Гаврилівці (Кам'янець-Подільський район)

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Гаврилівці.

Гаври́лівці — село в Україні, у Жванецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

село Гаврилівці
Миколаївська церква Миколаївська церква
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Кам'янець-Подільський район
Громада	Жванецька сільська громада
Основні дані
Населення	746
Площа	2,796 км²
Густота населення	266,81 осіб/км²
Поштовий індекс	32367
Телефонний код	+380 3849
Географічні дані
Географічні координати	48°34′07″ пн. ш. 26°30′49″ сх. д. / 48.56861° пн. ш. 26.51361° сх. д. / 48.56861; 26.51361Координати: 48°34′07″ пн. ш. 26°30′49″ сх. д. / 48.56861° пн. ш. 26.51361° сх. д. / 48.56861; 26.51361
Місцева влада
Адреса ради	32366, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Руда
Карта
Гаврилівці
Гаврилівці
Мапа
Гаврилівці у Вікісховищі

Назва

Назва села походить, ймовірніше, від імені першопоселенця Гаврила.

Географія

Подільське село Гаврилівці розташоване в південно-західній частині України, за 15 кілометрів від Кам’янця-Подільського біля річки Кармалітанка. Повз село проходить автошлях національного значення Н03.

Клімат

Гаврилівці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Історія

Національний банк репресованих

Список жертв Голодомору, Хмельницька область

В урочищі Стінка, що біля села, археологами виявлені залишки трипільського поселення.

У 1460 році польським королем було дозволено брати десятину на користь кам’янецьких римо-католицьких єпископів.

Із списків 1493 року відомо, що Гаврилівці були великим селом, в якому рахувалось 11 «димів», тобто хат.

1513 року кам’янецькі міщани сперечалися з власником Гаврилівців й інших сіл щодо права вільного користування навколишніми лісами.

У XVI столітті село належало Струсю, хмільницькому старості, потім перейшло до Ка­линовських і Лянцкоронських та входило до складу Жванецького ключа, пізніше – Комару.

1843 року частину Гаврилівців куплено скарбницею у поміщика Комара та розпочалось заселення нової частини села, воно здійснювалося за заздалегідь підготовленим планом, сюди переселили частину людей зі Жванця, після чого і з’явився так званий Новий план, або ж нове село, забудоване за зразками військових поселень.

Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.

1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.

Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, селяни зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.

В 1932–1933 селяни села пережили Голодомор.

По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

З 1991 року в складі незалежної України.

8 вересня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Жванецької сільської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

Населення

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 744 осіб.

Мова

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	99,87 %
румунська	0,13 %

Охорона природи

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Відомі люди

Народились

• Зборовець Василь Степанович — український просвітянин та мовознавець.
• Димінський Йосип Андрійович — український фольклорист, етнограф.
• Васільцов Віталій Валерійович — активіст Євромайдану, один із громадського списку національної скорботи «Небесна Сотня». Народився Гаврилівцях.

Проживали, перебували

• Корнєєв Анатолій Петрович — активіст Євромайдану, один із громадського списку національної скорботи «Небесна Сотня». Проживав Гаврилівцях.

Світлини

• В'їзд в село
• Миколаївська церква
• Будинок культури
• Придорожня крамниця біля села
• Автобусна зупинка біля села

Див. також

• Поділля — історико-географічна область.
• Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
• Подільський говір — різновид говорів української мови.
• Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
• Жванецький замок — історична оборонна споруда.

Примітки

1. ГАВРИЛІВЦІ.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
2. ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11
3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

• Hawryłowce, wieś, powiat kamieniecki, nad rzeką Olszanką... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 41. (пол.)