Чудель — село у Вирівській сільській громаді Сарненського району Рівненської області України. Населення становить 2811 осіб.
село Чудель | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Рівненська область | ||
Район | Сарненський район | ||
Громада | Вирівська сільська громада | ||
Код КАТОТТГ | UA56080030100066251 | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1577 | ||
Населення | 2811 | ||
Площа | 2,598 км² | ||
Густота населення | 1081,99 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 34542 | ||
Телефонний код | +380 3655 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | H G O | ||
Середня висота над рівнем моря | 153 м | ||
Водойми | річка Случ | ||
Відстань до обласного центру | 125 км | ||
Відстань до районного центру | 16 км | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 34542, Рівненська обл., Сарненський р-н, с. Чудель, вул. Миру, 1 | ||
Карта | |||
Чудель | |||
Чудель | |||
Мапа | |||
Чудель у Вікісховищі |
Географія
Село розташоване за 16 км на південний схід від районного центру м. Сарни, розкинулось на берегах річки Случ. Місцевість низинна, місцями заболочена. Із східної та північної сторін село оточене лісовим масивом.
Історія заснування села
Село відоме з 1577 року. Про походження назви села є декілька легенд. Одна з них розповідає, що колись на весні води Случа виходили з берегів, і брали в полон багато будинків, але одна споруда, яка одниноко стояла на пагорбі, в якій жив рибалка, не піддавалась затопленню. Знайомі, прийшовши на відвідини до нього, вигукнули: «Чудове місце!». За легендою, звідси пішла назва Чудель.
Інші вважають, що назва села Чудель походить від прізвища засновника села — Чудлера, правнуки якого володіли землями до XVIII ст.
Населення
Станом на 1859 рік, Чудель був власницьким селом, тут будувалася дерев'яна православна церква, налічувалося 70 дворів та 503 жителів (250 чоловіків і 253 жінок), з них 492 православних, 6 римо-католиків і 5 євреїв.
У 1976 р. проживало 3356 чоловік, а в 2006 році — 3021 чоловік. На 2007 рік на території Чудля нараховувалося 837 дворів, з них пустуючих — 80, новобудов — 32. Населення на 2007 рік — 3082 чоловіки, з них: дітей до 17 років — 1053 чоловік; пенсіонерів — 600 чоловік.
Приріст населення за останні роки збільшився: 1991 рік — народилось 38 чоловік, померло 23 чоловіки; 1995 рік — народилось 34 чоловіки, померло 42 чоловіки; 2000рік — народилось 41 чоловік, померло 34 чоловіки; 2002 рік — народилось 37 чоловік, померло 45 чоловік;2005 — рік — народилось 41 чоловік, померло 34 чоловіки;2006 рік — народилось 48 чоловік, померло 39 чоловік.
В останні роки демографічна ситуація поліпшилась за рахунок нових молодих сімей і багатодітних сімей: 3-є дітей — 40 сімей, 4-ро дітей — 14 сімей,5-ро дітей — 1 сім'я, 10-ро дітей — 1 сім'я, 11-ро дітей — 1 сім'я.
Корінним і основним населенням Чудля є українці. Крім них проживають: росіяни, білоруси, грузини, молдавани.
За переписом населення 2001 року в селі мешкали 2 983 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,00 % |
російська | 0,71 % |
молдовська | 0,11 % |
білоруська | 0,07 % |
румунська | 0,04 % |
Головні споруди в селі
Церква
На території села знаходиться Свято-Успенська церква. До 1942 року церква знаходилась на правому березі річки Случ (на місці сучасної сільської ради). Церква в ім'я Успення Пресвятої Богородиці була побудована в середині XVIII століття на кошти парафіян. Побудована була за польським проектом християнського храму з дерева на кам'яному фундаменті, оббита дошками, пофарбована в блакитний колір. Церква мала чотири благодатні ікони, понад 52 десятини землі, лісовий «острів» з шістьма бортями. При церкві діяло церковно-парафіяльне братство, до складу якого входило 12 чоловіків і 12 жінок.
В середині XIX ст. були встановлені церковні дзвони. Перед Першою світовою війною служителі церкви зняли дзвони, щоб зберегти їх від переплавки на воєнні потреби, і затопили у Виходському озері.
У червні 1942 року (на свято Св. Трійці) село повністю було спалене німецькими окупантами разом з церквою.
5 травня 1990 року громада села почала будівництво нової церкви. 15 липня 1990 року було закладено перший камінь у фундамент майбутнього храму. Новий храм був збудований за О. І. Сульжика. 16 листопада 1991 року вперше задзвонили дзвони, сповіщаючи про освячення храму благочинним отцем Дмитрієв Шандруком на честь Успіня Божої Матері.
Школа
В середині XIX ст. на березі річки Случ знаходилась школа, яку побудував на свої кошти для сільських дітей єврей Арчик. Серед селян вона називалась Арчикова школа.
На початку XX ст. побудували нову польську чотирирічну цегляну школу. Велика двокімнатна споруда з приміщенням для вчителів і коридором. В школі працювало 2 вчителів, а релігійні уроки проводив місцевий батюшка.
У 1943 році борцями ОУН-УПА на території села Чудель і хутора Дубняки було організовано тимчасові початкові школи з українською мовою навчання.
Навесні 1944 року в село прийшли бійці Червоної Армії, було відбудовано приміщення школи, і у 1945 року школа почала працювати. Спочатку школа була початковою, пізніше стала семирічною.
Керівники школи:
- Станков Ларіон Михайлович
- Думіна М. М.
Колгосп
Перша спроба створити колективне господарство була у 1939 році. Після війни радянською владою колгосп був відроджений у 1948 році, оскільки селяни чинили опір при вступі до нього. Було засновано два колгоспи: «Нове життя» на території села (голова колгоспу Боротюк Прокіп Іванович), та колгосп «Зірка» на території хуторів Зарів'я і Дубняки (голова — Тишков Купріян Мусійович). В центрі села був побудований колгоспний двір, до якого було зібрані всі речі людей, відправлених на заслання до Сибіру. Існувала стайня на 24 пари коней та 4 пари волів. У 1951 році колгоспи були об'єднані в один «Нове життя», головою якого став Боротюк Прокіп Іванович.
Занепад господарства почався на початку 1980-х років. А 23.03.2000 р. на базі колишнього колгоспу було утворено сільськогосподарське приватне господарство «Нове життя» (власник — Василь Степанович Кардаш), а частину земель колишнього колгоспу розпайовано.
Постаті
- Мелещук Роман Франекович (1999—2023) — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, повний кавалер ордена «За мужність».
Ця стаття не містить . (листопад 2011) |
Примітки
- Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II. — 1859. — С. 655. (рос. дореф.)
- . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 лютого 2019.
- . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 лютого 2019.
Література
- Теодорович Н. И. Чудель // Историко-статистическое описаніе церквей и приходовъ Волынской епархіи. — Почаев : Тип. Почаево-Успенской Лавры, 1889. — Т. 2: Уѣзды Ровенскій, Острожскій и Дубенскій. — С. 626-627. (рос. дореф.)
Посилання
- Облікова картка с. Чудель. Верховна Рада України. оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 5 лютого 2019.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chudel selo u Virivskij silskij gromadi Sarnenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Ukrayini Naselennya stanovit 2811 osib selo Chudel Gerb Krayina Ukrayina Oblast Rivnenska oblast Rajon Sarnenskij rajon Gromada Virivska silska gromada Kod KATOTTG UA56080030100066251 Osnovni dani Zasnovane 1577 Naselennya 2811 Plosha 2 598 km Gustota naselennya 1081 99 osib km Poshtovij indeks 34542 Telefonnij kod 380 3655 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 15 44 pn sh 26 43 20 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 153 m Vodojmi richka Sluch Vidstan do oblasnogo centru 125 km Vidstan do rajonnogo centru 16 km Misceva vlada Adresa radi 34542 Rivnenska obl Sarnenskij r n s Chudel vul Miru 1 Karta Chudel Chudel Mapa Chudel u VikishovishiGeografiyaSelo roztashovane za 16 km na pivdennij shid vid rajonnogo centru m Sarni rozkinulos na beregah richki Sluch Miscevist nizinna miscyami zabolochena Iz shidnoyi ta pivnichnoyi storin selo otochene lisovim masivom Istoriya zasnuvannya selaSelo vidome z 1577 roku Pro pohodzhennya nazvi sela ye dekilka legend Odna z nih rozpovidaye sho kolis na vesni vodi Slucha vihodili z beregiv i brali v polon bagato budinkiv ale odna sporuda yaka odninoko stoyala na pagorbi v yakij zhiv ribalka ne piddavalas zatoplennyu Znajomi prijshovshi na vidvidini do nogo viguknuli Chudove misce Za legendoyu zvidsi pishla nazva Chudel Inshi vvazhayut sho nazva sela Chudel pohodit vid prizvisha zasnovnika sela Chudlera pravnuki yakogo volodili zemlyami do XVIII st NaselennyaStanom na 1859 rik Chudel buv vlasnickim selom tut buduvalasya derev yana pravoslavna cerkva nalichuvalosya 70 dvoriv ta 503 zhiteliv 250 cholovikiv i 253 zhinok z nih 492 pravoslavnih 6 rimo katolikiv i 5 yevreyiv U 1976 r prozhivalo 3356 cholovik a v 2006 roci 3021 cholovik Na 2007 rik na teritoriyi Chudlya narahovuvalosya 837 dvoriv z nih pustuyuchih 80 novobudov 32 Naselennya na 2007 rik 3082 choloviki z nih ditej do 17 rokiv 1053 cholovik pensioneriv 600 cholovik Pririst naselennya za ostanni roki zbilshivsya 1991 rik narodilos 38 cholovik pomerlo 23 choloviki 1995 rik narodilos 34 choloviki pomerlo 42 choloviki 2000rik narodilos 41 cholovik pomerlo 34 choloviki 2002 rik narodilos 37 cholovik pomerlo 45 cholovik 2005 rik narodilos 41 cholovik pomerlo 34 choloviki 2006 rik narodilos 48 cholovik pomerlo 39 cholovik V ostanni roki demografichna situaciya polipshilas za rahunok novih molodih simej i bagatoditnih simej 3 ye ditej 40 simej 4 ro ditej 14 simej 5 ro ditej 1 sim ya 10 ro ditej 1 sim ya 11 ro ditej 1 sim ya Korinnim i osnovnim naselennyam Chudlya ye ukrayinci Krim nih prozhivayut rosiyani bilorusi gruzini moldavani Za perepisom naselennya 2001 roku v seli meshkali 2 983 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 00 rosijska 0 71 moldovska 0 11 biloruska 0 07 rumunska 0 04 Golovni sporudi v seliCerkva Na teritoriyi sela znahoditsya Svyato Uspenska cerkva Do 1942 roku cerkva znahodilas na pravomu berezi richki Sluch na misci suchasnoyi silskoyi radi Cerkva v im ya Uspennya Presvyatoyi Bogorodici bula pobudovana v seredini XVIII stolittya na koshti parafiyan Pobudovana bula za polskim proektom hristiyanskogo hramu z dereva na kam yanomu fundamenti obbita doshkami pofarbovana v blakitnij kolir Cerkva mala chotiri blagodatni ikoni ponad 52 desyatini zemli lisovij ostriv z shistma bortyami Pri cerkvi diyalo cerkovno parafiyalne bratstvo do skladu yakogo vhodilo 12 cholovikiv i 12 zhinok V seredini XIX st buli vstanovleni cerkovni dzvoni Pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu sluzhiteli cerkvi znyali dzvoni shob zberegti yih vid pereplavki na voyenni potrebi i zatopili u Vihodskomu ozeri U chervni 1942 roku na svyato Sv Trijci selo povnistyu bulo spalene nimeckimi okupantami razom z cerkvoyu 5 travnya 1990 roku gromada sela pochala budivnictvo novoyi cerkvi 15 lipnya 1990 roku bulo zakladeno pershij kamin u fundament majbutnogo hramu Novij hram buv zbudovanij za O I Sulzhika 16 listopada 1991 roku vpershe zadzvonili dzvoni spovishayuchi pro osvyachennya hramu blagochinnim otcem Dmitriyev Shandrukom na chest Uspinya Bozhoyi Materi Shkola V seredini XIX st na berezi richki Sluch znahodilas shkola yaku pobuduvav na svoyi koshti dlya silskih ditej yevrej Archik Sered selyan vona nazivalas Archikova shkola Na pochatku XX st pobuduvali novu polsku chotiririchnu ceglyanu shkolu Velika dvokimnatna sporuda z primishennyam dlya vchiteliv i koridorom V shkoli pracyuvalo 2 vchiteliv a religijni uroki provodiv miscevij batyushka U 1943 roci borcyami OUN UPA na teritoriyi sela Chudel i hutora Dubnyaki bulo organizovano timchasovi pochatkovi shkoli z ukrayinskoyu movoyu navchannya Navesni 1944 roku v selo prijshli bijci Chervonoyi Armiyi bulo vidbudovano primishennya shkoli i u 1945 roku shkola pochala pracyuvati Spochatku shkola bula pochatkovoyu piznishe stala semirichnoyu Kerivniki shkoli Stankov Larion Mihajlovich Dumina M M Kolgosp Persha sproba stvoriti kolektivne gospodarstvo bula u 1939 roci Pislya vijni radyanskoyu vladoyu kolgosp buv vidrodzhenij u 1948 roci oskilki selyani chinili opir pri vstupi do nogo Bulo zasnovano dva kolgospi Nove zhittya na teritoriyi sela golova kolgospu Borotyuk Prokip Ivanovich ta kolgosp Zirka na teritoriyi hutoriv Zariv ya i Dubnyaki golova Tishkov Kupriyan Musijovich V centri sela buv pobudovanij kolgospnij dvir do yakogo bulo zibrani vsi rechi lyudej vidpravlenih na zaslannya do Sibiru Isnuvala stajnya na 24 pari konej ta 4 pari voliv U 1951 roci kolgospi buli ob yednani v odin Nove zhittya golovoyu yakogo stav Borotyuk Prokip Ivanovich Zanepad gospodarstva pochavsya na pochatku 1980 h rokiv A 23 03 2000 r na bazi kolishnogo kolgospu bulo utvoreno silskogospodarske privatne gospodarstvo Nove zhittya vlasnik Vasil Stepanovich Kardash a chastinu zemel kolishnogo kolgospu rozpajovano PostatiMeleshuk Roman Franekovich 1999 2023 starshij soldat Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni povnij kavaler ordena Za muzhnist Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno listopad 2011 PrimitkiSvedeniya o naselennyh mestah Volynskoj gubernii sobrannye gubernskim statisticheskim komitetom MVD po predpisaniyu Ministra vnutrennih del ot 9 aprelya 1859 g dlya podgotovki izdaniya Polnogo spiska naselennyh mest Rossijskoj Imperii Chast II 1859 S 655 ros doref Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 5 lyutogo 2019 Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 5 lyutogo 2019 LiteraturaTeodorovich N I Chudel Istoriko statisticheskoe opisanie cerkvej i prihodov Volynskoj eparhii Pochaev Tip Pochaevo Uspenskoj Lavry 1889 T 2 Uѣzdy Rovenskij Ostrozhskij i Dubenskij S 626 627 ros doref PosilannyaOblikova kartka s Chudel Verhovna Rada Ukrayini originalu za 7 lyutogo 2019 Procitovano 5 lyutogo 2019 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi