Залізці (до 1992 — Заложці, пол. Załoźce, нім. Saliszi) — селище Тернопільського району на півночі Тернопілля.
селище Залізці | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Тернопільська область | ||
Район | Тернопільський район | ||
Громада | Залозецька селищна громада | ||
Код КАТОТТГ | UA61040130010050614 | ||
Основні дані | |||
Засновано | 1483 | ||
Магдебурзьке право | 1520 | ||
Статус | із 2024 року | ||
Площа | 4.4 км² | ||
Населення | ▼ 2649 (01.01.2017) | ||
Густота | 615 осіб/км²; | ||
Поштовий індекс | 47234 | ||
Телефонний код | +380 3540 | ||
Географічні координати | H G O | ||
Водойма | Серет
| ||
Відстань | |||
Найближча залізнична станція: | Зборів (у с. Млинівці) | ||
До станції: | 24 км | ||
До райцентру: | |||
- фізична: | 24 км | ||
- автошляхами: | 28 км | ||
До обл. центру: | |||
- автошляхами: | 35 км | ||
Селищна влада | |||
Адреса | 47234, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт Залізці, вул. Шевченка, буд. 64 | ||
Голова селищної ради | Нога Андрій Зіновійович | ||
Карта | |||
Залізці | |||
Залізці | |||
Залізці у Вікісховищі |
У 1939—1941 роках та у 1944—1962 роках — районний центр Тернопільської області УРСР. Пізніше — центр селищної ради. Нині — адміністративний центр Залозецької селищної громади.
До Залізців приєднано хутори Дерехів, Зоряний (Бонзулі), Турчин.
Населення — 2816 осіб (2003).
Географія
Розташоване 17 км на південь від Підкаменя, 35 км на північ від Тернополя.
Через Залізці пролягли автошляхи Р39 Тернопіль — Броди — Червоноград та Т 2013 Кременець — Почаїв — Зборів.
Залізці розташовані по обидва боки річки Серет. На східних околицях селища в неї впадає річка Гук. На правому березі річки Серет знаходяться Старі Залізці, на лівобережжі — Нові Залізці, хоча адміністративно — це один населений пункт. Частина селища прилягає до , який тягнеться аж до с. Чистопади. Раніше став був значно більший, він пролягав від Залозець аж до с. Ратищі. Після невдалої меліорації водних ресурсів цього регіону в середині ХХ століття, площа ставу зменшилась в рази, значні території було заболочено. Однак Залозецький став і зараз лишається найбільшою водоймою Тернопільщини. Став перебуває у комунальній власності Залозецької громади.
Населення
За даними перепису 1999 року, проживало 2700 жителів. У путівникові Тернопільщиною за 1924 рік наводяться дані, що на початку XX століття у містечку проживало 8 тис. осіб.
Зміни населення | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1880 | 6 100 | — |
1910 | 7 275 | +19,3% |
1921 | 4 773 | -34,4% |
1939 | 6 350 | +33% |
1979 | 2 609 | -58,9% |
1989 | 2 691 | +3,1% |
2017 | 2 649 | -1,6% |
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,63% |
російська | 0,30% |
польська | 0,07% |
Історія
Поблизу Залізців виявлено археологічні пам'ятки доби пізньої бронзи.
Поблизу Залізців виявлено археологічні пам'ятки доби пізньої бронзи.
Перша писемна згадка про Залізці датується 1483 роком. Тоді вони були частиною Олеських маєтностей, що після смерті перейшли у власність його сина Петра Сененського. В документі уточнення кордону між Польщею і Великим Князівством Литовським (1546 р.) вказано, що Залізці (Залозцы) заклав пан Мартин. На початку XVI ст. король Сигізмунд I Старий подарував ці землі Мартину Каменецькому, який сприяв будівництву замку (за іншою версією, Мартин Каменецький став дідичем після одруження з донькою Петра Сененського Ядвигою). Після смерті Мартина Каменецького дідичем став його син Ян — ймовірно, подільський воєвода.
1516 року Залізці отримали статус міста, 1520 року — магдебурзьке право (прохання дідича Мартина Каменецького, дозвіл короля Сигізмунда I Старого). У 1578 р. рідні брати Ян та Альберт (Войцех) Каменецькі (сини ротмістра Ян Каменецького, який помер 5 лютого 1560 р.) поділили спадок: віддали Залізці разом з селами Гаї-за-Рудою, Гаї-Розтоцькі (Гаї Залозецькі) у власність молодшому брату Станіславу (мав посаду львівського підкоморія, помер 1612 р.).
Після Каменецьких власниками містечка була родини князів Вишневецьких (зокрема, Януш, Константин), Олеських, згодом — львівський староста Єжи Мнішек.
1603 року перед походом на Москву в Залізцях перебував Лжедмитрій I. 1604 — Єжи Мнішек, для допомоги Лжедмітрію I — своєму зятеві — захопити московський престол, заставив містечко за 40 тис. злотих угорському магнатові Ю. Другету. Після цих подій Залізці перейшли у власність Вишневецьких.
1649 полк Максима Кривоноса здобув місцевий замок. 1675 року татари, не взявши фортеці, знищили будівлі та посіви, тому 1677 року польський сейм звільнив жителів містечка від сплати податків на 12 років.
Під час Північної війни (1705–1712) Залізці зазнали частих нападів і руйнувань.
1743 року перейшли у власність до Потоцьких (до гетьмана коронного Юзефа Потоцького), які 1768 року продали містечко М. Ронікерові.
1772 року Залізці прилучені до Австрії. Містечко належало до , від 1788 — Золочівського округів (циркулів).
Від 1790 — власність графа Ігнація Мйончинського, його сина Матеуша, пізніше — В. Дідушицького.
У середині XVIII століття в Залізцях споруджено суконну фабрику, у другій половині XIX ст. збудовані водяний млин, цегельня, винокур. з-д.
Під час І світової війни Залізці зазнали значних руйнувань, населення було евакуйоване.
Від вересня 1920 містечко — під владою Польщі. Діяли «Просвіта», «Сокіл», «Відродження» та інші українські товариства, кооперативи.
17 вересня 1939 в Залізці увійшла Червона Армія.
У січні 1940 р. створено (існував до кінця 1962 р., коли Залізці перейшли до 3борівського р-ну).
Від 9 липня 1941 до 23 березня 1944 р. Залізці перебували під німецько-нацистською окупацією. В цей період діяв (турдовий табір), в'язні якого працювали на дорожніх роботах.
7 березня 1944 р. Залізці ненадовго зайняв партизанський загін М. Шукаєва.
У 1961 р. Залізцям надано статус селища міського типу (смт).
У ніч на 11 травня 2014 року невідомі підпалили храм Покрови Пресвятої Богородиці Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ у селищі, вчинили зневагу на Святими Тайнами.
Символіка
Герб
Матір Божа з дитиною на руках.
Пам'ятки
Залозецьке джерело
Залозецьке джерело — гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення. Розташоване нижче від дамби ставу біля колишнього кафе «Рибалка». Оголошене об'єктом природно-заповідного фонду рішенням виконкому Тернопільскої обласної ради від 26. 12. 1983 № 496. Перебуває у віданні Залозецької селищної ради. Площа — 0,01 га. Під охороною — джерело питної води, цінне у науково-пізнавальному, оздоровчому та естетичному значеннях.
Залозецький замок
Зведений у 1516 р. за сприяння Марціна Каменецького. Побудований з пісковика, у плані чотирикутний з 4-ярусними баштами і комірами з підйомним мостом, перекинутим через рів з водою. Житлові будови розташовувались вздовж периметру стін — північної і південної. У північній частині був 2-поверховий палац. У північно-західній частині розташовувалися 2-ярусні каземати з арочним проїздом головних воріт по центральній осі фасаду та кутовою, неправильною в плані 5-гранною баштою. В'їзна брама мала білокам'яний портал з рустованих пілястр, що несли антаблемент . Підвальний ярус башти, перекритий напівциркульним зведенням, вів з двору замку вузьким довгим коридором і сполучається з казематами. Перебудовувався замок наприкінці XVI ст. та в першій половині XVIII ст. Замок обороняв жителів від татар та турків, захищав поляків від облог козаків. За хазяйнування тут Вишневецьких та Потоцьких замок перетворюється на панську резиденцію. З цього замку в 1604 році Лжедмітрій І за підтримки короля Сіґізмунда ІІІ Вази та власника замку — князя Костянтина Вишневецького готував похід на Москву.
Після того, як Потоцькі залишили Заложці, нові власники замку перетворюють замок на фабрику сукна, потім влаштовують в старовинних стінах бровар.
На сьогоднішній день збереглися фрагменти північної та західної стіни, напівпідвальний поверх з вузьким коридором.
З замком пов'язана легенда: «Літом 1675 року замок взяли в облогу турки та татарами. Після двох невдалих спроб взяти замок приступом, вирішили поворожити. Мовляв, як Аллах скаже — так і буде. Для ворожби взяли чорну курку, її завдання полягало визначати в яку сторону потрібно рухатись війську. Курка, побігла туди, звідки її принесли, у турецький табір. Це сприйняли, як знак до відступу і облога була знята».
Костел був побудований з пісковика в XV ст. В 1547 році сини Мартина Каменецького зробили фундуш для костелу. Собою поєднував стилі пізньої готики та ренесансу. В 1730 році перебудовується коштом Юзефа Потоцького в бароковому стилі. Тут в криптах знайшли свій спочинок князі Костянтин та Януш Вишнівецькі. На сьогоднішній день перебуває в руїнах. Подекуди проступають залишки поліхромії на стінах, збереглися вітражні решітки.
Покровська церква і дзвіниця
Зведена в 1740 році, як костел. У другій половині XIX ст. над нефом зведений декоративний розділ, а бічні фасади увінчані щипцями.
Дзвіниця розташована на південь від церкви, є архітектурним твором в стилі пізнього бароко. Складається з 4-х пілонів, об'єднаних арками і несучих антаблементів з фігурним фронтоном, завершеним сегментним зламом багатопрофільного карнизу.
Церква Святої Трійці
Греко-католицьку церкву Святої Трійці було зведено у Старих Залізцях на початку ХХ ст. Парох Старих Залізців о. В. Склепкович був головою місцевого осередку товариства «Просвіта». Тепер храм належить ПЦУ
Костел після Другої світової війни закрили. У 1994 р. його передали римсько-католицькій громаді. Зараз сюди приїздять для відправ священики з Тернополя
Пам'ятники
- Т. Шевченку (1995),
- В. Якубовському (1997, скульптор В. Садовник),
- пам'ятний знак «Залізці 1483 р.»
- односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1984)
- воїнам Радянської Армії (1958) — збудований на одній із могил радянських воїнів (4 та 1 індивідуальна),
- Пам'ятний знак «Залізці 1483 р.»
- Меморіальний комплекс полеглим у німецько-радянській війні
- Загальний вигляд Меморіального комплексу
- Пам'ятник Т. Г. Шевченку
- Пам'ятник В. Якубовському
- Пам'ятник Т. Шевченку
Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва. Розташований навпроти селищної ради.
Встановлений 1995 р. Автор невідомий.
Скульптура, постамент – бетон.
Скульптура – 3,2 м, постамент – 1,5 м.
- Скульптура Матері Божої
Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва. Розташована біля церкви.
Виготовлена із каменю.
Скульптура — 1,2 м, постамент — 3х0,8х0,8 м, площа — 0,0004 га.
Соціальна сфера
Діють спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов, музична школа, будинок культури, бібліотека, лікарня, кілька аптек, відділення зв'язку, пекарня, спиртозавод, завод продтоварів, ПП «Скала», ВАТ «Агропромтехніка», рибгосп, перукарня тощо.
Міста-побратими
, Норвегія
Відомі люди
Уродженці
- Бойко Максим — музикант (тромбоніст, бас-гітарист) гуртів «TaRuta», «Проперганджа», «Без Голови», «Юркеш» (також бек-вокал), «Гайдамаки»
- Бутринський М. — релігійний та громадський діяч
- Дучинський Е. — художник
- Євтушенко Олег Іванович (* 1952) — український лікар-онколог, доктор медичних наук, професор
- Музика Ярослава — художник
- — піаністка, педагог, племінниця С.Крушельницької
- Марія Антоніна Казецька-Монгенрот (пол. Maria Antonina Kazecka; 1880, Залізці, Австро-Угорщина нині Тернопільського району — травень 1938, Львів, Польська Республіка) — польська поетеса, письменниця, культурна і громадська діячка, що жила і працювала на території сучасної України.
- Дольницький Ісидор — видатний учений-богослов
- Хоміцький О. — педагог і літератор
- Якубовський Володимир («Бондаренко») (1915—1 червня 1947) — курінний УПА, шеф штабу УПА ВО-3 «Лисоня»
- Ярмаш Григорій — футболіст, гравець національної збірної України з футболу
- Петро Боярський - новомученик, священник УПЦ (1972 - 17 листопада 1993).
- Григус Іван — український військовослужбовець, розстріляний в полоні росіян 22 лютого 2024
Пов'язані із Залізцями
Проживали
- Голубович Сидір — адвокат, громадсько-політичний діяч,
- Кос-Анатольський Анатолій — композитор, на честь якого названа Залозецька ДМШ.
- Фортуна Василь — посол до Галицького сейму 1-го скликання (1861—1866 роки) від округу Залізці — Зборів
- Складан Софія — активна діячка національно-визвольного руху на Залозеччині (ОУН-УПА).
Працювали
- — ксьондз, громадський діяч, репресований, був тут адміністратором парафії.
Парламентські посли від Залізців
- Олійник Петро — землевласник (господар ґрунту) з Бліха, посол Галицького сейму 4-го скликання.
Дідичі
- Юзеф Потоцький, помер в місцевому замку
- Станіслав Потоцький — надав значну суму для будівництва костелу авґустіянів у місті.
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — .
- Лозинський, Роман (2005). Етнічний склад населення Львова (у контексті суспільного розвитку Галичини). Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка. ISBN .
- . books.google.com.ua. Архів оригіналу за 9 квітня 2016. Процитовано 29 березня 2016..
- Spieralski Z. Kamienecki Jan h. Pilawa (1524—1560) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XI/…, zeszyt…. — 638 s. — S. 514. (пол.)
- Похід на Москву / П. Блавацький. – Київ: Видавець Корбуш, 2020. – 208 с.
- Золочів // «Галицька брама». — № 1—2 (145—146), 2007 (січень—лютий). — 40 с. — С. 26
- . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 7 червня 2014.
- . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 7 червня 2014.
- . Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2014. Процитовано 11 січня 2007.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 11 березня 2007. Процитовано 11 січня 2007.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 11 березня 2007. Процитовано 11 січня 2007.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Podkamień // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 404. (пол.).— S. 404. (пол.)
- . Архів оригіналу за 14 червня 2006. Процитовано 11 січня 2007.
- . Архів оригіналу за 11 березня 2007. Процитовано 11 січня 2007.
- . Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 31 серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 31 серпня 2014.
- Богдан Андрушків. Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили. — Тернопіль: Підручники і посібники, 1998.
- У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 60. : іл. —
- Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 р. № 112.
- Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 27 січня 2010 року № 16.
- Залозецька громада відтепер має місто-побратима у Норвегії | Терміново новини Тернополя (укр.). 8 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
- Відомий український гурт «Гайдамаки» має тернопільську душу [ 25 березня 2016 у Wayback Machine.] // Тернопільські позитивні новини/
- Józef Białynia Chołodecki: Zakładnicy miasta Lwowa w niewoli rosyjskiej 1915-1918 (z odbitką fotograficzną zakładników. Lwów: 1930, s. 104.
- нині Зборівський район, Тернопільської області
- "Ми не вірили до останнього": зустріли тіло бійця з Тернопільщини, якого розстріляли в полоні.
- Олексюк Василь. Залозецький край. — Дрогобич, 2004.
- Ханас В. Врубель Адам // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 310. — .
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів: Тріада плюс, 2010. — C. 167.
- Barącz S. Pamiątki miasta Stanisławowa.— Lwów, 1858. — S. 108. (пол.)
- Dymnicka-Wołoszyńska H. Stanisław Potocki h. Pilawa (1698—1760) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1984. — T. XXVIII/1, zeszyt 116. — S. 158. (пол.)
Джерела
- Савченко І. Залізці [ 1 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 241. — .
- Фесик Л. Залізці [ 3 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Література
- Пам'ятники містобудування і архітектури Української РСР. — К. : «Будівельник», 1983—1986.
- Barącz S. Załoźce. — Poznań : W. Simon, 1889. — 31 s. (пол.)
- Załoźce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 354. (пол.) — S. 354—355. (пол.)
- Дубик М.Г. Довідник про табори, тюрми та гетто на окупованій території України (1941 - 1944). — Київ, —2000. —С. 160
Посилання
- Гебрейський усе-світ Галичини. Заложці [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Незалежний культурологічний часопис «Ї».
- Залізці [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Замки та храми України.
- Петро Власенко. Залізці [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Україна — фотопрогулянки.
- Підкамінь та околиці [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] / Поступ.
- Василь, Солтис (27 березня 2024). Найбільшу водойму Тернопільщини повернули у комунальну власність | Терноград (укр.). Процитовано 28 березня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zalizci do 1992 Zalozhci pol Zalozce nim Saliszi selishe Ternopilskogo rajonu na pivnochi Ternopillya selishe Zalizci Gerb Zalizciv Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Ternopilskij rajon Gromada Zalozecka selishna gromada Kod KATOTTG UA61040130010050614 Osnovni dani Zasnovano 1483 Magdeburzke pravo 1520 Status iz 2024 roku Plosha 4 4 km Naselennya 2649 01 01 2017 Gustota 615 osib km Poshtovij indeks 47234 Telefonnij kod 380 3540 Geografichni koordinati 49 47 45 pn sh 25 22 41 sh d H G O Vodojma Seret Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Zboriv u s Mlinivci Do stanciyi 24 km Do rajcentru fizichna 24 km avtoshlyahami 28 km Do obl centru avtoshlyahami 35 km Selishna vlada Adresa 47234 Ternopilska obl Ternopilskij r n smt Zalizci vul Shevchenka bud 64 Golova selishnoyi radi Noga Andrij Zinovijovich Karta Zalizci Zalizci Zalizci u Vikishovishi U 1939 1941 rokah ta u 1944 1962 rokah rajonnij centr Ternopilskoyi oblasti URSR Piznishe centr selishnoyi radi Nini administrativnij centr Zalozeckoyi selishnoyi gromadi Do Zalizciv priyednano hutori Derehiv Zoryanij Bonzuli Turchin Naselennya 2816 osib 2003 GeografiyaRoztashovane 17 km na pivden vid Pidkamenya 35 km na pivnich vid Ternopolya Cherez Zalizci prolyagli avtoshlyahi R39 Ternopil Brodi Chervonograd ta T 2013 Kremenec Pochayiv Zboriv Zalizci roztashovani po obidva boki richki Seret Na shidnih okolicyah selisha v neyi vpadaye richka Guk Na pravomu berezi richki Seret znahodyatsya Stari Zalizci na livoberezhzhi Novi Zalizci hocha administrativno ce odin naselenij punkt Chastina selisha prilyagaye do yakij tyagnetsya azh do s Chistopadi Ranishe stav buv znachno bilshij vin prolyagav vid Zalozec azh do s Ratishi Pislya nevdaloyi melioraciyi vodnih resursiv cogo regionu v seredini HH stolittya plosha stavu zmenshilas v razi znachni teritoriyi bulo zabolocheno Odnak Zalozeckij stav i zaraz lishayetsya najbilshoyu vodojmoyu Ternopilshini Stav perebuvaye u komunalnij vlasnosti Zalozeckoyi gromadi NaselennyaZa danimi perepisu 1999 roku prozhivalo 2700 zhiteliv U putivnikovi Ternopilshinoyu za 1924 rik navodyatsya dani sho na pochatku XX stolittya u mistechku prozhivalo 8 tis osib Zmini naselennya Rik Naselennya Zmina 1880 6 100 1910 7 275 19 3 1921 4 773 34 4 1939 6 350 33 1979 2 609 58 9 1989 2 691 3 1 2017 2 649 1 6 Bunker chasiv I svitovoyi vijni v Zalizcyah Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 63 rosijska 0 30 polska 0 07 IstoriyaPoblizu Zalizciv viyavleno arheologichni pam yatki dobi piznoyi bronzi Poblizu Zalizciv viyavleno arheologichni pam yatki dobi piznoyi bronzi Persha pisemna zgadka pro Zalizci datuyetsya 1483 rokom Todi voni buli chastinoyu Oleskih mayetnostej sho pislya smerti perejshli u vlasnist jogo sina Petra Senenskogo V dokumenti utochnennya kordonu mizh Polsheyu i Velikim Knyazivstvom Litovskim 1546 r vkazano sho Zalizci Zalozcy zaklav pan Martin Na pochatku XVI st korol Sigizmund I Starij podaruvav ci zemli Martinu Kameneckomu yakij spriyav budivnictvu zamku za inshoyu versiyeyu Martin Kameneckij stav didichem pislya odruzhennya z donkoyu Petra Senenskogo Yadvigoyu Pislya smerti Martina Kameneckogo didichem stav jogo sin Yan jmovirno podilskij voyevoda 1516 roku Zalizci otrimali status mista 1520 roku magdeburzke pravo prohannya didicha Martina Kameneckogo dozvil korolya Sigizmunda I Starogo U 1578 r ridni brati Yan ta Albert Vojceh Kamenecki sini rotmistra Yan Kameneckogo yakij pomer 5 lyutogo 1560 r podilili spadok viddali Zalizci razom z selami Gayi za Rudoyu Gayi Roztocki Gayi Zalozecki u vlasnist molodshomu bratu Stanislavu mav posadu lvivskogo pidkomoriya pomer 1612 r Pislya Kameneckih vlasnikami mistechka bula rodini knyaziv Vishneveckih zokrema Yanush Konstantin Oleskih zgodom lvivskij starosta Yezhi Mnishek 1603 roku pered pohodom na Moskvu v Zalizcyah perebuvav Lzhedmitrij I 1604 Yezhi Mnishek dlya dopomogi Lzhedmitriyu I svoyemu zyatevi zahopiti moskovskij prestol zastaviv mistechko za 40 tis zlotih ugorskomu magnatovi Yu Drugetu Pislya cih podij Zalizci perejshli u vlasnist Vishneveckih 1649 polk Maksima Krivonosa zdobuv miscevij zamok 1675 roku tatari ne vzyavshi forteci znishili budivli ta posivi tomu 1677 roku polskij sejm zvilniv zhiteliv mistechka vid splati podatkiv na 12 rokiv Pid chas Pivnichnoyi vijni 1705 1712 Zalizci zaznali chastih napadiv i rujnuvan 1743 roku perejshli u vlasnist do Potockih do getmana koronnogo Yuzefa Potockogo yaki 1768 roku prodali mistechko M Ronikerovi 1772 roku Zalizci prilucheni do Avstriyi Mistechko nalezhalo do vid 1788 Zolochivskogo okrugiv cirkuliv Vid 1790 vlasnist grafa Ignaciya Mjonchinskogo jogo sina Mateusha piznishe V Didushickogo U seredini XVIII stolittya v Zalizcyah sporudzheno sukonnu fabriku u drugij polovini XIX st zbudovani vodyanij mlin cegelnya vinokur z d Pid chas I svitovoyi vijni Zalizci zaznali znachnih rujnuvan naselennya bulo evakujovane Vid veresnya 1920 mistechko pid vladoyu Polshi Diyali Prosvita Sokil Vidrodzhennya ta inshi ukrayinski tovaristva kooperativi 17 veresnya 1939 v Zalizci uvijshla Chervona Armiya U sichni 1940 r stvoreno isnuvav do kincya 1962 r koli Zalizci perejshli do 3borivskogo r nu Vid 9 lipnya 1941 do 23 bereznya 1944 r Zalizci perebuvali pid nimecko nacistskoyu okupaciyeyu V cej period diyav turdovij tabir v yazni yakogo pracyuvali na dorozhnih robotah 7 bereznya 1944 r Zalizci nenadovgo zajnyav partizanskij zagin M Shukayeva U 1961 r Zalizcyam nadano status selisha miskogo tipu smt U nich na 11 travnya 2014 roku nevidomi pidpalili hram Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Ternopilsko Zborivskoyi arhiyeparhiyi UGKC u selishi vchinili znevagu na Svyatimi Tajnami SimvolikaGerb Matir Bozha z ditinoyu na rukah Pam yatkiKolishnya sinagoga Zalozecke dzherelo Figura svyatoyi Anni kolo dzherela v Zalizcyah Dokladnishe Zalizecke dzherelo Zalozecke dzherelo gidrologichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Roztashovane nizhche vid dambi stavu bilya kolishnogo kafe Ribalka Ogoloshene ob yektom prirodno zapovidnogo fondu rishennyam vikonkomu Ternopilskoyi oblasnoyi radi vid 26 12 1983 496 Perebuvaye u vidanni Zalozeckoyi selishnoyi radi Plosha 0 01 ga Pid ohoronoyu dzherelo pitnoyi vodi cinne u naukovo piznavalnomu ozdorovchomu ta estetichnomu znachennyah Zalozeckij zamok Reshtki zamku Dokladnishe Zalozeckij zamok Panorama Zalozeckogo zamku Zvedenij u 1516 r za spriyannya Marcina Kameneckogo Pobudovanij z piskovika u plani chotirikutnij z 4 yarusnimi bashtami i komirami z pidjomnim mostom perekinutim cherez riv z vodoyu Zhitlovi budovi roztashovuvalis vzdovzh perimetru stin pivnichnoyi i pivdennoyi U pivnichnij chastini buv 2 poverhovij palac U pivnichno zahidnij chastini roztashovuvalisya 2 yarusni kazemati z arochnim proyizdom golovnih vorit po centralnij osi fasadu ta kutovoyu nepravilnoyu v plani 5 grannoyu bashtoyu V yizna brama mala bilokam yanij portal z rustovanih pilyastr sho nesli antablement Pidvalnij yarus bashti perekritij napivcirkulnim zvedennyam viv z dvoru zamku vuzkim dovgim koridorom i spoluchayetsya z kazematami Perebudovuvavsya zamok naprikinci XVI st ta v pershij polovini XVIII st Zamok oboronyav zhiteliv vid tatar ta turkiv zahishav polyakiv vid oblog kozakiv Za hazyajnuvannya tut Vishneveckih ta Potockih zamok peretvoryuyetsya na pansku rezidenciyu Z cogo zamku v 1604 roci Lzhedmitrij I za pidtrimki korolya Sigizmunda III Vazi ta vlasnika zamku knyazya Kostyantina Vishneveckogo gotuvav pohid na Moskvu Kostel Svyatogo Antoniya Pislya togo yak Potocki zalishili Zalozhci novi vlasniki zamku peretvoryuyut zamok na fabriku sukna potim vlashtovuyut v starovinnih stinah brovar Na sogodnishnij den zbereglisya fragmenti pivnichnoyi ta zahidnoyi stini napivpidvalnij poverh z vuzkim koridorom Z zamkom pov yazana legenda Litom 1675 roku zamok vzyali v oblogu turki ta tatarami Pislya dvoh nevdalih sprob vzyati zamok pristupom virishili povorozhiti Movlyav yak Allah skazhe tak i bude Dlya vorozhbi vzyali chornu kurku yiyi zavdannya polyagalo viznachati v yaku storonu potribno ruhatis vijsku Kurka pobigla tudi zvidki yiyi prinesli u tureckij tabir Ce sprijnyali yak znak do vidstupu i obloga bula znyata Kostel Svyatogo Antoniya Kostel buv pobudovanij z piskovika v XV st V 1547 roci sini Martina Kameneckogo zrobili fundush dlya kostelu Soboyu poyednuvav stili piznoyi gotiki ta renesansu V 1730 roci perebudovuyetsya koshtom Yuzefa Potockogo v barokovomu stili Tut v kriptah znajshli svij spochinok knyazi Kostyantin ta Yanush Vishnivecki Na sogodnishnij den perebuvaye v ruyinah Podekudi prostupayut zalishki polihromiyi na stinah zbereglisya vitrazhni reshitki cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Pokrovska cerkva i dzvinicya Zvedena v 1740 roci yak kostel U drugij polovini XIX st nad nefom zvedenij dekorativnij rozdil a bichni fasadi uvinchani shipcyami Dzvinicya roztashovana na pivden vid cerkvi ye arhitekturnim tvorom v stili piznogo baroko Skladayetsya z 4 h piloniv ob yednanih arkami i nesuchih antablementiv z figurnim frontonom zavershenim segmentnim zlamom bagatoprofilnogo karnizu cerkva Presvyatoyi Trijci Cerkva Svyatoyi Trijci Greko katolicku cerkvu Svyatoyi Trijci bulo zvedeno u Starih Zalizcyah na pochatku HH st Paroh Starih Zalizciv o V Sklepkovich buv golovoyu miscevogo oseredku tovaristva Prosvita Teper hram nalezhit PCU kostel Neporochnogo Zachattya Divi Mariyi Kostel Neporochnogo Zachattya Divi Mariyi Kostel pislya Drugoyi svitovoyi vijni zakrili U 1994 r jogo peredali rimsko katolickij gromadi Zaraz syudi priyizdyat dlya vidprav svyasheniki z TernopolyaPam yatnikiT Shevchenku 1995 V Yakubovskomu 1997 skulptor V Sadovnik pam yatnij znak Zalizci 1483 r odnoselcyam poleglim u nimecko radyanskij vijni 1984 voyinam Radyanskoyi Armiyi 1958 zbudovanij na odnij iz mogil radyanskih voyiniv 4 ta 1 individualna Pam yatnij znak Zalizci 1483 r Memorialnij kompleks poleglim u nimecko radyanskij vijni Zagalnij viglyad Memorialnogo kompleksu Pam yatnik T G Shevchenku Pam yatnik V Yakubovskomu Pam yatnik T Shevchenku Shojnoviyavlena pam yatka monumentalnogo mistectva Roztashovanij navproti selishnoyi radi Vstanovlenij 1995 r Avtor nevidomij Skulptura postament beton Skulptura 3 2 m postament 1 5 m Skulptura Materi Bozhoyi Shojnoviyavlena pam yatka monumentalnogo mistectva Roztashovana bilya cerkvi Vigotovlena iz kamenyu Skulptura 1 2 m postament 3h0 8h0 8 m plosha 0 0004 ga Socialna sferaDiyut specializovana zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv z pogliblenim vivchennyam inozemnih mov muzichna shkola budinok kulturi biblioteka likarnya kilka aptek viddilennya zv yazku pekarnya spirtozavod zavod prodtovariv PP Skala VAT Agropromtehnika ribgosp perukarnya tosho Mista pobratimi NorvegiyaVidomi lyudiUrodzhenci Bojko Maksim muzikant trombonist bas gitarist gurtiv TaRuta Propergandzha Bez Golovi Yurkesh takozh bek vokal Gajdamaki Butrinskij M religijnij ta gromadskij diyach Duchinskij E hudozhnik Yevtushenko Oleg Ivanovich 1952 ukrayinskij likar onkolog doktor medichnih nauk profesor Muzika Yaroslava hudozhnik pianistka pedagog pleminnicya S Krushelnickoyi Mariya Antonina Kazecka Mongenrot pol Maria Antonina Kazecka 1880 Zalizci Avstro Ugorshina nini Ternopilskogo rajonu traven 1938 Lviv Polska Respublika polska poetesa pismennicya kulturna i gromadska diyachka sho zhila i pracyuvala na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini Dolnickij Isidor vidatnij uchenij bogoslov Homickij O pedagog i literator Yakubovskij Volodimir Bondarenko 1915 1 chervnya 1947 kurinnij UPA shef shtabu UPA VO 3 Lisonya Yarmash Grigorij futbolist gravec nacionalnoyi zbirnoyi Ukrayini z futbolu Petro Boyarskij novomuchenik svyashennik UPC 1972 17 listopada 1993 Grigus Ivan ukrayinskij vijskovosluzhbovec rozstrilyanij v poloni rosiyan 22 lyutogo 2024 Pov yazani iz Zalizcyami Prozhivali Golubovich Sidir advokat gromadsko politichnij diyach Kos Anatolskij Anatolij kompozitor na chest yakogo nazvana Zalozecka DMSh Fortuna Vasil posol do Galickogo sejmu 1 go sklikannya 1861 1866 roki vid okrugu Zalizci Zboriv Skladan Sofiya aktivna diyachka nacionalno vizvolnogo ruhu na Zalozechchini OUN UPA Pracyuvali ksondz gromadskij diyach represovanij buv tut administratorom parafiyi Parlamentski posli vid Zalizciv Olijnik Petro zemlevlasnik gospodar gruntu z Bliha posol Galickogo sejmu 4 go sklikannya Didichi Yuzef Potockij pomer v miscevomu zamku Stanislav Potockij nadav znachnu sumu dlya budivnictva kostelu avgustiyaniv u misti PrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2017 roku PDF zip www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 22 zhovtnya 2021 Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J 696 s ISBN 966 528 197 6 Lozinskij Roman 2005 Etnichnij sklad naselennya Lvova u konteksti suspilnogo rozvitku Galichini Lviv Vidavnichij centr LNU imeni Ivana Franka ISBN 966 613 378 4 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih books google com ua Arhiv originalu za 9 kvitnya 2016 Procitovano 29 bereznya 2016 Spieralski Z Kamienecki Jan h Pilawa 1524 1560 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk Tom XI zeszyt 638 s S 514 pol Pohid na Moskvu P Blavackij Kiyiv Vidavec Korbush 2020 208 s ISBN 978 966 2955 49 1 Zolochiv Galicka brama 1 2 145 146 2007 sichen lyutij 40 s S 26 Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 7 chervnya 2014 Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 7 chervnya 2014 Arhiv originalu za 28 sichnya 2019 Procitovano 28 sichnya 2019 Arhiv originalu za 4 bereznya 2014 Procitovano 11 sichnya 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 11 bereznya 2007 Procitovano 11 sichnya 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 11 bereznya 2007 Procitovano 11 sichnya 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Podkamien Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1887 T VIII S 404 pol S 404 pol Arhiv originalu za 14 chervnya 2006 Procitovano 11 sichnya 2007 Arhiv originalu za 11 bereznya 2007 Procitovano 11 sichnya 2007 Arhiv originalu za 3 veresnya 2014 Procitovano 31 serpnya 2014 Arhiv originalu za 2 listopada 2014 Procitovano 31 serpnya 2014 Bogdan Andrushkiv Nekropoli Ternopilshini abo pro sho rozpovidayut movchazni mogili Ternopil Pidruchniki i posibniki 1998 U kameni bronzi graniti ilyustrovanij almanah Ternopil TzOV Terno graf 2014 S 60 il ISBN 978 966 457 202 3 Nakaz upravlinnya kulturi Ternopilskoyi ODA vid 18 zhovtnya 2005 r 112 Nakaz upravlinnya kulturi Ternopilskoyi ODA vid 27 sichnya 2010 roku 16 Zalozecka gromada vidteper maye misto pobratima u Norvegiyi Terminovo novini Ternopolya ukr 8 serpnya 2023 Procitovano 8 serpnya 2023 Vidomij ukrayinskij gurt Gajdamaki maye ternopilsku dushu 25 bereznya 2016 u Wayback Machine Ternopilski pozitivni novini Jozef Bialynia Cholodecki Zakladnicy miasta Lwowa w niewoli rosyjskiej 1915 1918 z odbitka fotograficzna zakladnikow Lwow 1930 s 104 nini Zborivskij rajon Ternopilskoyi oblasti Mi ne virili do ostannogo zustrili tilo bijcya z Ternopilshini yakogo rozstrilyali v poloni Oleksyuk Vasil Zalozeckij kraj Drogobich 2004 Hanas V Vrubel Adam Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 310 ISBN 966 528 197 6 Chornovol I 199 deputativ Galickogo sejmu Lviv Triada plyus 2010 C 167 Baracz S Pamiatki miasta Stanislawowa Lwow 1858 S 108 pol Dymnicka Woloszynska H Stanislaw Potocki h Pilawa 1698 1760 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz 1984 T XXVIII 1 zeszyt 116 S 158 pol DzherelaSavchenko I Zalizci 1 lipnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 241 ISBN 966 00 0610 1 Fesik L Zalizci 3 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Literatura Pam yatniki mistobuduvannya i arhitekturi Ukrayinskoyi RSR K Budivelnik 1983 1986 Baracz S Zalozce Poznan W Simon 1889 31 s pol Zalozce Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 354 pol S 354 355 pol Dubik M G Dovidnik pro tabori tyurmi ta getto na okupovanij teritoriyi Ukrayini 1941 1944 Kiyiv 2000 S 160PosilannyaPortal Ternopilshina Gebrejskij use svit Galichini Zalozhci 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Nezalezhnij kulturologichnij chasopis Yi Zalizci 23 veresnya 2015 u Wayback Machine Zamki ta hrami Ukrayini Petro Vlasenko Zalizci 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Ukrayina fotoprogulyanki Pidkamin ta okolici 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Postup Vasil Soltis 27 bereznya 2024 Najbilshu vodojmu Ternopilshini povernuli u komunalnu vlasnist Ternograd ukr Procitovano 28 bereznya 2024