Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Макарська (хорв. Makarska; mâkarskaː) — місто на узбережжі Адріатичного моря в Хорватії, приблизно за 60 км на південний схід від Спліта та за 140 км на північний захід від Дубровника. Адміністративно Макарська має статус міста і входить до складу Сплітсько-Далматинської жупанії.
| Макарська | |||
|---|---|---|---|
| — Місто — | |||
| Макарська | |||
 | |||
| |||
| Координати: 43°18′ пн. ш. 17°02′ сх. д. / 43.300° пн. ш. 17.033° сх. д. | |||
| Країна | Хорватія | ||
| Жупанія | Сплітсько-Далматинська | ||
| Уряд | |||
| - Мер | Марко Ожич-Бебек (хорв. Marko Ožić-Bebek) | ||
| Площа | |||
| - громада | 28 км² | ||
| Висота над р.м. | 0 м | ||
| Населення (2011) | |||
| - громада | 13 834 | ||
| - місто | 13 426 | ||
| Часовий пояс | CET () | ||
| - Літній час | CEST | ||
| Поштовий індекс | 21300 | ||
| Телефонний код(и) | 021 | ||
| Вебсайт: makarska.hr | |||
  Макарська | |||
Макарська — туристичний центр, розташований у формі підкови в бухті між горами Біоково та Адріатичним морем. Місто відоме завдяки набережній, де розташовані модні кафе, бари і бутики, та пришвартовано багато прогулянкових суден. Поруч з пляжем є кілька великих готелів та кемпінг.
Центр Макарської — старе місто з вузькими вулицями з кам'яної бруківки, на головній площі містяться квітковий та фруктовий ринки, францисканський монастир, у якому виставлена колекція морських раковин з величезною раковиною молюска.
Макарська є центром однойменної під горами Біоково, яка здобула популярність серед туристів. Рив'єра простягається на 60 км між селищами Брела і Градаць. У літній час десятки тисяч туристів приїздять сюди з Німеччини, Австрії, Чехії, Словаччини, Швеції, Словенії, Угорщини, Боснії і Герцеговини та інших країн.
Населення
Населення громади за даними перепису 2011 року становило 13834 осіб, 3 з яких назвали рідною українську мову. Населення самого міста становило 13426 осіб.
Динаміка чисельності населення громади:
Динаміка чисельності населення міста:
Населені пункти
Крім міста Макарська, до громади також входить Велико Брдо.
Клімат і рослинність
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується середземноморським кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 19.4 °C (67 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 1.1 °С (34 °F).
| Клімат Макарської | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | 3,9 | 6,1 | 8,9 | 12,8 | 17,8 | 22,2 | 25 | 25 | 21,1 | 16,1 | 11,1 | 6,1 | 14,7 |
| Середня температура, °C | 1,1 | 2,8 | 5 | 8,9 | 13,3 | 17,2 | 19,4 | 19,4 | 16,1 | 11,7 | 7,2 | 2,8 | 10,4 |
| Середній мінімум, °C | −2,2 | −1,1 | 1,1 | 5 | 8,9 | 12,2 | 13,9 | 13,9 | 11,1 | 7,2 | 2,8 | −1,1 | 6 |
| Норма опадів, мм | 105 | 99 | 93 | 90 | 78 | 82 | 55 | 63 | 80 | 110 | 150 | 148 | 1153 |
| Днів з опадами | 13 | 12 | 13 | 13 | 12 | 13 | 8 | 9 | 9 | 11 | 13 | 14 | 140 |
| Джерело: Weatherbase | |||||||||||||
Рослинність у місті та околицях належить до вічнозеленого середземноморського типу та субтропічної флори для якої притаманні пальми, агави, кактуси.
Історія
Передісторія
Поблизу сучасного міста існувало поселення вже в середині другого тисячоліття до нашої ери. Вважається, що цим поселенням користувались критяни на шляху до Адріатичного узбережжя (так званий «бурштиновий шлях»). Однак це був лише один з портів зі зв'язками з більш широким Середземномор'ям, про що свідчать мідні таблетки з критською і єгипетською системами мір. Аналогічні таблетки були знайдені в єгипетських пірамідах. В іллірійську епоху цей регіон був частиною більш широкого союзу племен на чолі з Ардеансами, заснованого у третьому столітті до нашої ери в області Центіна (Оміш) до річки Вйосе в сучасній Албанії.
Римська епоха
Хоча римляни стали правителями Адріатики, перемігши Ардеанс в 228 р., їм знадобилося два століття аби затвердити свою владу. Римляни відправляли своїх солдатів ветеранів на поселення в Макарській.
Після краху імперії в 395 р. ця частина Адріатичного узбережжя стала частиною Східної Римської імперії, і багато людей рятувались втечею до Мукурум від нової хвилі загарбників. Місто присутнє в (Tabula Peutingeriana) як порт Інаронія, але згадується як Мукурум, більше поселення, що виросло в найнедоступнішій частині Біокових гір, ймовірно, на самому краю римської цивілізації. Воно з'являється в актах Салонанського Синоду від 4 травня 533 н. е., який відбувся в Салоні, коли також була створена місцева єпархія.
Велике переселення народів
У 548 р., Мукурум був знищений армією остготського короля Тотіла. Візантійський імператор вигнав східних готів (остготів). У VII столітті область між Цетиною і Неретвою була окупована слов'янами, які створили князівство Неретва, з адміністративним центром в Мокро (Макарська). Дож Венеції П'єтро I Кандьяно, флот якого було направлено до міста, щоб покарати місцеві судна за піратство, був розбитий 18 вересня 877 р. і мав сплатити репарації Неретві за вільний прохід своїх човнів до Адріатичного моря. В часи існування Неретви на узбережжі з'являється порт, відомий як Макар.
За різних правителів
Князівство було анексовано королівством Хорватія в XII столітті, і було завойовано Венецією століття потому. Скориставшись суперництвом між хорватськими володарями та їхньою боротьбою за владу (1324-1326 рр.), боснійський Бан Степан Котроманич анексує прибережні райони Макарської. В ці часи змінилось багато правителів: від хорватських та боснійських феодалів до феодалів із Захумлє (пізніше Герцеговина).
У насиченому подіями XV столітті турки завоювали Балкани. Щоб захистити свою землю від турків, герцог Вукчич передав порубіжні провінції Країна та Неретва до Венеції 1452 року. Прибережні райони Макарської перейшли до турків 1499 року. Місто було оточено стінами з трьома баштами. Назву Макарської згадано вперше в документі 1502 р., у якому розповідалось про те, як черницям з міста було дозволено відновити свій храм.
В Османській імперії
Турки були пов'язані з усіма частинами Адріатичного моря через порт в Макарській, і тому вони приділяли велику увагу підтримці порту. 1568 р. вони побудували фортецю для захисту від Венеції. Під час турецького панування центр адміністративної та судової влади знаходився у Фочі, Мостарі, на короткий час у самій Макарській і, нарешті, у на річці Неретва.
Під час війни між Венецією і турками за Крит (1645-1669 рр.) прагнення населення звільнитись від влади турків посилилось, і 1646 року Венеція відбила узбережжя. Але період паралельного панування тривав до 1684 р., доки не зникла загроза з боку турків 1699 року.
Ще раз під владою Венеції
Після повернення до правління Венеції в 1646 році, Макарська була передана Австрії за Кампо-Формійським мирним договором. 1695 р. Макарська стала резиденцією єпископів, підприємницька діяльність повернулась до життя, але вона знаходилась на периферії та недостатньо уваги приділялось освіті мешканців. Коли тривала боротьба проти Османської імперії, Венеція більше зважала на потреби місцевого населення. За свідченнями дорожніх хронік Альберто Фортіса (18 століття), Макарська була єдиним містом на узбережжі і єдиним містом в Далматії, де не було жодних історичних решток.
З 1797 по 1813
З падінням Венеції в Макарську входить австрійська армія і залишається тут до поразки від Наполеона. Французи прибули до Макарської 8 березня 1806 р. і залишились тут до 1813 року. Цей період позначився процвітанням, культурним, соціальним, та економічним розвитком. Згідно з французькими законами всі люди були рівні та були ухвалені вперше за багато століть закони про освіту хорватською мовою. Були відкриті школи. У цей час Макарська було невеликим містом з близько 1580 мешканців.
У складі Австрійської імперії (1813-1918)
Як і в Далмації в цілому, австрійська влада запровадила політику , і офіційною мовою була проголошена італійська. Представники Макарської в асамблеї Далмації в Задарі та Імператорській раді у Відні вимагали впровадження хорватської мови для використання в суспільному житті, але влада вперто виступала проти. Один з лідерів національної (про-хорватської) партії був Міховіл Павлінович з Підгора. Макарська була одним з перших міст, де була офіційно визнана хорватська мова (1865). У другій половині XIX століття Макарська переживає велике піднесення, і в 1900 р. тут проживало близько 1800 жителів. Місто стає вузловою точкою торгівлі сільгосппродукцією не тільки з прибережних районів, а й з внутрішніх земель (Боснія і Герцеговина), та має водне сполучення з Трієстом, Рієкою і Сплітом.
Віденський конгрес залишив Макарську Австро-Угорщині, у складі якої місто перебувало до 1918 року.
XX століття
На початку XX століття сільське господарство, торгівля і рибальство залишаються основою місцевої економіки. 1914 р. був побудований перший готель, який започаткував місцеві традиції туризму. Під час Другої світової війни Макарська входила до складу маріонеткової Незалежної Держави Хорватія. Тут був порт для військово-морського флоту країни, який служив штаб-квартирою Центрального Адріатичного військово-морського командування перед перенесенням до Спліту.
Після війни Макарська переживає період росту, населення потроїлось. Всі природні переваги регіону були використані для створення в Макарській одного з найвідоміших туристичних районів хорватської Адріатики.
У 2007 р., все ще триває ексгумація жертв Другої світової війни.
Головні визначні пам'ятки
- Собор Сан-Марко (XVII століття), на головній площі.
- Статуя ченця Андрія Качича Мошича, роботи відомого хорватського скульптора Івана Рендича.
- Церква Св. Філіпа (XVIII століття).
- Церква Святого Петра (XIII століття), розташована на півострові Святого Петра, перебудована в 1993 році.
- Францисканський монастир (XVI століття). Містить бібліотеку з багатьма книгами та рідкісними стародруками і відомою колекцією раковин з усього світу, зібрані в музеї з 1963 року.
- Пам'ятник Наполеону, споруджений на честь французького маршала в 1808 році.
- Палац Іванішевича в стилі бароко.
- Вілла Тоноллі, у якій знаходиться музей міста.
Люди
- Джузеппе Адобаті (1909-1986) — італійський актор
- Андрій Качич Мошич (1704-1760) — хорватський поет і чернець
- Ален Бокшич (1970 -) — хорватський футболіст
Галерея
-
![image]()
Вулиця в Макарській -
![image]()
Статуя Андрія Качича Мошича -
![image]()
Затока в Макарській
Див. також
- Інше
- 12541 Макарська — астероїд, названий на честь міста.
Примітки
- (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 червня 2017. Процитовано 05 червня 2018.
- (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 05 червня 2018.
- (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 05 червня 2018.
- Клімат Макарської
- Naklada Napried, The Croatian Adriatic Tourist Guide, pgs. 299-301, Zagreb (1999),
- Nigel Thomas, K. Mikulan, Darko Pavlovic. Axis Forces in Yugoslavia 1941-45, pg. 18, Osprey Publishing, 1995.
- U Makarskoj Iskopane žrtve Drugog Svjetskog Rata [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.] (хор.)
- База даних малих космічних тіл JPL: Макарська (англ.) .
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Макарська |
- makarska.hr [ 8 лютого 2010 у Wayback Machine.] Сайт міста
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Makarska horv Makarska makarskaː misto na uzberezhzhi Adriatichnogo morya v Horvatiyi priblizno za 60 km na pivdennij shid vid Splita ta za 140 km na pivnichnij zahid vid Dubrovnika Administrativno Makarska maye status mista i vhodit do skladu Splitsko Dalmatinskoyi zhupaniyi Makarska Misto MakarskaMakarskaMakarskaPrapor GerbKoordinati 43 18 pn sh 17 02 sh d 43 300 pn sh 17 033 sh d 43 300 17 033KrayinaHorvatiyaZhupaniyaSplitsko DalmatinskaUryad MerMarko Ozhich Bebek horv Marko Ozic Bebek Plosha gromada 28 km Visota nad r m 0 m Naselennya 2011 gromada 13 834 misto 13 426Chasovij poyas CET UTC 1 Litnij chas CESTPoshtovij indeks 21300Telefonnij kod i 021Vebsajt makarska hrMakarskaMakarska na karti Horvatiyi Makarska turistichnij centr roztashovanij u formi pidkovi v buhti mizh gorami Biokovo ta Adriatichnim morem Misto vidome zavdyaki naberezhnij de roztashovani modni kafe bari i butiki ta prishvartovano bagato progulyankovih suden Poruch z plyazhem ye kilka velikih goteliv ta kemping Centr Makarskoyi stare misto z vuzkimi vulicyami z kam yanoyi brukivki na golovnij ploshi mistyatsya kvitkovij ta fruktovij rinki franciskanskij monastir u yakomu vistavlena kolekciya morskih rakovin z velicheznoyu rakovinoyu molyuska Makarska ye centrom odnojmennoyi pid gorami Biokovo yaka zdobula populyarnist sered turistiv Riv yera prostyagayetsya na 60 km mizh selishami Brela i Gradac U litnij chas desyatki tisyach turistiv priyizdyat syudi z Nimechchini Avstriyi Chehiyi Slovachchini Shveciyi Sloveniyi Ugorshini Bosniyi i Gercegovini ta inshih krayin NaselennyaNaselennya gromadi za danimi perepisu 2011 roku stanovilo 13834 osib 3 z yakih nazvali ridnoyu ukrayinsku movu Naselennya samogo mista stanovilo 13426 osib Dinamika chiselnosti naselennya gromadi Dinamika chiselnosti naselennya mista Naseleni punktiKrim mista Makarska do gromadi takozh vhodit Veliko Brdo Klimat i roslinnistMisto znahoditsya u zoni kotra harakterizuyetsya seredzemnomorskim klimatom Najteplishij misyac lipen iz serednoyu temperaturoyu 19 4 C 67 F Najholodnishij misyac sichen iz serednoyu temperaturoyu 1 1 S 34 F Klimat MakarskoyiPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikSerednij maksimum C 3 9 6 1 8 9 12 8 17 8 22 2 25 25 21 1 16 1 11 1 6 1 14 7Serednya temperatura C 1 1 2 8 5 8 9 13 3 17 2 19 4 19 4 16 1 11 7 7 2 2 8 10 4Serednij minimum C 2 2 1 1 1 1 5 8 9 12 2 13 9 13 9 11 1 7 2 2 8 1 1 6Norma opadiv mm 105 99 93 90 78 82 55 63 80 110 150 148 1153Dniv z opadami 13 12 13 13 12 13 8 9 9 11 13 14 140Dzherelo Weatherbase Roslinnist u misti ta okolicyah nalezhit do vichnozelenogo seredzemnomorskogo tipu ta subtropichnoyi flori dlya yakoyi pritamanni palmi agavi kaktusi IstoriyaPeredistoriya Poblizu suchasnogo mista isnuvalo poselennya vzhe v seredini drugogo tisyacholittya do nashoyi eri Vvazhayetsya sho cim poselennyam koristuvalis krityani na shlyahu do Adriatichnogo uzberezhzhya tak zvanij burshtinovij shlyah Odnak ce buv lishe odin z portiv zi zv yazkami z bilsh shirokim Seredzemnomor yam pro sho svidchat midni tabletki z kritskoyu i yegipetskoyu sistemami mir Analogichni tabletki buli znajdeni v yegipetskih piramidah V illirijsku epohu cej region buv chastinoyu bilsh shirokogo soyuzu plemen na choli z Ardeansami zasnovanogo u tretomu stolitti do nashoyi eri v oblasti Centina Omish do richki Vjose v suchasnij Albaniyi Rimska epoha Hocha rimlyani stali pravitelyami Adriatiki peremigshi Ardeans v 228 r yim znadobilosya dva stolittya abi zatverditi svoyu vladu Rimlyani vidpravlyali svoyih soldativ veteraniv na poselennya v Makarskij Pislya krahu imperiyi v 395 r cya chastina Adriatichnogo uzberezhzhya stala chastinoyu Shidnoyi Rimskoyi imperiyi i bagato lyudej ryatuvalis vtecheyu do Mukurum vid novoyi hvili zagarbnikiv Misto prisutnye v Tabula Peutingeriana yak port Inaroniya ale zgaduyetsya yak Mukurum bilshe poselennya sho viroslo v najnedostupnishij chastini Biokovih gir jmovirno na samomu krayu rimskoyi civilizaciyi Vono z yavlyayetsya v aktah Salonanskogo Sinodu vid 4 travnya 533 n e yakij vidbuvsya v Saloni koli takozh bula stvorena misceva yeparhiya Velike pereselennya narodiv U 548 r Mukurum buv znishenij armiyeyu ostgotskogo korolya Totila Vizantijskij imperator vignav shidnih gotiv ostgotiv U VII stolitti oblast mizh Cetinoyu i Neretvoyu bula okupovana slov yanami yaki stvorili knyazivstvo Neretva z administrativnim centrom v Mokro Makarska Dozh Veneciyi P yetro I Kandyano flot yakogo bulo napravleno do mista shob pokarati miscevi sudna za piratstvo buv rozbitij 18 veresnya 877 r i mav splatiti reparaciyi Neretvi za vilnij prohid svoyih chovniv do Adriatichnogo morya V chasi isnuvannya Neretvi na uzberezhzhi z yavlyayetsya port vidomij yak Makar Za riznih praviteliv Knyazivstvo bulo aneksovano korolivstvom Horvatiya v XII stolitti i bulo zavojovano Veneciyeyu stolittya potomu Skoristavshis supernictvom mizh horvatskimi volodaryami ta yihnoyu borotboyu za vladu 1324 1326 rr bosnijskij Ban Stepan Kotromanich aneksuye priberezhni rajoni Makarskoyi V ci chasi zminilos bagato praviteliv vid horvatskih ta bosnijskih feodaliv do feodaliv iz Zahumlye piznishe Gercegovina U nasichenomu podiyami XV stolitti turki zavoyuvali Balkani Shob zahistiti svoyu zemlyu vid turkiv gercog Vukchich peredav porubizhni provinciyi Krayina ta Neretva do Veneciyi 1452 roku Priberezhni rajoni Makarskoyi perejshli do turkiv 1499 roku Misto bulo otocheno stinami z troma bashtami Nazvu Makarskoyi zgadano vpershe v dokumenti 1502 r u yakomu rozpovidalos pro te yak chernicyam z mista bulo dozvoleno vidnoviti svij hram V Osmanskij imperiyi Karta na yakij zobrazheno sprobu turkiv zahopiti Makarsku pislya Bitvi pri Lepanto 1571 r Turki buli pov yazani z usima chastinami Adriatichnogo morya cherez port v Makarskij i tomu voni pridilyali veliku uvagu pidtrimci portu 1568 r voni pobuduvali fortecyu dlya zahistu vid Veneciyi Pid chas tureckogo panuvannya centr administrativnoyi ta sudovoyi vladi znahodivsya u Fochi Mostari na korotkij chas u samij Makarskij i nareshti u na richci Neretva Pid chas vijni mizh Veneciyeyu i turkami za Krit 1645 1669 rr pragnennya naselennya zvilnitis vid vladi turkiv posililos i 1646 roku Veneciya vidbila uzberezhzhya Ale period paralelnogo panuvannya trivav do 1684 r doki ne znikla zagroza z boku turkiv 1699 roku She raz pid vladoyu Veneciyi Pislya povernennya do pravlinnya Veneciyi v 1646 roci Makarska bula peredana Avstriyi za Kampo Formijskim mirnim dogovorom 1695 r Makarska stala rezidenciyeyu yepiskopiv pidpriyemnicka diyalnist povernulas do zhittya ale vona znahodilas na periferiyi ta nedostatno uvagi pridilyalos osviti meshkanciv Koli trivala borotba proti Osmanskoyi imperiyi Veneciya bilshe zvazhala na potrebi miscevogo naselennya Za svidchennyami dorozhnih hronik Alberto Fortisa 18 stolittya Makarska bula yedinim mistom na uzberezhzhi i yedinim mistom v Dalmatiyi de ne bulo zhodnih istorichnih reshtok Z 1797 po 1813 Z padinnyam Veneciyi v Makarsku vhodit avstrijska armiya i zalishayetsya tut do porazki vid Napoleona Francuzi pribuli do Makarskoyi 8 bereznya 1806 r i zalishilis tut do 1813 roku Cej period poznachivsya procvitannyam kulturnim socialnim ta ekonomichnim rozvitkom Zgidno z francuzkimi zakonami vsi lyudi buli rivni ta buli uhvaleni vpershe za bagato stolit zakoni pro osvitu horvatskoyu movoyu Buli vidkriti shkoli U cej chas Makarska bulo nevelikim mistom z blizko 1580 meshkanciv U skladi Avstrijskoyi imperiyi 1813 1918 Yak i v Dalmaciyi v cilomu avstrijska vlada zaprovadila politiku i oficijnoyu movoyu bula progoloshena italijska Predstavniki Makarskoyi v asambleyi Dalmaciyi v Zadari ta Imperatorskij radi u Vidni vimagali vprovadzhennya horvatskoyi movi dlya vikoristannya v suspilnomu zhitti ale vlada vperto vistupala proti Odin z lideriv nacionalnoyi pro horvatskoyi partiyi buv Mihovil Pavlinovich z Pidgora Makarska bula odnim z pershih mist de bula oficijno viznana horvatska mova 1865 U drugij polovini XIX stolittya Makarska perezhivaye velike pidnesennya i v 1900 r tut prozhivalo blizko 1800 zhiteliv Misto staye vuzlovoyu tochkoyu torgivli silgospprodukciyeyu ne tilki z priberezhnih rajoniv a j z vnutrishnih zemel Bosniya i Gercegovina ta maye vodne spoluchennya z Triyestom Riyekoyu i Splitom Videnskij kongres zalishiv Makarsku Avstro Ugorshini u skladi yakoyi misto perebuvalo do 1918 roku XX stolittya Na pochatku XX stolittya silske gospodarstvo torgivlya i ribalstvo zalishayutsya osnovoyu miscevoyi ekonomiki 1914 r buv pobudovanij pershij gotel yakij zapochatkuvav miscevi tradiciyi turizmu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Makarska vhodila do skladu marionetkovoyi Nezalezhnoyi Derzhavi Horvatiya Tut buv port dlya vijskovo morskogo flotu krayini yakij sluzhiv shtab kvartiroyu Centralnogo Adriatichnogo vijskovo morskogo komanduvannya pered perenesennyam do Splitu Pislya vijni Makarska perezhivaye period rostu naselennya potroyilos Vsi prirodni perevagi regionu buli vikoristani dlya stvorennya v Makarskij odnogo z najvidomishih turistichnih rajoniv horvatskoyi Adriatiki U 2007 r vse she trivaye eksgumaciya zhertv Drugoyi svitovoyi vijni Golovni viznachni pam yatkiSobor San Marko XVII stolittya na golovnij ploshi Statuya chencya Andriya Kachicha Moshicha roboti vidomogo horvatskogo skulptora Ivana Rendicha Cerkva Sv Filipa XVIII stolittya Cerkva Svyatogo Petra XIII stolittya roztashovana na pivostrovi Svyatogo Petra perebudovana v 1993 roci Franciskanskij monastir XVI stolittya Mistit biblioteku z bagatma knigami ta ridkisnimi starodrukami i vidomoyu kolekciyeyu rakovin z usogo svitu zibrani v muzeyi z 1963 roku Pam yatnik Napoleonu sporudzhenij na chest francuzkogo marshala v 1808 roci Palac Ivanishevicha v stili baroko Villa Tonolli u yakij znahoditsya muzej mista LyudiDzhuzeppe Adobati 1909 1986 italijskij aktor Andrij Kachich Moshich 1704 1760 horvatskij poet i chernec Alen Bokshich 1970 horvatskij futbolistGalereyaVulicya v Makarskij Statuya Andriya Kachicha Moshicha Zatoka v MakarskijDiv takozhHorvatiya DalmaciyaInshe12541 Makarska asteroyid nazvanij na chest mista PrimitkiPortal Horvatiya horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 4 chervnya 2017 Procitovano 05 chervnya 2018 horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 05 chervnya 2018 horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 6 bereznya 2019 Procitovano 05 chervnya 2018 Klimat Makarskoyi Naklada Napried The Croatian Adriatic Tourist Guide pgs 299 301 Zagreb 1999 ISBN 953 178 097 8 Nigel Thomas K Mikulan Darko Pavlovic Axis Forces in Yugoslavia 1941 45 pg 18 Osprey Publishing 1995 U Makarskoj Iskopane zrtve Drugog Svjetskog Rata 22 travnya 2011 u Wayback Machine hor Baza danih malih kosmichnih til JPL Makarska angl PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Makarskamakarska hr 8 lyutogo 2010 u Wayback Machine Sajt mista