Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Йо́сеф До́бровський (Josef Dobrovský; *17 серпня 1753 — †6 січня 1829, Брно) — чеський славіст; вважається першим визначним слов'янським філологом, який заклав основи наукової славістики й визначив коло актуальних донині проблем: порівняльне дослідження слов'янських мов, виникнення слов'янського письма та його дальший розвиток.
| Йосеф Добровський | |
|---|---|
| чеськ. Josef Dobrovský | |
 | |
| Народився | 17 серпня 1753[1][2][…] Балашшадьярмат, d, Ноґрад, Угорщина, Угорщина[4] або Словенске Дярмоти, Вельки Кртіш, Банськобистрицький край, Словаччина[5] |
| Помер | 6 січня 1829[1][2][…] (75 років) Брно, Землі Богемської Корони, Австрійська імперія[6][7][…] |
| Поховання | d |
| Країна |  маркграфство Моравія |
| Діяльність | письменник, лексикограф, мовознавець, історик, католицький священник, філолог, славіст, пресвітер, будитель, редактор, критик, публіцист, священник |
| Alma mater | Карлів університет |
| Відомі учні | d |
| Членство | Прусська академія наук d[4] |
| Автограф |  |
 Роботи у Вікіджерелах Йосеф Добровський у Вікісховищі | |
Біографія
Йосеф Добровський народився поблизу Раабе (Дьйору) в Угорщині, де служив його батько, вахмістр драгунського полку австрійської армії Якуб Доубравскій. Рідною мовою Йосефа (який дістав прізвище Добровський унаслідок помилки в документах) була німецька. Сім'я часто переїжджала з міста до міста у зв'язку з новими призначеннями батька. Добровський навчався в німецькій школі в Бішофтейніце (Горшовському Тині), де познайомився з чеською мовою. Навчився вільно нею розмовляти з 10-річного віку. З 1763-го навчається в августинській гімназії в місті Дойчброд (Німецький Брід, нині ), потім навчався в єзуїтів у Клаттау (Клятови) у 1767−1769 рр. і на філософському факультеті Празького університету з 1769-го. В університеті привернув увагу викладачів успіхами в богословських дисциплінах і умінням брати участь у дискусіях. 1772 року в Брюнні вступив у новіціат ордена єзуїтів, готуючись вирушити місіонером до Індії, але вже 1773-го буллою Климента XIV орден був розпущений, і Добровський повернувся до Праги, де продовжив навчання вже на богословському факультеті.
Закінчивши університет, тривалий час (1776−1786) був учителем математики й філософії у дітей празького мецената й прихильника ідей Просвітництва, президента чеського губернаторіума графа Бедржіха Яна Ностіца. У цей період (з 1779 р.) під впливом іншого частого гостя Ностіца, Франца Пельцля, Добровський почав досліджувати чеські старожитності та літературу. Потім призначений віце-ректором семінарії в Градіще (нині частина Оломоуца), Моравія. 1786 року прийняв священичий сан, а 1789-го став ректором. Добровський брав участь у суперечках про становище духовенства, про целібат і був прихильником церковно-правових реформ Йосипа II.
Але знову його духовна кар'єра швидко урвалася через зовнішні причини: 1790 року по всій монархії Габсбургів указом Леопольда II семінарії було закрито, і Йосеф Добровський повернувся в празький будинок Ностіца, займаючись приватним викладанням і науково-громадською роботою. 1792-го празьке Королівське товариство науки відправило його для збору й вивчення слов'янських рукописів, викрадених із Праги шведами під час Тридцятилітньої війни, у Стокгольм, Або, Петербург і Москву. Вчений відвідав на зворотному шляху також Варшаву і Краків.
За короткий період перебування в Росії Добровський зміг ознайомитися приблизно зі 1000 стародавніми рукописами. Працював у бібліотеках Петербурзької академії наук, монастиря Олександра Невського, у зібраннях Святійшого Синоду (куди за указом Катерини II 1791 року було зібрано стародавні рукописи з монастирів усієї Росії) і в приватних колекціях, зокрема в московському зібранні графа А. І. Мусіна-Пушкіна. Опублікував звіт про шведсько-російські відрядження: «Litterarische Nachrichten von einer Reise nach Schweden und Russland» (1795).
Того ж 1795 року психічне здоров'я Добровського похитнулося; під час загострення хвороби він спалив кілька рукописів, зокрема свій словник лужицьких мов. Граф Ностіц поселив свого друга в невеликому особняку біля Ліхтенштайнського палацу — так званому будинку Добровського (1947-го перед будівлею встановили пам'ятник ученому). До 1803 року Добровський цілком видужав. Надалі він жив у Празі приватно, де безуспішно сподівався на посаду професора, або в замках Ностіца та іншого приятеля, аристократа Чернина, однак продовжував активну наукову діяльність. 1828 року поїхав у Брно, захворів там і помер.
Наукова діяльність
Чеський мовознавець Йозеф Добровський був засновником нової славістики. Ученого, котрий своєю діяльністю дав поштовх розвиткові слов'янського мовознавства не лише в Чехії, а й далеко за її межами, нині гідно називають «патріархом слов'янської філології».
Добровський перший почав досліджувати лексику церковних книг, зіставляючи словникові відповідники старослов'янських текстів із лексикою живих слов'янських мов. Але для багатьох слів такі паралелі не зазначені, певно тому, що дослідник не знайшов їх, бо користувався пам'ятками пізніших списків, лексика яких значно відрізняється від лексики старослов'янських пам'яток X−XI ст.
Уже в першій своїй праці «Історія чеської мови та літератури» (1792) вчений викладає не лише проблеми, пов'язані з чеською мовою, а й загальні слов'янські проблеми. Дослідник твердо переконаний, що всі слов'янські мови близько споріднені між собою, але разом із тим вважає, що розбіжності між окремими слов'янськими мовами існували вже з найдавніших часів.
Ще в 1792 р. Й. Добровський виділив дві групи слов'янських мов — південно-східну й північно-західну. До першої він відніс руську, старослов'янську, сербську, хорватську, словенську, до другої — чеську, словацьку, лужицьку, польську. Ознаками південно-східної групи, на думку науковця, є префікси раз-, из- (разум, здати), епентеза -л- (корабель, земля), -щ-, -ч- (мощи, мочи), сполуки -зв-, -цв- (звезла, цвіт), слова пепел, птица, десница. До ознак північно-західної групи вчений відносив префікси роз-, ви- (розум, видати), вставку -д- (садло), -ц- (моци), сполуки -гв-, -кв- (гвезда, квет), слова попел, птак, правица.
У Відні 1822 р. вийшла праця Й. Добровського «Основи давнього наріччя слов'янської мови», яку було перекладено російською мовою й видано під назвою «Грамматика языка славенского по древнему наречию». У цій праці автор зібрав великий фактичний матеріал переважно з рукописів. Але він не згрупував його за періодами, тому факти, взяті з пам'яток різних епох і зведені разом, створили картину якоїсь ідеальної слов'янської мови, котру не можна пов'язати з тим чи іншим часом. Ще однією хибою цієї праці є неісторичний підхід до пам'яток.
Цінність досліджень Й. Добровського полягає в тому (нині воно має лише історичне значення), що він навів зіставлення церковнослов'янської лексики з лексикою живих слов'янських мов, вперше подав системний аналіз граматики власне старослов'янської мови, визначив її південнослов'янську мовну основу, проаналізував особливості старослов'янської фонетики й орфографії, описав словотвір, морфологію, синтаксис.
Вадою у працях славіста є те, що він вважає глаголицю пізнішою переробкою кирилиці, що її здійснили далматинські священики для збереження слов'янського письма від переслідувань з боку католицького духовенства (ця теорія була пізніше спростована). Славіст Едвард Кінан уважав Добровського автором «Слова о полку Ігоревім», а, відтак, і саме «Слово…» — підробкою.
Вивчаючи старослов'янське письмо, Й Добровський написав працю, спеціально присвячену глаголиці, — «Глаголиця» (1807).
Крім історико-філологічних вишукувань, займався також ботанікою (Entwurf eines Pflanzensystems nach Zahlen und Verhältnissen, 1802).
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Йосеф Добровський |
Див. також
Джерела та примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- https://www.geschichtewiki.wien.gv.at/Joseph_Dobrovsk%C3%BD
- http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/dobrovsky-josef/
- Смирнов Л. Н. Добровский Йосеф // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1972. — Т. 8 : Дебитор — Евкалипт. — С. 374.
- Czech National Authority Database
- The Fine Art Archive — 2003.
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . |
- Добровський // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Я. І. Дзира, А. Г. Плахонін. Добровський Йозеф [ 24 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 421. — .
- Edward L. Keenan: Josef Dobrovsky and the Origins of the Igor' Tale. In: Harvard Series in Ukrainian Studies. Harvard University Press, Cambridge MA 2004, ((англ.))
- Dobrovský Josef. У: Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950 (ÖBL). Band 1, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1957, ст. 189 [ 25 грудня 2015 у Wayback Machine.], 190 [ 25 грудня 2015 у Wayback Machine.] (нім.)
- Milan Machovec, Karel Trinkewitz: Josef Dobrovský. Akropolis, Praha 2004, (чеськ.)
 | Це незавершена стаття про особу Чехії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jo sef Do brovskij Josef Dobrovsky 17 serpnya 1753 6 sichnya 1829 Brno cheskij slavist vvazhayetsya pershim viznachnim slov yanskim filologom yakij zaklav osnovi naukovoyi slavistiki j viznachiv kolo aktualnih donini problem porivnyalne doslidzhennya slov yanskih mov viniknennya slov yanskogo pisma ta jogo dalshij rozvitok Josef Dobrovskijchesk Josef DobrovskyNarodivsya 17 serpnya 1753 1753 08 17 1 2 Balashshadyarmat d Nograd Ugorshina Ugorshina 4 abo Slovenske Dyarmoti Velki Krtish Banskobistrickij kraj Slovachchina 5 Pomer 6 sichnya 1829 1829 01 06 1 2 75 rokiv Brno Zemli Bogemskoyi Koroni Avstrijska imperiya 6 7 Pohovannya dKrayina markgrafstvo MoraviyaDiyalnist pismennik leksikograf movoznavec istorik katolickij svyashennik filolog slavist presviter buditel redaktor kritik publicist svyashennikAlma mater Karliv universitetVidomi uchni dChlenstvo Prusska akademiya nauk d 4 AvtografRoboti u Vikidzherelah Josef Dobrovskij u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dobrovskij Josef Dobrovskij portret roboti 1884 BiografiyaJosef Dobrovskij narodivsya poblizu Raabe Djoru v Ugorshini de sluzhiv jogo batko vahmistr dragunskogo polku avstrijskoyi armiyi Yakub Doubravskij Ridnoyu movoyu Josefa yakij distav prizvishe Dobrovskij unaslidok pomilki v dokumentah bula nimecka Sim ya chasto pereyizhdzhala z mista do mista u zv yazku z novimi priznachennyami batka Dobrovskij navchavsya v nimeckij shkoli v Bishoftejnice Gorshovskomu Tini de poznajomivsya zcheskoyu movoyu Navchivsya vilno neyu rozmovlyati z 10 richnogo viku Z 1763 go navchayetsya v avgustinskij gimnaziyi v misti Dojchbrod Nimeckij Brid nini potim navchavsya v yezuyitiv u Klattau Klyatovi u 1767 1769 rr i na filosofskomu fakulteti Prazkogo universitetu z 1769 go V universiteti privernuv uvagu vikladachiv uspihami v bogoslovskih disciplinah i uminnyam brati uchast u diskusiyah 1772 roku v Bryunni vstupiv u noviciat ordena yezuyitiv gotuyuchis virushiti misionerom doIndiyi ale vzhe 1773 go bulloyu Klimenta XIV orden buv rozpushenij i Dobrovskij povernuvsya do Pragi de prodovzhiv navchannya vzhe na bogoslovskomu fakulteti Zakinchivshi universitet trivalij chas 1776 1786 buv uchitelem matematiki j filosofiyi u ditej prazkogo mecenata j prihilnika idejProsvitnictva prezidenta cheskogo gubernatoriuma grafa Bedrzhiha Yana Nostica U cej period z 1779 r pid vplivom inshogo chastogo gostya Nostica Franca Pelclya Dobrovskij pochav doslidzhuvati cheski starozhitnosti ta literaturu Potim priznachenij vice rektorom seminariyi v Gradishe nini chastina Olomouca Moraviya 1786 roku prijnyav svyashenichij san a 1789 go stav rektorom Dobrovskij brav uchast u superechkah pro stanovishe duhovenstva pro celibat i buv prihilnikom cerkovno pravovih reformJosipa II Ale znovu jogo duhovna kar yera shvidko urvalasya cherez zovnishni prichini 1790 roku po vsij monarhiyi Gabsburgiv ukazomLeopolda II seminariyi bulo zakrito i Josef Dobrovskij povernuvsya v prazkij budinok Nostica zajmayuchis privatnim vikladannyam i naukovo gromadskoyu robotoyu 1792 go prazke Korolivske tovaristvo nauki vidpravilo jogo dlya zboru j vivchennya slov yanskih rukopisiv vikradenih iz Pragi shvedami pid chasTridcyatilitnoyi vijni u Stokgolm Abo Peterburg i Moskvu Vchenij vidvidav na zvorotnomu shlyahu takozhVarshavu i Krakiv Memorialna doshka na budinku v Brno de pomer Dobrovskij Za korotkij period perebuvannya v Rosiyi Dobrovskij zmig oznajomitisya priblizno zi 1000 starodavnimi rukopisami Pracyuvav u bibliotekahPeterburzkoyi akademiyi nauk monastirya Oleksandra Nevskogo u zibrannyah Svyatijshogo Sinodu kudi za ukazomKaterini II 1791 roku bulo zibrano starodavni rukopisi z monastiriv usiyeyi Rosiyi i v privatnih kolekciyah zokrema v moskovskomu zibranni grafaA I Musina Pushkina Opublikuvav zvit pro shvedsko rosijski vidryadzhennya Litterarische Nachrichten von einer Reise nach Schweden und Russland 1795 Togo zh 1795 roku psihichne zdorov ya Dobrovskogo pohitnulosya pid chas zagostrennya hvorobi vin spaliv kilka rukopisiv zokrema svij slovnik luzhickih mov Graf Nostic poseliv svogo druga v nevelikomu osobnyaku bilya Lihtenshtajnskogo palacu tak zvanomu budinku Dobrovskogo 1947 go pered budivleyu vstanovili pam yatnik uchenomu Do 1803 roku Dobrovskij cilkom viduzhav Nadali vin zhiv u Prazi privatno de bezuspishno spodivavsya na posadu profesora abo v zamkah Nostica ta inshogo priyatelya aristokrata Chernina odnak prodovzhuvav aktivnu naukovu diyalnist 1828 roku poyihav u Brno zahvoriv tam i pomer Naukova diyalnistCheskij movoznavec Jozef Dobrovskij buv zasnovnikom novoyi slavistiki Uchenogo kotrij svoyeyu diyalnistyu dav poshtovh rozvitkovi slov yanskogo movoznavstva ne lishe v Chehiyi a j daleko za yiyi mezhami nini gidno nazivayut patriarhom slov yanskoyi filologiyi Dobrovskij pershij pochav doslidzhuvati leksiku cerkovnih knig zistavlyayuchi slovnikovi vidpovidniki staroslov yanskih tekstiv iz leksikoyu zhivih slov yanskih mov Ale dlya bagatoh sliv taki paraleli ne zaznacheni pevno tomu sho doslidnik ne znajshov yih bo koristuvavsya pam yatkami piznishih spiskiv leksika yakih znachno vidriznyayetsya vid leksiki staroslov yanskih pam yatok X XI st Uzhe v pershij svoyij praci Istoriya cheskoyi movi ta literaturi 1792 vchenij vikladaye ne lishe problemi pov yazani z cheskoyu movoyu a j zagalni slov yanski problemi Doslidnik tverdo perekonanij sho vsi slov yanski movi blizko sporidneni mizh soboyu ale razom iz tim vvazhaye sho rozbizhnosti mizh okremimi slov yanskimi movami isnuvali vzhe z najdavnishih chasiv She v 1792 r J Dobrovskij vidiliv dvi grupi slov yanskih mov pivdenno shidnu j pivnichno zahidnu Do pershoyi vin vidnis rusku staroslov yansku serbsku horvatsku slovensku do drugoyi chesku slovacku luzhicku polsku Oznakami pivdenno shidnoyi grupi na dumku naukovcya ye prefiksi raz iz razum zdati epenteza l korabel zemlya sh ch moshi mochi spoluki zv cv zvezla cvit slova pepel ptica desnica Do oznak pivnichno zahidnoyi grupi vchenij vidnosiv prefiksi roz vi rozum vidati vstavku d sadlo c moci spoluki gv kv gvezda kvet slova popel ptak pravica U Vidni 1822 r vijshla pracya J Dobrovskogo Osnovi davnogo narichchya slov yanskoyi movi yaku bulo perekladeno rosijskoyu movoyu j vidano pid nazvoyu Grammatika yazyka slavenskogo po drevnemu narechiyu U cij praci avtor zibrav velikij faktichnij material perevazhno z rukopisiv Ale vin ne zgrupuvav jogo za periodami tomu fakti vzyati z pam yatok riznih epoh i zvedeni razom stvorili kartinu yakoyis idealnoyi slov yanskoyi movi kotru ne mozhna pov yazati z tim chi inshim chasom She odniyeyu hiboyu ciyeyi praci ye neistorichnij pidhid do pam yatok Cinnist doslidzhen J Dobrovskogo polyagaye v tomu nini vono maye lishe istorichne znachennya sho vin naviv zistavlennya cerkovnoslov yanskoyi leksiki z leksikoyu zhivih slov yanskih mov vpershe podav sistemnij analiz gramatiki vlasne staroslov yanskoyi movi viznachiv yiyi pivdennoslov yansku movnu osnovu proanalizuvav osoblivosti staroslov yanskoyi fonetiki j orfografiyi opisav slovotvir morfologiyu sintaksis Vadoyu u pracyah slavista ye te sho vin vvazhaye glagolicyu piznishoyu pererobkoyu kirilici sho yiyi zdijsnili dalmatinski svyasheniki dlya zberezhennya slov yanskogo pisma vid peresliduvan z boku katolickogo duhovenstva cya teoriya bula piznishe sprostovana Slavist Edvard Kinan uvazhav Dobrovskogo avtorom Slova o polku Igorevim a vidtak i same Slovo pidrobkoyu Vivchayuchi staroslov yanske pismo J Dobrovskij napisav pracyu specialno prisvyachenu glagolici Glagolicya 1807 Krim istoriko filologichnih vishukuvan zajmavsya takozhbotanikoyu Entwurf eines Pflanzensystems nach Zahlen und Verhaltnissen 1802 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Josef DobrovskijDiv takozhSlovo o Polku Igorevim 40440 DobrovskijDzherela ta primitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 https www geschichtewiki wien gv at Joseph Dobrovsk C3 BD http tnk krakow pl czlonkowie dobrovsky josef regional database of the Regional Library of Highlands d Track Q125582843 Smirnov L N Dobrovskij Josef Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1972 T 8 Debitor Evkalipt S 374 d Track Q17378135d Track Q649d Track Q19909282 Czech National Authority Database d Track Q13550863 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Dobrovskij Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Ya I Dzira A G Plahonin Dobrovskij Jozef 24 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 421 ISBN 966 00 0405 2 Edward L Keenan Josef Dobrovsky and the Origins of the Igor Tale In Harvard Series in Ukrainian Studies Harvard University Press Cambridge MA 2004 ISBN 978 0 916458 96 6 angl Dobrovsky Josef U Osterreichisches Biographisches Lexikon 1815 1950 OBL Band 1 Verlag der Osterreichischen Akademie der Wissenschaften Wien 1957 st 189 25 grudnya 2015 u Wayback Machine 190 25 grudnya 2015 u Wayback Machine nim Milan Machovec Karel Trinkewitz Josef Dobrovsky Akropolis Praha 2004 ISBN 80 7304 045 X chesk Ce nezavershena stattya pro osobu Chehiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi