Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Війна короля Георга (1744—1748) — військові дії в Північній Америці, що стали частиною війни за австрійську спадщину (1740—1748). Це була третя з чотирьох французьких та індіанських воєн. Бої відбувалися насамперед у британських провінціях Нью-Йорк, Массачусетс-Бей (яка на той час включала Мен та Массачусетс), Нью-Гемпширі (що на той час включав Вермонт) та Новій Шотландії. Її найзначнішою акцією стала експедиція, організована губернатором штату Массачусетс , яка в 1745 році і в кінцевому підсумку захопила французьку фортецю Луісбурґ на острові Кейп-Бретон у Новій Шотландії. Серед французів вона відома як Третя міжколоніальна війна (фр. Troisième Guerre Intercoloniale).
| Війна короля Георга | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Війна за австрійську спадщину | |||||||
 Ч. В. Джефері: , лютий 1747» | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Франція, Нова Франція, | Королівство Великої Британії, | ||||||
| Командувачі | |||||||
Father [[Файл:|20x13px|Kingdom of France]] [[Файл:|20x13px|Kingdom of France]] |  [[Файл:|20x13px|Kingdom of Great Britain]] | ||||||
Війна завершилась 1748 р. Аахенською мирною угодою, яка повернула Луїсбурґ Франції, але не змогла вирішити взаємних територіальних претензій.
Причини
Війна за вухо Дженкінса (названа на честь інциденту 1731 р., коли іспанський полководець відтяв вухо британському капітану купецького судна Роберту Дженкінсу і казав відіслати його своєму королю Георгу II) почалася в 1739 р. між Іспанією та Великою Британією, але в цей раз обмежилася регіоном Карибського моря та конфліктом між іспанською Флоридою і сусідньою британською провінцією Джорджія. Війна за австрійську спадщину, номінально боротьба за законність вступу Марії-Терезії на австрійський престол, розпочалася в 1740 році, але спочатку без збройної участі ані Великої Британії, ані Іспанії. Велика Британія дипломатично втяглася в цей конфлікт у 1742 р. як союзниця Австрії і противниця Франції та Пруссії, але відкритих бойових дій між ними не було до Деттінґенської битви у 1743 році.
Офіційно війна між Великою Британією та Францією не була оголошена до березня 1744 року. Массачусетс оголосив війну Квебеку та Франції аж 2 червня.
Хід війни
Звістка про оголошення війни спочатку дійшла до французької фортеці в Луісбурзі 3 травня 1744 р., і тамтешній гарнізон, не зволікаючи, розпочав бойові дії. Стараючись дати прикриття своїм наземними лініями постачання в Квебеку, вони здійснили напад на 23 травня, а потім організували атаку на Аннаполіс-Роял, столицю Нової Шотландії. Але французькі війська затримались, вирушаючи з Луісбурґа, і їхні союзники з корінних народів мікмаків та разом з отцем на початку липня вирішили самостійно .
Аннаполіс отримав звістку про оголошення війни, до якої британські війська були дещо підготовлені. Коли воїни корінних народів мікмаків і малісітів почали облогу Форту-Енн, вони скоро переконались, що не маючи важкої зброї, не можуть вести облоги, і відійшли через кілька днів. Потім, у середині серпня, більша французька армія прибула до Форту-Енн, але вона також не змогла провести ефективної атаки або облоги гарнізону. Форт безперешкодно отримав постачання та підкріплення людьми з Массачусетсу.
У 1745 році британські колоніальні сили захопили фортецю Луісбурґ після шеститижневої . У відповіді на це, з Акадії почала проти британських поселень, прилеглих до кордонів Акадії у північно-східному штаті Мен. Франція вислала велику експедицію з метою відновлення Луісбурґа в 1746 році. Переслідувані штормами, хворобами, і, врешті, смертю свого командира герцога Данвіля, здесятковані учасники невдалої експедиції ледве повернулися до Франції, не досягнувши мети.
Війна також велася на кордонах між північними британськими колоніями та Новою Францією. Кожна сторона мала союзників серед корінних американців, тож околичні поселення зазнавали нальотів, а їхніх мешканців індіанці брали в полон за викуп. Іноді індіанці силою чи переконанням втягували місцевих мешканців у свої лави, оскільки самі втрачали багатьох людей від хвороб чи війни. Через часті набіги на північну прикордонну зону губернатор Вільям Ширлі наказав побудувати ланцюг прикордонних застав, що простягся на захід до кордону з Нью-Йорком.
28 листопада 1745 р. французи зі своїми індіанськими союзниками та знищили село Саратоґа, штат Нью-Йорк, вбивши або захопивши в полон більше ста його мешканців. Після цього британці покинули свої поселення в Нью-Йорку на північ від Олбані, великого торгового міста. У липні 1746 р. ірокези та міжколоніальні сили зібралися в північній частині Нью-Йорка для відплатного нападу на канадців.
Коли очікувані британські війська так і не прибули, атаку було відкликано. Великий (понад 1000 осіб) французький відділ та воїни корінних націй зібралися для нальоту у верхній частині долини річки Гудзон у 1746 р., натомість здійснили набіг у долині річки Гузік, включаючи (на сьогоднішній це Норт-Адамс, штат Массачусетс). Цей напад став помстою за вбивство індіанського вождя в ранішій сутичці. Інші напади включали рейд французів і мікмаків 1747 р. , Нова Шотландія; і наліт у 1748 р. індіанцями — союзниками французів на Скенектаді у Нью-Йорку.
Наслідки
Війна спричинила тяжкі наслідки, особливо в північних британських колоніях. Втрати лише в людях штату Массачусетс у 1745–46 роках оцінювались як 8 % дорослого чоловічого населення цієї колонії.
Згідно з Аахенським мирним договором, Луісбурґ був повернутий Франції через три роки в обмін на місто Мадрас в Індії, на той час відбите французами у британців. Це рішення обурило жителів Нової Англії, особливо колоністів штату Массачусетс, які найбільше сприяли експедиції (як грошима, так і людьми). Зрештою, британський уряд визнав зусилля штату Массачусетс та виплатив їм 180 000 фунтів стерлінгів компенсації після війни. Провінція використала ці гроші, щоб замінити свою знецінену паперову валюту.
Мирний договір, який відновив усі колоніальні кордони до їх довоєнного статусу, мало сприяв припиненню тривалої ворожнечі між Францією, Великою Британією та їхніми колоніями, а також не вирішив жодних територіальних суперечок. Напруженість залишалася як у Північній Америці, так і в Європі. Війна знову спалахнула в 1754 році, з початком французької та індіанської баталії в Північній Америці, яка поширилася на Європу через два роки як Семирічна війна. Між 1749 і 1755 роками в Акадії та Новій Шотландії бойові дії тривали в рамках .
Див. також
Список літератури
Подальше читання
- Boyer, Clark, Kett, Salisbury, Sitkoff and Woloch. The Enduring Vision: A History of the American People
- Drake, Samuel Gardner. A Particular History of the Five Years French and Indian War in New England
- Kingsford, William. The history of Canada, Volume 3
- Peckham, Harry H. The Colonial Wars, 1689—1762
Посилання
- Війна короля Георга на US-History.com [ 17 червня 2021 у Wayback Machine.]
- Виберана бібліографія війни короля Георга, [ 18 вересня 2008 у Wayback Machine.] складена Центром військової історії армії США
- Журнал капітана Вільяма Поте, полоненого 1745–1747 рр., Виданий 1896 р
Примітки
- Українська назва згідно з Газетирем (покажчиком) географічних назв світу [ 4 травня 2021 у Wayback Machine.]. — К.: Мінекоресурсів України, 2006. — С. 1004.
- Lacoursière, Jacques; Provencher, Jean; Vaugeois, Denis (9 травня 2018). . Les éditions du Septentrion. ISBN . Архів оригіналу за 24 August 2017. Процитовано 9 травня 2018.
- WILLIAM DOUGLASS, M. D. (9 травня 2018). A SUMMARY, HISTORICAL AND POLITICAL, OF THE FIRST PLANTING, PROGRESSIVE IMPROVEMENTS, AND ... Процитовано 9 травня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vijna korolya Georga 1744 1748 vijskovi diyi v Pivnichnij Americi sho stali chastinoyu vijni za avstrijsku spadshinu 1740 1748 Ce bula tretya z chotiroh francuzkih ta indianskih voyen Boyi vidbuvalisya nasampered u britanskih provinciyah Nyu Jork Massachusets Bej yaka na toj chas vklyuchala Men ta Massachusets Nyu Gempshiri sho na toj chas vklyuchav Vermont ta Novij Shotlandiyi Yiyi najznachnishoyu akciyeyu stala ekspediciya organizovana gubernatorom shtatu Massachusets yaka v 1745 roci i v kincevomu pidsumku zahopila francuzku fortecyu Luisburg na ostrovi Kejp Breton u Novij Shotlandiyi Sered francuziv vona vidoma yak Tretya mizhkolonialna vijna fr Troisieme Guerre Intercoloniale Vijna korolya GeorgaVijna za avstrijsku spadshinuCh V Dzheferi lyutij 1747 Ch V Dzheferi lyutij 1747 Data 3 travnya 1744 18 zhovtnya 1748Misce Pivnichna AmerikaRezultat Drugij Aahenskij mir Dovoyennij status kvo StoroniFranciya Nova Franciya Korolivstvo Velikoyi Britaniyi KomanduvachiFather Fajl 20x13px Kingdom of France Fajl 20x13px Kingdom of France Fajl 20x13px Kingdom of Great Britain Vijna zavershilas 1748 r Aahenskoyu mirnoyu ugodoyu yaka povernula Luyisburg Franciyi ale ne zmogla virishiti vzayemnih teritorialnih pretenzij PrichiniVijna za vuho Dzhenkinsa nazvana na chest incidentu 1731 r koli ispanskij polkovodec vidtyav vuho britanskomu kapitanu kupeckogo sudna Robertu Dzhenkinsu i kazav vidislati jogo svoyemu korolyu Georgu II pochalasya v 1739 r mizh Ispaniyeyu ta Velikoyu Britaniyeyu ale v cej raz obmezhilasya regionom Karibskogo morya ta konfliktom mizh ispanskoyu Floridoyu i susidnoyu britanskoyu provinciyeyu Dzhordzhiya Vijna za avstrijsku spadshinu nominalno borotba za zakonnist vstupu Mariyi Tereziyi na avstrijskij prestol rozpochalasya v 1740 roci ale spochatku bez zbrojnoyi uchasti ani Velikoyi Britaniyi ani Ispaniyi Velika Britaniya diplomatichno vtyaglasya v cej konflikt u 1742 r yak soyuznicya Avstriyi i protivnicya Franciyi ta Prussiyi ale vidkritih bojovih dij mizh nimi ne bulo do Dettingenskoyi bitvi u 1743 roci Oficijno vijna mizh Velikoyu Britaniyeyu ta Franciyeyu ne bula ogoloshena do bereznya 1744 roku Massachusets ogolosiv vijnu Kvebeku ta Franciyi azh 2 chervnya Hid vijniPodvir ya fortu Luisburg u Novij Shotlandiyi rekonstrukciya Akadiya v 1743 roci za rik do pochatku vijni korolya Georga Osnovni bitvi vijni poznacheni na mapi Dokladnishe Francuzko indianski vijni Zvistka pro ogoloshennya vijni spochatku dijshla do francuzkoyi forteci v Luisburzi 3 travnya 1744 r i tamteshnij garnizon ne zvolikayuchi rozpochav bojovi diyi Starayuchis dati prikrittya svoyim nazemnimi liniyami postachannya v Kvebeku voni zdijsnili napad na 23 travnya a potim organizuvali ataku na Annapolis Royal stolicyu Novoyi Shotlandiyi Ale francuzki vijska zatrimalis virushayuchi z Luisburga i yihni soyuzniki z korinnih narodiv mikmakiv ta razom z otcem na pochatku lipnya virishili samostijno Annapolis otrimav zvistku pro ogoloshennya vijni do yakoyi britanski vijska buli desho pidgotovleni Koli voyini korinnih narodiv mikmakiv i malisitiv pochali oblogu Fortu Enn voni skoro perekonalis sho ne mayuchi vazhkoyi zbroyi ne mozhut vesti oblogi i vidijshli cherez kilka dniv Potim u seredini serpnya bilsha francuzka armiya pribula do Fortu Enn ale vona takozh ne zmogla provesti efektivnoyi ataki abo oblogi garnizonu Fort bezpereshkodno otrimav postachannya ta pidkriplennya lyudmi z Massachusetsu U 1745 roci britanski kolonialni sili zahopili fortecyu Luisburg pislya shestitizhnevoyi U vidpovidi na ce z Akadiyi pochala proti britanskih poselen prileglih do kordoniv Akadiyi u pivnichno shidnomu shtati Men Franciya vislala veliku ekspediciyu z metoyu vidnovlennya Luisburga v 1746 roci Peresliduvani shtormami hvorobami i vreshti smertyu svogo komandira gercoga Danvilya zdesyatkovani uchasniki nevdaloyi ekspediciyi ledve povernulisya do Franciyi ne dosyagnuvshi meti Pislya 47 dennoyi oblogi britanski vijska zahopili fortecyu Luisburg u lipni 1745 roku Vijna takozh velasya na kordonah mizh pivnichnimi britanskimi koloniyami ta Novoyu Franciyeyu Kozhna storona mala soyuznikiv sered korinnih amerikanciv tozh okolichni poselennya zaznavali nalotiv a yihnih meshkanciv indianci brali v polon za vikup Inodi indianci siloyu chi perekonannyam vtyaguvali miscevih meshkanciv u svoyi lavi oskilki sami vtrachali bagatoh lyudej vid hvorob chi vijni Cherez chasti nabigi na pivnichnu prikordonnu zonu gubernator Vilyam Shirli nakazav pobuduvati lancyug prikordonnih zastav sho prostyagsya na zahid do kordonu z Nyu Jorkom 28 listopada 1745 r francuzi zi svoyimi indianskimi soyuznikami ta znishili selo Saratoga shtat Nyu Jork vbivshi abo zahopivshi v polon bilshe sta jogo meshkanciv Pislya cogo britanci pokinuli svoyi poselennya v Nyu Jorku na pivnich vid Olbani velikogo torgovogo mista U lipni 1746 r irokezi ta mizhkolonialni sili zibralisya v pivnichnij chastini Nyu Jorka dlya vidplatnogo napadu na kanadciv Koli ochikuvani britanski vijska tak i ne pribuli ataku bulo vidklikano Velikij ponad 1000 osib francuzkij viddil ta voyini korinnih nacij zibralisya dlya nalotu u verhnij chastini dolini richki Gudzon u 1746 r natomist zdijsnili nabig u dolini richki Guzik vklyuchayuchi na sogodnishnij ce Nort Adams shtat Massachusets Cej napad stav pomstoyu za vbivstvo indianskogo vozhdya v ranishij sutichci Inshi napadi vklyuchali rejd francuziv i mikmakiv 1747 r Nova Shotlandiya i nalit u 1748 r indiancyami soyuznikami francuziv na Skenektadi u Nyu Jorku NaslidkiBritanski soldati ukriplyayut Galifaks u 1749 roci Boyi v Novij Shotlandiyi mizh britanskimi ta akadijskimi silami ob yednanimi z opolchencyami mikmakami trivali navit pislya pidpisannya mirnogo dogovoru Vijna sprichinila tyazhki naslidki osoblivo v pivnichnih britanskih koloniyah Vtrati lishe v lyudyah shtatu Massachusets u 1745 46 rokah ocinyuvalis yak 8 doroslogo cholovichogo naselennya ciyeyi koloniyi Zgidno z Aahenskim mirnim dogovorom Luisburg buv povernutij Franciyi cherez tri roki v obmin na misto Madras v Indiyi na toj chas vidbite francuzami u britanciv Ce rishennya oburilo zhiteliv Novoyi Angliyi osoblivo kolonistiv shtatu Massachusets yaki najbilshe spriyali ekspediciyi yak groshima tak i lyudmi Zreshtoyu britanskij uryad viznav zusillya shtatu Massachusets ta viplativ yim 180 000 funtiv sterlingiv kompensaciyi pislya vijni Provinciya vikoristala ci groshi shob zaminiti svoyu znecinenu paperovu valyutu Mirnij dogovir yakij vidnoviv usi kolonialni kordoni do yih dovoyennogo statusu malo spriyav pripinennyu trivaloyi vorozhnechi mizh Franciyeyu Velikoyu Britaniyeyu ta yihnimi koloniyami a takozh ne virishiv zhodnih teritorialnih superechok Napruzhenist zalishalasya yak u Pivnichnij Americi tak i v Yevropi Vijna znovu spalahnula v 1754 roci z pochatkom francuzkoyi ta indianskoyi bataliyi v Pivnichnij Americi yaka poshirilasya na Yevropu cherez dva roki yak Semirichna vijna Mizh 1749 i 1755 rokami v Akadiyi ta Novij Shotlandiyi bojovi diyi trivali v ramkah Div takozhVijni amerikanskih indianciv Semyuel VittemorSpisok literaturiPodalshe chitannyaBoyer Clark Kett Salisbury Sitkoff and Woloch The Enduring Vision A History of the American People Drake Samuel Gardner A Particular History of the Five Years French and Indian War in New England Kingsford William The history of Canada Volume 3 Peckham Harry H The Colonial Wars 1689 1762PosilannyaVijna korolya Georga na US History com 17 chervnya 2021 u Wayback Machine Viberana bibliografiya vijni korolya Georga 18 veresnya 2008 u Wayback Machine skladena Centrom vijskovoyi istoriyi armiyi SShA Zhurnal kapitana Vilyama Pote polonenogo 1745 1747 rr Vidanij 1896 rPrimitkiUkrayinska nazva zgidno z Gazetirem pokazhchikom geografichnih nazv svitu 4 travnya 2021 u Wayback Machine K Minekoresursiv Ukrayini 2006 S 1004 Lacoursiere Jacques Provencher Jean Vaugeois Denis 9 travnya 2018 Les editions du Septentrion ISBN 9782894481868 Arhiv originalu za 24 August 2017 Procitovano 9 travnya 2018 WILLIAM DOUGLASS M D 9 travnya 2018 A SUMMARY HISTORICAL AND POLITICAL OF THE FIRST PLANTING PROGRESSIVE IMPROVEMENTS AND Procitovano 9 travnya 2018