Іва́н Па́вао Вла́хович (хорв. Ivan Pavao Vlahović, 23 жовтня 1825, м. Віс, Хорватія (тоді Австро-Угорщина),— 11 січня 1899, Падуя, Італія) — хорватський медик і біолог.
Іван Павао Влахович | |
---|---|
Народився | 23 жовтня 1825 або 1825 Вис, Сплітсько-Далматинська жупанія, Хорватія |
Помер | 11 січня 1899[1] Падуя, Венето, Італія |
Країна | Королівство Італія |
Діяльність | лікар |
Заклад | Падуанський університет |
Посада | ректор[3] |
|
Біографія
Народився в сім'ї Антуна і Катаріни Влаховичів. Іван Павао Влахович закінчив гімназію в Задарі й вивчав медицину у Відні. Був асистентом у професорів Гіртля і Брока. У віці всього 27 років (1852) став професором на кафедрі анатомії Падуанського університету. Там він читав лекції, шість років був ректором цього навчального закладу. Зі слів Бертелі (1900) і Чепулича (1943), був людиною широкої культури, все життя працював і навчався, його цінували колеги та студенти.
Наукову діяльність Влаховича можна умовно поділити на три напрямки. Перший із них — це порівняльна анатомія й фізіологія. Взявши за основу теорію Чарлза Дарвіна про походження видів, Влахович, зокрема, досліджував структуру й функції статевих органів однопрохідних ссавців (Monotremata), (1852), будову шиї людини (1860) й одного з м'язів у тазі людини (1865).
Другий напрямок стосується кардіології. Відомі його роботи про іннервацію міокарда (1871), (1871) і, разом із Вінчґау (Wintschgau), про нерви кінцівок (1871). Влахович застосував теорію на практиці, експериментально лікуючи кістки кролика (1875).
Третій напрямок стосується фізіології та патології шовкопрядів (1896, 1894, 1895).
Влахович багато зробив для поліпшення техніки роботи з мікроскопом, написав дві книжки з історії анатомії — про (1865) і Міґеля Сервета (1882).
Він працював і читав лекції до самого кінця життя. Помер, маючи 73 роки.
Джерела
- Стаття про Влаховича в хорватському журналі «Priroda» [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- Dr. Constant v. Wurzbach Vlacovich, Giampaolo // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 51. — S. 100.
- вебсайт — 1990.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iva n Pa vao Vla hovich horv Ivan Pavao Vlahovic 23 zhovtnya 1825 18251023 m Vis Horvatiya todi Avstro Ugorshina 11 sichnya 1899 Paduya Italiya horvatskij medik i biolog Ivan Pavao VlahovichNarodivsya23 zhovtnya 1825 1825 10 23 abo 1825 Vis Splitsko Dalmatinska zhupaniya HorvatiyaPomer11 sichnya 1899 1899 01 11 1 Paduya Veneto ItaliyaKrayina Korolivstvo ItaliyaDiyalnistlikarZakladPaduanskij universitetPosadarektor 3 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v sim yi Antuna i Katarini Vlahovichiv Ivan Pavao Vlahovich zakinchiv gimnaziyu v Zadari j vivchav medicinu u Vidni Buv asistentom u profesoriv Girtlya i Broka U vici vsogo 27 rokiv 1852 stav profesorom na kafedri anatomiyi Paduanskogo universitetu Tam vin chitav lekciyi shist rokiv buv rektorom cogo navchalnogo zakladu Zi sliv Berteli 1900 i Chepulicha 1943 buv lyudinoyu shirokoyi kulturi vse zhittya pracyuvav i navchavsya jogo cinuvali kolegi ta studenti Naukovu diyalnist Vlahovicha mozhna umovno podiliti na tri napryamki Pershij iz nih ce porivnyalna anatomiya j fiziologiya Vzyavshi za osnovu teoriyu Charlza Darvina pro pohodzhennya vidiv Vlahovich zokrema doslidzhuvav strukturu j funkciyi statevih organiv odnoprohidnih ssavciv Monotremata 1852 budovu shiyi lyudini 1860 j odnogo z m yaziv u tazi lyudini 1865 Drugij napryamok stosuyetsya kardiologiyi Vidomi jogo roboti pro innervaciyu miokarda 1871 1871 i razom iz Vinchgau Wintschgau pro nervi kincivok 1871 Vlahovich zastosuvav teoriyu na praktici eksperimentalno likuyuchi kistki krolika 1875 Tretij napryamok stosuyetsya fiziologiyi ta patologiyi shovkopryadiv 1896 1894 1895 Vlahovich bagato zrobiv dlya polipshennya tehniki roboti z mikroskopom napisav dvi knizhki z istoriyi anatomiyi pro 1865 i Migelya Serveta 1882 Vin pracyuvav i chitav lekciyi do samogo kincya zhittya Pomer mayuchi 73 roki DzherelaStattya pro Vlahovicha v horvatskomu zhurnali Priroda 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Brozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619 Dr Constant v Wurzbach Vlacovich Giampaolo Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich enthaltend die Lebensskizzen der denkwurdigen Personen welche seit 1750 in den osterreichischen Kronlandern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben Wien 1856 Vol 51 S 100 d Track Q665807d Track Q90892595 vebsajt 1990 d Track Q35127d Track Q466