Пелєшацький міст хорв Pelješki most міст у Хорватії що сполучає частини цієї держави розділені територією Боснії і Герце

Пелєшацький міст (хорв. Pelješki most) — міст у Хорватії, що сполучає частини цієї держави, розділені територією Боснії і Герцеговини. Урочисте завершення його будівництва відбулося 29 липня 2021 року. Повністю роботи на ньому завершилися 26 липня 2022 року і вже того самого дня його відкрили для автомобільного руху.

Пелєшацький міст
Дата створення / заснування	26 липня 2022

Названо на честь	Пелєшаць
Країна	Хорватія
Адміністративна одиниця	Дубровницько-Неретванська жупанія
Місце розташування	Комарна (Хорватія)
З матеріалу	сталь і бетон
Конструктор	^d
Дата офіційного відкриття	26 липня 2022
Головний будівельний підрядник	^d
Проходить над/під	^d
Несе на собі	^d^[1]
Кількість прольотів	10
Найдовша пройма	568 м
Висота мосту	55 м
Довжина або відстань	2404 м
Ширина	23,6 м
Висота	55 м

Сторінка веб-камери	livecamcroatia.com/en/camera/peljesac-bridge-construction-site
Стан використання	використовується^[d]

Пелєшацький міст у Вікісховищі

Координати: 42°55′58″ пн. ш. 17°32′13″ сх. д. / 42.93277777780555482° пн. ш. 17.53694444447222267° сх. д.

Строки

Будівництво розпочато 30 липня 2018 року, а останній сегмент мосту встановлено у ніч проти 29 липня 2021 року. Під'їзні дороги, як і передбачалося, закінчили будувати до 26 липня 2022 року.

Значення та оцінки

Мета мосту — забезпечити фіксоване сполучення більшості території держави з невеликою прибережною смугою на самому півдні країни, де розташоване найвідоміше хорватське туристичне місто Дубровник. Ці частини Хорватії раніше роз'єднувала вузенька ділянка узбережжя Боснії і Герцеговини — єдиний вихід цієї країни до моря.

Міст перетинає протоку між Комарною і Брієстою, що на півострові Пелєшац, тим самим його прокладено повністю через хорватську територію, обходячи коротку прибережну смугу Боснії і Герцеговини в Неумі та уникаючи будь-яких перетинів кордону з цією сусідньою державою.

Раніше єдиний сухопутний шлях з основної частини Хорватії до Дубровника пролягав через територію Боснії і Герцеговини. Причиною такої розірваності території було те, що Дубровницька республіка ще 1718 року віддала частину свого узбережжя Османській імперії з метою створення буферної зони для відвернення загрози нападів Венеційської республіки.

Під час урочистого завершення будівництва прем'єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович зазначив, що цей міст розв'язує проблему розділеності країни, що існує вже 300 років. Він назвав будову «загальнохорватським проєктом» і «проєктом покоління».

Тим часом у Сараєві виступили проти спорудження мосту. Посадовці Боснії і Герцеговини заявляють, що хорватський інфраструктурний об'єкт обмежуватиме суверенний доступ цієї країни до Адріатичного моря. До того ж цей міст створить ще й економічні проблеми для боснійської сторони, оскільки її єдиний вихід до моря в такому разі втратить статус важливого транзитного пункту.

Характеристики

Вантовий міст має довжину 2440 м і ширину 23,6 м. Висота мосту — 55 м, щоб кораблі могли проходити під ним до порту Неум. Найвищі пілони — заввишки 240 м, відлічуючи від морського дна (115 м від дороги та 170 м від рівня моря). Окрім самого мосту, до нього планується побудувати під'їзні шляхи з двома тунелями (довжиною: 2170 м та 450 м) та двома меншими мостами вже на півострові Пелєшац (довжиною: 500 м та 50 м).

Примітки

Narodne novine — 1835. — ISSN 1333-5618; 1849-2843
d:Track:Q1238495
Хорватія відкриває міст в обхід Боснії, щоб з’єднати розділені частини країни. Європейська правда. 26 липня 2022. Процитовано 26 липня 2022.
Крамар, Остап (29 липня 2021). . Громадське. Архів оригіналу за 21 вересня 2021. Процитовано 21 вересня 2021.
Windisch, Elke (2 серпня 2018). [Хорватія хоче стати «нарешті єдиною»] (німецькою) . Архів оригіналу за 2 серпня 2018. Процитовано 11 серпня 2018.
Petrushevska, Dragana (16 лютого 2021). (англійською) . Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 12 травня 2021.
(англійською) . 22 березня 2021. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 16 травня 2021.
Pelješki most, treća sreća - Ponovno počela izgradnja mosta i to po treći puta! (хор.). Automobili.hr. 17 січня 2019. Процитовано 24 березня 2019.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q2065227"_data-entity-id="Q1238495">[https://narodne-novine.nn.hr/clanci/sluzbeni/full/2023_06_59_1004.html_Narodne_novine]<span_class="wef_low_priority_links">_—_1835._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/1333-5618_1333-5618];_[https://www.worldcat.org/issn/1849-2843_1849-2843]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1238495]]</div>-1] Narodne novine — 1835. — ISSN 1333-5618; 1849-2843
d:Track:Q1238495

[єп-2] Хорватія відкриває міст в обхід Боснії, щоб з’єднати розділені частини країни. Європейська правда. 26 липня 2022. Процитовано 26 липня 2022.

[громадське-3] Крамар, Остап (29 липня 2021). . Громадське. Архів оригіналу за 21 вересня 2021. Процитовано 21 вересня 2021.

[4] Windisch, Elke (2 серпня 2018). [Хорватія хоче стати «нарешті єдиною»] (німецькою) . Архів оригіналу за 2 серпня 2018. Процитовано 11 серпня 2018.

[5] Petrushevska, Dragana (16 лютого 2021). (англійською) . Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 12 травня 2021.

[6] (англійською) . 22 березня 2021. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 16 травня 2021.

[:0-7] Pelješki most, treća sreća - Ponovno počela izgradnja mosta i to po treći puta! (хор.). Automobili.hr. 17 січня 2019. Процитовано 24 березня 2019.

[1]