Сплітсько-Далматинська жупанія (хорв. Splitsko-dalmatinska županija) — жупанія на півдні Хорватії, в області Далмація. Столиця жупанії — найбільше місто Далмації Спліт.
Сплітсько-Далматинська жупанія Splitsko-dalmatinska županija | |||
---|---|---|---|
— жупанія — | |||
| |||
Координати: 43° пн. ш. 17° сх. д. / 43° пн. ш. 17° сх. д. | |||
Адміністративний центр | Спліт | ||
Уряд | |||
- Жупан | Анте Санадер (ХДС) | ||
Площа | |||
- Повна | 4534 км² | ||
Населення (2001) | |||
- Усього | 463 676 | ||
- Густота | 102,3/км² | ||
021 | |||
Код ISO 3166 | HR-17 | ||
Вебсайт: http://www.dalmacija.hr/ | |||
Розташування жупанії в межах Хорватії | |||
Географія і клімат
Жупанія розташована в Середній Далмації, простирається витягнутою смугою від узбережжя Адріатики на південному заході до кордону з Боснією і Герцеговиною на північному сході, включаючи також довколишні острови, найбільші з яких це Брач, Хвар, Вис і Шолта. На північному заході межує з Шибеницько-Книнською жупанією, на південному сході з Дубровницько-Неретванською жупанією.
Сплітсько-Далматинська жупанія з площею 4540 км² є другою за величиною жупанією Хорватії. Найвища точка — гора святого Юрія (Біоково) (1762 м). Найдовша річка — Цетина (105 км). Найбільший острів — Брач (395 км²).
На узбережжі і на островах жупанії переважає середземноморський клімат. Для материкової частини характерний субсередземноморський, а в гірських районах — гірський клімат. Літо — сухе і тепле (середня температура повітря влітку 26 °C). Зими — м'які, з невеликою кількістю опадів. На материковій частині різниця температур вища. Серед вітрів виділяються бора — вітер, що дме з материка на море і приносить із собою прохолодну погоду, та південний вітер юго (сіроко), що дме з моря на суходіл і приносить теплу та хмарну погоду.
Населення
Населення жупанії — 463 676 осіб. Жупанію населяють хорвати (96,30%), серби (1,19%), албанці (0,19%), боснійці (0,19%), словенці (0,19%), чорногорці (0,13%), за даними на 2001 рік.
Адміністративний поділ
Жупанію поділено на 16 міст і 39 громад. За переписом 2001 року ці міста і громади мали таке населення.
Міста
Місто | Кількість жителів |
---|---|
Спліт | 175 140 |
Каштела* | 34 103 |
Солін | 15 850 |
Макарська | 13 381 |
Синь | 11 468 |
Трогір | 10 907 |
Омиш | 6 565 |
Імотський | 4 347 |
Хвар | 3 672 |
Супетар | 3 016 |
Триль | 2 381 |
Вргораць | 2 188 |
Старі-Град | 1 906 |
Вис | 1 776 |
Комижа | 1 523 |
Врлика | 959 |
* Місто Каштела включає населені пункти Каштел-Гомілиця (4075 жителів), Каштел-Камбеловаць (4505), Каштел-Лукшич (4880), Каштел-Нові (5309), Каштел-Старі (6448), Каштел-Сучураць (6236) та Каштел-Штафілич (2650).
Громади
Громада | Кількість жителів |
---|---|
Башка-Вода | 2924 |
Бол | 1661 |
Брела | 1771 |
Циста-Прово | 3674 |
Дицмо | 2657 |
Дугий Рат | 7305 |
Дугополє | 3120 |
Градаць | 3615 |
Хрваце | 4116 |
Єлса | 3656 |
Клис | 4367 |
Лечевиця | 740 |
Локвичиці | 1037 |
Ловреч | 2500 |
Марина | 4771 |
Милна | 1100 |
Муч | 4074 |
Нережища | 868 |
Округ | 2980 |
Оток | 5782 |
Подбаблє | 4904 |
Подгора | 2884 |
Подстрана | 7341 |
Постира | 1553 |
Пргомет | 797 |
Приморський Долаць | 839 |
Проложаць | 4510 |
Пучища | 2224 |
Руновичі | 2643 |
Сеґет | 4904 |
Селця | 1977 |
Сучурай | 492 |
Сутіван | 759 |
Шестановаць | 2685 |
Шолта | 1479 |
Тучепі | 1763 |
Задвар'є | 277 |
Загвозд | 1642 |
Зміявці | 2130 |
Визначні місця
У список Світової спадщини ЮНЕСКО входять три об'єкти на території жупанії:
- Історичний центр Спліта з Палацом Діоклетіана
- Історичний центр міста Трогір
- на острові Хвар
У гірському масиві Біоково утворено .
Серед інших визначних пам'яток:
Економіка і промисловість
У жупанії розвинені туризм, торгівля, переробна промисловість, суднобудування, машинобудування, текстильна індустрія.
Знамениті земляки
- Маріо Анчич (*1984) — хорватський тенісист
- Бланка Влашич (*1983) — хорватська легкоатлетка
- Горан Іванишевич (*1971) — югославський і хорватський тенісист
- Ігор Тудор (*1978) — хорватський футболіст
Примітки
- Розподіл населення за статтю та віком, по поселеннях [ 15 листопада 2010 у Wayback Machine.] — Центральне бюро статистики Хорватії (англ.)
- Населення за національністю, по містах і муніципалітетам [ 24 вересня 2020 у Wayback Machine.] — Центральне бюро статистики Хорватії (англ.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сплітсько-Далматинська жупанія |
- Офіційний сайт жупанії [ 6 травня 2021 у Wayback Machine.]
Координати: 43°10′ пн. ш. 16°30′ сх. д. / 43.167° пн. ш. 16.500° сх. д.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Splitsko Dalmatinska zhupaniya horv Splitsko dalmatinska zupanija zhupaniya na pivdni Horvatiyi v oblasti Dalmaciya Stolicya zhupaniyi najbilshe misto Dalmaciyi Split Splitsko Dalmatinska zhupaniya Splitsko dalmatinska zupanija zhupaniya Prapor GerbKoordinati 43 pn sh 17 sh d 43 pn sh 17 sh d 43 17Administrativnij centr SplitUryad ZhupanAnte Sanader HDS Plosha Povna 4534 km Naselennya 2001 Usogo 463 676 Gustota 102 3 km 021Kod ISO 3166 HR 17Vebsajt http www dalmacija hr Roztashuvannya zhupaniyi v mezhah HorvatiyiRoztashuvannya zhupaniyi v mezhah HorvatiyiChervone Ozero u girskomu provaliKurortne misto BrelaRichka CetinaPechernij monastir Pustinja Blaca na ostrovi BrachPlyazh Zolotij rig na ostrovi BrachAdriatichne more mizh Omishom i MakarskoyuKurort Bashka VodaGeografiya i klimatZhupaniya roztashovana v Serednij Dalmaciyi prostirayetsya vityagnutoyu smugoyu vid uzberezhzhya Adriatiki na pivdennomu zahodi do kordonu z Bosniyeyu i Gercegovinoyu na pivnichnomu shodi vklyuchayuchi takozh dovkolishni ostrovi najbilshi z yakih ce Brach Hvar Vis i Sholta Na pivnichnomu zahodi mezhuye z Shibenicko Kninskoyu zhupaniyeyu na pivdennomu shodi z Dubrovnicko Neretvanskoyu zhupaniyeyu Splitsko Dalmatinska zhupaniya z plosheyu 4540 km ye drugoyu za velichinoyu zhupaniyeyu Horvatiyi Najvisha tochka gora svyatogo Yuriya Biokovo 1762 m Najdovsha richka Cetina 105 km Najbilshij ostriv Brach 395 km Na uzberezhzhi i na ostrovah zhupaniyi perevazhaye seredzemnomorskij klimat Dlya materikovoyi chastini harakternij subseredzemnomorskij a v girskih rajonah girskij klimat Lito suhe i teple serednya temperatura povitrya vlitku 26 C Zimi m yaki z nevelikoyu kilkistyu opadiv Na materikovij chastini riznicya temperatur visha Sered vitriv vidilyayutsya bora viter sho dme z materika na more i prinosit iz soboyu proholodnu pogodu ta pivdennij viter yugo siroko sho dme z morya na suhodil i prinosit teplu ta hmarnu pogodu NaselennyaNaselennya zhupaniyi 463 676 osib Zhupaniyu naselyayut horvati 96 30 serbi 1 19 albanci 0 19 bosnijci 0 19 slovenci 0 19 chornogorci 0 13 za danimi na 2001 rik Administrativnij podilZhupaniyu podileno na 16 mist i 39 gromad Za perepisom 2001 roku ci mista i gromadi mali take naselennya Mista Misto Kilkist zhitelivSplit 175 140Kashtela 34 103Solin 15 850Makarska 13 381Sin 11 468Trogir 10 907Omish 6 565Imotskij 4 347Hvar 3 672Supetar 3 016Tril 2 381Vrgorac 2 188Stari Grad 1 906Vis 1 776Komizha 1 523Vrlika 959 Misto Kashtela vklyuchaye naseleni punkti Kashtel Gomilicya 4075 zhiteliv Kashtel Kambelovac 4505 Kashtel Lukshich 4880 Kashtel Novi 5309 Kashtel Stari 6448 Kashtel Suchurac 6236 ta Kashtel Shtafilich 2650 Gromadi Gromada Kilkist zhitelivBashka Voda 2924Bol 1661Brela 1771Cista Provo 3674Dicmo 2657Dugij Rat 7305Dugopolye 3120Gradac 3615Hrvace 4116Yelsa 3656Klis 4367Lechevicya 740Lokvichici 1037Lovrech 2500Marina 4771Milna 1100Much 4074Nerezhisha 868Okrug 2980Otok 5782Podbablye 4904Podgora 2884Podstrana 7341Postira 1553Prgomet 797Primorskij Dolac 839Prolozhac 4510Puchisha 2224Runovichi 2643Seget 4904Selcya 1977Suchuraj 492Sutivan 759Shestanovac 2685Sholta 1479Tuchepi 1763Zadvar ye 277Zagvozd 1642Zmiyavci 2130Viznachni miscyaU spisok Svitovoyi spadshini YuNESKO vhodyat tri ob yekti na teritoriyi zhupaniyi Istorichnij centr Splita z Palacom Diokletiana Istorichnij centr mista Trogir na ostrovi Hvar U girskomu masivi Biokovo utvoreno Sered inshih viznachnih pam yatok Sinya pechera horv Modra spilja na ostrovi Bishevo Ostriv Brach i jogo najvisha vershina Vidova gora ta plyazh Zolotij rig bilya mista Bol Kurortna Makarska riv yera ta yiyi centr Makarska Kanjon richki Cetina Ozera Chervone ozero i Blakitne ozero Pechernij monastir Pustinja Blaca na ostrovi BrachEkonomika i promislovistU zhupaniyi rozvineni turizm torgivlya pererobna promislovist sudnobuduvannya mashinobuduvannya tekstilna industriya Znameniti zemlyakiMario Anchich 1984 horvatskij tenisist Blanka Vlashich 1983 horvatska legkoatletka Goran Ivanishevich 1971 yugoslavskij i horvatskij tenisist Igor Tudor 1978 horvatskij futbolistPrimitkiRozpodil naselennya za stattyu ta vikom po poselennyah 15 listopada 2010 u Wayback Machine Centralne byuro statistiki Horvatiyi angl Naselennya za nacionalnistyu po mistah i municipalitetam 24 veresnya 2020 u Wayback Machine Centralne byuro statistiki Horvatiyi angl PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Splitsko Dalmatinska zhupaniyaOficijnij sajt zhupaniyi 6 travnya 2021 u Wayback Machine Koordinati 43 10 pn sh 16 30 sh d 43 167 pn sh 16 500 sh d 43 167 16 500