Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дубро́вницько-Не́ретванська жупа́нія (хорв. Dubrovačko-neretvanska županija) — жупанія на крайньому півдні Хорватії, у південній Далмації. Дістала назву від головного міста південної Далмації Дубровника та найбільшої річки жупанії Неретви.
| Дубровницько-Неретванська жупанія Dubrovačko-neretvanska županija | |||
|---|---|---|---|
| — жупанія — | |||
| |||
| Адміністративний центр | Дубровник | ||
| Уряд | |||
| - Жупан | Нікола Доброславич (ХДС) | ||
| Площа | |||
| - Повна | 1782 км² | ||
| Населення (2001) | |||
| - Усього | 122 860 | ||
| - Густота | 68,9/км² | ||
| 020 | |||
| Код ISO 3166 | HR-19 | ||
| Вебсайт: http://www.edubrovnik.org/ | |||
 | |||
Територія жупанії здебільшого збігається в межах з історичною областю Паганія.
Географія
Маючи площу 1782 км², жупанія вузькою смугою простягнулася приморським схилом Динарського нагір'я на 122 км вздовж Адріатичного моря. На півночі Дубровницько-Неретванська жупанія межує зі Сплітсько-Далматинською жупанією, на півдні на короткому відрізку має кордон з чорногорською громадою Херцег-Новий, який є одночасно державним кордоном між Хорватії та Чорногорією. Східні межі жупанії визначає державний кордон Хорватії з Федерацією Боснії та Герцеговини, територія якої на невеликій 9-кілометровій ділянці в районі Неума перериває континентальну частину жупанії. Берегова лінія жупанії значною мірою розчленована на численні бухти, затоки, протоки, півострови (найбільший з яких — Пелєшац) та острови (Корчула, Млєт, Ластово, Сушаць, Локрум, Елафітські острови) Адріатичного моря, завдяки чому її довжина становить 1025 км.
Клімат жупанії — найтепліший у Хорватії, із сухим жарким літом і теплою дощовою зимою.
Населення
Національний склад населення Дубровницько-Неретванської жупанії за даними перепису 2001 р.:
| нації | чисельність | відсоток |
|---|---|---|
| хорвати | 114 621 | 93,29% |
| серби | 2 409 | 1,96% |
| боснійці | 1 760 | 1,43% |
| чорногорці | 370 | 0,30% |
| албанці | 328 | 0,27% |
| словенці | 163 | 0,13% |
Адміністративний поділ
За даними перепису 2001 р. населення жупанії налічує 122 870 жителів, що становить 2,8 % від загальної кількості населення Хорватії.
В адміністративному відношенні Дубровницько-Неретванська жупанія поділяється на 22 муніципальні утвори (5 міст і 17 громад): 7 — у дельті річки Неретви, 4 — на дубровницькому узбережжі, 4 — на півострові Пелєшаць, 5 — на острові Корчула , 1 — на острові Млет і 1 — на островах Ластово і Сушаць.
Міста
| місто | жителів |
|---|---|
| Дубровник | 43 770 |
| Корчула | 5 889 |
| Меткович | 15 384 |
| Опузен | 3 242 |
| Плоче | 10 834 |
Громади
| громада | жителів |
|---|---|
| Блато | 3 680 |
| Дубровачко Примор'є | 2 216 |
| Яніна | 593 |
| Конавле* | 8 250 |
| Кула Норинська | 1 926 |
| Ластово | 835 |
| Лумбарда | 1 221 |
| Млет | 1 111 |
| Оребіч | 4 165 |
| Поєзер'є | 1 233 |
| Сливно | 2 078 |
| Смоквиця | 1 012 |
| Стон | 2 605 |
| Трпань | 871 |
| Вела Лука | 4 380 |
| Зажаблє | 912 |
| Жупа Дубровацька | 6 663 |
* Громада Конавле включає декілька маленьких поселень на південь від Дубровника. Населеного пункту під назвою «Конавле» у буквальному значенні слова не існує .
Історія
Територія сучасної жупанії впродовж історії належала грекам, римлянам, візантійцям, сербам, венеційцям, Дубровницькій республіці, французам, австрійцям. Після Першої світової війни у 1918 році цей край було спочатку приєднано до Королівства сербів, хорватів і словенців (з 1929 року — Королівство Югославія), з 1939 р. територія Дубровницько-Неретванської жупанії увійшла до складу Бановини Хорватія, а 1941 року її було поділено між Незалежною Державою Хорватія та фашистською Італією. З 1945 року стала частиною югославської Соціалістичної Республіки Хорватії, а з 1991 року входить до складу нинішньої незалежної Хорватії.
1 жовтня 1991 року Югославська Народна Армія і четники з Чорногорії та Східної Герцеговини напали на територію нинішньої Дубровницько-Неретванську жупанії, зайнявши більшу її частину. Під час війни в Дубровницько-Неретванській жупанії було спалено і розграбовано 14 194 осель.
Транспорт
Автомобільне сполучення дубровницької частини жупанії з неретванською раніше було можливе тільки по Адріатичному шосе через боснійське місто Неум, але після завершення в 2021 році будівництва Пелєшацького мосту через Неретванську затоку, вони будуть з'єднані безпосередньо. Зв'язок континентальної частини жупанії з островами здійснюють регулярні поромні рейси і швидкісні пасажирські катамарани, а острів Корчула планують пов'язати з півостровом Пелєшаць мостом або тунелем. Великі морські торговельні порти розташовані в Дубровнику і Плоче. Останній є також кінцевим пунктом боснійської залізниці і його порт за домовленістю використовується Боснією і Герцеговиною. Великий міжнародний аеропорт «Дубровник» знаходиться за 20 км на південний схід від Дубровника.
Господарство
Найважливішою галуззю економіки та головним джерелом наповнення бюджету Дубровницько-Неретванської жупанії є туризм. Прегарна стара частина міста Дубровник і чисте море приваблюють мільйони туристів. Жупанія в цілому надзвичайно багата на культурно-історичні і природні пам'ятки та рекреаційні ресурси.
Головний сільськогосподарський район жупанії знаходиться у великій родючої дельті Неретви, де вирощують широкий спектр субтропічних плодово-ягідних культур і овочів. На гірських схилах решти жупанії вирощують оливки. У Малостонському каналі поблизу півострова Пелєшац розплоджують устриць і мідій. З галузей промисловості найбільший розвиток дістала харчова, рибальство та переробка місцевої продукції. Важливою галуззю промисловості є також розробка кар'єрів і обробка каменю, здебільшого на Дубровницькій Рів'єрі.
Визначні місця
Найбільша принада Дубровницько-Неретванської жупанії це оперезане високими і довгими мурами та морем Старе місто Дубровника, яке включено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Містечко Стон має найбільші на світі після Великої китайської стіни мури. Тут також є найстаріша солеварня в Європі з XIV століття. Жупанія Дубровник-Неретва має багато корабелень.
Національний парк Млет і природний парк Ластово оголошено державою охоронними територіями.
Культура
Перший концерт місцевої філармонії відбувся в Дубровнику 13 травня 1925 р. Звідтоді філармонія виступає на літньому фестивалі в Дубровнику. Театр Маріна Држича побудовано в 1864 році. Ансамбль Лінджо було засновано в 1965 році. У Дубровнику діють Морський музей, Музей природничої історії Біологічного інституту, Етнографічний музей та ін.
Посилання
- Офіційний сайт жупанії
Координати: 42°39′13″ пн. ш. 18°05′41″ сх. д. / 42.65361° пн. ш. 18.09472° сх. д.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dubro vnicko Ne retvanska zhupa niya horv Dubrovacko neretvanska zupanija zhupaniya na krajnomu pivdni Horvatiyi u pivdennij Dalmaciyi Distala nazvu vid golovnogo mista pivdennoyi Dalmaciyi Dubrovnika ta najbilshoyi richki zhupaniyi Neretvi Dubrovnicko Neretvanska zhupaniya Dubrovacko neretvanska zupanija zhupaniya Prapor GerbAdministrativnij centr DubrovnikUryad ZhupanNikola Dobroslavich HDS Plosha Povna 1782 km Naselennya 2001 Usogo 122 860 Gustota 68 9 km 020Kod ISO 3166 HR 19Vebsajt http www edubrovnik org Roztashuvannya zhupaniyi v mezhah HorvatiyiRoztashuvannya zhupaniyi v mezhah Horvatiyi Teritoriya zhupaniyi zdebilshogo zbigayetsya v mezhah z istorichnoyu oblastyu Paganiya GeografiyaMayuchi ploshu 1782 km zhupaniya vuzkoyu smugoyu prostyagnulasya primorskim shilom Dinarskogo nagir ya na 122 km vzdovzh Adriatichnogo morya Na pivnochi Dubrovnicko Neretvanska zhupaniya mezhuye zi Splitsko Dalmatinskoyu zhupaniyeyu na pivdni na korotkomu vidrizku maye kordon z chornogorskoyu gromadoyu Herceg Novij yakij ye odnochasno derzhavnim kordonom mizh Horvatiyi ta Chornogoriyeyu Shidni mezhi zhupaniyi viznachaye derzhavnij kordon Horvatiyi z Federaciyeyu Bosniyi ta Gercegovini teritoriya yakoyi na nevelikij 9 kilometrovij dilyanci v rajoni Neuma pererivaye kontinentalnu chastinu zhupaniyi Beregova liniya zhupaniyi znachnoyu miroyu rozchlenovana na chislenni buhti zatoki protoki pivostrovi najbilshij z yakih Pelyeshac ta ostrovi Korchula Mlyet Lastovo Sushac Lokrum Elafitski ostrovi Adriatichnogo morya zavdyaki chomu yiyi dovzhina stanovit 1025 km Klimat zhupaniyi najteplishij u Horvatiyi iz suhim zharkim litom i teployu doshovoyu zimoyu NaselennyaNacionalnij sklad naselennya Dubrovnicko Neretvanskoyi zhupaniyi za danimi perepisu 2001 r naciyi chiselnist vidsotokhorvati 114 621 93 29 serbi 2 409 1 96 bosnijci 1 760 1 43 chornogorci 370 0 30 albanci 328 0 27 slovenci 163 0 13 Administrativnij podilZa danimi perepisu 2001 r naselennya zhupaniyi nalichuye 122 870 zhiteliv sho stanovit 2 8 vid zagalnoyi kilkosti naselennya Horvatiyi V administrativnomu vidnoshenni Dubrovnicko Neretvanska zhupaniya podilyayetsya na 22 municipalni utvori 5 mist i 17 gromad 7 u delti richki Neretvi 4 na dubrovnickomu uzberezhzhi 4 na pivostrovi Pelyeshac 5 na ostrovi Korchula 1 na ostrovi Mlet i 1 na ostrovah Lastovo i Sushac Mista misto zhitelivDubrovnik 43 770Korchula 5 889Metkovich 15 384Opuzen 3 242Ploche 10 834Gromadi gromada zhitelivBlato 3 680Dubrovachko Primor ye 2 216Yanina 593Konavle 8 250Kula Norinska 1 926Lastovo 835Lumbarda 1 221Mlet 1 111Orebich 4 165Poyezer ye 1 233Slivno 2 078Smokvicya 1 012Ston 2 605Trpan 871Vela Luka 4 380Zazhablye 912Zhupa Dubrovacka 6 663 Gromada Konavle vklyuchaye dekilka malenkih poselen na pivden vid Dubrovnika Naselenogo punktu pid nazvoyu Konavle u bukvalnomu znachenni slova ne isnuye IstoriyaTeritoriya suchasnoyi zhupaniyi vprodovzh istoriyi nalezhala grekam rimlyanam vizantijcyam serbam venecijcyam Dubrovnickij respublici francuzam avstrijcyam Pislya Pershoyi svitovoyi vijni u 1918 roci cej kraj bulo spochatku priyednano do Korolivstva serbiv horvativ i slovenciv z 1929 roku Korolivstvo Yugoslaviya z 1939 r teritoriya Dubrovnicko Neretvanskoyi zhupaniyi uvijshla do skladu Banovini Horvatiya a 1941 roku yiyi bulo podileno mizh Nezalezhnoyu Derzhavoyu Horvatiya ta fashistskoyu Italiyeyu Z 1945 roku stala chastinoyu yugoslavskoyi Socialistichnoyi Respubliki Horvatiyi a z 1991 roku vhodit do skladu ninishnoyi nezalezhnoyi Horvatiyi 1 zhovtnya 1991 roku Yugoslavska Narodna Armiya i chetniki z Chornogoriyi ta Shidnoyi Gercegovini napali na teritoriyu ninishnoyi Dubrovnicko Neretvansku zhupaniyi zajnyavshi bilshu yiyi chastinu Pid chas vijni v Dubrovnicko Neretvanskij zhupaniyi bulo spaleno i rozgrabovano 14 194 osel TransportAvtomobilne spoluchennya dubrovnickoyi chastini zhupaniyi z neretvanskoyu ranishe bulo mozhlive tilki po Adriatichnomu shose cherez bosnijske misto Neum ale pislya zavershennya v 2021 roci budivnictva Pelyeshackogo mostu cherez Neretvansku zatoku voni budut z yednani bezposeredno Zv yazok kontinentalnoyi chastini zhupaniyi z ostrovami zdijsnyuyut regulyarni poromni rejsi i shvidkisni pasazhirski katamarani a ostriv Korchula planuyut pov yazati z pivostrovom Pelyeshac mostom abo tunelem Veliki morski torgovelni porti roztashovani v Dubrovniku i Ploche Ostannij ye takozh kincevim punktom bosnijskoyi zaliznici i jogo port za domovlenistyu vikoristovuyetsya Bosniyeyu i Gercegovinoyu Velikij mizhnarodnij aeroport Dubrovnik znahoditsya za 20 km na pivdennij shid vid Dubrovnika GospodarstvoNajvazhlivishoyu galuzzyu ekonomiki ta golovnim dzherelom napovnennya byudzhetu Dubrovnicko Neretvanskoyi zhupaniyi ye turizm Pregarna stara chastina mista Dubrovnik i chiste more privablyuyut miljoni turistiv Zhupaniya v cilomu nadzvichajno bagata na kulturno istorichni i prirodni pam yatki ta rekreacijni resursi Golovnij silskogospodarskij rajon zhupaniyi znahoditsya u velikij rodyuchoyi delti Neretvi de viroshuyut shirokij spektr subtropichnih plodovo yagidnih kultur i ovochiv Na girskih shilah reshti zhupaniyi viroshuyut olivki U Malostonskomu kanali poblizu pivostrova Pelyeshac rozplodzhuyut ustric i midij Z galuzej promislovosti najbilshij rozvitok distala harchova ribalstvo ta pererobka miscevoyi produkciyi Vazhlivoyu galuzzyu promislovosti ye takozh rozrobka kar yeriv i obrobka kamenyu zdebilshogo na Dubrovnickij Riv yeri Viznachni miscyaNajbilsha prinada Dubrovnicko Neretvanskoyi zhupaniyi ce operezane visokimi i dovgimi murami ta morem Stare misto Dubrovnika yake vklyucheno do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO Mistechko Ston maye najbilshi na sviti pislya Velikoyi kitajskoyi stini muri Tut takozh ye najstarisha solevarnya v Yevropi z XIV stolittya Zhupaniya Dubrovnik Neretva maye bagato korabelen Nacionalnij park Mlet i prirodnij park Lastovo ogolosheno derzhavoyu ohoronnimi teritoriyami KulturaPershij koncert miscevoyi filarmoniyi vidbuvsya v Dubrovniku 13 travnya 1925 r Zvidtodi filarmoniya vistupaye na litnomu festivali v Dubrovniku Teatr Marina Drzhicha pobudovano v 1864 roci Ansambl Lindzho bulo zasnovano v 1965 roci U Dubrovniku diyut Morskij muzej Muzej prirodnichoyi istoriyi Biologichnogo institutu Etnografichnij muzej ta in PosilannyaOficijnij sajt zhupaniyi Koordinati 42 39 13 pn sh 18 05 41 sh d 42 65361 pn sh 18 09472 sh d 42 65361 18 09472