Георг Кепплер (нім. Georg Keppler; 7 травня 1894, Майнц — 16 червня 1966, Гамбург) — німецький офіцер Ваффен-СС, СС-обергрупенфюрер і генерал Ваффен-СС, кавалер Лицарського хреста Залізного хреста (1940). Учасник Першої та Другої світових війн, у роки німецько-радянської війни командував дивізіями СС «Тотенкопф», «Норд», «Дас Райх», I, III та XVIII корпусами СС.
Георг Кепплер | |||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Georg Keppler | |||||||||||||||
Народження | 7 травня 1894 Майнц, Велике герцогство Гессен | ||||||||||||||
Смерть | 16 червня 1966 (72 роки) Гамбург | ||||||||||||||
Країна | Німецька імперія Веймарська республіка Третій Рейх | ||||||||||||||
Вид збройних сил | Райхсгеер Рейхсвер Ваффен-СС | ||||||||||||||
Рід військ | піхота танкові війська | ||||||||||||||
Освіта | Військове училище в Глогау | ||||||||||||||
Роки служби | 1913–1945 | ||||||||||||||
Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[1] | ||||||||||||||
Член | СС[1] | ||||||||||||||
Звання | Обергруппенфюрер СС, генерал військ СС | ||||||||||||||
Формування | 2-га танкова дивізія СС «Дас Райх» 3-тя танкова дивізія СС «Тотенкопф» | ||||||||||||||
Командування | 3-тя танкова дивізія СС «Тотенкопф» 6-та гірська дивізія СС «Норд» 2-га танкова дивізія СС «Дас Райх» 1-й танковий корпус СС 3-й танковий корпус СС 18-й корпус СС | ||||||||||||||
Війни / битви | |||||||||||||||
Нагороди | |||||||||||||||
Георг Кепплер у Вікісховищі |
Біографія
Військова кар'єра
- 10 жовтня 1935 — СС-штурмбаннфюрер
- 20 квітня 1937 — СС-оберштурмбаннфюрер
- 20 квітня 1938 — СС-штандартенфюрер
- 13 травня 1940 — СС-оберфюрер
- 9 листопада 1940 — СС-бригадефюрер та генерал-майор Ваффен-СС
- 30 січня 1942 — СС-групенфюрер та генерал-лейтенант Ваффен-СС
- 20 квітня 1944 — СС-обергрупенфюрер та генерал Ваффен-СС
Георг Кепплер народився 7 травня 1894 року у місті Майнц, розташованому недалеко від Вісбадена і Франкфурта-на-Майні в родині кадрового офіцера, який закінчив свою військову кар'єру у званні оберста. 28 лютого 1913 року молодий юнак був зарахований до Імперської армії у званні фанен-юнкера і 19 червня 1914 року після закінчення навчання у військовому училищі в Глогау отримав звання лейтенанта. Для проходження служби молодого офіцера направили в престижний 73-й фузилерний піхотний полк, що носив ім'я генерал-фельдмаршала принца (нім. Füsilier-Regiment „General-Feldmarschall Prinz Albrecht von Preußen“ (Hannoversches) Nr. 73).
Перша світова
З початком Першої світової війни у складі полку на Західному фронті. Під час боїв у Франції він командував піхотним взводом. З перших боїв молодий лейтенант проявив себе хоробрим і розпорядчим командиром. Але, вже 29 серпня 1914 року був важко контужений у бою. Після одужання Г. Кепплера направили для проходження подальшої служби в 19-у резервну дивізію. Командування відзначило відважного офіцера нагородами за бойові відзнаки: Залізним хрестом 1-го і 2-го ступеня, Ганзейським хрестом і Хрестом військових заслуг.
Інтербелум
Після завершення війни Г. Кепплера звільнили з армії не відразу — демобілізація проходила протягом майже року. Спочатку його перевели в піхотний полк в Позені, столиці Верхньої Сілезії. Німців в цій області було трохи менше половини населення — мільйон з 2,2 мільйона, решта були переважно поляками. Коли у серпні 1919 року спалахнуло перше Сілезьке повстання проти німецького управління Верхньою Сілезією, Г. Кепплер взяв активну участь у придушенні повстання. Реакція армії була жорстокою: близько 2 500 поляків були або повішені, або розстріляні за свою участь у заворушенні. Фактично корпусам Фрайкора вдалося відстояти чималу частину Сілезії, не допустивши, щоб польські націоналісти встановили над нею контроль. Лише у березні 1921 року Верхньосілезьке питання було вирішене на плебісциті остаточно. За його підсумками веймарській Німеччини відійшло 2/3 спірної території, а Польщі — 1/3, де знаходилися всі залізні рудники Сілезії і 80 % антрацитових копалень. Німеччина втратила 18 % загального видобутку вугілля і 70 % — цинку. За свою участь у боях в 1919 році з поляками в Сілезії Кепплер отримав спеціальну відзнаку — «Сілезького орла» 1-го ступеня.
Наприкінці 1919 року обер-лейтенант Г. Кепплер був звільнений з лав армії. 31 січня 1920 року був у тому ж званні був прийнятий на службу в поліцію безпеки в Ганновері. 21 червень 1920 року він отримав чергове звання гауптмана. У Ганновері Г. Кепплер прослужив шість років, причому в 1924 році став командиром поліцейської роти. 1 липня 1926 року був переведений у земельну поліцію (нім. Landespolizei) невеликого тюрінгського міста Гільдбурггаузен, а в 1928 році був призначений радником до управління земельної поліції Тюрінгії. З 1929 року Кепплер командував загоном земельної поліції в Єні (Тюрингія).
1 жовтня 1930 року гауптман шуцполіції вступив у НСДАП, отримавши партійний номер 338 211, і став брати участь у діяльності місцевих загонів СА. 1 липня 1931 року його отримав звання майора шуцполіції.
Після приходу нацистів до влади 30 січня 1933 року стрімкого злету в кар'єрі Г. Кепплера спочатку не відбулося. З початку з жовтня 1933 по червень 1934 року Г. Кепплер обіймав командні пости в полку земельної поліції в Мюнхені, а 20 листопада 1933 був призначений командиром шуцполіції в Готі — третьому за величиною місті Тюрингії, більше були лише Гера і Єна, а столиця землі Веймар мала практично таку ж кількість населення (трохи більше 45 тисяч чоловік).
16 березня 1935 року імперський уряд прийняв Закон про створення вермахту, оголосивши введення загальної військової повинності і різке збільшення збройних сил. Новій армії потрібні були досвідчені офіцери, і одним з найважливіших джерел, де Військове міністерство могло черпати командні кадри, була земельна поліція Німеччини. Тисячі ветеранів Першої світової війни, що займали командні посади в поліції, отримали можливість повернутися на військову службу. У вермахт відбирали кращих, а Г. Кепплер був саме таким. 24 травня 1935 року Г. Кепплер офіційно залишив службу в поліції і через кілька днів був зарахований на службу до 32-го піхотного полку вермахту. Звання майора за ним було збережено. 32-й полк був знову сформованим і входив до складу дислокованої в Гемніці 24-ї піхотної дивізії. Основу її офіцерських кадрів склали саме колишні ветерани Першої світової, звільнені у відставку в 1919—1920 роках.
Однак одночасно тривав процес підбору кваліфікованих офіцерів у щойно створені частини посилення СС. У війська СС пішли офіцери — ветерани Першої світової війни, серед яких опинився і Г. Кепплер — велику роль в переведенні зіграли не тільки його праві настрої, а й можливості для подальшої кар'єри, яких було значно більше, ніж у вермахті. До того ж Г. Кепплера приваблювала ідея створення ударних штурмових частин — не «сіра піхота», а елітні збройні формування. Вже 10 жовтня 1935 року він звільнився з армії і вступив у частину СС, отримав СС-№ 273 799, чин СС-штурмбанфюрера (що відповідало майору вермахту) і був призначений командиром 1-го штурмбанна 1-го штандарта СС «Дойчланд». 3-м штурмбанном того ж штандарта командував Ф. Штайнер.
20 квітня 1937 року Г. Кепплеру присвоїли звання СС-оберштурмбанфюрер.
У ніч на 12 березня 1938 німецькі війська вступили в Австрію і встановили контроль над її територією; австрійська армія отримала наказ не чинити опір. У цій обстановці більшість громадян Австрії 13 березня 1938 висловилося за аншлюс, і Австрія стала частиною Третього рейху. 13 березня відбувся урочистий в'їзд до Відня Адольфа Гітлера, де роль почесної варти виконували солдати Г. Кепплера. За участь в аншлюсі Г. Кепплер (як і багато його підлеглих) отримав пам'ятну медаль «13 березня 1938».
23 березня 1938 року у Відні був сформований новий штандарт частин посилення СС. Спочатку він отримав назву 3-го штандарта СС частин посилення СС (нім. SS-Standarte 3/SSVT). Ядро нового штандарта склали військовослужбовці, відряджені з штандарта СС «Дойчланд», до яких були додані австрійські добровольці. Командиром штандарта став СС-оберштурмбанфюрер Г. Кепплер, який вже 20 квітня того ж року отримав наступне звання СС-штандартенфюрера. Наприкінці 1938 року 3-й штандарт СС отримав нове почесне ім'я: він став іменуватися штандартом СС «Фюрер». Підрозділи штандарта розмістилися в таборах у Відні, Граці і Клагенфурті і почали інтенсивні тренування.
У жовтні 1938 року Г. Кепплер командував своїм штандартом під час окупації Судетської області в жовтні 1938 року, а в березні 1939 року брав участь у захопленні всій території Чехії. Після цього штандарт був розквартирований в Празі і став іменуватися вартовим полком імперського протектора Богемії і Моравії (нім. Wach-Regiment des Reichsprotektors von Böhmen und Mähren). До кінця 1938 року чисельність полку досягла майже 2,5 тисячі осіб. Однак, до початку Другої світової війни повністю завершити тренування і перетворити штандарт на готову до військових дій бойову частину йому не вдалося. За станом на вересень 1939 року штандарт «Фюрер» складався з трьох батальйонів (фактично мотопіхотних) чотириротного складу, 13-ї мотоциклетної роти, 14-ї роти вогневої підтримки, 15-ї протитанкової роти, взводу розвідувальних бронемашин, саперного взводу і оркестру. 1-м батальйоном полку командував СС-штурмбанфюрер Вільгельм Біттріх, 2-м — австрієць СС-штурмбанфюрер Фріц фон Шольц Едлер фон Реранче, 3-м — штурмбанфюрер СС .
Друга світова
У Польській кампанії від «Лейбштандарта СС Адольф Гітлер», у складі німецької армії взяли участь у захопленні Польщі штандарти «Дойчланд» і «Германія». Штандарт СС «Фюрер» перебував з охоронними завданнями на «Західному валі» — на випадок нападу англо-французьких військ. Після завершення кампанії розпочалося формування дивізії СС — майбутньої «Дас Рейх», до складу якої увійшли полки «Дойчланд», «Германія» і «Фюрер». Полк Г. Кепплера підпорядковувався 26-му армійському корпусу генерала артилерії А. Водріга.
У ніч на 10 травня 1940 року напередодні вторгнення Г. Кепплер і Й. Дітріх почали потайне висування до німецько-голландського кордону. Вранці «Фюрер» почав наступ, діючи в авангарді 207-ї піхотної дивізії генерал-лейтенанта . 10 травня полк (тимчасово посилений 1-м батальйоном «Лейбштандарт») в районі Арнема форсував Іссель, прорвав слабкі позиції противника на лінії «Греббе» і повернув на Утрехт.
13 травня 1940 року через три дні після початку Голландської операції Г. Кепплеру за успішне виконання бойових завдань було присвоєне чергова звання СС-оберфюрер та одночасно нагороджено планками до Залізного хреста як 2-го, так і 1-го ступеня. 14 травня Верховне командування ухвалило рішення про перекидання дивізії посилення СС проти французьких військ, залишивши добивати залишки голландської армії частинам вермахту.
24 травня полк «Фюрер», діючи в складі дивізії Гауссера, вийшов у район Ісберга і вступив у важкі бої з англо-французькими військами (в основному з британськими) на каналі Ла-Басса (в районі Мервіля). Бої точилися на зовнішньому кільці блокованого Дюнкерського угруповання. 27 травня полки «Фюрер» і «Германія» отримали наказ наступати на Дьеп, причому по сильно пересіченій місцевості. Саме на цей період кампанії припали найважчі втрати полку: його частини потрапили під перехресний обстріл британської артилерії, але не зупинили атаку, що стало наслідком безглуздої загибелі значної кількості есесівців. У цих боях позначилися головні недоліки частин посилення СС: занадто низька підготовка (в порівнянні з вермахтом) молодшого командного складу і, як наслідок, занадто високий відсоток загибелі офіцерів і унтер-офіцерів. У той же час полк Г. Кепплера зазнав найменших втрат серед частин СС, тому що командир приділяв особливу увагу підготовці офіцерських кадрів, не роблячи ставку, як інші, виключно на тренування бойових якостей своїх підлеглих. Однак, незважаючи на втрати, есесівцям поставлену задачу вдалося виконати, і вже в ніч на 28 травня франко-британські війська почали відступ у північному напрямку.
В останніх числах травня полк «Фюрер» отримав поповнення та увійшов до складу 16-го моторизованого корпусугенерала кінноти Е. Гепнера танкової групи Клейста. 6 червня есесівський полк форсував Сомму, почавши розвивати наступ у південному напрямку. Увечері того ж дня есесівці Кепплера почали операцію з форсування річки . На ранок наступного дня йому вдалося за підтримки дивізійної артилерії зломити опір французьких військ, які закріпилися на південному березі і захопити два плацдарми. Протягом трьох діб точилися важкі і кровопролитні бої, після чого командування ухвалило рішення про перекидання групи генерала Клейста на північний схід від Парижа, і плацдарми на південному березі Ера були залишені. 12 червня французький фронт впав, і через два дні група «Клейст» отримала наказ рухатися до Діжона — столиці Бургундії — з метою відрізати французькі війська, що чинили опір, спираючись на лінію Мажино в Ельзас-Лотарингії. На завершальному етапі кампанії полку «Фюрер» вже не довелося взяти участь у повноцінних бойових діях, в основному він займався ліквідацією розрізнених французьких частин, які чинили незначний спротив. Лише в ніч на 17 червня Г. Кепплеру довелося взяти участь у відбитті контратаки французів, а потім у проведенні контрудару на Ессуа — Шатійон — Беньє-ле-Жуїф. Це були останні спроби опору, і потім німецькі війська просувалися по захоплених територія лише тріумфальним маршем, захоплюючи тисячі полонених, сотні одиниць техніки і величезні запаси озброєння і військового майна.
19 липня 1940 року після тріумфального завершення Французької кампанії частини посилення СС були офіційно перейменовані фюрером у Ваффен-СС. Г. Гіммлеру було надано право сформувати у Головному управлінні СС, що створилося у серпні 1940 року під командуванням СС-групенфюрера Г. Юттнера.
Багато офіцерів у частинах СС отримали вищі нагороди Третього Рейха. 4 липня 1940 року першим кавалером Лицарського хреста Залізного хреста став улюбленець фюрера , а 15 серпня Лицарським хрестом були нагороджені командири двох її полків — «Дойчланд» (Фелікс Штайнер) і «Фюрер» (Георг Кепплер). 4 вересня 1940 року за результатами кампанії також був відзначений Лицарським хрестом був нагороджений командир ударної групи 11-ї роти полку СС-гауптшарфюрер .
З літа 1940 року німецькі війська у Франції, в тому числі й частини посилення СС, проводили інтенсивну підготовку до операції «Зеєлове» — висадки на Британські острови. З вересня полк виконував окупаційні функції в Західній Франції.
9 листопада 1940 року Г. Кепплер отримав звання СС-бригадефюрера і генерал-майора Ваффен-СС.
28 березня 1941 року у зв'язку із загостреним суспільно-політичної ситуації на Балканах дивізія СС «Райх» у повному складі почала перекидання до Румунії, де зосередилася в районі міста Тімішоара. 6 квітня полк «Фюрер» почав наступ на Белград. Югославська армія виявилася непідготовленою до війни, й 12 квітня, змітаючи на своєму шляху ослаблені частини противника, дивізія «Райх» увірвалася в Белград, а 17 квітня югославська армія капітулювала.
Після завершенні кампанії в Югославії дивізію перекинули до Польщі, де вона приступила до підготовки до вторгнення до СРСР. Полк СС «Фюрер» СС-бригадефюрера Г. Кепплера у складі дивізії СС «Райх» увійшов до 46-го моторизованого корпусу (генерала танкових військ Г. фон Фітингофа 2-ї танкової групи. В оперативній побудові танкової групи генерал-полковника Г. Гудеріана XXXXVI моторизований корпус входив до другого ешелону й мав завдання з початком воєнних дій діяти на Брестському напрямку, рушити в обхід Бреста з півночі та півдня на схід.
Німецько-радянська війна
22 червня 1941 року розпочалося вторгнення німецького вермахту до Радянського Союзу. В результаті битви основні сили радянського Західного фронту опинилися в оточенні і були частково розгромлені, частково дезертирували, частково пішли в партизани, частково потрапили в полон. 28 червня німецькі війська взяли Мінськ. Долаючи опір Червоної армії, дивізія СС «Райх» стрімко рвалася до Москви і 10 липня досягла Єльні на річці Десна.
6 липня 1941 командир дивізії СС «Мертва голова», що діяла у складі 4-ї танкової групи, Теодор Ейке був важко поранений. Автомобіль, в якому він їхав на свій командний пункт, підірвався на радянській міні; Т. Ейке сильно пошкодив праву ногу і був евакуйований до Берліна, де лікувався до вересня. Командування дивізією тимчасово прийняв начальник її штабу СС-штурмбанфюрер Г. Ламмердінг. 11 липня Г. Гіммлер віддав наказ про призначення Георга Кепплера виконуючим обов'язки командира дивізії СС «Мертва голова» замість пораненого Ейке. У цей час «Мертва голова» вела дивізією важкі бої в районі озера Ільмень. 19 липня командир LVI моторизованого корпусу (до якого входила нова дивізія Г. Кепплера) генерал танкових військ Еріх фон Манштейн перекинув дивізію прикрити свій правий фланг. В результаті есесівцям довелося вести бойові дії на південь від озера Ільмень, де місцевість була багата густими лісами і болотами.
Потім дивізія була передана в XXVIII армійський корпус генерал від інфантерії , і їй була поставлена задача прорвати позиції противника по річці . 10 серпня німці, за підтримки штурмової авіації, пішли на штурм. Незважаючи на великі втрати — радянська артилерія вела шквальний вогонь, а власна загрузла в болоті, — частинам Г. Кепплера вдалося захопити передмостові зміцнення і відбити кілька контратак. Однак розвинути наступ Г. Кепплеру не дали — М. Вікторин наказав дивізії прикрити фланг корпусу.
У середині серпня 1941 року дивізію повернули до LVI моторизованого корпусу, який отримав наказ допомогти Х армійському корпусу генерала артилерії К. Гансена, атакованому частинами 34-ї радянської армії в районі Старої Русси. Зранку 19 серпня німці перейшли в контрнаступ, «Мертва голова» розгромила противника, захопивши близько 800 полонених. До 25 серпня війська 34-ї і 11-ї радянських армій були відкинуті на лінію річки Ловать. Потім Г. Кепплер організував переслідування відступаючих радянських військ і 20 серпня захопив переправи через річку Полість, відрізавши шляхи до відходу 34-ї армії. У цей день радянський «фронтовий контрнаступ» повністю захлинувся: в результаті безвідповідальних дій командування Ленінградського фронту частини радянських військ опинилися в оточенні і в більшості своїй були знищені. Трофеї дивізії були величезні — в ході цієї операції вона захопила полонених більше, ніж за всю кампанію 1940 року на Заході.
Наприкінці серпня 1941 частини дивізії СС «Тотенкопф», долаючи запеклий опір Червоної армії, розвинула наступ на Дем'янськ. 28 серпня Кепплер отримав наказ форсувати річку , однак провести операцію йому не вдалося: позначилися втома військ, радянські контратаки, а також погані комунікації, що розкиснули від дощів. До цього часу втрати дивізії досягли майже 5 тисяч осіб — приблизно третину особового складу. 5 вересня, дочекавшись поліпшення погодних умов, есесівцям Г. Кепплера вдалося захопити плацдарм на східному березі Поли, а потім почати наступ, однак витримати високий темп йому не вдалося, тим більше що 11—12 вересня радянське командування провело самовбивчу контратаку в районі Дем'янська. Дивізія перейшла до оборони. 21 вересня 1941 року з Німеччини повернувся штатний командир дивізії, ще не до кінця вилікуваний Т. Ейке і прийняв командування своєю дивізією.
СС-бригадефюреру Г. Кеплеру запропонували вирушити до Фінляндії, де в той час бойова група «Норд» розгорталася в однойменну дивізію СС. Правда, призначення знову, як і в випадку з «Мертвою головою», носило тимчасовий характер: її командир СС-бригадефюрер К. Демельгубер був відкликаний до Німеччини, де йому було доручено очолити інспекцію унтер-офіцерських шкіл СС у складі .
Дивізія «Норд» під командуванням XXXVI командування особливого призначення вела бойові дії на Крайній Півночі в Лапландії, на північному фланзі німецько-радянської війни. У взаємодії з фінськими військами німці намагалися захопити Мурманська — стратегічно важливий радянський морський порт. Починаючи з 29 червня 1941 року, дивізія СС «Норд» вела в основному виснажливі позиційні бої, несучи великі втрати в суворому північному кліматі: обмороження, лихоманка, дизентерія косили ряди есесівців. Різко погіршився стан здоров'я і у Г. Кепплера, вже в жовтні довелося терміново відкликати з Берліна Демельгубера і на літаку евакуювати Г. Кепплера до Німеччини.
30 січня 1942 року Кепплер, який перебував на лікуванні в госпіталі отримав звістку про те, що йому присвоєно звання СС-групенфюрера і генерал-лейтенанта Ваффен-СС. Після цього він ще більше двох місяців проходив курс реабілітації, і тільки на початку квітня лікарі видали епікриз, що він може знову повернутися на фронт. Авторитет Г. Кепплера як одного з кращих і найбільш підготовлених командирів військ СС був вкрай високий, і тому, як тільки стало відомо про його одужання, Г. Гіммлер віддав наказ про призначення СС-групенфюрера командиром однієї з кращих дивізій СС — «Райх». Її колишній командир М. Кляйнгайстеркамп був відправлений до Фінляндії очолити гірську дивізію СС «Норд». 19 квітня 1942 року Кепплер офіційно став командиром дивізії СС «Райх», яка була щойно відведена з радянсько-німецького фронту і відправлена на відпочинок і відновлення боєздатності на Захід. Г. Кепплеру як хорошому командиру доручили складний процес відтворення дивізії й підготовки новобранців. У вересні 1942 року після завершення повного циклу доукомплектування та перепідготовки дивізію включили до складу Командування танкових військ СС 15-ї армії групи армій «D» в Нормандії.
15 жовтня 1942 дивізія СС «Райх» була перейменована на дивізію СС «Дас Райх» (нім. SS-Division «Das Reich»). Одночасно у Франції йшло переформування дивізії в моторизовану. 9 листопада 1942 року дивізія отримала нову офіційну назву моторизованої (панцергренадерської) дивізії СС «Дас Рейх» (нім. Panzer-Grenadier-Division «Das Reich»). А вже 10 листопада дивізія взяла участь в окупації південної частини Франції.
У лютому 1943 року після нищівного розгрому вермахту у Сталінградському котлі становище на радянсько-німецькому фронті в черговий раз загострилося, і було ухвалено рішення про перекидання дивізії СС «Дас Райх» на Східний фронт. Однак, через різке погіршення стану здоров'я командира в черговий раз госпіталізували, де провели операцію з видалення пухлини мозку. Командування «Дас Райхом» прийняв на себе командир її танкового полку СС-оберфюрер .
Після операції лікарі зробили висновок, що використання Г. Кепплера на фронті не бажано. Однак Рейхсфюрер-СС все ж вважав за можливе використовувати Г. Кепплера — незважаючи на різке збільшення чисельності військ СС і навіть переведення до їхнього складу низки офіцерів вермахту кадровий голод не був подоланий до самого кінця війни. 31 серпня 1943 року СС-групенфюрер Г. Кепплер був призначений командувачем військами СС у Протектораті Богемії та Моравії. На Г. Кепплера був покладений контроль за бойовою підготовкою, постачанням і комплектуванням підрозділів військ СС, які перебували на його території. 20 квітня 1944 року Г. Кепплер отримав своє останнє звання в — СС-обергрупенфюрера і генерала Ваффен-СС.
16 серпня 1944 року він отримав посаду командира найпрестижнішого корпусу СС — I танкового. Цей корпус був повністю знекровлений — практично знищений у Фалезькому котлі, — і його залишки були відведені в Айфель на переформування. 30 жовтня Кепплер передав командування I танковим корпусом СС СС-групенфюреру і генерал-лейтенанту Ваффен-СС Герману Пріссу і відбув на радянсько-німецький фронт. Г. Кепплеру доручили прийняти від Ф. Штайнера III (германський) танковий корпус СС. У цей час корпус вів важкі бої в Курляндскому котлі, відчайдушно намагаючись виконати наказ фюрера «ні кроку назад».
1 листопада 1944 року СС-обергрупенфюрер Г. Кепплер був призначений командувачем військами СС в Угорщині, одночасно зберігаючи за собою пост командира III танкового корпусу СС, хоча фактично ці обов'язки він вже не виконував. У грудні 1944 — січні 1945 року відбулась велика битва за Будапешт, в оточенні в столиці Угорщини виявилися блокованими три дивізії СС: 8-ма кавалерійська дивізія СС «Флоріан Гайєр», 22-га добровольча кавалерійська дивізія СС «Марія Терезія» і 18-та добровольча танко-гренадерська дивізія СС «Горст Вессель». Однак функції генерала були обмежені лише інспекторськими і адміністративними обов'язками, а також підготовкою поповнень, що в умовах фронту, що стрімко наближався, було справою практично нездійсненним. Оборона Будапешта, незважаючи на те, що Гітлер кинув на прорив блокади елітні дивізії СС терміново перекинуті із Заходу, закінчилася катастрофою. 12 лютого 1945 року оточене в місці угруповання капітулювало і три дивізії СС практично перестали існувати.
2 лютого 1945 року посада командувача військами СС в Угорщині була ліквідована, а Г. Кепплер через два дні отримав нове призначення — командира XVIII корпусу СС, який знаходився в Ельзасі в складі 19-ї армії генерала піхоти Г. фон Обстфельдера групи армій «G». На цей час до складу корпусу входили 159-та піхотна дивізія (генерал-майор ), 189-та (генерал-майор Е. фон Бауер), 805-та (генерал-майор резерву Рудольф фон Оппен) і 405-та (генерал-лейтенант , з 22 лютого — генерал-лейтенант Карл Фауленбах) дивізії, а також 1005-та піхотна бригада. Попри назві жодної есесівської частини у корпусі не було, ключові посади в штабі корпусу СС займали офіцери вермахту: оберст-лейтенант Курт Гербер став начальником штабу корпусу, командувачем артилерії — оберст Леофрід фон Гартлейн, 1-м офіцером Генштабу — майор Руді Альтштадт. Правда, багато штабні посади все ж займали есесівці: так, 3-м офіцером Генштабу (начальником розвідки) був СС-штурмбанфюрер Фрітц Клейн, а корпусним ад'ютантом — СС-штурмбанфюрер Губерт Зіберт.
У січні 1945 року в ході наступу франко-американських військ в Ельзасі корпус зазнав величезних втрат і після цього фактично існував тільки на папері. Хоча до кінця війни з'єднання Кепплера і іменували «корпусом», на 1 квітня 1945 року частини в більшості своїй становили швидше бойові групи, ніж повноцінні дивізії і бригади. Правда, 14 квітня 1945 року 805-та дивізія була перейменована на 352-ю фольксгренадерську дивізію, але це абсолютно не позначилося на її цінності як бойової одиниці. Під тиском наступаючих військ союзників Г. Кепплер відвів залишки корпусу в Шварцвальд (Баварія), де у травні 1945 року отримав звістку про беззастережну капітуляцію Німеччини.
Однак, командир XVIII корпусу СС віддав наказ скласти зброю та здатися американцям лише 22 травня 1945 року. Опинившись в полоні, Г. Кепплер змінив багато таборів для військовополонених і так як він був , звільнення йому довелося чекати досить довго. 1948 році Георг Кепллер був відпущений на свободу.
Після повернення з табору військовополонених Г. Кепплер оселився в Гамбурзі, де і помер 16 червня 1966 року. Лікарі визначили причину смерті як «наслідки поранень, отриманих під час війни».
Сучасники, а також деякі західні історики оцінюють Г. Кепплера як одного з найбільш грамотних старших командирів військ СС, відзначаючи, що за своїми професійними якостями він різко виділявся серед інших командирів корпусів СС.
Звання
- Фанен-юнкер (28 лютого 1913)
- Лейтенант (18 червня 1914)
- Обер-лейтенант (1917)
- Гауптман шуцполіції (21 червня 1920)
- Майор шуцполіції (1 липня 1931)
- Штурмбаннфюрер СС (10 жовтня 1935)
- Оберштурмбаннфюрер СС (20 квітня 1937)
- Штандартенфюрер СС (20 квітня 1938)
- Оберфюрер СС (13 травня 1940)
- Бригадефюрер СС і генерал-майор військ СС (9 листопада 1940)
- Групенфюрер СС і генерал-лейтенант військ СС (30 січня 1942)
- Обергрупенфюрер СС і генерал військ СС (20 квітня 1944)
Нагороди
Перша світова війна
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Ганзейський Хрест (Гамбург)
- Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг) 2-го класу
- Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Міжвоєнний період
- Сілезький Орел 2-го і 1-го ступеня
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Почесна шпага рейхсфюрера СС
- Кільце «Мертва голова»
- Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
Друга світова війна
- Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
- Лицарський хрест Залізного хреста (15 серпня 1940)
- (Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»)
Див. також
Примітки
- Виноски
- В.Біттріх закінчив війну СС-обергрупенфюрером і генералом Ваффен-СС, кавалером Лицарського хреста з дубовим листям; СС-групенфюрер і генерал-лейтенант військ СС Ф. фон Шольц загинув у липні 1944 року під Нарвою та був посмертно нагороджений Лицарським хрестом з дубовим листям, СС-штандартенфюрер Г.Векерле загинув 2 липня 1941 року в районі Львова будучи командиром полку СС «Вестланд».
- До складу XVI моторизованого корпусу входили: 3-тя і 4-та танкові, 4-та та 33-тя піхотні дивізії, а також Резервна дивізія СС і Полк СС «Адольф Гітлер».
- Джерела
- Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936.
Джерела
- Один из наиболее грамотных командиров войск СС Георг Кепплер [ 18 листопада 2018 у Wayback Machine.](рос.)
Посилання
- Георг Кепплер /Georg Keppler [ 18 листопада 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- Keppler, Georg [ 18 листопада 2018 у Wayback Machine.] — нагороди обергрупенфюрера Кепплера(англ.)
Література
- Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. .
- К. А. Залесский. Охранные отряды нацизма. Полная энциклопедия СС. М., 2009.
- Dermot Bradley (Hrsg.), Andreas Schulz, Günter Wegmann: Die Generale der Waffen-SS und der Polizei. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 2: Hachtel–Kutschera. Biblio Verlag. Bissendorf 2005. ISBN 3-7648-2592-8. S. 500—506.
- Gordon Williamson: Die SS — Hitlers Instrument der Macht. Kaiser, 2005, ISBN 3-7043-6037-6.
- Mark C. Yerger: Waffen-SS Commanders: The Army, Corps and Divisional Leaders of a Legend: Augsberger to Kreutz. — Atglen, PA: Schiffer Publishing (1997), ISBN 0764303562.
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9.
- Yerger M.C., German Cross in Gold, Holders of the SS and Police, Volume 1, «Das Reich» Kurt Amlacher to Heinz Lorenz, R. James Bender Publishing, San Jose, USA, .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Georg Keppler nim Georg Keppler 7 travnya 1894 Majnc 16 chervnya 1966 Gamburg nimeckij oficer Vaffen SS SS obergrupenfyurer i general Vaffen SS kavaler Licarskogo hresta Zaliznogo hresta 1940 Uchasnik Pershoyi ta Drugoyi svitovih vijn u roki nimecko radyanskoyi vijni komanduvav diviziyami SS Totenkopf Nord Das Rajh I III ta XVIII korpusami SS Georg KepplerGeorg KepplerNarodzhennya7 travnya 1894 1894 05 07 Majnc Velike gercogstvo GessenSmert16 chervnya 1966 1966 06 16 72 roki GamburgKrayina Nimecka imperiya Vejmarska respublika Tretij RejhVid zbrojnih sil Rajhsgeer Rejhsver Vaffen SSRid vijskpihota tankovi vijskaOsvitaVijskove uchilishe v GlogauRoki sluzhbi1913 1945PartiyaNacional socialistichna robitnicha partiya Nimechchini 1 ChlenSS 1 Zvannya Obergruppenfyurer SS general vijsk SSFormuvannya2 ga tankova diviziya SS Das Rajh 3 tya tankova diviziya SS Totenkopf Komanduvannya3 tya tankova diviziya SS Totenkopf 6 ta girska diviziya SS Nord 2 ga tankova diviziya SS Das Rajh 1 j tankovij korpus SS 3 j tankovij korpus SS 18 j korpus SSVijni bitviPersha svitova vijna Zahidnij front Anshlyus Avstriyi Okupaciya Sudetiv Druga svitova vijna Zahidnij front Gollandska operaciya Bitva za Dyunkerk Francuzka kampaniya Nimecka okupaciya Franciyi Shidnij front Operaciya Barbarossa Bilostocko Minska bitva Yelninska operaciya Pribaltijska operaciya Blokada Leningrada Dem yanska operaciya 1941 Vijna v Zapolyar yi Operaciya Zilberfuks Budapeshtska operaciya Zahidnij front Centralno Yevropejska operaciyaNagorodiLicarskij hrest Zaliznogo hresta Zastibka do Zaliznogo hresta 1 go klasu Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasuZaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Ganzejskij hrest Gamburg Hrest Za vijskovi zaslugi Braunshvejg Nagrudnij znak Za poranennya v sribli Silezkij Orel 1 go stupenyaSilezkij Orel 2 go stupenya Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Medal U pam yat 13 bereznya 1938 roku Medal U pam yat 1 zhovtnya 1938 z Prazkim gradom Medal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 Kilce Mertva golova Georg Keppler u VikishovishiBiografiyaVijskova kar yera 28 lyutogo 1913 fanen yunker 19 chervnya 1914 lejtenant 1917 ober lejtenant21 chervnya 1920 gauptman policiyi 1 lipnya 1931 major policiyitraven 1935 major10 zhovtnya 1935 SS shturmbannfyurer 20 kvitnya 1937 SS obershturmbannfyurer 20 kvitnya 1938 SS shtandartenfyurer 13 travnya 1940 SS oberfyurer 9 listopada 1940 SS brigadefyurer ta general major Vaffen SS 30 sichnya 1942 SS grupenfyurer ta general lejtenant Vaffen SS 20 kvitnya 1944 SS obergrupenfyurer ta general Vaffen SS Georg Keppler narodivsya 7 travnya 1894 roku u misti Majnc roztashovanomu nedaleko vid Visbadena i Frankfurta na Majni v rodini kadrovogo oficera yakij zakinchiv svoyu vijskovu kar yeru u zvanni obersta 28 lyutogo 1913 roku molodij yunak buv zarahovanij do Imperskoyi armiyi u zvanni fanen yunkera i 19 chervnya 1914 roku pislya zakinchennya navchannya u vijskovomu uchilishi v Glogau otrimav zvannya lejtenanta Dlya prohodzhennya sluzhbi molodogo oficera napravili v prestizhnij 73 j fuzilernij pihotnij polk sho nosiv im ya general feldmarshala princa nim Fusilier Regiment General Feldmarschall Prinz Albrecht von Preussen Hannoversches Nr 73 Persha svitova Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni u skladi polku na Zahidnomu fronti Pid chas boyiv u Franciyi vin komanduvav pihotnim vzvodom Z pershih boyiv molodij lejtenant proyaviv sebe horobrim i rozporyadchim komandirom Ale vzhe 29 serpnya 1914 roku buv vazhko kontuzhenij u boyu Pislya oduzhannya G Kepplera napravili dlya prohodzhennya podalshoyi sluzhbi v 19 u rezervnu diviziyu Komanduvannya vidznachilo vidvazhnogo oficera nagorodami za bojovi vidznaki Zaliznim hrestom 1 go i 2 go stupenya Ganzejskim hrestom i Hrestom vijskovih zaslug Interbelum Pislya zavershennya vijni G Kepplera zvilnili z armiyi ne vidrazu demobilizaciya prohodila protyagom majzhe roku Spochatku jogo pereveli v pihotnij polk v Pozeni stolici Verhnoyi Sileziyi Nimciv v cij oblasti bulo trohi menshe polovini naselennya miljon z 2 2 miljona reshta buli perevazhno polyakami Koli u serpni 1919 roku spalahnulo pershe Silezke povstannya proti nimeckogo upravlinnya Verhnoyu Sileziyeyu G Keppler vzyav aktivnu uchast u pridushenni povstannya Reakciya armiyi bula zhorstokoyu blizko 2 500 polyakiv buli abo povisheni abo rozstrilyani za svoyu uchast u zavorushenni Faktichno korpusam Frajkora vdalosya vidstoyati chimalu chastinu Sileziyi ne dopustivshi shob polski nacionalisti vstanovili nad neyu kontrol Lishe u berezni 1921 roku Verhnosilezke pitannya bulo virishene na plebisciti ostatochno Za jogo pidsumkami vejmarskij Nimechchini vidijshlo 2 3 spirnoyi teritoriyi a Polshi 1 3 de znahodilisya vsi zalizni rudniki Sileziyi i 80 antracitovih kopalen Nimechchina vtratila 18 zagalnogo vidobutku vugillya i 70 cinku Za svoyu uchast u boyah v 1919 roci z polyakami v Sileziyi Keppler otrimav specialnu vidznaku Silezkogo orla 1 go stupenya Naprikinci 1919 roku ober lejtenant G Keppler buv zvilnenij z lav armiyi 31 sichnya 1920 roku buv u tomu zh zvanni buv prijnyatij na sluzhbu v policiyu bezpeki v Gannoveri 21 cherven 1920 roku vin otrimav chergove zvannya gauptmana U Gannoveri G Keppler prosluzhiv shist rokiv prichomu v 1924 roci stav komandirom policejskoyi roti 1 lipnya 1926 roku buv perevedenij u zemelnu policiyu nim Landespolizei nevelikogo tyuringskogo mista Gildburggauzen a v 1928 roci buv priznachenij radnikom do upravlinnya zemelnoyi policiyi Tyuringiyi Z 1929 roku Keppler komanduvav zagonom zemelnoyi policiyi v Yeni Tyuringiya Spalennya knizhok u Berlini Traven 1933 1 zhovtnya 1930 roku gauptman shucpoliciyi vstupiv u NSDAP otrimavshi partijnij nomer 338 211 i stav brati uchast u diyalnosti miscevih zagoniv SA 1 lipnya 1931 roku jogo otrimav zvannya majora shucpoliciyi Pislya prihodu nacistiv do vladi 30 sichnya 1933 roku strimkogo zletu v kar yeri G Kepplera spochatku ne vidbulosya Z pochatku z zhovtnya 1933 po cherven 1934 roku G Keppler obijmav komandni posti v polku zemelnoyi policiyi v Myunheni a 20 listopada 1933 buv priznachenij komandirom shucpoliciyi v Goti tretomu za velichinoyu misti Tyuringiyi bilshe buli lishe Gera i Yena a stolicya zemli Vejmar mala praktichno taku zh kilkist naselennya trohi bilshe 45 tisyach cholovik 16 bereznya 1935 roku imperskij uryad prijnyav Zakon pro stvorennya vermahtu ogolosivshi vvedennya zagalnoyi vijskovoyi povinnosti i rizke zbilshennya zbrojnih sil Novij armiyi potribni buli dosvidcheni oficeri i odnim z najvazhlivishih dzherel de Vijskove ministerstvo moglo cherpati komandni kadri bula zemelna policiya Nimechchini Tisyachi veteraniv Pershoyi svitovoyi vijni sho zajmali komandni posadi v policiyi otrimali mozhlivist povernutisya na vijskovu sluzhbu U vermaht vidbirali krashih a G Keppler buv same takim 24 travnya 1935 roku G Keppler oficijno zalishiv sluzhbu v policiyi i cherez kilka dniv buv zarahovanij na sluzhbu do 32 go pihotnogo polku vermahtu Zvannya majora za nim bulo zberezheno 32 j polk buv znovu sformovanim i vhodiv do skladu dislokovanoyi v Gemnici 24 yi pihotnoyi diviziyi Osnovu yiyi oficerskih kadriv sklali same kolishni veterani Pershoyi svitovoyi zvilneni u vidstavku v 1919 1920 rokah Pochesna varta SS na zustrichi Rudolf Jordan rejhsshtatgalter vilnih derzhav ta Genrih Gimmler i Avgust Gajsmayer nachalnik Golovnogo upravlinnya SS 1 lipnya 1938 Odnak odnochasno trivav proces pidboru kvalifikovanih oficeriv u shojno stvoreni chastini posilennya SS U vijska SS pishli oficeri veterani Pershoyi svitovoyi vijni sered yakih opinivsya i G Keppler veliku rol v perevedenni zigrali ne tilki jogo pravi nastroyi a j mozhlivosti dlya podalshoyi kar yeri yakih bulo znachno bilshe nizh u vermahti Do togo zh G Kepplera privablyuvala ideya stvorennya udarnih shturmovih chastin ne sira pihota a elitni zbrojni formuvannya Vzhe 10 zhovtnya 1935 roku vin zvilnivsya z armiyi i vstupiv u chastinu SS otrimav SS 273 799 chin SS shturmbanfyurera sho vidpovidalo majoru vermahtu i buv priznachenij komandirom 1 go shturmbanna 1 go shtandarta SS Dojchland 3 m shturmbannom togo zh shtandarta komanduvav F Shtajner 20 kvitnya 1937 roku G Keppleru prisvoyili zvannya SS obershturmbanfyurer U nich na 12 bereznya 1938 nimecki vijska vstupili v Avstriyu i vstanovili kontrol nad yiyi teritoriyeyu avstrijska armiya otrimala nakaz ne chiniti opir U cij obstanovci bilshist gromadyan Avstriyi 13 bereznya 1938 vislovilosya za anshlyus i Avstriya stala chastinoyu Tretogo rejhu 13 bereznya vidbuvsya urochistij v yizd do Vidnya Adolfa Gitlera de rol pochesnoyi varti vikonuvali soldati G Kepplera Za uchast v anshlyusi G Keppler yak i bagato jogo pidleglih otrimav pam yatnu medal 13 bereznya 1938 23 bereznya 1938 roku u Vidni buv sformovanij novij shtandart chastin posilennya SS Spochatku vin otrimav nazvu 3 go shtandarta SS chastin posilennya SS nim SS Standarte 3 SSVT Yadro novogo shtandarta sklali vijskovosluzhbovci vidryadzheni z shtandarta SS Dojchland do yakih buli dodani avstrijski dobrovolci Komandirom shtandarta stav SS obershturmbanfyurer G Keppler yakij vzhe 20 kvitnya togo zh roku otrimav nastupne zvannya SS shtandartenfyurera Naprikinci 1938 roku 3 j shtandart SS otrimav nove pochesne im ya vin stav imenuvatisya shtandartom SS Fyurer Pidrozdili shtandarta rozmistilisya v taborah u Vidni Graci i Klagenfurti i pochali intensivni trenuvannya U zhovtni 1938 roku G Keppler komanduvav svoyim shtandartom pid chas okupaciyi Sudetskoyi oblasti v zhovtni 1938 roku a v berezni 1939 roku brav uchast u zahoplenni vsij teritoriyi Chehiyi Pislya cogo shtandart buv rozkvartirovanij v Prazi i stav imenuvatisya vartovim polkom imperskogo protektora Bogemiyi i Moraviyi nim Wach Regiment des Reichsprotektors von Bohmen und Mahren Do kincya 1938 roku chiselnist polku dosyagla majzhe 2 5 tisyachi osib Odnak do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni povnistyu zavershiti trenuvannya i peretvoriti shtandart na gotovu do vijskovih dij bojovu chastinu jomu ne vdalosya Za stanom na veresen 1939 roku shtandart Fyurer skladavsya z troh bataljoniv faktichno motopihotnih chotirirotnogo skladu 13 yi motocikletnoyi roti 14 yi roti vognevoyi pidtrimki 15 yi protitankovoyi roti vzvodu rozviduvalnih bronemashin sapernogo vzvodu i orkestru 1 m bataljonom polku komanduvav SS shturmbanfyurer Vilgelm Bittrih 2 m avstriyec SS shturmbanfyurer Fric fon Sholc Edler fon Reranche 3 m shturmbanfyurer SS Druga svitova U Polskij kampaniyi vid Lejbshtandarta SS Adolf Gitler u skladi nimeckoyi armiyi vzyali uchast u zahoplenni Polshi shtandarti Dojchland i Germaniya Shtandart SS Fyurer perebuvav z ohoronnimi zavdannyami na Zahidnomu vali na vipadok napadu anglo francuzkih vijsk Pislya zavershennya kampaniyi rozpochalosya formuvannya diviziyi SS majbutnoyi Das Rejh do skladu yakoyi uvijshli polki Dojchland Germaniya i Fyurer Polk G Kepplera pidporyadkovuvavsya 26 mu armijskomu korpusu generala artileriyi A Vodriga Vaffen SS u boyah v Yugoslaviyi Kviten 1941 U nich na 10 travnya 1940 roku naperedodni vtorgnennya G Keppler i J Ditrih pochali potajne visuvannya do nimecko gollandskogo kordonu Vranci Fyurer pochav nastup diyuchi v avangardi 207 yi pihotnoyi diviziyi general lejtenanta 10 travnya polk timchasovo posilenij 1 m bataljonom Lejbshtandart v rajoni Arnema forsuvav Issel prorvav slabki poziciyi protivnika na liniyi Grebbe i povernuv na Utreht v Burgundiyi Francuzka kampaniya Traven 1940 13 travnya 1940 roku cherez tri dni pislya pochatku Gollandskoyi operaciyi G Keppleru za uspishne vikonannya bojovih zavdan bulo prisvoyene chergova zvannya SS oberfyurer ta odnochasno nagorodzheno plankami do Zaliznogo hresta yak 2 go tak i 1 go stupenya 14 travnya Verhovne komanduvannya uhvalilo rishennya pro perekidannya diviziyi posilennya SS proti francuzkih vijsk zalishivshi dobivati zalishki gollandskoyi armiyi chastinam vermahtu 24 travnya polk Fyurer diyuchi v skladi diviziyi Gaussera vijshov u rajon Isberga i vstupiv u vazhki boyi z anglo francuzkimi vijskami v osnovnomu z britanskimi na kanali La Bassa v rajoni Mervilya Boyi tochilisya na zovnishnomu kilci blokovanogo Dyunkerskogo ugrupovannya 27 travnya polki Fyurer i Germaniya otrimali nakaz nastupati na Dep prichomu po silno peresichenij miscevosti Same na cej period kampaniyi pripali najvazhchi vtrati polku jogo chastini potrapili pid perehresnij obstril britanskoyi artileriyi ale ne zupinili ataku sho stalo naslidkom bezgluzdoyi zagibeli znachnoyi kilkosti esesivciv U cih boyah poznachilisya golovni nedoliki chastin posilennya SS zanadto nizka pidgotovka v porivnyanni z vermahtom molodshogo komandnogo skladu i yak naslidok zanadto visokij vidsotok zagibeli oficeriv i unter oficeriv U toj zhe chas polk G Kepplera zaznav najmenshih vtrat sered chastin SS tomu sho komandir pridilyav osoblivu uvagu pidgotovci oficerskih kadriv ne roblyachi stavku yak inshi viklyuchno na trenuvannya bojovih yakostej svoyih pidleglih Odnak nezvazhayuchi na vtrati esesivcyam postavlenu zadachu vdalosya vikonati i vzhe v nich na 28 travnya franko britanski vijska pochali vidstup u pivnichnomu napryamku V ostannih chislah travnya polk Fyurer otrimav popovnennya ta uvijshov do skladu 16 go motorizovanogo korpusugenerala kinnoti E Gepnera tankovoyi grupi Klejsta 6 chervnya esesivskij polk forsuvav Sommu pochavshi rozvivati nastup u pivdennomu napryamku Uvecheri togo zh dnya esesivci Kepplera pochali operaciyu z forsuvannya richki Na ranok nastupnogo dnya jomu vdalosya za pidtrimki divizijnoyi artileriyi zlomiti opir francuzkih vijsk yaki zakripilisya na pivdennomu berezi i zahopiti dva placdarmi Protyagom troh dib tochilisya vazhki i krovoprolitni boyi pislya chogo komanduvannya uhvalilo rishennya pro perekidannya grupi generala Klejsta na pivnichnij shid vid Parizha i placdarmi na pivdennomu berezi Era buli zalisheni 12 chervnya francuzkij front vpav i cherez dva dni grupa Klejst otrimala nakaz ruhatisya do Dizhona stolici Burgundiyi z metoyu vidrizati francuzki vijska sho chinili opir spirayuchis na liniyu Mazhino v Elzas Lotaringiyi Na zavershalnomu etapi kampaniyi polku Fyurer vzhe ne dovelosya vzyati uchast u povnocinnih bojovih diyah v osnovnomu vin zajmavsya likvidaciyeyu rozriznenih francuzkih chastin yaki chinili neznachnij sprotiv Lishe v nich na 17 chervnya G Keppleru dovelosya vzyati uchast u vidbitti kontrataki francuziv a potim u provedenni kontrudaru na Essua Shatijon Benye le Zhuyif Ce buli ostanni sprobi oporu i potim nimecki vijska prosuvalisya po zahoplenih teritoriya lishe triumfalnim marshem zahoplyuyuchi tisyachi polonenih sotni odinic tehniki i velichezni zapasi ozbroyennya i vijskovogo majna 19 lipnya 1940 roku pislya triumfalnogo zavershennya Francuzkoyi kampaniyi chastini posilennya SS buli oficijno perejmenovani fyurerom u Vaffen SS G Gimmleru bulo nadano pravo sformuvati u Golovnomu upravlinni SS sho stvorilosya u serpni 1940 roku pid komanduvannyam SS grupenfyurera G Yuttnera Bagato oficeriv u chastinah SS otrimali vishi nagorodi Tretogo Rejha 4 lipnya 1940 roku pershim kavalerom Licarskogo hresta Zaliznogo hresta stav ulyublenec fyurera a 15 serpnya Licarskim hrestom buli nagorodzheni komandiri dvoh yiyi polkiv Dojchland Feliks Shtajner i Fyurer Georg Keppler 4 veresnya 1940 roku za rezultatami kampaniyi takozh buv vidznachenij Licarskim hrestom buv nagorodzhenij komandir udarnoyi grupi 11 yi roti polku SS gauptsharfyurer Z lita 1940 roku nimecki vijska u Franciyi v tomu chisli j chastini posilennya SS provodili intensivnu pidgotovku do operaciyi Zeyelove visadki na Britanski ostrovi Z veresnya polk vikonuvav okupacijni funkciyi v Zahidnij Franciyi 9 listopada 1940 roku G Keppler otrimav zvannya SS brigadefyurera i general majora Vaffen SS 28 bereznya 1941 roku u zv yazku iz zagostrenim suspilno politichnoyi situaciyi na Balkanah diviziya SS Rajh u povnomu skladi pochala perekidannya do Rumuniyi de zoseredilasya v rajoni mista Timishoara 6 kvitnya polk Fyurer pochav nastup na Belgrad Yugoslavska armiya viyavilasya nepidgotovlenoyu do vijni j 12 kvitnya zmitayuchi na svoyemu shlyahu oslableni chastini protivnika diviziya Rajh uvirvalasya v Belgrad a 17 kvitnya yugoslavska armiya kapitulyuvala Pislya zavershenni kampaniyi v Yugoslaviyi diviziyu perekinuli do Polshi de vona pristupila do pidgotovki do vtorgnennya do SRSR Polk SS Fyurer SS brigadefyurera G Kepplera u skladi diviziyi SS Rajh uvijshov do 46 go motorizovanogo korpusu generala tankovih vijsk G fon Fitingofa 2 yi tankovoyi grupi V operativnij pobudovi tankovoyi grupi general polkovnika G Guderiana XXXXVI motorizovanij korpus vhodiv do drugogo eshelonu j mav zavdannya z pochatkom voyennih dij diyati na Brestskomu napryamku rushiti v obhid Bresta z pivnochi ta pivdnya na shid Pidrozdil diviziyi SS Mertva golova na radyanskij zemli Cherven 1941Nimecko radyanska vijna 22 chervnya 1941 roku rozpochalosya vtorgnennya nimeckogo vermahtu do Radyanskogo Soyuzu V rezultati bitvi osnovni sili radyanskogo Zahidnogo frontu opinilisya v otochenni i buli chastkovo rozgromleni chastkovo dezertiruvali chastkovo pishli v partizani chastkovo potrapili v polon 28 chervnya nimecki vijska vzyali Minsk Dolayuchi opir Chervonoyi armiyi diviziya SS Rajh strimko rvalasya do Moskvi i 10 lipnya dosyagla Yelni na richci Desna 6 lipnya 1941 komandir diviziyi SS Mertva golova sho diyala u skladi 4 yi tankovoyi grupi Teodor Ejke buv vazhko poranenij Avtomobil v yakomu vin yihav na svij komandnij punkt pidirvavsya na radyanskij mini T Ejke silno poshkodiv pravu nogu i buv evakujovanij do Berlina de likuvavsya do veresnya Komanduvannya diviziyeyu timchasovo prijnyav nachalnik yiyi shtabu SS shturmbanfyurer G Lammerding 11 lipnya G Gimmler viddav nakaz pro priznachennya Georga Kepplera vikonuyuchim obov yazki komandira diviziyi SS Mertva golova zamist poranenogo Ejke U cej chas Mertva golova vela diviziyeyu vazhki boyi v rajoni ozera Ilmen 19 lipnya komandir LVI motorizovanogo korpusu do yakogo vhodila nova diviziya G Kepplera general tankovih vijsk Erih fon Manshtejn perekinuv diviziyu prikriti svij pravij flang V rezultati esesivcyam dovelosya vesti bojovi diyi na pivden vid ozera Ilmen de miscevist bula bagata gustimi lisami i bolotami Potim diviziya bula peredana v XXVIII armijskij korpus general vid infanteriyi i yij bula postavlena zadacha prorvati poziciyi protivnika po richci 10 serpnya nimci za pidtrimki shturmovoyi aviaciyi pishli na shturm Nezvazhayuchi na veliki vtrati radyanska artileriya vela shkvalnij vogon a vlasna zagruzla v boloti chastinam G Kepplera vdalosya zahopiti peredmostovi zmicnennya i vidbiti kilka kontratak Odnak rozvinuti nastup G Keppleru ne dali M Viktorin nakazav diviziyi prikriti flang korpusu Esesivci diviziyi SS Mertva golova dolayut Desnu na avtomobilyah Veresen 1941 U seredini serpnya 1941 roku diviziyu povernuli do LVI motorizovanogo korpusu yakij otrimav nakaz dopomogti H armijskomu korpusu generala artileriyi K Gansena atakovanomu chastinami 34 yi radyanskoyi armiyi v rajoni Staroyi Russi Zranku 19 serpnya nimci perejshli v kontrnastup Mertva golova rozgromila protivnika zahopivshi blizko 800 polonenih Do 25 serpnya vijska 34 yi i 11 yi radyanskih armij buli vidkinuti na liniyu richki Lovat Potim G Keppler organizuvav peresliduvannya vidstupayuchih radyanskih vijsk i 20 serpnya zahopiv perepravi cherez richku Polist vidrizavshi shlyahi do vidhodu 34 yi armiyi U cej den radyanskij frontovij kontrnastup povnistyu zahlinuvsya v rezultati bezvidpovidalnih dij komanduvannya Leningradskogo frontu chastini radyanskih vijsk opinilisya v otochenni i v bilshosti svoyij buli znisheni Trofeyi diviziyi buli velichezni v hodi ciyeyi operaciyi vona zahopila polonenih bilshe nizh za vsyu kampaniyu 1940 roku na Zahodi Naprikinci serpnya 1941 chastini diviziyi SS Totenkopf dolayuchi zapeklij opir Chervonoyi armiyi rozvinula nastup na Dem yansk 28 serpnya Keppler otrimav nakaz forsuvati richku odnak provesti operaciyu jomu ne vdalosya poznachilisya vtoma vijsk radyanski kontrataki a takozh pogani komunikaciyi sho rozkisnuli vid doshiv Do cogo chasu vtrati diviziyi dosyagli majzhe 5 tisyach osib priblizno tretinu osobovogo skladu 5 veresnya dochekavshis polipshennya pogodnih umov esesivcyam G Kepplera vdalosya zahopiti placdarm na shidnomu berezi Poli a potim pochati nastup odnak vitrimati visokij temp jomu ne vdalosya tim bilshe sho 11 12 veresnya radyanske komanduvannya provelo samovbivchu kontrataku v rajoni Dem yanska Diviziya perejshla do oboroni 21 veresnya 1941 roku z Nimechchini povernuvsya shtatnij komandir diviziyi she ne do kincya vilikuvanij T Ejke i prijnyav komanduvannya svoyeyu diviziyeyu SS brigadefyureru G Kepleru zaproponuvali virushiti do Finlyandiyi de v toj chas bojova grupa Nord rozgortalasya v odnojmennu diviziyu SS Pravda priznachennya znovu yak i v vipadku z Mertvoyu golovoyu nosilo timchasovij harakter yiyi komandir SS brigadefyurer K Demelguber buv vidklikanij do Nimechchini de jomu bulo dorucheno ocholiti inspekciyu unter oficerskih shkil SS u skladi Diviziya Nord pid komanduvannyam XXXVI komanduvannya osoblivogo priznachennya vela bojovi diyi na Krajnij Pivnochi v Laplandiyi na pivnichnomu flanzi nimecko radyanskoyi vijni U vzayemodiyi z finskimi vijskami nimci namagalisya zahopiti Murmanska strategichno vazhlivij radyanskij morskij port Pochinayuchi z 29 chervnya 1941 roku diviziya SS Nord vela v osnovnomu visnazhlivi pozicijni boyi nesuchi veliki vtrati v suvoromu pivnichnomu klimati obmorozhennya lihomanka dizenteriya kosili ryadi esesivciv Rizko pogirshivsya stan zdorov ya i u G Kepplera vzhe v zhovtni dovelosya terminovo vidklikati z Berlina Demelgubera i na litaku evakuyuvati G Kepplera do Nimechchini 30 sichnya 1942 roku Keppler yakij perebuvav na likuvanni v gospitali otrimav zvistku pro te sho jomu prisvoyeno zvannya SS grupenfyurera i general lejtenanta Vaffen SS Pislya cogo vin she bilshe dvoh misyaciv prohodiv kurs reabilitaciyi i tilki na pochatku kvitnya likari vidali epikriz sho vin mozhe znovu povernutisya na front Avtoritet G Kepplera yak odnogo z krashih i najbilsh pidgotovlenih komandiriv vijsk SS buv vkraj visokij i tomu yak tilki stalo vidomo pro jogo oduzhannya G Gimmler viddav nakaz pro priznachennya SS grupenfyurera komandirom odniyeyi z krashih divizij SS Rajh Yiyi kolishnij komandir M Klyajngajsterkamp buv vidpravlenij do Finlyandiyi ocholiti girsku diviziyu SS Nord 19 kvitnya 1942 roku Keppler oficijno stav komandirom diviziyi SS Rajh yaka bula shojno vidvedena z radyansko nimeckogo frontu i vidpravlena na vidpochinok i vidnovlennya boyezdatnosti na Zahid G Keppleru yak horoshomu komandiru doruchili skladnij proces vidtvorennya diviziyi j pidgotovki novobranciv U veresni 1942 roku pislya zavershennya povnogo ciklu doukomplektuvannya ta perepidgotovki diviziyu vklyuchili do skladu Komanduvannya tankovih vijsk SS 15 yi armiyi grupi armij D v Normandiyi 15 zhovtnya 1942 diviziya SS Rajh bula perejmenovana na diviziyu SS Das Rajh nim SS Division Das Reich Odnochasno u Franciyi jshlo pereformuvannya diviziyi v motorizovanu 9 listopada 1942 roku diviziya otrimala novu oficijnu nazvu motorizovanoyi pancergrenaderskoyi diviziyi SS Das Rejh nim Panzer Grenadier Division Das Reich A vzhe 10 listopada diviziya vzyala uchast v okupaciyi pivdennoyi chastini Franciyi U lyutomu 1943 roku pislya nishivnogo rozgromu vermahtu u Stalingradskomu kotli stanovishe na radyansko nimeckomu fronti v chergovij raz zagostrilosya i bulo uhvaleno rishennya pro perekidannya diviziyi SS Das Rajh na Shidnij front Odnak cherez rizke pogirshennya stanu zdorov ya komandira v chergovij raz gospitalizuvali de proveli operaciyu z vidalennya puhlini mozku Komanduvannya Das Rajhom prijnyav na sebe komandir yiyi tankovogo polku SS oberfyurer Pislya operaciyi likari zrobili visnovok sho vikoristannya G Kepplera na fronti ne bazhano Odnak Rejhsfyurer SS vse zh vvazhav za mozhlive vikoristovuvati G Kepplera nezvazhayuchi na rizke zbilshennya chiselnosti vijsk SS i navit perevedennya do yihnogo skladu nizki oficeriv vermahtu kadrovij golod ne buv podolanij do samogo kincya vijni 31 serpnya 1943 roku SS grupenfyurer G Keppler buv priznachenij komanduvachem vijskami SS u Protektorati Bogemiyi ta Moraviyi Na G Kepplera buv pokladenij kontrol za bojovoyu pidgotovkoyu postachannyam i komplektuvannyam pidrozdiliv vijsk SS yaki perebuvali na jogo teritoriyi 20 kvitnya 1944 roku G Keppler otrimav svoye ostannye zvannya v SS obergrupenfyurera i generala Vaffen SS 16 serpnya 1944 roku vin otrimav posadu komandira najprestizhnishogo korpusu SS I tankovogo Cej korpus buv povnistyu znekrovlenij praktichno znishenij u Falezkomu kotli i jogo zalishki buli vidvedeni v Ajfel na pereformuvannya 30 zhovtnya Keppler peredav komanduvannya I tankovim korpusom SS SS grupenfyureru i general lejtenantu Vaffen SS Germanu Prissu i vidbuv na radyansko nimeckij front G Keppleru doruchili prijnyati vid F Shtajnera III germanskij tankovij korpus SS U cej chas korpus viv vazhki boyi v Kurlyandskomu kotli vidchajdushno namagayuchis vikonati nakaz fyurera ni kroku nazad 1 listopada 1944 roku SS obergrupenfyurer G Keppler buv priznachenij komanduvachem vijskami SS v Ugorshini odnochasno zberigayuchi za soboyu post komandira III tankovogo korpusu SS hocha faktichno ci obov yazki vin vzhe ne vikonuvav U grudni 1944 sichni 1945 roku vidbulas velika bitva za Budapesht v otochenni v stolici Ugorshini viyavilisya blokovanimi tri diviziyi SS 8 ma kavalerijska diviziya SS Florian Gajyer 22 ga dobrovolcha kavalerijska diviziya SS Mariya Tereziya i 18 ta dobrovolcha tanko grenaderska diviziya SS Gorst Vessel Odnak funkciyi generala buli obmezheni lishe inspektorskimi i administrativnimi obov yazkami a takozh pidgotovkoyu popovnen sho v umovah frontu sho strimko nablizhavsya bulo spravoyu praktichno nezdijsnennim Oborona Budapeshta nezvazhayuchi na te sho Gitler kinuv na proriv blokadi elitni diviziyi SS terminovo perekinuti iz Zahodu zakinchilasya katastrofoyu 12 lyutogo 1945 roku otochene v misci ugrupovannya kapitulyuvalo i tri diviziyi SS praktichno perestali isnuvati 2 lyutogo 1945 roku posada komanduvacha vijskami SS v Ugorshini bula likvidovana a G Keppler cherez dva dni otrimav nove priznachennya komandira XVIII korpusu SS yakij znahodivsya v Elzasi v skladi 19 yi armiyi generala pihoti G fon Obstfeldera grupi armij G Na cej chas do skladu korpusu vhodili 159 ta pihotna diviziya general major 189 ta general major E fon Bauer 805 ta general major rezervu Rudolf fon Oppen i 405 ta general lejtenant z 22 lyutogo general lejtenant Karl Faulenbah diviziyi a takozh 1005 ta pihotna brigada Popri nazvi zhodnoyi esesivskoyi chastini u korpusi ne bulo klyuchovi posadi v shtabi korpusu SS zajmali oficeri vermahtu oberst lejtenant Kurt Gerber stav nachalnikom shtabu korpusu komanduvachem artileriyi oberst Leofrid fon Gartlejn 1 m oficerom Genshtabu major Rudi Altshtadt Pravda bagato shtabni posadi vse zh zajmali esesivci tak 3 m oficerom Genshtabu nachalnikom rozvidki buv SS shturmbanfyurer Fritc Klejn a korpusnim ad yutantom SS shturmbanfyurer Gubert Zibert Pidrozdil nimeckoyi protitankovoyi artileriyi z garmatoyu Pak 40 na poziciyi v Budapeshti Zima 1945 U sichni 1945 roku v hodi nastupu franko amerikanskih vijsk v Elzasi korpus zaznav velicheznih vtrat i pislya cogo faktichno isnuvav tilki na paperi Hocha do kincya vijni z yednannya Kepplera i imenuvali korpusom na 1 kvitnya 1945 roku chastini v bilshosti svoyij stanovili shvidshe bojovi grupi nizh povnocinni diviziyi i brigadi Pravda 14 kvitnya 1945 roku 805 ta diviziya bula perejmenovana na 352 yu folksgrenadersku diviziyu ale ce absolyutno ne poznachilosya na yiyi cinnosti yak bojovoyi odinici Pid tiskom nastupayuchih vijsk soyuznikiv G Keppler vidviv zalishki korpusu v Shvarcvald Bavariya de u travni 1945 roku otrimav zvistku pro bezzasterezhnu kapitulyaciyu Nimechchini Odnak komandir XVIII korpusu SS viddav nakaz sklasti zbroyu ta zdatisya amerikancyam lishe 22 travnya 1945 roku Opinivshis v poloni G Keppler zminiv bagato taboriv dlya vijskovopolonenih i tak yak vin buv zvilnennya jomu dovelosya chekati dosit dovgo 1948 roci Georg Kepller buv vidpushenij na svobodu Pislya povernennya z taboru vijskovopolonenih G Keppler oselivsya v Gamburzi de i pomer 16 chervnya 1966 roku Likari viznachili prichinu smerti yak naslidki poranen otrimanih pid chas vijni Suchasniki a takozh deyaki zahidni istoriki ocinyuyut G Kepplera yak odnogo z najbilsh gramotnih starshih komandiriv vijsk SS vidznachayuchi sho za svoyimi profesijnimi yakostyami vin rizko vidilyavsya sered inshih komandiriv korpusiv SS ZvannyaPortret oberfyurera SS Kepplera Avtor Volfgang Villrih Fanen yunker 28 lyutogo 1913 Lejtenant 18 chervnya 1914 Ober lejtenant 1917 Gauptman shucpoliciyi 21 chervnya 1920 Major shucpoliciyi 1 lipnya 1931 Shturmbannfyurer SS 10 zhovtnya 1935 Obershturmbannfyurer SS 20 kvitnya 1937 Shtandartenfyurer SS 20 kvitnya 1938 Oberfyurer SS 13 travnya 1940 Brigadefyurer SS i general major vijsk SS 9 listopada 1940 Grupenfyurer SS i general lejtenant vijsk SS 30 sichnya 1942 Obergrupenfyurer SS i general vijsk SS 20 kvitnya 1944 NagorodiPersha svitova vijna Zaliznij hrest 2 go i 1 go klasu Ganzejskij Hrest Gamburg Hrest Za vijskovi zaslugi Braunshvejg 2 go klasu Nagrudnij znak Za poranennya v sribliMizhvoyennij period Silezkij Orel 2 go i 1 go stupenya Pochesnij hrest veterana vijni z mechami Pochesna shpaga rejhsfyurera SS Kilce Mertva golova Medal U pam yat 13 bereznya 1938 roku Medal U pam yat 1 zhovtnya 1938 iz zastibkoyu Prazkij grad Druga svitova vijna Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go i 1 go klasu Licarskij hrest Zaliznogo hresta 15 serpnya 1940 Medal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 Div takozhGelmut Dorner Otto Baum Valter Kryuger obergrupenfyurer SS Tomas Myuller oficer SS Fridrih Vilgelm Bok Alfred VyunnenbergPrimitkiVinoskiV Bittrih zakinchiv vijnu SS obergrupenfyurerom i generalom Vaffen SS kavalerom Licarskogo hresta z dubovim listyam SS grupenfyurer i general lejtenant vijsk SS F fon Sholc zaginuv u lipni 1944 roku pid Narvoyu ta buv posmertno nagorodzhenij Licarskim hrestom z dubovim listyam SS shtandartenfyurer G Vekerle zaginuv 2 lipnya 1941 roku v rajoni Lvova buduchi komandirom polku SS Vestland Do skladu XVI motorizovanogo korpusu vhodili 3 tya i 4 ta tankovi 4 ta ta 33 tya pihotni diviziyi a takozh Rezervna diviziya SS i Polk SS Adolf Gitler DzherelaDienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP Stand vom 1 Dezember 1936 1936 d Track Q63098423DzherelaOdin iz naibolee gramotnyh komandirov vojsk SS Georg Keppler 18 listopada 2018 u Wayback Machine ros PosilannyaGeorg Keppler Georg Keppler 18 listopada 2018 u Wayback Machine ros Keppler Georg 18 listopada 2018 u Wayback Machine nagorodi obergrupenfyurera Kepplera angl LiteraturaScherzer Veit 2007 Ritterkreuztrager 1939 1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer Luftwaffe Kriegsmarine Waffen SS Volkssturm sowie mit Deutschland verbundeter Streitkrafte nach den Unterlagen des Bundesarchives Jena Germany Scherzers Miltaer Verlag ISBN 978 3 938845 17 2 K A Zalesskij Ohrannye otryady nacizma Polnaya enciklopediya SS M 2009 Dermot Bradley Hrsg Andreas Schulz Gunter Wegmann Die Generale der Waffen SS und der Polizei Die militarischen Werdegange der Generale sowie der Arzte Veterinare Intendanten Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang Band 2 Hachtel Kutschera Biblio Verlag Bissendorf 2005 ISBN 3 7648 2592 8 S 500 506 Gordon Williamson Die SS Hitlers Instrument der Macht Kaiser 2005 ISBN 3 7043 6037 6 Mark C Yerger Waffen SS Commanders The Army Corps and Divisional Leaders of a Legend Augsberger to Kreutz Atglen PA Schiffer Publishing 1997 ISBN 0764303562 Fellgiebel W P Elite of the Third Reich The recipients of the Knight s Cross of the Iron Cross 1939 1945 A Reference Helion amp Company Limited Solihull 2003 ISBN 1 874622 46 9 Yerger M C German Cross in Gold Holders of the SS and Police Volume 1 Das Reich Kurt Amlacher to Heinz Lorenz R James Bender Publishing San Jose USA ISBN 0 912138 94 7 Komanduvannya vijskovimi formuvannyami ustanovami Tretogo RejhuPoperednik SS oberfyurer Mattias Klyajngajsterkamp komandir motorizovanoyi diviziyi SS Totenkopf 18 lipnya 19 veresnya 1941 Nastupnik SS obergrupenfyurer Teodor EjkePoperednik SS brigadefyurer Karl Mariya Demelguber TVO komandira diviziyi SS Nord veresen zhovten 1941 Nastupnik SS brigadefyurer Karl Mariya DemelguberPoperednik SS brigadefyurer Mattias Klyajngajsterkamp komandir motorizovanoyi diviziyi SS Das Rajh 19 kvitnya 1942 10 lyutogo 1943 Nastupnik SS oberfyurerPoperednik SS brigadefyurer Fric Kremer komandir I tankovogo korpusu SS 16 serpnya 30 zhovtnya 1944 Nastupnik SS grupenfyurer German PrissPoperednik SS obergrupenfyurer Feliks Shtajner komandir III tankovogo korpusu SS 9 listopada 1944 4 lyutogo 1945 Nastupnik SS obergrupenfyurer Mattias KlyajngajsterkampPoperednik SS grupenfyurer Gajnc Rajnefart komandir XVIII korpusu SS 12 lyutogo 8 travnya 1945 Nastupnik kapitulyaciya