Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою Вулиця Коновальця Вулиця Євге на Конова льця вулиця у Франківському

Вулиця Євгена Коновальця (Львів)

Вулиця Євгена Коновальця (Львів)
У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Вулиця Коновальця.

Вулиця Євге́на Конова́льця — вулиця у Франківському районі міста Львова. Сполучає вулицю Степана Бандери з вулицею та утворює перехрестя з вулицями , Степана Рудницького, Андрія Мельника, Русових та Київською. Прилучаються вулиці , Повстанська, Конотопська, Максима Залізняка, , , Грюнвальдська, Японська, Михайла Старицького.

Вулиця Коновальця
Львів
image
МісцевістьНовий Світ (На Байках)
РайонФранківський
Назва на честьЄвгена Коновальця
Колишні назви
29 Листопада, Енгельса, 29 Листопада, Ґерманенштрассе, 29 Листопада, Енгельса
польського періоду (польською)29 Listopada
радянського періоду (українською)Енгельса
радянського періоду (російською)Энгельса
Загальні відомості
Протяжність1750 м
Координати початку49°50′04″ пн. ш. 24°00′34″ сх. д. / 49.8346167° пн. ш. 24.0095000° сх. д. / 49.8346167; 24.0095000Координати: 49°50′04″ пн. ш. 24°00′34″ сх. д. / 49.8346167° пн. ш. 24.0095000° сх. д. / 49.8346167; 24.0095000
Координати кінця49°49′24″ пн. ш. 23°59′31″ сх. д. / 49.8233944° пн. ш. 23.9921556° сх. д. / 49.8233944; 23.9921556
поштові індекси79013, 79057
Транспорт
Трамваї№ 2
Зупинки громадського транспорту«вул. Мельника», «вул. Максима Залізняка», «вул. Гординських»; «вул. Коновальця» (Музей І. Труша)
Рухдвосторонній
Покриттябруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі№ 3—124
Архітектурні пам'ятки№ 3, 11-б, 13, 15, 16, 18, 20, 27, 34, 36, 37, 41, 44, 45, 47, 57, 61, 65, 70, 71, 74, 76, 78, 80, 81, 83, 88, 89, 90, 92, 94, 95-а, 96, 98, 100, 102, 106
Навчальні закладикафедра дизайну Львівського національного лісотехнічного університету, ЗДО ясла-садок № 3 Львівської міської ради
Медичні закладикомунальна 5-та міська клінічна лікарня, лікувально-діагностичний кабінет «Пульміс», медична лабораторія «Сінево», Львівський обласний лікувально-фізкультурний диспансер, Львівський обласний комунальний шкірно-венерологічний диспансер № 1, центр корекції слуху «Інфотон»
Поштові відділенняВПЗ № 13 (вул. Бандери, 24), ВПЗ № 57 (вул. Коновальця, 97)
Забудовакласицизм, сецесія, польський конструктивізм, радянський конструктивізм 1950-1960-х років
Комерціяготелі «Турист», «Heavenly B&B»; магазини «Темп», «Рукавичка»
ПаркиПіскові Озера, Кульпарківський парк
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapr2636293
Мапа
image Вулиця Коновальця у Вікісховищі

Історія вулиці і назви

Назва вулиці

З історії

Спочатку вулиця доходила до вулиці Болотної (теперішня вулиця Залізняка), згодом її продовжили до залізничної лінії Львів — Чернівці, а 1907 року проклали тут трамвайну лінію.

На перетині вулиць Коновальця, На Байках (нині — вулиця Київська) та Вишневецьких (нині — вулиця Русових) виникла невелика площа, названа львів'янами «П'ять кутів».

У 1900—1930 роках вулиця 29 Листопада та прилеглі до неї вулиці стали місцем жвавого будівельного руху, де чиншові кам'яниці перемежовувалися з престижними віллами.

Біля поворотного кільця трамвайного маршруту № 2 в 1950-х роках заклали (за радянських часів — сквер Геологів). За ним влаштовано платформу для зупинки потягів приміського сполучення на лінії «Львів — Чернівці». Залізнична зупинка була тут ще на початку ХХ століття, про неї нагадує маленький будиночок при колії.

Родині Франців належали гіпсові кар'єри та фабрика в кінці нинішньої вулиці Коновальця. А вся околиця тривалий час називалася Францівкою. Згодом на місці кар'єрів постали Піскові Озера та спортивний парк названий у 1920-х роках Ґданським. У 1960—1970 роках частину парку забудували дев'ятиповерховими будинками, гуртожитками, з'явився готельний комплекс «Турист». Останніми роками триває забудова території парку.

Будівлі

№ 1—20

  • № 1, 3, 5, 7 — збудовані близько 1910 року в стилі раціональної сецесії з використанням у декорі елементів готики, ренесансу та бароко. Будинок № 3 внесений в реєстр пам'яток архітектури місцевого значення під № 416-м.
image
Коновальця, 4

У міжвоєнний період в будинку № 1 працював ординаторський лікарський пункт 2-го району міста Львова. Нині тут міститься львівський обласний комунальний шкірно-венерологічний диспансер № 1.

  • № 4 — риси пізньої сецесії. Власницею кам'яниці на початку XX століття була Ґелена Вежхлевська. У цьому будинку до початку 2008 року перебував військовий комісаріат Франківського району.
  • № 6 — збудували у 1905 році для інтернату імені Григоріса Пірамовича. Фасад цього будинку авторства Антонія Рудольфа Фляйшля був вирішений як стилізація галицького ренесансу. В оздобленні інтер'єрів будівлі брав участь один з творців карпатського стилю Казимир Мокловський; на сьогодні не збережені.
image
«Дім емігранта»
(Коновальця, 12)
  • № 7 — будинок «Під орлами». 2003 року відбулася реконструція фігури орлів на фасаді цього будинку за проєктом та керівництвом скульптора Любомира Кукіля.
  • № 8, 10 — збудовані у 1930-х роках в стилі функціоналізму. Двері, сіни, сходова клітка виконані у стилі арт Деко.
  • № 11 — значиться на вулиці Київській, 27, але фактично є візитівкою вулиці Коновальця. Збудована у 1909—1911 роках за проєктом Станіслава Борковського, автором скульптурних композицій був Теобальд Оркасевич. Кам'яниця декорована символами Листопадового повстання, 80-річчя якого тоді відзначалося: булава на шпилі купола та скульптурна група під ним, консолі під еркером, литовська Погоня на аттику. На фасаді з боку вулиці Коновальця можна побачити герби Русі (Архістратиг Михаїл) і Литви (Погоня) та слід від гербового щита, на якому був польський Орел.
  • № 11б — будинок споруджений у 1911 році за проєктом архітектора Генрика Орлеана. Виконаний у стилі раціональної сецесії, має багату декорацію фасаду, сіней та сходової клітки. Тут сецесія вже вступається перед арт деко. В сінях частково зберігся вітражний ліхтар. Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1105-м.
image
Вілла Йозефа Браунзайса
(Коновальця, 16)
  • № 12 — наріжний з вулицею Русових будинок спорудили у 1930 році за проєктом Генрика Заремби для «Дому емігрантів» (еміграційний синдикат), які мали намір перебратися з Галичини до Америки. Проєкт цього будинку передбачав багате оздоблення фасаду у стилі ар деко. Реалізація цього проєкту суттєво відрізняється — будинок зовсім позбавлений декору, можливо причиною стала Світова економічна криза, що почалася у 1929 року і спричинила зменшення фінансування будови. Нині у будинку міститься гінекологічне відділення комунальної 5-ї міської клінічної лікарні.
image
Литовська Погоня на фронтоні будинку
(Коновальця, 17)
  • № 15 — будинок, споруджений проєктно-будівельним бюро Івана Левинського у 1908 році. Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1106-м.
  • № 16 — вілла архітектора Йозефа Браунзайса, збудована 1902 року за його власним проєктом. Декілька років тому її перебудували, зберігши на стіні керамічний орнамент. Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2635-м.
  • № 17 — збудований архітектурно-будівельним бюро Івана Левинського у стилі сецесії. На фронтоні будинку бачимо литовську Погоню.

№ 21—40

  • № 21 — двоповерхова вілла, збудована у 1898 році за проєктом архітектор Владислава Рауша для Йоанни Лоренц. Вілла з сутеренами (високим цокольним поверхом) та мансардою, а також великою дерев'яною верандою. Вілла складалася з трьох кімнат, кухні, пральні, двох пивниць, сіней, коридору та санітарного вузла; на партері містилося п'ять кімнат, кухня, сіни та санвузол. На рівні вікон другого поверху розташовано нішу, в яку була поміщена фіґура Богородиці. 7 травня 1900 року Йоанна Лоренц відпродала нерухомість директорові крайового Залізничного бюра Казимиру Залеському та його дружині Феліції. 1908 року Феліція Залєська продала нерухомість Молочарській спілці в Рудках.
    Молочарська спілка здавала помешкання у найм, зокрема на 1910 рік у віллі мешкали: судовий урядник Ян Іжицький та купець Юзеф Стоцька. 1911 року з проєктом Яна Новорити Спілка звела конюшні та помешкання для візників з боку сучасної вулиці Єфремова. 1928 року до південного фасаду вілли Малопольська молочарська спілка прибудувала невелику промислову споруда з залізобетонних конструкцій — молочарний завод (автор проєкту — інженер управління залізобетонних робіт Павел Регоровський). У радянський час у віллі розмістилося відділення КДБ, а молочарський завод після другої світової війни перейшов у власність Львівського молокозаводу. До 2010 року повз віллу можна перейти на сусідню вулицю Єфремова, доки з боку Єфремова, 30 не збудували новий багатоквартирний будинок з широкою брамою-проїздом у подвір'я.
    У 2012 році ЛМР хотіла передати ділянку в постійне користування «Львівській Політехніці» під будівництво багатоквартирного будинку. До 2013 року вілла перебувала на балансі відкритого акціонерного товариства «Львівський міський молочний завод». 2017 року вілла була у приватній власності. На початку 2019 року будинок визнали нововиявленою пам'яткою архітектури, але до реєстру пам'яток не внесли, адже згідно з висновками Мінкульту, вілла не має ознак пам'ятки архітектури. Водночас 2019 року забудовник вже представив проєкт шестиповерхівки з підземним паркінгом. Тут обіцяють зберегти фасадні стіни вілли. Від вулиці Коновальця цього не буде помітно, вілла залишиться за фасадом нового будинку. Проте, забудовник не дотримався раніше даної обіцянки і 23 жовтня 2021 року віллу Йоанни Лоренц знесли без збереження фасадної стіни вілли. Розпорядженням Львівської ОДА від 15 червня 2020 року «Про занесення щойно виявлених об'єктів до Переліку об'єктів культурної спадщини» вілла Йоанни Лоренц внесена до Переліку об'єктів культурної спадщини Львівської області.
image
Вілла Йоанни Лоренц
(Коновальця, 21),
розібрана у 2021 році
  • № 22 — будинок колишнього санаторію «Віта», збудований у 1929 році й оздоблений в стилі ар деко, приміщення якого нині займає пульмонологічне відділення комунальної 5-ї міськоі клінічної лікарні. На першому поверсі розташований лікувально-діагностичний кабінет «Пульміс».
  • № 24 — двоповерхова вілла збудована за проєктом Якуба Зільбера у 1927 році для родини Ольшевських. У центральній частині фасаду розташовується ризаліт, який завершується прямокутним фронтоном на рівні даху. Ризаліт оздоблено по бокам пілонами. Нині приміщення займає комунальна 5-та міська клінічна лікарня.
  • № 26 — вілла збудована за проєктом Яна Карасінського 1894 року, у швейцарському стилі та розташована у глибині подвір'я комунальної 5-ї міської клінічної лікарні. Нині в будинку міститься адміністративний корпус 5-ї міської клінічної лікарні.
image
Вілла Гелени Бромільської
(Коновальця, 27)
  • № 25, 29 — будинки мають виразний сецесійний характер.
  • № 27 — вілла Гелени Бромільської збудована у 1898—1899 роках фірмою Івана Левинського, за проєктом Станіслава Маєрського. Виконана з нетинькованої червоної цегли у неготичному стилі, з керамічними вставками під вікнами. В подвір'ї садиби простягаються довгі офіцини з балконами-галереями. Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 418-м.
  • № 28 — будинок споруджений за проєктом Альфреда Каменобродського у 1904 році.
image
Пам'ятна таблиця Іванові Раковському
(Коновальця, 31)
  • № 31 — в будинку мешкали двоє професорів Академічної гімназії — отець Леонтій Лужицький та Іван Раковський. Леонтій Лужицький (1869—1951) був катехитом та викладав церковну історію в гімназії, а згодом і в Богословській академії. Іван Раковський був не лише професором гімназій в Коломиї та Львові. Він відомий як антрополог і зоолог; один з організаторів Львівського таємного університету у 1921—1925 роках. З 1934 року Іван Раковський очолював Наукове товариство імені Шевченка у Львові. Був він головним редактором тритомної «Української загальної енциклопедії», яка творилася у 1930—1935 роках. У 2005 році, з ініціативи голови НТШ Олега Романіва, на будинку № 31 на вул. Коновальця відкрили пам'ятну таблицю Іванові Раковському (автор — скульптор Олег Капустяк).
  • № 33, 33а — чотириповерховий будинок споруджений будівельним трестом «Укрзахідшляхбуд» у 1950-х роках в стилі радянського функціоналізму. Нині це приміщення займає медична лабораторія «Сінево». Позаду, у дворі, є ще двоповерховий будинок під № 33а, де до кінця 2017 року містився лікувально-діагностичний центр «Медицина ока».
image
Кам'яниця Іллі Кокорудза
(Коновальця, 40)
  • № 37 — кам'яниця збудована у 1914 році за проєктом Міхала Кустановича. Над входом між вікнами 2 і 3 поверху встановлено горельєф жіночої фігури. Дві жіночі скульптури прикрашають також аттик. Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 2244-м.
  • № 40 — власна кам'яниця (давніша адреса — вулиці 29 Листопада, 40) Іллі Кокорудза, який у 1909—1927 роках був директором Академічної гімназії у Львові. На частині своєї парцелі, що виходила на вулицю Моджеєвської (тепер вулиця Кокорудза) він збудував на власні кошти школу для дівчат, яку передав товариству «Рідна Школа». Директором цієї середньої школи, що стала називатися «Жіноча гімназія „Рідної школи“ імені Іванни і Іллі Кокорудзів» був доктор Іван Винар, який після війни емігрував до США. Його син Любомир Винар є відомим істориком, Президентом Українського Історичного товариства, головою Наукової Ради Світового Конґресу Українців, редактором журналу «Український історик». За радянських часів гімназію перетворили на дівочу школу № 5 (до середини 1950-х років в СРСР у містах були окремі школи для хлопців і дівчат). Нині — це знову школа імені Іванни та Іллі Кокорудзів. Крім Кокорудзів, за цією ж адресою мешкала родина Гординських, яка займала в цій кам'яниці партер (перший поверх). Тут виростав Святослав Гординський, видатний художник та письменник. У сусідстві мешкав професор географії Степан Рудницький, якого вважають основоположником української політичної географії. Як багато інших галичан Степан Рудницький спокусився на гасла «українізації» і переїхав до УСРР, де загинув у сталінських концтаборах. Поверхом вище мешкав професор математики Володимир Кучер. Як фізик, він зробив вагомий внесок у розвиток квантової механіки.

№ 41—60

  • № 44 — будинок споруджений у 1911—1912 роках для скарбового радника Людвіка Гірша за проєктом Івана Багенського, який працював тоді у проєктно-будівельному бюро Войцеха Дембінського. Будинок виконаний у стилі пізнього модерну. Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1110-м.
image
Кам'яниця скарбового радника Людвіка Гірша (Коновальця, 44)
  • № 44-а — кам'яниця споруджена у 1910—1911 роках за проєктом Юзефа Горнунга на замовлення Кароля Ґорнунґа. Привертає увагу своєрідне трактування тем класицизму та ампіру. Виконаний у стилі пізньої сецесії. Нещодавно її помалювали до рівня третього поверху у яскравий зелений колір.
image
Кам'яниця Кароля Горнунґа
(Коновальця, 44а)
  • № 46 — будинок споруджений у 1917 році, як двоповерховий. В 1960-х роках було добудовано третій поверх. За часів незалежної України була зведена мансарда.[]
  • № 47 — вілла збудована у 1893 році за проєктом Яна Перося для власниці фабрики гіпсу Юзефи Франц. Будинок рясно декоровано необароковими елементами. Акцентом композиції є вежа, що завершується куполом. Декорував фасади цього розкішного палацу Едмунд Плішевський. Після смерті Юзефи Франц у 1907 році новим власником палацу став львівський інженер Карл Ріхтманн, відомий тим, що у 1910 році виконав 40-хвилинний політ над Львовом на повітряній кулі, а й тим, що викупив у збанкрутілого власника Еміля Браєра популярний у той час водолікувальний санаторій «Маріївка» по дорозі зі Львова до Винників. У 1930-х роках власниками вілли були граф Мечислав Ходкевич з дружиною, а після другої світової війни тут містилися лише медичні установи, так у 1950-х роках тут було дитяче відділення туберкульозного диспансеру, а згодом тут «оселився» Львівський обласний лікувально-фізкультурний диспансер, що функціонує тут донині. Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 420-м.
  • № 50 — чотириповерховий житловий будинок на розі вулиць Коновальця та Мельника, виділений п'ятиповерховим об'ємом, що довершений трикутним фронтоном з обелісками, споруджений у 1950—1955 роках за проєктом архітектора . Виразну пластику фасадів формують зблоковані вертикально відкриті еркери-балкони та ритм аркових прорізів вбудованої продуктової крамниці «Темп» — першої крамниці самообслуговування у Львові.
image
Будинок з магазином «Темп»
(Коновальця, 50)
  • № 52 — будинок перебудували, додавши ще один поверх, а від сецесії залишилося лише два металевих кронштейни під балконом другого поверху.
  • № 54 — триповерхова кам'яниця з ламаним фронтоном, збудована перед першою світовою війною та зберегла риси раціональної сецесії. У міжвоєнний період в будинку мешкав архітектор Людвік Вельтце та містилося його архітектурне бюро. За часів незалежності одну з квартир на першому поверсі будинку було переобладнано під нотаріальну контору, у 2018—2020 роках це приміщення займало Почесне консульство республіки Молдова у місті Львові, від 2020 року — стоїть пусткою.
image
Садиба зі старої забудови вулиці
(Коновальця, 54б)
  • № 54-б — будівля демонструє садибну забудову цієї околиці з кінця XIX століття.
  • № 56. — у міжвоєнний період тут містилися фабрика бетонних виробів «Барщевський А. і син» та фабрика цементних виробів «Барщевський Ю. і син».
  • № 60 — житловий будинок зведений за проєктом Юзефа Дромірецького на замовлення власників цієї земельної ділянки Болеслава та Ірени Тшосів. У будинку у 1943—1984 роках мешкав вчений і письменник Григорій Нудьга, дослідник української пісенної творчості, укладач ряду антологій, автор монографій «Листування запорожців а турецьким султаном», «Пародія в українській літературі», повісті-есе «Не бійся смерті». У 1998 році на стіні будинку встановили пам'ятну таблицю (скульптор Степан Голінчак). Однак кілька років тому ця бронзова таблиця зникла.
  • № 60а. Житловий будинок збудований за проєктом Збіґнева Вардзали для Яна та Ядвіги Шидлаків.

№ 61—80

image
Житловий будинок
(Коновальця, 71)
  • № 63 — вілла збудована проєктно-будівельним бюро Івана Левинського (1901).
  • № 65 — вілла, власником якої на початку XX століття був Станіслав Хоментовський. Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2245-м.
  • № 66, 68 — збудовані у 2005—2007 роках два будинки-близнюки, що імітують стиль 1920-х років.
  • № 71 — вілла зі шпильчастою вежею збудована у 1901 році проєктно-будівельним бюро Івана Левинського, у стилі історизму. Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 421-м.
image
Вілла Бочаровського
(Коновальця, 78)
  • № 70, 72, 74 — вілли збудовані у 1902 році фірмою Івана Левинського (1901—1902 з дерев'яними конструкціями даху за проєктами Емануеля Яримовича). Будинки № 70 та 74 внесені до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронними № 1112-м та № 1687-м відповідно.
  • № 75 — будинок збудований 1928 року за проєктом архітектора Домініка Вуховича у дворковому стилі. У міжвоєнний період в будинку працювала аптека М. Лазовського. По війні тут працювала державна аптека, за часів незалежності — «Аптека № 25». 2008 року у будинку з'явилися нові орендарі і після ґрунтовної перебудови тут відкрився центр корекції слуху «Інфотон», що працює тут донині.
  • № 76 — вілла запроєктована та виконана проєктно-будівельним бюро Івана Левинсього (1901—1902). Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1688-м.
  • № 78 — наріжна з вулицею Залізняка велика вілла Бочаровського у дворковому стилі з масивними коринфськими колонами, стилізованими під ар деко. Її збудували у 1925 році за проєктом Яна Новорити. Нині тут міститься готель «Heavenly B&B». Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2246-м.

№ 81—124

  • № 81 — вілла споруджена у 1903 році на замовлення Ванди Дембіцької. Проєкт розробив у 1902 році архітектор Наполеон Лущкевич. Будівля виконана у стилі сецесії. Розташована у глибині ділянки та відокремлена огорожею від вулиці. Це одноповерхова споруда з мансардою. Головний фасад асиметричний, ліворуч зміщена розкрепована частина, а праворуч портал входу з парадними сходами. Розкрепована частина завершується щипцем та має вікна півциркульної форми з профільованими обрамленням та декоровані сецесійною ліпниною. Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2638-м.
  • № 82 — вілла, споруджена на початку XX століття. Нині тут міститься ресторан «Золотий вепр».
  • № 83 — вілла схожа за стилем з віллами під № 70, 72, 74. Вілла внесена до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2639-м.
image
Будинок Михайла Маковича
(Коновальця, 88)
  • № 85, 85а, 85б, 85в — комплекс з чотирьох стандартних чотириповерхових будинки для родин радянських офіцерів, споруджених у 1950-х роках. За радянських часів належали до військового містечка № 112. За Польщі ця велика ділянка під конскрипційним номером 1961 1/4 належала Францішеку Стефчику, польському кооперативному діячеві, засновнику перших сільських ощадно-кредитних спілок, які у народі називали «касами Стефчика».
image
Будинок Юліуша Райсса
(Коновальця, 89)
  • № 87 — вілла, споруджена у 1910 році за проєктом архітектора Юзефа Горнунга на замовлення польського кооперативного діяча Францішека Стефчика.
  • № 88 — вілла, збудована для власного житла у 1904—1905 роках львівським будівничим Михайлом Маковичем за участі Станіслава Деца. Сецесійний скульптурний декор (непропорційно великі маскарони тощо) виконаний Михайлом Маковичем. Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 1114-м. В будинку до 2017 року містилося ЛКП «Львівський ліхтар», втім нині будівля стоїть пусткою. І уже незабаром вона зможе отримати нового власника, оскільки, на 22 грудня 2017 року призначений аукціон, на якому одним з лотів є нежитлові приміщення підвалу, перший поверх та мезоніну вілли Маковича. Стартова ціна лота становила 5 253 540 гривень. 2018 року відбулися торги, на яких вілла Маковича була продана за 4 100 000 гривень ТзОВ «ВП „Будінвест“».
  • № 89 — вілла Юліуша Райсса, збудована у 1903 році за проєктом архітектора Євгена Веселовського. Будинок виконаний із стилізованими елементами бароко. Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 1115-м.
  • № 92 — вілла «Вікторія» споруджена у 1909 році в стилі раціональної сецесії за проєктом Юзефа Пйонтковського для Вікторії Фрідман. Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2641-м.
image
Житловий будинок
(Коновальця, 95а)
  • № 93, 93-а — вілла збудована на початку 1920-х років з оздобами у стилі ар деко.
  • № 94 — перебудований у 1935—1936 роках за проєктом Ришарда Гермеліна. Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2642-м.
  • № 95 — двоповерховий будинок, нагадує зменшену копію львівських кам'яниць. Збудований у добу раціональної сецесії.
image
Вілла Болеслава Неймана
(Коновальця, 99)
  • № 95а — збудували у 1910—1914 роках за проєктом Петра Тарнавецького. Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2643-м.
  • № 96 — будинок є пам'яткою архітектури місцевого значення під охоронним № 2644-м. У міжвоєнний період тут містилося консульство Королівства Данія.
  • № 97, 99а, 101 — три дев'ятиповерхових будинки, споруджені у 1969 році. У цегляній прибудові до житлового багатоквартирного будинку № 97 від радянських часів працює відділення поштового зв'язку № 57, а також у наш час відкрилися комісійний магазин та магазин мережі магазинів самообслуговування «Рукавичка».
  • № 98 — вілла споруджена у 1904—1905 роках проєктно-будівельним бюро Івана Левинського за проєктом Тадея Обмінського на замовлення Ґрохольського гербу Людгард. Чергова спроба Тадея Обмінського прищепити на львівському ґрунті карпатський стиль. Остання перебудова майже нічого від нього не залишила. Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1689-м.
  • № 99 — віллу збудовано у 1926—1927 роках за проєктом Альфреда Захаревича для інженера Болеслава Неймана.
  • № 100 — вілла Кшечуновича, збудована у 1912 році за проєктом Станіслава Улейського та нагадує маленький середньовічний замок. Перебудована у 1927 році. Станом, на вересень 2019 року, триває перепланування будинку. Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 422-м.
image
Вілла «Ґражина»
(Коновальця, 102)
  • № 102 — вілла «Ґражина», збудована у 1906 році за проєктом Тадея Обмінського для професора Львівської політехніки Романа Дзеслевського. У 1913 році її перебудували у дворковому стилі з колонами за проєктом архітектора Адольфа Піллера. Нині вілла належить кафедрі дизайну Національного лісотехнічного університету. Про це свідчать, зокрема, й різьблені дерев'яні вставки, вмонтовані у зелену металеву огорожу. Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2645-м.
image
Готель «Турист»
(Коновальця, 103)
  • № 103 — дев'ятиповерхова будівля готелю «Турист» збудований 1968 року за проєктом архітекторів І. Ланька та К. Лещинської. До будівлі готелю прибудований одноповерховий зал ресторану (нині — боулінг-клуб). 1974 року для готелю «Турист» художник Тарас Драган створив ажурне, модульне, керамічне панно, що було встановлене у його холі, а 2020 року — демонтоване власниками готелю.
  • № 105 — дев'ятиповерхівка збудована у 1970 році.
  • № 106 — вілла.
  • № 108, 110 — за вуличкою Семирадського привертають увагу вілли-близнюки родин Равських та Садловських, збудовані у 1906—1907 роках у стилі сецесії за проєктом Казімежа Равського. З часом вілли перестали бути схожими на близнюків. Першу відновили, але вона зберегла лише форми, оригінальний стиль мансарди і характерні керамічні вставки з орнаментом над вікнами. Від 2014 року власницею вілли під № 110 є Наталія Дубневич. Наприкінці травня 2020 року власники самовільно почали розбирати верхню частину вілли. 9 червня 2020 року комісією ДАБК складений акт про припинення робіт через недотримання власниками вілли умов декларації про початок будівельних робіт.
  • № 109 — двоповерхова будівля центру адаптивного управління дорожнім рухом (Центр керування рухом) ЛКП «Львівавтодор». Центр відкритий наприкінці жовтня 2012 року на базі колишнього диспетчерського пункту «Львівелектротрансу» на кінцевій зупинці трамвайного маршруту № 2.
  • № 114, 116 — комплекс будівель львівського обласного дитячого ревмокардіотологічного санаторію. Санаторій створений наприкінці 1960-х років, з метою подолання епідемії дитячого кардіоревматизму. Від радянських часів лікувальний заклад працював, як дитячий садок санаторного типу, розрахованого на 55 ліжок. У жовтні 2017 року, через відсутність пацієнтів, призупинив свою роботу. Того ж року Львівська обласна рада ухвалила рішення щодо реорганізації санаторію та приєднання його до львівської обласної дитячої клінічної лікарні «Охматдит» та виставила на приватизацію будівлі санаторію, але «Охматдит» від санаторію відмовилася. 7 лютого 2020 року управлінням спільного майна Львівської обласної ради проведено аукціон з продажу комплексу будівель колишнього дитячого санаторію. В аукціоні брали участь десять фірм. Новим власником стало ТзОВ «Нордік—Буд», сплативши за лот 41 800 000 гривень. Виручені від аукціону кошти спрямують на потреби медичної галузі області.
  • № 120 — у будинку мешкали від 1967 році сини академіка Івана Крип'якевича. Петро-Богдан Крип'якевич був одним із засновників львівської кристалохімічної наукової школи. Кандидат технічних наук Роман Крип'якевич, науковий працівник Львівського фізико-механічного інституту перебував під «опікою» КДБ, і багато років, до кінця 1980-х років, змушений був працювати, як багато інших дисидентів, кочегаром.
  • № 124 — заклад дошкільної освіти ясла-садок № 3 Львівської міської ради.

Примітки

  1. . ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.
  2. . ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.
  3. . eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 20 листопада 2019.
  4. . ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 16 листопада 2022.
  5. . pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
  6. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001.
  7. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 19.
  8. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa… — S. 336.
  9. Архітектура Львова, 2008.
  10. Г. Г. Стельмащук. Кукіль Любомир Євгенович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 16 : Куз — Лев. — 712 с. — .
  11. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 13.
  12. Кос А., Онищенко Л. Спадщина великого будівничого. Професор Львівської політехніки Іван Левинський (1851—1919). — Львів : Національний університет «Львівська політехніка», 2009. — С. 68. — .
  13. Оксана Бойко. . lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 5 грудня 2021.
  14. Мирослава Ляхович. . tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
  15. . tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». 7 лютого 2020. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
  16. Висновок Мінкульту України щодо будинку по вулиці Коновальця, 21 (PDF). nashigroshi.org. Наші гроші. Процитовано 18 листопада 2021.
  17. . galinfo.com.ua. Агенція інформації та аналітики «ГалІнфо». 27 жовтня 2021. Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 5 грудня 2021.
  18. Розпорядження голови Львівської облдержадміністрації «Про занесення щойно виявлених об'єктів до Переліку об'єктів культурної спадщини». loda.gov.ua. Львівська обласна державна адміністрація. Процитовано 14 червня 2023.
  19. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 19, 32.
  20. Бірюльов Ю. О. Карасінський Ян // Енциклопедія Львова: в 4-х томах / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3: К. — С. 103. — .
  21. Нога О. П. Іван Левинський: Архітектор, підприємець, меценат. — Львів : Центр Європи, 2009. — С. 48. — .
  22. Енциклопедія Львова. — Т. 1. — С. 289.
  23. Ґранкін П. Сграфіто у Львові // Будуємо інакше. — № 3, 2000. — С. 15—17.
  24. . city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 29 листопада 2022. Процитовано 24 квітня 2024.
  25. . google.com. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
  26. Львів: Архітектурно-історичний нарис, 1989.
  27. Галина Глембоцька. . lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 12 червня 2021.
  28. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 53.
  29. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 54.
  30. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa… — S. 53.
  31. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 21.
  32. Готель «Heavenly B&B». heavenly-bb.hotels-of-ukraine.com. Процитовано 1 квітня 2023.
  33. Енциклопедія Львова. — Т. 2. — С. 35
  34. . rada.gov.ua. Верховна Рада України. 17 липня 2015. Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 3 грудня 2021.
  35. Андріана Строцька (27 листопада 2017). . zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 21 листопада 2021.
  36. . forpost.lviv.ua. Форпост. 15 грудня 2017. Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
  37. Вікторія Ейсмунт (17 жовтня 2018). . tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
  38. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa… — S. 110.
  39. . photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. 14 жовтня 2014. Архів оригіналу за 22 липня 2021. Процитовано 22 липня 2021.
  40. Енциклопедія Львова. — Т. 2. — С. 639—640.
  41. В. П. Куц. Ланько Ігор Сидорович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 16 : Куз — Лев. — 712 с. — .
  42. . lviv.depo.ua. 20 жовтня 2020. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 20 жовтня 2020.
  43. Вул. Коновальця Є., 106. heritage.lvivcenter.org. Бюро Спадщини. Процитовано 1 квітня 2023.
  44. Ольга Коваль (11 червня 2020). . tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
  45. Уляна Сенко (16 серпня 2012). . zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 9 березня 2024.
  46. . zikua.tv. ZIK. 13 жовтня 2017. Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
  47. Наталія Шутка (19 листопада 2019). . zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
  48. Соломія Головіна (7 лютого 2020). . portal.lviv.ua. Львівський портал. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 21 листопада 2021.
  49. . lv.isuo.org. Львівська область. ІСУО. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 21 листопада 2021.

Джерела

Вулиця Коновальця
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
image Вулиця Коновальця у Вікісховищі?
  • Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — .
  • Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2008. — Т. 2: Д-Й. — 608 с. — .
  • Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2008. — Т. 3: К. — 736 с. — .
  • Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 325—327. — .
  • Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 29. — .
  • Мельник І. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 89—96. — .
  • Трегубова Т., Мих Р. Львів: Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — С. 193—194, 236—237.
  • Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów, 1939. — 146 s. (пол.)
  • Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916 [ 2 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1915. — 440 s. (пол.)

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi vulici z takoyu nazvoyu Vulicya Konovalcya Vulicya Yevge na Konova lcya vulicya u Frankivskomu rajoni mista Lvova Spoluchaye vulicyu Stepana Banderi z vuliceyu ta utvoryuye perehrestya z vulicyami Stepana Rudnickogo Andriya Melnika Rusovih ta Kiyivskoyu Priluchayutsya vulici Povstanska Konotopska Maksima Zaliznyaka Gryunvaldska Yaponska Mihajla Starickogo Vulicya Konovalcya LvivMiscevistNovij Svit Na Bajkah RajonFrankivskijNazva na chestYevgena KonovalcyaKolishni nazvi29 Listopada Engelsa 29 Listopada Germanenshtrasse 29 Listopada Engelsapolskogo periodu polskoyu 29 Listopadaradyanskogo periodu ukrayinskoyu Engelsaradyanskogo periodu rosijskoyu EngelsaZagalni vidomostiProtyazhnist1750 mKoordinati pochatku49 50 04 pn sh 24 00 34 sh d 49 8346167 pn sh 24 0095000 sh d 49 8346167 24 0095000 Koordinati 49 50 04 pn sh 24 00 34 sh d 49 8346167 pn sh 24 0095000 sh d 49 8346167 24 0095000Koordinati kincya49 49 24 pn sh 23 59 31 sh d 49 8233944 pn sh 23 9921556 sh d 49 8233944 23 9921556poshtovi indeksi79013 79057TransportTramvayi 2Zupinki gromadskogo transportu vul Melnika vul Maksima Zaliznyaka vul Gordinskih vul Konovalcya Muzej I Trusha RuhdvostoronnijPokrittyabrukivkaBudivli pam yatki infrastrukturaBudivli 3 124Arhitekturni pam yatki 3 11 b 13 15 16 18 20 27 34 36 37 41 44 45 47 57 61 65 70 71 74 76 78 80 81 83 88 89 90 92 94 95 a 96 98 100 102 106Navchalni zakladikafedra dizajnu Lvivskogo nacionalnogo lisotehnichnogo universitetu ZDO yasla sadok 3 Lvivskoyi miskoyi radiMedichni zakladikomunalna 5 ta miska klinichna likarnya likuvalno diagnostichnij kabinet Pulmis medichna laboratoriya Sinevo Lvivskij oblasnij likuvalno fizkulturnij dispanser Lvivskij oblasnij komunalnij shkirno venerologichnij dispanser 1 centr korekciyi sluhu Infoton Poshtovi viddilennyaVPZ 13 vul Banderi 24 VPZ 57 vul Konovalcya 97 Zabudovaklasicizm secesiya polskij konstruktivizm radyanskij konstruktivizm 1950 1960 h rokivKomerciyagoteli Turist Heavenly B amp B magazini Temp Rukavichka ParkiPiskovi Ozera Kulparkivskij parkZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapr2636293Mapa Vulicya Konovalcya u VikishovishiIstoriya vulici i nazviNazva vulici 1892 1940 roki vulicya 29 Listopada na chest listopadovogo nacionalno vizvolnogo povstannya polyakiv i litovciv proti Rosijskoyi imperiyi u 1830 1831 rokah 1940 1941 roki vulicya Engelsa na chest Fridriha Engelsa nimeckogo politichnogo diyacha odnogo z osnovopolozhnikiv marksizmu Serpen 1941 traven 1942 rokiv znov vulicya 29 Listopada Traven 1942 lipen 1944 rokiv Germaneshtrase nazvana tak cherez te sho bilshist budinkiv priznachalisya lishe dlya nimciv Lipen gruden 1944 roku znov vulicya 29 Listopada Gruden 1944 1992 rik vulicya Engelsa Vid 1992 roku j ponini vulicya Konovalcya na chest Yevgena Konovalcya golovi Provodu ukrayinskih nacionalistiv pershogo golovi OUN odnogo iz ideologiv ukrayinskogo nacionalizmu Z istoriyi Spochatku vulicya dohodila do vulici Bolotnoyi teperishnya vulicya Zaliznyaka zgodom yiyi prodovzhili do zaliznichnoyi liniyi Lviv Chernivci a 1907 roku proklali tut tramvajnu liniyu Na peretini vulic Konovalcya Na Bajkah nini vulicya Kiyivska ta Vishneveckih nini vulicya Rusovih vinikla nevelika plosha nazvana lviv yanami P yat kutiv U 1900 1930 rokah vulicya 29 Listopada ta prilegli do neyi vulici stali miscem zhvavogo budivelnogo ruhu de chinshovi kam yanici peremezhovuvalisya z prestizhnimi villami Bilya povorotnogo kilcya tramvajnogo marshrutu 2 v 1950 h rokah zaklali za radyanskih chasiv skver Geologiv Za nim vlashtovano platformu dlya zupinki potyagiv primiskogo spoluchennya na liniyi Lviv Chernivci Zaliznichna zupinka bula tut she na pochatku HH stolittya pro neyi nagaduye malenkij budinochok pri koliyi Rodini Franciv nalezhali gipsovi kar yeri ta fabrika v kinci ninishnoyi vulici Konovalcya A vsya okolicya trivalij chas nazivalasya Francivkoyu Zgodom na misci kar yeriv postali Piskovi Ozera ta sportivnij park nazvanij u 1920 h rokah Gdanskim U 1960 1970 rokah chastinu parku zabuduvali dev yatipoverhovimi budinkami gurtozhitkami z yavivsya gotelnij kompleks Turist Ostannimi rokami trivaye zabudova teritoriyi parku Budivli 1 20 1 3 5 7 zbudovani blizko 1910 roku v stili racionalnoyi secesiyi z vikoristannyam u dekori elementiv gotiki renesansu ta baroko Budinok 3 vnesenij v reyestr pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid 416 m Konovalcya 4 U mizhvoyennij period v budinku 1 pracyuvav ordinatorskij likarskij punkt 2 go rajonu mista Lvova Nini tut mistitsya lvivskij oblasnij komunalnij shkirno venerologichnij dispanser 1 4 risi piznoyi secesiyi Vlasniceyu kam yanici na pochatku XX stolittya bula Gelena Vezhhlevska U comu budinku do pochatku 2008 roku perebuvav vijskovij komisariat Frankivskogo rajonu 6 zbuduvali u 1905 roci dlya internatu imeni Grigorisa Piramovicha Fasad cogo budinku avtorstva Antoniya Rudolfa Flyajshlya buv virishenij yak stilizaciya galickogo renesansu V ozdoblenni inter yeriv budivli brav uchast odin z tvorciv karpatskogo stilyu Kazimir Moklovskij na sogodni ne zberezheni Dim emigranta Konovalcya 12 7 budinok Pid orlami 2003 roku vidbulasya rekonstruciya figuri orliv na fasadi cogo budinku za proyektom ta kerivnictvom skulptora Lyubomira Kukilya 8 10 zbudovani u 1930 h rokah v stili funkcionalizmu Dveri sini shodova klitka vikonani u stili art Deko 11 znachitsya na vulici Kiyivskij 27 ale faktichno ye vizitivkoyu vulici Konovalcya Zbudovana u 1909 1911 rokah za proyektom Stanislava Borkovskogo avtorom skulpturnih kompozicij buv Teobald Orkasevich Kam yanicya dekorovana simvolami Listopadovogo povstannya 80 richchya yakogo todi vidznachalosya bulava na shpili kupola ta skulpturna grupa pid nim konsoli pid erkerom litovska Pogonya na attiku Na fasadi z boku vulici Konovalcya mozhna pobachiti gerbi Rusi Arhistratig Mihayil i Litvi Pogonya ta slid vid gerbovogo shita na yakomu buv polskij Orel 11b budinok sporudzhenij u 1911 roci za proyektom arhitektora Genrika Orleana Vikonanij u stili racionalnoyi secesiyi maye bagatu dekoraciyu fasadu sinej ta shodovoyi klitki Tut secesiya vzhe vstupayetsya pered art deko V sinyah chastkovo zberigsya vitrazhnij lihtar Budinok vnesenij do reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 1105 m Villa Jozefa Braunzajsa Konovalcya 16 12 narizhnij z vuliceyu Rusovih budinok sporudili u 1930 roci za proyektom Genrika Zarembi dlya Domu emigrantiv emigracijnij sindikat yaki mali namir perebratisya z Galichini do Ameriki Proyekt cogo budinku peredbachav bagate ozdoblennya fasadu u stili ar deko Realizaciya cogo proyektu suttyevo vidriznyayetsya budinok zovsim pozbavlenij dekoru mozhlivo prichinoyu stala Svitova ekonomichna kriza sho pochalasya u 1929 roku i sprichinila zmenshennya finansuvannya budovi Nini u budinku mistitsya ginekologichne viddilennya komunalnoyi 5 yi miskoyi klinichnoyi likarni Litovska Pogonya na frontoni budinku Konovalcya 17 15 budinok sporudzhenij proyektno budivelnim byuro Ivana Levinskogo u 1908 roci Budinok vnesenij do reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 1106 m 16 villa arhitektora Jozefa Braunzajsa zbudovana 1902 roku za jogo vlasnim proyektom Dekilka rokiv tomu yiyi perebuduvali zberigshi na stini keramichnij ornament Budinok vnesenij do reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 2635 m 17 zbudovanij arhitekturno budivelnim byuro Ivana Levinskogo u stili secesiyi Na frontoni budinku bachimo litovsku Pogonyu 21 40 21 dvopoverhova villa zbudovana u 1898 roci za proyektom arhitektor Vladislava Rausha dlya Joanni Lorenc Villa z suterenami visokim cokolnim poverhom ta mansardoyu a takozh velikoyu derev yanoyu verandoyu Villa skladalasya z troh kimnat kuhni pralni dvoh pivnic sinej koridoru ta sanitarnogo vuzla na parteri mistilosya p yat kimnat kuhnya sini ta sanvuzol Na rivni vikon drugogo poverhu roztashovano nishu v yaku bula pomishena figura Bogorodici 7 travnya 1900 roku Joanna Lorenc vidprodala neruhomist direktorovi krajovogo Zaliznichnogo byura Kazimiru Zaleskomu ta jogo druzhini Feliciyi 1908 roku Feliciya Zalyeska prodala neruhomist Molocharskij spilci v Rudkah Molocharska spilka zdavala pomeshkannya u najm zokrema na 1910 rik u villi meshkali sudovij uryadnik Yan Izhickij ta kupec Yuzef Stocka 1911 roku z proyektom Yana Novoriti Spilka zvela konyushni ta pomeshkannya dlya viznikiv z boku suchasnoyi vulici Yefremova 1928 roku do pivdennogo fasadu villi Malopolska molocharska spilka pribuduvala neveliku promislovu sporuda z zalizobetonnih konstrukcij molocharnij zavod avtor proyektu inzhener upravlinnya zalizobetonnih robit Pavel Regorovskij U radyanskij chas u villi rozmistilosya viddilennya KDB a molocharskij zavod pislya drugoyi svitovoyi vijni perejshov u vlasnist Lvivskogo molokozavodu Do 2010 roku povz villu mozhna perejti na susidnyu vulicyu Yefremova doki z boku Yefremova 30 ne zbuduvali novij bagatokvartirnij budinok z shirokoyu bramoyu proyizdom u podvir ya U 2012 roci LMR hotila peredati dilyanku v postijne koristuvannya Lvivskij Politehnici pid budivnictvo bagatokvartirnogo budinku Do 2013 roku villa perebuvala na balansi vidkritogo akcionernogo tovaristva Lvivskij miskij molochnij zavod 2017 roku villa bula u privatnij vlasnosti Na pochatku 2019 roku budinok viznali novoviyavlenoyu pam yatkoyu arhitekturi ale do reyestru pam yatok ne vnesli adzhe zgidno z visnovkami Minkultu villa ne maye oznak pam yatki arhitekturi Vodnochas 2019 roku zabudovnik vzhe predstaviv proyekt shestipoverhivki z pidzemnim parkingom Tut obicyayut zberegti fasadni stini villi Vid vulici Konovalcya cogo ne bude pomitno villa zalishitsya za fasadom novogo budinku Prote zabudovnik ne dotrimavsya ranishe danoyi obicyanki i 23 zhovtnya 2021 roku villu Joanni Lorenc znesli bez zberezhennya fasadnoyi stini villi Rozporyadzhennyam Lvivskoyi ODA vid 15 chervnya 2020 roku Pro zanesennya shojno viyavlenih ob yektiv do Pereliku ob yektiv kulturnoyi spadshini villa Joanni Lorenc vnesena do Pereliku ob yektiv kulturnoyi spadshini Lvivskoyi oblasti Villa Joanni Lorenc Konovalcya 21 rozibrana u 2021 roci 22 budinok kolishnogo sanatoriyu Vita zbudovanij u 1929 roci j ozdoblenij v stili ar deko primishennya yakogo nini zajmaye pulmonologichne viddilennya komunalnoyi 5 yi miskoi klinichnoyi likarni Na pershomu poversi roztashovanij likuvalno diagnostichnij kabinet Pulmis 24 dvopoverhova villa zbudovana za proyektom Yakuba Zilbera u 1927 roci dlya rodini Olshevskih U centralnij chastini fasadu roztashovuyetsya rizalit yakij zavershuyetsya pryamokutnim frontonom na rivni dahu Rizalit ozdobleno po bokam pilonami Nini primishennya zajmaye komunalna 5 ta miska klinichna likarnya 26 villa zbudovana za proyektom Yana Karasinskogo 1894 roku u shvejcarskomu stili ta roztashovana u glibini podvir ya komunalnoyi 5 yi miskoyi klinichnoyi likarni Nini v budinku mistitsya administrativnij korpus 5 yi miskoyi klinichnoyi likarni Villa Geleni Bromilskoyi Konovalcya 27 25 29 budinki mayut viraznij secesijnij harakter 27 villa Geleni Bromilskoyi zbudovana u 1898 1899 rokah firmoyu Ivana Levinskogo za proyektom Stanislava Mayerskogo Vikonana z netinkovanoyi chervonoyi cegli u negotichnomu stili z keramichnimi vstavkami pid viknami V podvir yi sadibi prostyagayutsya dovgi oficini z balkonami galereyami Budinok vnesenij do reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 418 m 28 budinok sporudzhenij za proyektom Alfreda Kamenobrodskogo u 1904 roci Pam yatna tablicya Ivanovi Rakovskomu Konovalcya 31 31 v budinku meshkali dvoye profesoriv Akademichnoyi gimnaziyi otec Leontij Luzhickij ta Ivan Rakovskij Leontij Luzhickij 1869 1951 buv katehitom ta vikladav cerkovnu istoriyu v gimnaziyi a zgodom i v Bogoslovskij akademiyi Ivan Rakovskij buv ne lishe profesorom gimnazij v Kolomiyi ta Lvovi Vin vidomij yak antropolog i zoolog odin z organizatoriv Lvivskogo tayemnogo universitetu u 1921 1925 rokah Z 1934 roku Ivan Rakovskij ocholyuvav Naukove tovaristvo imeni Shevchenka u Lvovi Buv vin golovnim redaktorom tritomnoyi Ukrayinskoyi zagalnoyi enciklopediyi yaka tvorilasya u 1930 1935 rokah U 2005 roci z iniciativi golovi NTSh Olega Romaniva na budinku 31 na vul Konovalcya vidkrili pam yatnu tablicyu Ivanovi Rakovskomu avtor skulptor Oleg Kapustyak 33 33a chotiripoverhovij budinok sporudzhenij budivelnim trestom Ukrzahidshlyahbud u 1950 h rokah v stili radyanskogo funkcionalizmu Nini ce primishennya zajmaye medichna laboratoriya Sinevo Pozadu u dvori ye she dvopoverhovij budinok pid 33a de do kincya 2017 roku mistivsya likuvalno diagnostichnij centr Medicina oka Kam yanicya Illi Kokorudza Konovalcya 40 37 kam yanicya zbudovana u 1914 roci za proyektom Mihala Kustanovicha Nad vhodom mizh viknami 2 i 3 poverhu vstanovleno gorelyef zhinochoyi figuri Dvi zhinochi skulpturi prikrashayut takozh attik Budinok vnesenij do reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid 2244 m 40 vlasna kam yanicya davnisha adresa vulici 29 Listopada 40 Illi Kokorudza yakij u 1909 1927 rokah buv direktorom Akademichnoyi gimnaziyi u Lvovi Na chastini svoyeyi parceli sho vihodila na vulicyu Modzheyevskoyi teper vulicya Kokorudza vin zbuduvav na vlasni koshti shkolu dlya divchat yaku peredav tovaristvu Ridna Shkola Direktorom ciyeyi serednoyi shkoli sho stala nazivatisya Zhinocha gimnaziya Ridnoyi shkoli imeni Ivanni i Illi Kokorudziv buv doktor Ivan Vinar yakij pislya vijni emigruvav do SShA Jogo sin Lyubomir Vinar ye vidomim istorikom Prezidentom Ukrayinskogo Istorichnogo tovaristva golovoyu Naukovoyi Radi Svitovogo Kongresu Ukrayinciv redaktorom zhurnalu Ukrayinskij istorik Za radyanskih chasiv gimnaziyu peretvorili na divochu shkolu 5 do seredini 1950 h rokiv v SRSR u mistah buli okremi shkoli dlya hlopciv i divchat Nini ce znovu shkola imeni Ivanni ta Illi Kokorudziv Krim Kokorudziv za ciyeyu zh adresoyu meshkala rodina Gordinskih yaka zajmala v cij kam yanici parter pershij poverh Tut virostav Svyatoslav Gordinskij vidatnij hudozhnik ta pismennik U susidstvi meshkav profesor geografiyi Stepan Rudnickij yakogo vvazhayut osnovopolozhnikom ukrayinskoyi politichnoyi geografiyi Yak bagato inshih galichan Stepan Rudnickij spokusivsya na gasla ukrayinizaciyi i pereyihav do USRR de zaginuv u stalinskih konctaborah Poverhom vishe meshkav profesor matematiki Volodimir Kucher Yak fizik vin zrobiv vagomij vnesok u rozvitok kvantovoyi mehaniki 41 60 44 budinok sporudzhenij u 1911 1912 rokah dlya skarbovogo radnika Lyudvika Girsha za proyektom Ivana Bagenskogo yakij pracyuvav todi u proyektno budivelnomu byuro Vojceha Dembinskogo Budinok vikonanij u stili piznogo modernu Budinok vnesenij do reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 1110 m Kam yanicya skarbovogo radnika Lyudvika Girsha Konovalcya 44 44 a kam yanicya sporudzhena u 1910 1911 rokah za proyektom Yuzefa Gornunga na zamovlennya Karolya Gornunga Privertaye uvagu svoyeridne traktuvannya tem klasicizmu ta ampiru Vikonanij u stili piznoyi secesiyi Neshodavno yiyi pomalyuvali do rivnya tretogo poverhu u yaskravij zelenij kolir Kam yanicya Karolya Gornunga Konovalcya 44a 46 budinok sporudzhenij u 1917 roci yak dvopoverhovij V 1960 h rokah bulo dobudovano tretij poverh Za chasiv nezalezhnoyi Ukrayini bula zvedena mansarda dzherelo 47 villa zbudovana u 1893 roci za proyektom Yana Perosya dlya vlasnici fabriki gipsu Yuzefi Franc Budinok ryasno dekorovano neobarokovimi elementami Akcentom kompoziciyi ye vezha sho zavershuyetsya kupolom Dekoruvav fasadi cogo rozkishnogo palacu Edmund Plishevskij Pislya smerti Yuzefi Franc u 1907 roci novim vlasnikom palacu stav lvivskij inzhener Karl Rihtmann vidomij tim sho u 1910 roci vikonav 40 hvilinnij polit nad Lvovom na povitryanij kuli a j tim sho vikupiv u zbankrutilogo vlasnika Emilya Brayera populyarnij u toj chas vodolikuvalnij sanatorij Mariyivka po dorozi zi Lvova do Vinnikiv U 1930 h rokah vlasnikami villi buli graf Mechislav Hodkevich z druzhinoyu a pislya drugoyi svitovoyi vijni tut mistilisya lishe medichni ustanovi tak u 1950 h rokah tut bulo dityache viddilennya tuberkuloznogo dispanseru a zgodom tut oselivsya Lvivskij oblasnij likuvalno fizkulturnij dispanser sho funkcionuye tut donini Budinok vnesenij do reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 420 m 50 chotiripoverhovij zhitlovij budinok na rozi vulic Konovalcya ta Melnika vidilenij p yatipoverhovim ob yemom sho dovershenij trikutnim frontonom z obeliskami sporudzhenij u 1950 1955 rokah za proyektom arhitektora Viraznu plastiku fasadiv formuyut zblokovani vertikalno vidkriti erkeri balkoni ta ritm arkovih proriziv vbudovanoyi produktovoyi kramnici Temp pershoyi kramnici samoobslugovuvannya u Lvovi Budinok z magazinom Temp Konovalcya 50 52 budinok perebuduvali dodavshi she odin poverh a vid secesiyi zalishilosya lishe dva metalevih kronshtejni pid balkonom drugogo poverhu 54 tripoverhova kam yanicya z lamanim frontonom zbudovana pered pershoyu svitovoyu vijnoyu ta zberegla risi racionalnoyi secesiyi U mizhvoyennij period v budinku meshkav arhitektor Lyudvik Veltce ta mistilosya jogo arhitekturne byuro Za chasiv nezalezhnosti odnu z kvartir na pershomu poversi budinku bulo pereobladnano pid notarialnu kontoru u 2018 2020 rokah ce primishennya zajmalo Pochesne konsulstvo respubliki Moldova u misti Lvovi vid 2020 roku stoyit pustkoyu Sadiba zi staroyi zabudovi vulici Konovalcya 54b 54 b budivlya demonstruye sadibnu zabudovu ciyeyi okolici z kincya XIX stolittya 56 u mizhvoyennij period tut mistilisya fabrika betonnih virobiv Barshevskij A i sin ta fabrika cementnih virobiv Barshevskij Yu i sin 60 zhitlovij budinok zvedenij za proyektom Yuzefa Dromireckogo na zamovlennya vlasnikiv ciyeyi zemelnoyi dilyanki Boleslava ta Ireni Tshosiv U budinku u 1943 1984 rokah meshkav vchenij i pismennik Grigorij Nudga doslidnik ukrayinskoyi pisennoyi tvorchosti ukladach ryadu antologij avtor monografij Listuvannya zaporozhciv a tureckim sultanom Parodiya v ukrayinskij literaturi povisti ese Ne bijsya smerti U 1998 roci na stini budinku vstanovili pam yatnu tablicyu skulptor Stepan Golinchak Odnak kilka rokiv tomu cya bronzova tablicya znikla 60a Zhitlovij budinok zbudovanij za proyektom Zbigneva Vardzali dlya Yana ta Yadvigi Shidlakiv 61 80 Zhitlovij budinok Konovalcya 71 63 villa zbudovana proyektno budivelnim byuro Ivana Levinskogo 1901 65 villa vlasnikom yakoyi na pochatku XX stolittya buv Stanislav Homentovskij Budinok vnesenij do reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 2245 m 66 68 zbudovani u 2005 2007 rokah dva budinki bliznyuki sho imituyut stil 1920 h rokiv 71 villa zi shpilchastoyu vezheyu zbudovana u 1901 roci proyektno budivelnim byuro Ivana Levinskogo u stili istorizmu Budinok vnesenij do reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 421 m Villa Bocharovskogo Konovalcya 78 70 72 74 villi zbudovani u 1902 roci firmoyu Ivana Levinskogo 1901 1902 z derev yanimi konstrukciyami dahu za proyektami Emanuelya Yarimovicha Budinki 70 ta 74 vneseni do reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnimi 1112 m ta 1687 m vidpovidno 75 budinok zbudovanij 1928 roku za proyektom arhitektora Dominika Vuhovicha u dvorkovomu stili U mizhvoyennij period v budinku pracyuvala apteka M Lazovskogo Po vijni tut pracyuvala derzhavna apteka za chasiv nezalezhnosti Apteka 25 2008 roku u budinku z yavilisya novi orendari i pislya gruntovnoyi perebudovi tut vidkrivsya centr korekciyi sluhu Infoton sho pracyuye tut donini 76 villa zaproyektovana ta vikonana proyektno budivelnim byuro Ivana Levinsogo 1901 1902 Budinok vnesenij do reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 1688 m 78 narizhna z vuliceyu Zaliznyaka velika villa Bocharovskogo u dvorkovomu stili z masivnimi korinfskimi kolonami stilizovanimi pid ar deko Yiyi zbuduvali u 1925 roci za proyektom Yana Novoriti Nini tut mistitsya gotel Heavenly B amp B Budinok vnesenij do reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 2246 m 81 124 81 villa sporudzhena u 1903 roci na zamovlennya Vandi Dembickoyi Proyekt rozrobiv u 1902 roci arhitektor Napoleon Lushkevich Budivlya vikonana u stili secesiyi Roztashovana u glibini dilyanki ta vidokremlena ogorozheyu vid vulici Ce odnopoverhova sporuda z mansardoyu Golovnij fasad asimetrichnij livoruch zmishena rozkrepovana chastina a pravoruch portal vhodu z paradnimi shodami Rozkrepovana chastina zavershuyetsya shipcem ta maye vikna pivcirkulnoyi formi z profilovanimi obramlennyam ta dekorovani secesijnoyu lipninoyu Budinok vnesenij do reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 2638 m 82 villa sporudzhena na pochatku XX stolittya Nini tut mistitsya restoran Zolotij vepr 83 villa shozha za stilem z villami pid 70 72 74 Villa vnesena do reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 2639 m Budinok Mihajla Makovicha Konovalcya 88 85 85a 85b 85v kompleks z chotiroh standartnih chotiripoverhovih budinki dlya rodin radyanskih oficeriv sporudzhenih u 1950 h rokah Za radyanskih chasiv nalezhali do vijskovogo mistechka 112 Za Polshi cya velika dilyanka pid konskripcijnim nomerom 1961 1 4 nalezhala Francisheku Stefchiku polskomu kooperativnomu diyachevi zasnovniku pershih silskih oshadno kreditnih spilok yaki u narodi nazivali kasami Stefchika Budinok Yuliusha Rajssa Konovalcya 89 87 villa sporudzhena u 1910 roci za proyektom arhitektora Yuzefa Gornunga na zamovlennya polskogo kooperativnogo diyacha Francisheka Stefchika 88 villa zbudovana dlya vlasnogo zhitla u 1904 1905 rokah lvivskim budivnichim Mihajlom Makovichem za uchasti Stanislava Deca Secesijnij skulpturnij dekor neproporcijno veliki maskaroni tosho vikonanij Mihajlom Makovichem Budinok vnesenij do reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid 1114 m V budinku do 2017 roku mistilosya LKP Lvivskij lihtar vtim nini budivlya stoyit pustkoyu I uzhe nezabarom vona zmozhe otrimati novogo vlasnika oskilki na 22 grudnya 2017 roku priznachenij aukcion na yakomu odnim z lotiv ye nezhitlovi primishennya pidvalu pershij poverh ta mezoninu villi Makovicha Startova cina lota stanovila 5 253 540 griven 2018 roku vidbulisya torgi na yakih villa Makovicha bula prodana za 4 100 000 griven TzOV VP Budinvest 89 villa Yuliusha Rajssa zbudovana u 1903 roci za proyektom arhitektora Yevgena Veselovskogo Budinok vikonanij iz stilizovanimi elementami baroko Budinok vnesenij do reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid 1115 m 92 villa Viktoriya sporudzhena u 1909 roci v stili racionalnoyi secesiyi za proyektom Yuzefa Pjontkovskogo dlya Viktoriyi Fridman Budinok vnesenij do reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 2641 m Zhitlovij budinok Konovalcya 95a 93 93 a villa zbudovana na pochatku 1920 h rokiv z ozdobami u stili ar deko 94 perebudovanij u 1935 1936 rokah za proyektom Risharda Germelina Budinok vnesenij do reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 2642 m 95 dvopoverhovij budinok nagaduye zmenshenu kopiyu lvivskih kam yanic Zbudovanij u dobu racionalnoyi secesiyi Villa Boleslava Nejmana Konovalcya 99 95a zbuduvali u 1910 1914 rokah za proyektom Petra Tarnaveckogo Budinok vnesenij do reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 2643 m 96 budinok ye pam yatkoyu arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 2644 m U mizhvoyennij period tut mistilosya konsulstvo Korolivstva Daniya 97 99a 101 tri dev yatipoverhovih budinki sporudzheni u 1969 roci U ceglyanij pribudovi do zhitlovogo bagatokvartirnogo budinku 97 vid radyanskih chasiv pracyuye viddilennya poshtovogo zv yazku 57 a takozh u nash chas vidkrilisya komisijnij magazin ta magazin merezhi magaziniv samoobslugovuvannya Rukavichka 98 villa sporudzhena u 1904 1905 rokah proyektno budivelnim byuro Ivana Levinskogo za proyektom Tadeya Obminskogo na zamovlennya Groholskogo gerbu Lyudgard Chergova sproba Tadeya Obminskogo prishepiti na lvivskomu grunti karpatskij stil Ostannya perebudova majzhe nichogo vid nogo ne zalishila Budinok vnesenij do reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 1689 m 99 villu zbudovano u 1926 1927 rokah za proyektom Alfreda Zaharevicha dlya inzhenera Boleslava Nejmana 100 villa Kshechunovicha zbudovana u 1912 roci za proyektom Stanislava Ulejskogo ta nagaduye malenkij serednovichnij zamok Perebudovana u 1927 roci Stanom na veresen 2019 roku trivaye pereplanuvannya budinku Budinok vnesenij do reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 422 m Villa Grazhina Konovalcya 102 102 villa Grazhina zbudovana u 1906 roci za proyektom Tadeya Obminskogo dlya profesora Lvivskoyi politehniki Romana Dzeslevskogo U 1913 roci yiyi perebuduvali u dvorkovomu stili z kolonami za proyektom arhitektora Adolfa Pillera Nini villa nalezhit kafedri dizajnu Nacionalnogo lisotehnichnogo universitetu Pro ce svidchat zokrema j rizbleni derev yani vstavki vmontovani u zelenu metalevu ogorozhu Budinok vnesenij do reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 2645 m Gotel Turist Konovalcya 103 103 dev yatipoverhova budivlya gotelyu Turist zbudovanij 1968 roku za proyektom arhitektoriv I Lanka ta K Leshinskoyi Do budivli gotelyu pribudovanij odnopoverhovij zal restoranu nini bouling klub 1974 roku dlya gotelyu Turist hudozhnik Taras Dragan stvoriv azhurne modulne keramichne panno sho bulo vstanovlene u jogo holi a 2020 roku demontovane vlasnikami gotelyu 105 dev yatipoverhivka zbudovana u 1970 roci 106 villa 108 110 za vulichkoyu Semiradskogo privertayut uvagu villi bliznyuki rodin Ravskih ta Sadlovskih zbudovani u 1906 1907 rokah u stili secesiyi za proyektom Kazimezha Ravskogo Z chasom villi perestali buti shozhimi na bliznyukiv Pershu vidnovili ale vona zberegla lishe formi originalnij stil mansardi i harakterni keramichni vstavki z ornamentom nad viknami Vid 2014 roku vlasniceyu villi pid 110 ye Nataliya Dubnevich Naprikinci travnya 2020 roku vlasniki samovilno pochali rozbirati verhnyu chastinu villi 9 chervnya 2020 roku komisiyeyu DABK skladenij akt pro pripinennya robit cherez nedotrimannya vlasnikami villi umov deklaraciyi pro pochatok budivelnih robit 109 dvopoverhova budivlya centru adaptivnogo upravlinnya dorozhnim ruhom Centr keruvannya ruhom LKP Lvivavtodor Centr vidkritij naprikinci zhovtnya 2012 roku na bazi kolishnogo dispetcherskogo punktu Lvivelektrotransu na kincevij zupinci tramvajnogo marshrutu 2 114 116 kompleks budivel lvivskogo oblasnogo dityachogo revmokardiotologichnogo sanatoriyu Sanatorij stvorenij naprikinci 1960 h rokiv z metoyu podolannya epidemiyi dityachogo kardiorevmatizmu Vid radyanskih chasiv likuvalnij zaklad pracyuvav yak dityachij sadok sanatornogo tipu rozrahovanogo na 55 lizhok U zhovtni 2017 roku cherez vidsutnist paciyentiv prizupiniv svoyu robotu Togo zh roku Lvivska oblasna rada uhvalila rishennya shodo reorganizaciyi sanatoriyu ta priyednannya jogo do lvivskoyi oblasnoyi dityachoyi klinichnoyi likarni Ohmatdit ta vistavila na privatizaciyu budivli sanatoriyu ale Ohmatdit vid sanatoriyu vidmovilasya 7 lyutogo 2020 roku upravlinnyam spilnogo majna Lvivskoyi oblasnoyi radi provedeno aukcion z prodazhu kompleksu budivel kolishnogo dityachogo sanatoriyu V aukcioni brali uchast desyat firm Novim vlasnikom stalo TzOV Nordik Bud splativshi za lot 41 800 000 griven Virucheni vid aukcionu koshti spryamuyut na potrebi medichnoyi galuzi oblasti 120 u budinku meshkali vid 1967 roci sini akademika Ivana Krip yakevicha Petro Bogdan Krip yakevich buv odnim iz zasnovnikiv lvivskoyi kristalohimichnoyi naukovoyi shkoli Kandidat tehnichnih nauk Roman Krip yakevich naukovij pracivnik Lvivskogo fiziko mehanichnogo institutu perebuvav pid opikoyu KDB i bagato rokiv do kincya 1980 h rokiv zmushenij buv pracyuvati yak bagato inshih disidentiv kochegarom 124 zaklad doshkilnoyi osviti yasla sadok 3 Lvivskoyi miskoyi radi Primitki ukrposhta ua Ukrposhta Arhiv originalu za 27 listopada 2021 Procitovano 29 listopada 2021 ukrposhta ua Ukrposhta Arhiv originalu za 27 listopada 2021 Procitovano 29 listopada 2021 eway in ua EasyWay Arhiv originalu za 27 bereznya 2019 Procitovano 20 listopada 2019 ukrposhta ua Ukrposhta Arhiv originalu za 25 grudnya 2022 Procitovano 16 listopada 2022 pomichnyk org Arhiv originalu za 17 sichnya 2021 Procitovano 21 listopada 2021 Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova 2001 Ilustrowany informator miasta Lwowa S 19 Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa S 336 Arhitektura Lvova 2008 G G Stelmashuk Kukil Lyubomir Yevgenovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2016 T 16 Kuz Lev 712 s ISBN 978 966 02 7998 8 Ilustrowany informator miasta Lwowa S 13 Kos A Onishenko L Spadshina velikogo budivnichogo Profesor Lvivskoyi politehniki Ivan Levinskij 1851 1919 Lviv Nacionalnij universitet Lvivska politehnika 2009 S 68 ISBN 978 966 553 857 8 Oksana Bojko lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Arhiv originalu za 13 kvitnya 2021 Procitovano 5 grudnya 2021 Miroslava Lyahovich tvoemisto tv Media hab Tvoye Misto Arhiv originalu za 18 listopada 2021 Procitovano 18 listopada 2021 tvoemisto tv Media hab Tvoye Misto 7 lyutogo 2020 Arhiv originalu za 18 listopada 2021 Procitovano 18 listopada 2021 Visnovok Minkultu Ukrayini shodo budinku po vulici Konovalcya 21 PDF nashigroshi org Nashi groshi Procitovano 18 listopada 2021 galinfo com ua Agenciya informaciyi ta analitiki GalInfo 27 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 5 grudnya 2021 Procitovano 5 grudnya 2021 Rozporyadzhennya golovi Lvivskoyi oblderzhadministraciyi Pro zanesennya shojno viyavlenih ob yektiv do Pereliku ob yektiv kulturnoyi spadshini loda gov ua Lvivska oblasna derzhavna administraciya Procitovano 14 chervnya 2023 Ilustrowany informator miasta Lwowa S 19 32 Biryulov Yu O Karasinskij Yan Enciklopediya Lvova v 4 h tomah Za redakciyeyu A Kozickogo Lviv Litopis 2010 T 3 K S 103 ISBN 978 966 7007 99 7 Noga O P Ivan Levinskij Arhitektor pidpriyemec mecenat Lviv Centr Yevropi 2009 S 48 ISBN 978 966 7022 81 5 Enciklopediya Lvova T 1 S 289 Grankin P Sgrafito u Lvovi Buduyemo inakshe 3 2000 S 15 17 city adm lviv ua Lvivska miska rada Arhiv originalu za 29 listopada 2022 Procitovano 24 kvitnya 2024 google com Lvivska miska rada Arhiv originalu za 21 listopada 2021 Procitovano 21 listopada 2021 Lviv Arhitekturno istorichnij naris 1989 Galina Glembocka lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Arhiv originalu za 13 chervnya 2021 Procitovano 12 chervnya 2021 Ilustrowany informator miasta Lwowa S 53 Ilustrowany informator miasta Lwowa S 54 Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa S 53 Ilustrowany informator miasta Lwowa S 21 Gotel Heavenly B amp B heavenly bb hotels of ukraine com Procitovano 1 kvitnya 2023 Enciklopediya Lvova T 2 S 35 rada gov ua Verhovna Rada Ukrayini 17 lipnya 2015 Arhiv originalu za 3 grudnya 2021 Procitovano 3 grudnya 2021 Andriana Strocka 27 listopada 2017 zaxid net Zaxid net Arhiv originalu za 23 lyutogo 2022 Procitovano 21 listopada 2021 forpost lviv ua Forpost 15 grudnya 2017 Arhiv originalu za 21 listopada 2021 Procitovano 21 listopada 2021 Viktoriya Ejsmunt 17 zhovtnya 2018 tvoemisto tv Media hab Tvoye Misto Arhiv originalu za 21 listopada 2021 Procitovano 21 listopada 2021 Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa S 110 photo lviv in ua Fotografiyi starogo Lvova 14 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 22 lipnya 2021 Procitovano 22 lipnya 2021 Enciklopediya Lvova T 2 S 639 640 V P Kuc Lanko Igor Sidorovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2016 T 16 Kuz Lev 712 s ISBN 978 966 02 7998 8 lviv depo ua 20 zhovtnya 2020 Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2020 Procitovano 20 zhovtnya 2020 Vul Konovalcya Ye 106 heritage lvivcenter org Byuro Spadshini Procitovano 1 kvitnya 2023 Olga Koval 11 chervnya 2020 tvoemisto tv Media hab Tvoye Misto Arhiv originalu za 21 listopada 2021 Procitovano 21 listopada 2021 Ulyana Senko 16 serpnya 2012 zaxid net Zaxid net Arhiv originalu za 7 travnya 2021 Procitovano 9 bereznya 2024 zikua tv ZIK 13 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 21 listopada 2021 Procitovano 21 listopada 2021 Nataliya Shutka 19 listopada 2019 zaxid net Zaxid net Arhiv originalu za 26 sichnya 2021 Procitovano 21 listopada 2021 Solomiya Golovina 7 lyutogo 2020 portal lviv ua Lvivskij portal Arhiv originalu za 15 lyutogo 2022 Procitovano 21 listopada 2021 lv isuo org Lvivska oblast ISUO Arhiv originalu za 22 kvitnya 2021 Procitovano 21 listopada 2021 DzherelaVulicya Konovalcya u sestrinskih Vikiproyektah Portal Lviv Vulicya Konovalcya u Vikishovishi Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st M Bevz Yu Biryulov Yu Bogdanova V Didik U Ivanochko T Klimenyuk ta inshi Lviv Centr Yevropi 2008 720 s ISBN 978 966 7022 77 8 Enciklopediya Lvova Za redakciyeyu A Kozickogo Lviv Litopis 2008 T 2 D J 608 s ISBN 978 966 7007 69 0 Enciklopediya Lvova Za redakciyeyu A Kozickogo Lviv Litopis 2008 T 3 K 736 s ISBN 978 966 7007 99 7 Ilko Lemko Mihalik V Beglyarov G 1243 vulici Lvova 1939 2009 Lviv Apriori 2009 S 325 327 ISBN 978 966 2154 24 5 Melnik B V Pokazhchik suchasnih nazv vulic i plosh Lvova Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova XIII XX stolittya Lviv Svit 2001 S 29 ISBN 966 603 115 9 Melnik I Lvivski vulici i kam yanici muri zakamarki peredmistya ta inshi osoblivosti Korolivskogo stolichnogo mista Galichini Lviv Centr Yevropi 2008 S 89 96 ISBN 978 966 7022 79 2 Tregubova T Mih R Lviv Arhitekturno istorichnij naris Kiyiv Budivelnik 1989 S 193 194 236 237 Ilustrowany informator miasta Lwowa ze spisem miejscowosci wojewodztwa lwowskiego na rok 1939 Lwow 1939 146 s pol Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa rocznik dziewietnasty 1916 2 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Lwow wydawca Franciszek Reicman 1915 440 s pol Posilannyalvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Arhiv originalu za 22 grudnya 2021 Procitovano 22 grudnya 2021

Дата публікації:
Топ