Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Генрик Ігнацій Сухецький | |
|---|---|
| пол. Henryk Ignacy Suchecki | |
| Народився | 1811 Переспа |
| Помер | 3 липня 1872 Краків |
| Поховання | Раковицький цвинтар |
| Місце проживання | Львів, Прага, Краків |
| Країна | |
| Національність | поляк |
| Діяльність | філолог, викладач університету |
| Alma mater | Львівський університет |
| Галузь | лінгвіст |
| Заклад | Ягеллонський університет |
| Посада | завідувач кафедри |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор |
| Членство | d[1] |
| Батько | Ян Сухецький |
| Мати | Юстина Сухецька |
| У шлюбі з | Пелагея Хшонстовська |
| Діти | Мирослав Сухецький |
Ге́нрик Ігна́цій Сухе́цький гербу «Порай» (пол. Henryk Ignacy Suchecki herbu Poraj; 1811, Переспа, нині Сокальського району — 3 липня 1872, Краків) — польський філолог, педагог, автор підручників, професор Карлового та Ягеллонського університетів.
Біографічні дані
Генрик народився в сім'ї орендаря Яна та Юстини (до шлюбу Жураковська) Сухецьких. З 1819 року навчався в початковій школі та німецькомовній гімназії в Перемишлі. З часом Ян Сухецький зубожів, і від четвертого гімназіального класу Генрик мусив заробляти на прожиття репетиторством. З 1824 року він старався вдосконалювати польський правопис і добирати поправні відповідники замість запозичених слів, а 1828 року зацікавився стилістикою.
Здобувши середню освіту 1833 року, Генрик вивчав філологію у Львівському університеті. 1834 року вступив у свіжозасноване львівське «Товариство старожитностей» («Towarzystwo Starożytności»), яке очолював Кароль Шайноха. Цю нелегальну молодіжну організацію того ж року розігнала поліція. У 1835-му Сухецький закінчив навчання в університеті й тринадцять років працював приватним учителем у багатих родинах. У 1838—1840 роках він був членом Польського демократичного товариства. На початку 1840-х Сухецький дійшов висновку, що порівняльне мовознавство може стати дуже дієвим засобом правильного, природного розвитку польської мови й очистити її від галіцизмів та численних германізмів. Увесь цей час він ретельно студіював цю науку, орієнтуючись на праці Франца Боппа, й водночас вивчав слов'янські мови, особливо ж церковнослов'янську (з праць Йосефа Добровського та Франя Міклошича). Велику увагу приділив також литовській мові. З 1846 року він вивчає санскрит та інші індоарійські мови, зокрема синдську. У 1860-х він ознайомився з азами різних тюркських і семіто-хамітських мов. 1846 року Сухецький подав свою кандидатуру на посаду професора польської мови та літератури у Львівському університеті, звільнену після відходу Миколая Михалевича, а у 1848-му заснував свій часопис «Polska gazeta powszechna», яка виходила кілька місяців.
Того ж року він знову залучився до соціальної та політичної діяльності («Львівська слов'янська читальня»). Сухецький співпрацював, серед інших, із Яном Захаріясевичем та Карлом Відманом — редакторами радикального львівського журналу «Поступ» («Postęp»). У жовтні 1848 року він брав участь у засіданнях Центральної національної ради. У той час Сухецький опублікував перші підручники польської мови для початкових шкіл. У 1849—1851 роках він студіював славістику у Віденському університеті, слухав лекції Франя Міклошича. Зустрівшись з міністром освіти графом (саме тоді тривала реформа в системі освіти), Сухецький спитав про можливість заснування кафедри порівняльної лінгвістики в Кракові або Львові. Тун послався на брак коштів і запропонував очолити кафедру літератури в Ягеллонському університеті. Сухецький відмовився й натомість порадив вибрати на цю посаду когось із таких літераторів, як Адам Міцкевич, Юзеф Богдан Залеський, , Юзеф Коженьовський і Юзеф Ігнацій Крашевський. Відмовився також працювати завідувачем кафедри в Оломоуці.
1851 року Сухецький став учителем польської та німецької мов у нововідкритій Другій домініканській гімназії у Львові. Кілька років він брав участь у роботі двох комісій, які розглядали запропоновані підручники для початкових шкіл та гімназій. За цю діяльність дістав урядову відзнаку від міністерства освіти та конфесій. У той час він опублікував три підручники польської граматики, які були рекомендовані для використання в галицьких школах, а згодом — у Познанському воєводстві. Сухецький писав ці підручники, використовуючи доробок своїх попередників, але насамперед на основі власних досліджень польської мови. За підручник «Nauka języka polskiego na 3 kursy rozłożona» 23 липня 1849 року він став членом-кореспондентом Краківського наукового товариства. Завдяки книжці Сухецького «Gramatyka języka epoki Piastów i Jagiellonów aż do Marcina Bielskiego» 1856 року міністр освіти Австро-Угорщини передав Сухецькому через цісарського намісника в Галичині графа Голуховського запрошення очолити кафедру польської мови та літератури в Карловому університеті, причому із заувагою, що сам міністр був би радий бачити вченого завідувачем кафедри у Кракові чи Львові. З указу цісаря навесні 1857-го Сухецький обійняв цю запропоновану посаду в Празі. Лекції читав польською мовою, викладав полоністику, порівняльну лінгвістику й санскрит — після того, як до Єни перебрався відомий орієнталіст Август Шлайхер.
У своїх працях Сухецький порівнював польську мову з індоєвропейськими, тюркськими та семітськими мовами. У 1858-му він став надзвичайним членом Королівського чеського товариства знань, а 1 січня 1859 року, як викладач санскриту, — дійсним членом Німецького орієнтального товариства в Лейпцигу та Галле. З 21 грудня 1860 року Сухецький — почесний член Познанського товариства друзів науки.
У 1863 році Сухецький був агентом Національного уряду в Січневому повстанні.
1864 року вчений розпочав писати капітальну працю — підсумок своїх численних наукових розробок — під назвою «Umiejętna nauka języka polskiego». Праця мала складатися з двох розділів: «Osnowa do rodzimo-krytycznej, hisoryko-porównawczej gramatyki języka polskiego» і «Rodzimo-krytyczna, hisoryko-porównawcza gramatyka języka polskiego w kręgu sławiańszczyzny i w zakresie języków arskich, z poświatą rzucaną z obszarów języków kolebkowych». Вийшли друком тільки перші зшитки цієї праці. Написати й видати решту завадив брак часу та — передусім — коштів.
1865 року він, на запрошення одного з професорів варшавської Головної школи, подав свою кандидатуру на конкурс заміщення посади професора порівняльної лінгвістики слов'янських мов у цій школі. Цього ж року Відділ філософії й Академічний сенат у Празі подав рекомендацію наукових заслуг Сухецького міністрові освіти, й той листовно запропонував науковцеві керувати новоствореною кафедрою порівняльної лінгвістики слов'янських мов у Ягеллонському університеті, що в Кракові. Цю пропозицію прийнято. В цьому університеті він перший викладав порівняльну лінгвістику польською мовою й перший читав лекції про народну польську мову. 19 листопада 1871 року Сухецький став членом-кореспондентом Товариства поморянських історії й археології в Штральзунді та Ґрайфенгаґені.
Велику увагу вчений приділяв правопису польської мови. Він виступав за те, щоб вивести із вжитку літери ó, é та х, йотувати слова на зразок im, у словах типу Francia замість ia писати ya. Генрик Сухецький зробив великий внесок у розвиток польського шкільництва в Галичині, в дидактику польської мови та в мовний вишкіл учителів. Його підручники граматики витримали кілька видань. Усе життя він плідно розвивав польську термінологію в різних галузях науки та техніки.
Генрик Сухецький мав дружину Пелагею із Хшонстовських і сина Мирослава (1843—1912), автора робіт у галузі мови та стенографії. Небожем Генрика Сухецького був Генрик Ревакович. 3 липня 1872 року Генрик Сухецький, важко хворий на печінку, помер, перед тим дочитавши до кінця курс лекцій в семестрі. Дуже скромний і малолюдний похорон відбувся 5 липня.
Наукові праці
- Niektóre uwagi o pisowni (w Bibl. Zakł. Ossolińskich), 1848, zesz. II
- Nauka języka polskiego na 3 kursy rozłożona. — Lwów, 1849
- Zwięzła nauka języka polskiego dla uczącej się młodzi. — Lwów, 1849
- Krótka nauka języka polskiego dla początkującej młodzi. — Lwów, 1849
- Ustęp z lingwistyki porównawczej. — Lwów, 1851
- Zwięzła gramatyka polska, kurs wyższy. Wyd. II, przerobione, Lwów, 1853. — Wyd. III, Lwów, 1856. — Wyd. IV, przerobione i pomnożone, Praga, 1859
- Zwięzła gramatyka polska, kurs niższy. Wyd. II, przerobione, Lwów, 1853. — Wyd. III, Lwów, 1854. — Wyd. IV, Praga, 1857. — Wyd. V, Praga, 1859
- Przegląd form gramatycznych języka staropolskiego. — Lwów, 1855 (неправомірно виданий і поміщений у «Wypisy Polskie», 1857)
- Wypisy polskie: dla użytku klass wyższych w CK szkołach gimnazyalnych. — Lwów, 1857
- Gramatyka języka epoki Piastów i Jagiellonów aż do Marcina Bielskiego
- Ułamki głagolickie prazkie z 2giej połowy IX lub 1szej X wieku. Zbiór «Czas», zesz. XIX. — Kraków, 1857
- Wycieczka w ziemię Strabonowych i Tacytowych Swewów o języku najbliższym polskiemu w dzisiejszych Niemczech północnych po za Ejderę, po Ren i Men.
- Nástin dějin písemnictví Polákův / sepsal Jindřich Suchecki. — Praha, 1858
- Umiejętna nauka języka polskiego. — Praga (не раніш як 1864, вийшло кілька зшитків)
- Budowa języka polskiego pojaśniona wykładem historyczno-porównawczym w zakresie indo-europejskim i w kręgu sławiańszczyzny. Zeszyt I. — Praga, 1868 roku.
- Modlitwy Wacława: zabytek mowy staropolskiéj odkryty przez Aleksandra Przezdzieckiego. — Kraków, 1871
- Zagadnienia z zakresu języka polskiego wywodem lingwistycznym i filologicznym. — Kraków, 1871
Джерела
- Tygodnik Wielkopolski; czasopismo naukowe, literackie i artystyczne 1872.09.07 Nr36
- Tygodnik Wielkopolski; czasopismo naukowe, literackie i artystyczne 1872.09.14 Nr37
- Tygodnik Wielkopolski; czasopismo naukowe, literackie i artystyczne 1872.09.21 Nr38
- Österreichisches Biographisches Lexikon (електронна версія)
Примітки
- http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/suchecki-henryk/
- . Архів оригіналу за 5 січня 2018. Процитовано 5 січня 2018.
- «Okólniki Towarzystwa Demokratycznego Polskiego: 1838/40», s. 205
- . Архів оригіналу за 5 січня 2018. Процитовано 5 січня 2018.
- . Архів оригіналу за 5 січня 2018. Процитовано 4 січня 2018.
- . Архів оригіналу за 5 січня 2018. Процитовано 5 січня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Suheckij Batko Posada Diti Mati Druzhina Cholovik Genrik Ignacij Suheckijpol Henryk Ignacy SucheckiNarodivsya1811 1811 PerespaPomer3 lipnya 1872 1872 07 03 KrakivPohovannyaRakovickij cvintarMisce prozhivannyaLviv Praga KrakivKrayina Avstrijska imperiya Avstro UgorshinaNacionalnistpolyakDiyalnistfilolog vikladach universitetuAlma materLvivskij universitetGaluzlingvistZakladYagellonskij universitetPosadazaviduvach kafedriVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktorChlenstvod 1 BatkoYan SuheckijMatiYustina SuheckaU shlyubi zPelageya HshonstovskaDitiMiroslav Suheckij Ge nrik Igna cij Suhe ckij gerbu Poraj pol Henryk Ignacy Suchecki herbu Poraj 1811 1811 Perespa nini Sokalskogo rajonu 3 lipnya 1872 Krakiv polskij filolog pedagog avtor pidruchnikiv profesor Karlovogo ta Yagellonskogo universitetiv Biografichni daniGenrik narodivsya v sim yi orendarya Yana ta Yustini do shlyubu Zhurakovska Suheckih Z 1819 roku navchavsya v pochatkovij shkoli ta nimeckomovnij gimnaziyi v Peremishli Z chasom Yan Suheckij zubozhiv i vid chetvertogo gimnazialnogo klasu Genrik musiv zaroblyati na prozhittya repetitorstvom Z 1824 roku vin staravsya vdoskonalyuvati polskij pravopis i dobirati popravni vidpovidniki zamist zapozichenih sliv a 1828 roku zacikavivsya stilistikoyu Zdobuvshi serednyu osvitu 1833 roku Genrik vivchav filologiyu u Lvivskomu universiteti 1834 roku vstupiv u svizhozasnovane lvivske Tovaristvo starozhitnostej Towarzystwo Starozytnosci yake ocholyuvav Karol Shajnoha Cyu nelegalnu molodizhnu organizaciyu togo zh roku rozignala policiya U 1835 mu Suheckij zakinchiv navchannya v universiteti j trinadcyat rokiv pracyuvav privatnim uchitelem u bagatih rodinah U 1838 1840 rokah vin buv chlenom Polskogo demokratichnogo tovaristva Na pochatku 1840 h Suheckij dijshov visnovku sho porivnyalne movoznavstvo mozhe stati duzhe diyevim zasobom pravilnogo prirodnogo rozvitku polskoyi movi j ochistiti yiyi vid galicizmiv ta chislennih germanizmiv Uves cej chas vin retelno studiyuvav cyu nauku oriyentuyuchis na praci Franca Boppa j vodnochas vivchav slov yanski movi osoblivo zh cerkovnoslov yansku z prac Josefa Dobrovskogo ta Franya Mikloshicha Veliku uvagu pridiliv takozh litovskij movi Z 1846 roku vin vivchaye sanskrit ta inshi indoarijski movi zokrema sindsku U 1860 h vin oznajomivsya z azami riznih tyurkskih i semito hamitskih mov 1846 roku Suheckij podav svoyu kandidaturu na posadu profesora polskoyi movi ta literaturi u Lvivskomu universiteti zvilnenu pislya vidhodu Mikolaya Mihalevicha a u 1848 mu zasnuvav svij chasopis Polska gazeta powszechna yaka vihodila kilka misyaciv Togo zh roku vin znovu zaluchivsya do socialnoyi ta politichnoyi diyalnosti Lvivska slov yanska chitalnya Suheckij spivpracyuvav sered inshih iz Yanom Zahariyasevichem ta Karlom Vidmanom redaktorami radikalnogo lvivskogo zhurnalu Postup Postep U zhovtni 1848 roku vin brav uchast u zasidannyah Centralnoyi nacionalnoyi radi U toj chas Suheckij opublikuvav pershi pidruchniki polskoyi movi dlya pochatkovih shkil U 1849 1851 rokah vin studiyuvav slavistiku u Videnskomu universiteti sluhav lekciyi Franya Mikloshicha Zustrivshis z ministrom osviti grafom same todi trivala reforma v sistemi osviti Suheckij spitav pro mozhlivist zasnuvannya kafedri porivnyalnoyi lingvistiki v Krakovi abo Lvovi Tun poslavsya na brak koshtiv i zaproponuvav ocholiti kafedru literaturi v Yagellonskomu universiteti Suheckij vidmovivsya j natomist poradiv vibrati na cyu posadu kogos iz takih literatoriv yak Adam Mickevich Yuzef Bogdan Zaleskij Yuzef Kozhenovskij i Yuzef Ignacij Krashevskij Vidmovivsya takozh pracyuvati zaviduvachem kafedri v Olomouci 1851 roku Suheckij stav uchitelem polskoyi ta nimeckoyi mov u novovidkritij Drugij dominikanskij gimnaziyi u Lvovi Kilka rokiv vin brav uchast u roboti dvoh komisij yaki rozglyadali zaproponovani pidruchniki dlya pochatkovih shkil ta gimnazij Za cyu diyalnist distav uryadovu vidznaku vid ministerstva osviti ta konfesij U toj chas vin opublikuvav tri pidruchniki polskoyi gramatiki yaki buli rekomendovani dlya vikoristannya v galickih shkolah a zgodom u Poznanskomu voyevodstvi Suheckij pisav ci pidruchniki vikoristovuyuchi dorobok svoyih poperednikiv ale nasampered na osnovi vlasnih doslidzhen polskoyi movi Za pidruchnik Nauka jezyka polskiego na 3 kursy rozlozona 23 lipnya 1849 roku vin stav chlenom korespondentom Krakivskogo naukovogo tovaristva Zavdyaki knizhci Suheckogo Gramatyka jezyka epoki Piastow i Jagiellonow az do Marcina Bielskiego 1856 roku ministr osviti Avstro Ugorshini peredav Suheckomu cherez cisarskogo namisnika v Galichini grafa Goluhovskogo zaproshennya ocholiti kafedru polskoyi movi ta literaturi v Karlovomu universiteti prichomu iz zauvagoyu sho sam ministr buv bi radij bachiti vchenogo zaviduvachem kafedri u Krakovi chi Lvovi Z ukazu cisarya navesni 1857 go Suheckij obijnyav cyu zaproponovanu posadu v Prazi Lekciyi chitav polskoyu movoyu vikladav polonistiku porivnyalnu lingvistiku j sanskrit pislya togo yak do Yeni perebravsya vidomij oriyentalist Avgust Shlajher U svoyih pracyah Suheckij porivnyuvav polsku movu z indoyevropejskimi tyurkskimi ta semitskimi movami U 1858 mu vin stav nadzvichajnim chlenom Korolivskogo cheskogo tovaristva znan a 1 sichnya 1859 roku yak vikladach sanskritu dijsnim chlenom Nimeckogo oriyentalnogo tovaristva v Lejpcigu ta Galle Z 21 grudnya 1860 roku Suheckij pochesnij chlen Poznanskogo tovaristva druziv nauki Stisla gramatika polskoyi movi Genrika Suheckogo 1857 rik U 1863 roci Suheckij buv agentom Nacionalnogo uryadu v Sichnevomu povstanni 1864 roku vchenij rozpochav pisati kapitalnu pracyu pidsumok svoyih chislennih naukovih rozrobok pid nazvoyu Umiejetna nauka jezyka polskiego Pracya mala skladatisya z dvoh rozdiliv Osnowa do rodzimo krytycznej hisoryko porownawczej gramatyki jezyka polskiego i Rodzimo krytyczna hisoryko porownawcza gramatyka jezyka polskiego w kregu slawianszczyzny i w zakresie jezykow arskich z poswiata rzucana z obszarow jezykow kolebkowych Vijshli drukom tilki pershi zshitki ciyeyi praci Napisati j vidati reshtu zavadiv brak chasu ta peredusim koshtiv 1865 roku vin na zaproshennya odnogo z profesoriv varshavskoyi Golovnoyi shkoli podav svoyu kandidaturu na konkurs zamishennya posadi profesora porivnyalnoyi lingvistiki slov yanskih mov u cij shkoli Cogo zh roku Viddil filosofiyi j Akademichnij senat u Prazi podav rekomendaciyu naukovih zaslug Suheckogo ministrovi osviti j toj listovno zaproponuvav naukovcevi keruvati novostvorenoyu kafedroyu porivnyalnoyi lingvistiki slov yanskih mov u Yagellonskomu universiteti sho v Krakovi Cyu propoziciyu prijnyato V comu universiteti vin pershij vikladav porivnyalnu lingvistiku polskoyu movoyu j pershij chitav lekciyi pro narodnu polsku movu 19 listopada 1871 roku Suheckij stav chlenom korespondentom Tovaristva pomoryanskih istoriyi j arheologiyi v Shtralzundi ta Grajfengageni Veliku uvagu vchenij pridilyav pravopisu polskoyi movi Vin vistupav za te shob vivesti iz vzhitku literi o e ta h jotuvati slova na zrazok im u slovah tipu Francia zamist ia pisati ya Genrik Suheckij zrobiv velikij vnesok u rozvitok polskogo shkilnictva v Galichini v didaktiku polskoyi movi ta v movnij vishkil uchiteliv Jogo pidruchniki gramatiki vitrimali kilka vidan Use zhittya vin plidno rozvivav polsku terminologiyu v riznih galuzyah nauki ta tehniki Genrik Suheckij mav druzhinu Pelageyu iz Hshonstovskih i sina Miroslava 1843 1912 avtora robit u galuzi movi ta stenografiyi Nebozhem Genrika Suheckogo buv Genrik Revakovich 3 lipnya 1872 roku Genrik Suheckij vazhko hvorij na pechinku pomer pered tim dochitavshi do kincya kurs lekcij v semestri Duzhe skromnij i malolyudnij pohoron vidbuvsya 5 lipnya Naukovi praciNiektore uwagi o pisowni w Bibl Zakl Ossolinskich 1848 zesz II Nauka jezyka polskiego na 3 kursy rozlozona Lwow 1849 Zwiezla nauka jezyka polskiego dla uczacej sie mlodzi Lwow 1849 Krotka nauka jezyka polskiego dla poczatkujacej mlodzi Lwow 1849 Ustep z lingwistyki porownawczej Lwow 1851 Zwiezla gramatyka polska kurs wyzszy Wyd II przerobione Lwow 1853 Wyd III Lwow 1856 Wyd IV przerobione i pomnozone Praga 1859 Zwiezla gramatyka polska kurs nizszy Wyd II przerobione Lwow 1853 Wyd III Lwow 1854 Wyd IV Praga 1857 Wyd V Praga 1859 Przeglad form gramatycznych jezyka staropolskiego Lwow 1855 nepravomirno vidanij i pomishenij u Wypisy Polskie 1857 Wypisy polskie dla uzytku klass wyzszych w CK szkolach gimnazyalnych Lwow 1857 Gramatyka jezyka epoki Piastow i Jagiellonow az do Marcina Bielskiego Ulamki glagolickie prazkie z 2giej polowy IX lub 1szej X wieku Zbior Czas zesz XIX Krakow 1857 Wycieczka w ziemie Strabonowych i Tacytowych Swewow o jezyku najblizszym polskiemu w dzisiejszych Niemczech polnocnych po za Ejdere po Ren i Men Nastin dejin pisemnictvi Polakuv sepsal Jindrich Suchecki Praha 1858 Umiejetna nauka jezyka polskiego Praga ne ranish yak 1864 vijshlo kilka zshitkiv Budowa jezyka polskiego pojasniona wykladem historyczno porownawczym w zakresie indo europejskim i w kregu slawianszczyzny Zeszyt I Praga 1868 roku Modlitwy Waclawa zabytek mowy staropolskiej odkryty przez Aleksandra Przezdzieckiego Krakow 1871 Zagadnienia z zakresu jezyka polskiego wywodem lingwistycznym i filologicznym Krakow 1871DzherelaTygodnik Wielkopolski czasopismo naukowe literackie i artystyczne 1872 09 07 Nr36 Tygodnik Wielkopolski czasopismo naukowe literackie i artystyczne 1872 09 14 Nr37 Tygodnik Wielkopolski czasopismo naukowe literackie i artystyczne 1872 09 21 Nr38 Osterreichisches Biographisches Lexikon elektronna versiya Primitkihttp tnk krakow pl czlonkowie suchecki henryk Arhiv originalu za 5 sichnya 2018 Procitovano 5 sichnya 2018 Okolniki Towarzystwa Demokratycznego Polskiego 1838 40 s 205 Arhiv originalu za 5 sichnya 2018 Procitovano 5 sichnya 2018 Arhiv originalu za 5 sichnya 2018 Procitovano 4 sichnya 2018 Arhiv originalu za 5 sichnya 2018 Procitovano 5 sichnya 2018