Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Меридіа́н (лат. meridies — «по́лудень») чи півде́нник — уявна лінія перерізу поверхні земної кулі площиною, проведеною через будь-яку точку земної поверхні і вісь обертання Землі. Кожен меридіан проходить через північний і південний полюси та розташовано перпендикулярно до всіх кіл широти. На мапах та глобусі напрям «північ-південь» показують саме меридіани.
Етимологія
Термін «меридіан» походить від латинського meridies, що буквально означає «лінія, що з’єднує місця, де одночасно є полудень» або, просто, «лінія полудня». В давнину для орієнтування у просторі використовували точки положення Сонця та деяких небесних тіл. Точка найвищого положення Сонця у день називалася полудень, а протилежна їй точка - північ. Умовна лінія, яка їх з'єднувала й називалася меридіан. Вважалося, що Сонце проходить через даний меридіан саме опівдні, на півдорозі між напрямком на схід і захід.
Історія
На відміну від екватора, вибір початкового меридіана з давніх часів був необов'язковим, і протягом історії кілька меридіанів використовувалися як початок відліку.
Ератосфен вибрав початкову лінію на своїх картах, що перетиналася з Олександрією (його місцем народження). На карті Птолемея довготу обчислювали від острова Ферро (нині Ієрро ), самого західного острова Канарських островів, який розташований на 20° 00' 00" західніше від меридіану Парижа та який на той час був найзахіднішою точкою у Старому світі. Стародавні іранці розташували початковий меридіан у фортеці Кнгдз тому що він був точно в центрі між всіма відомими населеними землями того часу. В IV столітті в Індії використовувався меридіан міста Удджайн (75° 47' сх. д.). У 1634 році король Франції Людовик XIII знову визначив меридіан острова Ієрро як початковий меридіан для французьких карт. Таке розташування дозволило отримати позитивну (східну) довготу для всіх європейських земель, тому його використовували тривалий час кілька інших країн Європи. Наприклад, у Фінляндії довготи продовжували вимірювали від Ферро ще й у ХІХ столітті. У Британії меридіан Гринвіча почав використовуватися як нульовий ще у XVIII столітті та був позначено приблизно на 70% світових морських картах. Вимірювати довготу від нульового меридіану більш менш адекватно змогли лише мореплавці початку ХІХ ст., коли було створено хронометр.
У ХІХ столітті французи почали використовувати меридіан Парижа (02° 20'14'' сх.д.). В Німеччині використовували меридіан Берліна (13° 24' сх. д.), в Іспанії – меридіан Толедо, у Швеції – Уппсальський меридіан, в Італії - меридіан Монте-Маріо у Римі (12°27'10" сх.д.). В Азії також не було єдиного початкового меридіану. В Японії складали маршрути за меридіаном Кіото (136° 14' сх. д.). У період наукового розквіту ісламу в галузі ісламської астрономії меридіан Мекки (Кааба) вважався вихідним меридіаном. З 1884 року більшість країн вибрали початковим меридіаном Гринвіцький.
Територія України на картах до 1928 року здебільшого мала початковий меридіан Пулковської обсерваторії в Санкт-Петербурзі. Потім українські картографи почали використовувати Гринвіцький нульовий меридіан.
Гринвіцький меридіан
Докладніше: Гринвіцький меридіан
У жовтні 1884 року в Вашингтоні, США, відбулася , участь в якій взяли 41 делегат від 25 країн світу. Гринвіцький меридіан був обраний головним меридіаном двадцятьма двома голосами «за», одним «проти »(Гаїті) та двома «утримались» (Франція та Бразилія). Початковий меридіан проходить через Гринвіцьку королівську обсерваторію. Він розділяє західну і східну півкулі. Гринвіцький меридіан та його антимеридіан (180°-й меридіан) є межею західної та східної півкуль.
Властивості
Всі точки, що розташовані на одному меридіані мають однакову географічну довготу, але різну широту. Від Гринвіцького меридіану на схід відраховують «східну довготу» (знак плюс), на захід - «західну довготу» (знак мінус). Існує 180° східної та 180° західної довготи.
Перетинаючись меридіани та паралелі утворюють градусну сітку, яка допомагає знайти координати будь-якої точки на поверхні земної кулі. Один градус (°) градусної сітки поділяється на 60 хвилин (´), одна ´ поділяється на 60 секунд (´´). На кожному меридіані довгота постійна. Існує 180 меридіанів східної та 180 меридіанів західної довжини. Положення на конкретному меридіані визначається широтою.
Кожен меридіан має антимеридіан на протилежному боці земної сфери. Сукупність двох протилежних меридіанів, що утворюють коло або еліпс, в залежності від випадку, називається меридіанним колом.
Вперше довжину дуги меридіана майже точно виміряв давньогрецький учений Ератосфен. За його підрахунками, довжина меридіанного кола становила 39 690 км. Свої розрахунки вчений здійснив на основі вимірювання кутів падіння сонячних променів у пунктах, розташованих на одному меридіані. За сучасними вимірами, довжина меридіанного кола становить 40 808 км. Меридіани є напівеліпсами і, як геодезичні, вони являють найкоротші траєкторії між двома своїми точками. Усі меридіани мають однакову довжину, що дорівнює 20 003,93 км.
Якщо меридіани мають однакову довжину, то 1° широти на кожному з них становить приблизно 111,1 км. Але, внаслідок того, що Земля має дещо еліпсоїдальну форму, відстань між паралелями на меридіані трохи різниться на різних широтах. Так на екваторі, відстань дорівнює 110,567 км, на тропіку Рака і тропіку Козорога (23,5° північної й південної широти) - 110,948 км, а на 89° біля кожного з полюсів - 111,699 км.
Особливості проходження
На Земній кулі існує меридіан, що проходить безперервно більше по суші й менше по Світовому океану (тільки 1/3 частина), та має довжину 7420 км суходолу. Ця умовна смужка, розташована між меридіанами 23° до 24° східної довготи, проходить від Південного полюса через Антарктиду (Земля королеви Мод), через Південну Африку, Замбію, Демократичну Республіку Конго, Центральноафриканську республіку, Чад, Лівію, проходячи через Грецію, Болгарію, Румунію, Україну, Білорусь, країни Прибалтики, Фінляндію та крайню північ Норвегії.
Існують й інші меридіани з великим безперервним простяганням по суші: меридіан 104° східної довготи, що проходить через Росію, Монголію, Китай, В’єтнам, Лаос, Камбоджі; інший знаходиться між 66° і 67° західної довготи, ідучи через Аргентину, Болівію, Бразилію та Венесуелу.
Найдовша ділянка меридіана, що проходить через одну країну, — це 53°20' західної довготи, яка перетинає Бразилію, та має розмір близько 4050 км.
Найбільш «морським» з меридіанів є 170° західної довготи, що проходить через Північний Льодовитий, Тихий та Південний океани, та тільки на Антарктиди тягнеться по суходолу.
Між меридіанами 156° та 157° західної довготи меридіан проходить майже повністю по воді, перетинаючи невелику ділянку через Аляску.
Повне меридіанне земне коло (360°), меридіани якого проходять здебільшого по суходолу має 109° східної довготи і 71°західної довготи. Віно проходить через Антарктиду, перетинаючи Південну Америку від Вогняної Землі до Венесуели, через північний схід США, Канаду, Росію, Монголію, Китайську Народну Республіку, острови Калімантан та Яву.
Меридіанне коло з 18° західної довготи та 162° східної довготи має найбільше морське проходження, перетинаючи Північний Льодовитий, Атлантичний, Тихий та Південний океани. Це коло проходить по суші тільки по західній частині Дакара (Сенегал) в Африці, Антарктиді та Далекому Сходу Азії.
Використання меридіану
Метр
Перша одиниця виміру метричної системи, метр була визначена як частина земного меридіана. У 1791 році во Франції була прийнята пропозиція визначати метр як одну десятимільйонну частину відстані від Північного полюса до екватора по поверхні земного еліпсоїда на довготі Паризького меридіана. Вчені стверждували, що така одиниця довжини є «природною». До кінця XIX століття з великих країн лише у Великій Британії, США, Російській та Османській імперії залишились старі традиційні міри довжини.
Морська миля
У 1929 р. було встановлено міжнародну морську милю, яка відповідає одній хвилині земного сфероїда на широті 44,5˚. Вона дорівнює 1852 м.
Кордони по меридіанах
Проведення кордонів між країнами чи регіонами інколи відбувається по меридіанах, хоча це рідше, ніж для паралелей. Так по 20-й сх.д проведено частина кордону між Намібією та Південною Африкою та Ботсваною, а по 141-й зх.д. - кордон між Канадою та США
Багато кордонів по меридіанах прокладено між адміністративними одиницями країн. Наприклад, у США, в Австралійському Союзі та Канаді.
Лінія Тордесільяс
У 1494 році було підписано Тордесільський договір між Іспанією та Португалією, який розділяв всі нововідкриті землі між двома країнами. Межа проходила по меридіану, що проходив на відстані приблизно 2220 км на захід від Островів Зеленого Мису, розташованих біля західного узбережжя Африки (за сучасними координатами це 49°32'56" західної довготи).
Види меридіанів
Магнітний меридіан
Магнітний меридіан - умовна дуга, проєкція силових ліній магнітного поля Землі на її поверхню. Магнітні меридіани огинають магнітосферу Землі і сходяться на північному і південному магнітних полюсах. Поряд з магнітними меридіанами часто виділяють геомагнітні меридіани лінії перетину поверхні Землі площинами, проведеними через дані точки земної поверхні.
Небесний меридіан
Велике коло небесної сфери, яке проходить через полюси світу і зеніт місця спостереження, називається астрономічним, або небесним меридіаном.
Див. також
Примітки
- Південник // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- Мала гірнича енциклопедія: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д:Донбас, 2007. — Т. 2 :Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Elverskog, Johan (17 лютого 2016). The Mongols, Astrology and Eurasian History. The Medieval History Journal. Т. 19, № 1. с. 130—135. doi:10.1177/0971945815626314. ISSN 0971-9458. Процитовано 20 грудня 2021.
- Marx, Christian (11 березня 2016). The western coast of Africa in Ptolemy's <i>Geography</i> and the location of his prime meridian. History of Geo- and Space Sciences. Т. 7, № 1. с. 27—52. doi:10.5194/hgss-7-27-2016. ISSN 2190-5029. Процитовано 20 грудня 2021.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом () - (fa-IR) . Архів оригіналу за 20 грудня 2021. Процитовано 20 грудня 2021.
- Oja, Heikki (2013). Aikakirja 2013. Yliopiston almanakkatoimisto. ISBN .
- R., Bartky, Ian (2007). One time fits all : the campaigns for global uniformity. Stanford University Press. ISBN . OCLC 604859718.
- Grids & Datums. Italian Republic. asprs.org.
- . mechon-mamre.org. Архів оригіналу за 20 грудня 2021. Процитовано 20 грудня 2021.
- Іщук А. В., Бондаренко Е. Л. (2013). Інформаційно-аналітична система дослідження загальногеографічних карт західноукраїнських земель періоду 1919–1939 років. Проблеми безперервної географічної освіти і картографії. Вип. 18. с. 65—69.
- . www.gutenberg.org. Архів оригіналу за 18 грудня 2021. Процитовано 20 грудня 2021.
- . edwilliams.org. Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 17 грудня 2021.
- Каленюк Сергій Петрович (2011). Краєзнавцю про вимірювання. /Л.Л. Потапенко. — Лисичанськ: ПП «Прінтекспрес»,. с. 28—55. ISBN .
- Борділовська О. А. (2004). Борділовська О. А. Тордесільяський договір 1494 // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / Т.-2. Київ: Знання України. с. 812.
- Літнарович Р.М. Геодезична астрономія. Навчальний посібник для студентів спеціальності “Землевпорядкування та кадастр”. ЧДІЕіУ, Чернігів, 2000. – 76 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Meridia n lat meridies po luden chi pivde nnik uyavna liniya pererizu poverhni zemnoyi kuli ploshinoyu provedenoyu cherez bud yaku tochku zemnoyi poverhni i vis obertannya Zemli Kozhen meridian prohodit cherez pivnichnij i pivdennij polyusi ta roztashovano perpendikulyarno do vsih kil shiroti Na mapah ta globusi napryam pivnich pivden pokazuyut same meridiani Meridiani prokladeno cherez 30 Cya stattya pro geografichnij meridian Pro inshi znachennya div meridian znachennya EtimologiyaTermin meridian pohodit vid latinskogo meridies sho bukvalno oznachaye liniya sho z yednuye miscya de odnochasno ye poluden abo prosto liniya poludnya V davninu dlya oriyentuvannya u prostori vikoristovuvali tochki polozhennya Soncya ta deyakih nebesnih til Tochka najvishogo polozhennya Soncya u den nazivalasya poluden a protilezhna yij tochka pivnich Umovna liniya yaka yih z yednuvala j nazivalasya meridian Vvazhalosya sho Sonce prohodit cherez danij meridian same opivdni na pivdorozi mizh napryamkom na shid i zahid IstoriyaNa vidminu vid ekvatora vibir pochatkovogo meridiana z davnih chasiv buv neobov yazkovim i protyagom istoriyi kilka meridianiv vikoristovuvalisya yak pochatok vidliku Eratosfen vibrav pochatkovu liniyu na svoyih kartah sho peretinalasya z Oleksandriyeyu jogo miscem narodzhennya Na karti Ptolemeya dovgotu obchislyuvali vid ostrova Ferro nini Iyerro samogo zahidnogo ostrova Kanarskih ostroviv yakij roztashovanij na 20 00 00 zahidnishe vid meridianu Parizha ta yakij na toj chas buv najzahidnishoyu tochkoyu u Staromu sviti Starodavni iranci roztashuvali pochatkovij meridian u forteci Kngdz tomu sho vin buv tochno v centri mizh vsima vidomimi naselenimi zemlyami togo chasu V IV stolitti v Indiyi vikoristovuvavsya meridian mista Uddzhajn 75 47 sh d U 1634 roci korol Franciyi Lyudovik XIII znovu viznachiv meridian ostrova Iyerro yak pochatkovij meridian dlya francuzkih kart Take roztashuvannya dozvolilo otrimati pozitivnu shidnu dovgotu dlya vsih yevropejskih zemel tomu jogo vikoristovuvali trivalij chas kilka inshih krayin Yevropi Napriklad u Finlyandiyi dovgoti prodovzhuvali vimiryuvali vid Ferro she j u HIH stolitti U Britaniyi meridian Grinvicha pochav vikoristovuvatisya yak nulovij she u XVIII stolitti ta buv poznacheno priblizno na 70 svitovih morskih kartah Vimiryuvati dovgotu vid nulovogo meridianu bilsh mensh adekvatno zmogli lishe moreplavci pochatku HIH st koli bulo stvoreno hronometr U HIH stolitti francuzi pochali vikoristovuvati meridian Parizha 02 20 14 sh d V Nimechchini vikoristovuvali meridian Berlina 13 24 sh d v Ispaniyi meridian Toledo u Shveciyi Uppsalskij meridian v Italiyi meridian Monte Mario u Rimi 12 27 10 sh d V Aziyi takozh ne bulo yedinogo pochatkovogo meridianu V Yaponiyi skladali marshruti za meridianom Kioto 136 14 sh d U period naukovogo rozkvitu islamu v galuzi islamskoyi astronomiyi meridian Mekki Kaaba vvazhavsya vihidnim meridianom Z 1884 roku bilshist krayin vibrali pochatkovim meridianom Grinvickij Teritoriya Ukrayini na kartah do 1928 roku zdebilshogo mala pochatkovij meridian Pulkovskoyi observatoriyi v Sankt Peterburzi Potim ukrayinski kartografi pochali vikoristovuvati Grinvickij nulovij meridian Grinvickij meridianDokladnishe Grinvickij meridian U zhovtni 1884 roku v Vashingtoni SShA vidbulasya uchast v yakij vzyali 41 delegat vid 25 krayin svitu Grinvickij meridian buv obranij golovnim meridianom dvadcyatma dvoma golosami za odnim proti Gayiti ta dvoma utrimalis Franciya ta Braziliya Pochatkovij meridian prohodit cherez Grinvicku korolivsku observatoriyu Vin rozdilyaye zahidnu i shidnu pivkuli Grinvickij meridian ta jogo antimeridian 180 j meridian ye mezheyu zahidnoyi ta shidnoyi pivkul Vlastivosti Vsi tochki sho roztashovani na odnomu meridiani mayut odnakovu geografichnu dovgotu ale riznu shirotu Vid Grinvickogo meridianu na shid vidrahovuyut shidnu dovgotu znak plyus na zahid zahidnu dovgotu znak minus Isnuye 180 shidnoyi ta 180 zahidnoyi dovgoti Peretinayuchis meridiani ta paraleli utvoryuyut gradusnu sitku yaka dopomagaye znajti koordinati bud yakoyi tochki na poverhni zemnoyi kuli Odin gradus gradusnoyi sitki podilyayetsya na 60 hvilin odna podilyayetsya na 60 sekund Na kozhnomu meridiani dovgota postijna Isnuye 180 meridianiv shidnoyi ta 180 meridianiv zahidnoyi dovzhini Polozhennya na konkretnomu meridiani viznachayetsya shirotoyu Kozhen meridian maye antimeridian na protilezhnomu boci zemnoyi sferi Sukupnist dvoh protilezhnih meridianiv sho utvoryuyut kolo abo elips v zalezhnosti vid vipadku nazivayetsya meridiannim kolom Vpershe dovzhinu dugi meridiana majzhe tochno vimiryav davnogreckij uchenij Eratosfen Za jogo pidrahunkami dovzhina meridiannogo kola stanovila 39 690 km Svoyi rozrahunki vchenij zdijsniv na osnovi vimiryuvannya kutiv padinnya sonyachnih promeniv u punktah roztashovanih na odnomu meridiani Za suchasnimi vimirami dovzhina meridiannogo kola stanovit 40 808 km Meridiani ye napivelipsami i yak geodezichni voni yavlyayut najkorotshi trayektoriyi mizh dvoma svoyimi tochkami Usi meridiani mayut odnakovu dovzhinu sho dorivnyuye 20 003 93 km Yaksho meridiani mayut odnakovu dovzhinu to 1 shiroti na kozhnomu z nih stanovit priblizno 111 1 km Ale vnaslidok togo sho Zemlya maye desho elipsoyidalnu formu vidstan mizh paralelyami na meridiani trohi riznitsya na riznih shirotah Tak na ekvatori vidstan dorivnyuye 110 567 km na tropiku Raka i tropiku Kozoroga 23 5 pivnichnoyi j pivdennoyi shiroti 110 948 km a na 89 bilya kozhnogo z polyusiv 111 699 km Osoblivosti prohodzhennyaNa Zemnij kuli isnuye meridian sho prohodit bezperervno bilshe po sushi j menshe po Svitovomu okeanu tilki 1 3 chastina ta maye dovzhinu 7420 km suhodolu Cya umovna smuzhka roztashovana mizh meridianami 23 do 24 shidnoyi dovgoti prohodit vid Pivdennogo polyusa cherez Antarktidu Zemlya korolevi Mod cherez Pivdennu Afriku Zambiyu Demokratichnu Respubliku Kongo Centralnoafrikansku respubliku Chad Liviyu prohodyachi cherez Greciyu Bolgariyu Rumuniyu Ukrayinu Bilorus krayini Pribaltiki Finlyandiyu ta krajnyu pivnich Norvegiyi Isnuyut j inshi meridiani z velikim bezperervnim prostyagannyam po sushi meridian 104 shidnoyi dovgoti sho prohodit cherez Rosiyu Mongoliyu Kitaj V yetnam Laos Kambodzhi inshij znahoditsya mizh 66 i 67 zahidnoyi dovgoti iduchi cherez Argentinu Boliviyu Braziliyu ta Venesuelu Najdovsha dilyanka meridiana sho prohodit cherez odnu krayinu ce 53 20 zahidnoyi dovgoti yaka peretinaye Braziliyu ta maye rozmir blizko 4050 km Najbilsh morskim z meridianiv ye 170 zahidnoyi dovgoti sho prohodit cherez Pivnichnij Lodovitij Tihij ta Pivdennij okeani ta tilki na Antarktidi tyagnetsya po suhodolu Mizh meridianami 156 ta 157 zahidnoyi dovgoti meridian prohodit majzhe povnistyu po vodi peretinayuchi neveliku dilyanku cherez Alyasku Povne meridianne zemne kolo 360 meridiani yakogo prohodyat zdebilshogo po suhodolu maye 109 shidnoyi dovgoti i 71 zahidnoyi dovgoti Vino prohodit cherez Antarktidu peretinayuchi Pivdennu Ameriku vid Vognyanoyi Zemli do Venesueli cherez pivnichnij shid SShA Kanadu Rosiyu Mongoliyu Kitajsku Narodnu Respubliku ostrovi Kalimantan ta Yavu Meridianne kolo z 18 zahidnoyi dovgoti ta 162 shidnoyi dovgoti maye najbilshe morske prohodzhennya peretinayuchi Pivnichnij Lodovitij Atlantichnij Tihij ta Pivdennij okeani Ce kolo prohodit po sushi tilki po zahidnij chastini Dakara Senegal v Africi Antarktidi ta Dalekomu Shodu Aziyi Vikoristannya meridianuMetr Persha odinicya vimiru metrichnoyi sistemi metr bula viznachena yak chastina zemnogo meridiana U 1791 roci vo Franciyi bula prijnyata propoziciya viznachati metr yak odnu desyatimiljonnu chastinu vidstani vid Pivnichnogo polyusa do ekvatora po poverhni zemnogo elipsoyida na dovgoti Parizkogo meridiana Vcheni stverzhduvali sho taka odinicya dovzhini ye prirodnoyu Do kincya XIX stolittya z velikih krayin lishe u Velikij Britaniyi SShA Rosijskij ta Osmanskij imperiyi zalishilis stari tradicijni miri dovzhini Morska milya U 1929 r bulo vstanovleno mizhnarodnu morsku milyu yaka vidpovidaye odnij hvilini zemnogo sferoyida na shiroti 44 5 Vona dorivnyuye 1852 m Kordoni po meridianah Provedennya kordoniv mizh krayinami chi regionami inkoli vidbuvayetsya po meridianah hocha ce ridshe nizh dlya paralelej Tak po 20 j sh d provedeno chastina kordonu mizh Namibiyeyu ta Pivdennoyu Afrikoyu ta Botsvanoyu a po 141 j zh d kordon mizh Kanadoyu ta SShA Bagato kordoniv po meridianah prokladeno mizh administrativnimi odinicyami krayin Napriklad u SShA v Avstralijskomu Soyuzi ta Kanadi Liniya Tordesilyas U 1494 roci bulo pidpisano Tordesilskij dogovir mizh Ispaniyeyu ta Portugaliyeyu yakij rozdilyav vsi novovidkriti zemli mizh dvoma krayinami Mezha prohodila po meridianu sho prohodiv na vidstani priblizno 2220 km na zahid vid Ostroviv Zelenogo Misu roztashovanih bilya zahidnogo uzberezhzhya Afriki za suchasnimi koordinatami ce 49 32 56 zahidnoyi dovgoti Vidi meridianivMagnitnij meridian Dokladnishe Magnitnij meridian Magnitnij meridian umovna duga proyekciya silovih linij magnitnogo polya Zemli na yiyi poverhnyu Magnitni meridiani oginayut magnitosferu Zemli i shodyatsya na pivnichnomu i pivdennomu magnitnih polyusah Poryad z magnitnimi meridianami chasto vidilyayut geomagnitni meridiani liniyi peretinu poverhni Zemli ploshinami provedenimi cherez dani tochki zemnoyi poverhni Nebesnij meridian Velike kolo nebesnoyi sferi yake prohodit cherez polyusi svitu i zenit miscya sposterezhennya nazivayetsya astronomichnim abo nebesnim meridianom Div takozhGeografichni koordinati Zblizhennya meridianiv na ploshiniPrimitkiPivdennik Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022 Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Elverskog Johan 17 lyutogo 2016 The Mongols Astrology and Eurasian History The Medieval History Journal T 19 1 s 130 135 doi 10 1177 0971945815626314 ISSN 0971 9458 Procitovano 20 grudnya 2021 Marx Christian 11 bereznya 2016 The western coast of Africa in Ptolemy s lt i gt Geography lt i gt and the location of his prime meridian History of Geo and Space Sciences T 7 1 s 27 52 doi 10 5194 hgss 7 27 2016 ISSN 2190 5029 Procitovano 20 grudnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya fa IR Arhiv originalu za 20 grudnya 2021 Procitovano 20 grudnya 2021 Oja Heikki 2013 Aikakirja 2013 Yliopiston almanakkatoimisto ISBN 952 10 3221 9 R Bartky Ian 2007 One time fits all the campaigns for global uniformity Stanford University Press ISBN 978 0 8047 5642 6 OCLC 604859718 Grids amp Datums Italian Republic asprs org mechon mamre org Arhiv originalu za 20 grudnya 2021 Procitovano 20 grudnya 2021 Ishuk A V Bondarenko E L 2013 Informacijno analitichna sistema doslidzhennya zagalnogeografichnih kart zahidnoukrayinskih zemel periodu 1919 1939 rokiv Problemi bezperervnoyi geografichnoyi osviti i kartografiyi Vip 18 s 65 69 www gutenberg org Arhiv originalu za 18 grudnya 2021 Procitovano 20 grudnya 2021 edwilliams org Arhiv originalu za 7 grudnya 2021 Procitovano 17 grudnya 2021 Kalenyuk Sergij Petrovich 2011 Krayeznavcyu pro vimiryuvannya L L Potapenko Lisichansk PP Printekspres s 28 55 ISBN 978 966 8061 59 2 Bordilovska O A 2004 Bordilovska O A Tordesilyaskij dogovir 1494 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t T 2 Kiyiv Znannya Ukrayini s 812 Litnarovich R M Geodezichna astronomiya Navchalnij posibnik dlya studentiv specialnosti Zemlevporyadkuvannya ta kadastr ChDIEiU Chernigiv 2000 76 s