Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Трогір (хорв. Trogir, грец. Tragurion, лат. Tragurium, італ. Trau) — історичне місто в Хорватії, в області Далмації, належить до Сплітсько-Далматинської жупанії. Засноване давньогрецькими колоністами з острова Вис (острів) у ІІІ столітті до н. е. В Центральній Європі вважається найкраще збереженим романсько-готичним містом. Замок і вежі, оточені мурами, складають історичний центр Трогіра, який з 1997 року занесено до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО..
| Трогір Trogir | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 43°53′ пн. ш. 16°25′ сх. д. / 43.883° пн. ш. 16.417° сх. д.Координати: 43°53′ пн. ш. 16°25′ сх. д. / 43.883° пн. ш. 16.417° сх. д. | |||||
| Країна |  Хорватія | ||||
| Регіон | Сплітсько-Далматинська жупанія | ||||
| Район | муніципалітет | ||||
| Площа | 39,10 км² | ||||
| Населення | 10923 (2011) | ||||
| Агломерація | 13192 (2011) | ||||
| Висота НРМ | 0 м | ||||
| Назва мешканців | італ. traurini | ||||
| Міста-побратими | d, Синь, Лучера, Фатерштеттен, d[1], Русе, Охрид (2011)[2], Ялова (14 листопада 2011) | ||||
| День міста | 14 листопада | ||||
| Телефонний код | (385) 021 | ||||
| Часовий пояс | (Хорватія) | ||||
| GeoNames | 3188762 | ||||
| OSM | r10479832 ·R | ||||
| Поштові індекси | 21220 | ||||
| Міська влада | |||||
| Мер міста | Анте Біліч(СДПХ) | ||||
| Вебсайт | trogir.hr | ||||
| Мапа | |||||
  Трогір Трогір (Хорватія) | |||||
| | |||||
| | |||||
 Трогір у Вікісховищі | |||||
| Трогір | |
|---|---|
| Історичний центр міста Трогір Historic City of Trogir | |
| Світова спадщина | |
 Трогір | |
| 43°31′ пн. ш. 16°15′ сх. д. / 43.517° пн. ш. 16.250° сх. д. | |
| Країна |  Хорватія |
| Тип | Культурний |
| (Критерії) | ii, iv |
| Об'єкт № | 810 |
| Регіон | Європа і Північна Америка |
| Зареєстровано: | 1997 (21 сесія) |
| Трогір у Вікісховищі | |
Найзначущішою пам'яткою є Собор Св. Лаврентія, портал західних воріт якого виготовив далматинський скульптор і архітектор Майстер Радован. Трогір розташований на березі Каштеланської затоки Адріатичного моря на острові між островом Чіово і материком, із яким сполучений кам'яним мостом. Трогір захоплює відвідувачів культурно-історичними пам'ятками, вузькими вуличками та зібранням творів мистецтва, серед яких чимало шедеврів.
Історія
Назва міста походить від грецького слова «траг» (козел). Так само як назва сусіднього острова Буа походить від грецького слова «voua» (стадо великої рогатої худоби).
Місто було засноване грецькими колоністами з острова Віс у III столітті до н. е., але швидко перетворилося на великий порт доримського періоду. Раптовий розквіт Салони позбавив Трогір його значення. Під час великого переселення слов'ян громадяни зруйнованої Салони втікали в Трогір. Із ІХ століття Трогір підкорився хорватським правителям. В ХІ столітті у місті була заснована єпархія, що проіснувала до 1828 року, а сьогодні — це частина Римо-католицької архієпископії Спліт-Макарської. В 1107 році, після приходу угорсько-хорватського короля Коломана, Трогір отримав свою автономію. 1123 року Трогір був завойований і майже повністю зруйнований мусульманами. Проте за короткий період місто відновилося і в XII і XIII століттях навіть пережило економічне піднесення. У 1242 році угорський король Бела IV переховувався у Трогірі від татар.
У XIII і XIV століттях найчастіше обиралися герцогами Трогіра члени сім'ї Шубичів, а Младен III (1348), згідно з написом на могильній плиті в соборі Трогіра, був одним із найвидатніших Шубичів, що правив містом.
У 1420 році почався період довгострокового венеційського правління. Після падіння Венеції в 1797 році Трогір став частиною імперії Габсбургів, яка управляла містом до 1918 року, за винятком французької окупації з 1806 по 1814 рік. Після Першої світової війни Трогір разом з Хорватією став частиною єдиної держави словенців, хорватів і сербів, а потім Королівства Югославія. У цей період італійські громадяни, до 1918 року правлячий клас і майже половина населення були змушені виїхати до Італії. Під час Другої світової війни Трогір був окупований Італією і згодом звільнений в 1944 році. З того часу він належав до Югославії, а з 1991 року — до Хорватії.
Населення
Населення громади за даними перепису 2011 року становило 13192 осіб, 1 з яких назвала рідною українську мову. Населення самого міста становило 10923 осіб.
Динаміка чисельності населення громади:
Динаміка чисельності населення міста:
Населені пункти
Крім міста Трогір, до громади також входять:
Клімат
Середня річна температура становить 15,86 °C, середня максимальна — 28,56 °C, а середня мінімальна — 3,42 °C. Середня річна кількість опадів — 758 мм.
| Клімат міста | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
| Середній максимум, °C | 11,90 | 12,23 | 14,70 | 17,88 | 22,88 | 26,85 | 28,56 | 28,44 | 24,30 | 19,89 | 14,83 | 11,67 | |
| Середня температура, °C | 7,65 | 8,00 | 10,48 | 13,65 | 18,64 | 22,63 | 25,51 | 25,36 | 21,23 | 16,82 | 11,77 | 8,61 | |
| Середній мінімум, °C | 3,42 | 3,75 | 6,25 | 9,41 | 14,41 | 18,40 | 22,45 | 22,30 | 18,17 | 13,77 | 8,71 | 5,54 | |
| Норма опадів, мм | 68 | 58 | 65 | 66 | 53 | 46 | 29 | 44 | 68 | 81 | 97 | 83 | |
| Середньомісячна швидкість вітру, м/с | 3.28 | 3.45 | 3.54 | 3.30 | 2.90 | 2.64 | 2.70 | 2.56 | 2.86 | 3.00 | 3.67 | 3.59 | |
| Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день | 5458 | 8189 | 11895 | 16522 | 20564 | 23300 | 24703 | 21770 | 16110 | 10439 | 5904 | 4649 | |
| Джерело: | |||||||||||||
Видатні архітектурні пам'ятки
На єдиній площі старого міста, Trg Ivana Pavla II, розташовані унікальні архітектурні споруди:
- Кафедральний собор святого Лаврентія (Katedrala sv. Lovre). Будівництво собору розпочалося в 1213 році, і тривало до XVI століття. Всі найкращі роботи було зроблено близько 1240 року, коли місцевий майстер Радован виготовив різьблений портал небаченої краси, залишивши під ним сміливий, але цілком заслужений підпис: «Кращий у своїй справі». У майстра і справді був привід для гордості: в портал він вклав не лише добру половину біблійних сюжетів, а й епізоди повсякденного життя середньовічного міста, також вирізьбив календар, де кожна пора року представлена характерним родом занять — наприклад, виготовленням вина або збором урожаю.
- Собор святого Лаврентія має тринефне романське планування, що походить з XIII ст., але інтер'єри і дзвіниця виконані в XV—XVI ст. і поєднують готику і Ренесанс. Усередині споруди є унікальні різьблені дерев'яні хори роботи місцевого майстра (він же добудовував знаменитий собор в Шибенику), а також каплиця Іоанна Трогірського того ж автора з кам'яними скульптурами і барельєфами. Каплиця, хоч і збудована у XV столітті, має багато елементів античного мистецтва, оскільки будувалася за зразком баптистерія у Спліті, переробленого з римського храму Юпітера. Власний баптистерій трогірського собору (зліва від входу) виконаний у схожій манері, але оформлений скромніше. Все це разом виглядає досить органічно, хоча являє собою разючий і наочний контраст між романським стилем і Ренесансом.
- Ратуша (Gradska palača), Trg Ivana Pavla II. Трогіра — це сувора триповерхова будівля XV століття, що була значно перебудована в XIX ст. Сама пам'ятка не особливо відрізняється від інших ратуш Далмації та Адріатичного узбережжя, але деяку родзинку їй надає внутрішній двір із надзвичайними кам'яними сходами і гербами міської знаті.
- Ложа (Loža) - ще один унікальний артефакт цього старого венеційського міста. Тут проходили важливі світські події та судові засідання, тут виголошувалися князівські укази. Історія будівництва трогірської ложі ще добре не досліджена. Відомо, що існувала якась будівля на цьому місці вже в XIV столітті, а сучасну ложу побудовано, швидше за все, в 1470-х рр. Також відомо, що частину несучих колон лоджії взяли з античних руїн, звідки походять вигадливі капітелі. Всередині ложі знаходиться досить дивний барельєф роботи Миколи Фірентінаца: прекрасно збереглися фігури місцевих святих і алегоричне зображення справедливості, але не зберігся центральний елемент барельєфу — лев, що символізував Венецію. Він був знищений 1932 року на знак протесту проти італійського націоналізму. Відновлювати лева не стали, натомість прикрасили лоджію іншим барельєфом, що зображує хорватського пана Петра Беріславича, який боровся в основному з турками, але і Венецію недолюблював. Сьогодні Ложа постійно відкрита, в ній часто влаштовують концерти та інші заходи.
- Церква святого Себастіана (Crkva sv. Sebastijana). До Ложі примикає годинникова вежа, з невеликою церквою Святого Себастіана, що її було побудовано в 1470-ті роки за проектом Миколи Фірентінаца. Усередині церкви є маленька, безкоштовна і відкрита весь день експозиція, присвячена жертвам Югославських воєн.
- Костел святого Іоанна Хрестителя (Crkva Sv. Ivana Krstitelja) — це невеликий лаконічний романський храм XIII століття, авторство якого приписують майстру Радовану, який працював над порталом трогірського собору.
- Палац Чипіко (Stara palača Ćipiko) — це найгарніша громадська будівля міста. Палац знатного роду Чипіко відомий ще з XIII століття, але свого сучасного вигляду набув у другій половині XV ст. одночасно зі спорудження інших будівель на тій же площі. Найдивовижніший елемент палацу — готичні вікна на фасаді, декоровані так, що і готики в них майже не залишилося. У дворику палацу Чипіко знаходяться старовинні сходи з галереєю, де можна вільно прогулятися і краще зрозуміти, як були влаштовані такі палаци зсередини
- Північні ворота (Sjeverna (kopnena) gradska vrata). Ворота датуються 1660 роком з подальшою розбудовою 1763-го, прикрашені венеційським левом і статуєю покровителя міста св. Івана Урсіні (Іоанна Трогірського).
- Церква Богоматері Кармельської (Crkva Gospe od Karmela). Невеличка церква XVII—XVIII ст. Розташована в північній частині старого міста.
- Церква св. Петра (Crkva sv. Petra). Вбудована в тісні квартали і вузенькі провулки церква має готичну основу (XV століття) і бароковий інтер'єр. Над входом у церкву розташована унікальна скульптура.
- Церква всіх Святих (Crkva sv. Svetih). Свою звичайну та просту архітектуру ця церква компенсує великою кількістю сувенірних крамничок та інших туристичних цікавинок.
- Південні (морські) ворота (Južna (morska) vrata). Ці ворота, побудовані в 1593 році, і вони масивніші і старші північних. Крім того, вони зберегли оригінальні дерев'яні стулки. Із зовнішнього боку, праворуч від воріт, є невеликий павільйон — мала лоджія, в якій подорожні могли переночувати і дочекатися світанку, тому що на ніч ворота закривалися.
- Бенедиктинський монастир Святого Миколая (Benediktinski samostan Sv. Nikole). Монастир XI століття непогано виглядає з боку, а ось зсередини він пройшов повну барокову реконструкцію. Зараз в ньому розміщена колекція релігійного мистецтва, де також показують знайдений в місті античний барельєф (III в. Н.е.) із зображенням Кайроса — грецького бога можливостей.
- Домініканський монастир (Crkva i samostan sv. Dominika). Оточена пальмами венеційська дзвіниця — це однонефна церква XIV століття, над входом в яку красується барельєф із зображенням Мадонни з немовлям і в компанії з трогірським єпископом. Всередині будівлі є надгробок Шімун і Івана Соботи («Оплакування») роботи Миколи Фірентінац, а також симпатичний дворик (клуатр).
- Фортеця Камерленго (Kaštel Kamerlengo). Назва фортеці не випадкова: Камерлінгами звали венеційських намісників, а будували майже всі укріплення хорватського узбережжя саме венеційці. Пік фортифікаційного будівництва припав на XV століття, коли Венеція встановила контроль над східним берегом Адріатичного моря. Стіни фортеці непогано збереглися і представляють собою характерні укріплення тих часів, коли саме таким чином ще вдавалося захиститися від ворога: головне було побудувати товстіші та вищі укріплення.
- Вежа святого Марка (Kula sv. Marka). Ця архітектурна споруда стоїть осторонь і виглядає дещо незграбно — це ще одна частина міських укріплень XV століття.
- Глорієтта Мармонтов (Spomenik francuskog maršala Marmonta). На березі, між фортецею і вежею святого Марка розташована шестикутна альтанка в античному стилі, що збудована ще в 1809 році за вказівкою французької влади. Легенда свідчить, що будівництво альтанки профінансував особисто мер міста, оскільки не виконати вказівку зверху він не міг, а збирати гроші з розорених війною жителів — не наважувався. Подейкують також, що всередині альтанки планувалося встановити статую Наполеона, але його скинули раніше, ніж знайшлися кошти на пам'ятник. Коли французьку окупацію було знято, то будівлю назвали альтанкою Мормонт, на ім'я Огюста Мормонт, колишнього губернатора Далмації за правління Наполеона.
- Дзвіниця церкви святого Михайла (Zvonik crkve sv. Mihovila) — це ще одна венеційська дзвіниця — остання, що залишилася від середньовічного бенедиктинського монастиря, зруйнованого в 1944 році бомбардуваннями союзників.
- Мотель Слеме (Motel Sljeme / Motel Solini / Motel Trogir) — маловідомий пам'ятник югославського постмодернізму. Будинки мотелю — це шість приміщень що стоять в ряд і адміністративний корпус — були побудовані в середині 1960-х за проектом , знаменитого своїм радикальним підходом до форми, а в 2015 році цю архітектурну споруду взято під державну охорону як об'єкт культурної спадщини. Відомо також, що мотель побудований під впливом американського кінематографа і замислювався так, щоб прибуваючі в Трогір туристи бачили рухому картинку, ніби в кіно. На хорватському узбережжі чимало таких забутих і закинутих пам'яток архітектури, в які місцеві ентузіасти намагаються вдихнути нове життя, влаштовуючи спеціальні екскурсії, присвячені післявоєнній архітектурі Югославії.
Відомі особистості
- Августин Казотич (1260—1323) — хорватський середньовічний єпископ, чернець домініканець.
- Іван Лучич (1604—1679) — хорватський історик.
Див. також
Примітки
- http://varos.harkany.hu/testvervarosaink/trogir
- https://ohrid.gov.mk/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%98%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%81%D0%BA%D0%B8-%D0%B8-%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B8-%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8/#1550493792826-104f2237-49593bde-e13530e7-072b
- UNESCO World Heritage Site: Trogir
- * Назва в офіційному англомовному списку
- . Архів оригіналу за 12 січня 2018.
{{}}: Пропущений або порожній|title=() - Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Процитовано 06 червня 2018.
- Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Процитовано 06 червня 2018.
- (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 06 червня 2018.
- Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology.
- значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
- https://ru.wikivoyage.org/wiki/Трогир.
{{}}: Пропущений або порожній|title=()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Trogir horv Trogir grec Tragurion lat Tragurium ital Trau istorichne misto v Horvatiyi v oblasti Dalmaciyi nalezhit do Splitsko Dalmatinskoyi zhupaniyi Zasnovane davnogreckimi kolonistami z ostrova Vis ostriv u III stolitti do n e V Centralnij Yevropi vvazhayetsya najkrashe zberezhenim romansko gotichnim mistom Zamok i vezhi otocheni murami skladayut istorichnij centr Trogira yakij z 1997 roku zaneseno do spisku ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO Trogir Trogir Istorichnij centr TrogiraIstorichnij centr TrogiraOsnovni dani43 53 pn sh 16 25 sh d 43 883 pn sh 16 417 sh d 43 883 16 417 Koordinati 43 53 pn sh 16 25 sh d 43 883 pn sh 16 417 sh d 43 883 16 417 Krayina HorvatiyaRegion Splitsko Dalmatinska zhupaniyaRajon municipalitetPlosha 39 10 km Naselennya 10923 2011 Aglomeraciya 13192 2011 Visota NRM 0 mNazva meshkanciv ital trauriniMista pobratimi d Sin Luchera Fatershtetten d 1 Ruse Ohrid 2011 2 Yalova 14 listopada 2011 Den mista 14 listopadaTelefonnij kod 385 021Chasovij poyas UTC 1 Horvatiya GeoNames 3188762OSM r10479832 RPoshtovi indeksi 21220 Miska vlada Mer mista Ante Bilich SDPH Vebsajt trogir hr Mapa TrogirTrogir Horvatiya Trogir u Vikishovishi TrogirIstorichnij centr mista Trogir Historic City of Trogir Svitova spadshinaTrogir43 31 pn sh 16 15 sh d 43 517 pn sh 16 250 sh d 43 517 16 250Krayina HorvatiyaTipKulturnijKriteriyiii ivOb yekt 810RegionYevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 1997 21 sesiya Trogir u Vikishovishi Najznachushishoyu pam yatkoyu ye Sobor Sv Lavrentiya portal zahidnih vorit yakogo vigotoviv dalmatinskij skulptor i arhitektor Majster Radovan Trogir roztashovanij na berezi Kashtelanskoyi zatoki Adriatichnogo morya na ostrovi mizh ostrovom Chiovo i materikom iz yakim spoluchenij kam yanim mostom Trogir zahoplyuye vidviduvachiv kulturno istorichnimi pam yatkami vuzkimi vulichkami ta zibrannyam tvoriv mistectva sered yakih chimalo shedevriv IstoriyaNazva mista pohodit vid greckogo slova trag kozel Tak samo yak nazva susidnogo ostrova Bua pohodit vid greckogo slova voua stado velikoyi rogatoyi hudobi Misto bulo zasnovane greckimi kolonistami z ostrova Vis u III stolitti do n e ale shvidko peretvorilosya na velikij port dorimskogo periodu Raptovij rozkvit Saloni pozbaviv Trogir jogo znachennya Pid chas velikogo pereselennya slov yan gromadyani zrujnovanoyi Saloni vtikali v Trogir Iz IH stolittya Trogir pidkorivsya horvatskim pravitelyam V HI stolitti u misti bula zasnovana yeparhiya sho proisnuvala do 1828 roku a sogodni ce chastina Rimo katolickoyi arhiyepiskopiyi Split Makarskoyi V 1107 roci pislya prihodu ugorsko horvatskogo korolya Kolomana Trogir otrimav svoyu avtonomiyu 1123 roku Trogir buv zavojovanij i majzhe povnistyu zrujnovanij musulmanami Prote za korotkij period misto vidnovilosya i v XII i XIII stolittyah navit perezhilo ekonomichne pidnesennya U 1242 roci ugorskij korol Bela IV perehovuvavsya u Trogiri vid tatar U XIII i XIV stolittyah najchastishe obiralisya gercogami Trogira chleni sim yi Shubichiv a Mladen III 1348 zgidno z napisom na mogilnij pliti v sobori Trogira buv odnim iz najvidatnishih Shubichiv sho praviv mistom U 1420 roci pochavsya period dovgostrokovogo venecijskogo pravlinnya Pislya padinnya Veneciyi v 1797 roci Trogir stav chastinoyu imperiyi Gabsburgiv yaka upravlyala mistom do 1918 roku za vinyatkom francuzkoyi okupaciyi z 1806 po 1814 rik Pislya Pershoyi svitovoyi vijni Trogir razom z Horvatiyeyu stav chastinoyu yedinoyi derzhavi slovenciv horvativ i serbiv a potim Korolivstva Yugoslaviya U cej period italijski gromadyani do 1918 roku pravlyachij klas i majzhe polovina naselennya buli zmusheni viyihati do Italiyi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Trogir buv okupovanij Italiyeyu i zgodom zvilnenij v 1944 roci Z togo chasu vin nalezhav do Yugoslaviyi a z 1991 roku do Horvatiyi NaselennyaNaselennya gromadi za danimi perepisu 2011 roku stanovilo 13192 osib 1 z yakih nazvala ridnoyu ukrayinsku movu Naselennya samogo mista stanovilo 10923 osib Dinamika chiselnosti naselennya gromadi Dinamika chiselnosti naselennya mista Naseleni punktiKrim mista Trogir do gromadi takozh vhodyat Arbaniya Divulye Drvenik Malij Drvenik Velikij Mastrinka Plano ZhednoKlimatSerednya richna temperatura stanovit 15 86 C serednya maksimalna 28 56 C a serednya minimalna 3 42 C Serednya richna kilkist opadiv 758 mm Klimat mista Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Serednij maksimum C 11 90 12 23 14 70 17 88 22 88 26 85 28 56 28 44 24 30 19 89 14 83 11 67 Serednya temperatura C 7 65 8 00 10 48 13 65 18 64 22 63 25 51 25 36 21 23 16 82 11 77 8 61 Serednij minimum C 3 42 3 75 6 25 9 41 14 41 18 40 22 45 22 30 18 17 13 77 8 71 5 54 Norma opadiv mm 68 58 65 66 53 46 29 44 68 81 97 83 Serednomisyachna shvidkist vitru m s 3 28 3 45 3 54 3 30 2 90 2 64 2 70 2 56 2 86 3 00 3 67 3 59 Serednomisyachna sonyachna radiaciya kDzh m den 5458 8189 11895 16522 20564 23300 24703 21770 16110 10439 5904 4649 Dzherelo Vidatni arhitekturni pam yatkiNa yedinij ploshi starogo mista Trg Ivana Pavla II roztashovani unikalni arhitekturni sporudi Kafedralnij sobor svyatogo Lavrentiya Katedrala sv Lovre Budivnictvo soboru rozpochalosya v 1213 roci i trivalo do XVI stolittya Vsi najkrashi roboti bulo zrobleno blizko 1240 roku koli miscevij majster Radovan vigotoviv rizblenij portal nebachenoyi krasi zalishivshi pid nim smilivij ale cilkom zasluzhenij pidpis Krashij u svoyij spravi U majstra i spravdi buv privid dlya gordosti v portal vin vklav ne lishe dobru polovinu biblijnih syuzhetiv a j epizodi povsyakdennogo zhittya serednovichnogo mista takozh virizbiv kalendar de kozhna pora roku predstavlena harakternim rodom zanyat napriklad vigotovlennyam vina abo zborom urozhayu Sobor svyatogo Lavrentiya maye trinefne romanske planuvannya sho pohodit z XIII st ale inter yeri i dzvinicya vikonani v XV XVI st i poyednuyut gotiku i Renesans Useredini sporudi ye unikalni rizbleni derev yani hori roboti miscevogo majstra vin zhe dobudovuvav znamenitij sobor v Shibeniku a takozh kaplicya Ioanna Trogirskogo togo zh avtora z kam yanimi skulpturami i barelyefami Kaplicya hoch i zbudovana u XV stolitti maye bagato elementiv antichnogo mistectva oskilki buduvalasya za zrazkom baptisteriya u Spliti pereroblenogo z rimskogo hramu Yupitera Vlasnij baptisterij trogirskogo soboru zliva vid vhodu vikonanij u shozhij maneri ale oformlenij skromnishe Vse ce razom viglyadaye dosit organichno hocha yavlyaye soboyu razyuchij i naochnij kontrast mizh romanskim stilem i Renesansom Ratusha Gradska palaca Trg Ivana Pavla II Trogira ce suvora tripoverhova budivlya XV stolittya sho bula znachno perebudovana v XIX st Sama pam yatka ne osoblivo vidriznyayetsya vid inshih ratush Dalmaciyi ta Adriatichnogo uzberezhzhya ale deyaku rodzinku yij nadaye vnutrishnij dvir iz nadzvichajnimi kam yanimi shodami i gerbami miskoyi znati Lozha Loza she odin unikalnij artefakt cogo starogo venecijskogo mista Tut prohodili vazhlivi svitski podiyi ta sudovi zasidannya tut vigoloshuvalisya knyazivski ukazi Istoriya budivnictva trogirskoyi lozhi she dobre ne doslidzhena Vidomo sho isnuvala yakas budivlya na comu misci vzhe v XIV stolitti a suchasnu lozhu pobudovano shvidshe za vse v 1470 h rr Takozh vidomo sho chastinu nesuchih kolon lodzhiyi vzyali z antichnih ruyin zvidki pohodyat vigadlivi kapiteli Vseredini lozhi znahoditsya dosit divnij barelyef roboti Mikoli Firentinaca prekrasno zbereglisya figuri miscevih svyatih i alegorichne zobrazhennya spravedlivosti ale ne zberigsya centralnij element barelyefu lev sho simvolizuvav Veneciyu Vin buv znishenij 1932 roku na znak protestu proti italijskogo nacionalizmu Vidnovlyuvati leva ne stali natomist prikrasili lodzhiyu inshim barelyefom sho zobrazhuye horvatskogo pana Petra Berislavicha yakij borovsya v osnovnomu z turkami ale i Veneciyu nedolyublyuvav Sogodni Lozha postijno vidkrita v nij chasto vlashtovuyut koncerti ta inshi zahodi Cerkva svyatogo Sebastiana Crkva sv Sebastijana Do Lozhi primikaye godinnikova vezha z nevelikoyu cerkvoyu Svyatogo Sebastiana sho yiyi bulo pobudovano v 1470 ti roki za proektom Mikoli Firentinaca Useredini cerkvi ye malenka bezkoshtovna i vidkrita ves den ekspoziciya prisvyachena zhertvam Yugoslavskih voyen Kostel svyatogo Ioanna Hrestitelya Crkva Sv Ivana Krstitelja ce nevelikij lakonichnij romanskij hram XIII stolittya avtorstvo yakogo pripisuyut majstru Radovanu yakij pracyuvav nad portalom trogirskogo soboru Palac Chipiko Stara palaca Cipiko ce najgarnisha gromadska budivlya mista Palac znatnogo rodu Chipiko vidomij she z XIII stolittya ale svogo suchasnogo viglyadu nabuv u drugij polovini XV st odnochasno zi sporudzhennya inshih budivel na tij zhe ploshi Najdivovizhnishij element palacu gotichni vikna na fasadi dekorovani tak sho i gotiki v nih majzhe ne zalishilosya U dvoriku palacu Chipiko znahodyatsya starovinni shodi z galereyeyu de mozhna vilno progulyatisya i krashe zrozumiti yak buli vlashtovani taki palaci zseredini Pivnichni vorota Sjeverna kopnena gradska vrata Vorota datuyutsya 1660 rokom z podalshoyu rozbudovoyu 1763 go prikrasheni venecijskim levom i statuyeyu pokrovitelya mista sv Ivana Ursini Ioanna Trogirskogo Cerkva Bogomateri Karmelskoyi Crkva Gospe od Karmela Nevelichka cerkva XVII XVIII st Roztashovana v pivnichnij chastini starogo mista Cerkva sv Petra Crkva sv Petra Vbudovana v tisni kvartali i vuzenki provulki cerkva maye gotichnu osnovu XV stolittya i barokovij inter yer Nad vhodom u cerkvu roztashovana unikalna skulptura Cerkva vsih Svyatih Crkva sv Svetih Svoyu zvichajnu ta prostu arhitekturu cya cerkva kompensuye velikoyu kilkistyu suvenirnih kramnichok ta inshih turistichnih cikavinok Pivdenni morski vorota Juzna morska vrata Ci vorota pobudovani v 1593 roci i voni masivnishi i starshi pivnichnih Krim togo voni zberegli originalni derev yani stulki Iz zovnishnogo boku pravoruch vid vorit ye nevelikij paviljon mala lodzhiya v yakij podorozhni mogli perenochuvati i dochekatisya svitanku tomu sho na nich vorota zakrivalisya Benediktinskij monastir Svyatogo Mikolaya Benediktinski samostan Sv Nikole Monastir XI stolittya nepogano viglyadaye z boku a os zseredini vin projshov povnu barokovu rekonstrukciyu Zaraz v nomu rozmishena kolekciya religijnogo mistectva de takozh pokazuyut znajdenij v misti antichnij barelyef III v N e iz zobrazhennyam Kajrosa greckogo boga mozhlivostej Dominikanskij monastir Crkva i samostan sv Dominika Otochena palmami venecijska dzvinicya ce odnonefna cerkva XIV stolittya nad vhodom v yaku krasuyetsya barelyef iz zobrazhennyam Madonni z nemovlyam i v kompaniyi z trogirskim yepiskopom Vseredini budivli ye nadgrobok Shimun i Ivana Soboti Oplakuvannya roboti Mikoli Firentinac a takozh simpatichnij dvorik kluatr Fortecya Kamerlengo Kastel Kamerlengo Nazva forteci ne vipadkova Kamerlingami zvali venecijskih namisnikiv a buduvali majzhe vsi ukriplennya horvatskogo uzberezhzhya same venecijci Pik fortifikacijnogo budivnictva pripav na XV stolittya koli Veneciya vstanovila kontrol nad shidnim beregom Adriatichnogo morya Stini forteci nepogano zbereglisya i predstavlyayut soboyu harakterni ukriplennya tih chasiv koli same takim chinom she vdavalosya zahistitisya vid voroga golovne bulo pobuduvati tovstishi ta vishi ukriplennya Vezha svyatogo Marka Kula sv Marka Cya arhitekturna sporuda stoyit ostoron i viglyadaye desho nezgrabno ce she odna chastina miskih ukriplen XV stolittya Gloriyetta Marmontov Spomenik francuskog marsala Marmonta Na berezi mizh forteceyu i vezheyu svyatogo Marka roztashovana shestikutna altanka v antichnomu stili sho zbudovana she v 1809 roci za vkazivkoyu francuzkoyi vladi Legenda svidchit sho budivnictvo altanki profinansuvav osobisto mer mista oskilki ne vikonati vkazivku zverhu vin ne mig a zbirati groshi z rozorenih vijnoyu zhiteliv ne navazhuvavsya Podejkuyut takozh sho vseredini altanki planuvalosya vstanoviti statuyu Napoleona ale jogo skinuli ranishe nizh znajshlisya koshti na pam yatnik Koli francuzku okupaciyu bulo znyato to budivlyu nazvali altankoyu Mormont na im ya Ogyusta Mormont kolishnogo gubernatora Dalmaciyi za pravlinnya Napoleona Dzvinicya cerkvi svyatogo Mihajla Zvonik crkve sv Mihovila ce she odna venecijska dzvinicya ostannya sho zalishilasya vid serednovichnogo benediktinskogo monastirya zrujnovanogo v 1944 roci bombarduvannyami soyuznikiv Motel Sleme Motel Sljeme Motel Solini Motel Trogir malovidomij pam yatnik yugoslavskogo postmodernizmu Budinki motelyu ce shist primishen sho stoyat v ryad i administrativnij korpus buli pobudovani v seredini 1960 h za proektom znamenitogo svoyim radikalnim pidhodom do formi a v 2015 roci cyu arhitekturnu sporudu vzyato pid derzhavnu ohoronu yak ob yekt kulturnoyi spadshini Vidomo takozh sho motel pobudovanij pid vplivom amerikanskogo kinematografa i zamislyuvavsya tak shob pribuvayuchi v Trogir turisti bachili ruhomu kartinku nibi v kino Na horvatskomu uzberezhzhi chimalo takih zabutih i zakinutih pam yatok arhitekturi v yaki miscevi entuziasti namagayutsya vdihnuti nove zhittya vlashtovuyuchi specialni ekskursiyi prisvyacheni pislyavoyennij arhitekturi Yugoslaviyi Vidomi osobistostiAvgustin Kazotich 1260 1323 horvatskij serednovichnij yepiskop chernec dominikanec Ivan Luchich 1604 1679 horvatskij istorik Div takozhFortecya Kamerlengo Trogirskij statut Muzej sakralnogo mistectva Trogir Primitkihttp varos harkany hu testvervarosaink trogir https ohrid gov mk D0 BF D1 80 D0 B8 D1 98 D0 B0 D1 82 D0 B5 D0 BB D1 81 D0 BA D0 B8 D0 B8 D0 B7 D0 B1 D1 80 D0 B0 D1 82 D0 B8 D0 BC D0 B5 D0 BD D0 B8 D0 B3 D1 80 D0 B0 D0 B4 D0 BE D0 B2 D0 B8 1550493792826 104f2237 49593bde e13530e7 072b UNESCO World Heritage Site Trogir Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Arhiv originalu za 12 sichnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka Perepis naselennya 2011 roku horv Horvatske byuro statistiki Procitovano 06 chervnya 2018 Perepis naselennya 2011 roku Kilkist meshkanciv za ridnoyu movoyu horv Horvatske byuro statistiki Procitovano 06 chervnya 2018 horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 6 bereznya 2019 Procitovano 06 chervnya 2018 Fick S E R J Hijmans 2017 Worldclim 2 New 1 km spatial resolution climate surfaces for global land areas International Journal of Climatology znachennya viznacheno za geografichnimi koordinatami poselennya iz rozdilnoyu zdatnistyu 2 5 https ru wikivoyage org wiki Trogir a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka