Теодо зій Годе бський герба Годземба світське ім я Теофіл Годебський пол Teodozy Teofil Godebski herbu Godziemba 1686 12

Теодо́зій Годе́бський герба Годземба (світське ім'я Теофіл Годебський, пол. Teodozy (Teofil) Godebski herbu Godziemba; 1686 — 12 вересня 1756) — релігійний діяч, василіянин, архієрей Руської унійної церкви. Єпископ пінський і турівський (1720–30), володимирський і берестейський (1730–56).

Теодозій Годебський
Teodozy Godebski

Єпископ Володимирський і Берестейський

1730 — 12 вересня 1756

Церква:

Українська Греко-Католицька Церква

Попередник:

Корнилій Столповицький-Лебецький

Наступник:

Пилип Володкович

Єпископ Пінський і Турівський

1720 — 1730

Попередник:

Йоаким Цехановський

Наступник:

Юрій Булгак

Народження:

1686
Пінський повіт, Берестейське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита

Смерть:

12 вересня 1756
Володимирська і Брестська єпархія, Річ Посполита

Батько:

Василь Годебський

Мати:

Єлизавета П'ясецька

Єпископська хіротонія:

8 вересня 1720

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Годебський.

Життєпис

Походив з шляхетського роду Годебських герба Годземба. Син Василя Годебського (в інших документах — Петра) та Єлизавети з П'ясецьких.

В 1706–1710 роках навчався логіці, філософії та теології (богослів'ю) в Грецькій колегії в Римі. Після чого був проповідником в Свято-Успенському Жировицькому монастирі. Згодом став настоятелем Антопільського (за іншими даними Тороканського під Антополем) та архімандритом Хоробрівського (Хоробровицького) монастирів.

Після смерті (4 квітня 1719 року) Пінсько-Турівського єпископа Йоакима Цехановського Теодозія Годебського було призначено адміністратором цієї єпархії, а в 1720 році він став уже її єпископом і суфраганом митрополита Київського.

Під час Замойського синоду УГКЦ 8 вересня 1720 року висвячений греко-католицьким митрополитом Київським, Галицьким та всієї Русі Левом II Кишкою на єпископа Пінського і Турівського.
В 1730 році переведений на посаду єпископа Володимирського і Берестейського, на якій перебував до своєї смерті 12 вересня 1756 року.

Джерела

Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — 761 s. — S. 239. (пол.)

Це незавершена стаття про Українську греко-католицьку церкву.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.