Ґу́став Клімт (нім. Gustav Klimt, 14 липня 1862, Відень, Австрійська імперія — 6 лютого 1918, Відень, Австро-Угорщина) — австрійський художник і графік, символіст. За провідним фахом — художник-декоратор, дизайнер малюнку тканин. Один з найвидатніших представників віденської сецесії, професор Віденської та Мюнхенської академій.
Біографія
Народився 14 липня 1862 року в тодішньому віденському передмісті, у будинку на Baumgarten Nr. 4. Він був старшим сином Ернста Клімта (вихідця з Богемії, гравера по золоту, художника) та Анни Розалії Фінстер, яка замолоду мріяла про кар'єру оперної співачки, але натомість займалася вихованням сімох дітей.
Брати Ернст Клімт Молодший та Ґеорґ Клімт також були митцями: Ернст (помер у 1892 р.) — живописцем, а Ґеорґ — скульптором, різьбярем, виготовляв рами для робіт Ґустава.
Ґустав був замкненою людиною, не любив вступати в суперечки й виступати на людях. Часто впадав у депресію. «Тільки щоденна праця допомагає мені підтримувати психічну рівновагу», — зізнавався Ґустав у листі до брата.
Дослідник життя й творчості художника Фрідл згадував: «Його дні були розписані по годинах, відповідно до того міщанського способу життя, який він для себе прийняв і до якого вже встиг звикнути. Будь-яка зміна в звичному розкладі дня дратувала його й надовго вибивала з колії. Він вважав, що якщо день ретельно розпланований, то він стає довшим, і можна встигнути зробити значно більше». «Я не дуже добре говорю й пишу, особливо якщо мені треба сказати щось про себе чи про свої роботи. Тому, якщо хтось хоче дізнатися про мене як про художника чи як про особистість, він повинен уважніше вдивлятися в мої картини і спробувати через них зрозуміти мене і мої думки», — писав він.
Про особисте життя дізнаємося з листів до подруги Емілії Флєґе й коханої Марії Ціммерманн (мали двох дітей). Емілія Флєґе — сестра дружини Ернста Клімта, власниця власного будинку моди, стала близькою подругою Ґустава після смерті його батька й брата. Ці стосунки тривали до кінця життя Ґустава, хоча шлюб не був офіційно зареєстрований.
Нейробіолог Дік Свааб у розділі про сексуальність неодноразово згадує про Клімта, ілюструючи свої тези його роботами, та стверджує, що сам Клімт мав доволі результативне статеве життя, будучи батьком 14 дітей від різних жінок.
6 лютого 1918 року Ґустав Клімт помер від крововиливу в мозок у віденській загальній лікарні. Його могила знаходиться на кладовищі в Hietzing. У 1924 році на його честь названо провулок у Відні: Klimtgasse.
Творчість
Ранній етап
Закінчивши чотири класи середньої школи, у чотирнадцятирічному віці Ґустав починає відвідувати найпрогресивнішу на той час школу при Музеї мистецтва й промисловості (Віденське художньо-ремісниче училище), у якій уже навчалися його брати Ґеорґ та Ернст. Тут із 1876 року вивчає малюнок, пізніше починає спеціалізацію в декоративному живописі з різьбярем Фердинандом Ляуфберґером (нім. Ferdinand Laufberger), після його смерті — з . У 1879 році він працював у Ганса Макарта. У підсумку Ґустав Клімт отримав класичну освіту й став художником-академістом, відточив майстерність, копіюючи античні вази та роботи класиків мистецтва у різних техніках.
Із 1879 до 1892 року він разом із братом Ернстом та Францом Мачем працює в заснованій ними артілі — «компанії живописців». У програмному листі митці стверджували, що у своїй діяльності ітимуть за вчителями й наслідуватимуть минуле. Професори художньої школи схвально ставилися до ідеї учнів створити артіль і навіть підтримували їх у пошуку клієнтів. Про те, що молоді митці рано досягли популярності, свідчить ще той факт, що в 1879 році під керівництвом Ганса Макарта виконували ескізи для святкового оформлення весілля імператора.
Замовлення у Відні та передмісті
Група живописців отримала замовлення на виконання робіт на Рінґштрассе — відповідно, цей період у творчості Клімта відомий також як «період Рінґштрассе».
Рінґштрассе — історичний центр Відня, де за короткий період у другій половині XIX ст. (після того, як у 1857 році розібрали середньовічні стіни міста) з'явилися нові будівлі. «Компанія живописців» виконує вітражі Вотівкірхе (церква Обітниці). Пізніше — декоративні роботи в королівському палаці Пелеш, Штурань і на віллі Гермес поблизу Відня.
У 1880 році художники виконують розпис стелі віденського палацу Штурані («Чотири алегорії») та павільйону мінеральних вод у Карлсбаді, пишуть портрети з фотографій замовників — у подальшому фотографічна точність стане характерною рисою творів Клімта.
До ранніх індивідуальних робіт Клімта відносяться малюнки «Байка» та «Ідилія», які були виконані для довідника «Алегорії й символи» (1883–1884, видавець Мартін Ґерлах).
«Байка» — на першому плані зображено дівчину (втілення байки, казки), яка тримає перо — ним вона збирається писати на сувої, що лежить на виступі позаду неї. Навколо дівчини розміщено диких звірів, персонажів байок Езопа та Лафонтена. У цій ілюстрації Клімт наслідує Джорджоне та Тіціана.
«Ідилія» — у центральній композиції (тондо) зображено жінку з двома малюками. Із двох сторін композицію оточують дві чоловічі фігури — тут Клімт намагається максимально передати напруження м'язів. Ці зображення нагадують другорядних персонажів розпису Мікеланджело стелі Сікстинської капели, а також фігури Дня й Ночі в гробниці Джуліано й Лоренцо Медічі. Вперше в цій роботі Клімт надає переважну роль рослинному орнаменту. Мармуровий постамент, на якому розміщено центральний медальйон, уподібнений до могильної плити, що підкреслюється вигравіюваним надписом «IDYLLE».
У 1883 році товариші закінчили художньо-промислову школу й відкрили власну майстерню у Відні. До 1885 року відноситься розпис імператорської вілли «Гермес» — створювалися за картонами Макарта на сюжет шекспірівського «Сну літньої ночі».
Розпис Бурґтеатру
У 1886 році «команда трьох» отримує замовлення на оформлення нового Бурґтеатру (будівля архітекторів Ґоттфріда Земпера та Карла фон Газенауера). Темою циклу є екскурс в історію театру від його початку до XIX ст. Загалом було виконано десять робіт, чотири з них належать Ґуставу Клімту: «Вівтар Діоніса», «Театр Таорміни», «Віз Феспіса» («Мандрівна трупа») та «Шекспірівський театр „Глобус“ у Лондоні» (фінальна сцена з трагедії «Ромео та Джульєтта»).
На роботі «Вівтар Діоніса» праворуч і ліворуч розміщено дві оголені фігури молодих грекинь, які з лінивою й величною пластичністю підносять дарунки божеству. Одна з них стоїть навколішки, інша лежить на звірячій шкурі, над дівчатами височіє кам'яна маска бога.
Композиція «Мандрівна трупа» ілюструє уявлення про мандрівних акторів, які тільки-но увійшли до міста. Молодих хлопців зображено біля заквітчаного візка, який слугував також і сценою. Найвищою є фігура актора в білому хітоні й масці, він простягає руку до глядачів — матерів, що гуляють з дітьми, старої, яка уважно споглядає за спектаклем.
Ранні роботи майстрів виконані переважно олією на штукатурній основі в академічній манері, інтерпретація античних міфів допускається тільки з урахуванням канонів класичного мистецтва.
Роботи у віденському Бурґтеатрі принесли Ґуставу Клімту та його двом партнерам нагороду «Золотий хрест» за досягнення в мистецтві за 1888 рік.
У 1888 році Ґустав Клімт виконав груповий портрет представників вищих кіл, які готуються подивитися виставу в старому Бурґтеатрі (попередня будівля на Міхаелєрпляц, у якій театр перебував до жовтня 1888 року). Полотно «Глядацька зала старого Бурґтеатру у Відні» (нім. Zuschauerraum im Alten Burgtheater in Wien) знаходиться в Історичному музеї Відня, на ньому зображено знаменитих художників, вчених, політиків в оточенні світських красунь. Глядацьку залу бачимо зі сторони сцени. Перші ряди партеру ще порожні. Автор досягнув мети передати індивідуальність кожної людини в колективному портреті, приділивши особливу увагу їхнім обличчям і одягу.
- «Віз Феспіса» / «Мандрівна трупа» (варіант ІІ), 1886
- «Вівтар Діоніса», фрагмент
- «Театр у Таорміні», 1886–1888
- «Театр Шекспіра»
- «Глядацька зала старого Бурґтеатру у Відні», 1888
У 1880-ті брати Клімт та Франц Мач оформлюють й інші театри Австро-Угорщини: розписують плафон і створюють завісу для театру в Райхенберґу (Ліберець, Чехія), працювали в Національному театрі Будапешта й Міському театрі Ф'юме (Рієка, Хорватія).
У 1890 році Мач і брати Клімти отримують замовлення на розпис антрвольти й міжколонних ділянок сходів Художньо-історичного музею (нім.: Kunsthistorisches Museum) у Відні. Ґустав виконує сюжет «Дівчина з Танагри».
Останньою роботою Ґустава Клімта раннього періоду можна вважати «Двох дівчат з олеандром» 1890–1892 рр. Фігури віддають всю увагу квітучому олеандру й не контактують з глядачем.
У 1891 році Ґустав став членом Спілки образотворчого мистецтва, у 1893 його обрано професором віденської Академії мистецтв, але міністерство культури відхилило його призначення.
Вироблення власного стилю
У 1890 році помер Ганс Макарт, у 1892 році — батько й брат (Ернст) художника, що призвело до розпаду «команди трьох». У Клімта починається період депресії, творчої кризи. Ілюстрації, виконані для другого видання «Алегорій і символів» (1895–1897) значно відрізняються від попередніх робіт. Він створює простір у вільнішій і динамічнішій манері, роботи легші й витонченіші. На всіх роботах («Молодість», «Алегорія Скульптури», «Алегорія Трагедії») у центрі розміщено волюметричний образ, який означено рішучим темним контуром. Образ обрамований порожнім і тонко стилізованим простором. Особливої ролі вперше набуває золотий колір у фоні робіт, а також акценти золотих прикрас фігур.
У 1893 році Клімт виїжджає в Угорщину, де зображує інтер'єр палацу родини Естергазі — на виставці у Віденському будинку художників ця робота була нагороджена срібною медаллю.
До перших шедеврів Клімта відносяться роботи «Кохання» й «Портрет актора Йозефа Левінського в костюмі Карлоса» (1895 р.). У них також реалістичне зображення персонажів протиставляється декоративному фонові з яскраво акцентованими площинними проривами. Композиційне вирішення забезпечує рівновагу між порожніми й заповненими ділянками, що руйнує класичну симетрію академічної традиції. Перша картина розкриває тему, вагому для творчості Клімта — пристрасть, якій загрожують ворожі сили. У центрі в тонах від рожевого до бузкового й коричневого зображено двох закоханих, що обіймають одне одного (в європейській живописній традиції з заплющеними очима зображували мерців). Над ними ширяють в повітрі обличчя дитини, бридких жінок. Це загрози, смерть, хвороби, що заважають щастю коханців. На золотому фоні обрамлення зображено рожеві троянди, що нагадують нам про недовговічність й крихкість щастя, кохання.
Йозеф Левінський (1835–1907) — австрійський актор театру, прославився в трагедіях Шекспіра та Шиллера. Актора зображено на темному фоні, з якого білими акцентами виступають комір і манжети сорочки, а також обличчя Йозефа, зображене в три чверті. Для внесення символічного підтексту автор знову використовує широку бордюр-раму, праворуч на якій зображено театральний софіт. Вгорі на золотому фоні зазначено назву роботи. Зліва — золоті квіти, справа згори — три людські фігури. Жіноча фігура може представляти собою героїню опери Верді «Дон Карлос», що є втіленням підступності й зради.
Ґустав Клімт отримає замовлення від грецького підприємця, мецената Ніколауса фон Думби на розпис у музичному салоні Міського палацу Відня — роботи були знищені, разом із деякими іншими, під час пожежі в палаці Іммендорф у 1945 році. До нас дійшов етюд до картини «Шуберт за піаніно» (1899). Таємниче освітлення роботи, урочисті фігури жінок за спиною Шуберта відображають ностальгічний настрій, характерний для модерну загалом, також ймовірний вплив імпресіоністичної техніки на манеру зображення митця. У жіночій фігурі зліва вгадуються риси Марії Ціммерманн.
До музичної теми Клімт повертався неодноразово, в тому числі в роботах «Алегорія Музики», перший та другий варіант. В обох варіантах зліва зображено фігуру жінки, а справа — колос сфінкса. Схилену голову жінки прикрашає вінок з ніжних квітів, її сукня контрастує по кольору із золотистою лірою. Біля ніг жінки, що торкається цитри, — маска Силена, міфологічної фігури. Великі площини локального кольору створюють атмосферу нереальності. Перший варіант знаходиться в Мюнхені, Новій пінакотеці, другий не зберігся.
У цей же час художник виконує портрет піаніста Йозефа Пембаура, який будується на контрастах: колористичному — піаніст у чорному піджаку зображений на червоному локальному фоні, та контрасті між натуралістичним зображенням погруддя чоловіка й орнаментального символічного окантування: праворуч — чоловік грає на цитрі, під його ногами — колона іонічного ордеру, вгорі — умовне зображення зірок. Смисловий контекст символів на широкій рамі доповнює образ піаніста. На задньому фоні бачимо надпис ANNO DOMINI (лат. — «рік Господній») та рік написання роботи римськими цифрами — цим Клімт наслідує середньовічну традицію.
- Алегорія Скульптури, 1889 (Австрійський музей прикладного мистецтва)
- Етюд до ілюстрації «Алегорія Трагедії», 1897 (Музей історії Відня)
- Етюд до ілюстрації «Алегорія Молодості», 1896 (Музей історії Відня)
- «Кохання», 1895 (Музей історії Відня)
-
- Портрет піаніста Йозефа Пембаура, 1890 (Інсбрук, Тірольський земельний музей Фердинандеум)
Панно для віденського університету
Див.також —Панно для віденського університету
У 1894 році міністерство освіти доручило Матчу й Клімту розписати стелю великої аудиторії Університету. Обраною темою була перемога світла над темрявою.
Проте за час виконання робіт змінилася політична ситуація в імперії, між 1897–1900 роками загострилася національна проблема. Відбулося повернення влади до абсолютистського й бюрократичного курсу, відповідно влада стала критично ставитися до експериментів молодих художників.
Першим Клімт створив панно «Філософія». Концепція роботи формувалась навколо барокового театру світу («лат. theatrum mundi»), в якому не існує розділу на пекло й рай. Людство ніби перебуває у вакуумі, з темряви проступає велична фігура сфінкса. Внизу полотна — загадкова жіноча фігура, що символізує Знання. Таким чином, робота Клімта не відповідала задуму, не представляла перемоги розуму.
Картину «Філософія» було представлено на сьомій виставці сецесіону 1900 року, 4 березня одинадцять професорів Університету звернулися до Академічного Сенату з проханням не розміщувати роботу Клімта в великій аудиторії. Очолив протест філософ-емпірик , який називав художній досвід Клімта «брудом в мистецтві». Звинувачення з'явилися також в пресі. На підтримку «Філософії» виступила рада Міжнародної виставки в Парижі, нагородивши її золотою медаллю як найкращий іноземний витвір мистецтва.
Не звертаючи увагу на критику і резонанс навколо своєї праці, Ґустав Клімт в березні 1901 р. презентував друге панно — «Медицина». На ньому людство, оголені фігури молодих і старих, перебуває в невизначеному просторі, а смерть огортає їх чорним покривалом. На першому плані стоїть верховна жриця (збереглися кольорові ескізи цієї роботи, на яких жриця вдягнена в червону сукню з золотом). Вона тримає на руках змію. Замість возвеличення науки художник представив безглуздий перехід від життя до смерті.
Суспільна мораль критично віднеслася до зображення оголеної вагітної жінки в верхньому правому куті, а також до пози молодої жінки, зображеної ліворуч. Міністр фон Гартель відмовив у купівлі цього полотна. Сам автор знову продемонстрував байдужість до критики: «Коли я закінчую картину, в мене нема бажання витрачати цілі місяці на те, щоб виправдовувати її перед людьми. Те, що для мене має значення, це не скільком вона подобається, а кому», — зазначив Клімт в інтерв'ю «Віденській ранковій газеті».
Останнім панно стала «Юриспруденція». У ньому автор зобразив суд в вигляді сліпої й жорстокої сили. Перший ескіз картини відноситься до 1898 року. На ньому Юстиція в мантії бореться з силами зла під дощем і вітром. Невдоволені замовники вимагали «більше явної характерності центральної фігури,…більшого спокою в загальному тоні картини й покращення стосовно помітної порожнечі в нижній половині». Ґустав Клімт відповів на цю критику з іронією: в центрі розмістив згорблену фігуру старого чоловіка, який більше схожий на жертву обставин, ніж на злочинця. Його оточують три еринії, які споглядають за тим, як чоловіка буде пожирати темне створіння, схоже на восьминога. За ними вгорі зображено три фігури: Правда, Справедливість і Закон (із табличкою «Lex»). В їхніх ногах — голови безпристрасних суддів. Простір картини ущільнено, він поділяється на два рівні.
Письменник Карл Клаус низько оцінив роботу Клімта через те, що на ній «сутність юриспруденції вичерпується лише злочином й карою». У 1904 році уряд вирішив не рекомендувати панно Клімта для Всесвітньої виставки в Сент-Луїсі. Авторові вдруге було відмовлено в наданні звання професора Академії (після цього Клімт забрав заяву). «Мені вже досить цензури, тепер я працюю на себе. я бажаю звільнитися від цього. Я хочу звільнитися від цих нісенітниць, які мені заважають й не дають працювати», — сказав Клімт в одному з інтерв'ю після того, як викупив панно за гроші мецената Авґуста Ледерера. Разом з іншими роботами художника, панно під час Другої світової війни зберігалося у замку Іммендорф у Нижній Австрії; у травні 1945 р. під час відступу німецькі війська зчинили пожежу у замку, у наслідок якої були знищені картини, які там зберігалися.
- Реконструкція розміщення трьох панно Клімта (виділено червоним) — вгорі «Юриспруденція», внизу ліворуч — «Медицина», праворуч — «Філософія».
-
- «Медицина», 1900, не збереглася
- «Юриспруденція», 1903, не збереглася
Засновник віденського сецесіону
Див.також — Будинок сецесіону.
У 1897 році молоді австрійські художники, скульптори й архітектори повстали проти Товариства художників Відню, академічних умовностей, історизму своїх вчителів і заснували нове творче об'єднання — сецесіон (ними були Отто Ваґнер, Йозеф Марія Ольбрих, Йозеф Гоффманн, Карл Молль, Коломан Мозер, Альфред Роллер), президентом якого виступив Ґустав Клімт. Назва походить від давньоримської історії, лат. secessio plebis — «відділення плебеїв». В одному з листів Будинку художників (виставкова структура старої організації віденських художників) Клімт писав, що їхньою метою є «встановити зв'язок між художнім життям Відня та еволюцією зарубіжного мистецтва й запропонувати виставки суто художнього характеру, вільні від потреб ринку». Представники нового об'єднання отримували замовлення на оформлення будинків, виготовлення одягу та прикрас. Молодих митців підтримали уряд, імператор, буржуазія Рінґу та мер Відня Люґер. Завдяки останньому Клімт і його товариші отримали ділянку біля церкви Святого Карла, де Отто Ваґнер побудував виставковий павільйон сецесіону. До проєкту цієї будівлі доклав руку й сам Клімт, принаймні він виконав ескізи трьох масок, що зображено над головним входом будівлі.
Виставки сецесії привертали увагу десятків тисяч відвідувачів, адже були новаторськими як за змістом, так і за формою. Зокрема, на відміну від тогочасних музеїв і художніх зібрань, у цій виставковій залі картини розміщувалися в один ряд на рівні очей.
У 1898–1903 рр. видавався журнал «Ver Sacrum» («Весна Священна»). Клімт брав участь в оформленні цього журналу, а також виконував плакати виставок. На плакаті, присвяченому першій виставці асоціації, Клімт зобразив могутнього Тезея, що готується вбити Мінотавра. Тогочасній публіці не сподобалося зображення голого чоловічого тіла, тому Клімт додав до плакату рослинний орнамент.
Аналогічне й трактування роботи «Афіна Паллада». Для академістів богиня символізувала мудрість, була заступницею мирних мистецтв і наук. Проте Клімт зображує її зі списом в лівій руці. У центрі її латів зображено голову Медузи Горгони, що їй подарував Персей. У правій руці тримає безкрилу Ніку. Манера зображення оголеної фігурки Ніки відрізняється від загального характеру полотна. У Ніці Клімт повторює образ таємничої чуттєвої жінки, що став головним у його творчості. Цей образ у 1898–1899 рр. Клімт повторює в ілюстрації до журналу «Ver Sacrum» (чорно-біла ілюстрація) й в окремій роботі «Гола Правда» (зберігається в Австрійській національній бібліотеці). В обох варіантах жінка тримає в руці дзеркало, спрямоване на глядача — істина відображає сутність людей, біля її ніг — змія. Широка рама, присутня в роботі «Гола Правда», прикрашена цитатою німецького поета Фрідріха Шиллера: «Твої справи й твоє мистецтво не можуть подобатися всім: роби те, що вважаєш вірним, для користі небагатьох. Подобатися занадто — погано» (у попередньому варіанті використовував висловлювання Леона Шеффера: «Правда — це вогонь, який освітлює й спопеляє. Гола правда»). В ній автор передбачив негативну реакцію публіки на зображення жінки без ідеалізації та міфологізації.
Афіна Паллада стала символом нового мистецтва, з'явилася на плакатах фон Штука, Кандинського.
У 1901 році Ґустав Клімт створює перший варіант образу «Юдиф», другий відноситься до 1909 р.
«Юдиф І» — художник зображує безсоромну й відверту поведінку жінки, чуттєву й жорстоку водночас. За легендою Юдиф була побожною вдовою, яка стяла голову Олоферна (полководець, якого відправив Навуходоносор на облогу палестинського міста Ветилуя). Як і в багатьох інших роботах, Клімт подає еротичне трактування образу. Героїню зображено на фоні золотого умовного пейзажу — бачимо вплив мікенських геометричних прикрас (Клімт наслідував Алоїза Рігля — робота «Питання стилю», 1893). Увагу глядача притягає перш за все обличчя самої Юдиф з характерним для робіт Клімта піднятим підборіддям, прочиненими вустами. А в лівій руці жінка тримає голову свого ворога, Олоферна. У 1903 році Фелікс Сальтен описував цю роботу Клімта: «Тендітна жінка з приголомшливо цинічним поглядом і чуттєво відкритими устами».
«Юдиф ІІ» — у другому варіанті образ жінки показано більш експресивно: вигнуті лінії її пози, пальці рук, оголені груди. Жінку зображено на яскравому червоному фоні з золотим орнаментом, реалістично зображену голову Олоферна приховано за тканиною сукні Юдифі.
Паралелі образу рокової Юдифі можна знайти в поезії символізму, наприклад, у творі Шарля Бодлера «Гімн красі»: «Чи ти зійшла з зорі, чи вийшла із провалля, Йде фатум, наче пес, за покроком твоїм;
I, розсіваючи біду чи безпечалля, У всьому вільна ти, хоч пані над усім!» (переклад Д. Павличка)
У 1903 р. двічі відвідує Італію, вивчає візантійські мозаїки в Равенні. Надалі майстер намагався передати кольорове скло, смальту мозаїки й інших матеріалів.
Індивідуальний стиль Клімта був високо оцінений в Італії, вплинув на таких художників, як Ґалілео Кіні, Плініо Номелліні, Вітторіо Дзеккін. Флорентієць Ґалілео Кіні (1873—1976) у 1896 році створив мануфактуру «Мистецтво кераміки», де відтворював виробництво італійської кераміки. У 1917 році створив 22 панно для зали, присвяченої роботам слов'янського скульптора Івана Местовича на Бієннале. Саме в цей період відслідковується вплив Клімта на роботи італійця. В полотні «Вічно юна весна» (1914) він доводить до абсолютизму орнаментальний ефект.
Деякі автори стверджують, що Клімт не лише мав вплив, але й безпосередньо навчав у Відні українського митця Федора Кричевського, у композиції триптиху якого «Життя» вчувається виразний вплив клімтового «Поцілунку».
Роботи Клімта друкувалися в журналах й з'являлися на виставках: Венеційська бієнале 1899, Міжнародна виставка в Римі, бієнале 1910 (тут виставив 22 роботи), Римська виставка 1911 (здобув вищу нагороду).
Спілка австрійських художників
У 1902 році він створив Бетховенський фриз для лівого бічного залу віденського будинку Сецесіону (зі скульптурою Бетховена роботи Клінґера). Ці роботи було презентовано на XIV виставці Сецесіону, яка було цілком присвячена Людвигу ван Бетховену та супроводжувалася виконанням четвертої частини Дев'ятої симфонії композитора.
У 1906 році Клімт вийшов із Сецесіону та заснував нову Спілку австрійських художників. У 1908 році за ініціативи Карла Моля та з підтримкою Клімта було організовано виставку сучасних художників (у тому числі Кокошки й Еґона Шіле), яку було приурочено до шістдесятиріччя кайзера. Над входом до виставки було розміщено девіз Людвіґа Гевезі «Часу — мистецтво, мистецтву — свободу!».
У 1898—1908 рр. звертався до зображення життя підводного світу: роботи «Риб'яча кров» (графічний твір для журналу «Ver Sacrum»), 1898; «Рухи води», 1898; «Золоті рибки», 1901–1902; «Водяні змії І», 1904–1907; «Водяні змії ІІ», 1904–1907. На полотнах бачимо міфологічних істот, сирен — наполовину риб, наполовину жінок, що своїм співом зачаровували й доводили до згуби моряків. Тема розвиває уявлення Клімта про жінку як демонічну істоту. Художник передає плавні рухи жінок у воді, їхнє плинне волосся.
Полотно «Золоті рибки» було виставлене в Дрездені в 1904 р., проте викликало бурхливу реакцію влади й було зняте з експозиції. Роздратований Клімт передавав друзям своє бажання перейменувати роботу на «Моїм наклепникам» (натякаючи на відверту позу жінки на першому плані).
На цих роботах для персонажів Клімт обирає оригінальні ракурси: зображує ззаду, знизу. В роботі «Рухи води» використав діагональну композицію, що додало динамізму картині.
Поєднання відвертої еротичності, ніжності, привабливості й жорстокості, фатальності характерне для творчості багатьох художників цього періоду. Жінок в образі сирен і русалок зображали Едвард Мунк, Арнольд Беклін, Макс Клінґер. Поєднання протилежностей в одному образі також можна спийняти як поєднання образів Ероса і Танатоса (теорія Фройда).
Ці полотна, а також найвідоміші роботи Клімта «Полілунок», «Юдиф» і «Надія» називають групою алегорій.
«Надія І» — на першому плані бачимо оголену жінку на пізньому періоді вагітності. Вона представлена без прояву соромливості, з цікавістю оглядається на глядача. Проте позаду неї зображено всі загрози й жахи, що переслідують майбутню матір (мотив, використаний раніше в «Коханні», 1895). Поєднує натуралізм в зображенні першої фігури й умовність деформованих облич й оголеного черепа на задньому плані.
Більшу роль відіграє орнамент у «Надії ІІ» (1907–1908).
У найбільш зрілий етап «золотого стилю» виконано картину «Поцілунок». Темою є поєднання чоловічого (виражено в прямокутному орнаменті) й жіночого (кола). Жінка стоїть на колінах, спирається на заквітчану землю. Нижню частину чоловічої фігури зображено невизначено. У 1908 р. була презентована на художній виставці Кунстшау, після чого її придбала Державна галерея.
До теми забороненого кохання звертається в 1907–1908 рр. — «Даная». Жінка знаходиться наодинці, заглиблена в мрії чи сновидіння.
- «Водяні змії І», 1904–1907, Відень, галерея Бельведер
-
- Едвард Мунк «Дівчина з моря», 1896
Портрети
До 1894 року відноситься «Портрет дами» — швидше за все, зображено дружину Авґуста Гайманна — поціновувача та колекціонера мистецтва.
У 1898 було виконано портрет Соні Кніпс (Австрійська галерея, Бельведер, Відень), дружини багатого банкіра й підприємця. Зображення у повний зріст дало можливість оригінально вибудувати композицію, показати її легку сукню. Центр композиції (фігура дівчини) різко зміщено до правого краю картини — асиметричність, притаманна японським гравюрам, мода на які зберігалася в мистецькому середовищі. Клімт використовує неоднозначне поєднання легкої рожевої сукні портретованої та темного тривожного фону, ніжних квітів на задньому плані та напруженої пози дівчини, що судомно схопилася за стілець.
У наступному році було написано портрет Серени Ледерер (Художній музей, Базель), який відрізняється простішою композицією — полотно вузького вертикального формату майже повністю заповнене фігурою. Нейтральний фон не прив'язує даму до конкретної обстановки. В загальній пастельній гамі виділяється темне волосся жінки й яскраві риси обличчя. Дивовижна манера Клімта-портретиста полягає в надзвичайно реалістичному зображенні обличчя й особливій передачі фактури тканини.
Пейзажі
У 1900–1916 роках Клімт часто відпочивав влітку на озері Аттер, на схід від Зальцбурґу. Художник залишив близько п'ятдесяти пейзажів, для всіх характерним є завищений або занижений горизонт, однаково чітке моделювання як ближніх, так і дальніх об'єктів, статичність. Імовірно, Клімт малював на пленері, проте не вводить оптичний ефект, який був відкритий імпресіоністами. У пейзажах для художника головне не передати миттєвість, а їх декоративність. Дерева чітко замкнені в квадратний формат роботи, що створює враження контрольованості, логічності природи. Природа не виступає тлом для подій, а є самоцінною, наділяється символічним змістом. Присутній вплив техніки пуантилістів.
У 1905 році він вийшов разом їз групою інших художників, серед яких був також Карл Молль, з Сецесії, тому що деякі з його колег (серед них Josef Engelhart) дотримувалися занадто «натуралістичного» стилю. Картини Клімта було прибрано з будинку Сецесії. У 1907 році Клімт вперше зустрівся з Еґоном Шіле. У 1908 році відбулася перша виставка групи Клімта, яка покинула Сецессію. З 1909 по 1911 роки виник начерк Stoclet — фризу для спроєктованого Йозефом Гофманом Палацу Стокле в Брюсселі.
Про значення Клімта для тодішнього мистецького життя свідчать численні виставки за кордоном. У 1908 році він виставлявся у Празі та Дрездені, в 1909 році — в Мюнхені, в 1910 — у Венеції на IX бієнале, в 1911 — в Римі, в 1912 — знову в Дрездені, в 1913 — в Будапешті, Мюнхені та Мангаймі, в 1916 — на виставці Bundes Österreichischer Künstler у Берліні разом з Шілє та Кокошкою. У 1917 році Клімта було обрано почесним членом Віденської академії образотворчих мистецтв (Akademie der bildenden Künste Wien) та мюнхенської Академії.
Тісна дружба пов'язувала Клімта з засновниками Віденських майстерень (Wiener Werkstätte) Йозефом Гофманом (Josef Hoffmann) та Коломаном Мозером.
Ушанування
Монумент на честь художника створив відомий скульптор України — Зноба Валентин Іванович, відкрито у Відні у 2005 році.
У 2006 році було презентовано біографічний кінофільм «Клімт» (режисер — , в головній ролі — Джон Малкович), у 2009 році відбулася прем'єра мюзиклу «Ґустав Клімт», в якому роль художника виконав Андре Бауер.
Для Австрійської республіки Ґустав Клімт є одним із національних брендів, які використовуються для популяризації австрійської культури.
Часопис «Збруч» протягом 2013 року більш ніж 10 разів публікував роботи Клімта на своїх заставках.
У 2021–22 роках користувалась популярністю «Іммерсивна інсталяція» за мотивами творів Клімта — проєкція мотивів та фрагментів творів на всі поверхні приміщення, поєднана з музичним супроводом.
- 16445 Клімт — астероїд, названий на честь художника.
В ужитковому мистецтві
Мотиви Клімта стали надзвичайно популярними в оформленні і декорі тисяч різноманітних предметів — посуду, прикрас, одягу, друкованої продукції та інших виробів. Найвідомішу картину Ґустава Клімта «Поцілунок» тисячі разів увічнювали не лише на репродукціях, але й на кавових чашках, футлярах для окулярів, краватках тощо.
У літературі
Таня Малярчук згадує Клімта в колі інших митців та діячів «золотого» віденського періоду — Ґеорґа Тракля, Оскара Кокошку, Еґона Шіле, Артура Шніцлера, Отто Ваґнера, Йозефа Рота, Гуґо фон Гофмансталя та Зиґмунда Фрейда як символ витонченого, манірного, спокійного життя перед Першою світовою війною.
Галерея
- Портрет Фредеріки Марії Беєр (1918)
- Портрет невідомої (1894)
- Портрет Емілії Флєге (1902)
- Три віка жінки (1905)
- Портрет Маргарет Стронбороу-Віттгенштайн (1905)
- Життя та Смерть (1908-1911)
Див. також
Примітки
- реєстр хрещень — Т. 3.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Gustav Klimt
- Gustav Klimt — OUP, 2006. —
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- RKDartists
- Encyclopædia Britannica
- Biography
- Sterbebuch — Т. 195.
- Find a Grave — 1996.
- RKDartists
- Зведений список імен діячів мистецтва — 2021.
- http://www.moma.org/collection/works/5684
- сьогодні Linzer Straße 247; у 1966 р. будинок знесено
- Великие художники. Часть 29 Густав Климт// гол. редактор Я. Сегал. — К., ООО «Иглмосс Юкрейн», 2003. — 32 с. (рос.)
- Дік Свааб. Наш творчий мозок. — Харків: КСД, 2019. — 468 с.
- Великие художники, том 55 «Густав Климт»/ ред. А. Барагамян, авт. Д. Перова//М., Издательство «Директ-Медиа», 2010. — с. 3 (рос.)
- Поетичні майстри. Шарль Бодлер «Гімн красі»
- Ольга Смольницька. Федір Кричевський — запорука українського авангардизму.//Український інтерес, 2022
- Ґустав Клімт. Поцілунок. 1907—1908, як взірець композиції для раннього Федора Кричевського.//Український інтерес, 2022
- Кінофільм «Клімт» на сайті Internet Movie Database
- Ґустав Клімт: Золотий поцілунок. Презентація виставки постерів у м. Дніпро в рамках Днів австрійської культури, 24 квітня 2018[недоступне посилання]
- Ґустав Клімт, «Замок Мальчезіне на озері Гарда», 1913//Збруч, 2013
- Ґустав Клімт «Дівиця», 1913//Збруч, 2013
- Ґустав Клімт «Макове поле»//Збруч, 2013
- Ґустав Клімт, «Мати з дітьми», 1910//Збруч, 2013
- Ґустав Клімт, «Смерть і життя», 1911//Збруч, 2013
- Zoe Demarco. A look inside Toronto's new Immersive Klimt exhibit (PHOTOS)//Dayly Hive, Oct 21 2021
- База даних малих космічних тіл JPL: Ґустав Клімт (англ.) .
- Ґюнтер Біркеншток. Золотий поцілунок: Ґустав Клімт — скандальний художник віденського модерну.//Deutsche Welle, 06.02.2018
- Таня Малярчук. Забуття. — Львів, Видавництво Старого Лева, 2016. — 256 с., -4
Література
- Великие художники, том 55 «Густав Климт» / ред. А. Барагамян, авт. Д. Перова // М., Издательство «Директ-Медиа», 2010. — 51 с., илл.
- Маттео Чини «Климт», изд-во Клуб семейного досуга, Харьков, Белгород, 2010 (рос.)
Посилання
- (укр.)
- Архів Ґустава Клімта (нім.)
- Товариство імені Ґустава Клімта [ 2 липня 2017 у Wayback Machine.] (нім.)
- (нім.)
- Біографія та праці (нім.)
- Картини художника [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gu stav Klimt nim Gustav Klimt 14 lipnya 1862 Viden Avstrijska imperiya 6 lyutogo 1918 Viden Avstro Ugorshina avstrijskij hudozhnik i grafik simvolist Za providnim fahom hudozhnik dekorator dizajner malyunku tkanin Odin z najvidatnishih predstavnikiv videnskoyi secesiyi profesor Videnskoyi ta Myunhenskoyi akademij Gustav KlimtGustav KlimtPri narodzhenninim Gustav Klimt 1 Narodzhennya14 lipnya 1862 1862 07 14 2 3 Viden Avstro Ugorshina 5 6 Smert6 lyutogo 1918 1918 02 06 2 3 55 rokiv Viden Avstro Ugorshina 5 7 6 insult 8 9 Pohovannyad 10 Nacionalnistavstrijci 7 Krayina Avstrijska imperiya DolitavshinaReligiyakatolictvo 1 Zhanrmodern sakralne mistectvo 6 istorichnij zhivopis 6 pejzazh 6 portret 6 pobutovij zhanr 6 i d 6 Navchannyashkola prikladnih mistectv pri avstrijskomu muzeyi industrialnogo mistectva VidenDiyalnisthudozhnik dizajner grafik risuvalnik arhitekturnij kreslyarNapryamokmodernRoki tvorchosti1877 11 1918 11 VchitelFerdinand Laufberger d d Lyudvig Minnigerode i dVidomi uchniEgon ShileChlenVidenska secesiyaTvoriPortret Adeli Bloh Baver I Bethovenskij friz Pocilunok Yudif ta golova Oloferna d Danaya kartina Klimta i dBatkodMatidDiti 3 sin i 4 dochka Gustav Uchicki d i dBrati sestrid 12 i dRoboti v kolekciyigalereya Belveder d Muzej suchasnogo mistectva Nyu Jork 13 Nacionalna galereya mistectv Nacionalna galereya Kanadi Shtedel Muzej mistectva Metropoliten d Tel Avivskij muzej mistectv d d Muzej Leopolda Muzej d Orse Hudozhnij muzej Avstrijskij muzej prikladnogo mistectva Nacionalna galereya suchasnogo mistectva Rim d Nacionalna galereya Muzej istoriyi mistectv d Albertina Derzhavni hudozhni zibrannya Drezdena Muzej Solomona Guggengajma d d d Bavarski derzhavni kolekciyi kartin Muzej Izrayilyu Nacionalna galereya Nacionalnij muzej u Varshavi Galereya Uffici Garvardskij hudozhnij muzej Muzej suchasnogo mistectva Lentos Ka Pezaro d Muzej Getti d i dNagorodid 1905 Q26709112 1890 Avtograf Gustav Klimt u Vikishovishi Zapit Klimt perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya BiografiyaNarodivsya 14 lipnya 1862 roku v todishnomu videnskomu peredmisti u budinku na Baumgarten Nr 4 Vin buv starshim sinom Ernsta Klimta vihidcya z Bogemiyi gravera po zolotu hudozhnika ta Anni Rozaliyi Finster yaka zamolodu mriyala pro kar yeru opernoyi spivachki ale natomist zajmalasya vihovannyam simoh ditej Brati Ernst Klimt Molodshij ta Georg Klimt takozh buli mitcyami Ernst pomer u 1892 r zhivopiscem a Georg skulptorom rizbyarem vigotovlyav rami dlya robit Gustava Gustav buv zamknenoyu lyudinoyu ne lyubiv vstupati v superechki j vistupati na lyudyah Chasto vpadav u depresiyu Tilki shodenna pracya dopomagaye meni pidtrimuvati psihichnu rivnovagu ziznavavsya Gustav u listi do brata Doslidnik zhittya j tvorchosti hudozhnika Fridl zgaduvav Jogo dni buli rozpisani po godinah vidpovidno do togo mishanskogo sposobu zhittya yakij vin dlya sebe prijnyav i do yakogo vzhe vstig zviknuti Bud yaka zmina v zvichnomu rozkladi dnya dratuvala jogo j nadovgo vibivala z koliyi Vin vvazhav sho yaksho den retelno rozplanovanij to vin staye dovshim i mozhna vstignuti zrobiti znachno bilshe Ya ne duzhe dobre govoryu j pishu osoblivo yaksho meni treba skazati shos pro sebe chi pro svoyi roboti Tomu yaksho htos hoche diznatisya pro mene yak pro hudozhnika chi yak pro osobistist vin povinen uvazhnishe vdivlyatisya v moyi kartini i sprobuvati cherez nih zrozumiti mene i moyi dumki pisav vin Pro osobiste zhittya diznayemosya z listiv do podrugi Emiliyi Flyege j kohanoyi Mariyi Cimmermann mali dvoh ditej Emiliya Flyege sestra druzhini Ernsta Klimta vlasnicya vlasnogo budinku modi stala blizkoyu podrugoyu Gustava pislya smerti jogo batka j brata Ci stosunki trivali do kincya zhittya Gustava hocha shlyub ne buv oficijno zareyestrovanij Nejrobiolog Dik Svaab u rozdili pro seksualnist neodnorazovo zgaduye pro Klimta ilyustruyuchi svoyi tezi jogo robotami ta stverdzhuye sho sam Klimt mav dovoli rezultativne stateve zhittya buduchi batkom 14 ditej vid riznih zhinok 6 lyutogo 1918 roku Gustav Klimt pomer vid krovovilivu v mozok u videnskij zagalnij likarni Jogo mogila znahoditsya na kladovishi v Hietzing U 1924 roci na jogo chest nazvano provulok u Vidni Klimtgasse TvorchistRannij etap Portret divchinki 1879 Zakinchivshi chotiri klasi serednoyi shkoli u chotirnadcyatirichnomu vici Gustav pochinaye vidviduvati najprogresivnishu na toj chas shkolu pri Muzeyi mistectva j promislovosti Videnske hudozhno remisniche uchilishe u yakij uzhe navchalisya jogo brati Georg ta Ernst Tut iz 1876 roku vivchaye malyunok piznishe pochinaye specializaciyu v dekorativnomu zhivopisi z rizbyarem Ferdinandom Lyaufbergerom nim Ferdinand Laufberger pislya jogo smerti z U 1879 roci vin pracyuvav u Gansa Makarta U pidsumku Gustav Klimt otrimav klasichnu osvitu j stav hudozhnikom akademistom vidtochiv majsternist kopiyuyuchi antichni vazi ta roboti klasikiv mistectva u riznih tehnikah Iz 1879 do 1892 roku vin razom iz bratom Ernstom ta Francom Machem pracyuye v zasnovanij nimi artili kompaniyi zhivopisciv U programnomu listi mitci stverdzhuvali sho u svoyij diyalnosti itimut za vchitelyami j nasliduvatimut minule Profesori hudozhnoyi shkoli shvalno stavilisya do ideyi uchniv stvoriti artil i navit pidtrimuvali yih u poshuku kliyentiv Pro te sho molodi mitci rano dosyagli populyarnosti svidchit she toj fakt sho v 1879 roci pid kerivnictvom Gansa Makarta vikonuvali eskizi dlya svyatkovogo oformlennya vesillya imperatora Zamovlennya u Vidni ta peredmisti Bajka 1883 muzej istoriyi Vidnya Idiliya 1884 muzej istoriyi Vidnya Grupa zhivopisciv otrimala zamovlennya na vikonannya robit na Ringshtrasse vidpovidno cej period u tvorchosti Klimta vidomij takozh yak period Ringshtrasse Ringshtrasse istorichnij centr Vidnya de za korotkij period u drugij polovini XIX st pislya togo yak u 1857 roci rozibrali serednovichni stini mista z yavilisya novi budivli Kompaniya zhivopisciv vikonuye vitrazhi Votivkirhe cerkva Obitnici Piznishe dekorativni roboti v korolivskomu palaci Pelesh Shturan i na villi Germes poblizu Vidnya U 1880 roci hudozhniki vikonuyut rozpis steli videnskogo palacu Shturani Chotiri alegoriyi ta paviljonu mineralnih vod u Karlsbadi pishut portreti z fotografij zamovnikiv u podalshomu fotografichna tochnist stane harakternoyu risoyu tvoriv Klimta Do rannih individualnih robit Klimta vidnosyatsya malyunki Bajka ta Idiliya yaki buli vikonani dlya dovidnika Alegoriyi j simvoli 1883 1884 vidavec Martin Gerlah Bajka na pershomu plani zobrazheno divchinu vtilennya bajki kazki yaka trimaye pero nim vona zbirayetsya pisati na suvoyi sho lezhit na vistupi pozadu neyi Navkolo divchini rozmisheno dikih zviriv personazhiv bajok Ezopa ta Lafontena U cij ilyustraciyi Klimt nasliduye Dzhordzhone ta Ticiana Idiliya u centralnij kompoziciyi tondo zobrazheno zhinku z dvoma malyukami Iz dvoh storin kompoziciyu otochuyut dvi cholovichi figuri tut Klimt namagayetsya maksimalno peredati napruzhennya m yaziv Ci zobrazhennya nagaduyut drugoryadnih personazhiv rozpisu Mikelandzhelo steli Sikstinskoyi kapeli a takozh figuri Dnya j Nochi v grobnici Dzhuliano j Lorenco Medichi Vpershe v cij roboti Klimt nadaye perevazhnu rol roslinnomu ornamentu Marmurovij postament na yakomu rozmisheno centralnij medaljon upodibnenij do mogilnoyi pliti sho pidkreslyuyetsya vigraviyuvanim nadpisom IDYLLE U 1883 roci tovarishi zakinchili hudozhno promislovu shkolu j vidkrili vlasnu majsternyu u Vidni Do 1885 roku vidnositsya rozpis imperatorskoyi villi Germes stvoryuvalisya za kartonami Makarta na syuzhet shekspirivskogo Snu litnoyi nochi Rozpis Burgteatru U 1886 roci komanda troh otrimuye zamovlennya na oformlennya novogo Burgteatru budivlya arhitektoriv Gottfrida Zempera ta Karla fon Gazenauera Temoyu ciklu ye ekskurs v istoriyu teatru vid jogo pochatku do XIX st Zagalom bulo vikonano desyat robit chotiri z nih nalezhat Gustavu Klimtu Vivtar Dionisa Teatr Taormini Viz Fespisa Mandrivna trupa ta Shekspirivskij teatr Globus u Londoni finalna scena z tragediyi Romeo ta Dzhulyetta Na roboti Vivtar Dionisa pravoruch i livoruch rozmisheno dvi ogoleni figuri molodih grekin yaki z linivoyu j velichnoyu plastichnistyu pidnosyat darunki bozhestvu Odna z nih stoyit navkolishki insha lezhit na zviryachij shkuri nad divchatami visochiye kam yana maska boga Kompoziciya Mandrivna trupa ilyustruye uyavlennya pro mandrivnih aktoriv yaki tilki no uvijshli do mista Molodih hlopciv zobrazheno bilya zakvitchanogo vizka yakij sluguvav takozh i scenoyu Najvishoyu ye figura aktora v bilomu hitoni j masci vin prostyagaye ruku do glyadachiv materiv sho gulyayut z ditmi staroyi yaka uvazhno spoglyadaye za spektaklem Ranni roboti majstriv vikonani perevazhno oliyeyu na shtukaturnij osnovi v akademichnij maneri interpretaciya antichnih mifiv dopuskayetsya tilki z urahuvannyam kanoniv klasichnogo mistectva Roboti u videnskomu Burgteatri prinesli Gustavu Klimtu ta jogo dvom partneram nagorodu Zolotij hrest za dosyagnennya v mistectvi za 1888 rik U 1888 roci Gustav Klimt vikonav grupovij portret predstavnikiv vishih kil yaki gotuyutsya podivitisya vistavu v staromu Burgteatri poperednya budivlya na Mihaelyerplyac u yakij teatr perebuvav do zhovtnya 1888 roku Polotno Glyadacka zala starogo Burgteatru u Vidni nim Zuschauerraum im Alten Burgtheater in Wien znahoditsya v Istorichnomu muzeyi Vidnya na nomu zobrazheno znamenitih hudozhnikiv vchenih politikiv v otochenni svitskih krasun Glyadacku zalu bachimo zi storoni sceni Pershi ryadi parteru she porozhni Avtor dosyagnuv meti peredati individualnist kozhnoyi lyudini v kolektivnomu portreti pridilivshi osoblivu uvagu yihnim oblichchyam i odyagu Viz Fespisa Mandrivna trupa variant II 1886 Vivtar Dionisa fragment Teatr u Taormini 1886 1888 Teatr Shekspira Glyadacka zala starogo Burgteatru u Vidni 1888 U 1880 ti brati Klimt ta Franc Mach oformlyuyut j inshi teatri Avstro Ugorshini rozpisuyut plafon i stvoryuyut zavisu dlya teatru v Rajhenbergu Liberec Chehiya pracyuvali v Nacionalnomu teatri Budapeshta j Miskomu teatri F yume Riyeka Horvatiya U 1890 roci Mach i brati Klimti otrimuyut zamovlennya na rozpis antrvolti j mizhkolonnih dilyanok shodiv Hudozhno istorichnogo muzeyu nim Kunsthistorisches Museum u Vidni Gustav vikonuye syuzhet Divchina z Tanagri Ostannoyu robotoyu Gustava Klimta rannogo periodu mozhna vvazhati Dvoh divchat z oleandrom 1890 1892 rr Figuri viddayut vsyu uvagu kvituchomu oleandru j ne kontaktuyut z glyadachem U 1891 roci Gustav stav chlenom Spilki obrazotvorchogo mistectva u 1893 jogo obrano profesorom videnskoyi Akademiyi mistectv ale ministerstvo kulturi vidhililo jogo priznachennya Viroblennya vlasnogo stilyu U 1890 roci pomer Gans Makart u 1892 roci batko j brat Ernst hudozhnika sho prizvelo do rozpadu komandi troh U Klimta pochinayetsya period depresiyi tvorchoyi krizi Ilyustraciyi vikonani dlya drugogo vidannya Alegorij i simvoliv 1895 1897 znachno vidriznyayutsya vid poperednih robit Vin stvoryuye prostir u vilnishij i dinamichnishij maneri roboti legshi j vitonchenishi Na vsih robotah Molodist Alegoriya Skulpturi Alegoriya Tragediyi u centri rozmisheno volyumetrichnij obraz yakij oznacheno rishuchim temnim konturom Obraz obramovanij porozhnim i tonko stilizovanim prostorom Osoblivoyi roli vpershe nabuvaye zolotij kolir u foni robit a takozh akcenti zolotih prikras figur U 1893 roci Klimt viyizhdzhaye v Ugorshinu de zobrazhuye inter yer palacu rodini Estergazi na vistavci u Videnskomu budinku hudozhnikiv cya robota bula nagorodzhena sribnoyu medallyu Do pershih shedevriv Klimta vidnosyatsya roboti Kohannya j Portret aktora Jozefa Levinskogo v kostyumi Karlosa 1895 r U nih takozh realistichne zobrazhennya personazhiv protistavlyayetsya dekorativnomu fonovi z yaskravo akcentovanimi ploshinnimi prorivami Kompozicijne virishennya zabezpechuye rivnovagu mizh porozhnimi j zapovnenimi dilyankami sho rujnuye klasichnu simetriyu akademichnoyi tradiciyi Persha kartina rozkrivaye temu vagomu dlya tvorchosti Klimta pristrast yakij zagrozhuyut vorozhi sili U centri v tonah vid rozhevogo do buzkovogo j korichnevogo zobrazheno dvoh zakohanih sho obijmayut odne odnogo v yevropejskij zhivopisnij tradiciyi z zaplyushenimi ochima zobrazhuvali merciv Nad nimi shiryayut v povitri oblichchya ditini bridkih zhinok Ce zagrozi smert hvorobi sho zavazhayut shastyu kohanciv Na zolotomu foni obramlennya zobrazheno rozhevi troyandi sho nagaduyut nam pro nedovgovichnist j krihkist shastya kohannya Jozef Levinskij 1835 1907 avstrijskij aktor teatru proslavivsya v tragediyah Shekspira ta Shillera Aktora zobrazheno na temnomu foni z yakogo bilimi akcentami vistupayut komir i manzheti sorochki a takozh oblichchya Jozefa zobrazhene v tri chverti Dlya vnesennya simvolichnogo pidtekstu avtor znovu vikoristovuye shiroku bordyur ramu pravoruch na yakij zobrazheno teatralnij sofit Vgori na zolotomu foni zaznacheno nazvu roboti Zliva zoloti kviti sprava zgori tri lyudski figuri Zhinocha figura mozhe predstavlyati soboyu geroyinyu operi Verdi Don Karlos sho ye vtilennyam pidstupnosti j zradi Gustav Klimt otrimaye zamovlennya vid greckogo pidpriyemcya mecenata Nikolausa fon Dumbi na rozpis u muzichnomu saloni Miskogo palacu Vidnya roboti buli znisheni razom iz deyakimi inshimi pid chas pozhezhi v palaci Immendorf u 1945 roci Do nas dijshov etyud do kartini Shubert za pianino 1899 Tayemniche osvitlennya roboti urochisti figuri zhinok za spinoyu Shuberta vidobrazhayut nostalgichnij nastrij harakternij dlya modernu zagalom takozh jmovirnij vpliv impresionistichnoyi tehniki na maneru zobrazhennya mitcya U zhinochij figuri zliva vgaduyutsya risi Mariyi Cimmermann Do muzichnoyi temi Klimt povertavsya neodnorazovo v tomu chisli v robotah Alegoriya Muziki pershij ta drugij variant V oboh variantah zliva zobrazheno figuru zhinki a sprava kolos sfinksa Shilenu golovu zhinki prikrashaye vinok z nizhnih kvitiv yiyi suknya kontrastuye po koloru iz zolotistoyu liroyu Bilya nig zhinki sho torkayetsya citri maska Silena mifologichnoyi figuri Veliki ploshini lokalnogo koloru stvoryuyut atmosferu nerealnosti Pershij variant znahoditsya v Myunheni Novij pinakoteci drugij ne zberigsya U cej zhe chas hudozhnik vikonuye portret pianista Jozefa Pembaura yakij buduyetsya na kontrastah koloristichnomu pianist u chornomu pidzhaku zobrazhenij na chervonomu lokalnomu foni ta kontrasti mizh naturalistichnim zobrazhennyam pogruddya cholovika j ornamentalnogo simvolichnogo okantuvannya pravoruch cholovik graye na citri pid jogo nogami kolona ionichnogo orderu vgori umovne zobrazhennya zirok Smislovij kontekst simvoliv na shirokij rami dopovnyuye obraz pianista Na zadnomu foni bachimo nadpis ANNO DOMINI lat rik Gospodnij ta rik napisannya roboti rimskimi ciframi cim Klimt nasliduye serednovichnu tradiciyu Alegoriya Skulpturi 1889 Avstrijskij muzej prikladnogo mistectva Etyud do ilyustraciyi Alegoriya Tragediyi 1897 Muzej istoriyi Vidnya Etyud do ilyustraciyi Alegoriya Molodosti 1896 Muzej istoriyi Vidnya Kohannya 1895 Muzej istoriyi Vidnya Portret aktora Jozefa Levinskogo 1895 Viden galereya Belveder Portret pianista Jozefa Pembaura 1890 Insbruk Tirolskij zemelnij muzej Ferdinandeum Panno dlya videnskogo universitetu Div takozh Panno dlya videnskogo universitetu U 1894 roci ministerstvo osviti doruchilo Matchu j Klimtu rozpisati stelyu velikoyi auditoriyi Universitetu Obranoyu temoyu bula peremoga svitla nad temryavoyu Prote za chas vikonannya robit zminilasya politichna situaciya v imperiyi mizh 1897 1900 rokami zagostrilasya nacionalna problema Vidbulosya povernennya vladi do absolyutistskogo j byurokratichnogo kursu vidpovidno vlada stala kritichno stavitisya do eksperimentiv molodih hudozhnikiv Pershim Klimt stvoriv panno Filosofiya Koncepciya roboti formuvalas navkolo barokovogo teatru svitu lat theatrum mundi v yakomu ne isnuye rozdilu na peklo j raj Lyudstvo nibi perebuvaye u vakuumi z temryavi prostupaye velichna figura sfinksa Vnizu polotna zagadkova zhinocha figura sho simvolizuye Znannya Takim chinom robota Klimta ne vidpovidala zadumu ne predstavlyala peremogi rozumu Kartinu Filosofiya bulo predstavleno na somij vistavci secesionu 1900 roku 4 bereznya odinadcyat profesoriv Universitetu zvernulisya do Akademichnogo Senatu z prohannyam ne rozmishuvati robotu Klimta v velikij auditoriyi Ocholiv protest filosof empirik yakij nazivav hudozhnij dosvid Klimta brudom v mistectvi Zvinuvachennya z yavilisya takozh v presi Na pidtrimku Filosofiyi vistupila rada Mizhnarodnoyi vistavki v Parizhi nagorodivshi yiyi zolotoyu medallyu yak najkrashij inozemnij vitvir mistectva Ne zvertayuchi uvagu na kritiku i rezonans navkolo svoyeyi praci Gustav Klimt v berezni 1901 r prezentuvav druge panno Medicina Na nomu lyudstvo ogoleni figuri molodih i starih perebuvaye v neviznachenomu prostori a smert ogortaye yih chornim pokrivalom Na pershomu plani stoyit verhovna zhricya zbereglisya kolorovi eskizi ciyeyi roboti na yakih zhricya vdyagnena v chervonu suknyu z zolotom Vona trimaye na rukah zmiyu Zamist vozvelichennya nauki hudozhnik predstaviv bezgluzdij perehid vid zhittya do smerti Suspilna moral kritichno vidneslasya do zobrazhennya ogolenoyi vagitnoyi zhinki v verhnomu pravomu kuti a takozh do pozi molodoyi zhinki zobrazhenoyi livoruch Ministr fon Gartel vidmoviv u kupivli cogo polotna Sam avtor znovu prodemonstruvav bajduzhist do kritiki Koli ya zakinchuyu kartinu v mene nema bazhannya vitrachati cili misyaci na te shob vipravdovuvati yiyi pered lyudmi Te sho dlya mene maye znachennya ce ne skilkom vona podobayetsya a komu zaznachiv Klimt v interv yu Videnskij rankovij gazeti Ostannim panno stala Yurisprudenciya U nomu avtor zobraziv sud v viglyadi slipoyi j zhorstokoyi sili Pershij eskiz kartini vidnositsya do 1898 roku Na nomu Yusticiya v mantiyi boretsya z silami zla pid doshem i vitrom Nevdovoleni zamovniki vimagali bilshe yavnoyi harakternosti centralnoyi figuri bilshogo spokoyu v zagalnomu toni kartini j pokrashennya stosovno pomitnoyi porozhnechi v nizhnij polovini Gustav Klimt vidpoviv na cyu kritiku z ironiyeyu v centri rozmistiv zgorblenu figuru starogo cholovika yakij bilshe shozhij na zhertvu obstavin nizh na zlochincya Jogo otochuyut tri eriniyi yaki spoglyadayut za tim yak cholovika bude pozhirati temne stvorinnya shozhe na vosminoga Za nimi vgori zobrazheno tri figuri Pravda Spravedlivist i Zakon iz tablichkoyu Lex V yihnih nogah golovi bezpristrasnih suddiv Prostir kartini ushilneno vin podilyayetsya na dva rivni Pismennik Karl Klaus nizko ociniv robotu Klimta cherez te sho na nij sutnist yurisprudenciyi vicherpuyetsya lishe zlochinom j karoyu U 1904 roci uryad virishiv ne rekomenduvati panno Klimta dlya Vsesvitnoyi vistavki v Sent Luyisi Avtorovi vdruge bulo vidmovleno v nadanni zvannya profesora Akademiyi pislya cogo Klimt zabrav zayavu Meni vzhe dosit cenzuri teper ya pracyuyu na sebe ya bazhayu zvilnitisya vid cogo Ya hochu zvilnitisya vid cih nisenitnic yaki meni zavazhayut j ne dayut pracyuvati skazav Klimt v odnomu z interv yu pislya togo yak vikupiv panno za groshi mecenata Avgusta Lederera Razom z inshimi robotami hudozhnika panno pid chas Drugoyi svitovoyi vijni zberigalosya u zamku Immendorf u Nizhnij Avstriyi u travni 1945 r pid chas vidstupu nimecki vijska zchinili pozhezhu u zamku u naslidok yakoyi buli znisheni kartini yaki tam zberigalisya Rekonstrukciya rozmishennya troh panno Klimta vidileno chervonim vgori Yurisprudenciya vnizu livoruch Medicina pravoruch Filosofiya Filosofiya 1898 1900 ne zbereglasya Medicina 1900 ne zbereglasya Yurisprudenciya 1903 ne zbereglasya Zasnovnik videnskogo secesionu Div takozh Budinok secesionu Hudozhniki predstavniki secesionu v 1902 roci Klimt drugij livoruch sidit u krisli Budinok secesionu fragment golovnogo fasadu proyekt tri maski zhivopis skulptura arhitektura U 1897 roci molodi avstrijski hudozhniki skulptori j arhitektori povstali proti Tovaristva hudozhnikiv Vidnyu akademichnih umovnostej istorizmu svoyih vchiteliv i zasnuvali nove tvorche ob yednannya secesion nimi buli Otto Vagner Jozef Mariya Olbrih Jozef Goffmann Karl Moll Koloman Mozer Alfred Roller prezidentom yakogo vistupiv Gustav Klimt Nazva pohodit vid davnorimskoyi istoriyi lat secessio plebis viddilennya plebeyiv V odnomu z listiv Budinku hudozhnikiv vistavkova struktura staroyi organizaciyi videnskih hudozhnikiv Klimt pisav sho yihnoyu metoyu ye vstanoviti zv yazok mizh hudozhnim zhittyam Vidnya ta evolyuciyeyu zarubizhnogo mistectva j zaproponuvati vistavki suto hudozhnogo harakteru vilni vid potreb rinku Predstavniki novogo ob yednannya otrimuvali zamovlennya na oformlennya budinkiv vigotovlennya odyagu ta prikras Molodih mitciv pidtrimali uryad imperator burzhuaziya Ringu ta mer Vidnya Lyuger Zavdyaki ostannomu Klimt i jogo tovarishi otrimali dilyanku bilya cerkvi Svyatogo Karla de Otto Vagner pobuduvav vistavkovij paviljon secesionu Do proyektu ciyeyi budivli doklav ruku j sam Klimt prinajmni vin vikonav eskizi troh masok sho zobrazheno nad golovnim vhodom budivli Vistavki secesiyi privertali uvagu desyatkiv tisyach vidviduvachiv adzhe buli novatorskimi yak za zmistom tak i za formoyu Zokrema na vidminu vid togochasnih muzeyiv i hudozhnih zibran u cij vistavkovij zali kartini rozmishuvalisya v odin ryad na rivni ochej U 1898 1903 rr vidavavsya zhurnal Ver Sacrum Vesna Svyashenna Klimt brav uchast v oformlenni cogo zhurnalu a takozh vikonuvav plakati vistavok Na plakati prisvyachenomu pershij vistavci asociaciyi Klimt zobraziv mogutnogo Tezeya sho gotuyetsya vbiti Minotavra Togochasnij publici ne spodobalosya zobrazhennya gologo cholovichogo tila tomu Klimt dodav do plakatu roslinnij ornament Afina Pallada 1898 muzej istoriyi Vidnya Analogichne j traktuvannya roboti Afina Pallada Dlya akademistiv boginya simvolizuvala mudrist bula zastupniceyu mirnih mistectv i nauk Prote Klimt zobrazhuye yiyi zi spisom v livij ruci U centri yiyi lativ zobrazheno golovu Meduzi Gorgoni sho yij podaruvav Persej U pravij ruci trimaye bezkrilu Niku Manera zobrazhennya ogolenoyi figurki Niki vidriznyayetsya vid zagalnogo harakteru polotna U Nici Klimt povtoryuye obraz tayemnichoyi chuttyevoyi zhinki sho stav golovnim u jogo tvorchosti Cej obraz u 1898 1899 rr Klimt povtoryuye v ilyustraciyi do zhurnalu Ver Sacrum chorno bila ilyustraciya j v okremij roboti Gola Pravda zberigayetsya v Avstrijskij nacionalnij biblioteci V oboh variantah zhinka trimaye v ruci dzerkalo spryamovane na glyadacha istina vidobrazhaye sutnist lyudej bilya yiyi nig zmiya Shiroka rama prisutnya v roboti Gola Pravda prikrashena citatoyu nimeckogo poeta Fridriha Shillera Tvoyi spravi j tvoye mistectvo ne mozhut podobatisya vsim robi te sho vvazhayesh virnim dlya koristi nebagatoh Podobatisya zanadto pogano u poperednomu varianti vikoristovuvav vislovlyuvannya Leona Sheffera Pravda ce vogon yakij osvitlyuye j spopelyaye Gola pravda V nij avtor peredbachiv negativnu reakciyu publiki na zobrazhennya zhinki bez idealizaciyi ta mifologizaciyi Afina Pallada stala simvolom novogo mistectva z yavilasya na plakatah fon Shtuka Kandinskogo Yudif I 1901 Galereya Belveder Viden Yudif II 1909 Mizhnarodna galereya suchasnogo mistectva Ka Pezaro Veneciya U 1901 roci Gustav Klimt stvoryuye pershij variant obrazu Yudif drugij vidnositsya do 1909 r Yudif I hudozhnik zobrazhuye bezsoromnu j vidvertu povedinku zhinki chuttyevu j zhorstoku vodnochas Za legendoyu Yudif bula pobozhnoyu vdovoyu yaka styala golovu Oloferna polkovodec yakogo vidpraviv Navuhodonosor na oblogu palestinskogo mista Vetiluya Yak i v bagatoh inshih robotah Klimt podaye erotichne traktuvannya obrazu Geroyinyu zobrazheno na foni zolotogo umovnogo pejzazhu bachimo vpliv mikenskih geometrichnih prikras Klimt nasliduvav Aloyiza Riglya robota Pitannya stilyu 1893 Uvagu glyadacha prityagaye persh za vse oblichchya samoyi Yudif z harakternim dlya robit Klimta pidnyatim pidboriddyam prochinenimi vustami A v livij ruci zhinka trimaye golovu svogo voroga Oloferna U 1903 roci Feliks Salten opisuvav cyu robotu Klimta Tenditna zhinka z prigolomshlivo cinichnim poglyadom i chuttyevo vidkritimi ustami Yudif II u drugomu varianti obraz zhinki pokazano bilsh ekspresivno vignuti liniyi yiyi pozi palci ruk ogoleni grudi Zhinku zobrazheno na yaskravomu chervonomu foni z zolotim ornamentom realistichno zobrazhenu golovu Oloferna prihovano za tkaninoyu sukni Yudifi Paraleli obrazu rokovoyi Yudifi mozhna znajti v poeziyi simvolizmu napriklad u tvori Sharlya Bodlera Gimn krasi Chi ti zijshla z zori chi vijshla iz provallya Jde fatum nache pes za pokrokom tvoyim I rozsivayuchi bidu chi bezpechallya U vsomu vilna ti hoch pani nad usim pereklad D Pavlichka U 1903 r dvichi vidviduye Italiyu vivchaye vizantijski mozayiki v Ravenni Nadali majster namagavsya peredati kolorove sklo smaltu mozayiki j inshih materialiv Individualnij stil Klimta buv visoko ocinenij v Italiyi vplinuv na takih hudozhnikiv yak Galileo Kini Plinio Nomellini Vittorio Dzekkin Florentiyec Galileo Kini 1873 1976 u 1896 roci stvoriv manufakturu Mistectvo keramiki de vidtvoryuvav virobnictvo italijskoyi keramiki U 1917 roci stvoriv 22 panno dlya zali prisvyachenoyi robotam slov yanskogo skulptora Ivana Mestovicha na Biyennale Same v cej period vidslidkovuyetsya vpliv Klimta na roboti italijcya V polotni Vichno yuna vesna 1914 vin dovodit do absolyutizmu ornamentalnij efekt Deyaki avtori stverdzhuyut sho Klimt ne lishe mav vpliv ale j bezposeredno navchav u Vidni ukrayinskogo mitcya Fedora Krichevskogo u kompoziciyi triptihu yakogo Zhittya vchuvayetsya viraznij vpliv klimtovogo Pocilunku Roboti Klimta drukuvalisya v zhurnalah j z yavlyalisya na vistavkah Venecijska biyenale 1899 Mizhnarodna vistavka v Rimi biyenale 1910 tut vistaviv 22 roboti Rimska vistavka 1911 zdobuv vishu nagorodu Spilka avstrijskih hudozhnikiv Dokladnishe Bethovenskij friz U 1902 roci vin stvoriv Bethovenskij friz dlya livogo bichnogo zalu videnskogo budinku Secesionu zi skulpturoyu Bethovena roboti Klingera Ci roboti bulo prezentovano na XIV vistavci Secesionu yaka bulo cilkom prisvyachena Lyudvigu van Bethovenu ta suprovodzhuvalasya vikonannyam chetvertoyi chastini Dev yatoyi simfoniyi kompozitora U 1906 roci Klimt vijshov iz Secesionu ta zasnuvav novu Spilku avstrijskih hudozhnikiv U 1908 roci za iniciativi Karla Molya ta z pidtrimkoyu Klimta bulo organizovano vistavku suchasnih hudozhnikiv u tomu chisli Kokoshki j Egona Shile yaku bulo priurocheno do shistdesyatirichchya kajzera Nad vhodom do vistavki bulo rozmisheno deviz Lyudviga Gevezi Chasu mistectvo mistectvu svobodu U 1898 1908 rr zvertavsya do zobrazhennya zhittya pidvodnogo svitu roboti Rib yacha krov grafichnij tvir dlya zhurnalu Ver Sacrum 1898 Ruhi vodi 1898 Zoloti ribki 1901 1902 Vodyani zmiyi I 1904 1907 Vodyani zmiyi II 1904 1907 Na polotnah bachimo mifologichnih istot siren napolovinu rib napolovinu zhinok sho svoyim spivom zacharovuvali j dovodili do zgubi moryakiv Tema rozvivaye uyavlennya Klimta pro zhinku yak demonichnu istotu Hudozhnik peredaye plavni ruhi zhinok u vodi yihnye plinne volossya Polotno Zoloti ribki bulo vistavlene v Drezdeni v 1904 r prote viklikalo burhlivu reakciyu vladi j bulo znyate z ekspoziciyi Rozdratovanij Klimt peredavav druzyam svoye bazhannya perejmenuvati robotu na Moyim naklepnikam natyakayuchi na vidvertu pozu zhinki na pershomu plani Na cih robotah dlya personazhiv Klimt obiraye originalni rakursi zobrazhuye zzadu znizu V roboti Ruhi vodi vikoristav diagonalnu kompoziciyu sho dodalo dinamizmu kartini Poyednannya vidvertoyi erotichnosti nizhnosti privablivosti j zhorstokosti fatalnosti harakterne dlya tvorchosti bagatoh hudozhnikiv cogo periodu Zhinok v obrazi siren i rusalok zobrazhali Edvard Munk Arnold Beklin Maks Klinger Poyednannya protilezhnostej v odnomu obrazi takozh mozhna spijnyati yak poyednannya obraziv Erosa i Tanatosa teoriya Frojda Ci polotna a takozh najvidomishi roboti Klimta Polilunok Yudif i Nadiya nazivayut grupoyu alegorij Nadiya I na pershomu plani bachimo ogolenu zhinku na piznomu periodi vagitnosti Vona predstavlena bez proyavu soromlivosti z cikavistyu oglyadayetsya na glyadacha Prote pozadu neyi zobrazheno vsi zagrozi j zhahi sho peresliduyut majbutnyu matir motiv vikoristanij ranishe v Kohanni 1895 Poyednuye naturalizm v zobrazhenni pershoyi figuri j umovnist deformovanih oblich j ogolenogo cherepa na zadnomu plani Bilshu rol vidigraye ornament u Nadiyi II 1907 1908 U najbilsh zrilij etap zolotogo stilyu vikonano kartinu Pocilunok Temoyu ye poyednannya cholovichogo virazheno v pryamokutnomu ornamenti j zhinochogo kola Zhinka stoyit na kolinah spirayetsya na zakvitchanu zemlyu Nizhnyu chastinu cholovichoyi figuri zobrazheno neviznacheno U 1908 r bula prezentovana na hudozhnij vistavci Kunstshau pislya chogo yiyi pridbala Derzhavna galereya Do temi zaboronenogo kohannya zvertayetsya v 1907 1908 rr Danaya Zhinka znahoditsya naodinci zagliblena v mriyi chi snovidinnya Vodyani zmiyi I 1904 1907 Viden galereya Belveder Vodyani zmiyi II 1904 1907 Edvard Munk Divchina z morya 1896 Portreti Portret Soni Knips 1898 Portret Sereni Lederer 1899 Do 1894 roku vidnositsya Portret dami shvidshe za vse zobrazheno druzhinu Avgusta Gajmanna pocinovuvacha ta kolekcionera mistectva U 1898 bulo vikonano portret Soni Knips Avstrijska galereya Belveder Viden druzhini bagatogo bankira j pidpriyemcya Zobrazhennya u povnij zrist dalo mozhlivist originalno vibuduvati kompoziciyu pokazati yiyi legku suknyu Centr kompoziciyi figura divchini rizko zmisheno do pravogo krayu kartini asimetrichnist pritamanna yaponskim gravyuram moda na yaki zberigalasya v misteckomu seredovishi Klimt vikoristovuye neodnoznachne poyednannya legkoyi rozhevoyi sukni portretovanoyi ta temnogo trivozhnogo fonu nizhnih kvitiv na zadnomu plani ta napruzhenoyi pozi divchini sho sudomno shopilasya za stilec U nastupnomu roci bulo napisano portret Sereni Lederer Hudozhnij muzej Bazel yakij vidriznyayetsya prostishoyu kompoziciyeyu polotno vuzkogo vertikalnogo formatu majzhe povnistyu zapovnene figuroyu Nejtralnij fon ne priv yazuye damu do konkretnoyi obstanovki V zagalnij pastelnij gami vidilyayetsya temne volossya zhinki j yaskravi risi oblichchya Divovizhna manera Klimta portretista polyagaye v nadzvichajno realistichnomu zobrazhenni oblichchya j osoblivij peredachi fakturi tkanini Pejzazhi U 1900 1916 rokah Klimt chasto vidpochivav vlitku na ozeri Atter na shid vid Zalcburgu Hudozhnik zalishiv blizko p yatdesyati pejzazhiv dlya vsih harakternim ye zavishenij abo zanizhenij gorizont odnakovo chitke modelyuvannya yak blizhnih tak i dalnih ob yektiv statichnist Imovirno Klimt malyuvav na pleneri prote ne vvodit optichnij efekt yakij buv vidkritij impresionistami U pejzazhah dlya hudozhnika golovne ne peredati mittyevist a yih dekorativnist Dereva chitko zamkneni v kvadratnij format roboti sho stvoryuye vrazhennya kontrolovanosti logichnosti prirodi Priroda ne vistupaye tlom dlya podij a ye samocinnoyu nadilyayetsya simvolichnim zmistom Prisutnij vpliv tehniki puantilistiv U 1905 roci vin vijshov razom yiz grupoyu inshih hudozhnikiv sered yakih buv takozh Karl Moll z Secesiyi tomu sho deyaki z jogo koleg sered nih Josef Engelhart dotrimuvalisya zanadto naturalistichnogo stilyu Kartini Klimta bulo pribrano z budinku Secesiyi U 1907 roci Klimt vpershe zustrivsya z Egonom Shile U 1908 roci vidbulasya persha vistavka grupi Klimta yaka pokinula Secessiyu Z 1909 po 1911 roki vinik nacherk Stoclet frizu dlya sproyektovanogo Jozefom Gofmanom Palacu Stokle v Bryusseli Pro znachennya Klimta dlya todishnogo misteckogo zhittya svidchat chislenni vistavki za kordonom U 1908 roci vin vistavlyavsya u Prazi ta Drezdeni v 1909 roci v Myunheni v 1910 u Veneciyi na IX biyenale v 1911 v Rimi v 1912 znovu v Drezdeni v 1913 v Budapeshti Myunheni ta Mangajmi v 1916 na vistavci Bundes Osterreichischer Kunstler u Berlini razom z Shilye ta Kokoshkoyu U 1917 roci Klimta bulo obrano pochesnim chlenom Videnskoyi akademiyi obrazotvorchih mistectv Akademie der bildenden Kunste Wien ta myunhenskoyi Akademiyi Tisna druzhba pov yazuvala Klimta z zasnovnikami Videnskih majsteren Wiener Werkstatte Jozefom Gofmanom Josef Hoffmann ta Kolomanom Mozerom Park 1910 Palac Kammer na ozeri Atter III 1910 galereya Belveder Viden Cerkva v mistechku Unterah 1916 Yablunya I 1912 Sonyashnik 1905 1907 Silskij pejzazh iz rozp yattyam 1911 1912 ne zbereglasya Ostriv na ozeri Atter 1901 1902 Bukovij gaj I 1902 Galereya novih majstriv DrezdenUshanuvannyaMonument na chest hudozhnika stvoriv vidomij skulptor Ukrayini Znoba Valentin Ivanovich vidkrito u Vidni u 2005 roci U 2006 roci bulo prezentovano biografichnij kinofilm Klimt rezhiser v golovnij roli Dzhon Malkovich u 2009 roci vidbulasya prem yera myuziklu Gustav Klimt v yakomu rol hudozhnika vikonav Andre Bauer Dlya Avstrijskoyi respubliki Gustav Klimt ye odnim iz nacionalnih brendiv yaki vikoristovuyutsya dlya populyarizaciyi avstrijskoyi kulturi Chasopis Zbruch protyagom 2013 roku bilsh nizh 10 raziv publikuvav roboti Klimta na svoyih zastavkah U 2021 22 rokah koristuvalas populyarnistyu Immersivna instalyaciya za motivami tvoriv Klimta proyekciya motiviv ta fragmentiv tvoriv na vsi poverhni primishennya poyednana z muzichnim suprovodom 16445 Klimt asteroyid nazvanij na chest hudozhnika V uzhitkovomu mistectvi Motivi Klimta stali nadzvichajno populyarnimi v oformlenni i dekori tisyach riznomanitnih predmetiv posudu prikras odyagu drukovanoyi produkciyi ta inshih virobiv Najvidomishu kartinu Gustava Klimta Pocilunok tisyachi raziv uvichnyuvali ne lishe na reprodukciyah ale j na kavovih chashkah futlyarah dlya okulyariv kravatkah tosho U literaturi Tanya Malyarchuk zgaduye Klimta v koli inshih mitciv ta diyachiv zolotogo videnskogo periodu Georga Traklya Oskara Kokoshku Egona Shile Artura Shniclera Otto Vagnera Jozefa Rota Gugo fon Gofmanstalya ta Zigmunda Frejda yak simvol vitonchenogo manirnogo spokijnogo zhittya pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu GalereyaPortret Frederiki Mariyi Beyer 1918 Portret nevidomoyi 1894 Portret Emiliyi Flyege 1902 Tri vika zhinki 1905 Portret Margaret Stronborou Vittgenshtajn 1905 Zhittya ta Smert 1908 1911 Div takozhBudinki v Unterahu poblizu Atterzee Pocilunok Klimt Primitkireyestr hreshen T 3 d Track Q28369847 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Gustav Klimt d Track Q17299517 Gustav Klimt OUP 2006 ISBN 978 0 19 977378 7 d Track Q217595d Track Q24255573d Track Q1547776 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 RKDartists d Track Q17299517 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Biography Sterbebuch T 195 d Track Q105359039 Find a Grave 1996 d Track Q63056 RKDartists d Track Q17299517 Zvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2021 d Track Q110250907d Track Q2494649 http www moma org collection works 5684 sogodni Linzer Strasse 247 u 1966 r budinok zneseno Velikie hudozhniki Chast 29 Gustav Klimt gol redaktor Ya Segal K OOO Iglmoss Yukrejn 2003 32 s ros Dik Svaab Nash tvorchij mozok Harkiv KSD 2019 468 s ISBN 978 617 12 5074 1 Velikie hudozhniki tom 55 Gustav Klimt red A Baragamyan avt D Perova M Izdatelstvo Direkt Media 2010 s 3 ros Poetichni majstri Sharl Bodler Gimn krasi Olga Smolnicka Fedir Krichevskij zaporuka ukrayinskogo avangardizmu Ukrayinskij interes 2022 Gustav Klimt Pocilunok 1907 1908 yak vzirec kompoziciyi dlya rannogo Fedora Krichevskogo Ukrayinskij interes 2022 Kinofilm Klimt na sajti Internet Movie Database Gustav Klimt Zolotij pocilunok Prezentaciya vistavki posteriv u m Dnipro v ramkah Dniv avstrijskoyi kulturi 24 kvitnya 2018 nedostupne posilannya Gustav Klimt Zamok Malchezine na ozeri Garda 1913 Zbruch 2013 Gustav Klimt Divicya 1913 Zbruch 2013 Gustav Klimt Makove pole Zbruch 2013 Gustav Klimt Mati z ditmi 1910 Zbruch 2013 Gustav Klimt Smert i zhittya 1911 Zbruch 2013 Zoe Demarco A look inside Toronto s new Immersive Klimt exhibit PHOTOS Dayly Hive Oct 21 2021 Baza danih malih kosmichnih til JPL Gustav Klimt angl Gyunter Birkenshtok Zolotij pocilunok Gustav Klimt skandalnij hudozhnik videnskogo modernu Deutsche Welle 06 02 2018 Tanya Malyarchuk Zabuttya Lviv Vidavnictvo Starogo Leva 2016 256 s ISBN 978 617 679 3430 4LiteraturaVelikie hudozhniki tom 55 Gustav Klimt red A Baragamyan avt D Perova M Izdatelstvo Direkt Media 2010 51 s ill Matteo Chini Klimt izd vo Klub semejnogo dosuga Harkov Belgorod 2010 ros Posilannya ukr Arhiv Gustava Klimta nim Tovaristvo imeni Gustava Klimta 2 lipnya 2017 u Wayback Machine nim nim Biografiya ta praci nim Kartini hudozhnika 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Praci cogo hudozhnika perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih zobrazhennya u Vikishovishe