Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вис хорв Vis італ Lissa грец Ισσα лат Issa місто в Хорватії з довгою більш ніж 2400 річною історією Міститься на острові

Віс (місто)

Віс (місто)

Вис (хорв. Vis, італ. Lissa, грец. Ισσα, лат. Issa)— місто в Хорватії з довгою, більш ніж 2400-річною історією. Міститься на острові Вис, що в Адріатиці.

Вис
Vis
image
image
Вид на місто з моря
Вид на місто з моря
Основні дані
43°04′ пн. ш. 16°11′ сх. д. / 43.067° пн. ш. 16.183° сх. д. / 43.067; 16.183Координати: 43°04′ пн. ш. 16°11′ сх. д. / 43.067° пн. ш. 16.183° сх. д. / 43.067; 16.183
Країна image Хорватія
Регіон Сплітсько-Далматинська жупанія
Район муніципалітет
Засновано IV ст. до н. е.
Площа 52 км²
Населення 1672 (2011)
· густота 38 осіб/км²
Агломерація 1934 (2011)
Висота НРМ 0  м
Назва мешканців італ. lissani
Міста-побратими Пиран
День міста Покровитель міста — святий Юрій
Телефонний код (385) 021
Часовий пояс
Номери автомобілів ST
GeoNames 3187684
OSM ↑226749 ·R (Сплітсько-Далматинська жупанія)
Поштові індекси 21480
Міська влада
Мер міста Іво Радіца (ХДС)
Вебсайт www.gradvis.hr
Мапа
image
image
Вис
Вис (Хорватія)
image Вис у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вис (значення).
image
Виська бухта

Географічний опис

Місто Вис розташоване у великій природно захищеній затоці Святого Юрія з північно-східного боку острова Вис, проти острова Хвар і материкової Далмації. Порт міститься в південно-західній частині затоки, у бухті, яку невеликий острів Хост і півострів Прирово захищають від відкритого моря. Є ще дві маленькі пристані — Кут і Стонца. Автомобільна дорога сполучає Віс із другим за величиною містом острова — Комижею, а поромна переправа — з островом Хвар і материковим містом Спліт.

Бухта поділяє місто на дві частини — Лука (укр. «порт») і Кут. Пасмо високих пагорбів (250—300 м) відділяє Вис від родючих полів у глибині острова (Драчево і Вело Поле), які становлять основу економічного розвитку (виноградарство). До території міста належать також ділянки на південному і південно-східному узбережжі острова з численними затоками (Милна, Рукавац, Сребрна, Стинива, Стончиця, Руда і ін.) та острівці Будиховац і Равник, які мають великий туристичний потенціал.

Західна частина острова належить до міста Комижа. Територія Виса охоплює східну частину. Крім самого міста, до неї належать вісім сіл: Драчево Поле, Марине Земле, Милна, Плиско Поле, Подселе, Подстраже, Роґачич і Рукавац.

image
Виська гавань

Історія

Давня історія

Перше поселення на місці сьогоднішнього Виса, яке звалося Ісса, заснували грецькі колоністи із Сицилії у IV столітті до н. е., коли правив . Їх, як і пізніших володарів міста, привабило вигідне стратегічне розташування острова, звідки можна було контролювати водні шляхи сполучення в Адріатичному морі. Звідси почалася еллінська колонізація інших островів і материкової частини нинішньої Далмації, зокрема міст, що недалеко від нинішнього Спліта. Це Епетіон (тепер Стобреч) і Траґуріон (Троґір). Тут також була добре захищена від вітру бухта. Антична Ісса розвивалася як торговельно-адміністративний центр цієї частини моря, карбувала свою монету й мала свої закони. Місто провадило жваву торгівлю, про це свідчать численні експонати місцевого музею — передусім амфори, знайдені на дні моря.

Будучи полісом (містом-державою), Ісса зберігала свою самостійність до I столітті до н. е., коли перейшла під владу Римської імперії. Відтак місто втратило своє значення і тільки зрідка згадується у середньовічних джерелах.

У VIII столітті на острів прийшли слов'яни й змішалися з місцевим населенням.

ХІХ-ХХІ століття

У середньовіччі Віс перебував переважно під правлінням Венеції аж до 1797 року, а тоді його захопила Франція. Після наполеонівських війн у 1815 острів Віс разом із далматинським узбережжям відійшов до Австрії.

Біля острова відбулися дві великі морські битви, обидві відомі як . У першій з них 13 березня 1811 року англійський флот під командуванням капітана Вільяма Госта розгромив номінально сильніший франко-венеційський флот.

У другій 20 липня 1866-го австрійська військова флотилія під командуванням , у складі якої були переважно хорвати, перемогла італійську, що під командуванням пливла походом до східних берегів Адріатики й мала на меті використати острів Вис як переправну базу.

У 1918–1921 роках острів Віс був під італійською окупацією, відтак став частиною Югославії. У Другу світову війну, від 1941 до 1943 тривала італійська окупація, й Віс належав до провінції Спалато-Далматинського губернаторства. Після Другої світової війни з міста виїхали майже всі італійці, що досі там жили (так званий «Істрійсько-далматинський вихід»). У вересні 1943 владу на острові перейняли партизани. На той час там був військовий аеропорт англійців (нині на ньому вирощують виноград). У червні 1944-го Тіто відступив на Вис під атакою німців. З кінця жовтня 1944-го на острові встановилася югославська влада. Згодом біля Віса побудовано військово-морські об'єкти, а тому до міста не могли приїжджати чужоземці. Заборону знято у 1989 році. 1990 року, після розпаду Югославії, острів став частиною незалежної Хорватії. Югославська армія покинула Віс 30 травня 1992 року.

image
Руїни терм

Населення

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 1934 осіб, 2 з яких назвали рідною українську мову. Населення самого міста становило 1672 осіб.

Динаміка чисельності населення громади:

image

Динаміка чисельності населення міста:

image

Населені пункти

Крім міста Вис, до громади також входять:

Клімат

Середня річна температура становить 16,26 °C, середня максимальна – 27,78 °C, а середня мінімальна – 4,82 °C. Середня річна кількість опадів – 611 мм.

Клімат міста
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Середній максимум, °C 13,44 12,67 14,48 17,46 22,18 26,02 27,78 27,70 23,78 19,95 15,90 13,56
Середня температура, °C 9,51 8,75 10,55 13,56 18,26 22,09 25,08 25,00 21,08 17,25 13,19 10,85
Середній мінімум, °C 5,60 4,82 6,63 9,62 14,36 18,17 22,37 22,30 18,37 14,55 10,48 8,14
Норма опадів, мм 59 48 55 48 40 32 20 35 55 67 81 71
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 3.84 4.00 4.03 3.75 3.27 2.96 3.01 2.88 3.24 3.50 4.25 4.13
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 5657 8437 12160 16869 20952 23721 25239 22060 16354 10718 6180 4783
Джерело:

Пам'ятки

У Висі збереглися руїни античного міста Ісса — давньогрецькі міські стіни, терми, некрополі Мартвило і Влашка Нива, давньоримський амфітеатр, частини порту. Пам'ятки пізнішого часу здебільшого венеційські. Кілька фортець належать до різних історичних епох: Венеція, Англія, Австрія.

Вис має багату сакральну спадщину. Це парафіяльна церква Успіння (XVI століття), церкви́ святого Ципріяна (XVI століття) i Святого Духа (XVII століття), францисканський монастир (XVI століття) на півострові Прирово, храм Успіння в Подселу.

Є тут вілли хварських і виських аристократів (Хекторович, Якша, Ґарібольді, Мардессі, Доймі Делупіс, Етторео, Петріс, Якіні Ґадзаррі).

У міській архітектурі XIX i початку XX століття переважає неокласицизм і сецесія: Хорватський дім, дім Трамонтана, початкова школа.

Економіка

До середини XX століття головним заняттям жителів Виса було виноградарство і виноробство. Нині прибутки надходять переважно від туризму й галузі обслуговування. В місті є єдиний на все східне узбережжя Адріатичного моря розсадник пальм.

Адміністративний поділ, міська влада

Вис поділяється на 11 частин (2006 рік): Брґуяц, Драчево поле, Марине Земле, Милна, Плиско Поле, Подселе, Подстраже, Роґачич, Рукавац, Стончиця і сам Вис.

Муніципалітет Виса налічує 11 депутатів, у тому числі п'ять із коаліції СДП — ХНС — ХСС, три з Незалежного міського списку A. Ацаліновича й три з коаліції ХДЗ — ХСП. Влада належить коаліції НГЛ — ХСП в союзі з ХДЗ.

Освіта

  • Початкова школа Виса
  • Середня школа імени Антуна Матіяшевича — «Караманео». Заснована 1975 року. У ній є кілька спеціалізацій (торговельна школа, гімназія). Головний навчальний заклад острова, тут навчаються також діти з Комижі.

До 1960-х років були школи в селах Подселе, Подстраже і Марине Земле. Тепер вони закриті через брак учнів.

image
Францисканський монастир

Культура

  • Міський духовий оркестр
  • Музей з багатою археологічною збіркою з античної Ісси
  • Віський любительський театр імени Ранка Маринковича
  • Віський осередок

Спорт

  • Крикетний клуб «Sir William Hoste» («Сер Вільям Гост»)
  • Боулінґовий клуб «Віс»
  • Клуб настільного тенісу «Ісса»
  • Футбольний клуб «Вис»
  • Вітрильний клуб «Вис»
  • Вітрильний клуб «Host» («Хост»)
  • Стадіон «Ісса» із спортивно-відпочинковим центром

1944 року у Висі поновився футбольний клуб «Хайдук» (Спліт), розформований у 1941 році з настанням італійської окупації. Нині в місті щоліта відбуваються футбольні турніри місцевих команд.

Відомі люди

Цікавинки

  • Дуже ймовірно, що Вис — це найстарше місто на території Хорватії (тут можуть бути сумніви на користь міста Старі Ґрад, що на сусідньому острові Хвар, яке має понад 2400 років).
  • Тривалий час місто складалося з двох окремих частин — Порту і Кута. Щоб їх краще пов'язати, між ними побудували спершу парафіяльну церкву, а тоді школу.
  • Головним містом острова Вис став тільки після того, як військо Неаполітанського королівства у 1483-му знищило колишній центр Вело Село (тепер село Подселе).
  • У 1807–1815 роках Вис контролювали англійці, які звели оборонну систему навколо міста й назвали фортеці на честь генерала Бентінка, короля Георга III і герцоґа Веллінґтона).
  • Пам'ятник на честь битви при Ліссі розібрала і вивезла італійська армія після того, як у 1918-му окупувала Вис. Тепер пам'ятник (так званий «Лісський лев») стоїть у Ліворно, перед академією мореплавства.

Примітки

  1. (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 червня 2017. Процитовано 06 червня 2018.
  2. (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 06 червня 2018.
  3. (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 06 червня 2018.
  4. Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). . International Journal of Climatology. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 4 червня 2022.
  5. значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'

Посилання

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Vis horv Vis ital Lissa grec Issa lat Issa misto v Horvatiyi z dovgoyu bilsh nizh 2400 richnoyu istoriyeyu Mistitsya na ostrovi Vis sho v Adriatici Vis VisVid na misto z moryaVid na misto z moryaOsnovni dani43 04 pn sh 16 11 sh d 43 067 pn sh 16 183 sh d 43 067 16 183 Koordinati 43 04 pn sh 16 11 sh d 43 067 pn sh 16 183 sh d 43 067 16 183Krayina HorvatiyaRegion Splitsko Dalmatinska zhupaniyaRajon municipalitetZasnovano IV st do n e Plosha 52 km Naselennya 1672 2011 gustota 38 osib km Aglomeraciya 1934 2011 Visota NRM 0 mNazva meshkanciv ital lissaniMista pobratimi PiranDen mista Pokrovitel mista svyatij YurijTelefonnij kod 385 021Chasovij poyas UTC 1Nomeri avtomobiliv STGeoNames 3187684OSM 226749 R Splitsko Dalmatinska zhupaniya Poshtovi indeksi 21480Miska vladaMer mista Ivo Radica HDS Vebsajt www gradvis hrMapaVisVis Horvatiya Vis u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vis znachennya Viska buhtaGeografichnij opisMisto Vis roztashovane u velikij prirodno zahishenij zatoci Svyatogo Yuriya z pivnichno shidnogo boku ostrova Vis proti ostrova Hvar i materikovoyi Dalmaciyi Port mistitsya v pivdenno zahidnij chastini zatoki u buhti yaku nevelikij ostriv Host i pivostriv Prirovo zahishayut vid vidkritogo morya Ye she dvi malenki pristani Kut i Stonca Avtomobilna doroga spoluchaye Vis iz drugim za velichinoyu mistom ostrova Komizheyu a poromna pereprava z ostrovom Hvar i materikovim mistom Split Buhta podilyaye misto na dvi chastini Luka ukr port i Kut Pasmo visokih pagorbiv 250 300 m viddilyaye Vis vid rodyuchih poliv u glibini ostrova Drachevo i Velo Pole yaki stanovlyat osnovu ekonomichnogo rozvitku vinogradarstvo Do teritoriyi mista nalezhat takozh dilyanki na pivdennomu i pivdenno shidnomu uzberezhzhi ostrova z chislennimi zatokami Milna Rukavac Srebrna Stiniva Stonchicya Ruda i in ta ostrivci Budihovac i Ravnik yaki mayut velikij turistichnij potencial Zahidna chastina ostrova nalezhit do mista Komizha Teritoriya Visa ohoplyuye shidnu chastinu Krim samogo mista do neyi nalezhat visim sil Drachevo Pole Marine Zemle Milna Plisko Pole Podsele Podstrazhe Rogachich i Rukavac Viska gavanIstoriyaDavnya istoriya Pershe poselennya na misci sogodnishnogo Visa yake zvalosya Issa zasnuvali grecki kolonisti iz Siciliyi u IV stolitti do n e koli praviv Yih yak i piznishih volodariv mista privabilo vigidne strategichne roztashuvannya ostrova zvidki mozhna bulo kontrolyuvati vodni shlyahi spoluchennya v Adriatichnomu mori Zvidsi pochalasya ellinska kolonizaciya inshih ostroviv i materikovoyi chastini ninishnoyi Dalmaciyi zokrema mist sho nedaleko vid ninishnogo Splita Ce Epetion teper Stobrech i Tragurion Trogir Tut takozh bula dobre zahishena vid vitru buhta Antichna Issa rozvivalasya yak torgovelno administrativnij centr ciyeyi chastini morya karbuvala svoyu monetu j mala svoyi zakoni Misto provadilo zhvavu torgivlyu pro ce svidchat chislenni eksponati miscevogo muzeyu peredusim amfori znajdeni na dni morya Buduchi polisom mistom derzhavoyu Issa zberigala svoyu samostijnist do I stolitti do n e koli perejshla pid vladu Rimskoyi imperiyi Vidtak misto vtratilo svoye znachennya i tilki zridka zgaduyetsya u serednovichnih dzherelah U VIII stolitti na ostriv prijshli slov yani j zmishalisya z miscevim naselennyam HIH HHI stolittya U serednovichchi Vis perebuvav perevazhno pid pravlinnyam Veneciyi azh do 1797 roku a todi jogo zahopila Franciya Pislya napoleonivskih vijn u 1815 ostriv Vis razom iz dalmatinskim uzberezhzhyam vidijshov do Avstriyi Bilya ostrova vidbulisya dvi veliki morski bitvi obidvi vidomi yak U pershij z nih 13 bereznya 1811 roku anglijskij flot pid komanduvannyam kapitana Vilyama Gosta rozgromiv nominalno silnishij franko venecijskij flot U drugij 20 lipnya 1866 go avstrijska vijskova flotiliya pid komanduvannyam u skladi yakoyi buli perevazhno horvati peremogla italijsku sho pid komanduvannyam plivla pohodom do shidnih beregiv Adriatiki j mala na meti vikoristati ostriv Vis yak perepravnu bazu U 1918 1921 rokah ostriv Vis buv pid italijskoyu okupaciyeyu vidtak stav chastinoyu Yugoslaviyi U Drugu svitovu vijnu vid 1941 do 1943 trivala italijska okupaciya j Vis nalezhav do provinciyi Spalato Dalmatinskogo gubernatorstva Pislya Drugoyi svitovoyi vijni z mista viyihali majzhe vsi italijci sho dosi tam zhili tak zvanij Istrijsko dalmatinskij vihid U veresni 1943 vladu na ostrovi perejnyali partizani Na toj chas tam buv vijskovij aeroport anglijciv nini na nomu viroshuyut vinograd U chervni 1944 go Tito vidstupiv na Vis pid atakoyu nimciv Z kincya zhovtnya 1944 go na ostrovi vstanovilasya yugoslavska vlada Zgodom bilya Visa pobudovano vijskovo morski ob yekti a tomu do mista ne mogli priyizhdzhati chuzhozemci Zaboronu znyato u 1989 roci 1990 roku pislya rozpadu Yugoslaviyi ostriv stav chastinoyu nezalezhnoyi Horvatiyi Yugoslavska armiya pokinula Vis 30 travnya 1992 roku Ruyini termNaselennyaNaselennya gromadi za danimi perepisu 2011 roku stanovilo 1934 osib 2 z yakih nazvali ridnoyu ukrayinsku movu Naselennya samogo mista stanovilo 1672 osib Dinamika chiselnosti naselennya gromadi Dinamika chiselnosti naselennya mista Naseleni punktiKrim mista Vis do gromadi takozh vhodyat Drachevo Polye Marinye Zemlye Milna Plisko Polye Podselye Podstrazh ye Rogachich RukavacKlimatSerednya richna temperatura stanovit 16 26 C serednya maksimalna 27 78 C a serednya minimalna 4 82 C Serednya richna kilkist opadiv 611 mm Klimat mistaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Serednij maksimum C 13 44 12 67 14 48 17 46 22 18 26 02 27 78 27 70 23 78 19 95 15 90 13 56Serednya temperatura C 9 51 8 75 10 55 13 56 18 26 22 09 25 08 25 00 21 08 17 25 13 19 10 85Serednij minimum C 5 60 4 82 6 63 9 62 14 36 18 17 22 37 22 30 18 37 14 55 10 48 8 14Norma opadiv mm 59 48 55 48 40 32 20 35 55 67 81 71Serednomisyachna shvidkist vitru m s 3 84 4 00 4 03 3 75 3 27 2 96 3 01 2 88 3 24 3 50 4 25 4 13Serednomisyachna sonyachna radiaciya kDzh m den 5657 8437 12160 16869 20952 23721 25239 22060 16354 10718 6180 4783Dzherelo Pam yatkiU Visi zbereglisya ruyini antichnogo mista Issa davnogrecki miski stini termi nekropoli Martvilo i Vlashka Niva davnorimskij amfiteatr chastini portu Pam yatki piznishogo chasu zdebilshogo venecijski Kilka fortec nalezhat do riznih istorichnih epoh Veneciya Angliya Avstriya Vis maye bagatu sakralnu spadshinu Ce parafiyalna cerkva Uspinnya XVI stolittya cerkvi svyatogo Cipriyana XVI stolittya i Svyatogo Duha XVII stolittya franciskanskij monastir XVI stolittya na pivostrovi Prirovo hram Uspinnya v Podselu Ye tut villi hvarskih i viskih aristokrativ Hektorovich Yaksha Gariboldi Mardessi Dojmi Delupis Ettoreo Petris Yakini Gadzarri U miskij arhitekturi XIX i pochatku XX stolittya perevazhaye neoklasicizm i secesiya Horvatskij dim dim Tramontana pochatkova shkola EkonomikaDo seredini XX stolittya golovnim zanyattyam zhiteliv Visa bulo vinogradarstvo i vinorobstvo Nini pributki nadhodyat perevazhno vid turizmu j galuzi obslugovuvannya V misti ye yedinij na vse shidne uzberezhzhya Adriatichnogo morya rozsadnik palm Administrativnij podil miska vladaVis podilyayetsya na 11 chastin 2006 rik Brguyac Drachevo pole Marine Zemle Milna Plisko Pole Podsele Podstrazhe Rogachich Rukavac Stonchicya i sam Vis Municipalitet Visa nalichuye 11 deputativ u tomu chisli p yat iz koaliciyi SDP HNS HSS tri z Nezalezhnogo miskogo spisku A Acalinovicha j tri z koaliciyi HDZ HSP Vlada nalezhit koaliciyi NGL HSP v soyuzi z HDZ OsvitaPochatkova shkola Visa Serednya shkola imeni Antuna Matiyashevicha Karamaneo Zasnovana 1975 roku U nij ye kilka specializacij torgovelna shkola gimnaziya Golovnij navchalnij zaklad ostrova tut navchayutsya takozh diti z Komizhi Do 1960 h rokiv buli shkoli v selah Podsele Podstrazhe i Marine Zemle Teper voni zakriti cherez brak uchniv Franciskanskij monastirKulturaMiskij duhovij orkestr Muzej z bagatoyu arheologichnoyu zbirkoyu z antichnoyi Issi Viskij lyubitelskij teatr imeni Ranka Marinkovicha Viskij oseredokSportKriketnij klub Sir William Hoste Ser Vilyam Gost Boulingovij klub Vis Klub nastilnogo tenisu Issa Futbolnij klub Vis Vitrilnij klub Vis Vitrilnij klub Host Host Stadion Issa iz sportivno vidpochinkovim centrom 1944 roku u Visi ponovivsya futbolnij klub Hajduk Split rozformovanij u 1941 roci z nastannyam italijskoyi okupaciyi Nini v misti sholita vidbuvayutsya futbolni turniri miscevih komand Vidomi lyudiIvan Pavao Vlahovich Ivan Pavao Vlahovic 1825 1899 horvatskij medik biolog profesor i rektor Paduanskogo universitetu narodivsya u Visi Ranko Marinkovich Ranko Marinkovic 1913 2001 horvatskij pismennik narodivsya u Visi Vlaho Paletak Vlaho Paljetak 1893 1944 horvatskij spivak i poet uchitelyuvav u Visi Vesna Parun Vesna Parun 1922 2010 horvatska poetesa provela ditinstvo i vchilasya u Visi Mihovil Pushich Mihovil Pusic 1880 1972 hvarskij yepiskop 1926 1970 i mitropolit Zadarskij narodivsya u Visi Ivanko Farolfi Ivanko Farolfi 1892 1945 odin iz lideriv HSS i miskij golova VisaCikavinkiDuzhe jmovirno sho Vis ce najstarshe misto na teritoriyi Horvatiyi tut mozhut buti sumnivi na korist mista Stari Grad sho na susidnomu ostrovi Hvar yake maye ponad 2400 rokiv Trivalij chas misto skladalosya z dvoh okremih chastin Portu i Kuta Shob yih krashe pov yazati mizh nimi pobuduvali spershu parafiyalnu cerkvu a todi shkolu Golovnim mistom ostrova Vis stav tilki pislya togo yak vijsko Neapolitanskogo korolivstva u 1483 mu znishilo kolishnij centr Velo Selo teper selo Podsele U 1807 1815 rokah Vis kontrolyuvali anglijci yaki zveli oboronnu sistemu navkolo mista j nazvali forteci na chest generala Bentinka korolya Georga III i gercoga Vellingtona Pam yatnik na chest bitvi pri Lissi rozibrala i vivezla italijska armiya pislya togo yak u 1918 mu okupuvala Vis Teper pam yatnik tak zvanij Lisskij lev stoyit u Livorno pered akademiyeyu moreplavstva Primitki horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 4 chervnya 2017 Procitovano 06 chervnya 2018 horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 06 chervnya 2018 horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 6 bereznya 2019 Procitovano 06 chervnya 2018 Fick S E R J Hijmans 2017 International Journal of Climatology Arhiv originalu za 12 bereznya 2022 Procitovano 4 chervnya 2022 znachennya viznacheno za geografichnimi koordinatami poselennya iz rozdilnoyu zdatnistyu 2 5 Portal Horvatiya Posilannya

    Дата публікації:
    Топ