Координати: 43°30′29″ пн. ш. 16°26′18″ сх. д. / 43.50806° пн. ш. 16.43833° сх. д.
Палац Діоклетіана (хорв. Dioklecijanova palača) — палац в Спліті (Хорватія), побудований римським імператором Діоклетіаном, що правив з 284 по 305 рік н.е. Палац Діоклетіана вважається найбільш збереженим палацом періоду Римської імперії. З 1979 року палац разом з історичним центром Спліта є об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО.
Палац Діоклетіана | |
---|---|
Історичний центр міста Спліт і палац Діоклетіана Historical Complex of Split with the Palace of Diocletian | |
Світова спадщина | |
Палац Діоклетіана | |
43°30′29″ пн. ш. 16°26′18″ сх. д. / 43.50805555558377336° пн. ш. 16.43833333336077729° сх. д. | |
Країна | Хорватія |
Тип | Культурний |
(Критерії) | ii, iii, iv |
Об'єкт № | 97 |
Регіон | Європа і Північна Америка |
Зареєстровано: | 1979 (3 сесія) |
| |
Палац Діоклетіана у Вікісховищі |
Історія
Імператор Діоклетіан в 293 році розділив Римську імперію на чотири області, створивши так звану тетрархію. Сам Діоклетіан взяв собі Малу Азію і Балкани, а інша імперія була розділена між трьома співправителями. Столицею Діоклетіана стала Нікомедія на березі Мармурового моря, але вже через два роки після розділу, він взявся за будівництво розкішної резиденції поруч зі своїм рідним містом Солін на території колишньої грецької колонії Аспалатос на узбережжі Адріатики. Будівництво було завершено незадовго до зречення імператора у 305 році. Після зречення Діоклетіан пішов з великої політики і залишок життя прожив у своєму палаці, займаючись садівництвом.
Пізніше на велику територію в межах стін палацу стали переселятися жителі міста, для яких палац став захистом від варварів. Ансамбль був сильно перебудований, майже все внутрішнє оздоблення не збереглося. Поступово на території палацу і навколо нього виросло місто Спліт. Розташований в палаці мавзолей Діоклетіана був перебудований в християнський собор. Підвали палацу під час реконструкції порту Спліта в кінці XVI століття були пристосовані під торгові склади. Палац був по суті заново відкритий британським архітектором Робертом Адамом, який видав його докладний опис у 1764 році. Адам переніс в британську архітектурну практику , досліджені ним у Спалато.
Перед Другою світовою війною англійська письменниця , що подорожувала по Югославії, відзначала, що в будинках, збудованих в межах палацових стін, мешкало 9 000 осіб, п'ята частина населення міста. Зараз палацовий комплекс займає більшу частину історичного центру Спліта, всередині нього розташовані житлові будинки, ресторани, магазини та готелі.
Наприкінці III ст. в місті Сполатто (Спліт) до імператора Діоклетіана будують палац, який зберігав у своєму плануванню регулярні риси римського військового табору, але вже починав походити і на укріплений феодальний замок раннього романського періоду. Для його архітектури характерні сильно укріплені бастіони, глухі стіни, добре укріплені ворота.
Палац Діоклетіана — це величезний палацовий комплекс, в основу якого покладено принцип планування римського військового табору. Зовнішні стіни палацу були одночасно фортечними стінами з вежами та брамою. У внутрішній частині комплексу були розплановані оформлені портиками вулиці і розташовувалися різні споруди — корпуси для гвардії, харчової склад, чотириколонний храм, мавзолей Діоклетіана, круглий всередині і восьмигранний зовні. Новим архітектурним мотивом стало застосування в палаці Діоклетіана аркади на колонах, а не на стовпах, як це було раніше. Цей тип аркади був широко використаний в архітектурі наступних епох.
Ансамбль займає площу близько 3 гектарів землі. Свого часу його обнесли потужними стінами висотою до 20 метрів, на яких розташовувалися 15 веж, з них на сьогоднішній момент збереглося всього 3. Для водопостачання палацу був побудований окремий акведук.
Дві головні вулиці міста під прямим кутом перетинаються у внутрішньому дворі палацу, його південний фасад виходив до морського затоки, поруч розташовувалися покої імператора. Крім того, тут знаходився парадний зал і вестибюль з куполом, храми Юпітера, Венери і Кібели, а також мавзолей імператора. На сьогоднішній день зберігся тільки мавзолей, перебудований в собор, і храм Юпітера, що перетворився в баптистерій.
Побудована за типом військового табору, вона мала злегка трапецієподібний план зі сторонами 157,5Х150, 95Х191, 25X192,1 м (по внутрішньому периметру). Фортецю захищали вежі: квадратні по кутах і уздовж стін і восьмикутні біля воріт в середині кожної сторони, крім південної, що виходила на море. Ворота з'єднували вулиці — кардо і декуманус, обрамлені портиками.
У північно-західному квадраті фортеці розміщувалися казарми імператорської гвардії і сад, а в північно-східному - провіантських склади, стайні і служби. Палац з площею перед ним займав південну половину. Трохи пізніше на площі зліва від входу до палацу був побудований величний мавзолей Діоклетіана, а праворуч — дві ротонди, виявлені розкопками, і невеликий храм Зевса. Щоб приховати диспропорцію, в розмірах цих протиставлені один одному будівель був ужитий незвичайний до цього прийом: по обидва боки вулиці, що з'єднувала Золоті ворота з палацом, були зведені на ступінчастому підставі колонади, перекриті арками.
Їх інтерколумнії були до половини висоти закладені. Вхідні отвори були лише по осі мавзолею і храму. Так утворився парадний підхід до імператорської резиденції. Вхід до палацу поставав в перспективі колонад. Чотири колонний портик на високому подіумі нагадував фасад храму.
Портик був чудовою архітектурною рамкою, в якій поступово, у міру просування урочистій процесії з глибини парадного залу, лежачого по осі палацу, перед натовпом придворних і варти виникала постать обожнюваного імператора, як би виділена центральною аркою — символом небесного зводу. На головній осі палацу, що лежала на продовженні кардо, знаходився парадний круглий вестибюль з нішами і протяжний церемоніальний зал з виходом на відкриту до моря галерею. Галерея розташовувалася поверх фортечної стіни і мала сходи до виходу на пристань. Тут вже цілком склався той комплекс палацових залів, що складався з — церемоніального залу-консисторія, який відповідав вимогам ритуалу імператорського культу. Цей комплекс почав намічатися ще в палаці Флавіїв (лоджія-трибуна і тронний зал). У південно-західній половині палацу містилися апартаменти імператора, терми і велика бібліотека; ядром південно-східної половини був багатокутний трикліній. Палац Діоклетіана був пам'ятником перехідного періоду. Що став суворішим спосіб життя зумовив втрату цілого ряду приміщень, що раніше входили до складу палацу і зближує його з віллою. Разом з тим ускладнився під впливом східних традицій ритуал імператорського культу зажадав створення відповідного парадного центру палацу. Римські принципи планування поєднувалися в палаці Діоклетіана зі східними архітектурними деталями — антаблементом, згинається за формою арочного прольоту в центрі фасаду палацу і на південному фасаді фортеці; типовими для зодчества східних провінцій арочними колонадами; прикрашає ворота аркатурою з тонкими колонками на кронштейнах; сирійськими профільованими архівольтами розвантажувальних арок над воротами і глибокої площинний різьбленням, що покриває архітектурні деталі. Багато з них були сприйняті і розвинені зодчеством наступних епох і увійшли в число основних засобів вираження архітектури. Завершуючи розвиток римського типу імператорського житла, палац Діоклетіана в той же час став і прообразом палаців наступних часів.
Архітектура
Палац прямокутної форми займає площу близько 3 гектарів. Він був обнесений могутніми стінами заввишки до 20 метрів з п'ятнадцятьма вежами (зараз збереглися три) . Внутрішній двір під прямим кутом перетинають дві головні вулиці. Південний фасад з колонадою виходив до морської затоки, до нього примикали імператорські покої. Також палац включав парадний зал, вестибюль з куполом, імператорський мавзолей, храми Юпітера, Кібели і Венери. Дотепер збереглися тільки мавзолей, перебудований у католицький собор, і храм Юпітера, перебудований у баптистерій.
Палац в основному побудований з цегли, привезеної з острова Брач вапняка і видобутого в довколишніх річках туфу. Мармур був доставлений з Мармари, з Єгипту були привезені гранітні колони і сфінкси.
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
- C. Michael Hogan (6 жовтня 2007). Diocletian's Palace. The Megalithic Portal. Архів оригіналу за 1 квітня 2012. Процитовано 7 червня 2009.
- Croatia Traveller: Diocletian’s Palace
- Фёдорова Е. В. Императорский Рим в лицах (рос.)
- Максаковский В. П. Всемирное культурное наследие, М.:Агентство «Издательский сервис», 2000 (рос.)
- West, Rebecca. Black lamb and grey falcon. — Penguin Classics, 1994. — С. 143. — .
- Susan Pigg (3 ноября 2007). Winds of change. Toronto Star. Архів оригіналу за 1 квітня 2012. Процитовано 6 червня 2009.
- Tomislav Marasovic Diocletian’s Palace
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Палац Діоклетіана
- Роберт Адам Ruins of the Palace of the Emperor Diocletian at Spalatro in Dalmatia
- Historical Complex of Split with the Palace of Diocletian
- Кулик Владислава Євгенівна. Реферат "Палац Діоклетіана у Спліті", НУ "ЛП", інститут архітеткури
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 43 30 29 pn sh 16 26 18 sh d 43 50806 pn sh 16 43833 sh d 43 50806 16 43833 Palac Diokletiana horv Dioklecijanova palaca palac v Spliti Horvatiya pobudovanij rimskim imperatorom Diokletianom sho praviv z 284 po 305 rik n e Palac Diokletiana vvazhayetsya najbilsh zberezhenim palacom periodu Rimskoyi imperiyi Z 1979 roku palac razom z istorichnim centrom Splita ye ob yektom Svitovoyi spadshini YuNESKO Palac DiokletianaIstorichnij centr mista Split i palac Diokletiana Historical Complex of Split with the Palace of Diocletian Svitova spadshinaPalac Diokletiana43 30 29 pn sh 16 26 18 sh d 43 50805555558377336 pn sh 16 43833333336077729 sh d 43 50805555558377336 16 43833333336077729Krayina HorvatiyaTip KulturnijKriteriyi ii iii ivOb yekt 97Region Yevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 1979 3 sesiya Palac Diokletiana u VikishovishiIstoriyaImperator Diokletian v 293 roci rozdiliv Rimsku imperiyu na chotiri oblasti stvorivshi tak zvanu tetrarhiyu Sam Diokletian vzyav sobi Malu Aziyu i Balkani a insha imperiya bula rozdilena mizh troma spivpravitelyami Stoliceyu Diokletiana stala Nikomediya na berezi Marmurovogo morya ale vzhe cherez dva roki pislya rozdilu vin vzyavsya za budivnictvo rozkishnoyi rezidenciyi poruch zi svoyim ridnim mistom Solin na teritoriyi kolishnoyi greckoyi koloniyi Aspalatos na uzberezhzhi Adriatiki Budivnictvo bulo zaversheno nezadovgo do zrechennya imperatora u 305 roci Pislya zrechennya Diokletian pishov z velikoyi politiki i zalishok zhittya prozhiv u svoyemu palaci zajmayuchis sadivnictvom Piznishe na veliku teritoriyu v mezhah stin palacu stali pereselyatisya zhiteli mista dlya yakih palac stav zahistom vid varvariv Ansambl buv silno perebudovanij majzhe vse vnutrishnye ozdoblennya ne zbereglosya Postupovo na teritoriyi palacu i navkolo nogo viroslo misto Split Roztashovanij v palaci mavzolej Diokletiana buv perebudovanij v hristiyanskij sobor Pidvali palacu pid chas rekonstrukciyi portu Splita v kinci XVI stolittya buli pristosovani pid torgovi skladi Palac buv po suti zanovo vidkritij britanskim arhitektorom Robertom Adamom yakij vidav jogo dokladnij opis u 1764 roci Adam perenis v britansku arhitekturnu praktiku doslidzheni nim u Spalato Pered Drugoyu svitovoyu vijnoyu anglijska pismennicya sho podorozhuvala po Yugoslaviyi vidznachala sho v budinkah zbudovanih v mezhah palacovih stin meshkalo 9 000 osib p yata chastina naselennya mista Zaraz palacovij kompleks zajmaye bilshu chastinu istorichnogo centru Splita vseredini nogo roztashovani zhitlovi budinki restorani magazini ta goteli Naprikinci III st v misti Spolatto Split do imperatora Diokletiana buduyut palac yakij zberigav u svoyemu planuvannyu regulyarni risi rimskogo vijskovogo taboru ale vzhe pochinav pohoditi i na ukriplenij feodalnij zamok rannogo romanskogo periodu Dlya jogo arhitekturi harakterni silno ukripleni bastioni gluhi stini dobre ukripleni vorota Palac Diokletiana ce velicheznij palacovij kompleks v osnovu yakogo pokladeno princip planuvannya rimskogo vijskovogo taboru Zovnishni stini palacu buli odnochasno fortechnimi stinami z vezhami ta bramoyu U vnutrishnij chastini kompleksu buli rozplanovani oformleni portikami vulici i roztashovuvalisya rizni sporudi korpusi dlya gvardiyi harchovoyi sklad chotirikolonnij hram mavzolej Diokletiana kruglij vseredini i vosmigrannij zovni Novim arhitekturnim motivom stalo zastosuvannya v palaci Diokletiana arkadi na kolonah a ne na stovpah yak ce bulo ranishe Cej tip arkadi buv shiroko vikoristanij v arhitekturi nastupnih epoh Ansambl zajmaye ploshu blizko 3 gektariv zemli Svogo chasu jogo obnesli potuzhnimi stinami visotoyu do 20 metriv na yakih roztashovuvalisya 15 vezh z nih na sogodnishnij moment zbereglosya vsogo 3 Dlya vodopostachannya palacu buv pobudovanij okremij akveduk Dvi golovni vulici mista pid pryamim kutom peretinayutsya u vnutrishnomu dvori palacu jogo pivdennij fasad vihodiv do morskogo zatoki poruch roztashovuvalisya pokoyi imperatora Krim togo tut znahodivsya paradnij zal i vestibyul z kupolom hrami Yupitera Veneri i Kibeli a takozh mavzolej imperatora Na sogodnishnij den zberigsya tilki mavzolej perebudovanij v sobor i hram Yupitera sho peretvorivsya v baptisterij Pobudovana za tipom vijskovogo taboru vona mala zlegka trapeciyepodibnij plan zi storonami 157 5H150 95H191 25X192 1 m po vnutrishnomu perimetru Fortecyu zahishali vezhi kvadratni po kutah i uzdovzh stin i vosmikutni bilya vorit v seredini kozhnoyi storoni krim pivdennoyi sho vihodila na more Vorota z yednuvali vulici kardo i dekumanus obramleni portikami U pivnichno zahidnomu kvadrati forteci rozmishuvalisya kazarmi imperatorskoyi gvardiyi i sad a v pivnichno shidnomu proviantskih skladi stajni i sluzhbi Palac z plosheyu pered nim zajmav pivdennu polovinu Trohi piznishe na ploshi zliva vid vhodu do palacu buv pobudovanij velichnij mavzolej Diokletiana a pravoruch dvi rotondi viyavleni rozkopkami i nevelikij hram Zevsa Shob prihovati disproporciyu v rozmirah cih protistavleni odin odnomu budivel buv uzhitij nezvichajnij do cogo prijom po obidva boki vulici sho z yednuvala Zoloti vorota z palacom buli zvedeni na stupinchastomu pidstavi kolonadi perekriti arkami Yih interkolumniyi buli do polovini visoti zakladeni Vhidni otvori buli lishe po osi mavzoleyu i hramu Tak utvorivsya paradnij pidhid do imperatorskoyi rezidenciyi Vhid do palacu postavav v perspektivi kolonad Chotiri kolonnij portik na visokomu podiumi nagaduvav fasad hramu Portik buv chudovoyu arhitekturnoyu ramkoyu v yakij postupovo u miru prosuvannya urochistij procesiyi z glibini paradnogo zalu lezhachogo po osi palacu pered natovpom pridvornih i varti vinikala postat obozhnyuvanogo imperatora yak bi vidilena centralnoyu arkoyu simvolom nebesnogo zvodu Na golovnij osi palacu sho lezhala na prodovzhenni kardo znahodivsya paradnij kruglij vestibyul z nishami i protyazhnij ceremonialnij zal z vihodom na vidkritu do morya galereyu Galereya roztashovuvalasya poverh fortechnoyi stini i mala shodi do vihodu na pristan Tut vzhe cilkom sklavsya toj kompleks palacovih zaliv sho skladavsya z ceremonialnogo zalu konsistoriya yakij vidpovidav vimogam ritualu imperatorskogo kultu Cej kompleks pochav namichatisya she v palaci Flaviyiv lodzhiya tribuna i tronnij zal U pivdenno zahidnij polovini palacu mistilisya apartamenti imperatora termi i velika biblioteka yadrom pivdenno shidnoyi polovini buv bagatokutnij triklinij Palac Diokletiana buv pam yatnikom perehidnogo periodu Sho stav suvorishim sposib zhittya zumoviv vtratu cilogo ryadu primishen sho ranishe vhodili do skladu palacu i zblizhuye jogo z villoyu Razom z tim uskladnivsya pid vplivom shidnih tradicij ritual imperatorskogo kultu zazhadav stvorennya vidpovidnogo paradnogo centru palacu Rimski principi planuvannya poyednuvalisya v palaci Diokletiana zi shidnimi arhitekturnimi detalyami antablementom zginayetsya za formoyu arochnogo prolotu v centri fasadu palacu i na pivdennomu fasadi forteci tipovimi dlya zodchestva shidnih provincij arochnimi kolonadami prikrashaye vorota arkaturoyu z tonkimi kolonkami na kronshtejnah sirijskimi profilovanimi arhivoltami rozvantazhuvalnih arok nad vorotami i glibokoyi ploshinnij rizblennyam sho pokrivaye arhitekturni detali Bagato z nih buli sprijnyati i rozvineni zodchestvom nastupnih epoh i uvijshli v chislo osnovnih zasobiv virazhennya arhitekturi Zavershuyuchi rozvitok rimskogo tipu imperatorskogo zhitla palac Diokletiana v toj zhe chas stav i proobrazom palaciv nastupnih chasiv ArhitekturaPalac pryamokutnoyi formi zajmaye ploshu blizko 3 gektariv Vin buv obnesenij mogutnimi stinami zavvishki do 20 metriv z p yatnadcyatma vezhami zaraz zbereglisya tri Vnutrishnij dvir pid pryamim kutom peretinayut dvi golovni vulici Pivdennij fasad z kolonadoyu vihodiv do morskoyi zatoki do nogo primikali imperatorski pokoyi Takozh palac vklyuchav paradnij zal vestibyul z kupolom imperatorskij mavzolej hrami Yupitera Kibeli i Veneri Doteper zbereglisya tilki mavzolej perebudovanij u katolickij sobor i hram Yupitera perebudovanij u baptisterij Palac v osnovnomu pobudovanij z cegli privezenoyi z ostrova Brach vapnyaka i vidobutogo v dovkolishnih richkah tufu Marmur buv dostavlenij z Marmari z Yegiptu buli privezeni granitni koloni i sfinksi Primitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku C Michael Hogan 6 zhovtnya 2007 Diocletian s Palace The Megalithic Portal Arhiv originalu za 1 kvitnya 2012 Procitovano 7 chervnya 2009 Croatia Traveller Diocletian s Palace Fyodorova E V Imperatorskij Rim v licah ros Maksakovskij V P Vsemirnoe kulturnoe nasledie M Agentstvo Izdatelskij servis 2000 ros West Rebecca Black lamb and grey falcon Penguin Classics 1994 S 143 ISBN 0140188479 Susan Pigg 3 noyabrya 2007 Winds of change Toronto Star Arhiv originalu za 1 kvitnya 2012 Procitovano 6 chervnya 2009 Tomislav Marasovic Diocletian s PalacePosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Palac Diokletiana Robert Adam Ruins of the Palace of the Emperor Diocletian at Spalatro in Dalmatia Historical Complex of Split with the Palace of Diocletian Kulik Vladislava Yevgenivna Referat Palac Diokletiana u Spliti NU LP institut arhitetkuri