Ву́лиця Го́нча — вулиця у обласному центрі України м. Чернігові. Від 1961 року — Максима Горького.
Вулиця Гонча Чернігів | |
---|---|
Перехрестя Гончої та Преображенської На розі — будівля парафіяльної школи XVIII ст. | |
Район | Деснянський район (Чернігів) |
Колишні назви | |
Лоєвський шлях, Гонча, Леніна, Горького | |
радянського періоду (українською) | вулиця Максима Горького |
Загальні відомості | |
Протяжність | 1,9 км |
Координати початку | 51°29′30″ пн. ш. 31°18′31″ сх. д. / 51.491735° пн. ш. 31.308732° сх. д. |
Координати кінця | 51°30′18″ пн. ш. 31°17′31″ сх. д. / 51.505126° пн. ш. 31.291996° сх. д. |
Транспорт | |
Рух | двосторонній |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Архітектурні пам'ятки | Чоловіча торговельна школа, будівля Парафіяльної школи, будівля Чернігівської електростанції, особняк З. Гозенпуда |
Державні установи | Головне управління статистики в Чернігівській області |
Навчальні заклади | Чернігівський економічний коледж, Академія ДПСУ, Чернігівський обласний центр науково-технічної творчості учнівської молоді, спортивні школи ФСТ «Україна» |
Забудова | частково історична, переважно малоповерхова |
Організації | ПАТ «Чернігівобленерго» |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
19 лютого 2016 року частині колишньої вулиці Горького від вул. Преображенської до вул. Котляревського повернуто історичну назву Гонча.
Історія
Вулиця Гонча є однією із найстаріших у місті. Початок її формування сягає руської доби.
У той час магістраль, що нині є вулицею, починалася від Прогорілої (Погорілої) або Лоєвської брами Чернігівської фортеці й мала назву Лоєвського шляху (цей топонім зберігався до ХІХ століття).
Початок зміни топоніму прослідковується у XVIII ст. Так, у описі 1766 року, складеному Мусієм Бочком, подається наступна інформація:
...одна Глухівська, від Прогорілих воріт понад валом, через греблю, названу Гноєвою, й міст на річці Стрижень, йде; інша, від тих же воріт прямо на польське містечко Лоєв пролягає, назвою Лоєвська, вона ж Гонча; Оригінальний текст (рос.) ...една Глуховская, от Прогорилых ворот понад валом, через плотину, названием Гноевую, и мост на речке Стрижне, идучая; другая, от тех же ворот прямо на Полское местечко Лоев лежачая, называемая Лоевская, она же Гончая; |
На початку ХІХ століття вулиця остаточно отримала назву Гончої.
Існує кілька версій стосовно причин появи такої назви:
- М. Маркевич уважав, що вулиця отримала назву через практикування «прогону через стрій» солдат для покарання шпіцрутенами в Російській імператорській армії;
- С. Леп'явко, В. Сапон та переважна частина істориків й краєзнавців уважають назву вулиці пов'язаною з тим, що нею від поштової станції на Валу гнали коней гінці та посильні;
- третя версія (народна) ґрунтується на тому, що вулицею Гончою гнали строєм солдат на помивку спочатку до лазень Соколовського, а з 1905 року до міської лазні на Богуславській (вул. Гетьмана Полуботка).
У 1922 році вулицю Гончу було названо на честь лідера більшовизму Володимира Леніна, а 1961, в результаті перепланування міста, вулицю перейменували на честь пролетарського письменника Максима Горького, чиє ім'я носила перед тим частина новоназваної вул. Леніна (зараз — просп. Миру). Незадовго перед тим до новоназваної вулиці Горького приєднали також колишню вулицю Катерининську, що до 1949 року означалася як вулиця Лозовського — вона йде територією Валу перпендикулярно до вулиці Гончої.
19 лютого 2016 року, на виконання декомунізаційних законів, комісією з топонімії було вирішено повернути частині вулиці від перехрестя з вул. Преображенською до вул. Котляревського (район Ковалівка) історичну назву Гончої. При цьому частина вулиці до перехрестя з вул. Преображенською отримала назву Музейної.
Згідно з описом 1766 року, на Гончій було три дерев'яні церкви: Миколи Чудотворця з приходською школою (на перетині з вул. Святомиколаївською); Богоявленська (на перетині з вул. Шевченка) та Стрітення Господнього (на перетині з просп. Перемоги) — кожна мала при собі приходську школу та лікарню для бідних. 1862 року замість дерев'яної церкви Миколи Чудотворця на розі Гончої та Богоявленської (вул. Шевченка) зведено кам'яну (спалена в роки Другої світової війни, згодом розібрана).
У кінці XVIII — на поч. XIX ст. відповідно до розширення меж міста вулицю було продовжено від церкви Стрітення Господнього до слободи Ковалівка на березі Стрижня (згідно з описом М. А. Маркевича від 1852 року).
Ось що згадується про Гончу станом на початок ХІХ ст.:
Здається, ніби нещодавно (45 років) я почав пам'ятати Чернігів, у якому тоді було лише дві вулиці, зручні для проїзду двох зустрічних екіпажів: вулиці Олександрівська та Гонча. Оригінальний текст (рос.) Кажется, будто бы недавно (45 лѣтъ) я началъ помнить Черниговъ, въ которомъ тогда только было двѣ улицы, удобныя для проѣзда двухъ повстрѣчавшихся экипажѣй: улица Александровская и Гончая. |
Крім того, вулиця була небрукованою — лише впродовж 1901–1905 років значні ділянки вулиці були замощені бруковим камінням та клінкером.
У другій половині ХІХ ст. на Гончій містилося одне з першокласних чернігівських фотоательє, власником якого був чех Йожеф Марр. Точна дата заснування закладу, як і його ліквідації, невідома, проте станом на 1889 рік ательє вже існувало. Зачинилося до 1912 року.
На Гончій вулиці була розташована кам'яниця Константиновичів — пам'ятка цивільної архітектури XVIII ст., зруйнована під час Другої світової війни.
У 1882–1886 роках на розі Гончої та Стрітенської (просп. Перемоги) за проєктом Д. Савицького було побудовано Чернігівське жіноче єпархіальне училище — найбільшу споруду Чернігова до 1940-х (була спалена у роки Другої світової війни й розібрана на початку 1960-х). До 1941 року тут були розміщені редакції обласних газет «Більшовик» та «Молодий комунар» (сучасні «Деснянська правда» та «Гарт» відповідно).
У 1893 році на розі Гончої та Маріїнської (нині — Зеленої) вулиць, поблизу передмістя Ковалівки зведено Володимирське змішане міське училище. Будівля вирішена в стилі неоготики, споруджена за проєктом Д. В. Савицького, освячена на честь Св. Князя Володимира. В училищі могли навчатися представники всіх станів та обох статей. При закладі учням можна було отримати гарячий обід, що було новацією для того часу. З 1920-х у будівлі розмістилася кінна міліція; під час німецької окупації міста тут діяли курси німецької мови; після Другої світової війни будинок був переданий під житловий фонд, у цоколі деякий час містилася їдальня.
У 1905 році за кошти міської думи й меценатів В. Гутмана, М. Маркельса та Ф. Лизогуба зведено будівлю Чоловічої торговельної школи у псевдоросійському (неоросійському) стилі. У 1916–1919 роках тут орендував аудиторії новостворений Чернігівський учительський інститут під орудою О. П. Фльорова. До 1941 року в будівлі розміщувалася єврейська школа. Зараз — Чернігівський економічний коледж.
У 1927–1929 роках за проєктом Г. Конопатського споруджено будівлю Чернігівської електростанції у стилі конструктивізм (зараз — ПАТ «Чернігівобленерго»).
Цікаві факти
- Під час подорожі Україною Чернігів інкогніто відвідав імператор Священної Римської імперії, цісар Йосиф II. Як свідчать джерела, відбулася ця подія 19 травня 1780 року. Імператор під час відвідин міста проживав у котромусь із будинків на вулиці Гончій.
- За свідченнями митрофорного протоєрея О. Короткевича, в будинку його родичів Преліних (бабусі та діда дружини) на вулиці Гончій мешкав Т. Г. Шевченко під час другого відвідання Чернігова в 1847 році. Зазначається, що Шевченко мав приятельські стосунки з Преліними, не раз буваючи у їх домі й спиняючись там на декілька днів. Станом на 1942 рік будинок зберігався й мав № 63.
- У 1912 році, переїхавши до Чернігова, на Гончій оселилася та деякий час мешкала родина знаного художника О. В. Савченка-Більського.
- 1 листопада 1918 року на розі вулиць Гончої та Сіверянської (Коцюбинського) о 5 годині ранку при спробі втечі конвоєм було застрелено М. Муринсона та важко поранено Й. Шильмана, звинувачених в участі у підпільній більшовицькій організації. Дорогою до лікарні Шильман помер. Обидва поховані на чернігівському єврейському кладовищі.
Видатні мешканці
- Дмитро Афанасьєв — інженер, губернський архітектор;
- Олексій Бакуринський — громадський діяч, один з фундаторів Чернігівського народного університету. Розстріляний у ніч на 1 серпня 1919 року;
- Дмитро Грембецький — краєзнавець, збирач архівних документів, автор збірки «Замѣтки старожила или Черниговъ за 45 лѣтъ» (рос.);
- Трохим Кобилковський — Почесний громадянин;
- Дмитро Куровський — український поет (Гонча, 41 — пам'ятна дошка);
- Федір Лизогуб — меценат, брат Д. Лизогуба;
- Андрій Месеча — учасник Другої світової війни, кавалер чотирьох медалей «За відвагу» (Гонча, 29 — пам'ятна дошка);
- Іван Орловський — Почесний громадянин;
- Олексій Острицький — Почесний громадянин;
- Кіндрат Сорокін — засновник Чернігівського музичного училища;
- — дворянин, архітектор та інженер, інспектор шосе в Чернігові.
Пам'ятки архітектури та історії
- буд. № 5 — будівля Парафіяльної школи (XVIII ст.), згодом — чоловіче Ланкастерське училище (1847), Чернігівська громадська бібліотека та музей Чернігівської Губернської вченої архівної комісії; у 1918 році тут розміщувався штаб Єврейського червоногвардійського загону під командуванням А. Гутмана та Н. Івельмана;
- буд. № 24 — особняк архітектора Д. Афанасьєва (поч. XX ст.);
- буд. № 25 — будівля Чоловічої торговельної школи (1905 р., псевдоросійський стиль);
- буд. № 40 — будівля Чернігівської електростанції (1927–1929 рр., арх. Г. Конопатський, стиль конструктивізм);
- буд. № 42 — особняк інженера І. Якубовича (кін. XIX ст., стиль модерн);
- буд. № 65 — будівля Володимирського міського училища (1893 р.);
- буд. № 67 — особняк О. Бакуринського (кін. XIX ст.);
- буд. № 92 — особняк купця З. Гозенпуда (кін. XIX ст., стиль модерн; на початку XX ст. подарований власником місту для облаштування сирітського притулку).
Крім того, як історична забудова Чернігова ХІХ — поч. ХХ ст., цінність становлять також буд. № 11 (будинок Харченка, збереглася автентична кахляна піч), 13 (будинок Панченка), 15 (стиль історизм), 22 (будинок Комаровського, має залишки валу Окольного граду ХІ ст. на подвір'ї), 22а, 30 (стиль конструктивізм), 33, 33а, 44 (у 1920-х Штаб територіального полку РСЧА), 48 (будинок Солонини, стиль модерн), 50 (будинок Острицького, стиль модерн), 54, 62 (будинок Тризни), 69 (будинок Шафрановича, в 1920–1925 рр. 2-й Комсомольський клуб), 81.
Інфраструктура та об'єкти
- буд. № 25 — Чернігівський економічний коледж Національної академії статистики, обліку та аудиту;
- буд. № 33 — Чернігівський обласний центр науково-технічної творчості учнівської молоді;
- буд. № 34 — Академія Державної пенітенціарної служби України;
- буд. № 37 — Головне управління статистики у Чернігівській області;
- буд. № 40 — ПАТ «Чернігівобленерго»;
- буд. № 92 — ПНЗ Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з веслування на байдарках і каное ЧОО ФСТ «Україна», ПНЗ Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа ЧОО ФСТ «Україна».
Галерея
- Кам’яниця Константиновичів (не збереглася). Малюнок за фото С. Таранушенка
- Будівля Чернігівського жіночого єпархіального училища, 1882–1886 рр. (не збереглася)
- Казенний винний склад в кінці вулиці Гончої на Ковалівці, 1900-ті (зараз — ЗАТ ЧЛГЗ «Чернігівська горілка»)
- Церква Миколи Чудотворця на розі Гончої та Богоявленської, 1862 р. (не збереглася)
- Будівля Торговельної школи поч. XX ст. (зараз — Чернігівський економічний коледж)
- Будівля електростанції 1927–1929 рр. (зараз — ПАТ «Чернігівобленерго»)
- Особняк З. Гозенпуда кін. ХІХ ст. Колишній сирітський притулок
Посилання
- Про перейменування вулиць міста. www.chernigiv-rada.gov.ua. Архів оригіналу за 27 березня 2016. Процитовано 1 березня 2016.
- Д. Грембецкій. Замѣтки старожила или Черниговъ за 45 лѣтъ // Черниговскія Губернскія вѣдомости, 1851
- Константиновичів кам'яниця // Чернігівщина: Енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К.: УРЕ, 1990. — С. 340
- Чернігівська чоловіча торговельна школа // Там само, С. 890
- Чернігівської електростанції будинок // Там само, С. 928
- Шевченко в Чернігові / В. Качковський, І. Тичина // Українське Полісся. — 11 березня 1942
- У Чернігові розбирають історичний будинок, який пережив дві світові війни. val.ua (укр.). Процитовано 11 серпня 2023.
Див. також
- Новак А. Історична короткозорість / А. Новак // Чернігівщина. — № 9 (618). — 2 березня 2017. — С. 4 [ 9 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Вулиця Гонча|Вулиці нашого міста [ 5 квітня 2017 у Wayback Machine.]
Джерела
- Горького Максима вулиці // Чернігівщина: Енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К.: УРЕ, 1990. — С. 190-192
- Леп'явко С. А. Чернігів. Історія міста: Науково-популярне видання. — К.: «Темпора», 2012. — 432 с.
- Карнабіда А. А. Чернігів: Історико-архітектурний нарис. — К.: «Будівельник», 1969. — 80 с.
- Карнабіда А. А. Чернігів: Архітектурно-історичний нарис. — Вид. 2-е перероблене і доп. — К.: «Будівельник», 1980. — 128 с.
- Руденок В. Я. Чернігів — подорож на 100 років назад (1910—2010). — Чернігів: АХАЛАР, 2009. — 84 с.
- Сапон В. М. Вулиці старого Чернігова: Історико-краєзнавчі етюди. — Чернігів: РВК «Деснянська правда», 2007. — 128 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vu licya Go ncha vulicya u oblasnomu centri Ukrayini m Chernigovi Vid 1961 roku Maksima Gorkogo Vulicya Goncha ChernigivPerehrestya Gonchoyi ta Preobrazhenskoyi Na rozi budivlya parafiyalnoyi shkoli XVIII st Perehrestya Gonchoyi ta Preobrazhenskoyi Na rozi budivlya parafiyalnoyi shkoli XVIII st Rajon Desnyanskij rajon Chernigiv Kolishni nazviLoyevskij shlyah Goncha Lenina Gorkogoradyanskogo periodu ukrayinskoyu vulicya Maksima GorkogoZagalni vidomostiProtyazhnist 1 9 kmKoordinati pochatku 51 29 30 pn sh 31 18 31 sh d 51 491735 pn sh 31 308732 sh d 51 491735 31 308732Koordinati kincya 51 30 18 pn sh 31 17 31 sh d 51 505126 pn sh 31 291996 sh d 51 505126 31 291996TransportRuh dvostoronnijBudivli pam yatki infrastrukturaArhitekturni pam yatki Cholovicha torgovelna shkola budivlya Parafiyalnoyi shkoli budivlya Chernigivskoyi elektrostanciyi osobnyak Z GozenpudaDerzhavni ustanovi Golovne upravlinnya statistiki v Chernigivskij oblastiNavchalni zakladi Chernigivskij ekonomichnij koledzh Akademiya DPSU Chernigivskij oblasnij centr naukovo tehnichnoyi tvorchosti uchnivskoyi molodi sportivni shkoli FST Ukrayina Zabudova chastkovo istorichna perevazhno malopoverhovaOrganizaciyi PAT Chernigivoblenergo Zovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap poshuk u NominatimMapa 19 lyutogo 2016 roku chastini kolishnoyi vulici Gorkogo vid vul Preobrazhenskoyi do vul Kotlyarevskogo povernuto istorichnu nazvu Goncha IstoriyaDiv takozh Vulicya Muzejna Chernigiv Vulicya Goncha ye odniyeyu iz najstarishih u misti Pochatok yiyi formuvannya syagaye ruskoyi dobi U toj chas magistral sho nini ye vuliceyu pochinalasya vid Progoriloyi Pogoriloyi abo Loyevskoyi brami Chernigivskoyi forteci j mala nazvu Loyevskogo shlyahu cej toponim zberigavsya do HIH stolittya Pochatok zmini toponimu proslidkovuyetsya u XVIII st Tak u opisi 1766 roku skladenomu Musiyem Bochkom podayetsya nastupna informaciya odna Gluhivska vid Progorilih vorit ponad valom cherez greblyu nazvanu Gnoyevoyu j mist na richci Strizhen jde insha vid tih zhe vorit pryamo na polske mistechko Loyev prolyagaye nazvoyu Loyevska vona zh Goncha Originalnij tekst ros edna Gluhovskaya ot Progorilyh vorot ponad valom cherez plotinu nazvaniem Gnoevuyu i most na rechke Strizhne iduchaya drugaya ot teh zhe vorot pryamo na Polskoe mestechko Loev lezhachaya nazyvaemaya Loevskaya ona zhe Gonchaya Na pochatku HIH stolittya vulicya ostatochno otrimala nazvu Gonchoyi Isnuye kilka versij stosovno prichin poyavi takoyi nazvi M Markevich uvazhav sho vulicya otrimala nazvu cherez praktikuvannya progonu cherez strij soldat dlya pokarannya shpicrutenami v Rosijskij imperatorskij armiyi S Lep yavko V Sapon ta perevazhna chastina istorikiv j krayeznavciv uvazhayut nazvu vulici pov yazanoyu z tim sho neyu vid poshtovoyi stanciyi na Valu gnali konej ginci ta posilni tretya versiya narodna gruntuyetsya na tomu sho vuliceyu Gonchoyu gnali stroyem soldat na pomivku spochatku do lazen Sokolovskogo a z 1905 roku do miskoyi lazni na Boguslavskij vul Getmana Polubotka U 1922 roci vulicyu Gonchu bulo nazvano na chest lidera bilshovizmu Volodimira Lenina a 1961 v rezultati pereplanuvannya mista vulicyu perejmenuvali na chest proletarskogo pismennika Maksima Gorkogo chiye im ya nosila pered tim chastina novonazvanoyi vul Lenina zaraz prosp Miru Nezadovgo pered tim do novonazvanoyi vulici Gorkogo priyednali takozh kolishnyu vulicyu Katerininsku sho do 1949 roku oznachalasya yak vulicya Lozovskogo vona jde teritoriyeyu Valu perpendikulyarno do vulici Gonchoyi 19 lyutogo 2016 roku na vikonannya dekomunizacijnih zakoniv komisiyeyu z toponimiyi bulo virisheno povernuti chastini vulici vid perehrestya z vul Preobrazhenskoyu do vul Kotlyarevskogo rajon Kovalivka istorichnu nazvu Gonchoyi Pri comu chastina vulici do perehrestya z vul Preobrazhenskoyu otrimala nazvu Muzejnoyi Zgidno z opisom 1766 roku na Gonchij bulo tri derev yani cerkvi Mikoli Chudotvorcya z prihodskoyu shkoloyu na peretini z vul Svyatomikolayivskoyu Bogoyavlenska na peretini z vul Shevchenka ta Stritennya Gospodnogo na peretini z prosp Peremogi kozhna mala pri sobi prihodsku shkolu ta likarnyu dlya bidnih 1862 roku zamist derev yanoyi cerkvi Mikoli Chudotvorcya na rozi Gonchoyi ta Bogoyavlenskoyi vul Shevchenka zvedeno kam yanu spalena v roki Drugoyi svitovoyi vijni zgodom rozibrana U kinci XVIII na poch XIX st vidpovidno do rozshirennya mezh mista vulicyu bulo prodovzheno vid cerkvi Stritennya Gospodnogo do slobodi Kovalivka na berezi Strizhnya zgidno z opisom M A Markevicha vid 1852 roku Os sho zgaduyetsya pro Gonchu stanom na pochatok HIH st Zdayetsya nibi neshodavno 45 rokiv ya pochav pam yatati Chernigiv u yakomu todi bulo lishe dvi vulici zruchni dlya proyizdu dvoh zustrichnih ekipazhiv vulici Oleksandrivska ta Goncha Originalnij tekst ros Kazhetsya budto by nedavno 45 lѣt ya nachal pomnit Chernigov v kotorom togda tolko bylo dvѣ ulicy udobnyya dlya proѣzda dvuh povstrѣchavshihsya ekipazhѣj ulica Aleksandrovskaya i Gonchaya Krim togo vulicya bula nebrukovanoyu lishe vprodovzh 1901 1905 rokiv znachni dilyanki vulici buli zamosheni brukovim kaminnyam ta klinkerom Plan Chernigova vid 1860 roku z nanesenoyu na nogo vuliceyu Gonchoyu U drugij polovini HIH st na Gonchij mistilosya odne z pershoklasnih chernigivskih fotoatelye vlasnikom yakogo buv cheh Jozhef Marr Tochna data zasnuvannya zakladu yak i jogo likvidaciyi nevidoma prote stanom na 1889 rik atelye vzhe isnuvalo Zachinilosya do 1912 roku Na Gonchij vulici bula roztashovana kam yanicya Konstantinovichiv pam yatka civilnoyi arhitekturi XVIII st zrujnovana pid chas Drugoyi svitovoyi vijni U 1882 1886 rokah na rozi Gonchoyi ta Stritenskoyi prosp Peremogi za proyektom D Savickogo bulo pobudovano Chernigivske zhinoche yeparhialne uchilishe najbilshu sporudu Chernigova do 1940 h bula spalena u roki Drugoyi svitovoyi vijni j rozibrana na pochatku 1960 h Do 1941 roku tut buli rozmisheni redakciyi oblasnih gazet Bilshovik ta Molodij komunar suchasni Desnyanska pravda ta Gart vidpovidno U 1893 roci na rozi Gonchoyi ta Mariyinskoyi nini Zelenoyi vulic poblizu peredmistya Kovalivki zvedeno Volodimirske zmishane miske uchilishe Budivlya virishena v stili neogotiki sporudzhena za proyektom D V Savickogo osvyachena na chest Sv Knyazya Volodimira V uchilishi mogli navchatisya predstavniki vsih staniv ta oboh statej Pri zakladi uchnyam mozhna bulo otrimati garyachij obid sho bulo novaciyeyu dlya togo chasu Z 1920 h u budivli rozmistilasya kinna miliciya pid chas nimeckoyi okupaciyi mista tut diyali kursi nimeckoyi movi pislya Drugoyi svitovoyi vijni budinok buv peredanij pid zhitlovij fond u cokoli deyakij chas mistilasya yidalnya U 1905 roci za koshti miskoyi dumi j mecenativ V Gutmana M Markelsa ta F Lizoguba zvedeno budivlyu Cholovichoyi torgovelnoyi shkoli u psevdorosijskomu neorosijskomu stili U 1916 1919 rokah tut orenduvav auditoriyi novostvorenij Chernigivskij uchitelskij institut pid orudoyu O P Florova Do 1941 roku v budivli rozmishuvalasya yevrejska shkola Zaraz Chernigivskij ekonomichnij koledzh U 1927 1929 rokah za proyektom G Konopatskogo sporudzheno budivlyu Chernigivskoyi elektrostanciyi u stili konstruktivizm zaraz PAT Chernigivoblenergo Cikavi faktiPid chas podorozhi Ukrayinoyu Chernigiv inkognito vidvidav imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi cisar Josif II Yak svidchat dzherela vidbulasya cya podiya 19 travnya 1780 roku Imperator pid chas vidvidin mista prozhivav u kotromus iz budinkiv na vulici Gonchij Za svidchennyami mitrofornogo protoyereya O Korotkevicha v budinku jogo rodichiv Prelinih babusi ta dida druzhini na vulici Gonchij meshkav T G Shevchenko pid chas drugogo vidvidannya Chernigova v 1847 roci Zaznachayetsya sho Shevchenko mav priyatelski stosunki z Prelinimi ne raz buvayuchi u yih domi j spinyayuchis tam na dekilka dniv Stanom na 1942 rik budinok zberigavsya j mav 63 U 1912 roci pereyihavshi do Chernigova na Gonchij oselilasya ta deyakij chas meshkala rodina znanogo hudozhnika O V Savchenka Bilskogo 1 listopada 1918 roku na rozi vulic Gonchoyi ta Siveryanskoyi Kocyubinskogo o 5 godini ranku pri sprobi vtechi konvoyem bulo zastreleno M Murinsona ta vazhko poraneno J Shilmana zvinuvachenih v uchasti u pidpilnij bilshovickij organizaciyi Dorogoyu do likarni Shilman pomer Obidva pohovani na chernigivskomu yevrejskomu kladovishi Vidatni meshkanciDmitro Afanasyev inzhener gubernskij arhitektor Oleksij Bakurinskij gromadskij diyach odin z fundatoriv Chernigivskogo narodnogo universitetu Rozstrilyanij u nich na 1 serpnya 1919 roku Dmitro Grembeckij krayeznavec zbirach arhivnih dokumentiv avtor zbirki Zamѣtki starozhila ili Chernigov za 45 lѣt ros Trohim Kobilkovskij Pochesnij gromadyanin Dmitro Kurovskij ukrayinskij poet Goncha 41 pam yatna doshka Fedir Lizogub mecenat brat D Lizoguba Andrij Mesecha uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni kavaler chotiroh medalej Za vidvagu Goncha 29 pam yatna doshka Ivan Orlovskij Pochesnij gromadyanin Oleksij Ostrickij Pochesnij gromadyanin Kindrat Sorokin zasnovnik Chernigivskogo muzichnogo uchilisha dvoryanin arhitektor ta inzhener inspektor shose v Chernigovi Pam yatki arhitekturi ta istoriyibud 5 budivlya Parafiyalnoyi shkoli XVIII st zgodom choloviche Lankasterske uchilishe 1847 Chernigivska gromadska biblioteka ta muzej Chernigivskoyi Gubernskoyi vchenoyi arhivnoyi komisiyi u 1918 roci tut rozmishuvavsya shtab Yevrejskogo chervonogvardijskogo zagonu pid komanduvannyam A Gutmana ta N Ivelmana bud 24 osobnyak arhitektora D Afanasyeva poch XX st bud 25 budivlya Cholovichoyi torgovelnoyi shkoli 1905 r psevdorosijskij stil bud 40 budivlya Chernigivskoyi elektrostanciyi 1927 1929 rr arh G Konopatskij stil konstruktivizm bud 42 osobnyak inzhenera I Yakubovicha kin XIX st stil modern bud 65 budivlya Volodimirskogo miskogo uchilisha 1893 r bud 67 osobnyak O Bakurinskogo kin XIX st bud 92 osobnyak kupcya Z Gozenpuda kin XIX st stil modern na pochatku XX st podarovanij vlasnikom mistu dlya oblashtuvannya siritskogo pritulku Krim togo yak istorichna zabudova Chernigova HIH poch HH st cinnist stanovlyat takozh bud 11 budinok Harchenka zbereglasya avtentichna kahlyana pich 13 budinok Panchenka 15 stil istorizm 22 budinok Komarovskogo maye zalishki valu Okolnogo gradu HI st na podvir yi 22a 30 stil konstruktivizm 33 33a 44 u 1920 h Shtab teritorialnogo polku RSChA 48 budinok Solonini stil modern 50 budinok Ostrickogo stil modern 54 62 budinok Trizni 69 budinok Shafranovicha v 1920 1925 rr 2 j Komsomolskij klub 81 Infrastruktura ta ob yektibud 25 Chernigivskij ekonomichnij koledzh Nacionalnoyi akademiyi statistiki obliku ta auditu bud 33 Chernigivskij oblasnij centr naukovo tehnichnoyi tvorchosti uchnivskoyi molodi bud 34 Akademiya Derzhavnoyi penitenciarnoyi sluzhbi Ukrayini bud 37 Golovne upravlinnya statistiki u Chernigivskij oblasti bud 40 PAT Chernigivoblenergo bud 92 PNZ Specializovana dityacho yunacka shkola olimpijskogo rezervu z vesluvannya na bajdarkah i kanoe ChOO FST Ukrayina PNZ Kompleksna dityacho yunacka sportivna shkola ChOO FST Ukrayina GalereyaKam yanicya Konstantinovichiv ne zbereglasya Malyunok za foto S Taranushenka Budivlya Chernigivskogo zhinochogo yeparhialnogo uchilisha 1882 1886 rr ne zbereglasya Kazennij vinnij sklad v kinci vulici Gonchoyi na Kovalivci 1900 ti zaraz ZAT ChLGZ Chernigivska gorilka Cerkva Mikoli Chudotvorcya na rozi Gonchoyi ta Bogoyavlenskoyi 1862 r ne zbereglasya Budivlya Torgovelnoyi shkoli poch XX st zaraz Chernigivskij ekonomichnij koledzh Budivlya elektrostanciyi 1927 1929 rr zaraz PAT Chernigivoblenergo Osobnyak Z Gozenpuda kin HIH st Kolishnij siritskij pritulokPosilannyaPro perejmenuvannya vulic mista www chernigiv rada gov ua Arhiv originalu za 27 bereznya 2016 Procitovano 1 bereznya 2016 D Grembeckij Zamѣtki starozhila ili Chernigov za 45 lѣt Chernigovskiya Gubernskiya vѣdomosti 1851 Konstantinovichiv kam yanicya Chernigivshina Enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo K URE 1990 S 340 Chernigivska cholovicha torgovelna shkola Tam samo S 890 Chernigivskoyi elektrostanciyi budinok Tam samo S 928 Shevchenko v Chernigovi V Kachkovskij I Tichina Ukrayinske Polissya 11 bereznya 1942 U Chernigovi rozbirayut istorichnij budinok yakij perezhiv dvi svitovi vijni val ua ukr Procitovano 11 serpnya 2023 Div takozhNovak A Istorichna korotkozorist A Novak Chernigivshina 9 618 2 bereznya 2017 S 4 9 bereznya 2017 u Wayback Machine Vulicya Goncha Vulici nashogo mista 5 kvitnya 2017 u Wayback Machine DzherelaPortal Chernigivshina Gorkogo Maksima vulici Chernigivshina Enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo K URE 1990 S 190 192 Lep yavko S A Chernigiv Istoriya mista Naukovo populyarne vidannya K Tempora 2012 432 s Karnabida A A Chernigiv Istoriko arhitekturnij naris K Budivelnik 1969 80 s Karnabida A A Chernigiv Arhitekturno istorichnij naris Vid 2 e pereroblene i dop K Budivelnik 1980 128 s Rudenok V Ya Chernigiv podorozh na 100 rokiv nazad 1910 2010 Chernigiv AHALAR 2009 84 s Sapon V M Vulici starogo Chernigova Istoriko krayeznavchi etyudi Chernigiv RVK Desnyanska pravda 2007 128 s