Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вітіслав Віктор Дис-Кулерський (пол. Witysław Wiktor Dys-Kulerski, відомий як Віктор Кулерський, пол. Wiktor Kulerski; 22 січня 1935, Грудзьондз) — польський профспілковий і політичний діяч, антикомуністичний дисидент у ПНР, один з лідерів варшавської Солідарності. Близький соратник Збігнєва Буяка та Леха Валенси. Активіст підпільної боротьби під час воєнного стану. Учасник Круглого столу у 1989 році. У Третій Речі Посполитій — ліберальний політик, депутат сейму у 1989—1991 роках, держсекретар міністерства національної освіти в уряді Тадеуша Мазовецького.
| Віктор Кулерський | |
| Народження: | 22 січня 1935 (89 років) Грудзьондз, Республіка Польща |
|---|---|
| Країна: | Польська Республіка |
| Освіта: | Люблінський католицький університет |
| Партія: | Демократична унія |
| Нагороди: |   |
Походження та погляди
Народився у відомій сім'ї грудзьондзкої інтелігенції. При народженні отримав ім'я Вітіслав Віктор. Віктор Кулерський-старший, дід Вітіслава Віктора — журналіст, видавець, громадсько-політичний діяч, був засновником грудзьондзької міської газети, депутатом рейхстагу від Прусської Польщі, потім видатним політиком Другої Речі Посполитої, активістом Народної партії «Пяст» та Стронніцтва Людова. Вітольд Кулерський, батько Вітіслава Віктора, успадкував керівництво грудзьондзькою газетою, під час Другої світової війни співпрацював зі Станіславом Миколайчиком, у 1947 році репресований МОБ і відбув сім років ув'язнення. Вихований у сімейній традиції Вітіслав з дитинства схилявся перед образом діда та вважав за краще називатися другим ім'ям Віктор.
У 1960 році Віктор Кулерський закінчив Педагогічне училище у Варшаві, у 1979 році — факультет гуманітарних наук Люблінського католицького університету. Понад двадцять років працював учителем початкових класів у Мендзилесе. Викладав історію та біологію. Глибоко вивчав польську історію, особливо національні повстання.
Дитинство та юність Віктора Кулерського припали на роки війни, нацистської окупації, репресій сталінського режиму. Ці враження справили сильний вплив на його погляди та цінності. Кулерський рішуче відкидав будь-яку диктатуру, був противником урядущої компартії ПОРП і комуністичної держави ПНР. У 1956 році брав участь у зборі допомоги угорським повстанцям. У другій половині 1970-х років перебував у дисидентських організаціях: Комітет захисту робітників і Польська незалежна угода. У січні 1977 року підписав звернення дванадцяти вчителів з вимогою розслідування насильства над страйкарями під час варшавських і радомських подій червня 1976 року. З того часу перебував у постійній розробці органів МВС.
Публікував статті у нелегальних виданнях. Виступав з позицій антикомунізму, національного патріотизму, лібералізму та християнської демократії. Особливу увагу приділяв проблемам освітньої системи.
Діяч «Солідарності»
У профспілці
У серпні 1980 року Польщу охопив потужний страйковий рух. Віктор Кулерський став співзасновником незалежної профспілки працівників освіти та науки. З жовтня 1980 року перебував у керівних органах профоб'єднання Солідарність. Його обрали заступником Збігнева Буяка — головою профцентру «Солідарності» у столичному регіоні Мазовше. Був делегатом І з'їзду «Солідарності».
Кулерський виступав з послідовно демократичних й антикомуністичних позицій. При цьому він різко засуджував спроби розколоти опозиційний рух за національною ознакою. Націонал-комуністична організація «Грюнвальд» викривала таких діячів, як Якуб Берман чи Стефан Міхнік (організатори й учасники репресій 1940—1950-х років єврейського походження), але підтримувала режим ПОРП загалом. Кулерський називав це «перекладом суспільної уваги на кількох обраних злочинців, щоб відвести від сценаристів і режисерів злочинів, які досі користуються плодами кривавих жнив».
У підпіллі
13 грудня 1981 року у Польщі ввели воєнний стан, «Солідарність» заборонили, багато лідерів й активістів інтерновано. Проте Віктор Кулерський, як і Збігнєв Буяк, зумів втекти. Розшукувався за міліцейським ордером на арешт.
Буяк очолював Тимчасову координаційну комісію (TKK) «Солідарності». Тривалий час Кулерський і Буяк разом нелегально проживали у монастирях і на конспіративних квартирах. Згодом зазначалося, що Кулерський — майже на двадцять років старший і значно освіченіший за молодого робітника Буяка — був незамінним як аналітик і автор текстів. Він значною мірою розпоряджався фінансовими коштами варшавського підпілля. Організаційні питання, зокрема конспірації та безпеки, займалася журналістка та перекладачка Ева Кулик.
Відомий випадок, коли на конспіративну явку у передмісті Варшави, де ховався Кулерський, прибув наряд ЗОМО. Передбачивши це, Кулерський вийшов гуляти з великим собакою. Група захоплення прийняла його за міліцейського кінолога, який бере участь в операції. Кулерський удав ніби досліджує територію і зміг сховатися.
Віктор Кулерський розробив концепцію поетапного переростання пасивного індивідуального опору на активні дії організованих груп і масовий антирежимний рух. У зверненнях і листівках він закликав протестувати проти воєнного стану, вимагати звільнення інтернованих і політв'язнів, виступати за легалізацію «Солідарності». Теоретично позиція Кулерського вирізнялася радикалізмом. На цьому ґрунті у нього виникали розбіжності з Яцеком Куронем, прихильником компромісу та діалогу з владою. Полемізував Кулерський і з Буяком, але з тактичних питань. Буяк був прихильником максимально громадських дій з урахуванням законного статусу профспілки та її діячів. Кулерський виступав за формування нелегальних гуртків і груп — «підпільної держави». Його ідея набула практичного виразу у вигляді Комітетів соціального опору.
Брав активну участь в організації масових демонстрацій у Варшаві 1 та 3 травня 1982 року. Ці акції набули такого масштабу, що ухвалили рішення формувати керівний орган столичного підпілля. 8 травня створено Регіональну виконавчу комісію (RKW) варшавської «Солідарності». До її складу увійшли Збігнєв Буяк, Збігнєв Янас, Збіґнєв Ромашевський, Віктор Кулерський.
Водночас практично Кулерський діяв дуже стримано. Він не схвалював страйків і категорично відкидав будь-які ознаки насильницьких дій. Так, під загрозою виходу з RKW він зажадав від лідера Груп опору «Солідарні» Теодора Клінцевича не застосовувати піротехнічні засоби та поготів зброю (найактивнішим у силовому напрямку GOS був Пьотр Ізгаршев). На його думку, такі дії підірвали б світовий імідж «Солідарності», поставили б в один ряд із терористичними організаціями.
У комітеті
Воєнний стан скасували 22 липня 1983 року, проте «Солідарність» залишалася у підпіллі. Віктор Кулерський продовжував попередню діяльність. Після арешту Буяка 31 травня 1986 року він обійняв посаду голови RKW й увійшов до складу TKK.
Становище країни починало відчутно змінюватися. Вже 12 вересня 1986 року Буяка звільнили за амністією. 30 вересня члени RKW Збігнєв Буяк, Віктор Кулерський, Збігнєв Янас, Конрад Бєлінський, Ян Літинський, а також Ева Кулик провели відкриту пресконференцію. 2 жовтня прокуратура ПНР скасувала ордер на арешт Кулерського. 15 травня 1987 року Верховний суд ПНР припинив переслідування з амністії.
Навесні 1988 року у Польщі знову почалися масові страйки «Солідарності». 29 квітня міліція затримала Віктора Кулерського за підозрою у підготовці першотравневих заворушень, але швидко звільнено. Влада не зважилася на застосування насильства та змушена була погодитися на переговори у Магдаленці. Релегалізація незалежної профспілки розпочалася явковим порядком. Заснували Громадянський комітет «Солідарність» на чолі з Лехом Валенсою. До його складу увійшов і Віктор Кулерський. У лютому-квітні 1989 року Кулерський входив до делегації «Солідарності» на Круглому столі. Засідав у групі з науки й освіти.
На «напіввільних» виборах 4 червня 1989 року Віктор Кулерський балотувався у Грудзьондзі. Він користувався високою популярністю і як кандидат «Солідарності», і як представник шанованої у місті політичної династії, продовжувач діда та батька. Ключове місце у його програмі займав розвиток місцевого самоврядування. Кулерський був обраний депутатом сейму, майже вчетверо випередивши найближчого суперника — відомого спортсмена Ришарда Щепанського (формально безпартійного, але підтримуваного ПОРП).
Політика й освіта
У першому некомуністичному уряді Тадеуша Мазовецького Віктор Кулерський обіймав посаду держсекретаря (заступника) міністра національної освіти Генрика Самсоновича. Перебував у ліберальних партіях ROAD Збігнєва Буяка та Демократична унія Тадеуша Мазовецького. З 1989 до 1999 року очолював фонд «Освіта для демократії». З 1999 року — член редколегії російськомовного журналу «Нова Польща».
Віктор Кулерський двічі нагороджений орденом Відродження Польщі: Офіцерським хрестом від польського уряду у вигнанні у 1987 році та Командорським хрестом із зіркою постановою президента Леха Качинського у 2007 році.
Примітки
- Wiktor KULERSKI syn Witolda, wnuk Wiktora
- Encyklopedia Solidarności Kulerski Wiktor. оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 2 травня 2022.
- Biuletyn Informacji Publicznej Instytutu Pamięci Narodowej. katalog.bip.ipn.gov.pl. Процитовано 31 серпня 2023.
- Przemysław Gasztold. Towarzysze z betonu. Dogmatyzm w PZPR 1980—1990 / Instytut Pamięci Narodowej, Komisja Ścigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu — Wydawnictwo Diecezjalne i Drukarnia w Sandomierzu; Warszawa 2019.
- Tadeusz Ruzikowski. Stan wojenny w Warszawie i województwie stołecznym 1981—1983 / Instytut Pamięci Narodowej, Komisja Ścigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu; Warszawa 2013.
- Bujak o wojnie Jaruzelskiej. оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 2 травня 2022.
- Польский Третьемай. 40 лет назад Солидарность поднялась против диктатуры. оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 2 травня 2022.
- Narodowej, Instytut Pamięci. Świadectwa stanu wojennego. Instytut Pamięci Narodowej (пол.). Процитовано 31 серпня 2023.
- Tymczasowa Komisja Koordynacyjna. Serce podziemnej Solidarności. оригіналу за 2 травня 2022. Процитовано 2 травня 2022.
- Obwieszczenie Państwowej Komisji Wyborczej z dnia 8 czerwca 1989 r. o wynikach głosowania I wynikach wyborów do Sejmu Polskiej Rzeczypospolitej Ludowej przeprowadzonych dnia 4 czerwca 1989 r. (PDF). (PDF) оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 2 травня 2022.
- Terry Ryan transformed Idaho education. He’s not done yet. оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 2 травня 2022.
- Dziennik Ustaw rzeczypospolitej — O repozytorium (PDF). (PDF) оригіналу за 3 жовтня 2021. Процитовано 2 травня 2022.
- Nadanie orderów. - Prawo.pl. www.prawo.pl. Процитовано 31 серпня 2023.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vitislav Viktor Dis Kulerskij pol Wityslaw Wiktor Dys Kulerski vidomij yak Viktor Kulerskij pol Wiktor Kulerski 22 sichnya 1935 1935sichnya22 Grudzondz polskij profspilkovij i politichnij diyach antikomunistichnij disident u PNR odin z lideriv varshavskoyi Solidarnosti Blizkij soratnik Zbignyeva Buyaka ta Leha Valensi Aktivist pidpilnoyi borotbi pid chas voyennogo stanu Uchasnik Kruglogo stolu u 1989 roci U Tretij Rechi Pospolitij liberalnij politik deputat sejmu u 1989 1991 rokah derzhsekretar ministerstva nacionalnoyi osviti v uryadi Tadeusha Mazoveckogo Viktor Kulerskij Narodzhennya 22 sichnya 1935 1935 01 22 89 rokiv Grudzondz Respublika PolshaKrayina Polska RespublikaOsvita Lyublinskij katolickij universitetPartiya Demokratichna uniya Nagorodi Pohodzhennya ta poglyadiNarodivsya u vidomij sim yi grudzondzkoyi inteligenciyi Pri narodzhenni otrimav im ya Vitislav Viktor Viktor Kulerskij starshij did Vitislava Viktora zhurnalist vidavec gromadsko politichnij diyach buv zasnovnikom grudzondzkoyi miskoyi gazeti deputatom rejhstagu vid Prusskoyi Polshi potim vidatnim politikom Drugoyi Rechi Pospolitoyi aktivistom Narodnoyi partiyi Pyast ta Stronnictva Lyudova Vitold Kulerskij batko Vitislava Viktora uspadkuvav kerivnictvo grudzondzkoyu gazetoyu pid chas Drugoyi svitovoyi vijni spivpracyuvav zi Stanislavom Mikolajchikom u 1947 roci represovanij MOB i vidbuv sim rokiv uv yaznennya Vihovanij u simejnij tradiciyi Vitislav z ditinstva shilyavsya pered obrazom dida ta vvazhav za krashe nazivatisya drugim im yam Viktor U 1960 roci Viktor Kulerskij zakinchiv Pedagogichne uchilishe u Varshavi u 1979 roci fakultet gumanitarnih nauk Lyublinskogo katolickogo universitetu Ponad dvadcyat rokiv pracyuvav uchitelem pochatkovih klasiv u Mendzilese Vikladav istoriyu ta biologiyu Gliboko vivchav polsku istoriyu osoblivo nacionalni povstannya Ditinstvo ta yunist Viktora Kulerskogo pripali na roki vijni nacistskoyi okupaciyi represij stalinskogo rezhimu Ci vrazhennya spravili silnij vpliv na jogo poglyadi ta cinnosti Kulerskij rishuche vidkidav bud yaku diktaturu buv protivnikom uryadushoyi kompartiyi PORP i komunistichnoyi derzhavi PNR U 1956 roci brav uchast u zbori dopomogi ugorskim povstancyam U drugij polovini 1970 h rokiv perebuvav u disidentskih organizaciyah Komitet zahistu robitnikiv i Polska nezalezhna ugoda U sichni 1977 roku pidpisav zvernennya dvanadcyati vchiteliv z vimogoyu rozsliduvannya nasilstva nad strajkaryami pid chas varshavskih i radomskih podij chervnya 1976 roku Z togo chasu perebuvav u postijnij rozrobci organiv MVS Publikuvav statti u nelegalnih vidannyah Vistupav z pozicij antikomunizmu nacionalnogo patriotizmu liberalizmu ta hristiyanskoyi demokratiyi Osoblivu uvagu pridilyav problemam osvitnoyi sistemi Diyach Solidarnosti U profspilci U serpni 1980 roku Polshu ohopiv potuzhnij strajkovij ruh Viktor Kulerskij stav spivzasnovnikom nezalezhnoyi profspilki pracivnikiv osviti ta nauki Z zhovtnya 1980 roku perebuvav u kerivnih organah profob yednannya Solidarnist Jogo obrali zastupnikom Zbigneva Buyaka golovoyu profcentru Solidarnosti u stolichnomu regioni Mazovshe Buv delegatom I z yizdu Solidarnosti Kulerskij vistupav z poslidovno demokratichnih j antikomunistichnih pozicij Pri comu vin rizko zasudzhuvav sprobi rozkoloti opozicijnij ruh za nacionalnoyu oznakoyu Nacional komunistichna organizaciya Gryunvald vikrivala takih diyachiv yak Yakub Berman chi Stefan Mihnik organizatori j uchasniki represij 1940 1950 h rokiv yevrejskogo pohodzhennya ale pidtrimuvala rezhim PORP zagalom Kulerskij nazivav ce perekladom suspilnoyi uvagi na kilkoh obranih zlochinciv shob vidvesti vid scenaristiv i rezhiseriv zlochiniv yaki dosi koristuyutsya plodami krivavih zhniv U pidpilli 13 grudnya 1981 roku u Polshi vveli voyennij stan Solidarnist zaboronili bagato lideriv j aktivistiv internovano Prote Viktor Kulerskij yak i Zbignyev Buyak zumiv vtekti Rozshukuvavsya za milicejskim orderom na aresht Buyak ocholyuvav Timchasovu koordinacijnu komisiyu TKK Solidarnosti Trivalij chas Kulerskij i Buyak razom nelegalno prozhivali u monastiryah i na konspirativnih kvartirah Zgodom zaznachalosya sho Kulerskij majzhe na dvadcyat rokiv starshij i znachno osvichenishij za molodogo robitnika Buyaka buv nezaminnim yak analitik i avtor tekstiv Vin znachnoyu miroyu rozporyadzhavsya finansovimi koshtami varshavskogo pidpillya Organizacijni pitannya zokrema konspiraciyi ta bezpeki zajmalasya zhurnalistka ta perekladachka Eva Kulik Vidomij vipadok koli na konspirativnu yavku u peredmisti Varshavi de hovavsya Kulerskij pribuv naryad ZOMO Peredbachivshi ce Kulerskij vijshov gulyati z velikim sobakoyu Grupa zahoplennya prijnyala jogo za milicejskogo kinologa yakij bere uchast v operaciyi Kulerskij udav nibi doslidzhuye teritoriyu i zmig shovatisya Viktor Kulerskij rozrobiv koncepciyu poetapnogo pererostannya pasivnogo individualnogo oporu na aktivni diyi organizovanih grup i masovij antirezhimnij ruh U zvernennyah i listivkah vin zaklikav protestuvati proti voyennogo stanu vimagati zvilnennya internovanih i politv yazniv vistupati za legalizaciyu Solidarnosti Teoretichno poziciya Kulerskogo viriznyalasya radikalizmom Na comu grunti u nogo vinikali rozbizhnosti z Yacekom Kuronem prihilnikom kompromisu ta dialogu z vladoyu Polemizuvav Kulerskij i z Buyakom ale z taktichnih pitan Buyak buv prihilnikom maksimalno gromadskih dij z urahuvannyam zakonnogo statusu profspilki ta yiyi diyachiv Kulerskij vistupav za formuvannya nelegalnih gurtkiv i grup pidpilnoyi derzhavi Jogo ideya nabula praktichnogo virazu u viglyadi Komitetiv socialnogo oporu Brav aktivnu uchast v organizaciyi masovih demonstracij u Varshavi 1 ta 3 travnya 1982 roku Ci akciyi nabuli takogo masshtabu sho uhvalili rishennya formuvati kerivnij organ stolichnogo pidpillya 8 travnya stvoreno Regionalnu vikonavchu komisiyu RKW varshavskoyi Solidarnosti Do yiyi skladu uvijshli Zbignyev Buyak Zbignyev Yanas Zbignyev Romashevskij Viktor Kulerskij Vodnochas praktichno Kulerskij diyav duzhe strimano Vin ne shvalyuvav strajkiv i kategorichno vidkidav bud yaki oznaki nasilnickih dij Tak pid zagrozoyu vihodu z RKW vin zazhadav vid lidera Grup oporu Solidarni Teodora Klincevicha ne zastosovuvati pirotehnichni zasobi ta pogotiv zbroyu najaktivnishim u silovomu napryamku GOS buv Potr Izgarshev Na jogo dumku taki diyi pidirvali b svitovij imidzh Solidarnosti postavili b v odin ryad iz teroristichnimi organizaciyami U komiteti Voyennij stan skasuvali 22 lipnya 1983 roku prote Solidarnist zalishalasya u pidpilli Viktor Kulerskij prodovzhuvav poperednyu diyalnist Pislya areshtu Buyaka 31 travnya 1986 roku vin obijnyav posadu golovi RKW j uvijshov do skladu TKK Stanovishe krayini pochinalo vidchutno zminyuvatisya Vzhe 12 veresnya 1986 roku Buyaka zvilnili za amnistiyeyu 30 veresnya chleni RKW Zbignyev Buyak Viktor Kulerskij Zbignyev Yanas Konrad Byelinskij Yan Litinskij a takozh Eva Kulik proveli vidkritu preskonferenciyu 2 zhovtnya prokuratura PNR skasuvala order na aresht Kulerskogo 15 travnya 1987 roku Verhovnij sud PNR pripiniv peresliduvannya z amnistiyi Navesni 1988 roku u Polshi znovu pochalisya masovi strajki Solidarnosti 29 kvitnya miliciya zatrimala Viktora Kulerskogo za pidozroyu u pidgotovci pershotravnevih zavorushen ale shvidko zvilneno Vlada ne zvazhilasya na zastosuvannya nasilstva ta zmushena bula pogoditisya na peregovori u Magdalenci Relegalizaciya nezalezhnoyi profspilki rozpochalasya yavkovim poryadkom Zasnuvali Gromadyanskij komitet Solidarnist na choli z Lehom Valensoyu Do jogo skladu uvijshov i Viktor Kulerskij U lyutomu kvitni 1989 roku Kulerskij vhodiv do delegaciyi Solidarnosti na Kruglomu stoli Zasidav u grupi z nauki j osviti Na napivvilnih viborah 4 chervnya 1989 roku Viktor Kulerskij balotuvavsya u Grudzondzi Vin koristuvavsya visokoyu populyarnistyu i yak kandidat Solidarnosti i yak predstavnik shanovanoyi u misti politichnoyi dinastiyi prodovzhuvach dida ta batka Klyuchove misce u jogo programi zajmav rozvitok miscevogo samovryaduvannya Kulerskij buv obranij deputatom sejmu majzhe vchetvero viperedivshi najblizhchogo supernika vidomogo sportsmena Risharda Shepanskogo formalno bezpartijnogo ale pidtrimuvanogo PORP Politika j osvitaU pershomu nekomunistichnomu uryadi Tadeusha Mazoveckogo Viktor Kulerskij obijmav posadu derzhsekretarya zastupnika ministra nacionalnoyi osviti Genrika Samsonovicha Perebuvav u liberalnih partiyah ROAD Zbignyeva Buyaka ta Demokratichna uniya Tadeusha Mazoveckogo Z 1989 do 1999 roku ocholyuvav fond Osvita dlya demokratiyi Z 1999 roku chlen redkolegiyi rosijskomovnogo zhurnalu Nova Polsha Viktor Kulerskij dvichi nagorodzhenij ordenom Vidrodzhennya Polshi Oficerskim hrestom vid polskogo uryadu u vignanni u 1987 roci ta Komandorskim hrestom iz zirkoyu postanovoyu prezidenta Leha Kachinskogo u 2007 roci PrimitkiWiktor KULERSKI syn Witolda wnuk Wiktora Encyklopedia Solidarnosci Kulerski Wiktor originalu za 30 lipnya 2021 Procitovano 2 travnya 2022 Biuletyn Informacji Publicznej Instytutu Pamieci Narodowej katalog bip ipn gov pl Procitovano 31 serpnya 2023 Przemyslaw Gasztold Towarzysze z betonu Dogmatyzm w PZPR 1980 1990 Instytut Pamieci Narodowej Komisja Scigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu Wydawnictwo Diecezjalne i Drukarnia w Sandomierzu Warszawa 2019 Tadeusz Ruzikowski Stan wojenny w Warszawie i wojewodztwie stolecznym 1981 1983 Instytut Pamieci Narodowej Komisja Scigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu Warszawa 2013 Bujak o wojnie Jaruzelskiej originalu za 27 listopada 2020 Procitovano 2 travnya 2022 Polskij Tretemaj 40 let nazad Solidarnost podnyalas protiv diktatury originalu za 11 travnya 2022 Procitovano 2 travnya 2022 Narodowej Instytut Pamieci Swiadectwa stanu wojennego Instytut Pamieci Narodowej pol Procitovano 31 serpnya 2023 Tymczasowa Komisja Koordynacyjna Serce podziemnej Solidarnosci originalu za 2 travnya 2022 Procitovano 2 travnya 2022 Obwieszczenie Panstwowej Komisji Wyborczej z dnia 8 czerwca 1989 r o wynikach glosowania I wynikach wyborow do Sejmu Polskiej Rzeczypospolitej Ludowej przeprowadzonych dnia 4 czerwca 1989 r PDF PDF originalu za 16 chervnya 2020 Procitovano 2 travnya 2022 Terry Ryan transformed Idaho education He s not done yet originalu za 3 kvitnya 2022 Procitovano 2 travnya 2022 Dziennik Ustaw rzeczypospolitej O repozytorium PDF PDF originalu za 3 zhovtnya 2021 Procitovano 2 travnya 2022 Nadanie orderow Prawo pl www prawo pl Procitovano 31 serpnya 2023 Posilannya