), Юковські (Jukowski), Юшкевичі (Juszkiewicz).

Ягутовичі (Jagutowicz), Ямьолковські (Jamiołkowski), Янчевські (Janczewski).

Юрій Личковський у своїй праці з геральдики до цього списку додає ще один рід:

Панкевичі (Pankiewicz).

Відомі представники

Джерела

  • Jan Długosz "Insignia seu Cleinodia Regis et Regni Poloniae", Wydanie: Z. Celichowski, Poznań 1885 [ 20 серпня 2013 у Wayback Machine.],
  • Andrzej Kulikowski "Wielki herbarz rodów polskich" Świat Książki Warszawa 2005 s.200 - 201.
  • Franciszek Piekosiński: Heraldyka polska wieków średnich, Kraków, 1899 [ 3 жовтня 2013 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Godzemba alternativni nazvi Godzyemba Godzamba Godzyamba Godzyembi Yamolki Godzyembi Pinarius Pini Tri Sosni pol Godziemba Godzamba Godziaba Godzieby Jamiolki Godzieby Pinarius Pini Trzysosnie rodovij gerb polskoyi ukrayinskoyi litovskoyi ta biloruskoyi shlyahti Zgaduyetsya v najstarishomu zberezhenomu na sogodni polskomu gerbovniku Insignia seu clenodia Regis et Regni Poloniae Yana Dlugosha napisanomu v 1464 1480 rokah Godzemba ye odnim iz 47 gerbiv prijnyatih adoptovanih boyarami litovskimi pid chas Gorodelskoyi uniyi 1413 roku GodzembaDetaliPersha zgadka1363 pechatka 1403 pismova zgadka Rodi156 rodiv Najbilsh poshirenim gerb buv sered shlyahti osidloyi v zemlyah bzhesckij dobzhinskij kaliskij i seradzkij Najbilsh vidomimi rodami sho vzhivali gerb Godzemba buli Lyubranski i Dombski Opis gerbaIstorichnij opis Yan Dlugosh zalishiv takij opis gerba i jogo nosiyiv u svoyij praci Godzemba derevo zelene v chervonim poli stoyit Rid polskij v yakomu lyudi mudri ale zdatni na skupist Kasper Neseckij posilayuchis na istorichni praci Bartosha Paprockogo Marcina Belskogo i Shimona Okolskogo tak opisav gerb v IV tomi svogo Gerbovnika Polskogo Maye buti sosna z troma verhiv yami zelenimi chi gilkami z yakih odna v seredini dvi po bokah yiyi pid timi dvoma dvi gilki obtyati odna z odnoyi storoni insha z drugoyi u sosni p yat koreniv stoyit v chorvonim poli V sholomi nad koronoyu muzh v latah v pravij ruci taku zh sosnu trimaye yak opisano livoyu rukoyu pritrimuye shablyu Rosijskij geraldist Oleksandr Lakiyer zalishiv take opisannya gerba V chervonomu poli zelenogo koloru sosna z troma na nij gilkami i p yatma korenyami dvi gilki znizu zsicheni vidtyati V nasholomniku ozbroyenij voyin trimaye v ruci taku zh sosnu Pochatok cogo gerba vidnosyat do XI stolittya j zobrazhennya na gerbi poyasnyuyut tim sho licar Godzemba u vijni z moravami yaku ocholiv krakivskij voyevoda Seceh duzhe uspishno zahishavsya vid vorogiv virvanoyu z korinnyam sosnoyu Gerbovnik Korolivstva Polskogo Gerb GODZEMBA v shiti chervonogo polya sosna z troma verhiv yami j p yatma korenyami Nad sholomom z koronoyu voyin v latah j shapci z gostrim kincem z takoyu zh yak u shiti sosnoyu v pravij ruci a livu priklav na rukiv ya mecha Gerb GODZEMBA II v shiti rozsichenomu gorizontalno v verhnomu zolotomu poli bilij orel vpravo z golubim ovalnim shitom na grudyah na yakomu zolota zirka V nizhnij chastini shita v chervonomu poli sosna z troma verhiv yami j chotirma korenyami Nad sholomom z koronoyu zolota shestikutna zirka Suchasnij opis Na shiti v chervonomu poli sosna prirodnogo koloru z troma kronami i p yatma korenyami V klejnodi polovina licarya v obladunkah trimayuchogo v pravij ruci taku samu sosnu Namet chervonij pidbitij zolotom IstoriyaNajdavnishi zgadki 1403 rik najstarisha vidoma zgadka pro gerb v sudovih zapisah 1451 rik pechatka Yakuba z Zoravici kanonika krakivskogo 1413 rik vnaslidok Gorodelskoyi uniyi z yavivsya u Velikomu knyazivstvi Litovskomu Ruskomu i Zhemajtijskomu Pershim bulo prijnyato do cogo gerba litovskogo boyarina Stanislava Butovtovicha 20 lyutogo 1428 Gerb buv predstavlenij sered inshih polskih gerbiv u Gerbovniku Zolotogo Runa za 1433 1435 roki Evolyuciya vizerunku V sudovomu zapisi za 1487 rik i privileyu korolya Oleksandra za 1505 rik shit maye zolote pole na yakomu sosna z troma kronami zelenimi j p yatma korenyami Etimologiya Yan Dlugosh u svoyemu gerbovniku opisuye gerb pid imenem Godzyamba Godzyamba i podaye zolotij kolir v sosni Vizerunok dereva ye posilannyam do Dereva Zhittya Gerbova legenda Na pidstavi prac Bartosha Paprockogo Kasper Neseckij navodit tak ulegendu 1094 roku voyevoda Krakova Seceh Sieciech vistupiv na choli polskoyi armiyi v Moraviyu prote zustriv tam silnij sprotiv V boyu polskij licar Godzemba Godziemba vtrativ zbroyu Odin z vorogiv bachachi jogo bezporadne stanovishe pognavsya za nim Godzemba ne rozgubivsya j poskakav u susidnij lis virvav z zemli molodu sosnu j pochav neyu boronitis Pershim udarom vorog vidtyav dvi gilki sosnovi ale vid togo sosna stala tilki legshoyu i Godzemba vdariv neyu suprotivnika j zvaliv jogo z konya ta vpijmav i do voyevodi Seceha priviv U nagorodu za svij vchinok jomu buv darovanij gerb iz zobrazhennyam ciyeyi sosni Na pidstavi prac davnorimskogo istorika Flaviya Vopiska Kasper Neseckij zapisav inshu legendu Imperator Prob z Nimeckoyi Sarmatiyi vidibrav dlya svogo vijska 16 tisyach molodih lyudej yakih dlya krashogo bojovogo navchannya rozpodiliv mizh svoyih dosvidchenih voyiniv Zadlya vidovish i vtihi rimlyan cej imperator takozh nakazav svoyij kavaleriyi virivati z korenem zdorovi j visoki dereva j zvoziti do Rimu shob potim tam na velikij teritoriyi yih do balok priv yazati ta zakopati v zemlyu z korinnyam nibi to velikij lis yakij vin podaruvav rimlyanam Potim vin nakazav vipustiti v cej lis tisyachi strausiv oleniv sarn ta inshoyi zvirini j dozvoliv prostomu lyudu hoditi po comu lisi j brati sobi vse te sho hto hotiv Deyakim zhe sarmatam sho pracyuvali na oblashtuvanni togo lisu vid imperatora Proba bula nadana v yakosti kompensaciyi za pracyu sosna v gerbi z yakim voni povernulis na svoyu Vitchiznu j rid svij tam poshirili Pislya Gorodelskoyi uniyi 1413 roku ryad gerbiv v tomu chisli j Godzemba buli zakriplenni za predstavnikami litovsko ruskoyi ukrayinskoyi shlyahti ta vidbulos zrivnyannya prav shlyahti katolickogo viroviznannya Korolivstva Polskogo ta shlyahti Velikogo knyazivstva Litovskogo Ruskogo ta Zhemajtijskogo RodiTadeush Gajl u svoyemu Gerbovniku polskomu podaye 245 prizvish shlyahetskih rodiv Rechi Pospolitoyi Bilorusi Ukrayini Litvi i Polshi sho koristuvalis cim gerbom Abervoyi Aberwoj Avgustini Augustyn Babski Babski Barti Bart Barteli Bartel Bartli Bartl Basaki Basak Baumi Bauma Bervoldi Bierwold Bitoldovichi Bitoldowicz Blonickij Blonicki Bosakovski Bosakowski Boumani Bouman Bohenski Bochenski Butmanovichi Butmanowicz Butovichi Butowicz Butovtovichi Butowtowicz Butovcovichi Butowcowicz Buttmanovichi Buttmanowicz Vanglezhi Wanglerz Vardenski Wardenski Wardeski Vardinski Wardynski Variski Waryski Vasuchinski Wasuczynski Venglenski Weglenski Venglinski Weglinski Venecki Wieniecki Viridarski Wirydarski Visocki Wysocki Vilyami Wilam Vilyamovichi Wilamowicz Vlanski Wlanski Vozhucinski Wozucinski Vozhuchinski Wozuczynski Vozucinski Wozucinski Vozuchinski Wozuczynski Volski Wolski Vongleshinski Wagleszynski Vonsovski Wasowski Voyazhinski Wojarzynski Vrochenski Wroczenski Vyanecki Wianiecki Gardzini Gardzyna Gardzinski Gardzinski Gedushicki Gieduszycki Gensovski Gesowski Gerovski Gierowski Glovinski Glowinski Glovniski Glowniski Glusinski Glusinski Gogolevski Gogolewski Godebski Godebski Godzelinski Godzielinski Godzembi Godzemba Godziemba Godzinski Godzinski Gozhikovski Gorzykowski Gozhicki Gorzycki Gozhkovski Gorzkowski Golashevski Golaszewski Gonsovski Gasowski Gorayevski Gorajewski Goslavicki Goslawicki Goslavski Goslawski Goclavski Goclawski Gudinovichi Gudynowicz Gusinski Gusinski Dajnevichi Dajniewicz Daknevichi Dakniewicz Danelevichi Danielewicz Danelovichi Danielowicz Derslavi Derslaw Dobrolencki Dobrolecki Dolobovski Dolobowski Dombrovski Dabrowski Dombski Dabski Dambski Druzhikovski Druzykowski Yevloki Jewlok Zhalenski Zalenski Zhebrovski Zebrowski Zheromski Zeromski Zhoravecki Zorawiecki Zhorovski Zorowski Zhuravicki Zorawicki Zhuravski Zorawski Zurawski Zhuralski Zuralski Zaleski Zaleski Ignatovichi Ignatowicz Ihnatowicz Inshkevichi Inszkiewicz Irtishovichi Irtyszczowicz Jochi Jocz Kamplici Kamplica Kaplichi Kaplicz Kaplicha Kaplicza Kikovski Kikowski Kicki Kicki Kicki Kobelicki Kobielicki Kobilecki Kobylecki Kovalevski Kowalewski Kovalkovski Kowalkowski Koralkovski Koralkowski Ko r zhenivski ta Ko r zhenevski Korzeniewski Ko r zhenyanski Korzenianski Kreptovichi Kreptowicz Kretovichi Kretowicz Krilinski Krylinski Kureki Kurek Kuhar zh evski Kucharzewski Kuharski Kucharski Kshevski Krzhevski Krzewski Lavrinovichi Lawrynowicz Laskar zh i Laskarzhici Laskarz Laskarzyc Lihinski Lichinski Liyevski Lijewski Lubyanski Lubianski Lyubanski Lubanski Lyubchinski Lubczynski Lyuberadzki Luberadzki Lyubyanski Lubianski Lyubyatovski Lubiatowski Lyuboradzki Luboradzki Lyubranski Lubranski Lyaskari Laskari Laskarisi Laskary Laskarys Mazanovski Mazanowski Maleshevski Maleszewski Malinovski Malinowski Malishevichi Malyszewicz Malishinski Malyszynski Malishki Malyszko Malishevski Maliszewski Malushevichi Maluszewicz Menzhinski Mezynski Mintovti Mintovti Chizhi Mintowt Mintowt Czyz Mulinski Mulinski Mulinski Nadarzhicki Nadarzycki Nasolovski Nasiolowski Nerlihi Nerlich Nierlich Nehcyanovski Niechcianowski Nehcyanski Niechcianski Nizinski Nizinski Nizinski Nizhinski Nizynski Nozinski Nozinski Nozhevski Nozewski Oborski Oborski Ozhepovski Ozepowski Olshovski Olszowski Ossovski Ossowski Pavlovski Pawlowski Pamovski Pamowski Panevski Paniewski Pancevichi Pancewicz Panovski Paniowski Parkoshi Parkosz Pashevichi Paszewicz Pashevski Paszewski Petrashevichi Pietraszewicz Petr zh ikovski Pietrzykowski Podborski Podborski Poddembski Poddembski Poplavski Poplawski Poshevici Poszewic Puceki Pucek Pucki Pucko Pucheki Puczek Punevski Puniewski Pcholecki Pczolecki Radecki Radecki Redecki Redecki Rizho Ryzo Rizhi Ryzy Rusinovichi Rusinowicz Rusinovski Rusinowski Sandecki Sandecki Svyecimski Swiecimski Svyecinski Swiecinski Svyencicki Swiecicki Svyencimski Swiecimski Svyencinski Swiecinski Seravski Sierawski Skirmonti Skirmont Skshantka Skrzantka Skshontka Skrzatka Skshechinski Skrzeczynski Skshent Skrzet Skshenta Skrzeta Slavoshevski Slawoszewski Slavushevski Slawuszewski Snopovski Snopowski Sobanski Sobanski Somovski Somowski Sondecki Sadecki Soncha Sacza Sosnkovski Sosnkowski Sosnovski Sosnowski Sosonko Sosonko Stachinski Staczynski Sta r zhinski Starzynski Steminski Steminski Stemiski Stemiski Sterpinski Sterpinski Strembovski Strebowski Strenkovski Strekowski Strzhalkovski Stshalkovski Strzalkowski Stirpejki Styrpejko Targovicki Targowicki Telezhinski Telezynski Tomashkevichi Tomaszkiewicz Trinkovski Trynkowski Tudolti Tudolt Falishovski Faliszowski Falkovski Falkowski Flyamski Flamski Hodovski Chodowski Hodorovski Chodorowski Cvalina Cwalina Cehanovi Cyehanuvi Ciechanow Cehanovski Ciechanowski Cibovichi Cybowicz Cimdacki Cymdacki Cimermani Cymerman Cindacki Cyndacki Charnocki Czarnocki Chvalin Czwalin Chvalina Czwalina Chvalinski Czwalinski Chekani Czekan Chekanovski Czekanowski Cherkanovichi Czerkanowicz Chizhi Czyz Chizhevichi Czyzewicz Chizhevski Czyzewski Chindacki Czyndacki Shishinski Szyszynski Yugovski Yuhovski Juhowski Yukovski Jukowski Yushkevichi Juszkiewicz Yagutovichi Jagutowicz Yamolkovski Jamiolkowski Yanchevski Janczewski Yurij Lichkovskij u svoyij praci z geraldiki do cogo spisku dodaye she odin rid Pankevichi Pankiewicz Vidomi predstavnikiVojceh Venglinskij Wojciech Weglinski 1713 1785 starosta dlugolenskij vijt holmskij 1771 pidstolij buskij polkovnik gusarskoyi horugvi bulavi polnoyi koronnoyi kashtelyan holmskij 1776 1785 Lukash Venglinskij Venglenskij Lukasz Weglinski Weglenski 1784 chashnik krasnostavskij 17381 1752 stolnik 1752 1770 1771 1772 pidchashij 1770 1771 horunzhij 1772 1775 i pidkomorij z 1775 holmskij Onufrij Venglinskij Onufry Weglinski pidstolij holmskij 1778 1786 horunzhij krasnostavskij 1786 1790 horunzhij holmskij 1790 1795 Benedikt Yan Volskij Benedykt Jan Wolski 1736 mechnik berestejskij z 1703 vojskij vilenskij 1712 1716 pisar grodskij vilenskij 1712 1720 surogator zastupnik grodskij vilenskij 1720 1721 surogator zemskij vilenskij 1721 1722 pidvoyevoda vilenskij 1723 1727 1735 horunzhij vilenskij 1727 1736 Yan Konstanti Volskij Jan Konstanty Wolski pidchashij vilenskij 1681 1691 vojskij vilenskij 1690 pisar grodskij vilenskij 1690 1707 Teodozij Teofil Godebskij 1686 1756 religijnij diyach vasiliyanin predstavnik Ukrayinskoyi Greko Katolickoyi Cerkvi yepiskop Pinskij i Turivskij 1720 1730 Volodimirskij i Berestejskij 1730 1756 Francishek Ksaverij Godebskij 1801 1869 polskij pismennik i zhurnalist Ciprian Godebskij 1765 1809 polskij poet perekladach publicist vijskovij diyach Ciprian Godebskij 1835 1909 polskij skulptor Adam Dombskij Adam Dambski 1660 stolnik brestsko kuyavskij 1617 1640 kashtelyan slonskij 1640 1651 Andzhej Domskij Andrzej Dambski 1550 1617 pidstolij brestsko kuyavskij 1595 1602 kashtelyan konarsko kuyavskij 1602 1617 Andzhej Dombskij 1734 horunzhij 1700 1714 pidkomorij 1714 1715 kashtelyan 1715 1726 i voyevoda 1726 1734 brestsko kuyavskij senator rezident z 1718 Antonij Yuzef Dombskij Antoni Jozef Dambski hrabia na Lubrancu 1706 1771 graf na Lyubrancyu starosta inovroclavskij 1725 1740 dibovskij i nehorovskij voyevoda brestsko kuyavskij 1734 1770 Antonij Vojceh Dombskij Antoni Wojciech Dambski 1735 lovchij poznanskij 1720 1731 starosta brestsko kuyavskij 1731 1734 Avgust Dombskij August Dambski bl 1730 1779 graf na Lyubrancyu gusarskij polkovnik 1750 asesor korolivskih sudiv starosta dibovskij i pshedeckij korolivskij kamerger 1765 starosta gostininskij 1770 Gustav Yevstahij Dombskij Gustaw Eustachy Dambski Dabski 1799 1863 prusskij graf titul nadano jomu z bratom Yulianom 19 veresnya 1826 doktor z prava poruchnik pihoti uchasnik listopadovogo povstannya 1830 1831 kavaler ordena Virtuti Militari chlen parlamentu v Berlini Prussiya Kazimir Yuzef Dombskij Kazimierz Jozef Dambski 1701 1765 korolivskij pidkomorij 1729 1730 stolnik brestsko kuyavskij 1730 1737 horunzhij nadvirnij koronnij 1737 1738 pidchashij velikij koronnij 1738 1748 chashnik velikij koronnij 1748 1756 voyevoda seradzkij 1756 1765 Yuzef Dombskij Jozef Dambski 1793 starosta karachinskij suddya zemskij letichivskij 1767 kashtelyan buskij z 1785 Yuzef Vojceh Dombskij Jozef Wojciech Dambski 1713 1778 horunzhij brestsko kuyavskij 1740 1755 kashtelyan kovalskij 1755 1778 Yan Dombskij Jan Dambski kashtelyan inovlodskij z 1621 Yan Dombskij 1723 mechnik inovroclavskij 1688 kashtelyan konarsko kuyavskij 1688 1723 Yan Ignacij Dombskij Jan Ignacy Dambski 1740 1826 konfederat barskij pisar skarbovij koronnij z 1783 polkovnik 1789 revizor koronnogo skarbu 1786 1792 korolivskij kamerger 1790 Yan Mikolaj Dombskij Jan Mikolaj Dambski 1707 mechnik inovroclavskij horunzhij nadvirnij koronnij 1697 1702 kashtelyan vojnickij 1702 1707 Yan Stanislav Dombskij 1630 1687 pidstolij inovroclavskij z 1655 kashtelyan konarsko kuyavskij 1682 1687 Yan Hrestitel Dombskij Jan Chrzciciel Dambski 1731 1812 polkovnik 1757 general major i general ad yutant koronnogo vijska general inspektor koronnoyi kavaleriyi 1779 1781 kashtelyan konarsko kuyavskij 1782 1783 kovalskij 1783 ostannij kashtelyan inovroclavskij 1783 1795 Yan Shimon Dombskij Jan Szymon Dambski 1660 chashnik inovroclavskij 1630 1635 kashtelyan konarsko kuyavskij 1635 1643 brestsko kuyavskij 1643 1660 senator rezident z 1641 shafar brestsko kuyavskogo voyevodstva 1648 Yacentij Yacek Dombskij z Domb ya Jacenty Jacek Dambski z Dabia 1676 kanonik gneznenskoyi katedralnoyi kapituli 1645 1659 kashtelyan konarsko lenchickij 1659 1663 i beckij 1663 1676 Andzhej Laskarzh Laskarzhic z Goslavic Andrzej Laskarz z Goslawic Laskarzyc Laskary 1362 1426 yepiskop poznanskij 1414 1426 diplomat Mikolaj Lyubranskij Gardzina Lyubranskij z Lyubrancya Mikolaj Gardzina Lubranski z Lubranca bl 1460 1524 nadvirnij horunzhij z 1486 vojskij lenchickij 1489 1504 kashtelyan spicimirskij 1492 1494 londskij 1494 1500 gneznenskij 1501 voyevoda kaliskij 1501 1511 poznanskij 1511 1524 Yan Lyubranskij Jan Lubranski 1456 1520 yepiskop plockij 1497 1498 poznanskij 1498 1520 Antonij Radeckij Antoni Radecki 1737 horunzhij gorodelskij 1703 1735 kashtelyan lyubachivskij 1735 1737 pidkomorij belzkij 1718 suddya kapturovij voyevodstva belzkogo 1733 Kazimezh Sosnkovskij 1885 1969 vice ministr 1919 1920 i ministr 1920 1924 vijskovih sprav Polshi general broni Vijska Polskogo 1936 Golovnokomanduvach Zbrojnih Sil Polshi 1943 1944 Vasil Bogdanovich Chizh Wasyl Bohdanowicz Czyz 1538 konyushij velikij litovskij 1524 Kshishtof Mintovt Chizh Krzysztof Mintowt Czyz 1686 pidchashij mstislavskij 1666 1678 stolnik smolenskij 1678 DzherelaJan Dlugosz Insignia seu Cleinodia Regis et Regni Poloniae Wydanie Z Celichowski Poznan 1885 20 serpnya 2013 u Wayback Machine Andrzej Kulikowski Wielki herbarz rodow polskich Swiat Ksiazki Warszawa 2005 s 200 201 Franciszek Piekosinski Heraldyka polska wiekow srednich Krakow 1899 3 zhovtnya 2013 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ