Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем Томас Ві льям А йзек То мас англ William Isaac Thomas нар 13 сер

Вільям Томас

Вільям Томас
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Томас.

Ві́льям А́йзек То́мас (англ. William Isaac Thomas; нар. 13 серпня 1863 — пом. 5 грудня 1947) — американський учений, один із засновників американської соціології та соціальної психології. Педагог, професор, доктор філософії. Співпрацюючи з польським соціологом Ф. В. Знанецьким, В. Томас написав інноваційну роботу з етносоціології, соціології міграції «Польський селянин у Європі й Америці». Американський учений сформулював фундаментальний принцип соціології, відомий як теорема Томаса.

Вільям Айзек Томас
William Isaac Thomas
image
Ім'я при народженніангл. William Isaac Thomas
Народився13 серпня 1863(1863-08-13)
Расселл, штат Вірджинія
Помер5 грудня 1947(1947-12-05) (84 роки)
Берклі, штат Каліфорнія
Країнаimage США
Національністьамериканець
Діяльністьсоціолог, письменник, психолог
Alma materУніверситет Теннессі
Галузьсоціологія, соціальна психологія
Заклад (Огайо), Чиказький університет, Нова школа соціальних досліджень, Гарвардський університет
Посадапрофесор
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор філософії
ВчителіВільгельм Вундт
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук
БатькоТадеус Пітер Томас (англ. Thaddeus Peter Thomas)
МатиСара Прайс Томас (англ. Sarah Price Thomas)
У шлюбі зГарієт Парк (англ. Harriet Park), Дороті Свейн Томас (англ. Dorothy Swaine Thomas)
Автографimage
image Вільям Айзек Томас у Вікісховищі

Життєпис

Вільям Томас народився в окрузі Расселл, штат Вірджинія, 13 серпня 1863 року в сім'ї методистського священика німецького походження Тадеуса Пітера Томаса (англ. Thaddeus Peter Thomas) і Сари Прайс Томас (англ. Sarah Price Thomas). Коли він був ще маленьким, його сім'я переїхала до Ноксвіла, де розташований Університет Теннессі, тому що батько хотів поліпшити освітні можливості для своїх дітей.

Навчання

З 1880 року В. Томас вивчає літературу й антикознавство в Університеті Теннессі, де він отримав звання бакалавра мистецтв у 1884 р. та став ад'юнкт-професором з англійської та сучасних мов. У Ноксвіллі він також викладав грецьку, латину, французьку, німецьку мови та природничу історію. В цей же час він зацікавився етнологією та соціальними науками після ознайомлення з працею Г. Спенсера «Принципи соціології».

В 1888 році В. Томас одружився зі своєю першою дружиною Гарієт Парк (англ. Harriet Park). Протягом 1888-1889 років він навчався в Німеччині в Берлінському та Геттінгенському університетах, вивчав класичні та сучасні мови. Під час навчання він також проявив інтерес до етнології та соціології під впливом німецьких учених, таких як , Гейман Штейнталь і Вільгельм Вундт.

Викладацька та наукова діяльність

Після повернення до США у 1889 р., В. Томас викладав у , Огайо, по 1895 рік як професор англійської мови та пізніше соціології.

В 1894 році В. Томас був запрошений викладати соціологію до нещодавно заснованого (1890) Чиказького університету. Наступного року він перейшов до цього вишу на постійній основі для того, щоб навчатися в аспірантурі з соціології й антропології на новому відділенні соціології. Тут він отримав звання доктора філософії в галузі соціології в 1896 році.

Після цього він повернувся до Європи для проведення польових досліджень із різноманітних етнічних та культурних проблем у рамках підготовки до написання порівняльної роботи щодо європейських націй, яку він не завершив. Під час перебування в Європі вчений став цікавитися психологією народів завдяки Вільгельму Вундту та шукав нову методологію вивчення націй та культур. Ще у січні 1896 року В. Томас написав статтю у «Американському журналі соціології» (англ. «The American Journal of Sociology») «Масштаб і метод психології народів» (англ. "The Scope and Method of Folk Psychology"). З американських науковців на нього справили деякий вплив Дж. Г. Мід і Ч. Г. Кулі, хоча він в-основному був незалежним мислителем.

Протягом наступних майже 25 років, В. Томас викладав соціологію та антропологію в Чиказькому університеті, будучи з 1895 року викладачем, із 1896 р. асистентом (англ. assistant professor), із 1900 р. старшим викладачем (англ. associate professor) та професором з 1910 року. Він разом із А. Смолом, Дж. Вінсентом, Ч. Гендерсоном уважається одним із засновників Чиказької соціологічної школи. Протягом 1895-1917 років він також був співредактором «Американського журналу соціології» від першого його випуску до моменту, коли вчений залишив Чикаґо.

В 1907 році науковець опублікував свою першу важливу працю «Стать і суспільство» (англ. «Sex and Society»). Незважаючи на певну тенденційність, ця праця була на той час досить прогресивною.

В 1908 році В. Томас отримав a значний грант від Фонду расової психології Гелен Калвер (англ. Helen Culver Fund for Race Psychology) на дослідження протягом 10 років життя та культури іммігрантів. До 1918 року вчений використовував грантові кошти на поїздки до Європи для вивчення становища східноєвропейських іммігрантських груп. Спочатку він планував вивчення декількох національних груп, проте потім звузив об'єкт дослідження до іммігрантів з Польщі, які сформували найбільшу й найпомітнішу етнічну спільноту в Чикаґо. Для цієї мети американський соціолог вивчив польську мову, опитував членів чиказької польської спільноти та здійснював поїздки до Польщі.

«Польський селянин у Європі й Америці»

image
Обкладинка 1-го тому «Польського селянина у Європі й Америці», видання 1918 р.

В 1913 р. під час однієї з таких поїздок, В. Томас познайомився з польським соціологом Ф. В. Знанецьким, який у той час редагував журнал «Польський емігрант» (пол. Wychodźca polski) та керував організацією, яка представляла інтереси польських емігрантів у Варшаві. Ф. Знанецький асистував американському науковцю у його вивченні організацій, які виявилися цінним ресурсом.

Після початку Першої Світової війни польський соціолог сам залишив Польщу та емігрував до Чикаґо. В. Томас одразу ж залучив Ф. Знанецького до своїх досліджень як асистента. Останній зрештою став співавтором їхньої монументальної праці «Польський селянин у Європі й Америці» (англ. "The Polish Peasant in Europe and America", 1918–1919), яку Л. Козер назвав «самою ранньою важливою віхою американських соціологічних досліджень». У цій праці автори використали біографічний метод для вивчення культури в цілому. Крім того, науковці розробили підхід до розуміння етнічності зокрема, котрий багато в чому випередив свій час і в сучасності по новому відкритий у контексті транснаціональних досліджень міграції. Ця фундаментальна праця позначила початок нового етапу в розвитку соціологічних досліджень і стала класичним зразком дослідження в стилі Чиказької школи.

Арешт

Матеріальному та моральному стану В. Томаса було завдано важкого удару після того, як у 1918 році він був заарештований ФБР за звинуваченням у порушенні закону Манна, або «Закону про перевезення білих рабів», який був прийнятий для боротьби з проституцією. Хоча науковець був виправданий за всіма пунктами звинувачення, його репутація, як ученого, зазнала невиправної шкоди.

Подальша діяльність

Після цього, науковець переїхав до Нью-Йорку та з 1923 по 1928 роки читав лекції в Новій школі соціальних досліджень. Він продовжив свої дослідження завдяки підтримці благодійників і різних установ.

Одним з найбільших внесків ученого до соціологічної науки була його високо оцінена праця «Непристосована дівчинка» (англ. "The Unadjusted Girl", 1923). Саме в ній він почав розробку своєї впливової концепції «визначення ситуації».

В. Томаса було обрано Президентом Американського соціологічного товариства в 1927 р. Він представляв цю організацію у Американській раді наукових товариств (англ. American Council of Learned Societies).

Книга В. Томаса «Дитина в Америці» (англ. "The Child in America", 1928) у співавторстві з його асистенткою-дослідницею Дороті Свейн Томас (англ. Dorothy Swaine Thomas), включила судження, яке стало фундаментальним законом соціології (Теорема Томаса): « Якщо люди визначають ситуації як реальні, останні є реальними за своїми наслідками». В цій праці вчений продовжив розробку своєї концепції «визначення ситуації». Ситуаційний аналіз, у котрому поняття «визначення ситуації» відіграє першочергову роль, застосовувався в ній до вивчення різних конкретних проблем. Поряд з ідеями Дж. Г. Міда, ця концепція пізніше виявилася важливою передумовою постання символічного інтеракціонізму на противагу структурному функціоналізму.

Пізніше В. Томас був членом Американської академії мистецтв і наук, був представником соціології у Раді досліджень соціальних наук (англ. Social Science Research Council) з 1928 по 1932 роки, згодом він став секретарем Комітету особистості та культури у цій організації.

В 1935 році, після розлучення з Гарієт Парк, В. Томас одружився вдруге зі своєю колегою Дороті Свейн Томас, молодшою за нього на 36 років.

У 1936 році П. О. Сорокін, декан соціологічного факультету Гарвардського університету, запросив В. Томаса стати запрошеним професором (англ. visiting lecturer) у цьому виші. Останній прийняв запрошення, проводив різні семінари у Гарварді в 1936–1937 роках.

Залишивши Гарвард, Томас поступово пішов у відставку. Він проживав у Нью-Йорку, Нью-Гейвені та останні роки (1940-1947) у Берклі, Каліфорнія, де й помер 5 грудня 1947 р.

Соціологічні погляди

В. Томас належав до групи, котру часто називають ранньою психологічною школою соціології, поряд з Ф. Г. Ґідінґсом, E. A. Росом, Ч. Г. Кулі й Е. Ферісом. Сам учений ніколи не публікував будь-яких матеріалів з цього питання, проте використовував його як лекційний матеріал. За його власними оцінками, він розробляв два основні напрямки: по-перше, «соціально-психологічні аспекти історії культури або соціальну психологію, яка розглядає раси, нації, класи, групи за інтересами тощо в різних культурних ситуаціях й історичних епохах; а по-друге, розвиток особистості в нормальних, кримінальних і психопатичних осіб відносно культурних ситуацій і конкретних випадків досвіду через вивчення їхніх життєвих історій, які можуть бути викладені у формі автобіографічних, ситуативних досліджень (case-study), безперервних і організованих інтерв'ю тощо. За словами вченого, його наукові інтереси лежали в маргінальних областях, а не в соціології в її тодішньому академічному розумінні.

Також, він увів до наукового обігу немало нових термінів, серед яких „життєва організація“ („life-organization“), „соціальні настанови“ („social attitudes“), „чотири бажання“, „визначення ситуації“. Останнє пізніше стало відомим як „теорема Томаса“: Важливим є те, як актор визначає значення символу, а не те, що символ може означати для соціолога, що досліджує дії актора».

В центрі наукових інтересів В. Томаса — взаємовідносини індивіда та соціальної групи, індивіда та культурних цінностей, закономірностей поведінки індивіда в соціальній ситуації, процеси пристосування індивіда до групи й одних соціальних груп до інших. Американський учений виходив з того, що соціальна теорія повинна вивчати людську поведінку за допомогою шкал і методів, які співставні з методами природничих наук.

Система цінностей як нормативних правил формує, на думку В. Томаса, соціальні інституції, котрі, в свою чергу, призводять до виникнення соціальної організації, вивчення якої вчений вважав предметом соціології, на відміну від соціальної психології як науки про настанови.

Чотири основні бажання людини

Аналізуючи причини та рушійні сили суспільного життя й особистісних настанов людини, американський учений у своїх перших роботах під впливом психоаналізу розробляє вчення про чотири основні бажання людини:

  • нового досвіду;
  • безпеки;
  • визнання;
  • панування.

В підсумку він вважав, що бажання обумовлюються темпераментом. Пізніше в «Польському селянині в Європі й Америці» «бажання» (настанови) трактуються вже як частково біологічні та частково соціальні.

Визначення ситуації

Соціальна ситуація

Ядром теорії В. Томаса є поняття соціальної ситуації, яке включає в себе три взаємопов'язаних елементи:

У книзі «Польський селянин в Європі й Америці» в-основному аналізувалась відповідність другого та третього елементів.

Механізм визначення ситуації

В свої останні роки В. Томас аналізував механізм визначення ситуації. На його думку, засвоєння соціальних норм і цінностей починається з сім'ї та продовжується через школу, закон і церкву. В результаті групові визначення ситуації (цінності) стають «внутрішніми» для всіх членів групи. Коли визначення ситуації індивідом не збігається з груповими цінностями, виникають конфлікти та , котрі стають причинами багатьох хвороб капіталістичного суспільства.

Соціальна поведінка

В 1920-ті роки В. Томас розглядає соціальну поведінку з точки зору «ситуативного» підходу: мотиви поведінки не встановлюються заздалегідь (як «бажання», інстинкти), у відповідності з якими потім описується поведінка, а виявляються під час спостереження та порівняння поведінки в різних ситуаціях. Визначення ситуації на груповому рівні дає уявлення про норми, закони, цінності. Визначення ситуації індивідом, виходячи з його власних настанов і нормативних (ціннісних) приписів групи, свідчить про його пристосовність до неї, про міру конформності індивіда.

Типологія особистостей

Виходячи з цього, разом із Ф. Знанецьким В. Томас розробив типологію особистостей людей за характером їх пристосовності до соціального оточення:

  • міщанський тип (для нього характерні традиційні настанови);
  • богемний (нестійкі та непов'язані настанови, висока пристосовність);
  • творчий (логічно взаємопов'язані між собою настанови та творчі потенції, що обумовлюють оптимальне визначення ситуації).

Вчений стверджував, що розвиток суспільного життя та культури визначається лише творчими особистостями, котрі здатні на винаходи та нововведення. Джерелом прогресу він бачив психологічні якості людей, які обумовлені їхнім темпераментом. «Визначення ситуації» як взаємодія «настанов» і «цінностей», зорієнтоване В. Томасом головним чином на індивідуальну поведінку й є по суті суб'єктивним: «Якщо люди визначають ситуації як дійсні, то вони є дійсними за своїми наслідками». Психологізм у «визначенні ситуації» та людської поведінки взагалі обумовив сумніви вченого щодо можливості «закону» в соціології. Він припускав лише ймовірні припущення, що ґрунтуються на ретельному вивченні ситуації.

Метод соціології

Звідси випливає перевага, яку він надавав використанню інтроспективних методів (аналізу особистих документів, «біограм» — листів, щоденників, автобіографій; включеному спостереженню тощо), що відіграло велику роль у розвитку техніки соціологічного дослідження.

В. Томас узагалі вважається піонером використання біографічного методу в соціальних і міграційних дослідженнях. Він використовував методи польових спостережень, які розробили етнографи раніше для вивчення неграмотних суспільств. Учений широко використовував особисті письмові матеріали як первинні етнографічні джерела і розробив біографічний метод у соціології. Він збирав усні та письмові відомості, використовував газетні звіти, архіви організацій, особисті листи та щоденники.

Роботи вченого, котрі знаменували перехід американської соціології до емпіричних досліджень, вплинули на американську соціологію та соціальну психологію.

Основні наукові праці

  • «Стать і суспільство: дослідження з соціальної психології статі» (англ. "Sex and Society: Studies in the social psychology of sex", 1907);
  • «Зібрання письмових джерел для вивчення соціального походження. Етнологічні матеріали, психологічні погляди, класифіковані й анотовані бібліографії при інтерпретації неграмотного суспільства» (англ. "Source Book for Social Origins. Ethnological materials, psychological standpoint, classified and annotated bibliographies for the interpretation of savage society", 1909);
  • «Польський селянин у Європі й Америці. Монографія по іммігрантських групах» (англ. "The Polish Peasant in Europe and America. Monograph of an immigrant group", у співавторстві з Ф. В. Знанецьким; 1918–1921);
  • «Непристосована дівчинка. Роздуми і погляди на аналіз поведінки» (англ. "The Unadjusted Girl. With Cases and Standpoint for Behavior Analysis", 1923)
  • «Дитина в Америці: Проблеми і програми поведінки»(англ. "The Child in America: Behavior problems and programs", у співавторстві з Д С. Томас; 1928);
  • «Поведінка первісної людини: Вступ до соціальних наук» (англ. "Primitive Behavior: An introduction to the social sciences", 1936).

В. Томас також написав велику кількість статей до «Американського журналу соціології», «Американського журналу» (англ. American Magazine) та інших видань.

Див. також

Примітки

  1. Thomas, William I.; Thomas, Dorothy: The Child in America (Alfred Knopf, 1929, 2nd ed., p. 572.
  2. . Архів оригіналу за 18 травня 2016. Процитовано 7 травня 2016.
  3. Mann, Douglas (2008). A Survey of Modern Social Theory. Canada: Oxford University Press. pp. 181—182. .

Джерела

  • William Isaac Thomas [1] [ 18 травня 2016 у Wayback Machine.].
  • Вильям Исаак Томас [2] [ 26 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
  • Томас (Thomas) Уильям Айзек [3] [ 29 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  • Томас (Thomas) Уильям Айзек [4] [ 1 квітня 2016 у Wayback Machine.]
  • Томас (Thomas) Уильям, Айзек [5] [ 24 лютого 2016 у Wayback Machine.]
  • Томас (Thomas) Уильям, Айзек [6] [ 28 червня 2015 у Wayback Machine.]
  • Уильям Айзек Томас — От этнографа к социальному психологу // Козер Льюис А.. Мастера социологической мысли. Идеи в историческом и социальном контексте / Пер. с англ. Т. И. Шумилиной; Под ред. д. ф. н., проф. И. Б. Орловой. — М.: Норма, 2006. — 528 с. [7] [ 28 вересня 2016 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Tomas Vi lyam A jzek To mas angl William Isaac Thomas nar 13 serpnya 1863 pom 5 grudnya 1947 amerikanskij uchenij odin iz zasnovnikiv amerikanskoyi sociologiyi ta socialnoyi psihologiyi Pedagog profesor doktor filosofiyi Spivpracyuyuchi z polskim sociologom F V Znaneckim V Tomas napisav innovacijnu robotu z etnosociologiyi sociologiyi migraciyi Polskij selyanin u Yevropi j Americi Amerikanskij uchenij sformulyuvav fundamentalnij princip sociologiyi vidomij yak teorema Tomasa Vilyam Ajzek TomasWilliam Isaac ThomasIm ya pri narodzhenniangl William Isaac ThomasNarodivsya13 serpnya 1863 1863 08 13 Rassell shtat VirdzhiniyaPomer5 grudnya 1947 1947 12 05 84 roki Berkli shtat KaliforniyaKrayina SShANacionalnistamerikanecDiyalnistsociolog pismennik psihologAlma materUniversitet TennessiGaluzsociologiya socialna psihologiyaZaklad Ogajo Chikazkij universitet Nova shkola socialnih doslidzhen Garvardskij universitetPosadaprofesorVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor filosofiyiVchiteliVilgelm VundtChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv i naukBatkoTadeus Piter Tomas angl Thaddeus Peter Thomas MatiSara Prajs Tomas angl Sarah Price Thomas U shlyubi zGariyet Park angl Harriet Park Doroti Svejn Tomas angl Dorothy Swaine Thomas Avtograf Vilyam Ajzek Tomas u VikishovishiZhittyepisVilyam Tomas narodivsya v okruzi Rassell shtat Virdzhiniya 13 serpnya 1863 roku v sim yi metodistskogo svyashenika nimeckogo pohodzhennya Tadeusa Pitera Tomasa angl Thaddeus Peter Thomas i Sari Prajs Tomas angl Sarah Price Thomas Koli vin buv she malenkim jogo sim ya pereyihala do Noksvila de roztashovanij Universitet Tennessi tomu sho batko hotiv polipshiti osvitni mozhlivosti dlya svoyih ditej Navchannya Z 1880 roku V Tomas vivchaye literaturu j antikoznavstvo v Universiteti Tennessi de vin otrimav zvannya bakalavra mistectv u 1884 r ta stav ad yunkt profesorom z anglijskoyi ta suchasnih mov U Noksvilli vin takozh vikladav grecku latinu francuzku nimecku movi ta prirodnichu istoriyu V cej zhe chas vin zacikavivsya etnologiyeyu ta socialnimi naukami pislya oznajomlennya z praceyu G Spensera Principi sociologiyi V 1888 roci V Tomas odruzhivsya zi svoyeyu pershoyu druzhinoyu Gariyet Park angl Harriet Park Protyagom 1888 1889 rokiv vin navchavsya v Nimechchini v Berlinskomu ta Gettingenskomu universitetah vivchav klasichni ta suchasni movi Pid chas navchannya vin takozh proyaviv interes do etnologiyi ta sociologiyi pid vplivom nimeckih uchenih takih yak Gejman Shtejntal i Vilgelm Vundt Vikladacka ta naukova diyalnist Pislya povernennya do SShA u 1889 r V Tomas vikladav u Ogajo po 1895 rik yak profesor anglijskoyi movi ta piznishe sociologiyi V 1894 roci V Tomas buv zaproshenij vikladati sociologiyu do neshodavno zasnovanogo 1890 Chikazkogo universitetu Nastupnogo roku vin perejshov do cogo vishu na postijnij osnovi dlya togo shob navchatisya v aspiranturi z sociologiyi j antropologiyi na novomu viddilenni sociologiyi Tut vin otrimav zvannya doktora filosofiyi v galuzi sociologiyi v 1896 roci Pislya cogo vin povernuvsya do Yevropi dlya provedennya polovih doslidzhen iz riznomanitnih etnichnih ta kulturnih problem u ramkah pidgotovki do napisannya porivnyalnoyi roboti shodo yevropejskih nacij yaku vin ne zavershiv Pid chas perebuvannya v Yevropi vchenij stav cikavitisya psihologiyeyu narodiv zavdyaki Vilgelmu Vundtu ta shukav novu metodologiyu vivchennya nacij ta kultur She u sichni 1896 roku V Tomas napisav stattyu u Amerikanskomu zhurnali sociologiyi angl The American Journal of Sociology Masshtab i metod psihologiyi narodiv angl The Scope and Method of Folk Psychology Z amerikanskih naukovciv na nogo spravili deyakij vpliv Dzh G Mid i Ch G Kuli hocha vin v osnovnomu buv nezalezhnim mislitelem Protyagom nastupnih majzhe 25 rokiv V Tomas vikladav sociologiyu ta antropologiyu v Chikazkomu universiteti buduchi z 1895 roku vikladachem iz 1896 r asistentom angl assistant professor iz 1900 r starshim vikladachem angl associate professor ta profesorom z 1910 roku Vin razom iz A Smolom Dzh Vinsentom Ch Gendersonom uvazhayetsya odnim iz zasnovnikiv Chikazkoyi sociologichnoyi shkoli Protyagom 1895 1917 rokiv vin takozh buv spivredaktorom Amerikanskogo zhurnalu sociologiyi vid pershogo jogo vipusku do momentu koli vchenij zalishiv Chikago V 1907 roci naukovec opublikuvav svoyu pershu vazhlivu pracyu Stat i suspilstvo angl Sex and Society Nezvazhayuchi na pevnu tendencijnist cya pracya bula na toj chas dosit progresivnoyu V 1908 roci V Tomas otrimav a znachnij grant vid Fondu rasovoyi psihologiyi Gelen Kalver angl Helen Culver Fund for Race Psychology na doslidzhennya protyagom 10 rokiv zhittya ta kulturi immigrantiv Do 1918 roku vchenij vikoristovuvav grantovi koshti na poyizdki do Yevropi dlya vivchennya stanovisha shidnoyevropejskih immigrantskih grup Spochatku vin planuvav vivchennya dekilkoh nacionalnih grup prote potim zvuziv ob yekt doslidzhennya do immigrantiv z Polshi yaki sformuvali najbilshu j najpomitnishu etnichnu spilnotu v Chikago Dlya ciyeyi meti amerikanskij sociolog vivchiv polsku movu opituvav chleniv chikazkoyi polskoyi spilnoti ta zdijsnyuvav poyizdki do Polshi Polskij selyanin u Yevropi j Americi Obkladinka 1 go tomu Polskogo selyanina u Yevropi j Americi vidannya 1918 r V 1913 r pid chas odniyeyi z takih poyizdok V Tomas poznajomivsya z polskim sociologom F V Znaneckim yakij u toj chas redaguvav zhurnal Polskij emigrant pol Wychodzca polski ta keruvav organizaciyeyu yaka predstavlyala interesi polskih emigrantiv u Varshavi F Znaneckij asistuvav amerikanskomu naukovcyu u jogo vivchenni organizacij yaki viyavilisya cinnim resursom Pislya pochatku Pershoyi Svitovoyi vijni polskij sociolog sam zalishiv Polshu ta emigruvav do Chikago V Tomas odrazu zh zaluchiv F Znaneckogo do svoyih doslidzhen yak asistenta Ostannij zreshtoyu stav spivavtorom yihnoyi monumentalnoyi praci Polskij selyanin u Yevropi j Americi angl The Polish Peasant in Europe and America 1918 1919 yaku L Kozer nazvav samoyu rannoyu vazhlivoyu vihoyu amerikanskih sociologichnih doslidzhen U cij praci avtori vikoristali biografichnij metod dlya vivchennya kulturi v cilomu Krim togo naukovci rozrobili pidhid do rozuminnya etnichnosti zokrema kotrij bagato v chomu viperediv svij chas i v suchasnosti po novomu vidkritij u konteksti transnacionalnih doslidzhen migraciyi Cya fundamentalna pracya poznachila pochatok novogo etapu v rozvitku sociologichnih doslidzhen i stala klasichnim zrazkom doslidzhennya v stili Chikazkoyi shkoli Aresht Materialnomu ta moralnomu stanu V Tomasa bulo zavdano vazhkogo udaru pislya togo yak u 1918 roci vin buv zaareshtovanij FBR za zvinuvachennyam u porushenni zakonu Manna abo Zakonu pro perevezennya bilih rabiv yakij buv prijnyatij dlya borotbi z prostituciyeyu Hocha naukovec buv vipravdanij za vsima punktami zvinuvachennya jogo reputaciya yak uchenogo zaznala nevipravnoyi shkodi Podalsha diyalnist Pislya cogo naukovec pereyihav do Nyu Jorku ta z 1923 po 1928 roki chitav lekciyi v Novij shkoli socialnih doslidzhen Vin prodovzhiv svoyi doslidzhennya zavdyaki pidtrimci blagodijnikiv i riznih ustanov Odnim z najbilshih vneskiv uchenogo do sociologichnoyi nauki bula jogo visoko ocinena pracya Nepristosovana divchinka angl The Unadjusted Girl 1923 Same v nij vin pochav rozrobku svoyeyi vplivovoyi koncepciyi viznachennya situaciyi V Tomasa bulo obrano Prezidentom Amerikanskogo sociologichnogo tovaristva v 1927 r Vin predstavlyav cyu organizaciyu u Amerikanskij radi naukovih tovaristv angl American Council of Learned Societies Kniga V Tomasa Ditina v Americi angl The Child in America 1928 u spivavtorstvi z jogo asistentkoyu doslidniceyu Doroti Svejn Tomas angl Dorothy Swaine Thomas vklyuchila sudzhennya yake stalo fundamentalnim zakonom sociologiyi Teorema Tomasa Yaksho lyudi viznachayut situaciyi yak realni ostanni ye realnimi za svoyimi naslidkami V cij praci vchenij prodovzhiv rozrobku svoyeyi koncepciyi viznachennya situaciyi Situacijnij analiz u kotromu ponyattya viznachennya situaciyi vidigraye pershochergovu rol zastosovuvavsya v nij do vivchennya riznih konkretnih problem Poryad z ideyami Dzh G Mida cya koncepciya piznishe viyavilasya vazhlivoyu peredumovoyu postannya simvolichnogo interakcionizmu na protivagu strukturnomu funkcionalizmu Piznishe V Tomas buv chlenom Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk buv predstavnikom sociologiyi u Radi doslidzhen socialnih nauk angl Social Science Research Council z 1928 po 1932 roki zgodom vin stav sekretarem Komitetu osobistosti ta kulturi u cij organizaciyi V 1935 roci pislya rozluchennya z Gariyet Park V Tomas odruzhivsya vdruge zi svoyeyu kolegoyu Doroti Svejn Tomas molodshoyu za nogo na 36 rokiv U 1936 roci P O Sorokin dekan sociologichnogo fakultetu Garvardskogo universitetu zaprosiv V Tomasa stati zaproshenim profesorom angl visiting lecturer u comu vishi Ostannij prijnyav zaproshennya provodiv rizni seminari u Garvardi v 1936 1937 rokah Zalishivshi Garvard Tomas postupovo pishov u vidstavku Vin prozhivav u Nyu Jorku Nyu Gejveni ta ostanni roki 1940 1947 u Berkli Kaliforniya de j pomer 5 grudnya 1947 r Sociologichni poglyadiV Tomas nalezhav do grupi kotru chasto nazivayut rannoyu psihologichnoyu shkoloyu sociologiyi poryad z F G Gidingsom E A Rosom Ch G Kuli j E Ferisom Sam uchenij nikoli ne publikuvav bud yakih materialiv z cogo pitannya prote vikoristovuvav jogo yak lekcijnij material Za jogo vlasnimi ocinkami vin rozroblyav dva osnovni napryamki po pershe socialno psihologichni aspekti istoriyi kulturi abo socialnu psihologiyu yaka rozglyadaye rasi naciyi klasi grupi za interesami tosho v riznih kulturnih situaciyah j istorichnih epohah a po druge rozvitok osobistosti v normalnih kriminalnih i psihopatichnih osib vidnosno kulturnih situacij i konkretnih vipadkiv dosvidu cherez vivchennya yihnih zhittyevih istorij yaki mozhut buti vikladeni u formi avtobiografichnih situativnih doslidzhen case study bezperervnih i organizovanih interv yu tosho Za slovami vchenogo jogo naukovi interesi lezhali v marginalnih oblastyah a ne v sociologiyi v yiyi todishnomu akademichnomu rozuminni Takozh vin uviv do naukovogo obigu nemalo novih terminiv sered yakih zhittyeva organizaciya life organization socialni nastanovi social attitudes chotiri bazhannya viznachennya situaciyi Ostannye piznishe stalo vidomim yak teorema Tomasa Vazhlivim ye te yak aktor viznachaye znachennya simvolu a ne te sho simvol mozhe oznachati dlya sociologa sho doslidzhuye diyi aktora V centri naukovih interesiv V Tomasa vzayemovidnosini individa ta socialnoyi grupi individa ta kulturnih cinnostej zakonomirnostej povedinki individa v socialnij situaciyi procesi pristosuvannya individa do grupi j odnih socialnih grup do inshih Amerikanskij uchenij vihodiv z togo sho socialna teoriya povinna vivchati lyudsku povedinku za dopomogoyu shkal i metodiv yaki spivstavni z metodami prirodnichih nauk Sistema cinnostej yak normativnih pravil formuye na dumku V Tomasa socialni instituciyi kotri v svoyu chergu prizvodyat do viniknennya socialnoyi organizaciyi vivchennya yakoyi vchenij vvazhav predmetom sociologiyi na vidminu vid socialnoyi psihologiyi yak nauki pro nastanovi Chotiri osnovni bazhannya lyudini Analizuyuchi prichini ta rushijni sili suspilnogo zhittya j osobistisnih nastanov lyudini amerikanskij uchenij u svoyih pershih robotah pid vplivom psihoanalizu rozroblyaye vchennya pro chotiri osnovni bazhannya lyudini novogo dosvidu bezpeki viznannya panuvannya V pidsumku vin vvazhav sho bazhannya obumovlyuyutsya temperamentom Piznishe v Polskomu selyanini v Yevropi j Americi bazhannya nastanovi traktuyutsya vzhe yak chastkovo biologichni ta chastkovo socialni Viznachennya situaciyi Socialna situaciya Yadrom teoriyi V Tomasa ye ponyattya socialnoyi situaciyi yake vklyuchaye v sebe tri vzayemopov yazanih elementi Ob yektivni umovi socialni normi ta cinnosti nastanovi individa ta grupi viznachennya situaciyi aktorom U knizi Polskij selyanin v Yevropi j Americi v osnovnomu analizuvalas vidpovidnist drugogo ta tretogo elementiv Mehanizm viznachennya situaciyi V svoyi ostanni roki V Tomas analizuvav mehanizm viznachennya situaciyi Na jogo dumku zasvoyennya socialnih norm i cinnostej pochinayetsya z sim yi ta prodovzhuyetsya cherez shkolu zakon i cerkvu V rezultati grupovi viznachennya situaciyi cinnosti stayut vnutrishnimi dlya vsih chleniv grupi Koli viznachennya situaciyi individom ne zbigayetsya z grupovimi cinnostyami vinikayut konflikti ta kotri stayut prichinami bagatoh hvorob kapitalistichnogo suspilstva Socialna povedinka V 1920 ti roki V Tomas rozglyadaye socialnu povedinku z tochki zoru situativnogo pidhodu motivi povedinki ne vstanovlyuyutsya zazdalegid yak bazhannya instinkti u vidpovidnosti z yakimi potim opisuyetsya povedinka a viyavlyayutsya pid chas sposterezhennya ta porivnyannya povedinki v riznih situaciyah Viznachennya situaciyi na grupovomu rivni daye uyavlennya pro normi zakoni cinnosti Viznachennya situaciyi individom vihodyachi z jogo vlasnih nastanov i normativnih cinnisnih pripisiv grupi svidchit pro jogo pristosovnist do neyi pro miru konformnosti individa Tipologiya osobistostej Vihodyachi z cogo razom iz F Znaneckim V Tomas rozrobiv tipologiyu osobistostej lyudej za harakterom yih pristosovnosti do socialnogo otochennya mishanskij tip dlya nogo harakterni tradicijni nastanovi bogemnij nestijki ta nepov yazani nastanovi visoka pristosovnist tvorchij logichno vzayemopov yazani mizh soboyu nastanovi ta tvorchi potenciyi sho obumovlyuyut optimalne viznachennya situaciyi Vchenij stverdzhuvav sho rozvitok suspilnogo zhittya ta kulturi viznachayetsya lishe tvorchimi osobistostyami kotri zdatni na vinahodi ta novovvedennya Dzherelom progresu vin bachiv psihologichni yakosti lyudej yaki obumovleni yihnim temperamentom Viznachennya situaciyi yak vzayemodiya nastanov i cinnostej zoriyentovane V Tomasom golovnim chinom na individualnu povedinku j ye po suti sub yektivnim Yaksho lyudi viznachayut situaciyi yak dijsni to voni ye dijsnimi za svoyimi naslidkami Psihologizm u viznachenni situaciyi ta lyudskoyi povedinki vzagali obumoviv sumnivi vchenogo shodo mozhlivosti zakonu v sociologiyi Vin pripuskav lishe jmovirni pripushennya sho gruntuyutsya na retelnomu vivchenni situaciyi Metod sociologiyi Zvidsi viplivaye perevaga yaku vin nadavav vikoristannyu introspektivnih metodiv analizu osobistih dokumentiv biogram listiv shodennikiv avtobiografij vklyuchenomu sposterezhennyu tosho sho vidigralo veliku rol u rozvitku tehniki sociologichnogo doslidzhennya V Tomas uzagali vvazhayetsya pionerom vikoristannya biografichnogo metodu v socialnih i migracijnih doslidzhennyah Vin vikoristovuvav metodi polovih sposterezhen yaki rozrobili etnografi ranishe dlya vivchennya negramotnih suspilstv Uchenij shiroko vikoristovuvav osobisti pismovi materiali yak pervinni etnografichni dzherela i rozrobiv biografichnij metod u sociologiyi Vin zbirav usni ta pismovi vidomosti vikoristovuvav gazetni zviti arhivi organizacij osobisti listi ta shodenniki Roboti vchenogo kotri znamenuvali perehid amerikanskoyi sociologiyi do empirichnih doslidzhen vplinuli na amerikansku sociologiyu ta socialnu psihologiyu Osnovni naukovi praci Stat i suspilstvo doslidzhennya z socialnoyi psihologiyi stati angl Sex and Society Studies in the social psychology of sex 1907 Zibrannya pismovih dzherel dlya vivchennya socialnogo pohodzhennya Etnologichni materiali psihologichni poglyadi klasifikovani j anotovani bibliografiyi pri interpretaciyi negramotnogo suspilstva angl Source Book for Social Origins Ethnological materials psychological standpoint classified and annotated bibliographies for the interpretation of savage society 1909 Polskij selyanin u Yevropi j Americi Monografiya po immigrantskih grupah angl The Polish Peasant in Europe and America Monograph of an immigrant group u spivavtorstvi z F V Znaneckim 1918 1921 Nepristosovana divchinka Rozdumi i poglyadi na analiz povedinki angl The Unadjusted Girl With Cases and Standpoint for Behavior Analysis 1923 Ditina v Americi Problemi i programi povedinki angl The Child in America Behavior problems and programs u spivavtorstvi z D S Tomas 1928 Povedinka pervisnoyi lyudini Vstup do socialnih nauk angl Primitive Behavior An introduction to the social sciences 1936 V Tomas takozh napisav veliku kilkist statej do Amerikanskogo zhurnalu sociologiyi Amerikanskogo zhurnalu angl American Magazine ta inshih vidan Div takozhAlbion Smol Vilgelm Vundt Dzhordzh Gerbert Mid Florian Vitold Znaneckij Charlz Kuli Chikazka sociologichna shkolaPrimitkiThomas William I Thomas Dorothy The Child in America Alfred Knopf 1929 2nd ed p 572 Arhiv originalu za 18 travnya 2016 Procitovano 7 travnya 2016 Mann Douglas 2008 A Survey of Modern Social Theory Canada Oxford University Press pp 181 182 ISBN 978 0 19 542184 2 DzherelaWilliam Isaac Thomas 1 18 travnya 2016 u Wayback Machine Vilyam Isaak Tomas 2 26 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Tomas Thomas Uilyam Ajzek 3 29 veresnya 2016 u Wayback Machine Tomas Thomas Uilyam Ajzek 4 1 kvitnya 2016 u Wayback Machine Tomas Thomas Uilyam Ajzek 5 24 lyutogo 2016 u Wayback Machine Tomas Thomas Uilyam Ajzek 6 28 chervnya 2015 u Wayback Machine Uilyam Ajzek Tomas Ot etnografa k socialnomu psihologu Kozer Lyuis A Mastera sociologicheskoj mysli Idei v istoricheskom i socialnom kontekste Per s angl T I Shumilinoj Pod red d f n prof I B Orlovoj M Norma 2006 528 s 7 28 veresnya 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ