Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Конституція Польської Народної Республіки (сталінська конституція, Липнева Конституція) — польська конституція, прийнята Законодавчим сеймом від 22 липня 1952. Опублікована 23 липня 1952. Набрала чинності 23 липня 1952 і була змінена 31 грудня 1989 р. на Конституцію Республіки Польща. Розроблена у первісному вигляді за сталінською формулою Конституції СРСР 1936 року.
Це був головним чином декларативний та пропагандистський акт. Вона не регулювала роботу головного центру політичної влади, чи то пак ПЗПР, звідки прийшли її фасади. На практиці конституція була менш важливою, ніж статут ПЗПР, який безпосередньо згадував комуністичну ідею.
Історія
Конституція, через запровадження інституту , з тристоронньою владою, прийнятою в польській конституційній практиці — чинною в березневій конституції (офіційно до 1952 р.) — запровадила принцип єдності державної влади, сформованої за радянською конституцією. Законодавець у преамбулі заявив, що держава є республікою трудящих. Нова структура була вказана як джерело влади — номінального суверена, який, мабуть, хотів би підкреслити відмінності між соціалістичним та буржуазним конституціоналізмом. Під час ухвалення мали місце диференціація старого государя — нації та нового — «трудящих», підкреслюючи тим самим революційні соціальні зміни та відстань до «володіючих класів». Принцип народовладства означав масову участь у керівництві держави та ліквідацію класових, економічних та соціальних антагонізмів. У той же час слід визнати, що, незважаючи на виклад терміну «робочі люди», це було фактично синонімом «нації», визначеного з позиції марксизму . Таким чином, верховна влада належала як еманація «волі народу», до якої підпорядковані інші інституції: судова влада та виконавча влада з урядом і Державною радою.
Російську версію конституції передав Йосип Сталін, а остання польська версія була підготовлена Болеславом Берутом.
Конституція була змінена 24 рази. Закон від 10 лютого 1976 р. — вніс положення про те, що Польща є соціалістичною державою (замість поточного терміну — народна демократія), ПЗПР — провідною силою суспільства у побудові соціалізму, а ПНР у своїй політиці зміцнює дружбу та співпрацю з Союзом Радянських Соціалістичних Республік та іншими країнами соціалістичного режиму.
Законодавча влада — Сейм
Сейм Польської Народної Республіки складався з 460 депутатів у Сеймі ПНР, спочатку був створений єдиний представницький стандарт, 1 депутат: 60 000 мешканців, пізніше вона була знята з конституції через непрактичність. Принцип вільного мандату було порушено (депутат був представником трудящих, на практиці це положення ніколи не використовувалося — як занадто небезпечне). Було запроваджено чотиристоронній виборчий закон (вилучення принципу пропорційності). Сейм прийняв закони та резолюції більшістю, обирався з числа своїх членів Президією (функція маршала завжди була віднесена до представника ); на першій сесії він призначив Прем'єр-міністра разом з Радою міністрів та . Він ухвалював бюджет і національні соціально-економічні плани. Мав право отримувати клопотання від громадян. Деякі творчі права також були його частиною, в тому числі вибори Голови контролю, члени держави та конституційного трибуналу та (останні три установи засновані лише в 80-ті роки). Парламент проводив засідання. Сесії скликалися на конкретні дати Державною радою.
Виконавча влада
Виконавча влада належала Раді міністрів та Державній раді. У заключний період Конституції Польської Народної Республіки Державна Рада була замінена посадою Польської Народної Республіки, але з певним скороченням повноважень щодо ліквідованої Державної Ради. Державна рада була колегіальним органом, який обирається кожні чотири роки на першому засіданні Сейму. Вона складалася з членів Сейму ПНР та інших осіб, доручених цій функції. Представники були обрані від членів партії, хоча були випадки, коли в Раді брали участь позапартійні або католицькі депутати (наприклад, ). Державна рада мала право видавати декрети — закони під час перерв між сесіями Сейму, але вони повинні були бути схвалені на наступній сесії Сейму. Як глава держави, вона представляла ПРЛ у зовнішніх відносинах (фактично її президент), ратифікувала міжнародні угоди та мала свій виступ у питаннях, що стосуються оборони та військової служби. Вона надавала громадянство Польської Народної Республки і застосовувала помилування. Вона не мала права вето щодо статутів, але вона зробила їх загальнообов'язкове тлумачення. Міністри призначалися та звільнялися Сеймом Польської Народної Республіки. Відповідно до Конституції Польської Народної Республіки (стаття 20), вона мала право законодавчої ініціативи разом із Радою міністрів та депутатами Сейму Польської Народної Республіки.
Судова влада
ПНР діяла відповідно до принципу однорідності — Верховний Суд здійснював нагляд за всіма іншими судами, які, у свою чергу, поділялися на: районні (спочатку повітові), провінційні та спеціальні (в адміністративній та військовій практиці). У 1980 році був призначений Вищий адміністративний суд, тоді як провінційні адміністративні суди не могли бути призначені. В поправці до конституції 1986 року введено Державний трибунал, відомий у Польщі перед війною, і нова установа — Конституційний трибунал. Останній мав компетенції, подібні до присутніх, крім того, що можна було відхилити рішення Сейму. Крім того, він мав право визначити загальнообов'язкове тлумачення статутів та вимагати його подання до Державного трибуналу. Усі вищезазначені установи були реалізацією (колишніх) постулатів .
Поправки та скасування
Протягом 45 років дії Конституції її було змінено 23 рази. Наприклад, положення Вищої контрольно-ревізійної служби було іншим. 10 лютого 1976 року Польська Народна Республіка була визначена як соціалістична держава (п. 1 ст. 1), провідна роль ПЗПР (пункт 1 статті 3) та дружба з СРСР були закладені в Конституцію (пункт 2 статті 6).
Після проведення заходів за :
- у квітні 1989 р. Сейм прийняв так звану , відновлення верхньої палати (Сенату) та посади Президента,
- в грудні 1989 року так званий вніс іншу до Конституції — окрім зміни назви держави, ухил на соціалістичну систему було видалено (положення, що стосуються, зокрема, співпраці з СРСР та провідної ролі ПЗПР у політичному житті),
- 17 жовтня 1992 р. у частині, що стосується відносин між виконавчою та законодавчою владою та територіальним самоврядуванням, була прийнята так звана Мала Конституція.
Примітки
- P. Bała: Pod wezwaniem Boga czy Narodu? Religia a ustrój – studium przypadku polskich konstytucji. Warszawa: 2010, s. 203.
- Poprawki nanosił Stalin, ostateczną wersję opracował Bierut- rozmowa z prof. Michałem Pietrzakiem [ 25 травня 2014 у Wayback Machine.], Polskie Radio 22.07.2012.
Посилання
- Конституційні положення підтримуються на підставі ст. 77 Конституційного закону від 17 жовтня 1992 р. Про взаємини законодавчих та виконавчих органів Республіки Польща та місцевого самоврядування, скасоване 17 жовтня 1997 р. [ 5 вересня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Konstituciya Polskoyi Narodnoyi Respubliki stalinska konstituciya Lipneva Konstituciya polska konstituciya prijnyata Zakonodavchim sejmom vid 22 lipnya 1952 Opublikovana 23 lipnya 1952 Nabrala chinnosti 23 lipnya 1952 i bula zminena 31 grudnya 1989 r na Konstituciyu Respubliki Polsha Rozroblena u pervisnomu viglyadi za stalinskoyu formuloyu Konstituciyi SRSR 1936 roku Proekt Konstituciyi PNR iz vipravlennyami Josipa Stalina Proekt Konstituciyi PNR iz vipravlennyam Boleslava Beruta Ce buv golovnim chinom deklarativnij ta propagandistskij akt Vona ne regulyuvala robotu golovnogo centru politichnoyi vladi chi to pak PZPR zvidki prijshli yiyi fasadi Na praktici konstituciya bula mensh vazhlivoyu nizh statut PZPR yakij bezposeredno zgaduvav komunistichnu ideyu IstoriyaKonstituciya cherez zaprovadzhennya institutu z tristoronnoyu vladoyu prijnyatoyu v polskij konstitucijnij praktici chinnoyu v bereznevij konstituciyi oficijno do 1952 r zaprovadila princip yednosti derzhavnoyi vladi sformovanoyi za radyanskoyu konstituciyeyu Zakonodavec u preambuli zayaviv sho derzhava ye respublikoyu trudyashih Nova struktura bula vkazana yak dzherelo vladi nominalnogo suverena yakij mabut hotiv bi pidkresliti vidminnosti mizh socialistichnim ta burzhuaznim konstitucionalizmom Pid chas uhvalennya mali misce diferenciaciya starogo gosudarya naciyi ta novogo trudyashih pidkreslyuyuchi tim samim revolyucijni socialni zmini ta vidstan do volodiyuchih klasiv Princip narodovladstva oznachav masovu uchast u kerivnictvi derzhavi ta likvidaciyu klasovih ekonomichnih ta socialnih antagonizmiv U toj zhe chas slid viznati sho nezvazhayuchi na viklad terminu robochi lyudi ce bulo faktichno sinonimom naciyi viznachenogo z poziciyi marksizmu Takim chinom verhovna vlada nalezhala yak emanaciya voli narodu do yakoyi pidporyadkovani inshi instituciyi sudova vlada ta vikonavcha vlada z uryadom i Derzhavnoyu radoyu Rosijsku versiyu konstituciyi peredav Josip Stalin a ostannya polska versiya bula pidgotovlena Boleslavom Berutom Konstituciya bula zminena 24 razi Zakon vid 10 lyutogo 1976 r vnis polozhennya pro te sho Polsha ye socialistichnoyu derzhavoyu zamist potochnogo terminu narodna demokratiya PZPR providnoyu siloyu suspilstva u pobudovi socializmu a PNR u svoyij politici zmicnyuye druzhbu ta spivpracyu z Soyuzom Radyanskih Socialistichnih Respublik ta inshimi krayinami socialistichnogo rezhimu Zakonodavcha vlada SejmSejm Polskoyi Narodnoyi Respubliki skladavsya z 460 deputativ u Sejmi PNR spochatku buv stvorenij yedinij predstavnickij standart 1 deputat 60 000 meshkanciv piznishe vona bula znyata z konstituciyi cherez nepraktichnist Princip vilnogo mandatu bulo porusheno deputat buv predstavnikom trudyashih na praktici ce polozhennya nikoli ne vikoristovuvalosya yak zanadto nebezpechne Bulo zaprovadzheno chotiristoronnij viborchij zakon viluchennya principu proporcijnosti Sejm prijnyav zakoni ta rezolyuciyi bilshistyu obiravsya z chisla svoyih chleniv Prezidiyeyu funkciya marshala zavzhdi bula vidnesena do predstavnika na pershij sesiyi vin priznachiv Prem yer ministra razom z Radoyu ministriv ta Vin uhvalyuvav byudzhet i nacionalni socialno ekonomichni plani Mav pravo otrimuvati klopotannya vid gromadyan Deyaki tvorchi prava takozh buli jogo chastinoyu v tomu chisli vibori Golovi kontrolyu chleni derzhavi ta konstitucijnogo tribunalu ta ostanni tri ustanovi zasnovani lishe v 80 ti roki Parlament provodiv zasidannya Sesiyi sklikalisya na konkretni dati Derzhavnoyu radoyu Vikonavcha vladaVikonavcha vlada nalezhala Radi ministriv ta Derzhavnij radi U zaklyuchnij period Konstituciyi Polskoyi Narodnoyi Respubliki Derzhavna Rada bula zaminena posadoyu Polskoyi Narodnoyi Respubliki ale z pevnim skorochennyam povnovazhen shodo likvidovanoyi Derzhavnoyi Radi Derzhavna rada bula kolegialnim organom yakij obirayetsya kozhni chotiri roki na pershomu zasidanni Sejmu Vona skladalasya z chleniv Sejmu PNR ta inshih osib doruchenih cij funkciyi Predstavniki buli obrani vid chleniv partiyi hocha buli vipadki koli v Radi brali uchast pozapartijni abo katolicki deputati napriklad Derzhavna rada mala pravo vidavati dekreti zakoni pid chas pererv mizh sesiyami Sejmu ale voni povinni buli buti shvaleni na nastupnij sesiyi Sejmu Yak glava derzhavi vona predstavlyala PRL u zovnishnih vidnosinah faktichno yiyi prezident ratifikuvala mizhnarodni ugodi ta mala svij vistup u pitannyah sho stosuyutsya oboroni ta vijskovoyi sluzhbi Vona nadavala gromadyanstvo Polskoyi Narodnoyi Respublki i zastosovuvala pomiluvannya Vona ne mala prava veto shodo statutiv ale vona zrobila yih zagalnoobov yazkove tlumachennya Ministri priznachalisya ta zvilnyalisya Sejmom Polskoyi Narodnoyi Respubliki Vidpovidno do Konstituciyi Polskoyi Narodnoyi Respubliki stattya 20 vona mala pravo zakonodavchoyi iniciativi razom iz Radoyu ministriv ta deputatami Sejmu Polskoyi Narodnoyi Respubliki Sudova vladaPNR diyala vidpovidno do principu odnoridnosti Verhovnij Sud zdijsnyuvav naglyad za vsima inshimi sudami yaki u svoyu chergu podilyalisya na rajonni spochatku povitovi provincijni ta specialni v administrativnij ta vijskovij praktici U 1980 roci buv priznachenij Vishij administrativnij sud todi yak provincijni administrativni sudi ne mogli buti priznacheni V popravci do konstituciyi 1986 roku vvedeno Derzhavnij tribunal vidomij u Polshi pered vijnoyu i nova ustanova Konstitucijnij tribunal Ostannij mav kompetenciyi podibni do prisutnih krim togo sho mozhna bulo vidhiliti rishennya Sejmu Krim togo vin mav pravo viznachiti zagalnoobov yazkove tlumachennya statutiv ta vimagati jogo podannya do Derzhavnogo tribunalu Usi vishezaznacheni ustanovi buli realizaciyeyu kolishnih postulativ Popravki ta skasuvannyaProtyagom 45 rokiv diyi Konstituciyi yiyi bulo zmineno 23 razi Napriklad polozhennya Vishoyi kontrolno revizijnoyi sluzhbi bulo inshim 10 lyutogo 1976 roku Polska Narodna Respublika bula viznachena yak socialistichna derzhava p 1 st 1 providna rol PZPR punkt 1 statti 3 ta druzhba z SRSR buli zakladeni v Konstituciyu punkt 2 statti 6 Pislya provedennya zahodiv za u kvitni 1989 r Sejm prijnyav tak zvanu vidnovlennya verhnoyi palati Senatu ta posadi Prezidenta v grudni 1989 roku tak zvanij vnis inshu do Konstituciyi okrim zmini nazvi derzhavi uhil na socialistichnu sistemu bulo vidaleno polozhennya sho stosuyutsya zokrema spivpraci z SRSR ta providnoyi roli PZPR u politichnomu zhitti 17 zhovtnya 1992 r u chastini sho stosuyetsya vidnosin mizh vikonavchoyu ta zakonodavchoyu vladoyu ta teritorialnim samovryaduvannyam bula prijnyata tak zvana Mala Konstituciya PrimitkiP Bala Pod wezwaniem Boga czy Narodu Religia a ustroj studium przypadku polskich konstytucji Warszawa 2010 s 203 Poprawki nanosil Stalin ostateczna wersje opracowal Bierut rozmowa z prof Michalem Pietrzakiem 25 travnya 2014 u Wayback Machine Polskie Radio 22 07 2012 PosilannyaKonstitucijni polozhennya pidtrimuyutsya na pidstavi st 77 Konstitucijnogo zakonu vid 17 zhovtnya 1992 r Pro vzayemini zakonodavchih ta vikonavchih organiv Respubliki Polsha ta miscevogo samovryaduvannya skasovane 17 zhovtnya 1997 r 5 veresnya 2017 u Wayback Machine