Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Гаї́-Розто́цькі — село в Україні, у Залозецькій селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області.
село Гаї-Розтоцькі | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Гаї-Розтоцькі з пташиного польоту | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Тернопільська область | ||||
Район | Тернопільський район | ||||
Громада | Залозецька селищна громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA61040130060096436 | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | |||||
Населення | 1 113 | ||||
Площа | 15 км² | ||||
Густота населення | 69,6 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 47232 | ||||
Телефонний код | +380 3540 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 49°49′14″ пн. ш. 25°24′35″ сх. д. / 49.82056° пн. ш. 25.40972° сх. д.Координати: 49°49′14″ пн. ш. 25°24′35″ сх. д. / 49.82056° пн. ш. 25.40972° сх. д. | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 47234, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт Залізці, вул. Шевченка, буд. 64 | ||||
Карта | |||||
Гаї-Розтоцькі | |||||
Гаї-Розтоцькі | |||||
Мапа | |||||
Гаї-Розтоцькі у Вікісховищі |
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Залозецької селищної громади.
Населення — 1113 осіб (2012 р.).
Історія
Перша писемна згадка — 1785 рік. Землі належали в XVI ст. до Олеських маєтностей і були власністю воєводи Мартина Каменецького, а потім магнатів Вишневецьких та Потоцьких.
Розбудовуватися почало після великої пожежі 1830 року, яка майже повністю знищила розташовані поблизу Залізці. Вихідці з них, викупивши шмат землі у монастиря святого Августина, заснували поселення. Село розкинулось на берегах ярів і урочищ. Земля тут глиниста, придатна до вирощування садів. Селяни називали себе міщанами, бо походили з міста. Займалися садівництвом і бджільництвом. Зібраний урожай і мед возили до Тернополя, Львова, та навіть до Варшави і Гданська, від чого мали великий прибуток. Крім садівництва, у Гаях Розтоцьких робили вози, бочки, виправляли шкіри й ткали.
Недалеко від села є Гостра гора, вкрита мішаним лісом, — з покладами вапняку, який також є на Ушеровій горі й Шведовому камені. Ці гори є початком хребта Товтрів, що беруть початок у Підкамені. На Ушеровій горі (426 м над рівнем моря) був бастіон російських, а потім австрійських військ під час Першої світової війни. Шведів камінь також пов’язаний з військово-оборонною фортифікацією. Тут під час Північної війни (1705-1712 рр.) збудували укріплення шведські війська.
У часи Першої світової війни село було знищене, а населення виселене до Південної Австрії. Після війни культурне життя села підіймала молодь, що навчалась у Тернополі, Золочеві та Львові. У 30-х роках створено читальню "Просвіти", при якій утворились товариство "Січ" та кооператив "Згода". Був також духовий оркестр, яким керував Володимир Романевич.
Під час Другої світової війни до Червоної Армії насильно мобілізували 89 чоловіків (разом з Гаями-за-Рудою), 21 з них загинув. В селі була станиця "стрибків", яку роззброїли українські повстанці у 1944 р. У час визвольної боротьби 1940-1950 рр. населення Гаїв Розтоцьких брало в ній активну участь. Серед вояків УПА був навіть поляк Антін Яворський (розстріляний НКВД у 1945 р.). У лавах УПА боролися станичні Стефа Задвірна та Степан Левицький, зв’язкова Анастасія Левицька, кущовий провідник Антін Питляр ("Ярослав"), повстанці Олексій Левицький ("Грізний", "Олег"), Северин Хоміцький ("Музика"), Дмитро Нестор та Петро Левицький, бойовики СБ ОУН Ярослав Макар ("Олень"), Григорій Левицький ("Чорний") та Григорій Хоміцький ("Нечай"), районний референт пропаганди ОУН Заложцівського району Борис Питляр ("Явір") та підрайонний референт пропаганди Ярослав Питляр ("Байда"), повстанці Адольф Базан, Роман Баран, Василь Біляк, Іван Вихор, Ярослав Волинець, Михайло Кисіль, Катерина Левицька, Северин Максимів, Василь Рудакевич, Іван Сович.
До Першої світової війни була двокласна школа. Після війни, у 1925 році, збудовану нову чотирикласну школу. Директором був Петро Макар. У 1944 р. — школа семирічна, а з 1973 р. — середня.
Село газифіковане у 1999 р.
Гаї-Розтоцькі колишній Адміністративний центр Гаєрозтоцької сільської ради. Від 2020 року Гаї-Розтоцькі в складі Залозецької селищної громади. До села приєднано хутір Крутяки. Хутір Закамінь виключений з облікових даних у зв'язку із переселенням мешканців.
Релігія
У селі є чинна мурована греко-католицька церква святого Вознесіння, збудована у 1992 році, капличка Божої Матері, 6 «фігур» та 2 кам’яні хрести.
Пам'ятники
Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1974; скульптор В. Млинко, архітектор Л. Довбенчук), насипано символічну могилу воякам УПА.
Скульптура святого Миколая
У XVIII ст. в селі, в один момент, почали помирати діти від невідомої хвороби. Щоб смерті припинилися, родина Сідловських пожертвувала фігуру святого Миколая, яку встановили на межі Зборівського і Кременецького районів. Також було посаджено чотири липи. І тоді, недуга відступила.
Під час Другої світової війни німці прокладаючи воєнний шлях зрізали липи, а фігуру перенесли на подвір'я жителя села.
Після того, як припинився войовничий атеїзм скульптуру повернуто на первісне місце. Нині за фігурою доглядає прародичка фундатора Франка Сідловська.
- Фігура св. Антонія
- Фігура св. Миколая
- Пам'ятний знак воїнам-землякам, які загинули в роки Другої світової війни
Соціальна сфера
Діє гає-розтоцьке НВК (збудована у 1989 р.), Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, ПАП «Розтоцьке», фермерські господарства, крамниці, колишні колгоспні землі розпайовані.
- Гає-Розтоцька ЗОШ І-ІІІ ступенів
- Сільський будинок культури
Персоналії
Народилися
- Зіновій Моравський — український господарник, керівник у системі автомобільного транспорту Тернопільської області.
- Михайло Покиданець — український художник, вишивальник.
- проживав і похований доктор хімічних наук, професор Казимир Патриляк.
- проживав і похований килимар І. Покиданець.
- член Національної спілки журналістів України, краєзнавець Григорій Жук.
- Центральна вулиця села
- Стара студня біля хутора Крутяки
Примітки
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- Зборівщина: історія і сьогодення [Історико-краєзнавчий нарис] / Уклад. Бігус М.Б., Тернопіль, 2008. — С. 130, 142, 146, 151, 153
- Гаї-Розтоцькі http://teren.in.ua/regions/hayiroztotski [ 16 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Грицько-Юрчук, О. Святий Миколаю, омофор твій нам оборона // Свобода. — 2007. — 22 груд. — С. 5. — (Скарбничка віри).
Література
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — .
- Олексюк В. Залозецький край. Історико-краєзнавчий збірник. — Дрогобич: Коло, 2004. — С. 354—357.
Посилання
Сайт села Гаї-Розтоцькі [ 25 травня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin lyutij 2017 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami lyutij 2017 Gayi Rozto cki selo v Ukrayini u Zalozeckij selishnij gromadi Ternopilskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti selo Gayi Roztocki Gerb Prapor Gayi Roztocki z ptashinogo polotuGayi Roztocki z ptashinogo polotu Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Ternopilskij rajon Gromada Zalozecka selishna gromada Kod KATOTTG UA61040130060096436 Osnovni dani Zasnovane Naselennya 1 113 Plosha 15 km Gustota naselennya 69 6 osib km Poshtovij indeks 47232 Telefonnij kod 380 3540 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 49 14 pn sh 25 24 35 sh d 49 82056 pn sh 25 40972 sh d 49 82056 25 40972 Koordinati 49 49 14 pn sh 25 24 35 sh d 49 82056 pn sh 25 40972 sh d 49 82056 25 40972 Misceva vlada Adresa radi 47234 Ternopilska obl Ternopilskij r n smt Zalizci vul Shevchenka bud 64 Karta Gayi Roztocki Gayi Roztocki Mapa Gayi Roztocki u Vikishovishi Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Zalozeckoyi selishnoyi gromadi Naselennya 1113 osib 2012 r IstoriyaPersha pisemna zgadka 1785 rik Zemli nalezhali v XVI st do Oleskih mayetnostej i buli vlasnistyu voyevodi Martina Kameneckogo a potim magnativ Vishneveckih ta Potockih Rozbudovuvatisya pochalo pislya velikoyi pozhezhi 1830 roku yaka majzhe povnistyu znishila roztashovani poblizu Zalizci Vihidci z nih vikupivshi shmat zemli u monastirya svyatogo Avgustina zasnuvali poselennya Selo rozkinulos na beregah yariv i urochish Zemlya tut glinista pridatna do viroshuvannya sadiv Selyani nazivali sebe mishanami bo pohodili z mista Zajmalisya sadivnictvom i bdzhilnictvom Zibranij urozhaj i med vozili do Ternopolya Lvova ta navit do Varshavi i Gdanska vid chogo mali velikij pributok Krim sadivnictva u Gayah Roztockih robili vozi bochki vipravlyali shkiri j tkali Nedaleko vid sela ye Gostra gora vkrita mishanim lisom z pokladami vapnyaku yakij takozh ye na Usherovij gori j Shvedovomu kameni Ci gori ye pochatkom hrebta Tovtriv sho berut pochatok u Pidkameni Na Usherovij gori 426 m nad rivnem morya buv bastion rosijskih a potim avstrijskih vijsk pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Shvediv kamin takozh pov yazanij z vijskovo oboronnoyu fortifikaciyeyu Tut pid chas Pivnichnoyi vijni 1705 1712 rr zbuduvali ukriplennya shvedski vijska U chasi Pershoyi svitovoyi vijni selo bulo znishene a naselennya viselene do Pivdennoyi Avstriyi Pislya vijni kulturne zhittya sela pidijmala molod sho navchalas u Ternopoli Zolochevi ta Lvovi U 30 h rokah stvoreno chitalnyu Prosviti pri yakij utvorilis tovaristvo Sich ta kooperativ Zgoda Buv takozh duhovij orkestr yakim keruvav Volodimir Romanevich Cerkva svyatogo Voznesinnya Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni do Chervonoyi Armiyi nasilno mobilizuvali 89 cholovikiv razom z Gayami za Rudoyu 21 z nih zaginuv V seli bula stanicya stribkiv yaku rozzbroyili ukrayinski povstanci u 1944 r U chas vizvolnoyi borotbi 1940 1950 rr naselennya Gayiv Roztockih bralo v nij aktivnu uchast Sered voyakiv UPA buv navit polyak Antin Yavorskij rozstrilyanij NKVD u 1945 r U lavah UPA borolisya stanichni Stefa Zadvirna ta Stepan Levickij zv yazkova Anastasiya Levicka kushovij providnik Antin Pitlyar Yaroslav povstanci Oleksij Levickij Griznij Oleg Severin Homickij Muzika Dmitro Nestor ta Petro Levickij bojoviki SB OUN Yaroslav Makar Olen Grigorij Levickij Chornij ta Grigorij Homickij Nechaj rajonnij referent propagandi OUN Zalozhcivskogo rajonu Boris Pitlyar Yavir ta pidrajonnij referent propagandi Yaroslav Pitlyar Bajda povstanci Adolf Bazan Roman Baran Vasil Bilyak Ivan Vihor Yaroslav Volinec Mihajlo Kisil Katerina Levicka Severin Maksimiv Vasil Rudakevich Ivan Sovich Do Pershoyi svitovoyi vijni bula dvoklasna shkola Pislya vijni u 1925 roci zbudovanu novu chotiriklasnu shkolu Direktorom buv Petro Makar U 1944 r shkola semirichna a z 1973 r serednya Selo gazifikovane u 1999 r Gayi Roztocki kolishnij Administrativnij centr Gayeroztockoyi silskoyi radi Vid 2020 roku Gayi Roztocki v skladi Zalozeckoyi selishnoyi gromadi Do sela priyednano hutir Krutyaki Hutir Zakamin viklyuchenij z oblikovih danih u zv yazku iz pereselennyam meshkanciv ReligiyaU seli ye chinna murovana greko katolicka cerkva svyatogo Voznesinnya zbudovana u 1992 roci kaplichka Bozhoyi Materi 6 figur ta 2 kam yani hresti Pam yatnikiSporudzheno pam yatnik poleglim u nimecko radyanskij vijni voyinam odnoselcyam 1974 skulptor V Mlinko arhitektor L Dovbenchuk nasipano simvolichnu mogilu voyakam UPA Skulptura svyatogo Mikolaya U XVIII st v seli v odin moment pochali pomirati diti vid nevidomoyi hvorobi Shob smerti pripinilisya rodina Sidlovskih pozhertvuvala figuru svyatogo Mikolaya yaku vstanovili na mezhi Zborivskogo i Kremeneckogo rajoniv Takozh bulo posadzheno chotiri lipi I todi neduga vidstupila Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni nimci prokladayuchi voyennij shlyah zrizali lipi a figuru perenesli na podvir ya zhitelya sela Pislya togo yak pripinivsya vojovnichij ateyizm skulpturu povernuto na pervisne misce Nini za figuroyu doglyadaye prarodichka fundatora Franka Sidlovska Figura sv Antoniya Figura sv Mikolaya Pam yatnij znak voyinam zemlyakam yaki zaginuli v roki Drugoyi svitovoyi vijniSocialna sferaDiye gaye roztocke NVK zbudovana u 1989 r Budinok kulturi biblioteka FAP viddilennya zv yazku PAP Roztocke fermerski gospodarstva kramnici kolishni kolgospni zemli rozpajovani Gaye Roztocka ZOSh I III stupeniv Silskij budinok kulturiPersonaliyiNarodilisya Zinovij Moravskij ukrayinskij gospodarnik kerivnik u sistemi avtomobilnogo transportu Ternopilskoyi oblasti Mihajlo Pokidanec ukrayinskij hudozhnik vishivalnik prozhivav i pohovanij doktor himichnih nauk profesor Kazimir Patrilyak prozhivav i pohovanij kilimar I Pokidanec chlen Nacionalnoyi spilki zhurnalistiv Ukrayini krayeznavec Grigorij Zhuk Centralna vulicya sela Stara studnya bilya hutora KrutyakiPrimitki www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 22 zhovtnya 2021 Zborivshina istoriya i sogodennya Istoriko krayeznavchij naris Uklad Bigus M B Ternopil 2008 S 130 142 146 151 153 Gayi Roztocki http teren in ua regions hayiroztotski 16 kvitnya 2016 u Wayback Machine Gricko Yurchuk O Svyatij Mikolayu omofor tvij nam oborona Svoboda 2007 22 grud S 5 Skarbnichka viri LiteraturaTernopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J 696 s ISBN 966 528 197 6 Oleksyuk V Zalozeckij kraj Istoriko krayeznavchij zbirnik Drogobich Kolo 2004 S 354 357 PosilannyaSajt sela Gayi Roztocki 25 travnya 2017 u Wayback Machine