Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (квітень 2023) |
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (квітень 2023) |
Олексій Олександрович Бакуринський (9 грудня 1869 — 1919) — український громадський та суспільний діяч Чернігівщини часів Російської імперії.
| Бакуринський Олексій Олександрович | |||
|---|---|---|---|
| Народився | 9 грудня 1869 | ||
| Помер | 1919 Чернігів, Чернігівська губернія | ||
Активна й результативна діяльність у губернському земському зібранні, високі моральні якості зумовили обрання О. О. Бакуринського 4 грудня 1901 р. членом Чернігівської губернської земської управи та заступником її голови. 22 травня 1905 р. надзвичайним Чернігівським губернським земським зібранням він був повторно обраний членом губернської земської управи та заступником голови управи на наступні три роки. Але 21 січня 1906 р. О. О. Бакуринський відмовився від посади заступника голови Чернігівської губернської земської управи. Працюючи членом губернської земської управи, він завідував економічним столом і опікувався лісопосадками, осушенням боліт тощо, маєтками губернського земства у селах Слобідка і Довжик, добровільним страхуванням, а також завідував оціночно-статистичним бюро. Під час революційних подій 1905—1907 рр. селянські погроми не обійшли стороною економію О. О. Бакуринського. Підтримав «Виборзьку відозву», що призвело до конфлікту між О. О. Бакуринським та адміністрацією губернії. О. О. Бакуринський обирався до складу різних комісій, що створювалися на час роботи губернського земського зібрання, виконував обов'язки секретаря. Можна з упевненістю сказати, що за тривалий термін перебування на посаді губернського гласного він працював у складі майже всіх комісій, а деякі з них ще й очолював. Зокрема, у Чернігівському губернському земському зібранні чергової 46-й сесії 1910 р. він був головою ревізійної комісії, членом проектної, оціночно-емеритально-страхової, шляхів, з народної освіти, комісії з улаштування Музею українських старожитностей ім. В. В. Тарновського. На цьому ж зібранні його було обрано ще на три роки на посаду члена губернського у земських і міських справах присутствія, до складу губернської училищної ради та губернської оціночної комісії. У 1913 р. у країні тривала підготовка до відзначення 50-річчя земських установ. До цієї події готувалося й Чернігівське земство. 15 грудня 1913 р. на засіданні губернського земського зібрання було ухвалено рішення щодо відзначення ювілею, а також була обрана депутація «для представления Государю Императору и поднесения хлеба-соли по поводу 50-летнего юбилея земских учреждений». Закритим балотуванням до складу депутації Чернігівського земства було обрано й О. О. Бакуринського, за якого проголосувало 44 з 52 губернських гласних. 8 січня 1914 р. у складі цієї делегації він був на прийомі у імператора Миколи ІІ. У 1914 р. О. О. Бакуринський разом із дружиною були затверджені попечителем Київського навчального округу членами попечительської ради Чернігівської жіночої гімназії на три роки. 1 березня 1914 р. О. О. Бакуринський був обраний головою Чернігівської губернської земської управи і 1 квітня приступив до виконання обов'язків. Після перемоги Лютневої революції та створення Тимчасового уряду розпочалася зміна керівництва губерній і повітів. На посади губернаторів зазвичай призначалися голови губернських земських управ. За розпорядженням голови Ради Міністрів князя Г. Є. Львова, барон Є. П. — М. О. Гревениць і Д. М. Матвєєв були зміщені з посад чернігівського губернатора і віце-губернатора. 6 березня 1917 р. до виконання обов'язків Чернігівського губернського комісара Тимчасового уряду приступив голова губернської земської управи О. О. Бакуринський. Саме на його долю випало створювати за розпорядженням Тимчасового уряду з представників повітів Чернігівський губернський виконавчий комітет — вищий виконавчий колегіальний орган губернії (50 осіб). Особливе губернське виборче зібрання (155 представників) О. О. Бакуринський скликав у Чернігові 21 — 24 березня 1917 р. Втім, наростання анархії і хаосу в країні та губернії, напевно, зумовило те, що вже 23 березня чернігівський губернський комісар О. О. Бакуринський, відкривши зібрання представників повітових виконавчих комітетів, оголосив, що у зв'язку зі складанням своїх повноважень, зібранню належить обрати губернського комісара і членів губернського виконавчого комітету. Наступного дня закритим балотуванням був обраний губернський виконавчий комітет та губернський комісар — колишній депутат 3-ї Державної Думи Російської імперії М. А. Іскрицький. 25 березня відбулися вибори голови комітету, двох його заступників та двох секретарів. Головою губернського виконавчого комітету було обрано І. Л. Шрага. Деякий час О. О. Бакуринський залишався головою губернської земської управи. 12 травня 1917 р. на засіданні чергового Чернігівського губернського земського зібрання він повідомив від імені управи, що у зв'язку зі змінами складу гласних губернського земського зібрання і виходячи з того, що виконавчий орган може успішно працювати лише в тому випадку, коли його обрали цим складом зібрання, О. О. Бакуринський заявив, що «считает своим долгом заявить собранию, что слагает свои полномочия и настоятельно просит собрание произвести выборы управы в настоящую сессию, так как с окончанием собрания, управа будет считать себя свободной от возложенных на нее обязанностей». Новим головою управи було обрано відомого земського діяча, відставного полковника О. О. Свєчина. Проте О. О. Бакуринський продовжував залишатися повітовим і губернським гласним, працював у міській думі й брав активну участь у громадському житті. 25 серпня 1917 р. на засіданні Чернігівської міської думи він був обраний представником думи на нараду з обрання голови Чернігівської окружної комісії по виборах до Всеросійських установчих зборів, а в жовтні-листопаді 1917 р. виконував обов'язки її секретаря. 12 жовтня 1917 р. О. О. Бакуринський подав заяву, а 17 жовтня був зареєстрований кандидатом у депутати за списком № 15 «Группы внепартийных общественных деятелей» під № 434. Він також брав участь у виборах до Українських установчих зборів за списком Українського союзу захисту державності й господарства (Партія Народної Свободи і позапартійних хліборобів і громадських діячів). Трагічний фінал19 січня 1918 р. червоногвардійський загін, що складався з робітників Замоскворіччя, під командуванням М. Порадіна (Порядіна) без бою захопив Чернігів. Більшовики наклали контрибуцію в розмірі 675 тис. крб. на організації, установи та приватних осі, вилучили велику кількість товарів у місцевих магазинах, провели численні обшуки у громадян, які супроводжувалися крадіжками матеріальних цінностей. Незважаючи на заборону вживання алкогольних напоїв, червоногвардійці провели реквізицію у місцевому винному складі й постійно були напідпитку. Від їх рук загинули декілька місцевих мешканців. У ніч на 23 січня після обшуків з невідомих причин вони заарештували на квартирах членів губернської земської управи В. Ф. Адаменка, В. І. Курочкіна та М. П. Віннікова, але їх було звільнено. 12 березня 1918 р. загін М. Порадіна залишив місто, до якого увійшли частини армії Української Народної Республіки. У Чернігівському губернському земському зібранні 53-ї чергової сесії, яке тривало з 3/16 по 17/30 квітня 1918 р., О. О. Бакуринський брав участь як губернський гласний і був обраний до складу комісій з народної освіти, страхової, юридичної, оціночно-статистичної, кошторисної. Водночас він очолив кошторисну та оціночно-статистичну комісії, був заступником голови страхової комісії. 29 квітня 1918 р. О. О. Бакуринський разом зі О. О. Свєчиним були обрані земським зібранням представниками губернського земства до Союзу земств України, установчі збори якого мали відбутися незабаром. Функції губернського гласного він виконував до ліквідації земського самоврядування декретом Тимчасового робітничо-селянського уряду України від 15 січня 1919 р. 29 квітня 1918 р. Центральна Рада була усунута від влади, і на чолі держави постав гетьман П. Скоропадський. Чернігівським губернським старостою був призначений колишній керівник губернського земства М. П. Савицький, який 18 травня приступив до виконання своїх обов'язків. Знаючи ділові та моральні якості О. О. Бакуринського, староста запросив його на посаду свого помічника. Незабаром сам М. П. Савицький був призначений заступником міністра внутрішніх справ Української Держави, і обов'язки старости тимчасово виконував О. О. Бакуринський. Він разом з новопризначеним губернським старостою М. В. Висоцьким намагалися залагодити конфлікт між місцевими більшовиками і німецьким військовим командуванням. Зокрема, вони попередили батька одного з керівників чернігівських більшовиків С. І. Соколовської: «якщо вона не зникне, то можуть бути тяжкі наслідки». Завдяки їхнім клопотанням вирок німецького суду був не дуже суворим — звинувачених передали на поруки губернського старости. Перебуваючи на державній службі, О. О. Бакуринський не залишався осторонь громадських справ. Зокрема, 27 жовтня 1918 р. на загальних зборах членів товариства Чернігівського народного університету, що мав розпочати свою діяльність 1 грудня того ж таки року, його було обрано до складу фінансової комісії цього навчального закладу. Після падіння уряду гетьмана П. Скоропадського 12 січня 1919 р. Богунський полк 1-ї Української радянської дивізії під командуванням М. О. Щорса захопив Чернігів. Того ж таки дня у місті було сформовано Тимчасовий військово-революційний комітет (ВРК), який незабаром наклав контрибуцію на місцевих заможних мешканців і вимагав її негайної сплати до 18 лютого, погрожуючи арештами та відправленням на примусові роботи. До того ж більшовики розгорнули політику «червоного терору» проти всіх опонентів радянської влади, явних і уявних. Вже з 22 січня 1919 р. у Чернігові почала діяти Надзвичайна комісія, очолювана Левіним. За умов успішного наступу білогвардійських військ, зростання опору широких верств населення, наприкінці липня 1919 р. каральні органи радянської влади посилили репресії. Чернігівська губЧК і революційний трибунал регулярно сповіщали через пресу про винесення смертних вироків «контрреволюціонерам». До того ж з числа заможних мешканців міста — «контрреволюційної буржуазії» — були взяті заручники, які утримувалися під вартою. Серед них опинився і О. О. Бакуринський. При наближені білогвардійців у кінці серпня 1919 всі заручники було розстріляні. Розстріл заручників сколихнув Чернігів. Напевно скарги до центральних органів влади на незаконну страту батька і сина Бакуринських, трьох братів Зороховичів та інших заручників були численними, адже у Чернігів прибула спеціальна комісія з Києва. Однак з'ясувати справу вона не спромоглася, оскільки документи надзвичайної комісії і ревтрибуналу були вивезені перед захопленням Чернігова денікінцями й, здається, втрачені. Нагороди
Родинні зв'язки
Джерела
| |||
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti kviten 2023 Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti kviten 2023 Oleksij Oleksandrovich Bakurinskij 9 grudnya 1869 18691209 1919 ukrayinskij gromadskij ta suspilnij diyach Chernigivshini chasiv Rosijskoyi imperiyi Bakurinskij Oleksij OleksandrovichNarodivsya9 grudnya 1869 1869 12 09 Pomer1919 Chernigiv Chernigivska guberniyaglasnim Gorodnyanskogo povitovogo zemskogo zibrannya gubernskim glasnim Aktivna j rezultativna diyalnist u gubernskomu zemskomu zibranni visoki moralni yakosti zumovili obrannya O O Bakurinskogo 4 grudnya 1901 r chlenom Chernigivskoyi gubernskoyi zemskoyi upravi ta zastupnikom yiyi golovi 22 travnya 1905 r nadzvichajnim Chernigivskim gubernskim zemskim zibrannyam vin buv povtorno obranij chlenom gubernskoyi zemskoyi upravi ta zastupnikom golovi upravi na nastupni tri roki Ale 21 sichnya 1906 r O O Bakurinskij vidmovivsya vid posadi zastupnika golovi Chernigivskoyi gubernskoyi zemskoyi upravi Pracyuyuchi chlenom gubernskoyi zemskoyi upravi vin zaviduvav ekonomichnim stolom i opikuvavsya lisoposadkami osushennyam bolit tosho mayetkami gubernskogo zemstva u selah Slobidka i Dovzhik dobrovilnim strahuvannyam a takozh zaviduvav ocinochno statistichnim byuro Pid chas revolyucijnih podij 1905 1907 rr selyanski pogromi ne obijshli storonoyu ekonomiyu O O Bakurinskogo Pidtrimav Viborzku vidozvu sho prizvelo do konfliktu mizh O O Bakurinskim ta administraciyeyu guberniyi O O Bakurinskij obiravsya do skladu riznih komisij sho stvoryuvalisya na chas roboti gubernskogo zemskogo zibrannya vikonuvav obov yazki sekretarya Mozhna z upevnenistyu skazati sho za trivalij termin perebuvannya na posadi gubernskogo glasnogo vin pracyuvav u skladi majzhe vsih komisij a deyaki z nih she j ocholyuvav Zokrema u Chernigivskomu gubernskomu zemskomu zibranni chergovoyi 46 j sesiyi 1910 r vin buv golovoyu revizijnoyi komisiyi chlenom proektnoyi ocinochno emeritalno strahovoyi shlyahiv z narodnoyi osviti komisiyi z ulashtuvannya Muzeyu ukrayinskih starozhitnostej im V V Tarnovskogo Na comu zh zibranni jogo bulo obrano she na tri roki na posadu chlena gubernskogo u zemskih i miskih spravah prisutstviya do skladu gubernskoyi uchilishnoyi radi ta gubernskoyi ocinochnoyi komisiyi U 1913 r u krayini trivala pidgotovka do vidznachennya 50 richchya zemskih ustanov Do ciyeyi podiyi gotuvalosya j Chernigivske zemstvo 15 grudnya 1913 r na zasidanni gubernskogo zemskogo zibrannya bulo uhvaleno rishennya shodo vidznachennya yuvileyu a takozh bula obrana deputaciya dlya predstavleniya Gosudaryu Imperatoru i podneseniya hleba soli po povodu 50 letnego yubileya zemskih uchrezhdenij Zakritim balotuvannyam do skladu deputaciyi Chernigivskogo zemstva bulo obrano j O O Bakurinskogo za yakogo progolosuvalo 44 z 52 gubernskih glasnih 8 sichnya 1914 r u skladi ciyeyi delegaciyi vin buv na prijomi u imperatora Mikoli II U 1914 r O O Bakurinskij razom iz druzhinoyu buli zatverdzheni popechitelem Kiyivskogo navchalnogo okrugu chlenami popechitelskoyi radi Chernigivskoyi zhinochoyi gimnaziyi na tri roki 1 bereznya 1914 r O O Bakurinskij buv obranij golovoyu Chernigivskoyi gubernskoyi zemskoyi upravi i 1 kvitnya pristupiv do vikonannya obov yazkiv Pislya peremogi Lyutnevoyi revolyuciyi ta stvorennya Timchasovogo uryadu rozpochalasya zmina kerivnictva gubernij i povitiv Na posadi gubernatoriv zazvichaj priznachalisya golovi gubernskih zemskih uprav Za rozporyadzhennyam golovi Radi Ministriv knyazya G Ye Lvova baron Ye P M O Grevenic i D M Matvyeyev buli zmisheni z posad chernigivskogo gubernatora i vice gubernatora 6 bereznya 1917 r do vikonannya obov yazkiv Chernigivskogo gubernskogo komisara Timchasovogo uryadu pristupiv golova gubernskoyi zemskoyi upravi O O Bakurinskij Same na jogo dolyu vipalo stvoryuvati za rozporyadzhennyam Timchasovogo uryadu z predstavnikiv povitiv Chernigivskij gubernskij vikonavchij komitet vishij vikonavchij kolegialnij organ guberniyi 50 osib Osoblive gubernske viborche zibrannya 155 predstavnikiv O O Bakurinskij sklikav u Chernigovi 21 24 bereznya 1917 r Vtim narostannya anarhiyi i haosu v krayini ta guberniyi napevno zumovilo te sho vzhe 23 bereznya chernigivskij gubernskij komisar O O Bakurinskij vidkrivshi zibrannya predstavnikiv povitovih vikonavchih komitetiv ogolosiv sho u zv yazku zi skladannyam svoyih povnovazhen zibrannyu nalezhit obrati gubernskogo komisara i chleniv gubernskogo vikonavchogo komitetu Nastupnogo dnya zakritim balotuvannyam buv obranij gubernskij vikonavchij komitet ta gubernskij komisar kolishnij deputat 3 yi Derzhavnoyi Dumi Rosijskoyi imperiyi M A Iskrickij 25 bereznya vidbulisya vibori golovi komitetu dvoh jogo zastupnikiv ta dvoh sekretariv Golovoyu gubernskogo vikonavchogo komitetu bulo obrano I L Shraga Deyakij chas O O Bakurinskij zalishavsya golovoyu gubernskoyi zemskoyi upravi 12 travnya 1917 r na zasidanni chergovogo Chernigivskogo gubernskogo zemskogo zibrannya vin povidomiv vid imeni upravi sho u zv yazku zi zminami skladu glasnih gubernskogo zemskogo zibrannya i vihodyachi z togo sho vikonavchij organ mozhe uspishno pracyuvati lishe v tomu vipadku koli jogo obrali cim skladom zibrannya O O Bakurinskij zayaviv sho schitaet svoim dolgom zayavit sobraniyu chto slagaet svoi polnomochiya i nastoyatelno prosit sobranie proizvesti vybory upravy v nastoyashuyu sessiyu tak kak s okonchaniem sobraniya uprava budet schitat sebya svobodnoj ot vozlozhennyh na nee obyazannostej Novim golovoyu upravi bulo obrano vidomogo zemskogo diyacha vidstavnogo polkovnika O O Svyechina Prote O O Bakurinskij prodovzhuvav zalishatisya povitovim i gubernskim glasnim pracyuvav u miskij dumi j brav aktivnu uchast u gromadskomu zhitti 25 serpnya 1917 r na zasidanni Chernigivskoyi miskoyi dumi vin buv obranij predstavnikom dumi na naradu z obrannya golovi Chernigivskoyi okruzhnoyi komisiyi po viborah do Vserosijskih ustanovchih zboriv a v zhovtni listopadi 1917 r vikonuvav obov yazki yiyi sekretarya 12 zhovtnya 1917 r O O Bakurinskij podav zayavu a 17 zhovtnya buv zareyestrovanij kandidatom u deputati za spiskom 15 Gruppy vnepartijnyh obshestvennyh deyatelej pid 434 Vin takozh brav uchast u viborah do Ukrayinskih ustanovchih zboriv za spiskom Ukrayinskogo soyuzu zahistu derzhavnosti j gospodarstva Partiya Narodnoyi Svobodi i pozapartijnih hliborobiv i gromadskih diyachiv Tragichnij final 19 sichnya 1918 r chervonogvardijskij zagin sho skladavsya z robitnikiv Zamoskvorichchya pid komanduvannyam M Poradina Poryadina bez boyu zahopiv Chernigiv Bilshoviki naklali kontribuciyu v rozmiri 675 tis krb na organizaciyi ustanovi ta privatnih osi viluchili veliku kilkist tovariv u miscevih magazinah proveli chislenni obshuki u gromadyan yaki suprovodzhuvalisya kradizhkami materialnih cinnostej Nezvazhayuchi na zaboronu vzhivannya alkogolnih napoyiv chervonogvardijci proveli rekviziciyu u miscevomu vinnomu skladi j postijno buli napidpitku Vid yih ruk zaginuli dekilka miscevih meshkanciv U nich na 23 sichnya pislya obshukiv z nevidomih prichin voni zaareshtuvali na kvartirah chleniv gubernskoyi zemskoyi upravi V F Adamenka V I Kurochkina ta M P Vinnikova ale yih bulo zvilneno 12 bereznya 1918 r zagin M Poradina zalishiv misto do yakogo uvijshli chastini armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki U Chernigivskomu gubernskomu zemskomu zibranni 53 yi chergovoyi sesiyi yake trivalo z 3 16 po 17 30 kvitnya 1918 r O O Bakurinskij brav uchast yak gubernskij glasnij i buv obranij do skladu komisij z narodnoyi osviti strahovoyi yuridichnoyi ocinochno statistichnoyi koshtorisnoyi Vodnochas vin ocholiv koshtorisnu ta ocinochno statistichnu komisiyi buv zastupnikom golovi strahovoyi komisiyi 29 kvitnya 1918 r O O Bakurinskij razom zi O O Svyechinim buli obrani zemskim zibrannyam predstavnikami gubernskogo zemstva do Soyuzu zemstv Ukrayini ustanovchi zbori yakogo mali vidbutisya nezabarom Funkciyi gubernskogo glasnogo vin vikonuvav do likvidaciyi zemskogo samovryaduvannya dekretom Timchasovogo robitnicho selyanskogo uryadu Ukrayini vid 15 sichnya 1919 r 29 kvitnya 1918 r Centralna Rada bula usunuta vid vladi i na choli derzhavi postav getman P Skoropadskij Chernigivskim gubernskim starostoyu buv priznachenij kolishnij kerivnik gubernskogo zemstva M P Savickij yakij 18 travnya pristupiv do vikonannya svoyih obov yazkiv Znayuchi dilovi ta moralni yakosti O O Bakurinskogo starosta zaprosiv jogo na posadu svogo pomichnika Nezabarom sam M P Savickij buv priznachenij zastupnikom ministra vnutrishnih sprav Ukrayinskoyi Derzhavi i obov yazki starosti timchasovo vikonuvav O O Bakurinskij Vin razom z novopriznachenim gubernskim starostoyu M V Visockim namagalisya zalagoditi konflikt mizh miscevimi bilshovikami i nimeckim vijskovim komanduvannyam Zokrema voni poperedili batka odnogo z kerivnikiv chernigivskih bilshovikiv S I Sokolovskoyi yaksho vona ne znikne to mozhut buti tyazhki naslidki Zavdyaki yihnim klopotannyam virok nimeckogo sudu buv ne duzhe suvorim zvinuvachenih peredali na poruki gubernskogo starosti Perebuvayuchi na derzhavnij sluzhbi O O Bakurinskij ne zalishavsya ostoron gromadskih sprav Zokrema 27 zhovtnya 1918 r na zagalnih zborah chleniv tovaristva Chernigivskogo narodnogo universitetu sho mav rozpochati svoyu diyalnist 1 grudnya togo zh taki roku jogo bulo obrano do skladu finansovoyi komisiyi cogo navchalnogo zakladu Pislya padinnya uryadu getmana P Skoropadskogo 12 sichnya 1919 r Bogunskij polk 1 yi Ukrayinskoyi radyanskoyi diviziyi pid komanduvannyam M O Shorsa zahopiv Chernigiv Togo zh taki dnya u misti bulo sformovano Timchasovij vijskovo revolyucijnij komitet VRK yakij nezabarom naklav kontribuciyu na miscevih zamozhnih meshkanciv i vimagav yiyi negajnoyi splati do 18 lyutogo pogrozhuyuchi areshtami ta vidpravlennyam na primusovi roboti Do togo zh bilshoviki rozgornuli politiku chervonogo teroru proti vsih oponentiv radyanskoyi vladi yavnih i uyavnih Vzhe z 22 sichnya 1919 r u Chernigovi pochala diyati Nadzvichajna komisiya ocholyuvana Levinim Za umov uspishnogo nastupu bilogvardijskih vijsk zrostannya oporu shirokih verstv naselennya naprikinci lipnya 1919 r karalni organi radyanskoyi vladi posilili represiyi Chernigivska gubChK i revolyucijnij tribunal regulyarno spovishali cherez presu pro vinesennya smertnih virokiv kontrrevolyucioneram Do togo zh z chisla zamozhnih meshkanciv mista kontrrevolyucijnoyi burzhuaziyi buli vzyati zaruchniki yaki utrimuvalisya pid vartoyu Sered nih opinivsya i O O Bakurinskij Pri nablizheni bilogvardijciv u kinci serpnya 1919 vsi zaruchniki bulo rozstrilyani Rozstril zaruchnikiv skolihnuv Chernigiv Napevno skargi do centralnih organiv vladi na nezakonnu stratu batka i sina Bakurinskih troh brativ Zorohovichiv ta inshih zaruchnikiv buli chislennimi adzhe u Chernigiv pribula specialna komisiya z Kiyeva Odnak z yasuvati spravu vona ne spromoglasya oskilki dokumenti nadzvichajnoyi komisiyi i revtribunalu buli vivezeni pered zahoplennyam Chernigova denikincyami j zdayetsya vtracheni section Nagorodiorden sv knyazya Volodimira 4 go stupenya 8 1 1914 Rodinni zv yazkiBatko Oleksandr Petrovich 1828 do 1899 pislya zakinchennya Sankt Peterburzkogo universitetu protyagom 1850 1855 rr sluzhiv u kancelyariyi stolichnogo general gubernatora a potim povernuvsya gospodaryuvati na Chernigivshinu de volodiv chimalim rodovim mayetkom u s Cerkovishe Gorodnyanskogo povitu nini selo Ripkinskogo rajonu u 2500 desyatin zemli Jomu nalezhali 563 kripaki cholovichoyi stati Vin vhodiv do skladu Chernigivskogo gubernskogo komitetu z pokrashennya pobutu pomishickih selyan 12 lipnya 1858 r 22 lyutogo 1859 r z travnya 1859 r obijmav posadu golovi Gorodnyanskoyi povitovoyi mezhovoyi komisiyi a z 15 kvitnya 1861 r do 1866 r buv Gorodnyanskim povitovim predvoditelem dvoryanstva Vlitku 1864 r same O P Bakurinskomu dovelosya stvoryuvati j ocholyuvati Timchasovu povitovu komisiyu po zaprovadzhennyu v zhittya Zemskogo polozhennya 1864 r Nezabarom vin buv obranij glasnim Chernigivskogo gubernskogo zemskogo zibrannya pershogo sklikannya Dosluzhivsya do chinu dijsnogo statskogo radnika buv nagorodzhenij ordenom sv Stanislava 2 go stupenya z imperatorskoyu koronoyu ta medalyami Sestra Anna 1865 r odruzhena z Dmitrom Romanovichem Triznoyu golovoyu Chernigivskoyi povitovoyi zemskoyi upravi Sestra Olga 1867 r Druzhina dochka statskogo radnika Olga Romanivna Trizna 2 listopada 1866 Sin Oleksandr 1894 1919 DzherelaYemelyanov V Gubernskij starosta Iz arhiviv SBU Siveryanskij litopis 1995 5 S 7 Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi