Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Теодор Клінцевич (пол. Teodor Klincewicz; 4 січня 1955, Білоруська РСР — 1 березня 1991, Млава, Польща) — польський дисидент, учасник опозиційного руху у ПНР, активіст КОС-КОР і Солідарності, організатор і лідер Груп опору «Солідарні» під час воєнного стану. Відрізнявся антикомуністичним радикалізмом й ефективністю у підпільній боротьбі, віддавав перевагу наступальним методам. Після Круглого столу та перемоги «Солідарності» на виборах керував інформаційно-видавничими структурами профспілки. Загинув в автомобільній катастрофі невдовзі після ліквідації режиму ПОРП, приходу «Солідарності» до влади та перетворення ПНР на Третю Річ Посполиту.
| Теодор Клінцевич | |
| Народження: | 4 січня 1955 d, d, Лідський район, Гродненська область, Білоруська РСР, СРСР |
|---|---|
| Смерть: | 1 березня 1991 (36 років) |
| Причина смерті: | автомобільна аварія |
| Поховання: | Повонзківський цвинтар |
| Нагороди: |  |
Походження та погляди
Народився у селянській родині білоруських поляків. Місцем народження зазвичай називається село Третьяковці (нині Лідський район Гродненської області Республіки Білорусь). У деяких джерелах назване інше село — Палубники. Ці різночитання пов'язані з топографічними відмінностями та сімейними міграціями.
Батьки Теодора Клінцевича — Теодор-старший і Тереза — були переконаними польськими націоналістами, прихильниками Армії Крайова. Теодор-старший до 1947 року ховався у лісах зі зброєю, відмовився прийняти громадянство СРСР. В адміністративному порядку Клінцевичів залучили до примусових робіт на лісосплаві Німаном.
У 1959 році Клінцевичі репатріювалися у Польщу та влаштувалися у Гдині. Там Теодор-старший подав позов до СРСР за несплату за облігаціями держпозики, виграв справу у суді й отримали виплату у злотих — єдиний подібний випадок в історії ПНР.
Теодор Клінцевич виховувався в антикомунізмі, національному патріотизмі, традиції польських повстань. Підлітком він спостерігав розстріл страйкарів-робітників у грудні 1970 року. Став переконаним противником урядущої компартії ПОРП. Вищу освіту здобував на факультеті технічної фізики та прикладної математики Варшавського політехнічного університету.
Дисидент-солідарист
З 1975 року Теодор Клінцевич брав участь в опозиційній діяльності — поширював листівки проти поправок до Конституції ПНР зі згадкою керівної ролі ПОРП. У 1976 році вступив до КОС-КОР, у 1977 році — до Студентського комітету Солідарності. Поширював видання КОС-КОР «Robotnik» («Робітник»), редагував студентський журнал «100 razy głową w mur» («100 разів головою об стіну»). Організував на орендованій квартирі нелегальну друкарню.
Кілька разів Клінцевич затримувався Службою держбезпеки (СБ), піддавався обшукам та побиттям. Рішуче відмовився від співпраці. В одному з протоколів наголошувалося, що Клінцевич «не боїться репресій і сам каже, що ще неодноразово побуває тут».
У серпні 1980 року Клінцевич прибув до Гданська та приєднався до страйку Гданської корабельні. Друкував і розповсюджував листівки страйкового комітету. Вступив у профспілку Солідарність, був одним із засновників Незалежної спілки студентів (НСС). Стояв на радикальних позиціях, виявляв готовність до силової конфронтації з ПОРП. У листопаді-грудні 1981 року брав участь у страйку курсантів пожежного училища Варшави. Після придушення силами ЗОМО організовував евакуацію страйкарів.
Організатор опору
Активіст прямої дії
13 грудня 1981 року у Польщі ввели воєнний стан, «Солідарність» заборонили, тисячі активістів інтернували. Однак СБ не вдалося захопити Теодора Клінцевича, хоча з цією метою розроблявся спеціальний план. Він зник у варшавському підпіллі, мешкаючи на конспіративних квартирах. Вже у лютому 1982 року Клінцевич організував Групи опору «Солідарні» (GOS) — радикальну молодіжну структуру прямої дії. GOS діяли в умовах суворої конспірації. Сам Клінцевич виступав під псевдонімами Борис і Рафал. Тільки він був у курсі повної структури GOS, координував окремі групи та функціональні відділи (технічний, транспортний, легалізаційний, видавничий). Усього через GOS пройшли 250—300 активістів.
GOS розповсюджували десятки тисяч листівок, вивішували агітаційні банери, вели радіопропаганду. Ці дії відрізнялися яскравим резонансним стилем (наприклад, у в'язниці Мокотув). Але особливу увагу приділяв Клінцевич діям іншого характеру — підпалам і пошкодженням автозаків ЗОМО та приватних автомобілів прихильників режиму, обмазуванню хімікатами дверей інформаторів СБ, партійних пропагандистів, суддів, які виносили репресивні вироки. Найвідомішою з таких акцій стала хімічна атака у музичному театрі «Сирена», дирекція якого надавала сцену для режимної пропаганди.
Перед вступниками у групи опору Клінцевич порушував питання: чи готові вони знищувати оснащення влади та карати агентів режиму? Приймалися ті, хто давав позитивну відповідь. Вдалося створити арсенал піротехніки, зброї та боєприпасів для майбутньої силової конфронтації. Готувалася серія відповідних акцій, але з розрахунком обійтися без летальних наслідків. Найбільш активним у цьому напрямі був Пьотр Ізгаршев.
Регіональна виконавча комісія (RKW) «Солідарності» Мазовше наполягала на принциповій відмові від будь-яких ознак насильства та рішуче заперечувала проти таких дій. Клінцевич відповідав, що GOS співпрацюють, але не підкоряються RKW. Тоді Віктор Кулерський попередив, що припинить діяльність у RKW, якщо ці плани не скасують. Керівник підпільних структур «Солідарності» Збігнєв Буяк заборонив силові акції. Клінцевичу довелося підкоритися та втопити у Віслі два ящики з пістолетами, патронами та гранатами.
Арешт та звільнення
У ніч проти 22 березня 1983 року Теодора Клінцевича нарешті вистежили та заарештували. Це було пов'язано з нещодавньою резонансною атакою на «Сирену» та з планами побиття відомого своєю жорстокістю офіцера міліції. Задум став відомий органам МВС. Згодом з'ясувалося, що видатний діяч GOS, особистий водій Клінцевича й один з керівників підпільного видавництва «Ритм» Мар'ян Котарський був впровадженим агентом СБ. Сам Пенкальський-Котарський, який згодом порвав із держбезпекою, категорично заявляє, що жодна людина не була заарештована з його вини. Більшість обізнаних людей вважають, що березневий арешт мав випадковий характер.
22 липня 1983 року воєнний стан скасували, звільнили всіх інтернованих, амністію отримало багато політв'язнів. Вийшов із в'язниці й Теодор Клінцевич. Перебуваючи під щільним наглядом СБ, він не міг здійснювати акції прямої дії. Після присудження Леху Валенсі Нобелівської премії миру сам Клінцевич сказав соратникам: підпали та хімікати тепер неможливі, доведеться обмежитися «листівками та розмовами». Такі акції стали виглядати компрометацією «Солідарності». З цього приводу Клінцевич висловив жаль.
До кінця 1980-хроків Теодор Клінцевич продовжував керувати GOS, зосередившись на нелегальній агітації. Очолював підпільне видавництво «Ритм» (разом із вченим-орнітологом Болеславом Яблонським і впровадженим агентом Котарським). З 1985 року редагував підпільне видання RKW «Кур'єр Мазовше».
Перемога та загибель
Навесні-восени 1988 року нова страйкова хвиля змусила керівництво ПОРП піти на переговори у Магдаленці, провести Круглий стіл і погодитися на релегалізацію «Солідарності». Теодор Клінцевич у цілому прийняв діалог з владою, але сумно констатував розмивання колишньої ясності протистояння, компроміси з комуністами, ускладнення взаємин між соратниками.
Перед парламентськими виборами 4 червня 1989 року, на яких «Солідарність» здобула перемогу, Теодор Клінцевич керував відділом друку та інформації Громадянського комітету «Солідарність», редагував бюлетень «Солідарності» у Варшаві, перебував у керівних органах Мазовецького профцентру та всепольського.
23 лютого 1991 року Теодор Клінцевич їхав з Варшави до Гданська на III з'їзд «Солідарності». За кермом він був сам. Поблизу Млави сталася аварія: п'яний пішохід кинувся під колеса. Клінцевич встиг загальмувати, але отримав тяжкі травми. Він довіз пішохода до лікарні та був госпіталізований сам. Врятувати його не вдалося — через тиждень 36-річний Теодор Клінцевич помер. Похований на варшавському Повонзківському цвинтарі.
Особистість і пам'ять
Похорон Теодора Клінцевича вважається «останнім заходом єдиної „Солідарності“» (далі у профспілці почалися конфлікти та розколи). Виступаючи над могилою, Збігнєв Буяк схарактеризував Клінцевича як «справжню легенду, в якій поєдналося все найкраще, що є серед нас». Генрик Вуєць називав Клінцевича «Кміциц опозиції»: герой роману Генрика Сенкевича «Потоп» Анджей Кміциц — відчайдушно хоробрий авантюрист і переконаний польський патріот.
За характером Теодор Клінцевич відрізнявся хоробрістю, різкістю, готовністю до авантюри, був комунікабельний і харизматичний. При цьому він мав гарні організаторські здібності, умів ефективно діяти у складних і небезпечних ситуаціях. У його системі цінностей перше місце займала визвольна боротьба — вища за особисте життя та професійну самореалізацію. Матеріальний добробут, побутовий комфорт не цікавили Клінцевича взагалі, він був звичний до поневірянь підпілля. Але він був принциповим аскетом — був розкутий у спілкуванні, любив дружнє застілля. Юнацьким захопленням Клінцевича був вітрильний спорт. Водночас у характері Клинцевича відзначалася така особливість: він чітко й упевнено діяв за умов жорсткого протистояння та ризику, але вимушена пасивність кидала у депресію. Він ніколи не шукав нагород, але був небайдужим до похвали соратників, особливо провідних лідерів «Солідарності». Критику сприймав різко негативно, наполегливо відстоював власні позиції.
У 1988 році одружився з соратницею-підпільницею Доротою Пшилубською. У шлюбі народився син Теодор — нині відомий польський соціолог.
Соратники та дослідники зазначають, що Групи опору «Солідарні», їхні активісти, персонально Теодор Клінцевич мало відомі в країні. Їхні дії сприймаються як якесь «відгалуження», осторонь «магістральної „Солідарності“» — і за кадрами, і за чисельністю, і багато у чому за методами боротьби. Таке становище багато хто вважає несправедливим, й останніми роками воно почало змінюватися. Стали з'являтися дослідження та публікації. Особливою пошаною оточено ім'я Клінцевича в НСС. Представники студентського союзу пропонували владі Варшави перейменувати вулицю, названу ім'ям комуністичного політика Юліана Бруна на вулицю Теодора Клінцевича (перейменування відбулося, але на вулицю Джордано Бруно). До 30-річчя загибелі Теодора Клінцевича зняли документальний телефільм.
Теодор Клінцевич двічі нагороджений посмертно: у 2006 році — Кавалерським хрестом ордена Відродження Польщі (ухвала президента Леха Качинського), у 2017 році — Хрестом Свободи та Солідарності (ухвала президента Анджея Дуди).
Примітки
- . web.archive.org. 20 березня 2018. Архів оригіналу за 20 березня 2018. Процитовано 30 серпня 2023.
- Dane osoby z katalogu osób «rozpracowywanych». Teodor Klincewicz. оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
- 26 lat temu zmarł podziemny drukarz Teodor Klincewicz. оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
- Krzyż Wolności I Solidarności Lista Osób Odznaczonych. Teodor Klincewicz. оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 11 травня 2022.
- Klincewicz Teodor. On był Kmicicem opozycji. Tylko on mógł wysadzić kolubrynę. Portret Teodora Klincewicza - legendy podziemnej "Solidarności" - PDF Darmowe pobieranie. docplayer.pl. Процитовано 30 серпня 2023.
- GRUPY OPORU «SOLIDARNI». оригіналу за 24 лютого 2017. Процитовано 11 травня 2022.
- Tadeusz Ruzikowski. Stan wojenny w Warszawie i województwie stołecznym 1981—1983 / Instytut Pamięci Narodowej, Komisja Ścigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu; Warszawa 2013.
- Польский Третьемай. 40 лет назад Солидарность поднялась против диктатуры. оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
- Narodowej, Instytut Pamięci. Świadectwa stanu wojennego. Instytut Pamięci Narodowej (пол.). Процитовано 30 серпня 2023.
- Jedynka - polskieradio.pl. Jedynka - Polskie Radio (пол.). Процитовано 30 серпня 2023.
- «Uważam Rze»: Marian Kotarski, szef Oficyny Wydawniczej Rytm, to faktycznie Marian Pękalski, oficer SB skierowany do podziemia. оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
- Nie chcą komunisty, tylko «Kmicica opozycji». оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
- Wspominamy Teodora Klincewicza. оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 11 травня 2022.
- Tune in Poland IN to watch documentary about illustrious oppositionist. оригіналу за 10 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
- Postanowienie nr rej. 56/2017 Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 9 lutego 2017 r. o nadaniu odznaczeń (PDF). (PDF) оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teodor Klincevich pol Teodor Klincewicz 4 sichnya 1955 1955sichnya04 Biloruska RSR 1 bereznya 1991 Mlava Polsha polskij disident uchasnik opozicijnogo ruhu u PNR aktivist KOS KOR i Solidarnosti organizator i lider Grup oporu Solidarni pid chas voyennogo stanu Vidriznyavsya antikomunistichnim radikalizmom j efektivnistyu u pidpilnij borotbi viddavav perevagu nastupalnim metodam Pislya Kruglogo stolu ta peremogi Solidarnosti na viborah keruvav informacijno vidavnichimi strukturami profspilki Zaginuv v avtomobilnij katastrofi nevdovzi pislya likvidaciyi rezhimu PORP prihodu Solidarnosti do vladi ta peretvorennya PNR na Tretyu Rich Pospolitu Teodor Klincevich Narodzhennya 4 sichnya 1955 1955 01 04 d d Lidskij rajon Grodnenska oblast Biloruska RSR SRSRSmert 1 bereznya 1991 1991 03 01 36 rokiv Prichina smerti avtomobilna avariyaPohovannya Povonzkivskij cvintar Nagorodi Pohodzhennya ta poglyadiNarodivsya u selyanskij rodini biloruskih polyakiv Miscem narodzhennya zazvichaj nazivayetsya selo Tretyakovci nini Lidskij rajon Grodnenskoyi oblasti Respubliki Bilorus U deyakih dzherelah nazvane inshe selo Palubniki Ci riznochitannya pov yazani z topografichnimi vidminnostyami ta simejnimi migraciyami Batki Teodora Klincevicha Teodor starshij i Tereza buli perekonanimi polskimi nacionalistami prihilnikami Armiyi Krajova Teodor starshij do 1947 roku hovavsya u lisah zi zbroyeyu vidmovivsya prijnyati gromadyanstvo SRSR V administrativnomu poryadku Klincevichiv zaluchili do primusovih robit na lisosplavi Nimanom U 1959 roci Klincevichi repatriyuvalisya u Polshu ta vlashtuvalisya u Gdini Tam Teodor starshij podav pozov do SRSR za nesplatu za obligaciyami derzhpoziki vigrav spravu u sudi j otrimali viplatu u zlotih yedinij podibnij vipadok v istoriyi PNR Teodor Klincevich vihovuvavsya v antikomunizmi nacionalnomu patriotizmi tradiciyi polskih povstan Pidlitkom vin sposterigav rozstril strajkariv robitnikiv u grudni 1970 roku Stav perekonanim protivnikom uryadushoyi kompartiyi PORP Vishu osvitu zdobuvav na fakulteti tehnichnoyi fiziki ta prikladnoyi matematiki Varshavskogo politehnichnogo universitetu Disident solidaristZ 1975 roku Teodor Klincevich brav uchast v opozicijnij diyalnosti poshiryuvav listivki proti popravok do Konstituciyi PNR zi zgadkoyu kerivnoyi roli PORP U 1976 roci vstupiv do KOS KOR u 1977 roci do Studentskogo komitetu Solidarnosti Poshiryuvav vidannya KOS KOR Robotnik Robitnik redaguvav studentskij zhurnal 100 razy glowa w mur 100 raziv golovoyu ob stinu Organizuvav na orendovanij kvartiri nelegalnu drukarnyu Kilka raziv Klincevich zatrimuvavsya Sluzhboyu derzhbezpeki SB piddavavsya obshukam ta pobittyam Rishuche vidmovivsya vid spivpraci V odnomu z protokoliv nagoloshuvalosya sho Klincevich ne boyitsya represij i sam kazhe sho she neodnorazovo pobuvaye tut U serpni 1980 roku Klincevich pribuv do Gdanska ta priyednavsya do strajku Gdanskoyi korabelni Drukuvav i rozpovsyudzhuvav listivki strajkovogo komitetu Vstupiv u profspilku Solidarnist buv odnim iz zasnovnikiv Nezalezhnoyi spilki studentiv NSS Stoyav na radikalnih poziciyah viyavlyav gotovnist do silovoyi konfrontaciyi z PORP U listopadi grudni 1981 roku brav uchast u strajku kursantiv pozhezhnogo uchilisha Varshavi Pislya pridushennya silami ZOMO organizovuvav evakuaciyu strajkariv Organizator oporuAktivist pryamoyi diyi 13 grudnya 1981 roku u Polshi vveli voyennij stan Solidarnist zaboronili tisyachi aktivistiv internuvali Odnak SB ne vdalosya zahopiti Teodora Klincevicha hocha z ciyeyu metoyu rozroblyavsya specialnij plan Vin znik u varshavskomu pidpilli meshkayuchi na konspirativnih kvartirah Vzhe u lyutomu 1982 roku Klincevich organizuvav Grupi oporu Solidarni GOS radikalnu molodizhnu strukturu pryamoyi diyi GOS diyali v umovah suvoroyi konspiraciyi Sam Klincevich vistupav pid psevdonimami Boris i Rafal Tilki vin buv u kursi povnoyi strukturi GOS koordinuvav okremi grupi ta funkcionalni viddili tehnichnij transportnij legalizacijnij vidavnichij Usogo cherez GOS projshli 250 300 aktivistiv GOS rozpovsyudzhuvali desyatki tisyach listivok vivishuvali agitacijni baneri veli radiopropagandu Ci diyi vidriznyalisya yaskravim rezonansnim stilem napriklad u v yaznici Mokotuv Ale osoblivu uvagu pridilyav Klincevich diyam inshogo harakteru pidpalam i poshkodzhennyam avtozakiv ZOMO ta privatnih avtomobiliv prihilnikiv rezhimu obmazuvannyu himikatami dverej informatoriv SB partijnih propagandistiv suddiv yaki vinosili represivni viroki Najvidomishoyu z takih akcij stala himichna ataka u muzichnomu teatri Sirena direkciya yakogo nadavala scenu dlya rezhimnoyi propagandi Pered vstupnikami u grupi oporu Klincevich porushuvav pitannya chi gotovi voni znishuvati osnashennya vladi ta karati agentiv rezhimu Prijmalisya ti hto davav pozitivnu vidpovid Vdalosya stvoriti arsenal pirotehniki zbroyi ta boyepripasiv dlya majbutnoyi silovoyi konfrontaciyi Gotuvalasya seriya vidpovidnih akcij ale z rozrahunkom obijtisya bez letalnih naslidkiv Najbilsh aktivnim u comu napryami buv Potr Izgarshev Regionalna vikonavcha komisiya RKW Solidarnosti Mazovshe napolyagala na principovij vidmovi vid bud yakih oznak nasilstva ta rishuche zaperechuvala proti takih dij Klincevich vidpovidav sho GOS spivpracyuyut ale ne pidkoryayutsya RKW Todi Viktor Kulerskij poperediv sho pripinit diyalnist u RKW yaksho ci plani ne skasuyut Kerivnik pidpilnih struktur Solidarnosti Zbignyev Buyak zaboroniv silovi akciyi Klincevichu dovelosya pidkoritisya ta vtopiti u Visli dva yashiki z pistoletami patronami ta granatami Aresht ta zvilnennya U nich proti 22 bereznya 1983 roku Teodora Klincevicha nareshti vistezhili ta zaareshtuvali Ce bulo pov yazano z neshodavnoyu rezonansnoyu atakoyu na Sirenu ta z planami pobittya vidomogo svoyeyu zhorstokistyu oficera miliciyi Zadum stav vidomij organam MVS Zgodom z yasuvalosya sho vidatnij diyach GOS osobistij vodij Klincevicha j odin z kerivnikiv pidpilnogo vidavnictva Ritm Mar yan Kotarskij buv vprovadzhenim agentom SB Sam Penkalskij Kotarskij yakij zgodom porvav iz derzhbezpekoyu kategorichno zayavlyaye sho zhodna lyudina ne bula zaareshtovana z jogo vini Bilshist obiznanih lyudej vvazhayut sho bereznevij aresht mav vipadkovij harakter 22 lipnya 1983 roku voyennij stan skasuvali zvilnili vsih internovanih amnistiyu otrimalo bagato politv yazniv Vijshov iz v yaznici j Teodor Klincevich Perebuvayuchi pid shilnim naglyadom SB vin ne mig zdijsnyuvati akciyi pryamoyi diyi Pislya prisudzhennya Lehu Valensi Nobelivskoyi premiyi miru sam Klincevich skazav soratnikam pidpali ta himikati teper nemozhlivi dovedetsya obmezhitisya listivkami ta rozmovami Taki akciyi stali viglyadati komprometaciyeyu Solidarnosti Z cogo privodu Klincevich visloviv zhal Do kincya 1980 hrokiv Teodor Klincevich prodovzhuvav keruvati GOS zoseredivshis na nelegalnij agitaciyi Ocholyuvav pidpilne vidavnictvo Ritm razom iz vchenim ornitologom Boleslavom Yablonskim i vprovadzhenim agentom Kotarskim Z 1985 roku redaguvav pidpilne vidannya RKW Kur yer Mazovshe Peremoga ta zagibelNavesni voseni 1988 roku nova strajkova hvilya zmusila kerivnictvo PORP piti na peregovori u Magdalenci provesti Kruglij stil i pogoditisya na relegalizaciyu Solidarnosti Teodor Klincevich u cilomu prijnyav dialog z vladoyu ale sumno konstatuvav rozmivannya kolishnoyi yasnosti protistoyannya kompromisi z komunistami uskladnennya vzayemin mizh soratnikami Pered parlamentskimi viborami 4 chervnya 1989 roku na yakih Solidarnist zdobula peremogu Teodor Klincevich keruvav viddilom druku ta informaciyi Gromadyanskogo komitetu Solidarnist redaguvav byuleten Solidarnosti u Varshavi perebuvav u kerivnih organah Mazoveckogo profcentru ta vsepolskogo 23 lyutogo 1991 roku Teodor Klincevich yihav z Varshavi do Gdanska na III z yizd Solidarnosti Za kermom vin buv sam Poblizu Mlavi stalasya avariya p yanij pishohid kinuvsya pid kolesa Klincevich vstig zagalmuvati ale otrimav tyazhki travmi Vin doviz pishohoda do likarni ta buv gospitalizovanij sam Vryatuvati jogo ne vdalosya cherez tizhden 36 richnij Teodor Klincevich pomer Pohovanij na varshavskomu Povonzkivskomu cvintari Osobistist i pam yatPohoron Teodora Klincevicha vvazhayetsya ostannim zahodom yedinoyi Solidarnosti dali u profspilci pochalisya konflikti ta rozkoli Vistupayuchi nad mogiloyu Zbignyev Buyak sharakterizuvav Klincevicha yak spravzhnyu legendu v yakij poyednalosya vse najkrashe sho ye sered nas Genrik Vuyec nazivav Klincevicha Kmicic opoziciyi geroj romanu Genrika Senkevicha Potop Andzhej Kmicic vidchajdushno horobrij avantyurist i perekonanij polskij patriot Za harakterom Teodor Klincevich vidriznyavsya horobristyu rizkistyu gotovnistyu do avantyuri buv komunikabelnij i harizmatichnij Pri comu vin mav garni organizatorski zdibnosti umiv efektivno diyati u skladnih i nebezpechnih situaciyah U jogo sistemi cinnostej pershe misce zajmala vizvolna borotba visha za osobiste zhittya ta profesijnu samorealizaciyu Materialnij dobrobut pobutovij komfort ne cikavili Klincevicha vzagali vin buv zvichnij do poneviryan pidpillya Ale vin buv principovim asketom buv rozkutij u spilkuvanni lyubiv druzhnye zastillya Yunackim zahoplennyam Klincevicha buv vitrilnij sport Vodnochas u harakteri Klincevicha vidznachalasya taka osoblivist vin chitko j upevneno diyav za umov zhorstkogo protistoyannya ta riziku ale vimushena pasivnist kidala u depresiyu Vin nikoli ne shukav nagorod ale buv nebajduzhim do pohvali soratnikiv osoblivo providnih lideriv Solidarnosti Kritiku sprijmav rizko negativno napoleglivo vidstoyuvav vlasni poziciyi U 1988 roci odruzhivsya z soratniceyu pidpilniceyu Dorotoyu Pshilubskoyu U shlyubi narodivsya sin Teodor nini vidomij polskij sociolog Soratniki ta doslidniki zaznachayut sho Grupi oporu Solidarni yihni aktivisti personalno Teodor Klincevich malo vidomi v krayini Yihni diyi sprijmayutsya yak yakes vidgaluzhennya ostoron magistralnoyi Solidarnosti i za kadrami i za chiselnistyu i bagato u chomu za metodami borotbi Take stanovishe bagato hto vvazhaye nespravedlivim j ostannimi rokami vono pochalo zminyuvatisya Stali z yavlyatisya doslidzhennya ta publikaciyi Osoblivoyu poshanoyu otocheno im ya Klincevicha v NSS Predstavniki studentskogo soyuzu proponuvali vladi Varshavi perejmenuvati vulicyu nazvanu im yam komunistichnogo politika Yuliana Bruna na vulicyu Teodora Klincevicha perejmenuvannya vidbulosya ale na vulicyu Dzhordano Bruno Do 30 richchya zagibeli Teodora Klincevicha znyali dokumentalnij telefilm Teodor Klincevich dvichi nagorodzhenij posmertno u 2006 roci Kavalerskim hrestom ordena Vidrodzhennya Polshi uhvala prezidenta Leha Kachinskogo u 2017 roci Hrestom Svobodi ta Solidarnosti uhvala prezidenta Andzheya Dudi Primitki web archive org 20 bereznya 2018 Arhiv originalu za 20 bereznya 2018 Procitovano 30 serpnya 2023 Dane osoby z katalogu osob rozpracowywanych Teodor Klincewicz originalu za 11 travnya 2022 Procitovano 11 travnya 2022 26 lat temu zmarl podziemny drukarz Teodor Klincewicz originalu za 11 travnya 2022 Procitovano 11 travnya 2022 Krzyz Wolnosci I Solidarnosci Lista Osob Odznaczonych Teodor Klincewicz originalu za 11 serpnya 2020 Procitovano 11 travnya 2022 Klincewicz Teodor On byl Kmicicem opozycji Tylko on mogl wysadzic kolubryne Portret Teodora Klincewicza legendy podziemnej Solidarnosci PDF Darmowe pobieranie docplayer pl Procitovano 30 serpnya 2023 GRUPY OPORU SOLIDARNI originalu za 24 lyutogo 2017 Procitovano 11 travnya 2022 Tadeusz Ruzikowski Stan wojenny w Warszawie i wojewodztwie stolecznym 1981 1983 Instytut Pamieci Narodowej Komisja Scigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu Warszawa 2013 Polskij Tretemaj 40 let nazad Solidarnost podnyalas protiv diktatury originalu za 11 travnya 2022 Procitovano 11 travnya 2022 Narodowej Instytut Pamieci Swiadectwa stanu wojennego Instytut Pamieci Narodowej pol Procitovano 30 serpnya 2023 Jedynka polskieradio pl Jedynka Polskie Radio pol Procitovano 30 serpnya 2023 Uwazam Rze Marian Kotarski szef Oficyny Wydawniczej Rytm to faktycznie Marian Pekalski oficer SB skierowany do podziemia originalu za 11 travnya 2022 Procitovano 11 travnya 2022 Nie chca komunisty tylko Kmicica opozycji originalu za 11 travnya 2022 Procitovano 11 travnya 2022 Wspominamy Teodora Klincewicza originalu za 13 travnya 2021 Procitovano 11 travnya 2022 Tune in Poland IN to watch documentary about illustrious oppositionist originalu za 10 travnya 2022 Procitovano 11 travnya 2022 Postanowienie nr rej 56 2017 Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 9 lutego 2017 r o nadaniu odznaczen PDF PDF originalu za 11 travnya 2022 Procitovano 11 travnya 2022 Posilannya