Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фріц Габер нім Fritz Jakob Haber 9 грудня 1868 29 січня 1934 німецький вчений хімік лауреат Нобелівської премії з хімії

Фріц Габер

Фріц Габер

Фріц Габер (нім. Fritz Jakob Haber; 9 грудня 1868 — 29 січня 1934) — німецький вчений-хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії року (за винахід промислової технології виробництва аміаку).

image Фріц Габер
нім. Fritz Haber
image
Габер на врученні Нобелівської премії (1919).
Габер на врученні Нобелівської премії (1919).
Народився 9 грудня 1868(1868-12-09)[1][2][…]
Бреслау, Сілезія, Королівство Пруссія[4]
Помер 29 січня 1934(1934-01-29)[5][1][…](65 років)
Базель, Швейцарія[5]
·інфаркт міокарда
Поховання d
Місце проживання Кембридж
Карлсруе
США
Країна Німеччина, Швейцарія
Національність хасидизм
Діяльність хімік, фізик, інженер, науково-педагогічний працівник, викладач університету
Alma mater Берлінський університет
Галузь Фізична хімія
Заклад Швейцарський федеральний університет технології
Університет Карлсруе
Посада таємний радник і директор
Вчене звання (1932)
Науковий ступінь доктор філософії (1896)
Вчителі Роберт Вільгельм Бунзен
Аспіранти, докторанти d
Членство Леопольдина
Національна академія наук США[6]
Академія наук СРСР
Баварська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Війна Перша світова війна
Відомий завдяки: добрива, вибухівка, процес Габера, , хімічна зброя
У шлюбі з Клара Іммервар
Діти d
d
Нагороди
image
Залізний хрест 1-го класу
image
Залізний хрест 2-го класу
image
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
image
image Фріц Габер у Вікісховищі

Біографія

Фріц Габер народився в заможній єврейській сім'ї, його батько, Зікфрід Габер, був багатим торговцем в Бреслау (сьогодні — Вроцлав, Польща). Його мати, Паула Габер, померла під час пологів. У 1877 році його батько одружився вдруге на Гедвізі Гамбургер, яка народила йому трьох дочок. Фріц отримав хімічну освіту в університетах Берліна, Бреслау і Гейдельберга. Свою чисто наукову освіту він доповнив технологічною підготовкою у Вищій технічній школі, що знаходилася в передмісті Берліна — Шарлоттенбурзі.

Докторську дисертацію, виконану під керівництвом К. Лібермана, він захистив у 1891 році в Берлінському університеті.

У 1894 році Габер став асистентом у Вищій технічній школі в Карлсруе в Г. Бунте. Проведені Бунте дослідження газів визначили згодом напрямки основних наукових інтересів Габера. Вже у 1898 році була опублікована його книга «Нарис технічної електрохімії», яка показала, що молодий натураліст добре опанував основні положення цієї наукової галузі. У 1896 році Габер став приват-доцентом Вищої технічної школи; через дев'ять років була опублікована його велика робота «Термодинаміка технічних газових реакцій». Роки з 1895 по 1911 в Карлсруе сам Габер вважав найпліднішими в його науковій діяльності. У цей час він розробив фізико-хімічні основи багатотоннажного виробництва аміаку. За ці наукові досягнення Габер був удостоєний в 1919 році звання лауреата Нобелівської премії з хімії.

image
Фріц Габер у лабораторії, 1905 рік

У 1901 році молодий учений одружується на Кларі Іммервар — вченій-хіміку, яка закінчила університет в Бреслау і була першою жінкою, котра захистила докторську дисертацію з хімії у цьому університеті. Рік потому у них народився син Герман. У тому ж 1902 році, за значні досягнення в електрохімії, вюрцбурзький з'їзд Німецького Бунзенського Товариства обирає Габера експертом із збору матеріалів та підготовці звіту по технічному та освітньому напрямках з розвитку хімії у Сполучених Штатах Америки. Габер жив у Америці близько 16 тижнів, відвідав 11 університетів і кілька найзначніших хімічних підприємств. У 1906 році Габер став наступником Ле Блана на посаді професора фізичної хімії Вищої школи в Карлсруе.

У 1911 році вчений був запрошений до Берліна на посаду директора Інституту фізичної хімії та електрохімії при Товаристві Кайзера Вільгельма, яке було незадовго до цього засноване і основною метою якого було поглиблення фундаментальних розробок. Спрямування цих досліджень значною мірою визначалося інтересами монополій, причому всі роботи, що проводилися в Інституті фізичної хімії, були поставлені на службу військової політики Німеччини. Попри те що Гарбер не міг зійтися характерами з багатьма своїми колегами, у 1913 році він не тільки знайомиться, але й стає близьким другом Альберта Ейнштейна.

Перша світова війна

Див. також: Бойові отруйні речовини в Першій світовій війні

Габер вважав основним завданням вченого в період Першої світової війни віддати всі сили та здібності «на благо батьківщини». З початком війни Габер грає головну роль у розвитку газової зброї масового ураження та засобів захисту від хімічного отруєння, розробляє спосіб використання смертельного газу хлору і протигази з абсорбувальним фільтром; його призначають керівником хімічної служби німецьких військ.

Фріц Габер особисто навчав бійців газового підрозділу, як користуватися газовим балоном; під його керівництвом служили майбутні нобелівські лауреати Джеймс Франк, Густав Людвіг Герц і Отто Ган. 22 квітня 1915 року Німеччина провела масовану хлорну атаку на Західному фронті в Бельгії біля міста Іпр, випустивши за 17 години зі своїх позицій між пунктами Біксшуте і Лангемарк хлор з 5,730 балонів. Результатом битви біля Іпру, що тривав до середини травня, стало послідовне очищення від англійців і французів значної частини території Іпрського виступу. Союзники зазнали значних втрат — 15 тисяч солдатів отримали ураження, з них 5 тисяч загинули. Газети того часу так писали про дію хлору на організм людини: «водяниста слизова рідина поступово заповнює всі легені, через що відбувається удушення, внаслідок якого люди вмирали протягом 1 або 2 днів». Ті, кому пощастило вижити, з бравих солдатів, яких з перемогою чекали вдома, перетворилися на сліпих калік зі спаленими легенями.

За успішне здійснення газової атаки проти союзних військ Габеру було надано звання гауптмана резерву німецьких військ. Серед тих, хто не поділяв радість воєнних перемог країни та успіхів Габера, була його дружина Клара. Хоча вона й намагалася всіляко допомагати своєму чоловікові та навіть переклала англійською всі його роботи, захоплення Габера розробкою хімічної зброї вона вважала «огидним і варварським». У ту ніч, коли Фріц Габер вперше одягнув свій капітанський мундир і святкував перше застосування зброї масового знищення власного винаходу і своє підвищення, Клара покінчила життя самогубством. 2 травня 1915 вона взяла армійський пістолет чоловіка і натиснула на гачок в саду власного будинку. Закривавлену і вмираючу, її знайшов 13-річний син Герман. Габер не міг залишитися навіть на її похорон — за наказом німецького командування, він терміново виїхав наступного дня на східний фронт, для підготовки нової газової атаки під Болімувом (пол. Gmina Bolimów) проти російських військ.

У газовій атаці, проведеної проти росіян, Габер вперше застосував добавку до хлору — газ фосген, який на відміну від хлору, проникав крізь всі наявні тоді засоби захисту. У результаті цієї газової атаки було отруєно 34 офіцери та 7,140 солдатів (за іншими відомостями було отруєно близько 9000 осіб), з яких 4 офіцери та 290 солдатів померли. Габер був впевнений, що застосування газової зброї у війні гуманніше, ніж застосування конвенціональної зброї, оскільки це веде до коротших термінів самої війни. Проте за Період першої світової війни від газів загинули 92,000 солдатів і більше 1,300,000 солдатів залишилися інвалідами. Після закінчення Першої Світової Війни союзники пред'являють Німеччини список з 900 військових злочинців, зокрема серед них — Фріц Габер.

Габер ховає військову уніформу хімічних військ власного винаходу, відрощує бороду і переїжджає до Швейцарії в Санкт-Моріц, де бере Швейцарське громадянство. Але дуже скоро союзники, за незрозумілих причин, відкликають звинувачення проти Габера, і він повертається до Німеччини.

Післявоєнний період

Попри заперечення вчених країн Антанти, у 1919 році Фріцу Габеру вручають Нобелівську премію за «синтез аміаку зі складових його елементів», зарезервовану за ним ще рік тому. «Відкриття Габера, — сказав у своїй промові на презентації А. Г. Екстранд, член Шведської королівської академії наук, — видаються надзвичайно важливими для сільського господарства та процвітання людства».

Поразка Німеччини, самогубство першої дружини, засудження вченого англійськими, американськими та французькими колегами призвели його до важкої депресії; крім того, у нього розвинувся цукровий діабет. Попри це, він провів реорганізацію Інституту кайзера Вільгельма в Берліні в умовах жорстких обмежень, характерних для повоєнної Німеччини.

У 1919 році Німеччина починає секретну програму з розробки та виробництва хімічної зброї під керівництвом Фріца Габера. Щоб уникнути інспекції, заснованої Версальським договором, роботи над програмою переводяться у треті країни, в тому числі й до Радянського Союзу. 16 квітня 1922 під час Генуезької конференції в місті Рапалло (Італія) був укладений Рапалльський договір між РРФСР і Веймарською республікою. Він означав зрив міжнародної дипломатичної ізоляції більшовицької диктатури Росії. Договір передбачав негайне відновлення в повному обсязі дипломатичних відносин між РРФСР і Німеччиною. Сторони взаємно відмовлялися від претензій на відшкодування військових витрат і невійськових збитків і домовлялися про порядок врегулювання наявних розбіжностей. Обидві сторони визнали принцип найбільшого сприяння як основу їхніх правових та економічних відносин, зобов'язувалися сприяти розвитку їхніх торговельно-економічних зв'язків. Договір так само містив і секретну статтю про співпрацю у розвитку військової технології.

У січні 1923 році уповноважені представники Радянської Росії з'явилися у Берліні, щоб зробити значне замовлення на компоненти озброєнь і попросити фінансової допомоги у Німеччини. Росія дала згоду на будівництво заводів для виробництва забороненого озброєння та випробувань заборонених озброєнь на своїй території. Одразу ж після берлінської зустрічі, глава армійського артилерійського департаменту викликав до себе Фріца Габера і запитав яка ймовірність розміщення підприємств з виробництва хімічної зброї в Росії та хто б міг очолити цей проєкт. Габер запропонував Дітриха Штольценберга. Надалі у своїй автобіографії, написаній в 1946 році, Володимир Іпатов, який обіймав в той час посаду завідувача Хімічного управління, а також голови Науково-технічного відділу (НТО), відзначив, що хімічна зброя в Радянському Союзі навряд чи б коли-небудь вироблялася без активної допомоги Штольценберга[].

Незабаром у Москві було підписано таємну угоду про будівництво фабрики з виробництва смертельних газів. У спеціальних інструкціях, написаних Львом Троцьким і Михайлом Калініним, було відзначено, що газова зброя, вироблена на цій фабриці, буде постачатися на рівних умовах як в Червону армію, так і в німецькі збройні сили, в обхід Версальського договору. Місце для будівництва цієї фабрики було обрано в Самарі, а саме будівництво почалося негайно. До 1926 року планувалися ввести цехи з виробництва гірчичного газу, фосгену і хлору. За заслуги у розвитку газової зброї в Росії у 1932 році Габер стає почесним членом Академії наук СРСР.

Було ясно, що до початку виробництва газової зброї в СРСР пройде декілька років, а німецька армія хотіла мати її негайно. Тоді, за порадою Габера, лінії з виробництва хімічної зброї, демонтажу яких вимагали Англія і Франція, були переобладнані на виробництво хімічних препаратів для дезінфекції, що не було заборонено Версальським договором. Необхідні дослідження і розробки були представлені Габером і його інститутом. Серед речовин розроблених в ті дні Габеровським інститутом став згодом відомий газ-інсектицид Циклон Б.

Після втечі від нацистів до Англії, Габер працював протягом чотирьох місяців зі своїм колишнім помічником Вільямом Поупом в Кембриджському університеті. Потім хімік і майбутній перший президент Ізраїлю Хаїм Вейцман запропонував Габеру працювати в палестинському дослідному інституті Даніеля Сіффа в Реховоті (пізніше перейменований в Науково-дослідний інститут імені Вейцмана). Але важка англійська зима різко погіршила здоров'я Габера. Він переніс серцевий напад, видужав і виїхав на запрошення в січні 1934 року.

Фріц Габер помер у віці 65 років, 29 січня 1934 року, під час зупинки на відпочинок в Базелі (Швейцарія). Згідно з його заповітом, його прах був похований разом з прахом його першої дружини Клари в Базелі, а вся його величезна бібліотека була передана в Інститут Даніеля Сіффа в Реховоті. Рік по тому, в першу річницю його смерті, понад 500 його колишніх студентів і колег знехтували нацистськими погрозами та зібралися в Інституті кайзера Вільгельма, щоб віддати данину поваги життя і діяльності Габера.

Нагороди

image
Нагородний диплом до Нобелівської премії.

В культурі

30 вересня 2022 року шведська рок-група Sabaton випустила пісню «Батько», присвячену Габеру як «батькові хімічної зброї».

Див. також

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Jensen W. B. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118699814 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. Габер Фриц // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  6. NNDB — 2002.
    d:Track:Q1373513
  7. Фріц Габер отримав Нобелівську премію у 1919 році за 1918-й.
  8. SABATON - Father (Official Lyric Video) (укр.), процитовано 4 жовтня 2022
  9. Tatiana (30 вересня 2022). Announcing new EP trilogy “Echoes Of The Great War’’ – First EP "Weapons Of The Modern Age" OUT NOW!. Sabaton Official Website (амер.). Процитовано 4 жовтня 2022.

Джерела

  • Fritz Haber — The Nobel Prize in Chemistry 1918. Biography [ 12 лютого 2010 у Wayback Machine.]
  • HABER — A Biographical Film about Fritz Haber [ 16 липня 2009 у Wayback Machine.]
  • Photographs of Fritz Haber's life [ 2 лютого 2009 у Wayback Machine.]
  • A short biography of Fritz Haber, by Bretislav Friedrich [ 3 серпня 2009 у Wayback Machine.]
  • Encyclopedia Britannica: Nobel Prizes — Fritz Haber [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]
  • «The Synthesis of Ammonia from its Elements», Nobel Lecture, 2 June 1920 [ 26 березня 2009 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Fric Gaber nim Fritz Jakob Haber 9 grudnya 1868 29 sichnya 1934 nimeckij vchenij himik laureat Nobelivskoyi premiyi z himiyi roku za vinahid promislovoyi tehnologiyi virobnictva amiaku Fric Gabernim Fritz HaberGaber na vruchenni Nobelivskoyi premiyi 1919 Gaber na vruchenni Nobelivskoyi premiyi 1919 Narodivsya 9 grudnya 1868 1868 12 09 1 2 Breslau Sileziya Korolivstvo Prussiya 4 Pomer 29 sichnya 1934 1934 01 29 5 1 65 rokiv Bazel Shvejcariya 5 infarkt miokardaPohovannya dMisce prozhivannya Kembridzh Karlsrue SShAKrayina Nimechchina ShvejcariyaNacionalnist hasidizmDiyalnist himik fizik inzhener naukovo pedagogichnij pracivnik vikladach universitetuAlma mater Berlinskij universitetGaluz Fizichna himiyaZaklad Shvejcarskij federalnij universitet tehnologiyi Universitet KarlsruePosada tayemnij radnik i direktorVchene zvannya 1932 Naukovij stupin doktor filosofiyi 1896 Vchiteli Robert Vilgelm BunzenAspiranti doktoranti dChlenstvo Leopoldina Nacionalna akademiya nauk SShA 6 Akademiya nauk SRSR Bavarska akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i naukVijna Persha svitova vijnaVidomij zavdyaki dobriva vibuhivka proces Gabera himichna zbroyaU shlyubi z Klara ImmervarDiti d dNagorodi Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Licarskij hrest ordena domu Gogencollerniv z mechami na vijskovij strichci Fric Gaber u VikishovishiBiografiyaFric Gaber narodivsya v zamozhnij yevrejskij sim yi jogo batko Zikfrid Gaber buv bagatim torgovcem v Breslau sogodni Vroclav Polsha Jogo mati Paula Gaber pomerla pid chas pologiv U 1877 roci jogo batko odruzhivsya vdruge na Gedvizi Gamburger yaka narodila jomu troh dochok Fric otrimav himichnu osvitu v universitetah Berlina Breslau i Gejdelberga Svoyu chisto naukovu osvitu vin dopovniv tehnologichnoyu pidgotovkoyu u Vishij tehnichnij shkoli sho znahodilasya v peredmisti Berlina Sharlottenburzi Doktorsku disertaciyu vikonanu pid kerivnictvom K Libermana vin zahistiv u 1891 roci v Berlinskomu universiteti U 1894 roci Gaber stav asistentom u Vishij tehnichnij shkoli v Karlsrue v G Bunte Provedeni Bunte doslidzhennya gaziv viznachili zgodom napryamki osnovnih naukovih interesiv Gabera Vzhe u 1898 roci bula opublikovana jogo kniga Naris tehnichnoyi elektrohimiyi yaka pokazala sho molodij naturalist dobre opanuvav osnovni polozhennya ciyeyi naukovoyi galuzi U 1896 roci Gaber stav privat docentom Vishoyi tehnichnoyi shkoli cherez dev yat rokiv bula opublikovana jogo velika robota Termodinamika tehnichnih gazovih reakcij Roki z 1895 po 1911 v Karlsrue sam Gaber vvazhav najplidnishimi v jogo naukovij diyalnosti U cej chas vin rozrobiv fiziko himichni osnovi bagatotonnazhnogo virobnictva amiaku Za ci naukovi dosyagnennya Gaber buv udostoyenij v 1919 roci zvannya laureata Nobelivskoyi premiyi z himiyi Fric Gaber u laboratoriyi 1905 rik U 1901 roci molodij uchenij odruzhuyetsya na Klari Immervar vchenij himiku yaka zakinchila universitet v Breslau i bula pershoyu zhinkoyu kotra zahistila doktorsku disertaciyu z himiyi u comu universiteti Rik potomu u nih narodivsya sin German U tomu zh 1902 roci za znachni dosyagnennya v elektrohimiyi vyurcburzkij z yizd Nimeckogo Bunzenskogo Tovaristva obiraye Gabera ekspertom iz zboru materialiv ta pidgotovci zvitu po tehnichnomu ta osvitnomu napryamkah z rozvitku himiyi u Spoluchenih Shtatah Ameriki Gaber zhiv u Americi blizko 16 tizhniv vidvidav 11 universitetiv i kilka najznachnishih himichnih pidpriyemstv U 1906 roci Gaber stav nastupnikom Le Blana na posadi profesora fizichnoyi himiyi Vishoyi shkoli v Karlsrue U 1911 roci vchenij buv zaproshenij do Berlina na posadu direktora Institutu fizichnoyi himiyi ta elektrohimiyi pri Tovaristvi Kajzera Vilgelma yake bulo nezadovgo do cogo zasnovane i osnovnoyu metoyu yakogo bulo pogliblennya fundamentalnih rozrobok Spryamuvannya cih doslidzhen znachnoyu miroyu viznachalosya interesami monopolij prichomu vsi roboti sho provodilisya v Instituti fizichnoyi himiyi buli postavleni na sluzhbu vijskovoyi politiki Nimechchini Popri te sho Garber ne mig zijtisya harakterami z bagatma svoyimi kolegami u 1913 roci vin ne tilki znajomitsya ale j staye blizkim drugom Alberta Ejnshtejna Persha svitova vijnaDiv takozh Bojovi otrujni rechovini v Pershij svitovij vijni Gaber vvazhav osnovnim zavdannyam vchenogo v period Pershoyi svitovoyi vijni viddati vsi sili ta zdibnosti na blago batkivshini Z pochatkom vijni Gaber graye golovnu rol u rozvitku gazovoyi zbroyi masovogo urazhennya ta zasobiv zahistu vid himichnogo otruyennya rozroblyaye sposib vikoristannya smertelnogo gazu hloru i protigazi z absorbuvalnim filtrom jogo priznachayut kerivnikom himichnoyi sluzhbi nimeckih vijsk Fric Gaber osobisto navchav bijciv gazovogo pidrozdilu yak koristuvatisya gazovim balonom pid jogo kerivnictvom sluzhili majbutni nobelivski laureati Dzhejms Frank Gustav Lyudvig Gerc i Otto Gan 22 kvitnya 1915 roku Nimechchina provela masovanu hlornu ataku na Zahidnomu fronti v Belgiyi bilya mista Ipr vipustivshi za 17 godini zi svoyih pozicij mizh punktami Biksshute i Langemark hlor z 5 730 baloniv Rezultatom bitvi bilya Ipru sho trivav do seredini travnya stalo poslidovne ochishennya vid anglijciv i francuziv znachnoyi chastini teritoriyi Iprskogo vistupu Soyuzniki zaznali znachnih vtrat 15 tisyach soldativ otrimali urazhennya z nih 5 tisyach zaginuli Gazeti togo chasu tak pisali pro diyu hloru na organizm lyudini vodyanista slizova ridina postupovo zapovnyuye vsi legeni cherez sho vidbuvayetsya udushennya vnaslidok yakogo lyudi vmirali protyagom 1 abo 2 dniv Ti komu poshastilo vizhiti z bravih soldativ yakih z peremogoyu chekali vdoma peretvorilisya na slipih kalik zi spalenimi legenyami Za uspishne zdijsnennya gazovoyi ataki proti soyuznih vijsk Gaberu bulo nadano zvannya gauptmana rezervu nimeckih vijsk Sered tih hto ne podilyav radist voyennih peremog krayini ta uspihiv Gabera bula jogo druzhina Klara Hocha vona j namagalasya vsilyako dopomagati svoyemu cholovikovi ta navit pereklala anglijskoyu vsi jogo roboti zahoplennya Gabera rozrobkoyu himichnoyi zbroyi vona vvazhala ogidnim i varvarskim U tu nich koli Fric Gaber vpershe odyagnuv svij kapitanskij mundir i svyatkuvav pershe zastosuvannya zbroyi masovogo znishennya vlasnogo vinahodu i svoye pidvishennya Klara pokinchila zhittya samogubstvom 2 travnya 1915 vona vzyala armijskij pistolet cholovika i natisnula na gachok v sadu vlasnogo budinku Zakrivavlenu i vmirayuchu yiyi znajshov 13 richnij sin German Gaber ne mig zalishitisya navit na yiyi pohoron za nakazom nimeckogo komanduvannya vin terminovo viyihav nastupnogo dnya na shidnij front dlya pidgotovki novoyi gazovoyi ataki pid Bolimuvom pol Gmina Bolimow proti rosijskih vijsk U gazovij ataci provedenoyi proti rosiyan Gaber vpershe zastosuvav dobavku do hloru gaz fosgen yakij na vidminu vid hloru pronikav kriz vsi nayavni todi zasobi zahistu U rezultati ciyeyi gazovoyi ataki bulo otruyeno 34 oficeri ta 7 140 soldativ za inshimi vidomostyami bulo otruyeno blizko 9000 osib z yakih 4 oficeri ta 290 soldativ pomerli Gaber buv vpevnenij sho zastosuvannya gazovoyi zbroyi u vijni gumannishe nizh zastosuvannya konvencionalnoyi zbroyi oskilki ce vede do korotshih terminiv samoyi vijni Prote za Period pershoyi svitovoyi vijni vid gaziv zaginuli 92 000 soldativ i bilshe 1 300 000 soldativ zalishilisya invalidami Pislya zakinchennya Pershoyi Svitovoyi Vijni soyuzniki pred yavlyayut Nimechchini spisok z 900 vijskovih zlochinciv zokrema sered nih Fric Gaber Gaber hovaye vijskovu uniformu himichnih vijsk vlasnogo vinahodu vidroshuye borodu i pereyizhdzhaye do Shvejcariyi v Sankt Moric de bere Shvejcarske gromadyanstvo Ale duzhe skoro soyuzniki za nezrozumilih prichin vidklikayut zvinuvachennya proti Gabera i vin povertayetsya do Nimechchini Pislyavoyennij periodPopri zaperechennya vchenih krayin Antanti u 1919 roci Fricu Gaberu vruchayut Nobelivsku premiyu za sintez amiaku zi skladovih jogo elementiv zarezervovanu za nim she rik tomu Vidkrittya Gabera skazav u svoyij promovi na prezentaciyi A G Ekstrand chlen Shvedskoyi korolivskoyi akademiyi nauk vidayutsya nadzvichajno vazhlivimi dlya silskogo gospodarstva ta procvitannya lyudstva Porazka Nimechchini samogubstvo pershoyi druzhini zasudzhennya vchenogo anglijskimi amerikanskimi ta francuzkimi kolegami prizveli jogo do vazhkoyi depresiyi krim togo u nogo rozvinuvsya cukrovij diabet Popri ce vin proviv reorganizaciyu Institutu kajzera Vilgelma v Berlini v umovah zhorstkih obmezhen harakternih dlya povoyennoyi Nimechchini U 1919 roci Nimechchina pochinaye sekretnu programu z rozrobki ta virobnictva himichnoyi zbroyi pid kerivnictvom Frica Gabera Shob uniknuti inspekciyi zasnovanoyi Versalskim dogovorom roboti nad programoyu perevodyatsya u treti krayini v tomu chisli j do Radyanskogo Soyuzu 16 kvitnya 1922 pid chas Genuezkoyi konferenciyi v misti Rapallo Italiya buv ukladenij Rapallskij dogovir mizh RRFSR i Vejmarskoyu respublikoyu Vin oznachav zriv mizhnarodnoyi diplomatichnoyi izolyaciyi bilshovickoyi diktaturi Rosiyi Dogovir peredbachav negajne vidnovlennya v povnomu obsyazi diplomatichnih vidnosin mizh RRFSR i Nimechchinoyu Storoni vzayemno vidmovlyalisya vid pretenzij na vidshkoduvannya vijskovih vitrat i nevijskovih zbitkiv i domovlyalisya pro poryadok vregulyuvannya nayavnih rozbizhnostej Obidvi storoni viznali princip najbilshogo spriyannya yak osnovu yihnih pravovih ta ekonomichnih vidnosin zobov yazuvalisya spriyati rozvitku yihnih torgovelno ekonomichnih zv yazkiv Dogovir tak samo mistiv i sekretnu stattyu pro spivpracyu u rozvitku vijskovoyi tehnologiyi U sichni 1923 roci upovnovazheni predstavniki Radyanskoyi Rosiyi z yavilisya u Berlini shob zrobiti znachne zamovlennya na komponenti ozbroyen i poprositi finansovoyi dopomogi u Nimechchini Rosiya dala zgodu na budivnictvo zavodiv dlya virobnictva zaboronenogo ozbroyennya ta viprobuvan zaboronenih ozbroyen na svoyij teritoriyi Odrazu zh pislya berlinskoyi zustrichi glava armijskogo artilerijskogo departamentu viklikav do sebe Frica Gabera i zapitav yaka jmovirnist rozmishennya pidpriyemstv z virobnictva himichnoyi zbroyi v Rosiyi ta hto b mig ocholiti cej proyekt Gaber zaproponuvav Ditriha Shtolcenberga Nadali u svoyij avtobiografiyi napisanij v 1946 roci Volodimir Ipatov yakij obijmav v toj chas posadu zaviduvacha Himichnogo upravlinnya a takozh golovi Naukovo tehnichnogo viddilu NTO vidznachiv sho himichna zbroya v Radyanskomu Soyuzi navryad chi b koli nebud viroblyalasya bez aktivnoyi dopomogi Shtolcenberga dzherelo Nezabarom u Moskvi bulo pidpisano tayemnu ugodu pro budivnictvo fabriki z virobnictva smertelnih gaziv U specialnih instrukciyah napisanih Lvom Trockim i Mihajlom Kalininim bulo vidznacheno sho gazova zbroya viroblena na cij fabrici bude postachatisya na rivnih umovah yak v Chervonu armiyu tak i v nimecki zbrojni sili v obhid Versalskogo dogovoru Misce dlya budivnictva ciyeyi fabriki bulo obrano v Samari a same budivnictvo pochalosya negajno Do 1926 roku planuvalisya vvesti cehi z virobnictva girchichnogo gazu fosgenu i hloru Za zaslugi u rozvitku gazovoyi zbroyi v Rosiyi u 1932 roci Gaber staye pochesnim chlenom Akademiyi nauk SRSR Bulo yasno sho do pochatku virobnictva gazovoyi zbroyi v SRSR projde dekilka rokiv a nimecka armiya hotila mati yiyi negajno Todi za poradoyu Gabera liniyi z virobnictva himichnoyi zbroyi demontazhu yakih vimagali Angliya i Franciya buli pereobladnani na virobnictvo himichnih preparativ dlya dezinfekciyi sho ne bulo zaboroneno Versalskim dogovorom Neobhidni doslidzhennya i rozrobki buli predstavleni Gaberom i jogo institutom Sered rechovin rozroblenih v ti dni Gaberovskim institutom stav zgodom vidomij gaz insekticid Ciklon B Pislya vtechi vid nacistiv do Angliyi Gaber pracyuvav protyagom chotiroh misyaciv zi svoyim kolishnim pomichnikom Vilyamom Poupom v Kembridzhskomu universiteti Potim himik i majbutnij pershij prezident Izrayilyu Hayim Vejcman zaproponuvav Gaberu pracyuvati v palestinskomu doslidnomu instituti Danielya Siffa v Rehovoti piznishe perejmenovanij v Naukovo doslidnij institut imeni Vejcmana Ale vazhka anglijska zima rizko pogirshila zdorov ya Gabera Vin perenis sercevij napad viduzhav i viyihav na zaproshennya v sichni 1934 roku Fric Gaber pomer u vici 65 rokiv 29 sichnya 1934 roku pid chas zupinki na vidpochinok v Bazeli Shvejcariya Zgidno z jogo zapovitom jogo prah buv pohovanij razom z prahom jogo pershoyi druzhini Klari v Bazeli a vsya jogo velichezna biblioteka bula peredana v Institut Danielya Siffa v Rehovoti Rik po tomu v pershu richnicyu jogo smerti ponad 500 jogo kolishnih studentiv i koleg znehtuvali nacistskimi pogrozami ta zibralisya v Instituti kajzera Vilgelma shob viddati daninu povagi zhittya i diyalnosti Gabera NagorodiNagorodnij diplom do Nobelivskoyi premiyi Medal Libiha Nimecke himichne tovaristvo 1914 Inozemnij chlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk 1914 Zaliznij hrest 2 go klasu 28 lyutogo 1916 1 go klasu 1917 Korolivskij orden domu Gogencollerniv licarskij hrest z mechami 1917 Pochesnij doktor medicini universitetu Galle 1917 Chlen korespondent Bavarskoyi akademiyi nauk 1917 Pam yatna medal grupi armij Kronprinc 1917 Orden Koroni Prussiya 3 go klasu 30 serpnya 1918 Chlen Gettingenskoyi akademiyi nauk chlen korespondent 1918 inozemnij chlen 1927 Nobelivska premiya z himiyi 1918 Nimecke tovaristvo fizichnoyi himiyi imeni Bunzena 1918 nagorodzhenij odnochasno z Karlom Boshem Prezident Nimeckogo himichnogo tovarsistva 1923 Tovaristvo imperatora Vilgelma 1926 Medal Vilgelma Eksnera 1929 Pochesnij chlen Francuzkogo himichnogo tovaristva 1931 Pochesnij chlen Anglijskogo himichnogo tovaristva 1931 Pochesnij chlen Londonskogo tovaristva himichnoyi promislovosti 1931 Medal Rumforda Amerikanska akademiya mistectv i nauk 1932 Inozemnij chlen Nacionalnoyi akademiyi nauk SShA 1932 Pochesnij chlen Akademiyi nauk SRSR 1932 Chleni radi direktoriv Mizhnarodnogo soyuzu teoretichnoyi ta prikladnoyi himiyi 1929 33 vice prezident 1931 Medal Gete za mistectvo i naukuV kulturi30 veresnya 2022 roku shvedska rok grupa Sabaton vipustila pisnyu Batko prisvyachenu Gaberu yak batkovi himichnoyi zbroyi Div takozhCikl Borna Gabera Proces Gabera Bosha Bojovi otrujni rechovini v Pershij svitovij vijniPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Jensen W B Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 118699814 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Gaber Fric Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 NNDB 2002 d Track Q1373513 Fric Gaber otrimav Nobelivsku premiyu u 1919 roci za 1918 j SABATON Father Official Lyric Video ukr procitovano 4 zhovtnya 2022 Tatiana 30 veresnya 2022 Announcing new EP trilogy Echoes Of The Great War First EP Weapons Of The Modern Age OUT NOW Sabaton Official Website amer Procitovano 4 zhovtnya 2022 DzherelaFritz Haber The Nobel Prize in Chemistry 1918 Biography 12 lyutogo 2010 u Wayback Machine HABER A Biographical Film about Fritz Haber 16 lipnya 2009 u Wayback Machine Photographs of Fritz Haber s life 2 lyutogo 2009 u Wayback Machine A short biography of Fritz Haber by Bretislav Friedrich 3 serpnya 2009 u Wayback Machine Encyclopedia Britannica Nobel Prizes Fritz Haber 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine The Synthesis of Ammonia from its Elements Nobel Lecture 2 June 1920 26 bereznya 2009 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ