Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (червень 2023)

Докладніше: Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну

У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні за червень 2023 року (включно).

Усі списки

Список загиблих за червень 2023 року

№	Світлина Емблема	Прізвище, ім'я, по-батькові	Про особу	Дата смерті	Обставини смерті
1 червня
11805		Бомко Микола Дмитрович(«Монгол»)	22 травня 1973, Вінниччина. Проживав у Дрогобичі, працював у Державній прикордонній службі України на пункті пропуску Рава-Руська. Декілька років тому разом із сім'єю переїхав до Болехова. Після початку повномасштабної війни разом з двома синами пішли захищати країну. Він служив штаб-сержантом, головним сержантом 1 взводу оперативного призначення 3-го батальйону «Свобода» 4 Бригади швидкого реагування НГУ «Рубіж» Національної гвардії України.	02023-06-011 червня 2023	Загинув поблизу Спірного Бахмутського району. Прощання відбулося 7 червня на цвинтарі м. Болехів.
11806		Дячук Ігор Володимирович	41 рік, с. Чорний Потік. Учасник АТО у 2014 році. Воював старшим стрільцем 108 батальйону 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». Рідний брат Ігоря також у складі ЗСУ.	02023-06-011 червня 2023	Загинув неподалік селища Спірне Бахмутського району Донецької області.
11807		Верещагін-Янко Станіслав Олегович («Яник»)	30 вересня 1982. Мешкав в Києві. У червні 2022 року долучився до батальйону «Свобода» Бригади швидкого реагування НГУ «Рубіж».	02023-06-011 червня 2023	Прощання відбулося 8 червня у київському крематорії (Байковий цвинтар).
11808		Левко Руслан(«Бандера»)	32 роки, м. Стрий Львівської області. Навчався у Стрийському фаховому коледжі Львівського національного університету природокористування. Тривалий час працював у Чехії. Був учасником Революції Гідності. Із початком військової агресії РФ вступив до НГУ та проходив службу у лавах батальйону оперативного призначення імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького. Неодноразово виконував бойові завдання у зоні АТО/ООС. За особистий героїзм військового нагородили відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», медаллю «За оборону гори Карачун», відзнаками Верховної Ради України, Національної гвардії України та Міністерства внутрішніх справ. Після 24 лютого 2022 виконував завдання у столиці та на території Київської області, згодом боровся із військовими РФ на східному напрямку.	02023-06-011 червня 2023	Прощання відбулося 7 червня 2023 у гарнізонному храмі. Похований на Личаківському цвинтарі.
11809		Штил Ерік Владиславович	2 лютого 1998, м. Ужгород. У 2015 році закінчив Багатопрофільний ліцей «Інтелект». Під час навчання в школі займався туризмом й отримав звання «Кандидата у майстри спорту України». У 2019 році був призваний до строкової військової служби, закінчив службу у 2020 році. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну долучився до лав територіальної оборони. З 2 квітня 2022 року пішов на захист України та до останнього дня свого життя боронив Батьківщину.	02023-06-011 червня 2023	Загинув на полі бою від отриманого вогнепально-осколкового поранення голови.
11810		Ковальчук Микола Віталійович Нагрудний знак «Учасник АТО»	4 вересня 1983, селище Колки, Луцького району, Волинської області. Старший водій 1-стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти в/ч А7086, 2-й окремий стрілецький батальйон. З 2014 року брав активну участь в АТО на Сході країни.	02023-06-011 червня 2023	Був нагороджений: відзнакою і нагрудним знаком Президента України «ЗА УЧАСТЬ В АНТИТЕРОРИСТИЧНІЙ ОПЕРАЦІЇ» указ Президента від 17 лютого 2016 року. Нагороджений нагрудним знаком "Учасник бойових дій в російсько-українській війні.(від 24 серпня 2019 р.) Нагороджений грамотою і нагрудним знаком «Учасник АТО» від 14 жовтня2020 року. Загинув під час обстрілу позиції в районі населеного пункту Степове Василівського району Запорізької області. Отримавши множинні наскрізьні та сліпі поранення тулуба та кінцівок з ушкодженням внутрішніх органів.
11811		Легач Василь Васильович («Паяльник») Почесний нагрудний знак «Хрест хоробрих»	27.07.1989. Нагороджений званням "Почесний громадянин Тячівської міської територіальної громади" посмертно. Отримав відзнаку почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних сил України "Хрест хоробрих". Посмертно нагороджений почесною нагородою "Захисник рідної землі" згідно розпорядження №425 виконавчого комітету Мукачівської міської ради.	02023-06-011 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання в околицях н.п. Ступочки Донецької області (Бахмутський напрямок)
11812 … 11815			Військовослужбовці ЗС України.	02023-06-011 червня 2023
2 червня
11816		Вавелюк Володимир	36 років, Камінь-Каширський, Волинь. Матрос. Житель с. Галузія.	02023-06-022 червня 2023	Загинув внаслідок мінометного поранення, отриманого в Донецькій області.
11817		Оністрат Остап Андрійович («Бендер») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	21 рік, м. Київ. Навчався у Києво-Могилянській академії, але призупинив навчання через повномасштабне вторгнення. Добровільно долучився до ЗСУ 1 червня 2022 року. Оператор БПЛА, 68-ма окрема єгерська бригада. Син українського бізнесмена та банкіра Андрія Оністрата.	02023-06-022 червня 2023	Загинув під Вугледаром. Похований 6 червня 2023 на київському кладовищі «Берковці». Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
11818		Савєльєв Владислав Михайлович («Nomad»)	14 серпня 1996, м. Кіровоград. Виріс у родині військовослужбовців. Закінчив гімназію № 9 у м. Кропивницькому. Навчався у Харківському національному університеті Повітряних сил імені Івана Кожедуба, який закінчив з відзнакою у 2019 році. Пілот, майор повітряних сил України.	02023-06-022 червня 2023	Зранку 2 червня 2023 року разом із пілотом «Juice» (Андрієм Пільщиковим) на двох МіГ-29 здійснили успішний бойовий виліт у східному напрямку, запустивши ракети HARM. Увечері того ж дня Владислав Савєльєв виконував ще один бойовий виліт. Під час нього було успішно запущено керовані бомби JDAM, які досягли своїх цілей. Однак у районі Покровська (Донецька область) його літак був уражений силами ворожої ППО . Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).
11819		Горонді Едуард Олександрович	9 лютого 1992, м. Мукачево. Учасник АТО 2014 року. Долучився знову до ЗСУ після повномасштабного вторгнення. З 2022 служив у військовій частині А7084, 101-ша окрема бригада територіальної оборони, молодший сержант.	02023-06-022 червня 2023	Загинув на «нулі». Похорон відбувся 11 червня 2023 в Мукачеві.
11820		Бак Юрій Нагрудний знак «Учасник АТО»	54 роки, м. Львів. Закінчив колишнє Харківське вище військове училище та Харківський національний університет внутрішніх справ. Більшу частину життя присвятив службі у Національній гвардії України. Військовий перебував у складі 45 полку імені Олександра Красіцького, 2 окремої Галицької бригади та Навчального центру імені Василя Вишиваного. Зокрема, працював заступником командира з озброєння-начальником технічних частин НГУ. Також обіймав посаду начальника автомобільних та бронетанкових служб технічного забезпечення внутрішніх військ МВС. Виконував бойові завдання у зоні АТО у складі однієї з військових частин Західного територіального управління. За особисту мужність захисника нагородили нагрудним знаком «Учасник АТО». Після початку повномасштабної війни полковник був заступником командира 2 стрілецького батальйону військової частини Нацгвардії України.	02023-06-022 червня 2023	Прощання відбулося 5 червня 2023. Похований на Сихівському кладовищі у Львові.
11821		Майорчак Микола	30 років, с. Вовків Львівської області. Закінчив історичний факультет ЛНУ імені Івана Франка. У 2021 році чоловік вступив на аспірантуру до Інституту українознавства імені Івана Крип'якевича НАН України та вивчав археологію. Науковець брав участь у археологічних експедиціях, досліджував античну епоху, історію раннього християнства та поселення липицької культури. Також був учасником проєкту «Локальна історія», де записував свідчення очевидців національно-визвольних змагань в Україні. Крім того, обіймав посаду старшого наукового співробітника Львівського історичного музею. Був учасником Революції Гідності. Із початком повномасштабного вторгнення став на захист України. Спочатку перебував на військовій службі в одному з відділів Львівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Згодом виконував бойові завдання у лавах 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».	02023-06-022 червня 2023	6 червня похований на Личаківському цвинтарі у Львові.
11822		Кукін Геннадій	47 років, м. Новий Розділ. Був мобілізований на військову службу 11 грудня 2022 року. Проходив службу в складі 3 механізованого батальйону військової частини А0501.	02023-06-022 червня 2023	Загинув в районі населеного пункту Новоселівське Луганської області.
11823		Колубатко Василь	52 роки, м. Лозова. З перших днів вторгнення став на захист України, сиротами лишились двоє доньок.	02023-06-022 червня 2023	Загинув під час артобстрілу. 7 червня відбувся похорон в місті Лозова.
11824		Сікорський Антон Миколайович	29 травня 1984 р, м. Первомайськ Миколаївської обл. Молодший сержант, командир третього єгерського взводу третьої єгерської роти 1 єгерського батальйону 68 окремої єгерської бригади ім. Олекси Довбуша. Закінчив ТНУ ім. Вернадського за спеціальністю Біохімія. Строкова служба в 2007—2008 в бригаді берегової оборони в АРК. Працював у фармацевтичних компаніях «Дарниця», «Артеріум», «Асіно», Київський вітамінний завод, Соффарма. Розробляв і патентував нові лікарські засоби. 24 лютого 2022 року був в Мадриді у відрядженні, але повернувся в Україну і 6 березня 2022 року пішов добровольцем захищати Україну. Спочатку був медиком роти, потім командиром взводу. Виконував бойові завдання біля Вугледару, Пречистівки, Павлівки. Без батька залишився 2-річний син.	02023-06-022 червня 2023	2 червня 2023 року загинув під час виконання бойового завдання. Похований 15 червня 2023 року на Берковецькому міському кладовищі Києва. 42 ділянка, 14 ряд.
11825		Кобір Григорій	1969, с. Тинів поблизу Дрогобича, але багато років жив у  місті Самбір. Брав участь у врегулюванні конфлікту в Нагірному Карабаху. Після армії він 10 років пропрацював на заводі у Дрогобичі, потім — займався приватним бізнесом. Був активним учасником Революції Гідності. Входив до складу «Самооборони Самбірщини», а у найгарячіші моменти розстрілів Небесної Сотні перебував на Майдані. З 2014 року регулярно почав їздити на схід допомагати нашим захисникам. На Самбірщині Григорія знали як футболіста. Він грав за багато різних клубів, останній з яких ФК «Стріла». До ігор команда підготувала нову форму, але Григорій не встиг ї приміряти, бо почалась повномасштабна війна. У перші дні після вторгнення він добровольцем зголосився патрулювати вулиці міста, а на початку травня 2022 року доєднався до лав Збройних сил України. Служив старшим техніком роти понтонно-мостового батальйону в/ч А 3817. Саме він оглядав, готував та ремонтував техніку для виконання бойових завдань.	02023-06-022 червня 2023	Під час одного з них, 2 червня 2023 року, внаслідок артилерійського обстрілу загинув. У пам'ять про Героя у Самборі заснували щорічний футбольний турнір. Перший відбувся у липні 2023 року.
11826		Орден «За мужність» ІІІ ступеня	25 липня 1992, с. Переволочна Прилуцького району Чернігівської області. У 1998 року пішов до 1 класу Переволочнянської школи. У 2002 році разом з сім'єю переїхав до с. Охіньки. У 2009 році закінчив 11 класів Охіньківської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Протягом 2009—2010 років навчався в Дігтярівському СПТУ. У 2010 році пішов трактористом працювати до СТОВ «Батьківщина». У 2012 році вперше став до лав ЗС України, службу та навчання проходив у Житомирі. Одружився у 2014 році. Після початку повномасштабної війни чоловік долучився до Захисників України. Був призваний на військову службу Прилуцьким РТЦК та СП 27 грудня 2022 року. Був водієм розвідувального відділення розвідувального взводу десантно-штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади.	02023-06-022 червня 2023	Загинув поблизу населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області. Похований на місцевому сільському кладовищі у селі Охіньки Прилуцького району Чернігівської області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
11827		Багно Сергій («BAGGI»)	24 роки, м. Охтирка Сумської області. Після закінчення школи здобув фах тракториста-машиніста у Богодухівському професійно-технічному ліцеї. Пройшов строкову військову службу, а згодом вирішив залишитися в армії, тому підписав контракт. На момент повномасштабного російського вторгнення Сергій служив у 72-ій окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців. Був у складі самохідного артилерійського дивізіону.	02023-06-022 червня 2023	Загинув біля селища Катеринівка на Донеччині. Під час виконання бойового завдання отримав смертельні поранення внаслідок ворожого обстрілу. Похований на Алеї Слави цвинтаря у рідному місті.
11828 … 11829			Військовослужбовці ЗС України.	02023-06-022 червня 2023
3 червня
11830		Довган Ігор	42 роки, м. Стрий. 4 березня 2022 року долучився до лав ЗСУ. 3 серпня 2022 року обороняв Миколаївщину, Херсонщину, Кремінну, а з кінця січня 2023 року брав участь у боях Бахмутського району Донецької області. Служив бойовим медиком.	02023-06-033 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Іванівське Бахмутського району. Похований на Алеї Слави у Стрию 8 червня 2023 року.
11831		Рибак Ігор	35 років, м. Лозова. Навідником-оператор.	02023-06-033 червня 2023	Загинув поблизу Берестового Куп'янського району.
11832		Чепець Андрій	27 років. На фронті перебував з 2016 року. Старший солдат.	02023-06-033 червня 2023	Загинув поблизу Берестового Куп'янського району. Прощання із захисником відбулось 6 червня у селі Мар'ївка
11833		Магазінов Сергій («Чіф»)	42 роки, м. Горлівка Донецької області. Закінчив автотранспортний технікум. Працював автомеханіком. У 2014 році, коли російські військові окупували Донбас та рідне місто, він із родиною був змушений переїхати до Вишгорода на Київщині. 24 березня 2022 долучився до ТРО Київської області. У жовтні 2022 перейшов на службу в 81-шу окрему аеромобільну бригаду.	02023-06-033 червня 2023	Загинув біля селища Білогорівка на Луганщині. Під час виконання бойового завдання боєць отримав смертельні поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Похований у Вишгороді на Київщині
11834		Максимець Тарас	10 березня 1994, м. Червоноград. Старший солдат, майстер-номер обслуги 148-го окремого гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону. З 2014 року працював гірничомонтажником на шахті «Великомостівська».	02023-06-033 червня 2023	Помер в районі села Перлявка Житомирської області
11835		Войтюк Дмитро(«Чечен»)	30 років, м. Сарни Рівненської області. Після школи вступив у вище професійне училище № 21, а потім — у Мирогощанський аграрний фаховий коледж. Згодом переїхав до Києва за коханою, там і жив далі. Закінчив Національний університет біоресурсів і природокористування і став магістром енергетики. Тривалий час служив у поліції. Був старшим екіпажу й офіцером — лейтенантом поліції. Згодом обійняв посаду менеджера з продажу в ТОВ «Електросистеми України». Під час повномасштабного вторгнення записався у добровольці ТРО. Далі вони стали 104-ою окремою бригадою ТРО ЗСУ. Спочатку захищали периметр міста, потім вирушили до кордону з Білорусією. Там чоловік став командиром відділення, а вже згодом — командиром взводу. У квітні 2023-го їхній підрозділ перемістили на Бахмутський напрямок.	02023-06-033 червня 2023	Загинув в районі села Дачне на Донеччині. Виконуючи бойове завдання, отримав смертельні поранення під час ворожого артилерійського обстрілу. Похований у рідному місті Сарни.
11836		Чорній Юрій Мирославович	17 травня 1970, с. Підсадки, Львівська область. Навчався у Середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №31 міста Львова. Здобув освіту у Львівському професійному коледжі готельно-туристичного та ресторанного сервісу. Після завершення навчання проходив військову службу у Дрездені. У мирний час працював у Чехії. Повернувшись до Львова, працював у галузі поліграфії. Сержант, командир стрілецького відділення	02023-06-033 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання
11837 … 11839			Військовослужбовці ЗС України.	02023-06-033 червня 2023
4 червня
11840		Кава Тарас Михайлович	14 березня 1983, с. Чесники Рогатинського району. Навчався в місцевій школі, згодом продовжив здобувати освіту в Рогатинському СПТУ № 35, де отримав професію тракториста-машиніста. З 1999 по 2001 пройшов військову службу. У мирний час працював у СВК ім. Михайла Грушевського та за кордоном. До лав ЗСУ був мобілізований 14 березня 2002 (у свій день народження). Проходив службу у військовій частині Т0950. Був гранатометником 1-го штурмового відділення, 1-го штурмового взводу штурмової роти. 28 лютого був спрямований на оборону фортеці Бахмут. 23 березня 2023 отримав контузію. 3 травня отримав осколкове поранення. 4 травня померла його мама після важкої хвороби.	02023-06-044 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання на околицях Іванівського Бахмутського району на Донеччині. Отримав осколкові поранення близько 15:45.
11841		Зелінський Сергій	с. Кізомис Херсонської області. Був в окупації в Херсоні, співпрацював з СБУ. За його допомоги підривали колаборантів. Він виготовляв вибухівку. Після того як виїхав з окупації вступив до лав ССО.	02023-06-044 червня 2023	Загинув під Бахмутом. Прощання відбулося 8 червня в Хмельницькому.
11842		Стефанишин Микола	49 років, с. Мостище Олешанської громади. Останні кілька років проживав в Івано-Франківську. На захист країни військовослужбовець став на початку повномасштабного вторгнення РФ. Спочатку працював у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, проходив військовий вишкіл. У лавах ЗСУ служив старшим солдатом. Воював на Донеччині. На початку травня 2023 року був у відпустці, приїздив до рідного села.	02023-06-044 червня 2023	Загинув під час чергування на контрольному пункті поблизу села Новокалинове Покровського району Донецької області. Похований на Алеї героїв в Чукалівці біля Івано-Франківська.
11843		Куценко В'ячеслав Володимирович	1 березня 1980, м. Українка. Долучився до лав ЗСУ 17 січня 2023 року.	02023-06-044 червня 2023	Загинув поблизу населеного пункту Сторожеве Волноваського району в Донецькій області під час виконання обов'язків військової служби при захисті Батьківщини.
11844		Чудівський Сергій	21 червня 1997, селище Березна Чернігівської області. Навчався у місцевій школі. У 2017 році закінчив Чернігівський кооперативний фаховий коледж, де вчився на технологічному відділенні. Працював кондитером. З перших днів повномасштабного російського вторгнення захищав країну в одній із бригад Національної гвардії України. Був розвідником.	02023-06-044 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання біля села Білогорівка на Донеччині. Похований у рідному селищі
11845		Савлук Павло («Рудий»)	39 років, селище Кирнасівка Вінницької області. Навчався в Брацлавському училищі, де здобув професію слюсара-електрика. Одружився і згодом з родиною переїхав до міста Приморськ Запорізької області. Усе життя працював будівельником. З 2014 року займався волонтерською діяльністю. У лютому 2022 року став бійцем 114-го батальйону 110-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних Сил України. Служив у протитанковому взводі роти вогневої підтримки.	02023-06-044 червня 2023	Загинув поблизу села Новопіль на Донеччині. Під час виконання бойового завдання отримав смертельні поранення внаслідок влучення в його окоп бомби ФАБ-500 з боку російських окупантів. Похований в рідному селі
11846		Скоблій Іван («Прапор»)	48 років, м. Новий Розділ. Навчався у місцевій школі № 4. У 1993 році закінчив Новороздільське ПТУ № 5, здобув фах слюсаря з ремонту автомобілів. Останнім місцем роботи був супермаркет «Сільпо», де чоловік був охоронником. В 2020 році підписав контракт із ЗСУ. Служив оператором-навідником БМП у 109-му батальйоні 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Виконував бойові завдання на території ООС. Під час повномасштабного вторгнення продовжував разом із побратимами захищати Україну від окупантів.	02023-06-044 червня 2023	Загинув біля села Званівка на Донеччині. Вирушаючи на бойове завдання, боєць підірвався на ворожій міні. Похований на Малехівському кладовищі у рідному місті.
11847		Дунай Сергій	1 серпня 1971, с. Карначівка на Тернопільщині. Усе життя займався футболом: спочатку виступав за місцеву команду «Каменяр», потім входив до складу «Стандарта» (Вишгородок), а також грав у ветеранському чемпіонаті Тернопільської області за клуб «Ветеран» з Ланавців. До початку повномасштабного вторгнення Сергій брав участь у російсько-українській війні, але повернувся до мирного життя, у якому був вчителем математики та інформатики Лопушненської школи. У березні 2022 року Сергій став на захист України знову. Був командиром механізованого взводу 3 механізованої роти військової частини А3719, мав звання капітана.	02023-06-044 червня 2023	Загинув унаслідок ворожого мінометно-артилерійського обстрілу поблизу села Діброва на Луганщині
11848		Удод Віктор	49 років, с. Богуші Рівненської області. Жив у селищі Новопаволоцьке Житомирської області. Здобув фах столяра, будівельника, паркетника у Соснівському професійно-технічному училищі № 8. Пройшов строкову військову службу. Одружився, виховував чотирьох дітей. Був механізатором. Під час повномасштабного російського вторгнення був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив у військовій частині А4773. Обіймав посаду старшого навідника	02023-06-044 червня 2023	Загинув виконуючи військові обов'язки біля села Володине на Донеччині. Загинув в селі Паволоч на Житомирщині.
11849		Орден «За мужність» ІІІ ступеня	11 листопада 1987 р.н. ВПО з Херсонській області, Голопристанського району, с. Бехтери, солдат, водій-кулеметник 23 ОМБР, 1 батальйону, окремого кулеметного взводу. Закінчив Бехтерську ЗОШ, після закінчення 9 класу змушений був працювати, так як батьки померли. Із початком повномасштабного вторгнення виїхав з Харківської області де працював,як ВПО до сестри в м.Ужгород і добровільно пішов на захист України. 1 червня 2022 року був призваний до лав ЗСУ. Виконував бойові завдання на найгарячіших напрямках спочатку у складі 53 ОМБр на Донецькому напрямку: Бахмут, Мар'янка, Костянтинівка, потім на Херсонському, а з січня 2023 року перевівся в нову 23 ОМБр. Загинув виконуючи бойове завдання на Запорізькому напрямку, при звільнені н.п. Левадне Пологівського району 04 червня 2023 року. Залишилася молодша сестра, яка також несе службу в лавах ЗС та кохана дівчина Юлія,яка вірно чекала Івана з війни.	02023-06-044 червня 2023	04 червня 2023 року, при виконанні бойового завдання на Запорізькому напрямку поблизу н.п. Левадне потрапив під мінометний обстріл ворога і отримав поранення не сумісне з життям. Похований 21 червня на Берковецькому кладовищі у м. Київ, 42 ділянка, 17 ряд. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
		Цурукін Петро Миколайович	1990.	02023-06-044 червня 2023	Понад пів року вважався зниклим безвісти
11849 … 11849			Військовослужбовці ЗС України.	02023-06-044 червня 2023
5 червня
11850		Ковтун Василь Михайлович	20 жовтня 1974 року в сім'ї колгоспників, с. Атюша Коропської громади. У 1992 році закінчив 10 класів Атюшівської середньої школи й пішов навчатися до Ніжинського сільськогосподарського технікуму. Відслужив у армії. Після служби пішов працювати в СВК «Правда» трактористом, де і працював до реорганізації. Останній час працював опалювачем Атюшівської ЗОШ I—III ступенів ім. Станіслава Ковтуна. Із 16 січня 2023 року був мобілізований і перебував на військовій службі, захищав Україну у складі 31-ї окремої механізованої бригади.	02023-06-055 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання в Донецькій області поблизу населеного пункту Новоочеретувате.
11851		Максимчук Юрій	31 жовтня 1993, с. Бистриця Надвірнянського району.	02023-06-055 червня 2023	Загинув військовослужбовець 5 червня 2023 під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку.
11852		Тарасіч Олександр Олександрович	34 роки, житель м. Вараш. Молодший сержант, командир відділення однієї із рот 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Мобілізований у січні 2023 року.	02023-06-055 червня 2023	Загинув у бою біля м. Мар'їнка Донецької області під час виконання бойового завдання. Похований 10 червня на Алеї Героїв на кладовищі у с. Стара Рафалівка.
11853		Ярецький Мирон Богданович	6 липня 1984	02023-06-055 червня 2023	Похований на Алеї Героїв кладовища с. Чукалівка 20 червня 2023.
11854		Сахнік Станіслав	29 грудня 1999. Лейтенант.	02023-06-055 червня 2023	Похований 22 червня на цвинтарі в селі Хриплин.
11855		Голубка Іван	1996, с. Дебеславці Коломийського району. Був командиром БМП 109 батальйону у складі 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».	02023-06-055 червня 2023	Загинув поблизу села Григорівка Бахмутського району під час штурму позицій РФ. Похорон відбувся 21 червня в рідному селі
11856		Слющенко Олексій	Багаторазовий чемпіон України з бодібілдінгу та паверліфтінгу служив у розвідпідрозділі 123-ї бригади територіальної оборони.	02023-06-055 червня 2023	5 червня 2023 брав участь в операції на дніпровських островах, поблизу Херсона. Отримав смертельне поранення, коли намагався витягнути свого пораненого командира.
11857		Савчин Ігор Михайлович	14 червня 1983. Мешкав в м. Долина. На військову службу чоловіка 18 грудня 2022 року призвав Калуський територіальний центр комплектування та соціальної допомоги. Служив навідником гранатометного відділення взводу вогневої підтримки десантно-штурмової бригади морської піхоти.	02023-06-055 червня 2023	Загинув поблизу селища Велика Новосілка Волноваського району. Разом із побратимами штурмували позиції військових РФ.
		Дімчев Дмитро Володимирович	1 лютого 1995, с. Теплиця Болградського району Одеської області. Середню освіту здобув в ДНЗ “Арцизький професійний аграрний ліцей”. З 2015 року на службі в ЗСУ, останні роки служив у підрозділі морської піхоти.	02023-06-055 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання. Похований 10 червня в рідному селі.
11858		Кривко Віктор	с. Теофіпілка.	02023-06-055 червня 2023	Загинув на Запорізькому напрямку, під час обстрілу.
11859		Чайка Олександр	33 роки, м. Переяслав Київська область. Був мобілізований 18 травня 2022.	02023-06-055 червня 2023	Загинув біля Бахмута. Похорон відбувся 9 червня 2023 в місті Переяслав.
		Іванов Олександр («Опер»)	47 років, м. Суми. Закінчив будівельний коледж. Пройшов строкову військову службу. Після армії служив у міліції на посадах оперуповноваженого та слідчого. Мав високі показники з пошуку і затримання правопорушників. Звільнився у званні капітана і почав реалізовувати свій потенціал у цивільному житті. Працював на підприємстві, яке спеціалізувалось на металах. З початком повномасштабної війни Олександр вирішив, що має захищати Україну. Приєднався до лав 31-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Обійняв посаду командира машини-командира відділення та вирушив на передову.	02023-06-055 червня 2023	Загинув поблизу села Новосілка на Донеччині. Під час ведення наступальної операції отримав смертельні поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Похований на Алеї Слави в Сумах
		Крушельницький Андрій Михайлович	24 листопада 1999, с. Тудорів Чортківського району.	02023-06-055 червня 2023	Загинув в районі населеного пункту Північне Донецької області
11859 … 11859			Військовослужбовці ЗС України.	02023-06-055 червня 2023
6 червня
11860		Рудак Андрій Тарасович	30 листопада 1998, с. Парище у Надвірнянській громаді. З 2005 по 2012 навчався в школі. Лейтенант	02023-06-066 червня 2023	Загинув у бою з військовими формуваннями РФ поблизу Яковлівки Донецької області.
11861		Доценко Ілля («Грек»)	28 років, м. Сватове на Луганщині. Закінчив Луганський національний аграрний університет за спеціальністю «Облік та оподаткування». Працював в агросекторі. Коли почалося повномасштабне російське вторгнення разом із рідними переїхав на Хмельниччину і вже там вирушив до військкомату, щоб приєднатися до лав захисників. Воював у складі 132-го окремого розвідувального батальйону Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Був розвідником-гранатометником. Під час війни одружився.	02023-06-066 червня 2023	Загинув внаслідок ворожого авіаудару в районі села Омельник Запорізької області. Похований на Алеї Слави кладовища мікрорайону Ракове у Хмельницькому.
11862		Вієнко Руслан («Розвідка»)	Липень 2003, с. Мала Білозерка Запорізької області. Після школи здобув фах електрика у Запорізькому машинобудівному вищому професійному училищі № 27. Після повномасштабного вторгнення приєднався до лав ЗСУ. Служив у 5-й окремій штурмовій бригаді. Обіймав посаду стрільця-зенітника.	02023-06-066 червня 2023	Загинув в бою з окупантами за місто Бахмут на Донеччині. Під час ворожого артилерійського обстрілу боєць отримав уламкове поранення в голову, відкриту черепно-мозкову травму і кулеве поранення плеча. Ці травми стали смертельними. Похований на Алеї Слави Кушугумського кладовища у Запоріжжі
11863		Головєй Олег («Професор»)	37 років, с. Сурсько-Михайлівка Дніпропетровської області. Мав незакінчену вищу освіту. Займався виготовленням виробів з дерева, шив чохли на ножі та пістолети. З 2016 року чоловік служив у ЗСУ за контрактом. Брав участь в АТО/ООС на Донбасі. Повномасштабне вторгнення зустрів разом із побратимами. На той момент обіймав посаду старшини батареї зенітно-ракетного дивізіону одного з підрозділів.	02023-06-066 червня 2023	Загинув виконуючи бойове завдання біля селища Золочів на Харківщині. Боєць підірвався на ворожій міні та отримав смертельні вибухові травми. Похований в селищі Надіївка на Дніпропетровщині.
11864 … 11869			Військовослужбовці ЗС України.	02023-06-066 червня 2023
7 червня
11870		Твардовський Юрій Михайлович	1992, с. Кам'янки (Тернопільський район) Тернопільська область. старший солдат 44 окремої артилерійської бригади імені Данила Апостола.	02023-06-077 червня 2023	Загинув на запорізькому напрямку від отриманих поранень внаслідок артобстрілу.
11871		Кавуліч Володимир	33 роки, м. Кременчук. Школу закінчив у селі Супрунівка Полтавської громади. 2013-го військовий переїхав до Києва. Був учасником Революції гідності. З початку московсько-української війни служив (Володимир Кавуліч -ред.) у складі свободівських добровольчих батальйонів «Січ» та «Карпатська Січ». Після початку повномасштабного вторгнення став до лав Добровольчого батальйону «Феміда-Чорнобаївка». Був начальником координаційного штабу батальйону.	02023-06-077 червня 2023	Загинув рятуючи жителів Херсонщини, які постраждали через підрив російською армією Каховської ГЕС. Сильна течія затягнула його човен під баржу.
11872		Войтина Владислав Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест»	16 лютого 1998, м. Львів. Навчався у львівській школі № 62. Здобував освіту в Інституті права, психології та інноваційної освіти Львівської політехніки. Потім проходив військову службу у місті Кам'янка-Бузька Львівської області. Із початком агресії росії виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції/операції Об'єднаних сил у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ. За особистий героїзм і відвагу був нагороджений Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Сталевий хрест». Початок повномасштабного вторгнення російської федерації зустрів на передовій. Боровся із російськими окупантами на Херсонщині, Миколаївщині, Харківщині та Донеччині.	02023-06-077 червня 2023	Загинув у бою з російськими окупантами. Похорон відбувся 10 червня 2023. Похований на Личаківському цвинтарі.
11873		Задерей Денис Русланович	9 лютого 2022, с. Прип'ять, Ковельський район. Був сиротою, виховувався в прийомній сім'ї. Після навчання в Прип'ятській школі здобував освіту в Одеському військово-морському ліцеї, згодом — в Одеській військовій академії (спеціалізація «Морська піхота»). Лейтенант. З 17 липня 2019 року уклав контракт на проходження військової служби, був командиром десантно-штурмової роти. Разом з побратимами проходив навчання в Республіці Польща, де вдосконалював практичні навички та вміння для захисту своєї держави.	02023-06-077 червня 2023	З 7 червня 2023 року воїн вважався зниклим безвісти. Незабаром підтвердилася його смерть. Загинув на Донеччині
11874		Христенко Олег Андрійович («Крилов»)	19 жовтня 2001, м. Львів. З юного віку був учасником різноманітних патріотичних рухів та ініціатив. В 15 років поїхав на навчання в Польщу, провчився рік. Здобував освіту у Національному університеті «Львівська політехніка» заочно, спеціальність психологія. Паралельно він вчився на ІТ-курсах і після завершення курсів йому запропонували роботу. У перші дні повномасштабного вторгнення Росії, попри відсутність військового досвіду, самостійно поїхав до столиці та вступив до лав 3-ї окремої штурмової бригади Сухопутних військ ЗСУ (колишній окремий полк спеціального призначення «Азов»). Спочатку виконував бойові завдання на Київщині, згодом перебував на південному та східному напрямках. 13 січня 2023 отримав поранення. Працював над новою ІТ-розробкою для покращення боєздатності українських снайперів, однак свій останній проєкт завершити не встиг.	02023-06-077 червня 2023	Загинув на Бахмутському напрямку під час штурму позицій на каналі Сіверський Донець—Донбас. Похорон відбувся 17 червня у Львові
11875		Тонконог Олександр Олександрович	25 травня 1984, м. Запоріжжя. Закінчивши школу пішов навчатися до Запорізького професійного ліцею залізничного транспорту за спеціальністю помічник машиніста. З 2005 до 2017 року здобув нову професію — токаря. З 2018—2022 роки працював на АТ «Запорізький завод феросплавів» помічником машиніста. Долучився до лав ЗСУ 2 грудня 2022. Служив командиром мінометного відділення роти морської піхоти батальйону морської піхоти в військовій частині А4548, молодший сержант.	02023-06-077 червня 2023	Загинув в районі населеного пункту Велика Новосілка під час штурмових дій з боку противника
11876		Кобас Ігор	45 років, с. Калинове Золочівської громади. Став на захист України з перших днів повномасштабного вторгнення.	02023-06-077 червня 2023	Загинув від осколкового поранення на фронті.
11877		Пендерецький Андрій («Дюхан»)	28 червня 1976, м. Івано-Франківськ. Сапер 3-ї Штурмової Бригади. 2-й штурмовий батальйон.	02023-06-077 червня 2023	Похований на кладовищі в Дем'яновому Лазі в Івано-Франківську
11878		Колесник Геннадій Григорович («Підкова»)	30 квітня 1973, м. Бердянськ. Долучився до полку Азов в 2015 році. Потім був начальником штабу «Національного корпусу» в рідному Бердянську. З перших днів повномасштабного вторгнення долучився до лав ССО Азов Київ. (3ОШБР). Старший сапер 2-го штурмового батальйону.	02023-06-077 червня 2023	Загинув під час розмінування логістичних шляхів. Похорон відбувся 14 червня на Алеї Слави на Лук'янівському цвинтарі в Києві
11879		Бортков Андрій («Цитрамон»)	30 років, родом з Дніпропетровщини, проте виріс та прожив усе життя у місті Славутич Київської області. Закінчив там школу № 2. Працював на атомних електростанціях по всій Україні. У жовтні 2022 року, чоловік був мобілізований до Збройних Сил України. Ніс службу у 128-ій окремій гірсько-штурмовій бригаді. За час служби молодший сержант Бортков нагороджений медаллю «За хоробрість в бою». Він неодноразово рятував побратимів з поля бою, тому що служив бойовим медиком.	02023-06-077 червня 2023	Загинув біля села Лобкове Запорізької області. Під час евакуації пораненого потрапив під артилерійський і танковий обстріли з боку окупантів. Осколки пробили його каску. Похований на Алеї Слави у місті Славутич Київської області.
		Дуденко Назар («Guffi»)	23 роки, м. Кодима Одеської області. Після закінчення школи поїхав до Львова навчатися на перукаря. Працював діджеєм у молодіжному таборі «Лінія відриву». У 2019 році вирішив піти на військову службу за контрактом до ЗСУ. Служив у 9-му батальйоні 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Був заступником командира бойової машини — навідником-оператором. Виконував бойові завдання на території ООС, зокрема, брав участь у боях на Світлодарській дузі. Під час повномасштабного вторгнення Назар разом із побратимами боронив Миколаївщину, Херсонщину й Донеччину.	02023-06-077 червня 2023	Загинув 7 червня 2023 року під час відбиття ворожого штурму в районі села Первомайське на Донеччині. Воїн місяць не дожив до свого 24-річчя. Похований Шершенці Одеської області. Вдома на нього чекали дружина та син, який народився у 2021 році.
		Білошицький Сергій Вікторович	10 березня 1983, смт Сарата Одеської області. Навчався в Одеському професійному ліцеї будівництва та архітектури. Мобілізований до лав ЗСУ 11 січня 2023 року.	02023-06-077 червня 2023	Довгий час вважався зниклим без вісті. Похорон відбувся 29 грудня 2023 року в селищі Сарата.
11879 … 11879			Військовослужбовці ЗС України.	02023-06-077 червня 2023
8 червня
11880		Бобров Олександр	м. Полонне, Хмельницька область. Воював у складі 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура». До повномасштабного російського вторгнення активно працював на користь громади у рідному місті Полонне, працював депутатом Полонської міської ради, очолював у міськраді фракцію партії «Громадянська позиція».	02023-06-088 червня 2023	Загинув поблизу населеного пункту Новоданилівка на Запоріжжі .
11881		Мазур Олексій(«Родео»)	11 березня 1995, м. Липовець. Маленьким переніс онкологічне захворювання, після чого вирішив, що обов''язково стане лікарем. Став на захист України до лав полку Азов у 2015 році. Служив бойовим медиком. Одружився цієї весни. Він був поранений і отримав травму ніг, міг залишитися в тилу, але не захотів — продовжив рятувати поранених і був професіоналом своєї справи.	02023-06-088 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання в селі Мала Токмачка на Запоріжжі. Снаряд влучив у авто медичної евакуації. Похований в місті Липовець. Мав останнє прохання: якщо загине, то нехай на прощанні із ним лунає пісня Nokturnal Mortum «Україна».
11882		Тихий Роман	15 травня 1975, Нові Стрілища Львівської області. Згодом переїхав на Херсонщину, навчався в Антонівській загальноосвітній школі. Після завершення навчання проходив військову службу лавах морської піхоти у Севастополі. У мирний час із сім'єю проживав у Скадовську Херсонської області, працював слюсарем газового устаткування. Після початку повномасштабного вторгнення родина перебралася до Львова. У Львові Роман вступив до складу 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр».	02023-06-088 червня 2023	Похований 12 червня 2023 на Личаківському цвинтарі
11883		Джаман Василь	1990, проживав у селі Кулачківці. Служив навідником 35 окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Остроградського.	02023-06-088 червня 2023	Помер від смертельного поранення, отриманого поблизу села Сторожове Волноваського району на Донеччині.
11884		Ківінський Сергій	1979, селище Клевань.	02023-06-088 червня 2023	Загинув в районі населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області. Похований в селищі Клевань.
11885		Мельник Олександр	с. Чудель. Проживав у селі Стрільськ Сарненської громади. У лавах Збройних Сил України служив стрільцем-санітаром.	02023-06-088 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Свобода Запорізької області.
11886		Амброзяк Дмитро	1988, с. Забережжя. Служив сапером. З початку червня 2023 року вважався зниклим безвісти.	02023-06-088 червня 2023	Загинув біля села Роботине Пологівського району Запорізької області.
11887		Мороз Сергій	с. Волиця. Був гранатометником військової частини А4447.	02023-06-088 червня 2023	Загинув у Запорізькій області
11888		Ткач Денис Вікторович («Макді»)		02023-06-088 червня 2023	Загинув на Бахмутському напрямку
11889		Щербань Михайло Русланович	15 липня 1994, м. Ладижин. Закінчив Ладижинську ЗОШ № 2. Навчався в Одеській Державній Академії Архітектури та Будівництва. Працював у ТОВ «Профсталь» в місті Києві. З 25 лютого 2022 року добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Служив кулеметником в одній з військових частин. З серпня 2022 року брав участь у боях під Миколаєвом, на Херсонщині та Донецьких напрямках.	02023-06-088 червня 2023	Помер в шпиталі 8 червня 2023 року.
11890		Думінкевич Роман Степанович	1981, с. Студінка. Служив стрільцем-помічником гранатометника штурмового відділення штурмового взводу штурмової роти військової частини.	02023-06-088 червня 2023	8 червня 2023 року загинув у Запорізькій області під час виконання бойових завдань, пов'язаних із захистом Батьківщини
11891		Орден «За мужність» ІІІ ступеня	1990 р.н., с. Глеюватка Криворізького району.	02023-06-088 червня 2023	Загинув при виконанні бойового завдання поблизу села Іванівське Бахмутського району Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
		Савицький В'ячеслав («Сава»)	с. Купчичі Чернігівської області. Навчався у Спаській школі. У 2020 році закінчив Національний університет «Чернігівська політехніка». З дитинства захоплювався футболом та вирішив присвятити себе спорту. Останні роки грав за ФК «Кудрівка» на позиції захисника. У 2022 році разом зі своєю командою став чемпіоном і володарем Кубка Чернігівської області. У червні 2022-го чоловіка мобілізували до лав Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. В'ячеслав служив навідником у 81-ій окремій аеромобільній бригаді. Виконував бойові завдання на різних напрямках фронту.	02023-06-088 червня 2023	Загинув 8 червня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу селища Білогорівка на Луганщині.
		Зорський Сергій («Бармалєй») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	52 роки, м. Запоріжжя. Здобув фах інженера-будівельника у Запорізькому будівельному технікумі. Пройшов строкову службу в Німеччині. Коли повернувся додому, працював на різних підприємствах свого регіону, зокрема, в «ЗапоріжАлюміньбуд», «Запоріжпромбуд», «Інтерпромбуд». Брав участь у будівництві Запорізького трансформаторного заводу, ПрАТ «Плутон», заводу «Перетворювач», ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат», бізнес-центру «Eco Tower», веж-близнюків «Four Points by Sheraton». З 2012-го працював інженером у компанії «Запоріжкокс». У 2014—2015 роках воював в АТО на Донбасі у складі ЗСУ. Після звільнення повернувся на посаду головного спеціаліста відділу УБ ТОВ «БСГ». У 2018 році заочно закінчив навчання у Запорізькій державній інженерній академії на факультеті «Промислове та цивільне будівництво». Отримав диплом магістра з відзнакою. 25 лютого 2022 долучився до НГУ. В квітні 2022 його нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.	02023-06-088 червня 2023	Загинув поблизу села Червона Криниця Запорізької області. Виконуючи бойове завдання, отримав смертельні поранення під час ворожого артилерійського обстрілу. Похований на кладовищі Святого Миколая у рідному місті. 8 жовтня 2023 вулицю Гагаріна в Запоріжжі перейменували в вулицю Сергія Зорського.
11892 … 11889			Військовослужбовці ЗС України.	02023-06-088 червня 2023
9 червня
11890		Хрупіна Надія Олександрівна	6 червня 1971. Санітарний інструктор медичного пункту 1-го гірсько-штурмового батальйону, 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади.	02023-06-099 червня 2023	Загинула захищаючи Батьківщину та всіх нас від підступного та безжального ворога. 13 червня 2023 відбувся похорон в Ужгороді.
11891		Сопіга Руслан Олександрович	с. Залісці. Солдат, військовослужбовець ЗСУ, 68-ма бригада	02023-06-099 червня 2023	Загинув на Донеччині поблизу населеного пункту Благодатне внаслідок мінно-вибухової травми
11892		Данайтис Олександр	53 роки, м. Красилів, Хмельниччина. Солдат, військовослужбовець ЗСУ, 68-ма бригада	02023-06-099 червня 2023	Загинув під час штурмових дій, внаслідок артилерійського обстрілу, поблизу населеного пункту Сторожеве. Сторожове було офіційно звільнене 12 червня.
11893		Левицький Олег	15 травня 1978, Брошнів-Осада. Закінчив загальноосвітню школу I—III ступенів в Брошнів-Осаді. Служив гранатометником.	02023-06-099 червня 2023	Загинув на Запоріжжі.
11894		Русановський Ігор	22 вересня 1993, с. Зашків Львівської області. Навчався у Зашківській середній загальноосвітній школі I—III ступенів імені Євгена Коновальця Львівської міської ради. Згодом здобував професійно-технічну освіту у Львові. У мирний час працював у Брюховицькому лісництві та Львівському лісовому господарстві. Захоплювався рибальством. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від окупантів. Боронив її територіальну цілісність та незалежність у лавах 95-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ Збройних Сил України.	02023-06-099 червня 2023	Загинув, захищаючи Україну від російських окупантів. Похований 16 червня в рідному селі.
11895		Жмур Олександр («Віки»)	26 липня 2003, м. Бровари. Випускник середньої загальноосвітньої школи № 186 м. Києва. Навчався на факультеті землевпорядкування Національного університету біоресурсів і природокористування України. Закінчив Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України «Боярський коледж екології та природних ресурсів», ще з часів коледжу мріяв долучитися до лав ЗСУ, адже батько спецпризначенець. служив у мінометній бригаді.	02023-06-099 червня 2023	Загинув від обстрілу ворожої артилерії біля населеного пункту Спірне Бахмутського району.
11896		Здоров Роман Валерійович	14 травня 1999, с. Костянтинівка.	02023-06-099 червня 2023	Загинув в районі населеного пункту Левадне Пологівського району Запорізької області.
11897		Бойко Андрій Йосипович («FANTOM») Почесний нагрудний знак «Срібний хрест»	5 квітня 1979 р.н. Випускник Академії Прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького. З квітня 2014 року служив в Збройних силах України у різних частинах ОК "Захід" . З 2015р по 2019 р брав участь у бойових діях на сході країни. З січня 2023р служив у 33-ій окремій механізованій бригаді оперативного командування «Захід» Сухопутних військ ЗСУ. Підполковник, заступник командира бригади з морально-психологічного забезпечення, 33 ОМБР. Дисциплінований,професійно підготовлений, сумлінний та уважний офіцер. Під час виконання своїх службових обов'язків зарекомендував себе як відповідальний, зібраний цілеспрямований офіцер, який готовий захищати територіальну цілісність України, виконуючи будь-які задачі від командування. Нагорода - Нагрудний знак "Срібний хрест"(посмертно) від Головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного отримана дружиною Тетяною у листопаді 2023 р.	02023-06-099 червня 2023	Загинув на Запорізькому напрямку, поблизу с.Мала Токмачка виконуючи службові обов'язки внаслідок отриманих смертельних поранень під час ворожого артилерійського обстрілу. 3 місяці проводилася ДНК-експертиза. Похований на Алеї Героїв Микулинецького кладовища в місті Тернополі .
11898		Унгурян Василь	м. Татарбунари Одеської області. Старший матрос, командир розвідувального відділення розвідувального взводу 35 бригади морської піхоти. Після навчання в Ізмаїльському ВПУ №9 залишився працювати на проживати в Ізмаїлі. Строкову службу проходив матросов в Севастополі, пізніше за контрактом у Болграді. В мирний час працював зварювальником на різних будівництвах. Після повномасштабного вторгнення мобілізувався до лав ЗСУ.	02023-06-099 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання в н.п. Сторожове Донецької області. Довгий час вважався зниклим без вісті. Похований 2 березня 2024 року в м. Ізмаїл
11899		Гаврилов Руслан	28 років, с. Новопавлівське Миколаївської області. Навчався у Миколаївському ПТУ на зварювальника, потім здобув фах тракториста у Снігурівському ліцеї. Був призваний на військову службу до Збройних Сил України під час мобілізації 21 грудня 2022 року. Служив у 67-ій окремій механізованій бригаді. Обіймав посаду кулеметника.	02023-06-099 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання в районі села Діброва на Луганщині. Похований в селі Павлівка Миколаївської області .
11900		Дмитрієв Максим Сергійович ("Філ")	31 липня 1984, с. Нова Некрасівка Ізмаїльського району. Навчався на зварювальника, працював на ізмаїльському судноремонтному заводі, пізніше займався будівництвом та ремонтом. Учасник АТО у складі 28-ї бригади. 28 лютого мобілізувався до 88 окремого батальону морської піхоти.	02023-06-099 червня 2023	Загинув поблизу н.п. Сторожове Донецької області внаслідок прямого влучання в броенавтомобіль "Козак 2" керованої авійційної протитанкової ракети випущеної з гелікоптера Ка-52. Похований 19 червня в рідному селі.
		Мельник Дмитро («Меля»)	22 роки, селище Казанка Миколаївської області. З дитинства жив із родиною в селі Олександрівка. Там закінчив школу. Потім здобув фах маляра-штукатура у Вознесенському професійному ліцеї. Пройшов строкову військову службу. Згодом працював у виправній колонії. У вересні 2022-го, хлопець поповнив лави ЗСУ. Пройшов навчання в Україні та Німеччині. А потім вирушив до побратимів на передову.	02023-06-099 червня 2023	Отримав смертельне поранення внаслідок мінометного обстрілу біля села Мала Токмачка Запорізької області. Похований в селі Дмитрівка на Миколаївщині
10 червня
11901		Микуляк Іван	38 років, с. Гута, Івано-Франківська область. Військовослужбовець 10 гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» з Івано-Франківщини.	02023-06-1010 червня 2023	Загинув внаслідок танкового обстрілу поблизу селища Білогорівка Донецької області.
11902		Приймак Андрій Тарасович	26 вересня 1981, Надвірнянська громада. Сержант.	02023-06-1010 червня 2023	Загинув неподалік села Новоданилівка Запорізької області під час обстрілу позицій.
11903		Бабій Володимир	13 червня 1991, с. Дубівці.	02023-06-1010 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання.
11904		Шипітко Ігор Анатолійович	2001, с. Зозулинці Тернопільської області. Оператор 3 відділення взводу протитанкових керованих ракет.	02023-06-1010 червня 2023	Загинув внаслідок обстрілу позиції із РСЗР «Град» біля н. п. Новоданилівка Запорізької області.
11905		Тимошенко Андрій	46 років, м. Львів. Велику частину свого життя прожив у Сполучених Штатах Америки, звідки повернувся у 2010 році. У мирний час працював водієм у комунальному підприємстві Львова. Протягом 2015—2016 років виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції у складі 2 окремої Галицької бригади Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України. Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини до лав 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ ЗСУ.	02023-06-1010 червня 2023	Похорон відбувся 17 червня у Львові.
11906		Квасун Сергій («Квас»)	26 років, с. Українка Острозької громади. Він був стрільцем-оператором підрозділу 4 роти 2 єгерського батальйону 68 оєбр імені Олекси Довбуша	02023-06-1010 червня 2023	Загинув внаслідок мінно-вибухової травми під час виконання бойового завдання з "зачистки" в районі населеного пункту Благодатне Донецької області. Похований в селі Українка.
11907		Суванов Володимир	45 років, с. Бабин. Все свідоме життя Володимир жив і працював у Рівному. У травні 2023 отримав повістку з викликом на службу. Спочатку служив на Волині, потім — на Харківщині. Молодший сержант, старший навідник мінометної батареї.	02023-06-1010 червня 2023	Загинув у районі міста Куп'янськ Харківської області. Похований на кладовищі «Нове» в Рівному.
11908		Павловський Петро	1985, с. Новий Корець. Сержант	02023-06-1010 червня 2023	Загинув в районі населеного пункту Торецьк Донецької області.
11909		Герасимчук Іван Васильович («Гера»)	04.07.1980, с. Тріскині Сарненської громади. З листопада 2022 став на захист рідної землі у лавах Збройних Сил України, був командиром відділення.старшим сержантом, командиром відділення в/ч А4056 (68-а окрема єгерська бригада ім.Олекси Довбуша). У героя залишилися дружина, мама, брати та сестри.Похований на кладовищі у рідному с. Тріскині, Ремчицького Cтаростинського округу.	02023-06-1010 червня 2023	Загинув 10 червня під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Благодатне Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
11910		Демченко Володимир Володимирович («Демон»)	м. Київ. Народився в сім'ї, де по батьківській лінії всі чоловіки були військовими офіцерами — тато, дядько, дід і прадіди. Навчався в Технічному ліцеї, був старанним, та справедливим. Вирішив вступати в НТУУ «КПІ ім. І. Сікорського», в грудні 2021 року закінчив університет і отримав диплом з відзнакою по спеціальності «Теплоенергетика. Енергетичний менеджмент та інжиніринг теплоенергетичних систем». 11 лютого 2022 року підписав контракт з теробороною і почав тренуватись. 24 лютого хотів бігти в військкомат, але захворів і зміг приступити до служби тільки 1 березня. Потрапив до 242-го окремого батальйону територіальної оборони 241-ї окремої бригади територіальної оборони. Професійно підготовлений, скрупульозний, сумлінний та уважний офіцер. Під час виконання своїх службових обов'язків зарекомендував себе як відповідальний, зібраний цілеспрямований офіцер, який готовий захищати територіальну цілісність України, виконуючи будь-які задачі від командування. Безпосередньо займався плануванням оборонної операції, допомагав батальйону з організацією оборони та підготовкою відповідних документів.	02023-06-1010 червня 2023	В липні батальйон відправили в зону бойових дій в Харківську область, де їх обстріляли іскандерами. Володю засипало уламками, він отримав тяжку черепно-мозкову травму, забої, переломи. Довго лежав в реанімації, переніс декілька операцій на головному мозку. Але 23 травня зробили операцію по закриттю дефекту і поставили пластину. Після цієї нескладної операції, Володі стало гірше, він впав у кому і помер в реанімації. Похований в Києві на Лук'янівському військовому кладовищі. Нагороджений медалями «За оборону міста-героя Харків», «За вірну службу» ІІІ ступеня, відзнакою «За відвагу».
		Мисан Дмитро	23 роки, м. Славута Хмельницької області. Рано залишився сиротою. Здобув фах електрозварювальника у професійно-технічному училищі. Ніс службу у 35-ій окремій бригаді морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського.	02023-06-1010 червня 2023	Загинув біля села Сторожеве на Донеччині. Рятуючи побратимів під ворожим артилерійським обстрілом, сам отримав смертельне осколкове поранення. Похований у рідному місті
		Хаустов Владислав	33 роки, м. Павлоград Дніпропетровської області. У 2012 році закінчив Національний гірничий університет. Працював на Західно-Донбаській шахті на посаді гірничого робітника очисного вибою. У червні 2022 року чоловік добровільно вступив до лав ЗСУ. Служив у 46-ій окремій аеромобільній бригаді. Обіймав посаду навідника гаубичного артилерійського дивізіону. Брав участь у боях за Херсон, Соледар, Бахмут і Запоріжжя.	02023-06-1010 червня 2023	Загинув поблизу села Білогір'я Запорізької області. Виконуючи службові обов'язки, потрапив під ворожий артилерійський обстріл. Похований у рідному місті
		Хрущак Степан Володимирович («Норт»)	9 січня 1994 року народження, с. Заболоття Червоноградського району Львівської області. У 2010-2013 роках навчався у Белзькій філії Угнівського аграрно-будівельного ліцею. З початком повномасштабного вторгнення повернувся з-за кордону (Швеція), щоб стати на захист України. Служив у в/ч А4056 (68-а окрема єгерська бригада ім.Олекси Довбуша) в 1 взводі 4 роти 2 батальйону на посаді "старший стрілець".	02023-06-1010 червня 2023	Загинув внаслідок ворожого кулеметного обстрілу під час виконання бойового завдання з "зачистки" в районі населеного пункту Благодатне Донецької області.
		Сижук Геннадій Сергійович	24.06.1972 року народження був призваний на військову службу по мобілізації до складу військової частини на посаду стрільця-санітара 3 єгерського відділення 2 єгерського взводу 1 єгерської роти 1 єгерського батальйону (68-а окрема єгерська бригада ім.Олекси Довбуша)	02023-06-1010 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання, щодо захисту територіальної цілісності та незалежності України у в районі населеного пункту Благодатне Донецької області.
		Поздєєв Михайло Борисович («Каспер»)	23.01.1984, м. Суми	02023-06-1010 червня 2023
		Пилипчук Юрій Миколайович	16 травня, 1978, с. Білогір`я. Працював у правоохоронних органах, в органах державної влади та місцевого самоврядування. Молодший сержант, водієм першої штурмової роти в/ч А4640	02023-06-1010 червня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання біля села Роботине в Запорізькій області. Залишились батьки, дружина та двоє дітей.
11 червня
11911		Леськів Сергій Богданович	1973, житель с. Кам'янки. Служив у ремонтно-відновлювальному батальйоні.	02023-06-1111 червня 2023	Помер внаслідок контузій отриманих на війні. Похований 13 червня в рідному селі.
11912		Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»	28 травня 1993, с. Верхня Липиця. У 2009 закінчив Верхньолипицький ліцей і вступив до коледжу електронних приладів Івано-Франківського технічного університету нафти і газу на спеціальність «Комп'ютеризовані технології». У 2012—2013 роках пройшов підготовку в армії. З вересня 2013 виконував обов'язки інспектора патрульної служби. Був учасником АТО/ООС. У 2022 чоловік повернувся з-за кордону й одразу пішов до територіального центру комплектування і соціальної підтримки. Воював на Сумщині, Харківщині, Полтавщині. Згодом боронив країну від військових РФ на Запорізькому напрямку. Був командиром 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти, молодший сержант. 13 березня 2023 року отримав від Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного почесний нагрудний знак «Золотий хрест».	02023-06-1111 червня 2023	Загинув на Запорізькому напрямку поблизву міста Гуляйполе внаслідок обстрілу російськими військовими бойових позицій ЗСУ.
11913		Кривокінь Ігор	47 років, м. Донецьк. Після закінчення 10 класу вступив на військову службу до лав прикордонників, яку проходив у Чернівецькій області. Повернувшись, працював токарем у Приватному акціонерному товаристві. Із початком агресії Росії Ігор Кривокінь з родиною був змушений покинути рідне місто та перебратися до міста Павлоград Дніпропетровської області, де працював на місцевому заводі. Із початком повномасштабного вторгнення став на захист України до лав 17-ї окремої танкової Криворізької бригади імені Костянтина Пестушка оперативного командування «Схід» Сухопутних військ ЗСУ. Воював на південному та східному напрямках на посаді стрільця-снайпера механізованого батальйону.	02023-06-1111 червня 2023	Похорон відбувся 20 червня у Львові.
11914		Овчарук Сергій	1980, село Мала Любаша. Солдат.	02023-06-1111 червня 2023	Загинув від осколкового поранення голови, отриманого під час здійснення наступальних дій у районі населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області. Похований в селі Мала Любаша
11915		Славинський Михайло («Сержант»)	27 років, с. Тютюнники Житомирської області. У дитинстві з родиною переїхав де селища Борова Фастівського району на Київщині. Закінчив місцеву школу. Згодом навчався у Бердичівському деревообробному училищі та Київському професійно-технічному училищі № 17. З початком набору до Школи поліцейських чоловік вирішив піти туди. Коли почалося повномасштабне російське вторгнення, став на захист Київської області у лавах місцевої територіальної оборони. Після звільнення столичного регіону пройшов навчання та вирушив обороняти місто Бахмут на Донеччині. У березні 2023 року пройшов відбір та перевівся до лав ОЗСП «Азов», що у складі НГУ. Наприкінці травня вирушив у Запорізьку область	02023-06-1111 червня 2023	Загинув біля села Мала Токмачка Запорізької області. Похований у рідному селі.
11916		Гарджала Микола («Гага»)	28 років, с. Озютичі Волинської області. Жив у Луцьку. Навчався у Луцькому вищому професійному училищі будівництва та архітектури. Згодом закінчив Луцький національний технічний університет. Працював столяром на меблевій фабриці «ВНД». У 2014—2015 роках був учасником АТО на Донбасі.	02023-06-1111 червня 2023	біля села Іванівське під Бахмутом на Донеччині. Рятуючи побратима на полі бою, сам отримав смертельні поранення в результаті ворожого артилерійського обстрілу. Похований в селі Полонка на Волині
11917		Отрощенко Віталій («Хижак»)	25 вересня 1984, м. Хабаровськ, РФ. З раннього дитинства і до 22 років мешкав в селі Радолівка Запорізької області. Потім переїхав до Житомирщини, жив у селі Старі Вороб'ї. Працював на різних роботах, зокрема, був водієм, трактористом, зварювальником. До вторгнення був вальником лісу в Привітнянському лісництві ДП «Малинський лісгосп АПК». Під час повномасштабної війни чоловік поповнив лави Військово-морських сил ЗСУ. Служив у новоствореній 37-ій окремій бригаді морської піхоти. Був гранатометником штурмової роти «Вірні завжди».	02023-06-1111 червня 2023	Загинув 11 червня 2023 року біля селища Велика Новосілка на Донеччині. Виконуючи бойове завдання, потрапив під ворожий обстріл та отримав смертельні поранення. Похований в селі Старі Вороб'ї на Житомирщині. Вдома на нього чекали дружина і двоє синів, яким на момент загибелі тата було 12 і 3,5 роки.
11918		Кеніз Артем Петрович	29 грудня 1999, с. Новомихайлівка Чернігівського району Запорізької області. Навчався у Новомихайлівській ЗОШ І-ІІІ ступенів. Після закінчення 9 класів школи у 2015 році вступив до Запорізького профільного ліцею автотранспорту, де здобував професію слюсаря з ремонту автотранспорту. Після закінчення ліцею у 2018 році змінив кілька місць роботи, поки не влаштувався охоронцем у Запорізькому супермаркеті АТБ. 8 березня 2022 був добровільно мобілізований. Штурмовик-кулеметник 1-го взводу 7-ї роти 3-го батальйону 47-ї окремої механізованої бригади.	02023-06-1111 червня 2023	Загинув у районі населеного пункту Роботине Пологівського району Артем загинув від проникаючих уламкових поранень голови
11919		Зінчено Богдан («Ахіллес»)	31 рік, м. Черкаси. Молодший сержант. З 2003-го проживав з родиною в селі Лазірки Полтавської області. Після закінчення школи здобув фах тракториста-машиніста широкого профілю у місцевому СПТУ-46. У 2010-му пройшов строкову військову службу у танкових військах ЗСУ. Коли повернувся додому, влаштувався працювати охоронником. У листопаді 2022-го був мобілізований. Ніс службу у 47-ій окремій механізованій бригаді «Маґура».	02023-06-1111 червня 2023	Під час штурмових дій, рятуючи пораненого побратима, підірвався на ворожій міні біля села Роботине Запорізької області. Похований в селі Лазірки на Полтавщині .
11920 … 11920			Військовослужбовці ЗС України.	02023-06-1111 червня 2023
12 червня
11921		Бохонок Олег Олегович	17 листопада 1996, с. Сарнів, Волочиський район. Там закінчив середню школу і вступив до Підволочиського ліцею за фахом радіомеханіка. Після закінчення навчання проходив строкову службу в Національній гвардії України, працював в ТОВ «Агробізнес». У перші дні повномасштабного вторгнення, 26 лютого 2022 року, був призваний до лав Збройних сил України. У червні 2022 року одружився зі своєю нареченою Іриною.	02023-06-1212 червня 2023	Загинув у районі населеного пункту Новоданилівка Оріхівського району Запорізької області.
11922		Белей Володимир	22 травня 1979, с. Братківці Івано-Франківської громади. На фронті був водієм-слюсарем одного з військових формувань.	02023-06-1212 червня 2023	Загинув поблизу Краматорська Донецької області.
11923		Бабак Ігор	31 жовтня 1975, с. Загвіздя. Служив у 102 окремій бригаді Сил територіальної оборони ЗСУ, в 75 батальйоні. Боронив країну від військових РФ на Запорізькому напрямку.	02023-06-1212 червня 2023	Отримав важке поранення під час ракетного обстрілу прифронтового Гуляйполя. Його госпіталізували до медзакладу в Запоріжжі. Лежав у реанімації, помер в лікарні.
11924		Кожушко Юрій	1983. Старший солдат, Бучацька громада	02023-06-1212 червня 2023	Загинув поблизу Малої Токмачки Запорізької області
11925		Паньків Ярослав Васильович	19 липня 1982, м. Жидачів Львівської області. Служив на посаді стрілець-помічник гранатометника 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини А4821	02023-06-1212 червня 2023	Загинув поблизу населеного пункту Хромове Бахмутського району Донецької області
11926		Гербін Євгеній	39 років, Харківщина. Жив в обласному центрі. Закінчив Харківський національний автомобільно-дорожній університет, здобув фах оператора лінії. Під час повномасштабної війни, у серпні 2022 року, чоловік був мобілізований до лав ЗСУ. Ніс службу у лавах 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи. Обіймав посаду стрільця-снайпера. Разом із побратимами обороняв Луганщину й Донеччину.	02023-06-1212 червня 2023	Загинув виконуючи бойове завдання в районі села Яковлівка на Донеччині. Похований на цвинтарі № 18 у Харкові.
11927		Касатік Олександр («Тяпа»)	27 років, с. Петрівка Миколаївської області, а потім з родиною переїхав до села Станіславчик. Після навчання в школі закінчив Маринівський професійний аграрний ліцей. Восени 2016 року Олександра призвали на строкову службу в Мелітополь. Служив у 25-ій окремій повітрянодесантній бригаді. Згодом підписав контракт. У 2018-2019 роках брав участь у війні на сході України. Із перших днів повномасштабного вторгнення чоловік перебував у тому ж підрозділі, а згодом потрапив до 47-ї окремої механізованої бригади, де отримав посаду розвідника-оператора розвідувального взводу 1 механізованого батальйону. Навчався в Німеччині.	02023-06-1212 червня 2023	Загинув в селі Вербове, що в Запорізькій області. Під час виконання бойового завдання він отримав поранення, несумісні з життям
11928 … 11932