Ця стаття не містить . (жовтень 2016) |
Біографічний метод — спосіб вивчення літератури на підставі виявлення її зв'язку з біографією письменника, яка розглядається як визначальний чинник художньої творчості. Інколи пов'язаний з абсолютизованим запереченням стильових напрямів, шкіл, обстоює суб'єктивне, імпресіоністичне тлумачення тексту.
Біографічний метод відомий здавна («Порівняльні життєписи» Плутарха, «Життєпис найславетніших митців, скульпторів та архітекторів» Дж. Базарі, герменевтика Ф.-Е.-Д. Шлейєрмахера, соціологічні настанови О. Конта тощо), але в науковий обіг його запровадив й успішно використовував французький поет і критик Ш. О. Сент-Бев. У його працях (тритомні «Літературно-критичні портрети», 1836–1839; п'ятнадцятитомні «Бесіди щопонеділка», 1851–1862; п'ятитомний «Пор-Рояль», 1840–1859) було проаналізовано історію письменства, яку дослідник інтерпретував як «виповнене захопленням читання», необхідне «для з'ясування розмаїтих фактів, власне добре написаних біографій великих людей» за рахунок естетичної вартості їхніх творів, акцентував на постаті письменника, його генеалогії, позамистецьких явищах — приватних листах, розмовах, щоденниках тощо. Побутові обставини, випадкові зустрічі, мінливі душевні стани, властивості психіки митця були для Ш. О. Сент-Бева чинниками, що зумовлюють своєрідність літературного твору чи доробку, пов'язану зі звичками певного автора, «прикріпленого… до землі», до «реального існування».
Таку концепцію з прагненням до універсалізації, висвітленням спадкоємності письменника, що відповідала настановам тогочасної історичної критики та зароджуваної , не сприймали прибічники соціальної критики, зокрема В. Бєлінський, А. Луначарський, почасти Г. Плеханов. Водночас Ш. О. Сент-Бев у статті, присвяченій Ж. Ж. Амперу, підтвердив практику порівняльного літературознавства, поширювану на біографічний метод і зорієнтовану на виявлення типологічних паралелей у творчості письменників, висвітлення їх духовної спорідненості, «специфічної близькості […] духовних кланів». Результати дослідження творчості окремих письменників дослідник подавав у їх літературних портретах.
Методологічні принципи Ш. О. Сент-Бева використав данський критик Георг Брандес («Головні течії в європейській літературі XIX ст.», 1872–1890), назвавши свій спосіб аналізу історико-психологічним; у тлумаченні приділяв увагу ідеологічним чинникам та національно-культурному контексту художньої дійсності. Його досвід перейняв Н. Котляревський («Старовинні портрети», 1907), переконаний, що кожна літературна подія «мусить поціновуватися передусім як документ свого часу і як документ, що пояснює психіку поета».
Різновидом втілення біографічного методу вважають праці І. Тена, який, розглядаючи закони взаємодії історичних та літературних процесів, доповнив теорію Ш. О. Сент-Бева поняттями «раса», «географічне середовище», «момент», заклав підвалини та соціологічної критики, однак недооцінював специфіку таланту як неповторного феномену.
Спробу відновити традицію літературного портрета (В. Шекспір, Й.-В. Гете, Вольтер, І. Тургенєв, Ф. Достоєвський, Л. Толстой, М. Горький) здійснив Г. Брандес, поєднавши культурно-історичну методологію І. Тена з теорією Ш. О. Сент-Бева. Однак він не завжди розкривав специфіку зв'язків письменника і довкілля, яке породжувало у творчій уяві нові образи, інколи нехтував національною ментальністю письменства. Особливо вразливим було його припущення, що досліднику треба «наближати до нас чужоземне, так що нам легше засвоїти його, і віддаляти від нас наше власне, так що ми можемо споглядати його здалеку, в загальному».
Натомість інші прихильники біографічного методу звільняли життєпис митця від сторонніх впливів, окреслювали імпресіоністичними прийомами іманентні характеристики його особистості задля виявлення «потаємного духу». Таку позицію поділяли французький історик Г. Лансон, російський критик Ю. Айхенвальд (почасти — О. Веселовський), німецький літературознавець Е. Ерматінгер. Поширилася імпресіоністична есеїстика, представлена працями А. Саймонса, Дж. Сантаяни, А. Франса, Р. де Гурмона, М. Кузміна, С. Маковського.
До традиції біографічного методу звертався німецький психолог Р. Мюллер-Фрайєнфельс, висвітлюючи психологічні типи письменників з огляду на їх твори.
В Україні цей метод притаманний працям В. Горленка, М. Чалого, М. Петрова, С. Балея, особливо О. Огоновського, який поєднав його з бібліографічним принципом в «Історії літератури руської». Біографічний метод позначився і на окремих дослідженнях, зокрема шевченкознавчих Івана Франка, зумовивши прагнення дослідника відтворити «живий образ Кобзаря на тлі свого часу й своєї суспільності» (, 1881).
У радянський період біографічний метод був названий «буржуазним», вульгаризувався, трактувався як другорядний у вивченні творчості письменника, життєпис якого розглядали з позамистецьких класових позицій.
Засади біографічного методу вплинули на художню літературу, спричинили появу біографії як жанру («Тарасові шляхи» Оксани Іваненко) чи белетризованої біографії на зразок твору «Романи Куліша» В. Петрова (Домонтовича). Отже, був започаткований жанр біографічного роману, основою якого стали документальні свідчення про видатну особу, цілісне її життя чи його фрагмент.
Див. також
Література
- Літературознавча енциклопедія
Посилання
- Біографічний метод. Вебсайт Великої української енциклопедії (укр.).
- Біографічний метод // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 71. — 634 с.
- Біографічний метод // Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — С. 88-89.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2016 Biografichnij metod sposib vivchennya literaturi na pidstavi viyavlennya yiyi zv yazku z biografiyeyu pismennika yaka rozglyadayetsya yak viznachalnij chinnik hudozhnoyi tvorchosti Inkoli pov yazanij z absolyutizovanim zaperechennyam stilovih napryamiv shkil obstoyuye sub yektivne impresionistichne tlumachennya tekstu Biografichnij metod vidomij zdavna Porivnyalni zhittyepisi Plutarha Zhittyepis najslavetnishih mitciv skulptoriv ta arhitektoriv Dzh Bazari germenevtika F E D Shlejyermahera sociologichni nastanovi O Konta tosho ale v naukovij obig jogo zaprovadiv j uspishno vikoristovuvav francuzkij poet i kritik Sh O Sent Bev U jogo pracyah tritomni Literaturno kritichni portreti 1836 1839 p yatnadcyatitomni Besidi shoponedilka 1851 1862 p yatitomnij Por Royal 1840 1859 bulo proanalizovano istoriyu pismenstva yaku doslidnik interpretuvav yak vipovnene zahoplennyam chitannya neobhidne dlya z yasuvannya rozmayitih faktiv vlasne dobre napisanih biografij velikih lyudej za rahunok estetichnoyi vartosti yihnih tvoriv akcentuvav na postati pismennika jogo genealogiyi pozamisteckih yavishah privatnih listah rozmovah shodennikah tosho Pobutovi obstavini vipadkovi zustrichi minlivi dushevni stani vlastivosti psihiki mitcya buli dlya Sh O Sent Beva chinnikami sho zumovlyuyut svoyeridnist literaturnogo tvoru chi dorobku pov yazanu zi zvichkami pevnogo avtora prikriplenogo do zemli do realnogo isnuvannya Taku koncepciyu z pragnennyam do universalizaciyi visvitlennyam spadkoyemnosti pismennika sho vidpovidala nastanovam togochasnoyi istorichnoyi kritiki ta zarodzhuvanoyi ne sprijmali pribichniki socialnoyi kritiki zokrema V Byelinskij A Lunacharskij pochasti G Plehanov Vodnochas Sh O Sent Bev u statti prisvyachenij Zh Zh Amperu pidtverdiv praktiku porivnyalnogo literaturoznavstva poshiryuvanu na biografichnij metod i zoriyentovanu na viyavlennya tipologichnih paralelej u tvorchosti pismennikiv visvitlennya yih duhovnoyi sporidnenosti specifichnoyi blizkosti duhovnih klaniv Rezultati doslidzhennya tvorchosti okremih pismennikiv doslidnik podavav u yih literaturnih portretah Metodologichni principi Sh O Sent Beva vikoristav danskij kritik Georg Brandes Golovni techiyi v yevropejskij literaturi XIX st 1872 1890 nazvavshi svij sposib analizu istoriko psihologichnim u tlumachenni pridilyav uvagu ideologichnim chinnikam ta nacionalno kulturnomu kontekstu hudozhnoyi dijsnosti Jogo dosvid perejnyav N Kotlyarevskij Starovinni portreti 1907 perekonanij sho kozhna literaturna podiya musit pocinovuvatisya peredusim yak dokument svogo chasu i yak dokument sho poyasnyuye psihiku poeta Riznovidom vtilennya biografichnogo metodu vvazhayut praci I Tena yakij rozglyadayuchi zakoni vzayemodiyi istorichnih ta literaturnih procesiv dopovniv teoriyu Sh O Sent Beva ponyattyami rasa geografichne seredovishe moment zaklav pidvalini ta sociologichnoyi kritiki odnak nedoocinyuvav specifiku talantu yak nepovtornogo fenomenu Sprobu vidnoviti tradiciyu literaturnogo portreta V Shekspir J V Gete Volter I Turgenyev F Dostoyevskij L Tolstoj M Gorkij zdijsniv G Brandes poyednavshi kulturno istorichnu metodologiyu I Tena z teoriyeyu Sh O Sent Beva Odnak vin ne zavzhdi rozkrivav specifiku zv yazkiv pismennika i dovkillya yake porodzhuvalo u tvorchij uyavi novi obrazi inkoli nehtuvav nacionalnoyu mentalnistyu pismenstva Osoblivo vrazlivim bulo jogo pripushennya sho doslidniku treba nablizhati do nas chuzhozemne tak sho nam legshe zasvoyiti jogo i viddalyati vid nas nashe vlasne tak sho mi mozhemo spoglyadati jogo zdaleku v zagalnomu Natomist inshi prihilniki biografichnogo metodu zvilnyali zhittyepis mitcya vid storonnih vpliviv okreslyuvali impresionistichnimi prijomami imanentni harakteristiki jogo osobistosti zadlya viyavlennya potayemnogo duhu Taku poziciyu podilyali francuzkij istorik G Lanson rosijskij kritik Yu Ajhenvald pochasti O Veselovskij nimeckij literaturoznavec E Ermatinger Poshirilasya impresionistichna eseyistika predstavlena pracyami A Sajmonsa Dzh Santayani A Fransa R de Gurmona M Kuzmina S Makovskogo Do tradiciyi biografichnogo metodu zvertavsya nimeckij psiholog R Myuller Frajyenfels visvitlyuyuchi psihologichni tipi pismennikiv z oglyadu na yih tvori V Ukrayini cej metod pritamannij pracyam V Gorlenka M Chalogo M Petrova S Baleya osoblivo O Ogonovskogo yakij poyednav jogo z bibliografichnim principom v Istoriyi literaturi ruskoyi Biografichnij metod poznachivsya i na okremih doslidzhennyah zokrema shevchenkoznavchih Ivana Franka zumovivshi pragnennya doslidnika vidtvoriti zhivij obraz Kobzarya na tli svogo chasu j svoyeyi suspilnosti 1881 U radyanskij period biografichnij metod buv nazvanij burzhuaznim vulgarizuvavsya traktuvavsya yak drugoryadnij u vivchenni tvorchosti pismennika zhittyepis yakogo rozglyadali z pozamisteckih klasovih pozicij Zasadi biografichnogo metodu vplinuli na hudozhnyu literaturu sprichinili poyavu biografiyi yak zhanru Tarasovi shlyahi Oksani Ivanenko chi beletrizovanoyi biografiyi na zrazok tvoru Romani Kulisha V Petrova Domontovicha Otzhe buv zapochatkovanij zhanr biografichnogo romanu osnovoyu yakogo stali dokumentalni svidchennya pro vidatnu osobu cilisne yiyi zhittya chi jogo fragment Div takozhBiografiyaLiteraturaLiteraturoznavcha enciklopediyaPosilannyaBiografichnij metod Vebsajt Velikoyi ukrayinskoyi enciklopediyi ukr Biografichnij metod Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 71 634 s Biografichnij metod Literaturoznavchij slovnik dovidnik za red R T Grom yaka Yu I Kovaliva V I Teremka Kiyiv VC Akademiya 2007 S 88 89