Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ге рта Дороте я Елі забет Шпо нер нім Hertha Dorothea Elisabeth Sponer 1 вересня 1895 Ниса Сілезія 27 лютого 1968 Ільтен

Герта Спонер

Герта Спонер

Ге́рта Дороте́я Елі́забет Шпо́нер (нім. Hertha Dorothea Elisabeth Sponer) (1 вересня 1895, Ниса, Сілезія — 27 лютого 1968, Ільтен, Нижня Саксонія) — видатна німецька вчена-фізик, яка зробила вагомий внесок у застосування квантово-теоретичних методів в атомній і молекулярній фізиці. Відома в молекулярній спектроскопії за методом Бірджа–Шпонер, який використовується для розрахунку енергії дисоціації молекули. Вона була другою жінкою після Еммі Нетер, яка завершила навчання в Геттінгенському університеті, однією з перших жінок в Німеччині, які отримали ступінь доктора філософії з фізики й здобули габілітацію, першою професоркою на фізичному факультеті Дюкського університету. 1936 року вона емігрувала до США й до виходу на пенсію викладала в університеті Дюка. Її молодша сестра Марго Шпонер — доктор філософії з іспанського мовознавства, учасниця руху опору націонал-соціалізму, убита нацистами 27 квітня 1945 року.

Герта Шпонер
image
Народилася1 вересня 1895(1895-09-01)[1][2][…]
Ниса, Оппельн[d], Сілезія, Королівство Пруссія, Німецька імперія[1][4]
Померла27 лютого 1968(1968-02-27)[1][2][3](72 роки)
d, Зенде, Район Ганновер, Нижня Саксонія, ФРН[1]
Місце проживанняНімеччина
Країнаimage Німеччина
Діяльністьфізик, хімік
Alma materТюбінгенський університет[5]
Геттінгенський університет (1920)[5]
Галузьфізика
ЗакладУніверситет Каліфорнії (Берклі)[5]
Університет Осло[5]
Дюкський університет[5]
ВчителіПетер Дебай
Брати, сестриd
У шлюбі зДжеймс Франк
Нагороди
image Герта Шпонер у Вікісховищі

Родина й освіта

Герта Шпонер народилася 1 вересня 1895 року в Нисі (Пруська Сілезія) в протестантській родині торгівця канцтоварами. Її батько Роберт Франц Шпонер одружився пізно, у 38 років, з її мамою Елізабет Гелен Геерде, яка мала на той час 16 років. Герта була найстаршою серед братів Гюнтера й Вальтера та сестер Марго й Шарлоти. Спочатку Герта відвідувала початкову школу в Нисі, а пізніше після переїзду родини із Сілезії — у саксонському місті Циттау. З 1907 до 1910 року вона навчалася в приватній школі-інтернаті в Циттау, а з 1910 до 1912 року відвідувала приватні гімназіальні жіночі курси (нім. Gymnasialfrauenkurse) в Берліні, щоб підготуватися до вступу в одинадцятий клас Циттауської реальної школи (нім. Realschule). Цю школу вона залишила після трьох місяців навчання, оскільки зрозуміла, що саксонська школа не забезпечить достатнього рівня знань для продовження навчання в університеті. І попри бажання вивчати фізику в університеті, вона погодилася з батьками, що стане вчителькою середньої школи для дівчат. Герта розпочала навчання в школі виховательок (гувернанток) в Ганновері й 1913 року склала іспит в Гайдельберзі. Наступні два роки працювала вихователькою. Для жінок це була поширена в Прусії на той час освіта виховательки чи вчительки початкових класів. Пропрацювавши два роки вихователькою й майже рік вчителькою початкової школи Герта Шпонер 1917 року склала екстерном матуральний іспит за середню школу (Abitur) в реальній гімназії Ниси з найвищою оцінкою з фізики. Окрилені успіхом доньки батьки погодилися на її навчання в університеті.

1917 року Герта Шпонер поступила на факультет природничих наук Тюбінгенського університету, який першим з німецьких університетів допустив жінок до навчання, що на практиці було реалізовано з 1907 року. Найбільший вплив на Шпонер мали заняття з експериментальної фізики, які проводив професор Фрідріх Пашен, вмілий експериментатор, який займався вивченням атомних спектрів і створив в університеті лабораторію, яка стала один з головних європейських дослідницьких центрів спектроскопії. Проте, в Тюбінгенському університеті не було занять з теоретичної фізики, і це стало однією з причин того, що Шпонер після року занять перейшла в Геттінгенський університет.

Тут навчальні дисципліни з теоретичної фізики Герті Шпонер викладали: Вольдемар Фогт, який читав лекції з механіки; [de], директор Інституту експериментальної фізики (як військовозобов'язаний міг приступити до своїх обов'язків лише після завершення війни); нідерландський фізик і хімік Петер Дебай, який читав лекції з експериментальної фізики й на час відсутності Поля лекції з квантової механіки. Вона закінчила навчання в рекордні терміни, за шість семестрів: два в Тюбінгені й чотири в Геттінгені.

Дисертаційну роботу Шпонер виконувала під керівництвом Петера Дебая. 1920 року захистивши дисертацію на тему «Über ultrarote Absorption zweiatomiger Gase», вона здобула ступінь доктора філософії з фізики. Усний докторський іспит 17 березня 1920 року в неї приймали Дебай (фізика — «дуже добре» (лат. magna cum laude)), Давид Гільберт (математика — «дуже добре»), Адольф Віндаус (хімія — «добре» (лат. cum laude)). Її дисертація про ультрачервоне поглинання двоатомних газів є однією з перших робіт, у якій спектральні смуги, спричинені обертанням молекул, трактувалися з позицій квантової теорії. На жаль, дисертаційна робота ніколи не була опублікована через наслідки війни, ріст інфляції, яка спричинила такі витрати на папір та друк, що університетські кафедри час від часу припиняли публікацію рукописів дисертацій. На той час така ситуація не була незвичною.

Науково-викладацька діяльність

Початок наукової кар'єри

Після захисту дисертації Шпонер у 1920—1921 роках за порадою Дебая працювала як постдоктор в Інституті фізичної хімії та електрохімії товариства ім. Кайзера Вільгельма, директором якого був відомий німецький хімік, лавреат Нобелівської премії з хімії 1918 року Фріц Габер. Там під керівництвом Габера вона вивчала методики проведення наукових експериментів, які не встигла опанувати за короткий термін навчання в університеті. З жовтня 1920 року, як неоплачувана асистентка професора [de], допомагала проводити лабораторний курс з практичної фізики. В інституті вона познайомилася з професором Джеймсом Франком, який очолював секцію фізичної хімії інституту, і почала досліджувати під його керівництвом проблему непружних зіткнень електронів з атомами ртуті. Результати цих досліджень були представлені в її першій, підтриманій Франком, науковій публікації.

Утвердження в Геттінгенському університеті

Коли Франк за наполяганням свого колеги Макса Борна погодився посісти посаду професора експериментальної фізики в Геттінгенському університеті, він запропонував Шпонер посаду його асистентки в цьому університеті. Ця пропозиція була наслідком їхньої плідної співпраці в інституті й визнання її наукових компетенцій.

image
Прощальна зустріч фізиків й хіміків Інституту Фрідріха Вільгельма в Берліні з Джеймсом Франком перед його від'їздом у Геттінген, 1921 р.. Зліва направо: нижній ряд: Герта Шпонер, Альберт Айнштайн, Інгрід Франк (дружина), Джеймс Франк, Ліза Майтнер, Фріц Габер, Отто Ган; верхній ряд: Вальтер Ґротріан, Вільгельм Вестфаль, Отто фон Баєр, Петер Прінсгайм, Густав Герц

З квітня 1921 року Герта Шпонер посіла посаду асистента в другому інституті експериментальної фізики університету, який очолював Джеймс Франк (перший інститут теоретичної фізики очолював Макс Борн, перший інститут експериментальної фізики очолював Роберт Поль, якому підпорядковувалися усі три інститути фізики). Франк доручив їй відповідати за навчальну лабораторію з курсу експериментальної фізики, оскільки вона мала організаторські здібності й навички роботи зі студентами. Під керівництвом Франка вона продовжувала займатися експериментальною перевіркою квантової гіпотези, опублікувавши ще три статті за темою зіткнень електронів у газах з атомами. З 1924 року Шпонер розпочала спектральні дослідження в широкому діапазоні: молекулярні спектри та дисоціація молекул. Цим вона розпочала сферу досліджень, якій присвятила своє подальше наукове життя й у якій згодом здобула визнання.

1925 року після здобуття габілітації з правом викладання (лат. venia legendi) за роботу про спектр азоту (нім. «Anregungspotentiale der Bandenspektren des Stickstoffs») Шпонер була призначена на посаду приват-доцента з фізики в Геттінгенському університеті. Для європейських навчальних закладів це було рідкістю, хоча габілітація стала доступною для жінок у Веймарській республіці з 1918 року. Між 1908 і 1933 роками лише близько 0,1 % жінок, які захистили свої дисертації, стали доцентками, і лише половина з них стали професорками. На той час у Німеччині було лише дві університетські лекторки з фізики: Ліза Майтнер у Берліні займала посаду екстраординарного професора та Герта Шпонер Геттінгені — доцента. Становище жінки в університетському світі все ще залишалося нерівноправним. Наприклад, жінка-науковець повинна була залишити свою професію, коли виходила заміж. Посада Шпонер була прикріплена до посади Франка: якщо він залишав університет, то Шпонер втрачала свою посаду. Таку умову допуску її до габілітації поставив Роберт Поль.

image
Будівля Геттінгенського університету

Відразу, через тиждень після призначення на посаду приват-доцента, Герта Шпонер виїхала в США на грант від Фонду Рокфеллера, де провела один рік в університеті Берклі, який на той час був центром вакуумної ультрафіолетової спектроскопії. У Берклі вона мала можливість проводити свої дослідження на новому ультрафіолетовому спектрографі Джона Гопфілда, зокрема отримати додаткові дані про спектр азоту. За результатами цих досліджень вона опублікувала кілька статей. Серед них стаття в співавторстві з Раймондом Бірджем стала однією з найвідоміших її публікацій.

Після повернення з Берклі Шпонер взялася до виконання обов'язків асистента з правом читання лекцій в інституті експериментальної фізики Джеймса Франка Геттінгенського університету. Її перший лекційний курс у зимовому семестрі 1926/1927 рр. мав назву «Пограниччя між хімією та фізикою» (нім. Grenzgebiete zwischen Chemie und Physic). У наукових дослідженнях вона зосередилася на вивченні дисоціації молекул у газовій фазі, зокрема молекул галогену. 1930 року Герта Шпонер була підвищена до посади старшого асистента, а 1932 року — екстраординарного професора. Призначення жінки повним професором було немислимим у Прусії того часу. До 1934 року Шпонер продовжувала працювати в Геттінгені. В університеті на той час зберігався дух взаєморозуміння й взаємної поваги між викладачами й студентами, часто семінари відбувалися в приватних домівках професорів, були поширені спільні екскурсії, святкування, спортивні змагання. Шпонер була повністю інтегрована в навчальний процес і наукове життя університету, тісно співпрацювала з Джеймсом Франком, який цінував її не тільки за організаторські здібності, але й професійну компетентність. Крім приготування лабораторних курсів, досліджень дисоціації молекул, багато часу поглинала робота над книгою про молекулярні спектри. Накопичений матеріал для книги виявився набагато більшим, ніж очікувалося, тому декілька разів вона зривала deadline і була вимушена просити у видавця відтермінування подачі матеріалів (книга була завершена й опублікована у двох томах лише в 1935 і 1936 рр.). Одночасно з роботою над книгою Шпонер продовжувала публікувати статті, у яких розвивала нові ідеї в галузі молекулярної фізики на основі своїх досліджень молекулярних спектрів, з'ясовуючи в рамках квантової механіки взаємозв'язок між експериментальними спектрами та фізичними властивостями. Важлива стаття на цю тему була опублікована в 1931 році. Молекулярні спектри набагато складніші для інтерпретації за атомні, разом з тим дають більший обсяг інформації. Аналіз молекулярних спектрів з метою визначення енергії дисоціації молекул став провідною темою подальших досліджень Шпонер.

Після приходу до влади націонал-соціалістів 1933 року університетський дух взаємоповаги був знищений. Німецький уряд, очолюваний Адольфом Гітлером, став виганяти євреїв з академічних посад. Джеймс Франк, єврей за походженням, 1933 року був заарештований та згодом звільнений, оскільки він мав привілей, як учасник бойових дій у період Першої світової війни (служив офіцером на російсько-німецькому фронті й після важкого захворювання був відправлений у тил), який у рамках чинного закону захищав його від арешту й усунення з посади. Утім він сам подав у відставку, оскільки не хотів виконувати вказівку про звільнення співробітників і студентів єврейської національності. Він заявив про свою незгоду публічно, що було актом особистої мужності, і врешті емігрував у США. Перед тим як покинути Німеччину Франк, попри економічну депресію, зумів знайти роботу закордоном для кожного звільненого члена свого інституту. Після від'їзду Франка позиція Шпонер в університеті захиталася, у неї не було подальших перспектив викладати в німецькому університеті, працевлаштування було неможливим через принципову відмову директора фізичного інституту Поля від лекторок-жінок. Та й рівень фізичної науки в університеті після відходу багатьох математиків та фізиків на чолі з Франком, різко знизився.

В еміграції

Хоча відповідно до законів націонал-соціалістів Герті Шпонер нічого не загрожувало та втрата улюбленої праці й перспектив ефективної наукової роботи спонукали її до пошуку варіантів еміграції за межі нацистської Німеччини. Вона розіслала запити про працевлаштування у Льєж (Бельгія), Гронінген (Нідерланди), Мадрид (Іспанія), Осло (Норвегія). Отримавши запрошення від Фізичного інституту університету Осло на посаду запрошеного професора, 1934 року вона виїхала до Норвегії. Фізичний інститут у цей період перебував у стані переїзду, скромна бібліотека, вимога знання норвезької мови, відсутність колег за її науковою спеціалізацією — все це ускладнювало умови праці. Разом з тим Шпонер використала цей час, щоб завершити останні етапи публікації її фундаментальної двотомної книги про молекулярні спектри (1935, 1936).

image
Джеймс Франк, Чикаго, 1952
image
Будівля Old Chemistry, збудована 1932 року незадовго до появи в університеті Дюка Герти Шпонер

Джеймс Франк, який 1935 року емігрував до США і з яким вона підтримувала жваві листовні контакти, порадив їй пошукати працю в одному з багатьох американських університетів. 1936 року Герта Шпонер виїхала у США, отримавши посаду повного професора Дюкського університету в Даремі (Північна Кароліна). Вона стала першою жінкою-професоркою на фізичному факультеті цього університету. Джеймс Франк у той час працював на посаді професора університету Джонса Гопкінса, а 1938 року був призначений професором фізичної хімії й директором новоствореної лабораторії фотосинтезу Чиказького університету. Спільно з Франком Шпонер допомогла багатьом німецьким науковцям-емігрантам знайти відповідну посаду в США. Зокрема, так була працевлаштована в жіночому коледжі Веллслі Гедвіґа Кон, пізніше в 1952 році — в університеті Дюка, знову за сприяння Спонер.

Герта Шпонер створила на фізичному факультеті університету Дюка лабораторію спектроскопії, яку в 1949 році перевели в нову будівлю. Там лабораторія розташовувалася у підвальному приміщенні, найспокійнішому місці зі стабільною температурою, обладнаному постаментами на окремих фундаментах для безвібраційного кріплення головного оптичного компонента її спектрометра. Як інструмент експериментів вона переважно використовувала вакуумну спектроскопію. У своїй лабораторії Шпонер поринула в комплексне вивчення багатоатомних молекул: визначення їх структури, співвідношення між енергіями зв'язку та абсорбції, загальне порівняння послідовності сполук. Ці дослідження вона виконувала з численними студентами та співробітниками й колегами. Разом з Едвардом Теллером та іншими теоретиками вона доповнювала піонерські дослідження електронних спектрів органічних сполук, зокрема бензолу, метану та їхніх похідних.

Під час Другої світової війни Шпонер брала участь у спеціальній трирічній навчальній програмі для військово-морського флоту США.

Родинне життя

1941 року після довготривалої хвороби померла дружина Франка Інгрід. У цей період Франк і Шпонер, об'єднані 20-а роками знайомства й наукової співпраці, взаємно підтримувати один одного. 1946 року Герта Шпонер і Джеймс Франк одружилися. Коли 1938 року Джеймс Франк отримав посаду професора й директора лабораторії фотосинтезу Чиказького університету, він переїхав до Чикаго. Шпонер залишалася професором у Даремі. Географічно розлучившись, вони обмінювалися науковою інформацією, разом відвідували конференції в США й за кордоном. Спільним місцем їхнього проживання був лише заміський будинок на Кейп-Коді за 120 км від Бостона, близько до доньок і внуків Франка, де вони проводили літні канікули.

Герта Шпонер вперше після війни відвідала свою родину в Німеччині 1949 року, Джеймс Франк — 1953 року разом з Максом Борном для участі в церемонії присвоєння їм звань Почесних громадян Геттінгена. Пізніше подружжя неодноразово разом відвідували Німеччину, зокрема курорт Баден-Баден. Джеймс Франк помер раптово, коли вони з дружиною 1964 року гостювали в друзів у Геттінгені. Рік по тому Шпонер у віці 70 років перейшла на посаду професора-емерита.

Невдовзі Герту Шпонер вразила хвороба Альцгеймера. 1966 року племінник забрав її в Німеччину до себе в Целле. Через рік її довелося помістити в психіатричний госпіталь у сусідньому містечку Ільтен муніципалітету Зенде, де вона померла 27 лютого 1968 року.

Науковий доробок і визнання заслуг

Герта Шпонер була креативною науковицею, яка зробила вагомий великий внесок у застосування квантово-теоретичних методів в атомній і молекулярній фізиці. За період наукової діяльності вона опублікувала понад 90 наукових робіт, з них приблизно 60 під час американського періоду. Однак її найвагомішим науковим внеском у застосування сучасної квантової механіки до атомної та молекулярної фізики була двотомна монографія «Молекулярні спектри та їх застосування до хімічних проблем» (нім. Molekülspektren und ihre Anwendungen auf chemische Probleme).

Шпонер була вимогливою й водночас зичливою наставницею студентської молоді. В університеті Дюка під її керівництвом були захищені 12 магістерських робіт та 23 докторські дисертації.

Для проведення наукових досліджень Шпонер отримувала гранти:

З 1940 року до 1943 року і з 1947 до 1953 вона була заступником редактора журналу «Journal of Chemical Physics». На відзначення її наукових заслуг Герта Спонер була обрана членом:

2001 року Німецьке фізичне товариство заснувало премію Герти Шпонер, яку щороку присуджують жінці-вченій, переважно на ранньому етапі її кар'єри.

Вибрані публікації

  • Sponer, Herta (1921). Über die Häufigkeit unelastischer Zusammenstöße von Elektronen mit Quecksilberatomen. Zeitschrift für Physik (нім.). 7: s. 185-200.
  • H. Sponer (1921). Über ultrarote Absorption zweiatomiger Gase. Jahrbuch der Philosophie (нім.). Göttingen: Fakultät d. Univ. Göttingen: s. 153-160.
  • H. Sponer; R. Minkowski (1923). Über die freie Weglänge langsamer Elektronen in Gasen. Zeitschrift für Physik (нім.). 15: s. 399-408.
  • H. Sponer (1923). Über die freie Weglänge langsamer Elektronen in Edelgasen. Zeitschrift für Physik (нім.). 18: s/ 249-257.
  • H. Sponer; R. Minkowski (1924). Über den Durchgang von Elektronen durch Atome. Ergebnisse der exakten Naturwissenschaften (нім.). 3: s. 67-85.
  • H. Sponer (1925). Bemerkungen zum Serienspektrum von Zinn und Blei. Zeitschrift für Physik (нім.). 32: s. 19-26.
  • H. Sponer (1926). Probleme und Methoden der Vakuumspektroskopie. Naturwissenschaften (нім.). 14: s. 356-364.
  • Sponer, Hertha (1926). Zur Frage der Dissoziationsarbeit von Stickstoff und Sauerstoff. Naturwissenschaften (нім.). 14: s. 275.
  • H. Sponer (1926). The Energy Levels of the Nitric Oxide Molecule. Nature (англ.). 117: 81.
  • H. Sponer; T. Birge (1926). The Heat of Dissociation of Non-Polar Molecules. Physical Review (англ.). 28: 259—283.
  • H. Sponer (1927). Die Absorptionsbanden des Stickstoffs. Zeitschrift für Physik (нім.). 41: 611—618.
  • H. Sponer (1928). Lichtabsorption und Bindungsart von Molekülen der Gase und Dämpfe. Zeitschrift für Elektrochemie und angewandte physikalische Chemie (нім.). 34: s. 483-489.
  • Sponer, Hertha; James Franck (1928). Beitrag zur Bestimmung der Dissoziationsarbeit von Molekülen aus Bandenspektren. Göttinger Nachrichten (нім.): s. 241-253.
  • H. Sponer; H. Cordes (1930). Die Molekülabsorption des Chlors, Broms, Jodchlorids und Jodbromids im äussersten Ultraviolett. Zeitschrift für Physik (нім.). 63: s. 334-344.
  • H. Sponer (1931). Zu den Bildungswärmen der gasförmigen Quecksilber-, Calcium- und Zinkhalogenide. Zeitschrift für Physikalische Chemie (нім.). 11: s. 425-432.
  • H. Sponer (1931). Bandenspektren und Dissoziation. Leipziger Vorträge (нім.): s. 107-130.
  • Franck, James; Hertha Sponer, Edward Teller (1932). Bemerkungen über die Prädissoziation dreiatomiger Moleküle. Zeitschrift für Physikalische Chemie (нім.). 18: 88—101.
  • H. Sponer; G. Herzberg (1934). Über die Dissoziationswärme des Stickstoffmoleküls. Zeitschrift für Physikalische Chemie (нім.). 26: s. 1-7.
  • H. Sponer (1935). Los espectros de las moleculas y su aplicacion a los problemas quimices. Anales Sociedad Espanola de Fisica y Quimica (ісп.). 33: 167, 222, 275, 343.
  • Sponer, Hertha (1935). Molekülspektren und ihre Anwendungen auf chemische Probleme (нім.). Т. Band I: Tabellen. Berlin.
  • Sponer, Hertha (1936). Molekülspektren und ihre Anwendungen auf chemische Probleme (нім.). Т. Band II: Text. Berlin.
  • H. Sponer; M. Bruch-Willstätter (1937). The Lattice Energy of Solid CO2. The Journal of Chemical Physics (англ.). 5: 745—751.
  • H. Sponer; Nettie H. Coy (1938). Evidence for a Band System of Antimony Nitride. Physical Review (англ.). 53: 495.
  • H. Sponer; E. Teller (1939). On the Application of the Franck-Condon Principle to the Absorption Spectrum of HgCl2. Journal of Chemical Physics (англ.). 7: 382.
  • H. Sponer; E. Teller (1941). Electronic Spectra of Polyatomic Molecules. Reviews of Modern Physics (англ.). 13: 75—170.
  • H. Sponer (1942). Ultraviolet Absorption Spectra of Substituted Benzenes. Reviews of Modern Physics (англ.). 14: 224—231.
  • H. Sponer (1944). The Near Ultraviolet Absorption of Pyridine Vapor. Reviews of Modern Physics (англ.). 16: 225—244.
  • H. Sponer (1947). Electronic Transitions in Trisubstituted Benzenes in the Near Ultraviolet. Chemical Reviews (англ.). 41: 281—291.
  • H. Sponer; James Franck (1948). Comparison between Predissociation and Internal Conversion in Polyatomic Molecules. Contributions à l‘étude de la structure moléculaire (англ.). Liège, Belgium. с. 169—178.
  • H. Sponer; D. S. Lowe (1949). Absorption Spectrum of Benzotrifluoride Vapor in the Near Ultraviolet. Journal of the Optical Society of America (англ.). 39: 840—846.
  • H. Sponer; Arnold M. Bass (1950). Fluorescence Studies of some Simple Benzene Derivates in the Near Ultraviolet. I. Fluorobenzene and Chlorobenzene. Journal of the Optical Society of America (англ.): 389—396.
  • H. Sponer; J. H. Rush (1952). Absorption Studies of the Vapors of the Three Isomeric icolines in the Near Ultraviolet. Journal of Chemical Physics (англ.). 20: 1847—1862.
  • H. Sponer (1955). Electronic Spectroscopy. Annual Review of Physical Chemistry (англ.). 6: 193—216.
  • H. Sponer; Y. Kanda (1958). Triplet-Singulet Emission Spectra of Solid Toluene at 4 °K and 77 °K and in EPA Solution at 77 °K. Journal of Chemical Physics (англ.). 28: 798—806.
  • H. Sponer (1959). Intra- and Intermolecular Radiationless Quantum Transitions in Complex Molecules. Radiation Research (англ.). Supplement l: 558—575.
  • H. Sponer; Y. Kanda, Lawrence A. Blackwell (1960). Triplet-Singulet Emission Spectra of Benzene in a Crystalline Matrix of Cyclohexane at 4,2 °K and 77 °K. Spectrochimica Acta (англ.). 16: 1135—1147.
  • H. Sponer; John Spangler (1961). Environmental Effects on the Longest Benzene Absorption in a Crystalline Cyclohexane Matrix. Spectrochimica Acta (англ.). 17: 1298—1299.
  • H. Sponer; John Spangler (1963). Environmental Effects on the Near Ultraviolet Absorption and Emission Spectra of Benzene in a Crystalline Matrix of Cyclohexane. Spectrochimica Acta (англ.). 19: 169—187.
  • H. Sponer; Yoshiya Kanda (1964). Triplet-Singulet Luminescence from methylated Benzenes in the Crystalline State and in Rigid Glass Solutions. Journal of Chemical Physics (англ.). 40: 778—787.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #12036266X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. FemBio database
    d:Track:Q61356138
  4. https://womenyoushouldknow.net/spectral-lines-from-a-dying-nation-the-molecular-spectrometry-of-hertha-sponer/
  5. https://www.deutsche-biographie.de/sfz123855.html
  6. Vogt, Annette. Eine vergessene Widerstandskämpferin. Die Wissenschaftlerin Margot Sponer (1898-1945). Berlinische Monatsschrift. V: 57—62.
  7. Ogilvie, Marilyn; Joy Harvey (2014). The biographical dictionary of women in science: Pioneering lives from ancient times to the mid-20th century (англ.). New York: Routledge. с. 1220. ISBN .
  8. Maushard, 2011, с. 1, 2.
  9. іспит, після складання якого дозволялося вступати до університету
  10. Maushart, Marie-Ann (2002). Die Lebensgeschichte der Physikerin Hertha Sponer (1895–1968). Physik Journal (англ.). WILEY-VCH Verlag GmbH. 1: 52—54.
  11. Maushard, 2011, с. 5.
  12. Maushard, 2011, с. 8.
  13. Maushard, 2011, с. 11.
  14. Maushard, 2011, с. 13.
  15. H. Sponer (1921). Über ultrarote Absorption zweiatomiger Gase. Jahrbuch der Philosophie (нім.). Göttingen: Fakultät d. Univ. Göttingen: 153—160.
  16. Hertha-Sponer. https://www.dpg-physik.de. Deutsche Physikalische Gesellschaft.
  17. Maushard, 2011, с. 15.
  18. Maushard, 2011, с. 17.
  19. Maushard, 2011, с. 21.
  20. Sponer, Herta (1921). Über die Häufigkeit unelastischer Zusammenstöße von Elektronen mit Quecksilberatomen. Zeitschrift für Physik (нім.). 7: s. 185-200.
  21. Hertha Sponer, Duke University
  22. Maushard, 2011, с. 34.
  23. Maushard, 2011, с. 36.
  24. H. Sponer; T. Birge (1926). The Heat of Dissociation of Non-Polar Molecules. Physical Review (англ.). 28: 259—283.
  25. Maushard, 2011, с. 39.
  26. Maushard, 2011, с. 49.
  27. Sponer, Hertha (1935). Molekülspektren und ihre Anwendungen auf chemische Probleme (нім.). Т. Band I: Tabellen. Berlin.
  28. Sponer, Hertha (1936). Molekülspektren und ihre Anwendungen auf chemische Probleme (нім.). Т. Band II: Text. Berlin.
  29. H. Sponer (1931). Bandenspektren und Dissoziation. Leipziger Vorträge (нім.): s. 107-130.
  30. Maushard, 2011, с. 50.
  31. Maushard, 2011, с. 55.
  32. Rechenberg та page 131.
  33. H. Sponer; E. Teller (1941). Electronic Spectra of Polyatomic Molecules. Reviews of Modern Physics (англ.). 13: p. 75–170
  34. Rechenberg та page 134.

Джерела

  • Maushard, Marie-Ann (1997). „Um mich nicht zu vergessen“: Hertha Sponer – Ein Frauenleben für die Physik im 20.Jahrhundert (нім.). Bassum: Verlag für Geschichte der Naturwissenschaften und der Technik. с. 183. ISBN .
  • Maushard, Marie-Ann (2011). Hertha Sponer: A woman's life as a Physicist in the 20th Century „So you won't forget me“ (англ.). Durham: Department of physics, Duke university. с. 269. ISBN .
  • Ogilvie, Marilyn; Joy Harvey (2000). The biographical dictionary of women in science: Pioneering lives from ancient times to the mid-20th century (англ.). Т. 2. New York: Routledge. с. 1220. ISBN .
  • Rechenberg, Helmut (2006). Out of the Shadows: Contributions of Twentieth-Century Women to Physics. Hertha Sponer (1895-1968) (англ.) (вид. ed. N.Byers, G. Williams). New York: Cambridge University Press. с. 127—135. ISBN .


Ця стаття належить до української Вікіпедії.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ge rta Dorote ya Eli zabet Shpo ner nim Hertha Dorothea Elisabeth Sponer 1 veresnya 1895 Nisa Sileziya 27 lyutogo 1968 Ilten Nizhnya Saksoniya vidatna nimecka vchena fizik yaka zrobila vagomij vnesok u zastosuvannya kvantovo teoretichnih metodiv v atomnij i molekulyarnij fizici Vidoma v molekulyarnij spektroskopiyi za metodom Birdzha Shponer yakij vikoristovuyetsya dlya rozrahunku energiyi disociaciyi molekuli Vona bula drugoyu zhinkoyu pislya Emmi Neter yaka zavershila navchannya v Gettingenskomu universiteti odniyeyu z pershih zhinok v Nimechchini yaki otrimali stupin doktora filosofiyi z fiziki j zdobuli gabilitaciyu pershoyu profesorkoyu na fizichnomu fakulteti Dyukskogo universitetu 1936 roku vona emigruvala do SShA j do vihodu na pensiyu vikladala v universiteti Dyuka Yiyi molodsha sestra Margo Shponer doktor filosofiyi z ispanskogo movoznavstva uchasnicya ruhu oporu nacional socializmu ubita nacistami 27 kvitnya 1945 roku Gerta ShponerNarodilasya1 veresnya 1895 1895 09 01 1 2 Nisa Oppeln d Sileziya Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiya 1 4 Pomerla27 lyutogo 1968 1968 02 27 1 2 3 72 roki d Zende Rajon Gannover Nizhnya Saksoniya FRN 1 Misce prozhivannyaNimechchinaKrayina NimechchinaDiyalnistfizik himikAlma materTyubingenskij universitet 5 Gettingenskij universitet 1920 5 GaluzfizikaZakladUniversitet Kaliforniyi Berkli 5 Universitet Oslo 5 Dyukskij universitet 5 VchiteliPeter DebajBrati sestridU shlyubi zDzhejms FrankNagorodiGrant Guggengajma 1952 d 1966 Gerta Shponer u VikishovishiRodina j osvitaGerta Shponer narodilasya 1 veresnya 1895 roku v Nisi Pruska Sileziya v protestantskij rodini torgivcya kanctovarami Yiyi batko Robert Franc Shponer odruzhivsya pizno u 38 rokiv z yiyi mamoyu Elizabet Gelen Geerde yaka mala na toj chas 16 rokiv Gerta bula najstarshoyu sered brativ Gyuntera j Valtera ta sester Margo j Sharloti Spochatku Gerta vidviduvala pochatkovu shkolu v Nisi a piznishe pislya pereyizdu rodini iz Sileziyi u saksonskomu misti Cittau Z 1907 do 1910 roku vona navchalasya v privatnij shkoli internati v Cittau a z 1910 do 1912 roku vidviduvala privatni gimnazialni zhinochi kursi nim Gymnasialfrauenkurse v Berlini shob pidgotuvatisya do vstupu v odinadcyatij klas Cittauskoyi realnoyi shkoli nim Realschule Cyu shkolu vona zalishila pislya troh misyaciv navchannya oskilki zrozumila sho saksonska shkola ne zabezpechit dostatnogo rivnya znan dlya prodovzhennya navchannya v universiteti I popri bazhannya vivchati fiziku v universiteti vona pogodilasya z batkami sho stane vchitelkoyu serednoyi shkoli dlya divchat Gerta rozpochala navchannya v shkoli vihovatelok guvernantok v Gannoveri j 1913 roku sklala ispit v Gajdelberzi Nastupni dva roki pracyuvala vihovatelkoyu Dlya zhinok ce bula poshirena v Prusiyi na toj chas osvita vihovatelki chi vchitelki pochatkovih klasiv Propracyuvavshi dva roki vihovatelkoyu j majzhe rik vchitelkoyu pochatkovoyi shkoli Gerta Shponer 1917 roku sklala eksternom maturalnij ispit za serednyu shkolu Abitur v realnij gimnaziyi Nisi z najvishoyu ocinkoyu z fiziki Okrileni uspihom donki batki pogodilisya na yiyi navchannya v universiteti 1917 roku Gerta Shponer postupila na fakultet prirodnichih nauk Tyubingenskogo universitetu yakij pershim z nimeckih universitetiv dopustiv zhinok do navchannya sho na praktici bulo realizovano z 1907 roku Najbilshij vpliv na Shponer mali zanyattya z eksperimentalnoyi fiziki yaki provodiv profesor Fridrih Pashen vmilij eksperimentator yakij zajmavsya vivchennyam atomnih spektriv i stvoriv v universiteti laboratoriyu yaka stala odin z golovnih yevropejskih doslidnickih centriv spektroskopiyi Prote v Tyubingenskomu universiteti ne bulo zanyat z teoretichnoyi fiziki i ce stalo odniyeyu z prichin togo sho Shponer pislya roku zanyat perejshla v Gettingenskij universitet Tut navchalni disciplini z teoretichnoyi fiziki Gerti Shponer vikladali Voldemar Fogt yakij chitav lekciyi z mehaniki de direktor Institutu eksperimentalnoyi fiziki yak vijskovozobov yazanij mig pristupiti do svoyih obov yazkiv lishe pislya zavershennya vijni niderlandskij fizik i himik Peter Debaj yakij chitav lekciyi z eksperimentalnoyi fiziki j na chas vidsutnosti Polya lekciyi z kvantovoyi mehaniki Vona zakinchila navchannya v rekordni termini za shist semestriv dva v Tyubingeni j chotiri v Gettingeni Disertacijnu robotu Shponer vikonuvala pid kerivnictvom Petera Debaya 1920 roku zahistivshi disertaciyu na temu Uber ultrarote Absorption zweiatomiger Gase vona zdobula stupin doktora filosofiyi z fiziki Usnij doktorskij ispit 17 bereznya 1920 roku v neyi prijmali Debaj fizika duzhe dobre lat magna cum laude David Gilbert matematika duzhe dobre Adolf Vindaus himiya dobre lat cum laude Yiyi disertaciya pro ultrachervone poglinannya dvoatomnih gaziv ye odniyeyu z pershih robit u yakij spektralni smugi sprichineni obertannyam molekul traktuvalisya z pozicij kvantovoyi teoriyi Na zhal disertacijna robota nikoli ne bula opublikovana cherez naslidki vijni rist inflyaciyi yaka sprichinila taki vitrati na papir ta druk sho universitetski kafedri chas vid chasu pripinyali publikaciyu rukopisiv disertacij Na toj chas taka situaciya ne bula nezvichnoyu Ekzamenatori doktorskogo ispitu Gerti Shponer 17 bereznya 1920 roku Peter Debaj lavreat Nobelivskoyi premiyi z himiyi 1936 roku David Gilbert viznanij svitovij lider matematikiv Adolf Vindaus lavreat Nobelivskoyi premiyi z himiyi 1928 rokuNaukovo vikladacka diyalnistPochatok naukovoyi kar yeri Pislya zahistu disertaciyi Shponer u 1920 1921 rokah za poradoyu Debaya pracyuvala yak postdoktor v Instituti fizichnoyi himiyi ta elektrohimiyi tovaristva im Kajzera Vilgelma direktorom yakogo buv vidomij nimeckij himik lavreat Nobelivskoyi premiyi z himiyi 1918 roku Fric Gaber Tam pid kerivnictvom Gabera vona vivchala metodiki provedennya naukovih eksperimentiv yaki ne vstigla opanuvati za korotkij termin navchannya v universiteti Z zhovtnya 1920 roku yak neoplachuvana asistentka profesora de dopomagala provoditi laboratornij kurs z praktichnoyi fiziki V instituti vona poznajomilasya z profesorom Dzhejmsom Frankom yakij ocholyuvav sekciyu fizichnoyi himiyi institutu i pochala doslidzhuvati pid jogo kerivnictvom problemu nepruzhnih zitknen elektroniv z atomami rtuti Rezultati cih doslidzhen buli predstavleni v yiyi pershij pidtrimanij Frankom naukovij publikaciyi Utverdzhennya v Gettingenskomu universiteti Koli Frank za napolyagannyam svogo kolegi Maksa Borna pogodivsya posisti posadu profesora eksperimentalnoyi fiziki v Gettingenskomu universiteti vin zaproponuvav Shponer posadu jogo asistentki v comu universiteti Cya propoziciya bula naslidkom yihnoyi plidnoyi spivpraci v instituti j viznannya yiyi naukovih kompetencij Proshalna zustrich fizikiv j himikiv Institutu Fridriha Vilgelma v Berlini z Dzhejmsom Frankom pered jogo vid yizdom u Gettingen 1921 r Zliva napravo nizhnij ryad Gerta Shponer Albert Ajnshtajn Ingrid Frank druzhina Dzhejms Frank Liza Majtner Fric Gaber Otto Gan verhnij ryad Valter Grotrian Vilgelm Vestfal Otto fon Bayer Peter Prinsgajm Gustav Gerc Z kvitnya 1921 roku Gerta Shponer posila posadu asistenta v drugomu instituti eksperimentalnoyi fiziki universitetu yakij ocholyuvav Dzhejms Frank pershij institut teoretichnoyi fiziki ocholyuvav Maks Born pershij institut eksperimentalnoyi fiziki ocholyuvav Robert Pol yakomu pidporyadkovuvalisya usi tri instituti fiziki Frank doruchiv yij vidpovidati za navchalnu laboratoriyu z kursu eksperimentalnoyi fiziki oskilki vona mala organizatorski zdibnosti j navichki roboti zi studentami Pid kerivnictvom Franka vona prodovzhuvala zajmatisya eksperimentalnoyu perevirkoyu kvantovoyi gipotezi opublikuvavshi she tri statti za temoyu zitknen elektroniv u gazah z atomami Z 1924 roku Shponer rozpochala spektralni doslidzhennya v shirokomu diapazoni molekulyarni spektri ta disociaciya molekul Cim vona rozpochala sferu doslidzhen yakij prisvyatila svoye podalshe naukove zhittya j u yakij zgodom zdobula viznannya 1925 roku pislya zdobuttya gabilitaciyi z pravom vikladannya lat venia legendi za robotu pro spektr azotu nim Anregungspotentiale der Bandenspektren des Stickstoffs Shponer bula priznachena na posadu privat docenta z fiziki v Gettingenskomu universiteti Dlya yevropejskih navchalnih zakladiv ce bulo ridkistyu hocha gabilitaciya stala dostupnoyu dlya zhinok u Vejmarskij respublici z 1918 roku Mizh 1908 i 1933 rokami lishe blizko 0 1 zhinok yaki zahistili svoyi disertaciyi stali docentkami i lishe polovina z nih stali profesorkami Na toj chas u Nimechchini bulo lishe dvi universitetski lektorki z fiziki Liza Majtner u Berlini zajmala posadu ekstraordinarnogo profesora ta Gerta Shponer Gettingeni docenta Stanovishe zhinki v universitetskomu sviti vse she zalishalosya nerivnopravnim Napriklad zhinka naukovec povinna bula zalishiti svoyu profesiyu koli vihodila zamizh Posada Shponer bula prikriplena do posadi Franka yaksho vin zalishav universitet to Shponer vtrachala svoyu posadu Taku umovu dopusku yiyi do gabilitaciyi postaviv Robert Pol Budivlya Gettingenskogo universitetu Vidrazu cherez tizhden pislya priznachennya na posadu privat docenta Gerta Shponer viyihala v SShA na grant vid Fondu Rokfellera de provela odin rik v universiteti Berkli yakij na toj chas buv centrom vakuumnoyi ultrafioletovoyi spektroskopiyi U Berkli vona mala mozhlivist provoditi svoyi doslidzhennya na novomu ultrafioletovomu spektrografi Dzhona Gopfilda zokrema otrimati dodatkovi dani pro spektr azotu Za rezultatami cih doslidzhen vona opublikuvala kilka statej Sered nih stattya v spivavtorstvi z Rajmondom Birdzhem stala odniyeyu z najvidomishih yiyi publikacij Pislya povernennya z Berkli Shponer vzyalasya do vikonannya obov yazkiv asistenta z pravom chitannya lekcij v instituti eksperimentalnoyi fiziki Dzhejmsa Franka Gettingenskogo universitetu Yiyi pershij lekcijnij kurs u zimovomu semestri 1926 1927 rr mav nazvu Pogranichchya mizh himiyeyu ta fizikoyu nim Grenzgebiete zwischen Chemie und Physic U naukovih doslidzhennyah vona zoseredilasya na vivchenni disociaciyi molekul u gazovij fazi zokrema molekul galogenu 1930 roku Gerta Shponer bula pidvishena do posadi starshogo asistenta a 1932 roku ekstraordinarnogo profesora Priznachennya zhinki povnim profesorom bulo nemislimim u Prusiyi togo chasu Do 1934 roku Shponer prodovzhuvala pracyuvati v Gettingeni V universiteti na toj chas zberigavsya duh vzayemorozuminnya j vzayemnoyi povagi mizh vikladachami j studentami chasto seminari vidbuvalisya v privatnih domivkah profesoriv buli poshireni spilni ekskursiyi svyatkuvannya sportivni zmagannya Shponer bula povnistyu integrovana v navchalnij proces i naukove zhittya universitetu tisno spivpracyuvala z Dzhejmsom Frankom yakij cinuvav yiyi ne tilki za organizatorski zdibnosti ale j profesijnu kompetentnist Krim prigotuvannya laboratornih kursiv doslidzhen disociaciyi molekul bagato chasu poglinala robota nad knigoyu pro molekulyarni spektri Nakopichenij material dlya knigi viyavivsya nabagato bilshim nizh ochikuvalosya tomu dekilka raziv vona zrivala deadline i bula vimushena prositi u vidavcya vidterminuvannya podachi materialiv kniga bula zavershena j opublikovana u dvoh tomah lishe v 1935 i 1936 rr Odnochasno z robotoyu nad knigoyu Shponer prodovzhuvala publikuvati statti u yakih rozvivala novi ideyi v galuzi molekulyarnoyi fiziki na osnovi svoyih doslidzhen molekulyarnih spektriv z yasovuyuchi v ramkah kvantovoyi mehaniki vzayemozv yazok mizh eksperimentalnimi spektrami ta fizichnimi vlastivostyami Vazhliva stattya na cyu temu bula opublikovana v 1931 roci Molekulyarni spektri nabagato skladnishi dlya interpretaciyi za atomni razom z tim dayut bilshij obsyag informaciyi Analiz molekulyarnih spektriv z metoyu viznachennya energiyi disociaciyi molekul stav providnoyu temoyu podalshih doslidzhen Shponer Pislya prihodu do vladi nacional socialistiv 1933 roku universitetskij duh vzayemopovagi buv znishenij Nimeckij uryad ocholyuvanij Adolfom Gitlerom stav viganyati yevreyiv z akademichnih posad Dzhejms Frank yevrej za pohodzhennyam 1933 roku buv zaareshtovanij ta zgodom zvilnenij oskilki vin mav privilej yak uchasnik bojovih dij u period Pershoyi svitovoyi vijni sluzhiv oficerom na rosijsko nimeckomu fronti j pislya vazhkogo zahvoryuvannya buv vidpravlenij u til yakij u ramkah chinnogo zakonu zahishav jogo vid areshtu j usunennya z posadi Utim vin sam podav u vidstavku oskilki ne hotiv vikonuvati vkazivku pro zvilnennya spivrobitnikiv i studentiv yevrejskoyi nacionalnosti Vin zayaviv pro svoyu nezgodu publichno sho bulo aktom osobistoyi muzhnosti i vreshti emigruvav u SShA Pered tim yak pokinuti Nimechchinu Frank popri ekonomichnu depresiyu zumiv znajti robotu zakordonom dlya kozhnogo zvilnenogo chlena svogo institutu Pislya vid yizdu Franka poziciya Shponer v universiteti zahitalasya u neyi ne bulo podalshih perspektiv vikladati v nimeckomu universiteti pracevlashtuvannya bulo nemozhlivim cherez principovu vidmovu direktora fizichnogo institutu Polya vid lektorok zhinok Ta j riven fizichnoyi nauki v universiteti pislya vidhodu bagatoh matematikiv ta fizikiv na choli z Frankom rizko znizivsya V emigraciyi Hocha vidpovidno do zakoniv nacional socialistiv Gerti Shponer nichogo ne zagrozhuvalo ta vtrata ulyublenoyi praci j perspektiv efektivnoyi naukovoyi roboti sponukali yiyi do poshuku variantiv emigraciyi za mezhi nacistskoyi Nimechchini Vona rozislala zapiti pro pracevlashtuvannya u Lyezh Belgiya Groningen Niderlandi Madrid Ispaniya Oslo Norvegiya Otrimavshi zaproshennya vid Fizichnogo institutu universitetu Oslo na posadu zaproshenogo profesora 1934 roku vona viyihala do Norvegiyi Fizichnij institut u cej period perebuvav u stani pereyizdu skromna biblioteka vimoga znannya norvezkoyi movi vidsutnist koleg za yiyi naukovoyu specializaciyeyu vse ce uskladnyuvalo umovi praci Razom z tim Shponer vikoristala cej chas shob zavershiti ostanni etapi publikaciyi yiyi fundamentalnoyi dvotomnoyi knigi pro molekulyarni spektri 1935 1936 Dzhejms Frank Chikago 1952Budivlya Old Chemistry zbudovana 1932 roku nezadovgo do poyavi v universiteti Dyuka Gerti Shponer Dzhejms Frank yakij 1935 roku emigruvav do SShA i z yakim vona pidtrimuvala zhvavi listovni kontakti poradiv yij poshukati pracyu v odnomu z bagatoh amerikanskih universitetiv 1936 roku Gerta Shponer viyihala u SShA otrimavshi posadu povnogo profesora Dyukskogo universitetu v Daremi Pivnichna Karolina Vona stala pershoyu zhinkoyu profesorkoyu na fizichnomu fakulteti cogo universitetu Dzhejms Frank u toj chas pracyuvav na posadi profesora universitetu Dzhonsa Gopkinsa a 1938 roku buv priznachenij profesorom fizichnoyi himiyi j direktorom novostvorenoyi laboratoriyi fotosintezu Chikazkogo universitetu Spilno z Frankom Shponer dopomogla bagatom nimeckim naukovcyam emigrantam znajti vidpovidnu posadu v SShA Zokrema tak bula pracevlashtovana v zhinochomu koledzhi Vellsli Gedviga Kon piznishe v 1952 roci v universiteti Dyuka znovu za spriyannya Sponer Gerta Shponer stvorila na fizichnomu fakulteti universitetu Dyuka laboratoriyu spektroskopiyi yaku v 1949 roci pereveli v novu budivlyu Tam laboratoriya roztashovuvalasya u pidvalnomu primishenni najspokijnishomu misci zi stabilnoyu temperaturoyu obladnanomu postamentami na okremih fundamentah dlya bezvibracijnogo kriplennya golovnogo optichnogo komponenta yiyi spektrometra Yak instrument eksperimentiv vona perevazhno vikoristovuvala vakuumnu spektroskopiyu U svoyij laboratoriyi Shponer porinula v kompleksne vivchennya bagatoatomnih molekul viznachennya yih strukturi spivvidnoshennya mizh energiyami zv yazku ta absorbciyi zagalne porivnyannya poslidovnosti spoluk Ci doslidzhennya vona vikonuvala z chislennimi studentami ta spivrobitnikami j kolegami Razom z Edvardom Tellerom ta inshimi teoretikami vona dopovnyuvala pionerski doslidzhennya elektronnih spektriv organichnih spoluk zokrema benzolu metanu ta yihnih pohidnih Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Shponer brala uchast u specialnij tririchnij navchalnij programi dlya vijskovo morskogo flotu SShA Rodinne zhittya1941 roku pislya dovgotrivaloyi hvorobi pomerla druzhina Franka Ingrid U cej period Frank i Shponer ob yednani 20 a rokami znajomstva j naukovoyi spivpraci vzayemno pidtrimuvati odin odnogo 1946 roku Gerta Shponer i Dzhejms Frank odruzhilisya Koli 1938 roku Dzhejms Frank otrimav posadu profesora j direktora laboratoriyi fotosintezu Chikazkogo universitetu vin pereyihav do Chikago Shponer zalishalasya profesorom u Daremi Geografichno rozluchivshis voni obminyuvalisya naukovoyu informaciyeyu razom vidviduvali konferenciyi v SShA j za kordonom Spilnim miscem yihnogo prozhivannya buv lishe zamiskij budinok na Kejp Kodi za 120 km vid Bostona blizko do donok i vnukiv Franka de voni provodili litni kanikuli Gerta Shponer vpershe pislya vijni vidvidala svoyu rodinu v Nimechchini 1949 roku Dzhejms Frank 1953 roku razom z Maksom Bornom dlya uchasti v ceremoniyi prisvoyennya yim zvan Pochesnih gromadyan Gettingena Piznishe podruzhzhya neodnorazovo razom vidviduvali Nimechchinu zokrema kurort Baden Baden Dzhejms Frank pomer raptovo koli voni z druzhinoyu 1964 roku gostyuvali v druziv u Gettingeni Rik po tomu Shponer u vici 70 rokiv perejshla na posadu profesora emerita Nevdovzi Gertu Shponer vrazila hvoroba Alcgejmera 1966 roku pleminnik zabrav yiyi v Nimechchinu do sebe v Celle Cherez rik yiyi dovelosya pomistiti v psihiatrichnij gospital u susidnomu mistechku Ilten municipalitetu Zende de vona pomerla 27 lyutogo 1968 roku Naukovij dorobok i viznannya zaslugGerta Shponer bula kreativnoyu naukoviceyu yaka zrobila vagomij velikij vnesok u zastosuvannya kvantovo teoretichnih metodiv v atomnij i molekulyarnij fizici Za period naukovoyi diyalnosti vona opublikuvala ponad 90 naukovih robit z nih priblizno 60 pid chas amerikanskogo periodu Odnak yiyi najvagomishim naukovim vneskom u zastosuvannya suchasnoyi kvantovoyi mehaniki do atomnoyi ta molekulyarnoyi fiziki bula dvotomna monografiya Molekulyarni spektri ta yih zastosuvannya do himichnih problem nim Molekulspektren und ihre Anwendungen auf chemische Probleme Shponer bula vimoglivoyu j vodnochas zichlivoyu nastavniceyu studentskoyi molodi V universiteti Dyuka pid yiyi kerivnictvom buli zahisheni 12 magisterskih robit ta 23 doktorski disertaciyi Dlya provedennya naukovih doslidzhen Shponer otrimuvala granti 1925 1926 rr Fondu Rokfellera v universiteti Berkli 1952 1953 rr grant Guggengajma v Uppsalskomu universiteti dlya provedennya doslidzhen na temu Teoretichne doslidzhennya kvantovo mehanichnih metodiv rozrahunku strukturnih vlastivostej skladnih molekul Z 1940 roku do 1943 roku i z 1947 do 1953 vona bula zastupnikom redaktora zhurnalu Journal of Chemical Physics Na vidznachennya yiyi naukovih zaslug Gerta Sponer bula obrana chlenom Nimeckogo fizichnogo tovaristva Nyu Jorkskoyi akademiyi nauk Akademiyi nauk Pivnichnoyi Karolini Optichnogo tovaristva Ameriki Amerikanskogo fizichnogo tovaristva Pochesnogo tovaristva Sigma Xi angl The Scientific Research Honor Society Amerikanskoyi asociaciyi spriyannya rozvitku nauki 2001 roku Nimecke fizichne tovaristvo zasnuvalo premiyu Gerti Shponer yaku shoroku prisudzhuyut zhinci vchenij perevazhno na rannomu etapi yiyi kar yeri Vibrani publikaciyi Sponer Herta 1921 Uber die Haufigkeit unelastischer Zusammenstosse von Elektronen mit Quecksilberatomen Zeitschrift fur Physik nim 7 s 185 200 H Sponer 1921 Uber ultrarote Absorption zweiatomiger Gase Jahrbuch der Philosophie nim Gottingen Fakultat d Univ Gottingen s 153 160 H Sponer R Minkowski 1923 Uber die freie Weglange langsamer Elektronen in Gasen Zeitschrift fur Physik nim 15 s 399 408 H Sponer 1923 Uber die freie Weglange langsamer Elektronen in Edelgasen Zeitschrift fur Physik nim 18 s 249 257 H Sponer R Minkowski 1924 Uber den Durchgang von Elektronen durch Atome Ergebnisse der exakten Naturwissenschaften nim 3 s 67 85 H Sponer 1925 Bemerkungen zum Serienspektrum von Zinn und Blei Zeitschrift fur Physik nim 32 s 19 26 H Sponer 1926 Probleme und Methoden der Vakuumspektroskopie Naturwissenschaften nim 14 s 356 364 Sponer Hertha 1926 Zur Frage der Dissoziationsarbeit von Stickstoff und Sauerstoff Naturwissenschaften nim 14 s 275 H Sponer 1926 The Energy Levels of the Nitric Oxide Molecule Nature angl 117 81 H Sponer T Birge 1926 The Heat of Dissociation of Non Polar Molecules Physical Review angl 28 259 283 H Sponer 1927 Die Absorptionsbanden des Stickstoffs Zeitschrift fur Physik nim 41 611 618 H Sponer 1928 Lichtabsorption und Bindungsart von Molekulen der Gase und Dampfe Zeitschrift fur Elektrochemie und angewandte physikalische Chemie nim 34 s 483 489 Sponer Hertha James Franck 1928 Beitrag zur Bestimmung der Dissoziationsarbeit von Molekulen aus Bandenspektren Gottinger Nachrichten nim s 241 253 H Sponer H Cordes 1930 Die Molekulabsorption des Chlors Broms Jodchlorids und Jodbromids im aussersten Ultraviolett Zeitschrift fur Physik nim 63 s 334 344 H Sponer 1931 Zu den Bildungswarmen der gasformigen Quecksilber Calcium und Zinkhalogenide Zeitschrift fur Physikalische Chemie nim 11 s 425 432 H Sponer 1931 Bandenspektren und Dissoziation Leipziger Vortrage nim s 107 130 Franck James Hertha Sponer Edward Teller 1932 Bemerkungen uber die Pradissoziation dreiatomiger Molekule Zeitschrift fur Physikalische Chemie nim 18 88 101 H Sponer G Herzberg 1934 Uber die Dissoziationswarme des Stickstoffmolekuls Zeitschrift fur Physikalische Chemie nim 26 s 1 7 H Sponer 1935 Los espectros de las moleculas y su aplicacion a los problemas quimices Anales Sociedad Espanola de Fisica y Quimica isp 33 167 222 275 343 Sponer Hertha 1935 Molekulspektren und ihre Anwendungen auf chemische Probleme nim T Band I Tabellen Berlin Sponer Hertha 1936 Molekulspektren und ihre Anwendungen auf chemische Probleme nim T Band II Text Berlin H Sponer M Bruch Willstatter 1937 The Lattice Energy of Solid CO2 The Journal of Chemical Physics angl 5 745 751 H Sponer Nettie H Coy 1938 Evidence for a Band System of Antimony Nitride Physical Review angl 53 495 H Sponer E Teller 1939 On the Application of the Franck Condon Principle to the Absorption Spectrum of HgCl2 Journal of Chemical Physics angl 7 382 H Sponer E Teller 1941 Electronic Spectra of Polyatomic Molecules Reviews of Modern Physics angl 13 75 170 H Sponer 1942 Ultraviolet Absorption Spectra of Substituted Benzenes Reviews of Modern Physics angl 14 224 231 H Sponer 1944 The Near Ultraviolet Absorption of Pyridine Vapor Reviews of Modern Physics angl 16 225 244 H Sponer 1947 Electronic Transitions in Trisubstituted Benzenes in the Near Ultraviolet Chemical Reviews angl 41 281 291 H Sponer James Franck 1948 Comparison between Predissociation and Internal Conversion in Polyatomic Molecules Contributions a l etude de la structure moleculaire angl Liege Belgium s 169 178 H Sponer D S Lowe 1949 Absorption Spectrum of Benzotrifluoride Vapor in the Near Ultraviolet Journal of the Optical Society of America angl 39 840 846 H Sponer Arnold M Bass 1950 Fluorescence Studies of some Simple Benzene Derivates in the Near Ultraviolet I Fluorobenzene and Chlorobenzene Journal of the Optical Society of America angl 389 396 H Sponer J H Rush 1952 Absorption Studies of the Vapors of the Three Isomeric icolines in the Near Ultraviolet Journal of Chemical Physics angl 20 1847 1862 H Sponer 1955 Electronic Spectroscopy Annual Review of Physical Chemistry angl 6 193 216 H Sponer Y Kanda 1958 Triplet Singulet Emission Spectra of Solid Toluene at 4 K and 77 K and in EPA Solution at 77 K Journal of Chemical Physics angl 28 798 806 H Sponer 1959 Intra and Intermolecular Radiationless Quantum Transitions in Complex Molecules Radiation Research angl Supplement l 558 575 H Sponer Y Kanda Lawrence A Blackwell 1960 Triplet Singulet Emission Spectra of Benzene in a Crystalline Matrix of Cyclohexane at 4 2 K and 77 K Spectrochimica Acta angl 16 1135 1147 H Sponer John Spangler 1961 Environmental Effects on the Longest Benzene Absorption in a Crystalline Cyclohexane Matrix Spectrochimica Acta angl 17 1298 1299 H Sponer John Spangler 1963 Environmental Effects on the Near Ultraviolet Absorption and Emission Spectra of Benzene in a Crystalline Matrix of Cyclohexane Spectrochimica Acta angl 19 169 187 H Sponer Yoshiya Kanda 1964 Triplet Singulet Luminescence from methylated Benzenes in the Crystalline State and in Rigid Glass Solutions Journal of Chemical Physics angl 40 778 787 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 12036266X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 FemBio database d Track Q61356138 https womenyoushouldknow net spectral lines from a dying nation the molecular spectrometry of hertha sponer https www deutsche biographie de sfz123855 html Vogt Annette Eine vergessene Widerstandskampferin Die Wissenschaftlerin Margot Sponer 1898 1945 Berlinische Monatsschrift V 57 62 Ogilvie Marilyn Joy Harvey 2014 The biographical dictionary of women in science Pioneering lives from ancient times to the mid 20th century angl New York Routledge s 1220 ISBN 1135963436 Maushard 2011 s 1 2 ispit pislya skladannya yakogo dozvolyalosya vstupati do universitetu Maushart Marie Ann 2002 Die Lebensgeschichte der Physikerin Hertha Sponer 1895 1968 Physik Journal angl WILEY VCH Verlag GmbH 1 52 54 Maushard 2011 s 5 Maushard 2011 s 8 Maushard 2011 s 11 Maushard 2011 s 13 H Sponer 1921 Uber ultrarote Absorption zweiatomiger Gase Jahrbuch der Philosophie nim Gottingen Fakultat d Univ Gottingen 153 160 Hertha Sponer https www dpg physik de Deutsche Physikalische Gesellschaft Maushard 2011 s 15 Maushard 2011 s 17 Maushard 2011 s 21 Sponer Herta 1921 Uber die Haufigkeit unelastischer Zusammenstosse von Elektronen mit Quecksilberatomen Zeitschrift fur Physik nim 7 s 185 200 Hertha Sponer Duke University Maushard 2011 s 34 Maushard 2011 s 36 H Sponer T Birge 1926 The Heat of Dissociation of Non Polar Molecules Physical Review angl 28 259 283 Maushard 2011 s 39 Maushard 2011 s 49 Sponer Hertha 1935 Molekulspektren und ihre Anwendungen auf chemische Probleme nim T Band I Tabellen Berlin Sponer Hertha 1936 Molekulspektren und ihre Anwendungen auf chemische Probleme nim T Band II Text Berlin H Sponer 1931 Bandenspektren und Dissoziation Leipziger Vortrage nim s 107 130 Maushard 2011 s 50 Maushard 2011 s 55 Rechenberg ta page 131 H Sponer E Teller 1941 Electronic Spectra of Polyatomic Molecules Reviews of Modern Physics angl 13 p 75 170 Rechenberg ta page 134 DzherelaMaushard Marie Ann 1997 Um mich nicht zu vergessen Hertha Sponer Ein Frauenleben fur die Physik im 20 Jahrhundert nim Bassum Verlag fur Geschichte der Naturwissenschaften und der Technik s 183 ISBN 392818637X Maushard Marie Ann 2011 Hertha Sponer A woman s life as a Physicist in the 20th Century So you won t forget me angl Durham Department of physics Duke university s 269 ISBN 978 1 4653 3805 1 Ogilvie Marilyn Joy Harvey 2000 The biographical dictionary of women in science Pioneering lives from ancient times to the mid 20th century angl T 2 New York Routledge s 1220 ISBN 0 415 92040 X Rechenberg Helmut 2006 Out of the Shadows Contributions of Twentieth Century Women to Physics Hertha Sponer 1895 1968 angl vid ed N Byers G Williams New York Cambridge University Press s 127 135 ISBN 0 415 92040 X Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi

Дата публікації:
Топ