Озю́тичі (пол. Oździutycze) — село (до 15 жовтня 1956 р. смт) в Україні, у Затурцівській сільській громаді Володимирського району Волинської області. Населення становить 428 осіб.
село Озютичі | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Волинська область |
Район | Володимирський район |
Громада | Затурцівська сільська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1545 |
Населення | 428 |
Площа | 1,59 км² |
Густота населення | 269,18 осіб/км² |
Поштовий індекс | 45515 |
Телефонний код | +380 3374 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°51′03″ пн. ш. 24°42′40″ сх. д. / 50.85083° пн. ш. 24.71111° сх. д.Координати: 50°51′03″ пн. ш. 24°42′40″ сх. д. / 50.85083° пн. ш. 24.71111° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 216 м |
Водойми | Турія, озеро Брусило |
Місцева влада | |
Адреса ради | с.Озютичі, |
Карта | |
Озютичі | |
Озютичі | |
Мапа | |
Озютичі у Вікісховищі |
Історія
Права містечка село одержало за королівським привілеєм від 30 січня 1668 р., коли перебувало у власності магната Станіслава Суходольського. У XIX столітті Озютичі — містечко Володимирського повіту Волинської губернії.
За польської влади, за спогадами старожилів, Озютичі було досить великим містечком, приблизно таким, як Торчин у ті роки. Тут діяло понад 20 приватних магазинів — «лавок» або «склєпів», власниками яких були місцеві євреї. Кожного тижня, у п'ятницю, відбувалися ярмарки. На них з'їжджалися люди з багатьох навколишніх сіл, навіть з Грубешова (нтні республіка Польща). Вулиці в містечку викладені бруківкою, обабіч якої — дерев'яні настили, так звані тротуари. Близько 70 % населення становили євреї, решта — українці, поляки, німці. У ті часи в Озютичах діяло поштове відділення, працював паровий млин з чотирма парами валець і одним каменем. Володів ним багатий єврей Хаймуш. На Турії знаходився водяний млин, гребля якого утворювала великий став, більший від Озютичівського озера.
На околиці села працював вітряк. У містечку було кілька єврейських олійниць, гуртовень та чухралень вовни. Саме містечко було центром, до якого близько прилягало село Іванів (нині це вулиця Кутузова села Озютичі, по-місцевому вона й дотепер носить назву Янів), з північного сходу прилягала окрема колонія — Ясінець, де проживали переселенці (сьогодні про цю місцину нагадують поодинокі старі груші посеред поля обабіч ґрунтової дороги на село Твердині), а із заходу — колонія Поставицька
1939 року в Озютичі прийшла радянська адміністрація. Містечко стало районним центром. Більшість численних адміністративних установ, властивих радянській владі, розмістились у просторому триповерховому приміщенні нового млина, засновником якого був якийсь багатий капіталіст. На околиці Озютич знаходився маєток пана Голумбійовського з численними господарськими будівлями та просторим будинком, який тепер було відведено під райвійськкомат. За садибою розкинувся великий панський сад, на території якого розмістилася садиба створюваного вже тоді колгоспу.
29 лютого 1944 біля села стався бій між УПА та підрозділами 27-ї Волинської піхотної дивізії . Він закінчився поразкою поляків. Аківці спробували опанувати село, але їх наступ застопорився під кулеметним вогнем (зокрема, двох великокаліберних кулеметів, що стріляли з вежі латинського храму та млина) та мінометів. Поляків до того ж обстріляли три німецькі літаки, які прилетіли, мабуть, щоб розвідати ситуацію, і включилися в бій — загинуло 20 бійців, а ще 20 поранено. Після бою за Озютичі АКівці відступили до Домінополя.
Після ліквідації Локачинського району 19 липня 2020 року село увійшло до Володимир-Волинського району.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 409 осіб, з яких 197 чоловіків та 212 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 420 осіб. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.
Єврейська громада Озютич
Євреї проживали в Озютичах з другої половини 17 століття. Мовою їдиш село називали Ozdititch. У 1897 році у складі Російської імперії єврейське населення міста становило 701 особу. Після Першої світової війни місто було включено до складу незалежної Польської держави. У 1921 р. у місті проживало 739 євреїв за загальної чисельності населення 1015 осіб. Одні євреї заробляли на життя торгівлею худобою і зерном, інші були майстрами і ремісниками. З 1927 по 1939 рік у місті діяла сіоністська івритомовна школа Тарбут. В Озютичах діяли деякі єврейські політичні організації, особливо Бунд та його молодіжний рух Цукунфт. Після 17 вересня 1939 року, з приходом до міста Червоної Армії відповідно до пакту Ріббентропа-Молотова, Озютичі увійшло до складу Радянської України. Радянська анексія поклала край будь-якому незалежному політичному та суспільному життю в місті. Школа Тарбут стала радянською єврейською школою. Німці захопили Озютичі 25 червня 1941 року. Через кілька днів на околиці містечка біля дороги, що веде на північ до села Маковище під час двох розстрілів було вбито близько 100 євреїв. Коли вони прибули на місце вбивства, кількох неповнолітніх відпустили, а решту євреїв розстріляли. Згодом мешканці Озютич викопали яму і поховали убитих євреїв.
Євреї міста, що залишилися, у листопаді 1941 р. очевидно, були вивезені в гетто сусіднього містечка Киселин і вбиті в серпні 1942 р. разом з киселинськими євреями.
|
Пам'ятки
- Турійські джерела — гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення.
Примітки
- Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1956. — № 8 (5 листопада). — С. 238.
- Motyka G. Ukrainska partyzantka 1942—1960. Dzialalnosc organizacji ukrainskich nacjonalistow i Ukrainskiej Powstanczej Armii. Warszawa, 2006. — s. 360
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
Посилання
- Погода в селі Озютичі
Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ozyu tichi pol Ozdziutycze selo do 15 zhovtnya 1956 r smt v Ukrayini u Zaturcivskij silskij gromadi Volodimirskogo rajonu Volinskoyi oblasti Naselennya stanovit 428 osib selo Ozyutichi Krayina Ukrayina Oblast Volinska oblast Rajon Volodimirskij rajon Gromada Zaturcivska silska gromada Osnovni dani Zasnovane 1545 Naselennya 428 Plosha 1 59 km Gustota naselennya 269 18 osib km Poshtovij indeks 45515 Telefonnij kod 380 3374 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 51 03 pn sh 24 42 40 sh d 50 85083 pn sh 24 71111 sh d 50 85083 24 71111 Koordinati 50 51 03 pn sh 24 42 40 sh d 50 85083 pn sh 24 71111 sh d 50 85083 24 71111 Serednya visota nad rivnem morya 216 m Vodojmi Turiya ozero Brusilo Misceva vlada Adresa radi s Ozyutichi Karta Ozyutichi Ozyutichi Mapa Ozyutichi u VikishovishiIstoriyaPrava mistechka selo oderzhalo za korolivskim privileyem vid 30 sichnya 1668 r koli perebuvalo u vlasnosti magnata Stanislava Suhodolskogo U XIX stolitti Ozyutichi mistechko Volodimirskogo povitu Volinskoyi guberniyi Za polskoyi vladi za spogadami starozhiliv Ozyutichi bulo dosit velikim mistechkom priblizno takim yak Torchin u ti roki Tut diyalo ponad 20 privatnih magaziniv lavok abo sklyepiv vlasnikami yakih buli miscevi yevreyi Kozhnogo tizhnya u p yatnicyu vidbuvalisya yarmarki Na nih z yizhdzhalisya lyudi z bagatoh navkolishnih sil navit z Grubeshova ntni respublika Polsha Vulici v mistechku vikladeni brukivkoyu obabich yakoyi derev yani nastili tak zvani trotuari Blizko 70 naselennya stanovili yevreyi reshta ukrayinci polyaki nimci U ti chasi v Ozyutichah diyalo poshtove viddilennya pracyuvav parovij mlin z chotirma parami valec i odnim kamenem Volodiv nim bagatij yevrej Hajmush Na Turiyi znahodivsya vodyanij mlin greblya yakogo utvoryuvala velikij stav bilshij vid Ozyutichivskogo ozera Na okolici sela pracyuvav vitryak U mistechku bulo kilka yevrejskih olijnic gurtoven ta chuhralen vovni Same mistechko bulo centrom do yakogo blizko prilyagalo selo Ivaniv nini ce vulicya Kutuzova sela Ozyutichi po miscevomu vona j doteper nosit nazvu Yaniv z pivnichnogo shodu prilyagala okrema koloniya Yasinec de prozhivali pereselenci sogodni pro cyu miscinu nagaduyut poodinoki stari grushi posered polya obabich gruntovoyi dorogi na selo Tverdini a iz zahodu koloniya Postavicka 1939 roku v Ozyutichi prijshla radyanska administraciya Mistechko stalo rajonnim centrom Bilshist chislennih administrativnih ustanov vlastivih radyanskij vladi rozmistilis u prostoromu tripoverhovomu primishenni novogo mlina zasnovnikom yakogo buv yakijs bagatij kapitalist Na okolici Ozyutich znahodivsya mayetok pana Golumbijovskogo z chislennimi gospodarskimi budivlyami ta prostorim budinkom yakij teper bulo vidvedeno pid rajvijskkomat Za sadiboyu rozkinuvsya velikij panskij sad na teritoriyi yakogo rozmistilasya sadiba stvoryuvanogo vzhe todi kolgospu 29 lyutogo 1944 bilya sela stavsya bij mizh UPA ta pidrozdilami 27 yi Volinskoyi pihotnoyi diviziyi Vin zakinchivsya porazkoyu polyakiv Akivci sprobuvali opanuvati selo ale yih nastup zastoporivsya pid kulemetnim vognem zokrema dvoh velikokalibernih kulemetiv sho strilyali z vezhi latinskogo hramu ta mlina ta minometiv Polyakiv do togo zh obstrilyali tri nimecki litaki yaki priletili mabut shob rozvidati situaciyu i vklyuchilisya v bij zaginulo 20 bijciv a she 20 poraneno Pislya boyu za Ozyutichi AKivci vidstupili do Dominopolya Pislya likvidaciyi Lokachinskogo rajonu 19 lipnya 2020 roku selo uvijshlo do Volodimir Volinskogo rajonu NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 409 osib z yakih 197 cholovikiv ta 212 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 420 osib 100 naselennya vkazalo svoyeyu ridnoyu movoyu ukrayinsku movu Yevrejska gromada OzyutichYevreyi prozhivali v Ozyutichah z drugoyi polovini 17 stolittya Movoyu yidish selo nazivali Ozdititch U 1897 roci u skladi Rosijskoyi imperiyi yevrejske naselennya mista stanovilo 701 osobu Pislya Pershoyi svitovoyi vijni misto bulo vklyucheno do skladu nezalezhnoyi Polskoyi derzhavi U 1921 r u misti prozhivalo 739 yevreyiv za zagalnoyi chiselnosti naselennya 1015 osib Odni yevreyi zaroblyali na zhittya torgivleyu hudoboyu i zernom inshi buli majstrami i remisnikami Z 1927 po 1939 rik u misti diyala sionistska ivritomovna shkola Tarbut V Ozyutichah diyali deyaki yevrejski politichni organizaciyi osoblivo Bund ta jogo molodizhnij ruh Cukunft Pislya 17 veresnya 1939 roku z prihodom do mista Chervonoyi Armiyi vidpovidno do paktu Ribbentropa Molotova Ozyutichi uvijshlo do skladu Radyanskoyi Ukrayini Radyanska aneksiya poklala kraj bud yakomu nezalezhnomu politichnomu ta suspilnomu zhittyu v misti Shkola Tarbut stala radyanskoyu yevrejskoyu shkoloyu Nimci zahopili Ozyutichi 25 chervnya 1941 roku Cherez kilka dniv na okolici mistechka bilya dorogi sho vede na pivnich do sela Makovishe pid chas dvoh rozstriliv bulo vbito blizko 100 yevreyiv Koli voni pribuli na misce vbivstva kilkoh nepovnolitnih vidpustili a reshtu yevreyiv rozstrilyali Zgodom meshkanci Ozyutich vikopali yamu i pohovali ubitih yevreyiv Yevreyi mista sho zalishilisya u listopadi 1941 r ochevidno buli vivezeni v getto susidnogo mistechka Kiselin i vbiti v serpni 1942 r razom z kiselinskimi yevreyami Ozyutichi buli zvilneni Chervonoyu Armiyeyu vid nacistiv 18 lipnya 1944 roku Pam yatkiTurijski dzherela gidrologichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Primitki Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 1956 8 5 listopada S 238 Motyka G Ukrainska partyzantka 1942 1960 Dzialalnosc organizacji ukrainskich nacjonalistow i Ukrainskiej Powstanczej Armii Warszawa 2006 s 360 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 PosilannyaPogoda v seli Ozyutichi Ce nezavershena stattya z geografiyi Volinskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi