Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чиказька школа соціології — напрям, котрий мав місце в американській соціології. Він виникає у 1920-тих роках у місті Чикаго і представлений групою дослідників Університету Чикаго. В кінці XIX — на початку XX століть, Чикаго стає одним із провідних осередків розвитку промисловості, науки і культури. Саме у цей період розвитку міста у Чиказькому університеті з'являється соціологічний факультет. А згодом у ньому виникає нова , котра стала першою на Американському континенті. Її прийнято називати Чиказькою школою соціології.
 | Тісно інтегроване співтовариство викладачів і студентів-випускників, зайнятих в дослідницькій програмі по вивченню міста і зосереджених навколо загальних проблем, характерне для соціології Чикаго 20-х років, майже не має аналогів з тих пір і до цього дня |  |
— M. Балмер | ||
Передумови виникнення
Щасливий збіг і вдале поєднання вищезазначених умов дозволив Чиказькій школі соціології зайняти домінуючу позицію в американській соціології в період з 1915 по 1935 роки. Її роль в інституціоналізації соціології як академічної дисципліни важко переоцінити. Заснований А. Смолом в 1892 р. перший у світі соціологічний факультет в Чикаго кидав виклик не тільки старим університетам Америки в справі виховання інтелектуальної еліти, але й поклав початок американській соціологічній школі, котра відрізнялась від європейської традиції, не порушуючи при цьому спадкоємності в розвитку соціологічної науки в цілому. У Чикаго була представлена в основному роботами таких науковців, як Кулі, Ворда, Самнера, Ґідінґса, Роса, Смола. Також вона відзначилась декількома курсами з соціології в університеті Брауна, Колумбійському і Єльському університетах. Інституціоналізація соціології в Чикаго була обумовлена багато в чому вже накопиченим на той час теоретичним досвідом і специфічними особливостями місця і часу. Специфіка ж полягала в тому, що на початку століття і особливо після першої світової війни Америка почала грати нову роль в світовій спільноті. Цьому сприяли як бурхливий розвиток індустріалізації, урбанізації, економічний підйом, так і могутній потік емігрантів з самих різних кінців розореною війною і розбурханої революціями Європи. Американське суспільство зіткнулося з проблемами соціальної інтеграції, стабілізації, соціальної і культурної адаптації емігрантських співтовариств, соціального контролю в цілому, дозвіл яких вимагав ефективних реформ. Існувала потреба в соціальних науках, перш за все — в соціології, і вимоги до них були продиктовані цими реформами. Спершу Чиказькій соціології був властивий пафос соціального реформізму. Засновник університету Чикаго основною задачею соціологічних досліджень в університеті вважав вирішення конкретних соціальних проблем. Альбіон Смол дотримувався тієї ж ідеї про призначення соціології. Формування і розквіт соціологічної школи в Чикаго в більшій мірі зобов'язано традиції, яка припускає, що ефективний соціологічний аналіз вже сам по собі сприяє колективним зусиллям, направленим на дозвіл проблем, оскільки більш ясне розуміння соціальної реальності служить залученню загальної уваги" Участь студентів і професорів університету в різного роду міських реформах викликало відчуття особливого, «інтимного», відношення до міста: Роберт Парк, наприклад, писав, що для нього Чикаго — «щось більше, ніж сукупність індивідів і зручностей… щось більше, ніж набір соціальних інститутів і адміністративних одиниць. Місто — цей, швидше, умонастрій, тіло звичаїв і традицій… продукт природи, особливо — людської природи».
Етапи розвитку та функціонування школи
Підготовчий період
Підготовчий період в розвитку школи соціології в Чикаго тривав у 1892–1915 рр.і був пов'язаний з діяльністю в університеті так званої «великої четвірки»: А. Смола, Дж. Вінсента, Ч. Хендерсона і В. Томаса. Зусиллями Харпера і Смола у 1895 році був заснований перший у світі соціологічний журнал, який і залишався єдиним до появи інших в 1921 р, а потім, в 1922 р. Також, на цьому етапі, за активної участі Смола в 1905 р. було створено і Американське соціологічне товариство, яке послужило в подальшому розвитку школи Чикаго зв'язною ланкою між соціологами Чикаго і широкою соціологічною громадськістю. Головним в спадщині цього першого покоління американських соціологів була інституціоналізація соціології в американських університетах. В цей період, в Чикаго, ще не було створено єдиної дослідницької програми, котра з'явилась згодом, з чітко позначеною теоретичною орієнтацією. Першою фундаментальною роботою, що позначила початок нового етапу в розвитку соціологічних досліджень і що стала класичним зразком дослідження в стилі школи Чикаго, була відома робота Вільяма Томаса і Флоріана Знанецького .
Другий етап
Принципово новий етап в розвитку школи Чикаго почався з приходом туди Роберта Парка. На самому початку цей розвиток зв'язувався з іменами Томаса і Парка як ідейних лідерів школи, потім, після відходу Томаса в 1913 р., школу очолила інша пара — Парк і Берджесс. Успіх школи багато в чому був забезпечений органічним з'єднанням з теоретичними узагальненнями, висуненням гіпотез в рамках єдиної організованої і направленої на конкретні практичні цілі програми соціально-реформіста. Таке поєднання теорії і прикладних досліджень стало можливим завдяки співпраці Парка і Берджесса, в якому пріоритетом Парка було в основному теоретичне узагальнення, а Берджесс був особливо винахідливий в організації і методичному забезпеченні дослідницьких програм. Основними темами, на вивчення яких Парк орієнтував своїх учнів, були расові відносини і місто як соціальна лабораторія. Парк був зразком спілкування із студентами, його здатність інтенсивно працювати з випускниками, що готують дисертації, зіграли не меншу роль, ніж його концепції і дослідницькі проекти. Йому вдавалося, за свідченням Р. Блумера, «піднімати їх на такий рівень досягнень, який, як це ні парадоксально, перевершував всі очікування самого студента щодо своїх спроможностей». Привертаючи студентів до дослідницької програми, Парк умів допомогти кожному знайти його специфічний інтерес в цьому дослідженні і допомагав розвернути і обговорити намічений дослідницький план в найширшому діапазоні. Для обговорення найрізноманітніших тим, які нерідко потім ставали темами дисертацій. Парк організував у 1920 році яке, на його думку, повинне було стимулювати широкий інтерес і інтелектуальну співпрацю між факультетом і студентами в єдиній дослідницькій програмі. Замість звичних лекційно-бібліотечних методів роботи із студентами Парк віддавав перевагу неформальним семінарам, обговоренням і навіть «клубним розмовам». Серед робіт Парка, присвячених в основному трьом головним його темам — расові відносини і конфлікт культур, місто як соціальне середовище, і її роль в сучасному суспільстві.
 |  |  |
Підручник «Вступ у науку соціологію»
Фундаментальним результатом роботи Томаса—Парка— по формуванню школи, яке представлялося як з'єднання зусиль по створенню оригінальної теорії із завданням її подальшого розповсюдження серед студентів та перетворення в основу засвоєння соціологічних знань в цілому, став знаменитий підручник «Вступ в науку соціологію» що витримав два видання (1921 і 1924 рр.), кожне з яких мало по чотири . До цього в Чикаго вже був підручник соціології (перший у світі), написаний А. Смолом і Дж. Вінсентом в 1894 р. Але підручник Смола — брошура, що висловлює в основному його власні погляди на соціологічну теорію, — набагато скромніша за задумом, аніж підручник Парка—Берджесса. Ця книга — значний том на тисячу сторінок, що зібрав 190 уривків з робіт різних авторів. Серед авторів текстів, різноманітних не тільки з тематики, але і по жанру (тут трапляються навіть щоденникові записи), найбільш часто можна зустріти імена Г. Зіммеля, Ч. Кулі, В. Томаса, Г. Спенсера, Ч. Дарвіна, Е. Дюркгейма, Р. Тарда, Г. Лебона і самого Р. Парка. В передмові Парк підкреслює, що цей підручник «задуманий не просто як набір матеріалів, а як систематичний виклад» основ соціології, як «спроба дати матеріал в рамках цілком певній сукупності соціологічних понять». Основний задум підручника, крім викладу певного погляду на предмет і і її роль в сучасному суспільстві, полягав в тому, щоб виробити у студентів активне, творче відношення до предмету, щоб зробити соціологію «загальним підприємством», в якому беруть участь і викладачі, і студенти. Головне, чому повинен був навчити підручник, на думку Парка, — це спостерігати, творчо відноситися до своїх спостережень, порівнювати їх з прочитаним, словом — уміти організовувати і використовувати свій власний досвід, як емпіричний, так і теоретичний.
Основні теоретичні принципи Р. Парка були відображені вже в самій структурі підручника, що складається з чотирнадцяти розділів, в передмовах до яких ці принципи висловлюються. При цьому до кожного з розділів, окрім передмови і власне «матеріалів», додається список питань і проблем для вивчення і обговорення, а також список літератури з цих питань. Бібліографія підручника дає цілком вичерпне і серйозне уявлення про основні напрями у європейській і американській соціології того часу. Не дивно, що перше видання підручника критикували за його складність для початківців студентів і «інтелектуалізм». На це Парк відповідав, що підручник повинен бути книгою, «яка примушує студента сприймати соціологію серйозно». Такий «синоптичний погляд» на соціологічну науку в межах одного підручника, який студенти за його ґрунтовність охрестили «зеленою Біблією» (за колір книги), дає уявлення і про теоретичну спрямованість школи Чикаго в цілому.
Див. також
Джерела
- История социологии в Западной Европе и США. / Под ред. Г. В. Осипова. — М.: Норма, 2001. — 576 с.
- История теоретической социологии В 4 т. / Ю. Н. Давыдов (отв.ред.,сост.). Т.2. — М.: Канон+, 1997. — 448 с.
- Козер Л. Мастера социологической мысли. Идеи в истории и социальном контексте. — М.: Норма, 2006. — 528 с.
- Погорілий О. І. Соціологічна думка XX століття. Навчальний посібник. — К.: Либідь, 1996. — 224 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chikazka shkola Chikazka shkola sociologiyi napryam kotrij mav misce v amerikanskij sociologiyi Vin vinikaye u 1920 tih rokah u misti Chikago i predstavlenij grupoyu doslidnikiv Universitetu Chikago V kinci XIX na pochatku XX stolit Chikago staye odnim iz providnih oseredkiv rozvitku promislovosti nauki i kulturi Same u cej period rozvitku mista u Chikazkomu universiteti z yavlyayetsya sociologichnij fakultet A zgodom u nomu vinikaye nova kotra stala pershoyu na Amerikanskomu kontinenti Yiyi prijnyato nazivati Chikazkoyu shkoloyu sociologiyi Universitet Chikago koliska amerikanskoyi sociologiyiTisno integrovane spivtovaristvo vikladachiv i studentiv vipusknikiv zajnyatih v doslidnickij programi po vivchennyu mista i zoseredzhenih navkolo zagalnih problem harakterne dlya sociologiyi Chikago 20 h rokiv majzhe ne maye analogiv z tih pir i do cogo dnya M BalmerPeredumovi viniknennyaShaslivij zbig i vdale poyednannya vishezaznachenih umov dozvoliv Chikazkij shkoli sociologiyi zajnyati dominuyuchu poziciyu v amerikanskij sociologiyi v period z 1915 po 1935 roki Yiyi rol v institucionalizaciyi sociologiyi yak akademichnoyi disciplini vazhko pereociniti Zasnovanij A Smolom v 1892 r pershij u sviti sociologichnij fakultet v Chikago kidav viklik ne tilki starim universitetam Ameriki v spravi vihovannya intelektualnoyi eliti ale j poklav pochatok amerikanskij sociologichnij shkoli kotra vidriznyalas vid yevropejskoyi tradiciyi ne porushuyuchi pri comu spadkoyemnosti v rozvitku sociologichnoyi nauki v cilomu U Chikago bula predstavlena v osnovnomu robotami takih naukovciv yak Kuli Vorda Samnera Gidingsa Rosa Smola Takozh vona vidznachilas dekilkoma kursami z sociologiyi v universiteti Brauna Kolumbijskomu i Yelskomu universitetah Institucionalizaciya sociologiyi v Chikago bula obumovlena bagato v chomu vzhe nakopichenim na toj chas teoretichnim dosvidom i specifichnimi osoblivostyami miscya i chasu Specifika zh polyagala v tomu sho na pochatku stolittya i osoblivo pislya pershoyi svitovoyi vijni Amerika pochala grati novu rol v svitovij spilnoti Comu spriyali yak burhlivij rozvitok industrializaciyi urbanizaciyi ekonomichnij pidjom tak i mogutnij potik emigrantiv z samih riznih kinciv rozorenoyu vijnoyu i rozburhanoyi revolyuciyami Yevropi Amerikanske suspilstvo zitknulosya z problemami socialnoyi integraciyi stabilizaciyi socialnoyi i kulturnoyi adaptaciyi emigrantskih spivtovaristv socialnogo kontrolyu v cilomu dozvil yakih vimagav efektivnih reform Isnuvala potreba v socialnih naukah persh za vse v sociologiyi i vimogi do nih buli prodiktovani cimi reformami Spershu Chikazkij sociologiyi buv vlastivij pafos socialnogo reformizmu Zasnovnik universitetu Chikago osnovnoyu zadacheyu sociologichnih doslidzhen v universiteti vvazhav virishennya konkretnih socialnih problem Albion Smol dotrimuvavsya tiyeyi zh ideyi pro priznachennya sociologiyi Formuvannya i rozkvit sociologichnoyi shkoli v Chikago v bilshij miri zobov yazano tradiciyi yaka pripuskaye sho efektivnij sociologichnij analiz vzhe sam po sobi spriyaye kolektivnim zusillyam napravlenim na dozvil problem oskilki bilsh yasne rozuminnya socialnoyi realnosti sluzhit zaluchennyu zagalnoyi uvagi Uchast studentiv i profesoriv universitetu v riznogo rodu miskih reformah viklikalo vidchuttya osoblivogo intimnogo vidnoshennya do mista Robert Park napriklad pisav sho dlya nogo Chikago shos bilshe nizh sukupnist individiv i zruchnostej shos bilshe nizh nabir socialnih institutiv i administrativnih odinic Misto cej shvidshe umonastrij tilo zvichayiv i tradicij produkt prirodi osoblivo lyudskoyi prirodi Etapi rozvitku ta funkcionuvannya shkoliPidgotovchij period Pidgotovchij period v rozvitku shkoli sociologiyi v Chikago trivav u 1892 1915 rr i buv pov yazanij z diyalnistyu v universiteti tak zvanoyi velikoyi chetvirki A Smola Dzh Vinsenta Ch Hendersona i V Tomasa Zusillyami Harpera i Smola u 1895 roci buv zasnovanij pershij u sviti sociologichnij zhurnal yakij i zalishavsya yedinim do poyavi inshih v 1921 r a potim v 1922 r Takozh na comu etapi za aktivnoyi uchasti Smola v 1905 r bulo stvoreno i Amerikanske sociologichne tovaristvo yake posluzhilo v podalshomu rozvitku shkoli Chikago zv yaznoyu lankoyu mizh sociologami Chikago i shirokoyu sociologichnoyu gromadskistyu Golovnim v spadshini cogo pershogo pokolinnya amerikanskih sociologiv bula institucionalizaciya sociologiyi v amerikanskih universitetah V cej period v Chikago she ne bulo stvoreno yedinoyi doslidnickoyi programi kotra z yavilas zgodom z chitko poznachenoyu teoretichnoyu oriyentaciyeyu Pershoyu fundamentalnoyu robotoyu sho poznachila pochatok novogo etapu v rozvitku sociologichnih doslidzhen i sho stala klasichnim zrazkom doslidzhennya v stili shkoli Chikago bula vidoma robota Vilyama Tomasa i Floriana Znaneckogo Drugij etap Principovo novij etap v rozvitku shkoli Chikago pochavsya z prihodom tudi Roberta Parka Na samomu pochatku cej rozvitok zv yazuvavsya z imenami Tomasa i Parka yak idejnih lideriv shkoli potim pislya vidhodu Tomasa v 1913 r shkolu ocholila insha para Park i Berdzhess Uspih shkoli bagato v chomu buv zabezpechenij organichnim z yednannyam z teoretichnimi uzagalnennyami visunennyam gipotez v ramkah yedinoyi organizovanoyi i napravlenoyi na konkretni praktichni cili programi socialno reformista Take poyednannya teoriyi i prikladnih doslidzhen stalo mozhlivim zavdyaki spivpraci Parka i Berdzhessa v yakomu prioritetom Parka bulo v osnovnomu teoretichne uzagalnennya a Berdzhess buv osoblivo vinahidlivij v organizaciyi i metodichnomu zabezpechenni doslidnickih program Osnovnimi temami na vivchennya yakih Park oriyentuvav svoyih uchniv buli rasovi vidnosini i misto yak socialna laboratoriya Park buv zrazkom spilkuvannya iz studentami jogo zdatnist intensivno pracyuvati z vipusknikami sho gotuyut disertaciyi zigrali ne menshu rol nizh jogo koncepciyi i doslidnicki proekti Jomu vdavalosya za svidchennyam R Blumera pidnimati yih na takij riven dosyagnen yakij yak ce ni paradoksalno perevershuvav vsi ochikuvannya samogo studenta shodo svoyih spromozhnostej Privertayuchi studentiv do doslidnickoyi programi Park umiv dopomogti kozhnomu znajti jogo specifichnij interes v comu doslidzhenni i dopomagav rozvernuti i obgovoriti namichenij doslidnickij plan v najshirshomu diapazoni Dlya obgovorennya najriznomanitnishih tim yaki neridko potim stavali temami disertacij Park organizuvav u 1920 roci yake na jogo dumku povinne bulo stimulyuvati shirokij interes i intelektualnu spivpracyu mizh fakultetom i studentami v yedinij doslidnickij programi Zamist zvichnih lekcijno bibliotechnih metodiv roboti iz studentami Park viddavav perevagu neformalnim seminaram obgovorennyam i navit klubnim rozmovam Sered robit Parka prisvyachenih v osnovnomu trom golovnim jogo temam rasovi vidnosini i konflikt kultur misto yak socialne seredovishe i yiyi rol v suchasnomu suspilstvi Albion Smol Florian Znaneckij Robert ParkPidruchnik Vstup u nauku sociologiyu Fundamentalnim rezultatom roboti Tomasa Parka po formuvannyu shkoli yake predstavlyalosya yak z yednannya zusil po stvorennyu originalnoyi teoriyi iz zavdannyam yiyi podalshogo rozpovsyudzhennya sered studentiv ta peretvorennya v osnovu zasvoyennya sociologichnih znan v cilomu stav znamenitij pidruchnik Vstup v nauku sociologiyu sho vitrimav dva vidannya 1921 i 1924 rr kozhne z yakih malo po chotiri Do cogo v Chikago vzhe buv pidruchnik sociologiyi pershij u sviti napisanij A Smolom i Dzh Vinsentom v 1894 r Ale pidruchnik Smola broshura sho vislovlyuye v osnovnomu jogo vlasni poglyadi na sociologichnu teoriyu nabagato skromnisha za zadumom anizh pidruchnik Parka Berdzhessa Cya kniga znachnij tom na tisyachu storinok sho zibrav 190 urivkiv z robit riznih avtoriv Sered avtoriv tekstiv riznomanitnih ne tilki z tematiki ale i po zhanru tut traplyayutsya navit shodennikovi zapisi najbilsh chasto mozhna zustriti imena G Zimmelya Ch Kuli V Tomasa G Spensera Ch Darvina E Dyurkgejma R Tarda G Lebona i samogo R Parka V peredmovi Park pidkreslyuye sho cej pidruchnik zadumanij ne prosto yak nabir materialiv a yak sistematichnij viklad osnov sociologiyi yak sproba dati material v ramkah cilkom pevnij sukupnosti sociologichnih ponyat Osnovnij zadum pidruchnika krim vikladu pevnogo poglyadu na predmet i i yiyi rol v suchasnomu suspilstvi polyagav v tomu shob virobiti u studentiv aktivne tvorche vidnoshennya do predmetu shob zrobiti sociologiyu zagalnim pidpriyemstvom v yakomu berut uchast i vikladachi i studenti Golovne chomu povinen buv navchiti pidruchnik na dumku Parka ce sposterigati tvorcho vidnositisya do svoyih sposterezhen porivnyuvati yih z prochitanim slovom umiti organizovuvati i vikoristovuvati svij vlasnij dosvid yak empirichnij tak i teoretichnij Osnovni teoretichni principi R Parka buli vidobrazheni vzhe v samij strukturi pidruchnika sho skladayetsya z chotirnadcyati rozdiliv v peredmovah do yakih ci principi vislovlyuyutsya Pri comu do kozhnogo z rozdiliv okrim peredmovi i vlasne materialiv dodayetsya spisok pitan i problem dlya vivchennya i obgovorennya a takozh spisok literaturi z cih pitan Bibliografiya pidruchnika daye cilkom vicherpne i serjozne uyavlennya pro osnovni napryami u yevropejskij i amerikanskij sociologiyi togo chasu Ne divno sho pershe vidannya pidruchnika kritikuvali za jogo skladnist dlya pochatkivciv studentiv i intelektualizm Na ce Park vidpovidav sho pidruchnik povinen buti knigoyu yaka primushuye studenta sprijmati sociologiyu serjozno Takij sinoptichnij poglyad na sociologichnu nauku v mezhah odnogo pidruchnika yakij studenti za jogo gruntovnist ohrestili zelenoyu Bibliyeyu za kolir knigi daye uyavlennya i pro teoretichnu spryamovanist shkoli Chikago v cilomu Div takozhAlbion Smol Robert Park Ernst Berdzhess Chikazkij universitetDzherelaIstoriya sociologii v Zapadnoj Evrope i SShA Pod red G V Osipova M Norma 2001 576 s Istoriya teoreticheskoj sociologii V 4 t Yu N Davydov otv red sost T 2 M Kanon 1997 448 s Kozer L Mastera sociologicheskoj mysli Idei v istorii i socialnom kontekste M Norma 2006 528 s Pogorilij O I Sociologichna dumka XX stolittya Navchalnij posibnik K Libid 1996 224 s