Бахрейн — невелика західноазійська острівна країна, що знаходиться на південному заході континенту в акваторії Перської затоки . Загальна площа країни 760 км² (188-ме місце у світі), з яких на суходіл припадає 760 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км². Площа країни незначно менша за площу території міста Києва, це найменша арабська держава.
Географія Бахрейну | |
---|---|
Географічне положення Бахрейну | |
Географічне положення | |
Континент | Азія |
Регіон | Західна Азія |
Координати | 26°00′ пн. ш. 50°33′ сх. д. / 26.000° пн. ш. 50.550° сх. д. |
Територія | |
Площа | 760 км² (188-ме) |
• суходіл | 100 % |
• води | 0 % |
Морське узбережжя | 161 км |
Державний кордон | 0 км |
Рельєф | |
Тип | низовинний горбистий |
Найвища точка | пагорб Джабель-ед-Духан (122 м) |
Найнижча точка | Перська затока (0 м) |
Клімат | |
Тип | тропічний |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | Відсутння (0 км² км) |
Найбільше озеро | озеро Мухаррак (5,5 квадратних кілометрів км²) |
Інше | |
Природні ресурси | вуглеводні, риба, перли |
Стихійні лиха | посухи, пилові бурі |
Екологічні проблеми | спустелювання, деградація узбереж, дефіцит прісної води |
Назва
Офіційна назва — Королівство Бахрейн, Бахрейн (араб. 'مملكة البحرين', Мамлакат ель-Бахрейн). Назва країни походить від арабського слова море — бахр і два, тобто Два моря, води, що відділяють острів з обох сторін, від Аравії та Персії. Давня назва острова — Дільмун.
Історія дослідження території
Географічне положення
Бахрейн — західноазійська острівна країна, що не має сухопутного державного кордону. Бахрейн займає три відносно великих і багато дрібних островів. Морем межує з Іраном на сході й північному сході; Катаром на півдні й південному сході; із Саудівською Аравією на заході (відстань 16 км). Бахрейн омивається водами Перської затоки Індійського океану. Загальна довжина морського узбережжя 161 км.
- Карта Бахрейну від ООН (англ.)
- Порівняння розмірів території Бахрейну та США
- Країни Перської затоки
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33). Континентальний шельф — поширюється на усе морське дно у міжнародно визначених кордонах.
Крайні пункти
Час
Час у Бахрейні: UTC+3 (+1 година різниці часу з Києвом).
Геологія
Корисні копалини
Надра Бахрейну багаті на ряд корисних копалин: нафту, природний газ.
Сейсмічність
Рельєф
Середні висоти — дані відсутні; найнижча точка — рівень вод Перської затоки (0 м); найвища точка — гора Джабель ед-Духан (122 м). Рельєф країни рівнинний. Плаский пустельний ландшафт плавно підвищується до невисокої центральної височини Джебель-ад-Дукхан («Гора диму», найвища точка 122 м). У центрі височини лежить Центральна депресія, що являє собою велику долину, відому завдяки «Дереву життя» — невеликому кущу акації, що є єдиною великою рослиною в оточенні безплідної пустелі. Центральна частина острову, складена вапняками, підіймається лише на 30-40 м вище рівня моря. Переважну більшість території Бахрейну займає кам'яниста і піщана пустеля.
- Рельєф Бахрейну
- Гіпсометрична карта Бахрейну
- Супутниковий знімок поверхні країни
- Карта країни (англ.)
- Піщані пляжі Бахрейну
Узбережжя
Берегова лінія Бахрейну являє собою ланцюг піщаних пляжів. В південній частині основного острова прибережні піски утворюють довгу косу . На північно-західному березі переважають піщані дюни. На західному — піски часто змінюються ділянками кам'янистого степу, який біля берега переходить у засолені болота. На північному сході над прибережними пісками виростає кам'яниста гряда, утворюючи півострів .
Острови
Бахрейн займає три відносно великих і більше тридцяти дрібних островів.
Клімат
Територія Бахрейну лежить у тропічному кліматичному поясі. Увесь рік панують тропічні повітряні маси. Спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури. Переважають східні пасатні вітри. У теплий сезон з морів та океанів можуть надходити шторми. Середня температура липня +37°С, січня +16°С. Середньорічна кількість опадів становить близько 90 мм, проте вологість повітря дуже висока, особливо в квітні-вересні. Влітку часто бувають пилові й піщані бурі.
- Сонячна радіація (англ.)
- Кліматична карта Бахрейну (за Кеппеном)
Бахрейн є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 0,12 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 40 км² зрошуваних земель. На жодному з островів Бахрейнського архіпелагу немає річок, струмків чи озер. Прибережні райони на півдні і південному заході зайняти солончаками.
- Гідрографічна мережа Бахрейну
Річки
Тимчасові потоки (ваді) країни належать басейну Перської затоки Індійського океану.
Болота
Уздовж західного узбережжя смуга мілководних солоних маршів.
Ґрунтові води
Ґрунти
Рослинність
Більшу частину країни вкриває пустеля. Тим не менш, країна широко відома своєю пишною рослинністю — численні джерела підземних вод живлять оази, обрамлені фініковими пальмами. Флора Бахрейнського архіпелагу порівняно різноманітна. На островах росте більше 200 різновидностей рослин. У пустелі ростуть такі сухостійні рослини, як саксаул, верблюжа колючка, тамариск, астрагал тощо. Біля виходів на поверхню ґрунтових вод поширені оази з фініковою пальмою й іншими культурами.
- «Дерево життя», акація Prosopis cineraria в центрі країни
- Водно-болотні угіддя Рас-Санад
Земельні ресурси Бахрейну (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 11,3 %,
- орні землі — 2,1 %,
- багаторічні насадження — 3,9 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 5,3 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 0,7 %;
- інше — 88 %.
Тваринний світ
Зоогеографічно територія країни належить до Середземноморської підобласті Голарктичної області. Серед доволі бідної фауни переважають птахи, гризуни й земноводні. У прибережних водах налічується близько 400 видів риб, поширені морські черепахи. У коралових рифах мешкають краби, омари, креветки, молюски тощо. Велике видове різноманіття коралів (більше 2000 видів).
- Великий фламінго
- Сокотрійський баклан
Охорона природи
Бахрейн є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- Конвенції з міжнародного морського права,Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь.
Стихійні лиха та екологічні проблеми
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: періодичні посухи; пилові бурі.
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- спустелювання зменшує сільськогосподарські угіддя, збільшує період посух і тривалість діб з пиловими бурями;
- деградацію узбережж внаслідок інтенсивного судноплавства і діяльності нафтових підприємств;
- руйнування коралових рифів;
- обмежені ресурси питної води (тільки ґрунтові води та опріснена морська вода).
Фізико-географічне районування
У фізико-географічному відношенні територію Бахрейну можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
Див. також
Примітки
- Bahrain, Geography. Factbook.
- Котляков В. М., 2006.
- Поспелов Е. М., 2005.
- Атлас світу, 2005.
- ' Бахрейн : [арх. 30 березня 2019 року] // geograf.com.ua. — Geograf.com.ua. — Дата звернення: 30 березня 2019 року.
- Азия › Бахрейн : ( )[рос.] : [арх. 30 березня 2019 року] // worldgeo.ru. — Всемирная География, 2018. — 10 июля. — Дата звернення: 30 березня 2019 року.
- Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 10 July. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- Бахрейн // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
- Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ФГАМ, 1964.
- Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- География Бахрейна : ( )[рос.] : [арх. 30 березня 2019 року] // newtours-tmb.ru. — Туристическое агентство «Нью Турс». — Дата звернення: 30 березня 2019 року.
- Бахрейн — Государство Бахрейн : ( )[рос.] : [арх. 30 березня 2019 року] // webgeo.ru. — Портал «География» проекта «Электронная Земля: научные информационные ресурсы и информационно-коммуникационные технологии», 2007. — 10 июля. — Дата звернення: 30 березня 2019 року.
- Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.
Література
Українською
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
- Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
- Бахрейн // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Фізична географія материків та океанів : підруч. для студ. вищ. навч. закл. : у 2 т / за ред. П. Г. Шищенка. — К. : Видавництво Київського нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2009. — Т. 1. : Азія. — 643 с. — .
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .
Англійською
- (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .
Російською
- (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Бабаев А. Г., , Дроздов Н. Н., Пустыни. — М. : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
- (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., , Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
- (рос.) Бахрейн // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — .
- (рос.) Азия. — М. : Прогресс, 1982. — 316 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — .
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Бахрейну |
- Вікісховище : Атлас Бахрейну.
- Карти Бахрейну : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Bahrain : ( )[англ.] : [арх. 30 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 10 July. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Бахрейн : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Бахрейну.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bahrejn nevelika zahidnoazijska ostrivna krayina sho znahoditsya na pivdennomu zahodi kontinentu v akvatoriyi Perskoyi zatoki Zagalna plosha krayini 760 km 188 me misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 760 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 0 km Plosha krayini neznachno mensha za ploshu teritoriyi mista Kiyeva ce najmensha arabska derzhava Geografiya BahrejnuGeografichne polozhennya BahrejnuGeografichne polozhennyaKontinentAziyaRegionZahidna AziyaKoordinati26 00 pn sh 50 33 sh d 26 000 pn sh 50 550 sh d 26 000 50 550TeritoriyaPlosha760 km 188 me suhodil100 vodi0 Morske uzberezhzhya161 kmDerzhavnij kordon0 kmRelyefTipnizovinnij gorbistijNajvisha tochkapagorb Dzhabel ed Duhan 122 m Najnizhcha tochkaPerska zatoka 0 m KlimatTiptropichnijVnutrishni vodiNajdovsha richkaVidsutnnya 0 km km Najbilshe ozeroozero Muharrak 5 5 kvadratnih kilometriv km InshePrirodni resursivuglevodni riba perliStihijni lihaposuhi pilovi buriEkologichni problemispustelyuvannya degradaciya uzberezh deficit prisnoyi vodiNazvaOficijna nazva Korolivstvo Bahrejn Bahrejn arab مملكة البحرين Mamlakat el Bahrejn Nazva krayini pohodit vid arabskogo slova more bahr i dva tobto Dva morya vodi sho viddilyayut ostriv z oboh storin vid Araviyi ta Persiyi Davnya nazva ostrova Dilmun Istoriya doslidzhennya teritoriyiGeografichne polozhennyaBahrejn zahidnoazijska ostrivna krayina sho ne maye suhoputnogo derzhavnogo kordonu Bahrejn zajmaye tri vidnosno velikih i bagato dribnih ostroviv Morem mezhuye z Iranom na shodi j pivnichnomu shodi Katarom na pivdni j pivdennomu shodi iz Saudivskoyu Araviyeyu na zahodi vidstan 16 km Bahrejn omivayetsya vodami Perskoyi zatoki Indijskogo okeanu Zagalna dovzhina morskogo uzberezhzhya 161 km Karta Bahrejnu vid OON angl Porivnyannya rozmiriv teritoriyi Bahrejnu ta SShA Krayini Perskoyi zatoki Zgidno z Konvenciyeyu Organizaciyi Ob yednanih Nacij z morskogo prava UNCLOS 1982 roku protyazhnist teritorialnih vod krayini vstanovleno v 12 morskih mil 22 2 km Prilegla zona sho primikaye do teritorialnih vod v yakij derzhava mozhe zdijsnyuvati kontrol neobhidnij dlya zapobigannya porushen mitnih fiskalnih immigracijnih abo sanitarnih zakoniv prostyagayetsya na 24 morski mili 44 4 km vid uzberezhzhya stattya 33 Kontinentalnij shelf poshiryuyetsya na use morske dno u mizhnarodno viznachenih kordonah Krajni punkti Dokladnishe Chas Dokladnishe Chas u Bahrejni Chas u Bahrejni UTC 3 1 godina riznici chasu z Kiyevom GeologiyaDokladnishe Div takozh Korisni kopalini Dokladnishe Nadra Bahrejnu bagati na ryad korisnih kopalin naftu prirodnij gaz Sejsmichnist Dokladnishe RelyefDokladnishe Seredni visoti dani vidsutni najnizhcha tochka riven vod Perskoyi zatoki 0 m najvisha tochka gora Dzhabel ed Duhan 122 m Relyef krayini rivninnij Plaskij pustelnij landshaft plavno pidvishuyetsya do nevisokoyi centralnoyi visochini Dzhebel ad Dukhan Gora dimu najvisha tochka 122 m U centri visochini lezhit Centralna depresiya sho yavlyaye soboyu veliku dolinu vidomu zavdyaki Derevu zhittya nevelikomu kushu akaciyi sho ye yedinoyu velikoyu roslinoyu v otochenni bezplidnoyi pusteli Centralna chastina ostrovu skladena vapnyakami pidijmayetsya lishe na 30 40 m vishe rivnya morya Perevazhnu bilshist teritoriyi Bahrejnu zajmaye kam yanista i pishana pustelya Relyef Bahrejnu Gipsometrichna karta Bahrejnu Suputnikovij znimok poverhni krayini Karta krayini angl Pishani plyazhi Bahrejnu Uzberezhzhya Beregova liniya Bahrejnu yavlyaye soboyu lancyug pishanih plyazhiv V pivdennij chastini osnovnogo ostrova priberezhni piski utvoryuyut dovgu kosu Na pivnichno zahidnomu berezi perevazhayut pishani dyuni Na zahidnomu piski chasto zminyuyutsya dilyankami kam yanistogo stepu yakij bilya berega perehodit u zasoleni bolota Na pivnichnomu shodi nad priberezhnimi piskami virostaye kam yanista gryada utvoryuyuchi pivostriv Ostrovi Dokladnishe Bahrejn zajmaye tri vidnosno velikih i bilshe tridcyati dribnih ostroviv KlimatDokladnishe Teritoriya Bahrejnu lezhit u tropichnomu klimatichnomu poyasi Uves rik panuyut tropichni povitryani masi Spekotna posushliva pogoda z velikimi dobovimi amplitudami temperaturi Perevazhayut shidni pasatni vitri U teplij sezon z moriv ta okeaniv mozhut nadhoditi shtormi Serednya temperatura lipnya 37 S sichnya 16 S Serednorichna kilkist opadiv stanovit blizko 90 mm prote vologist povitrya duzhe visoka osoblivo v kvitni veresni Vlitku chasto buvayut pilovi j pishani buri Sonyachna radiaciya angl Klimatichna karta Bahrejnu za Keppenom Bahrejn ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu Vnutrishni vodiDokladnishe Zagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 0 12 km Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 40 km zroshuvanih zemel Na zhodnomu z ostroviv Bahrejnskogo arhipelagu nemaye richok strumkiv chi ozer Priberezhni rajoni na pivdni i pivdennomu zahodi zajnyati solonchakami Gidrografichna merezha Bahrejnu Richki Dokladnishe Timchasovi potoki vadi krayini nalezhat basejnu Perskoyi zatoki Indijskogo okeanu Bolota Dokladnishe Uzdovzh zahidnogo uzberezhzhya smuga milkovodnih solonih marshiv Gruntovi vodiGruntiDokladnishe RoslinnistDokladnishe Bilshu chastinu krayini vkrivaye pustelya Tim ne mensh krayina shiroko vidoma svoyeyu pishnoyu roslinnistyu chislenni dzherela pidzemnih vod zhivlyat oazi obramleni finikovimi palmami Flora Bahrejnskogo arhipelagu porivnyano riznomanitna Na ostrovah roste bilshe 200 riznovidnostej roslin U pusteli rostut taki suhostijni roslini yak saksaul verblyuzha kolyuchka tamarisk astragal tosho Bilya vihodiv na poverhnyu gruntovih vod poshireni oazi z finikovoyu palmoyu j inshimi kulturami Derevo zhittya akaciya Prosopis cineraria v centri krayini Vodno bolotni ugiddya Ras Sanad Zemelni resursi Bahrejnu ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 11 3 orni zemli 2 1 bagatorichni nasadzhennya 3 9 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 5 3 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 0 7 inshe 88 Div takozh Tvarinnij svitDokladnishe Zoogeografichno teritoriya krayini nalezhit do Seredzemnomorskoyi pidoblasti Golarktichnoyi oblasti Sered dovoli bidnoyi fauni perevazhayut ptahi grizuni j zemnovodni U priberezhnih vodah nalichuyetsya blizko 400 vidiv rib poshireni morski cherepahi U koralovih rifah meshkayut krabi omari krevetki molyuski tosho Velike vidove riznomanittya koraliv bilshe 2000 vidiv Velikij flamingo Sokotrijskij baklan Div takozh Ssavci Bahrejnu Ptahi Bahrejnu ta Ribi BahrejnuOhorona prirodiDokladnishe Bahrejn ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv Konvenciyi z mizhnarodnogo morskogo prava Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu Ramsarskoyi konvenciyi iz zahistu vodno bolotnih ugid Stihijni liha ta ekologichni problemiDokladnishe Na teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha periodichni posuhi pilovi buri Sered ekologichnih problem varto vidznachiti spustelyuvannya zmenshuye silskogospodarski ugiddya zbilshuye period posuh i trivalist dib z pilovimi buryami degradaciyu uzberezhzh vnaslidok intensivnogo sudnoplavstva i diyalnosti naftovih pidpriyemstv rujnuvannya koralovih rifiv obmezheni resursi pitnoyi vodi tilki gruntovi vodi ta oprisnena morska voda Fiziko geografichne rajonuvannyaU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Bahrejnu mozhna rozdiliti na rajoni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Div takozh Div takozhZahidna Aziya AraviyaPrimitkiBahrain Geography Factbook Kotlyakov V M 2006 Pospelov E M 2005 Atlas svitu 2005 Bahrejn arh 30 bereznya 2019 roku geograf com ua Geograf com ua Data zvernennya 30 bereznya 2019 roku Aziya Bahrejn ros arh 30 bereznya 2019 roku worldgeo ru Vsemirnaya Geografiya 2018 10 iyulya Data zvernennya 30 bereznya 2019 roku Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Part VI angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 10 July Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Bahrejn Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 S 3 ISBN 966 7804 78 X Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Geografiya Bahrejna ros arh 30 bereznya 2019 roku newtours tmb ru Turisticheskoe agentstvo Nyu Turs Data zvernennya 30 bereznya 2019 roku Bahrejn Gosudarstvo Bahrejn ros arh 30 bereznya 2019 roku webgeo ru Portal Geografiya proekta Elektronnaya Zemlya nauchnye informacionnye resursy i informacionno kommunikacionnye tehnologii 2007 10 iyulya Data zvernennya 30 bereznya 2019 roku Ramsar Sites Information Service angl 8 bereznya 2019 roku rsis ramsar org Convention on Wetlands Data zvernennya 8 bereznya 2019 roku LiteraturaUkrayinskoyu Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Geografiya materikiv K Visha shkola 1971 371 s Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Bahrejn Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Fizichna geografiya materikiv ta okeaniv pidruch dlya stud vish navch zakl u 2 t za red P G Shishenka K Vidavnictvo Kiyivskogo nac un t im T Shevchenka 2009 T 1 Aziya 643 s ISBN 978 966 439 257 7 Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu angl The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu ros Alisov B P Kurs klimatologii v 3 h tt pod red L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Babaev A G Drozdov N N Pustyni M Mysl 1986 320 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Evraziya Severnaya Amerika 4 e pererab M Prosveshenie 1986 417 s ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Kaplin P A Leontev O K Berega M Mysl 1991 480 s Priroda mira ISBN 5 244 00449 2 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Litvin V M Lymarev V I Ostrova M Mysl 2010 288 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01129 6 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Bahrejn Pospelov E M Toponimicheskij slovar M AST 2005 229 s ISBN 5 17 016407 6 ros Aziya M Progress 1982 316 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Geografiya pod red prof A P Gorkina M Rosmen Press 2006 624 s Sovremennaya illyustrirovannaya enciklopediya ISBN 5 353 02443 5 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya BahrejnuVikishovishe Atlas Bahrejnu Karti Bahrejnu angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Bahrain angl arh 30 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 10 July Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Bahrejn ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku karti gruntovogo pokrovu Bahrejnu