Втрати в Афганській війні (1979—1989) — безповоротні втрати Обмеженого контингенту Радянських військ в Афганістані, Урядових сил ДРА та груп афганської опозиції в період Афганської війни (1979—1989).
Військову службу на території ДРА, проходили понад 620 тисяч радянських громадян, серед них 525,5 тисяч солдатів і офіцерів Збройних Сил СРСР, 21 тисяча цивільних службовців, 95 тисяч представників КДБ СРСР (включаючи прикордонні війська) та МВС СРСР.
Загальна чисельність загиблих з 25 грудня 1979 року по 15 лютого 1989 року в період перебування в ДРА ОКСВА склала 15 051 особа, з них — 14 427 військовослужбовців ЗС Союзу РСР, загиблих внаслідок поранень у бою, від нещасних випадків та хвороб. Військові втрати із загальної кількості втрат склали 82,5 %. До безповоротних бойових і небойових втрат увійшли також особи, які померли від поранень у госпіталях і померли внаслідок хвороб вже після звільнення з ВС СРСР.
Імовірно, дані про загиблих коректні. До статистики не увійшли громадяни, які померли до звільнення зі Збройних сил, які перебувають на лікуванні в шпиталях за межами ДРА. До безповоротних втрат не включено 417 осіб, які в період бойових дій зникли безвісти або потрапили до полону. До 1999 року на Батьківщину повернули 287 людей.
Істотний вплив на статистику справили санітарні втрати. Вони включають випадки поранень у ході бойових дій і хвороби не пов'язані з отриманням поранень і контузій. Афганська війна 1979—1989 років мала великі втрати, пов'язані з «небойовими» причинами: вони становили 89 % санітарних втрат.
Втрати СРСР
Після закінчення війни в СРСР було опубліковано цифри загиблих радянських військовослужбовців з розбивкою за роками:
1979 рік | 86 осіб |
1980 рік | 1484 особи |
1981 рік | 1298 осіб |
1982 рік | 1948 осіб |
1983 рік | 1448 осіб |
1984 рік | 2343 особи |
1985 рік | 1868 осіб |
1986 рік | 1333 особи |
1987 рік | 1215 осіб |
1988 рік | 759 осіб |
1989 рік | 53 особи |
Разом — 13 835 осіб. Ці дані вперше з'явилися в газеті «Правда» 17 серпня 1989 року. Надалі підсумкова цифра дещо збільшувалася. Станом на 1 січня 1999 року безповоротні втрати в Афганській війні (убиті, що померли від ран, хвороб і в подіях, що зникли безвісти) оцінювалися таким чином :
- Радянська Армія — 14 427
- КДБ — 576 (у тому числі 514 військовослужбовців прикордонних військ)
- МВС — 28
Разом — 15 031 людина.
За національним складом втрати силових структур СРСР склали: росіян — 6 888 ос., українців — 2 378 ос., узбеки — 1 066 ос., білорусів — 723 ос., татари — 442 ос., казахи — 362 ос., туркмени — 263 ос., таджики — 236 ос., азербайджанці — 195 ос., молдовани — 195 ос., чуваші — 125 ос., киргизи — 102 ос., народності Дагестану — 101 ос., башкири — 98 ос., вірмени — 95 ос., грузини — 81 ос., мордва — 66 ос., литовці — 57 ос., марійці — 49 ос., чеченці — 35 ос., осетини — 30 ос., кабардинці — 25 ос., латиші — 23 ос., калмики — 22 ос., удмурти — 22 ос., комі — 16 ос., естонці — 15 ос., інгуші — 12 ос., балкарці — 9 ос., євреї — 7 ос., карели — 6 ос., каракалпаки — 5 ос., тувинці — 4 ос.
Санітарні втрати — 53 753 поранених, контужених, травмованих; 415 932 хворих. З хворих — інфекційним гепатитом — 115 308 чол., черевним тифом — 31 080, іншими інфекційними захворюваннями — 140 665 осіб.
З 11 294 чол. звільнених з військової служби за станом здоров'я залишилися інвалідами 10 751, з них — 1-ї групи — 672, 2-ї групи — 4216, 3-ї групи — 5863 особи.
За даними професора Військово-медичної академії Санкт-Петербурга Володимира Сидельникова, у підсумкових цифрах не враховані військовослужбовці, які померли від ран та хвороб у шпиталях на території СРСР.
За офіційною статистикою, за час бойових дій на території Афганістану потрапило в полон і зникло безвісти 417 військовослужбовців (з них 130 було звільнено в період до виведення радянських військ з Афганістану). У Женевських угодах 1988 умови визволення радянських полонених зафіксовані не були. Після виведення радянських військ з Афганістану, переговори про звільнення радянських полонених тривали за посередництва уряду ДРА та Пакистану:
- так, 28 листопада 1989 року на території Пакистану, в місті Пешавар представникам СРСР було передано двоє радянських солдатів — Андрій Лопух та Валерій Прокопчук, в обмін на визволення яких уряд ДРА випустив 8 раніше заарештованих бойовиків (5 афганців, 2 громадян Саудівської Аравії) та 1 палестинця) та 25 громадян Пакистану, затриманих на території Афганістану.
Доля тих, хто потрапив у полон, складалася по-різному: 8 людей були завербовані противником, 21 стали «неповерненими», понад 100 загинули. Широкий резонанс свого часу набуло повстання в пакистанському таборі Бадабер, під Пешаваром, де 26 квітня 1985 року група радянських та афганських полонених солдатів силою спробувала звільнитися, але загинула в нерівному бою. Число загиблих радянських генералів за публікаціями в пресі зазвичай складає четверо загиблих, іноді називається цифра у 5 загиблих та померлих в Афганістані.
Ім'я | Війська | Звання, посада | Місце | Дата | Обставини |
---|---|---|---|---|---|
Вадим Миколайович Хахалов | ВПС | генерал-майор авіації, заступник командувача ВПС Туркестанського ВО | ущелина Луркох | 5 вересня 1981 | Загинув у збитому моджахедами вертольоті |
Петро Іванович Шкідченко | СВ | генерал-лейтенант, начальник Групи управління бойовими діями при Міністрі оборони Афганістану | провінція Пактія | 19 січня 1982 | Загинув у збитому наземним вогнем гелікоптері. Посмертно надано звання Героя Російської Федерації (4.07.2000) |
Анатолій Андрійович Драгун | СВ | генерал-лейтенант, начальник управління Генерального штабу ЗС СРСР | ДРА, Кабул ? | 10 січня 1984 | Раптово помер під час відрядження до Афганістану |
Микола Андрійович Власов | ВПС | генерал-майор авіації, радник командувача ВПС Афганістану | ДРА, провінція Шинданд | 12 листопада 1985 | Збито потраплянням із ПЗРК при перельоті на МіГ-21 |
Леонід Кирилович Цуканов | СВ | генерал-майор, радник командувача артилерії ЗС Афганістану | ДРА, Кабул | 2 червня 1988 | Помер від хвороби |
Незалежні ж дослідники називають у десятки разів більші цифри поранених і убитих радянських воїнів в Афганістані.
Втрати в Урядових силах ДРА
Точні дані про втрати збройних сил ДРА не відомі. За оцінкою А. А. Ляховського в період з 1979 по 1988 рік вони склали: 26 595 осіб — загиблими, 28 002 особи — зниклими безвісти, 28 541 людина — дезертирами. Максимальний рівень загиблих у бою зафіксовано у 1981 році, коли ВС ДРА зазнали втрат 6721 людей загиблими.
7 червня 1988 року, у своєму виступі на засіданні Генеральної Асамблеї ООН, Президент Афганістану М. Наджибулла повідомив, що «з початку бойових дій у 1978 році до теперішнього часу» (тобто до 7 червня 1988 року) у країні загинуло 243,9 тис. військовослужбовців урядових військ, органів безпеки, державних службовців та мирних жителів, у тому числі 208,2 тис. чоловіків, 35,7 тис. жінок та 20,7 тис. дітей віком до 10 років; поранено було ще 77 тис. осіб, у тому числі 17,1 тис. жінок і 900 дітей віком до 10 років . За іншими даними, загинули 18 тисяч людей з числа військовослужбовців .
Точна кількість загиблих у війні афганців невідома. Найчастіше зустрічається цифра 1 млн загиблих; Наявні оцінки коливаються від 670 тис. цивільних осіб до 2 мільйонів осіб загалом. За даними дослідника афганської війни зі США, професора М. Крамера: «Протягом дев'яти років війни було вбито або покалічено понад 2,7 мільйона афганців (головним чином, цивільні особи), ще кілька мільйонів опинилися в лавах біженців, багато з яких покинули країну». Точного поділу жертв на солдатів урядової армії, моджахедів і мирних жителів, мабуть, не існує.
Втрати моджахедів
Точних даних про це немає. Відомо лише, що з 1980 по 1990 рік ООН зафіксувала 640 тисяч смертей громадян ДРА, 327 тис. людей були чоловіками. Хоча ці дані вважаються спірними. За західними джерелами втрати моджахедів становлять: 75—90 тис. вбитими і стільки ж пораненими.
Втрати Пакистану
Пакистан надавав найбільшу підтримку моджахедам, його втрати були дуже значні і становили близько 6 тис. убитих та близько 7 тис. поранених.
Див. також
- Список втрат літаків ВПС СРСР в Афганській війні
- Список втрат радянських гелікоптерів в Афганській війні
- Вантаж 200
- Третій тост
Примітки
- Кривошеев и др., 2010, с. 536—537.
- . Архів оригіналу за 6 липня 2014. Процитовано 1 квітня 2013.
- http://militera.lib.ru/research/sokolov1/06.html
- http://faculty.washington.edu/aseem/afganwar.pdf
- . Архів оригіналу за 18 квітня 2010. Процитовано 26 лютого 2022.
- Книга Памяти РФ. М., 1999. Т. 10.
- Ю. Рубцов Уроки «Афгана». СССР проиграл борьбу за афганский народ [ 31 липня 2016 у Wayback Machine.] // информагентство «ЦентрАзия» от 16 февраля 2009
- Вернулись домой // Известия, № 334 (22872) от 30 ноября 1989. с. 4.
- Двое на родине. Вернутся ли остальные? // Известия, № 336 (22874) от 2 декабря 1989. с. 7.
- Елисеева М. Разыскиваются… // Красная звезда, № 26 (26486) от 14—20 января 2014. с. 11.
- «Советские и российские генералы, погибшие в локальных конфликтах современности. Досье» ТАСС [ 25 вересня 2017 у Wayback Machine.].
- Союз увів війська в Афганістан – війна триває досі
- Басов В. В., Поляков Г. А. Афганистан: трудные судьбы революции. М.: Знание, 1988. С. 52.
- David C. Isby. Russia's War in Afghanistan. — Books.google.es, 1986. — .
- Death Tolls for the Major Wars and Atrocities of the Twentieth Century. Архів оригіналу за 22 липня 2007. Процитовано 26 лютого 2022.
- Mark Kramer. The Soviets Nearly Won Afghan War. 26.12.2004, N. Y.
- Antonio Giustozzi. [1] — Hurst, 2000. — 340 с. — . з джерела 26 лютого 2022
- www.khyber.org/publications/pdf/afghanwarcosts.pdf Costs & Benefits of Afghan War for Pakistan [ 2 липня 2021 у Wayback Machine.]. A. Z. Hilali. P. 11.
Література
- Кривошеев Г. Ф. и др. Россия и СССР в войнах XX века. Книга потерь / под общ. ред. Г. Ф. Кривошеева, предисл. Ю. А. Полякова. — М.: Вече, 2010. — 624 с. — .
- W. Grau, W. A. Jorgensen Medical support in counter-guerrilla war: epidemiologic lesson learned in Soviet-Afghan war
- А. Ляховский Трагедия и доблесть Афгана [ 17 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- United Nations Statistics Division J. B. Amstutz Afghanistan. The first five ears of soviet occupation [ 21 травня 2019 у Wayback Machine.]. Washington D. C., 1986. P. 155—156.
- Крайл Д. Война Чарли Уилсона. Перевод с английского К. Савельев. М., 2008. С. 205.
- D. C. Isby War in a Distant Country: Afghanistan, Invasion and Resistance. London, 1989.
- Слинкин М. Ф. Афганистан: страницы истории (80—90-е гг. XX века). Симферополь, 2003. С. 119—120.
Посилання
- Повідомлення професора кафедри термічних поразок Військово-медичної академії Санкт-Петербурга Володимира Сидельникова // РІА «Новини», 15 лютого 2007.
- Втрати у війні 1979—1989 роки [ 26 березня 2022 у Wayback Machine.] . Мендкович, експерт Центру вивчення сучасного Афганістану (ЦІСА) 12.06.2009.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vtrati v Afganskij vijni 1979 1989 bezpovorotni vtrati Obmezhenogo kontingentu Radyanskih vijsk v Afganistani Uryadovih sil DRA ta grup afganskoyi opoziciyi v period Afganskoyi vijni 1979 1989 Vijskovu sluzhbu na teritoriyi DRA prohodili ponad 620 tisyach radyanskih gromadyan sered nih 525 5 tisyach soldativ i oficeriv Zbrojnih Sil SRSR 21 tisyacha civilnih sluzhbovciv 95 tisyach predstavnikiv KDB SRSR vklyuchayuchi prikordonni vijska ta MVS SRSR Zagalna chiselnist zagiblih z 25 grudnya 1979 roku po 15 lyutogo 1989 roku v period perebuvannya v DRA OKSVA sklala 15 051 osoba z nih 14 427 vijskovosluzhbovciv ZS Soyuzu RSR zagiblih vnaslidok poranen u boyu vid neshasnih vipadkiv ta hvorob Vijskovi vtrati iz zagalnoyi kilkosti vtrat sklali 82 5 Do bezpovorotnih bojovih i nebojovih vtrat uvijshli takozh osobi yaki pomerli vid poranen u gospitalyah i pomerli vnaslidok hvorob vzhe pislya zvilnennya z VS SRSR Imovirno dani pro zagiblih korektni Do statistiki ne uvijshli gromadyani yaki pomerli do zvilnennya zi Zbrojnih sil yaki perebuvayut na likuvanni v shpitalyah za mezhami DRA Do bezpovorotnih vtrat ne vklyucheno 417 osib yaki v period bojovih dij znikli bezvisti abo potrapili do polonu Do 1999 roku na Batkivshinu povernuli 287 lyudej Istotnij vpliv na statistiku spravili sanitarni vtrati Voni vklyuchayut vipadki poranen u hodi bojovih dij i hvorobi ne pov yazani z otrimannyam poranen i kontuzij Afganska vijna 1979 1989 rokiv mala veliki vtrati pov yazani z nebojovimi prichinami voni stanovili 89 sanitarnih vtrat Vtrati SRSRPislya zakinchennya vijni v SRSR bulo opublikovano cifri zagiblih radyanskih vijskovosluzhbovciv z rozbivkoyu za rokami 1979 rik 86 osib 1980 rik 1484 osobi 1981 rik 1298 osib 1982 rik 1948 osib 1983 rik 1448 osib 1984 rik 2343 osobi 1985 rik 1868 osib 1986 rik 1333 osobi 1987 rik 1215 osib 1988 rik 759 osib 1989 rik 53 osobi Razom 13 835 osib Ci dani vpershe z yavilisya v gazeti Pravda 17 serpnya 1989 roku Nadali pidsumkova cifra desho zbilshuvalasya Stanom na 1 sichnya 1999 roku bezpovorotni vtrati v Afganskij vijni ubiti sho pomerli vid ran hvorob i v podiyah sho znikli bezvisti ocinyuvalisya takim chinom Radyanska Armiya 14 427 KDB 576 u tomu chisli 514 vijskovosluzhbovciv prikordonnih vijsk MVS 28 Razom 15 031 lyudina Za nacionalnim skladom vtrati silovih struktur SRSR sklali rosiyan 6 888 os ukrayinciv 2 378 os uzbeki 1 066 os bilorusiv 723 os tatari 442 os kazahi 362 os turkmeni 263 os tadzhiki 236 os azerbajdzhanci 195 os moldovani 195 os chuvashi 125 os kirgizi 102 os narodnosti Dagestanu 101 os bashkiri 98 os virmeni 95 os gruzini 81 os mordva 66 os litovci 57 os marijci 49 os chechenci 35 os osetini 30 os kabardinci 25 os latishi 23 os kalmiki 22 os udmurti 22 os komi 16 os estonci 15 os ingushi 12 os balkarci 9 os yevreyi 7 os kareli 6 os karakalpaki 5 os tuvinci 4 os Sanitarni vtrati 53 753 poranenih kontuzhenih travmovanih 415 932 hvorih Z hvorih infekcijnim gepatitom 115 308 chol cherevnim tifom 31 080 inshimi infekcijnimi zahvoryuvannyami 140 665 osib Z 11 294 chol zvilnenih z vijskovoyi sluzhbi za stanom zdorov ya zalishilisya invalidami 10 751 z nih 1 yi grupi 672 2 yi grupi 4216 3 yi grupi 5863 osobi Za danimi profesora Vijskovo medichnoyi akademiyi Sankt Peterburga Volodimira Sidelnikova u pidsumkovih cifrah ne vrahovani vijskovosluzhbovci yaki pomerli vid ran ta hvorob u shpitalyah na teritoriyi SRSR Za oficijnoyu statistikoyu za chas bojovih dij na teritoriyi Afganistanu potrapilo v polon i zniklo bezvisti 417 vijskovosluzhbovciv z nih 130 bulo zvilneno v period do vivedennya radyanskih vijsk z Afganistanu U Zhenevskih ugodah 1988 umovi vizvolennya radyanskih polonenih zafiksovani ne buli Pislya vivedennya radyanskih vijsk z Afganistanu peregovori pro zvilnennya radyanskih polonenih trivali za poserednictva uryadu DRA ta Pakistanu tak 28 listopada 1989 roku na teritoriyi Pakistanu v misti Peshavar predstavnikam SRSR bulo peredano dvoye radyanskih soldativ Andrij Lopuh ta Valerij Prokopchuk v obmin na vizvolennya yakih uryad DRA vipustiv 8 ranishe zaareshtovanih bojovikiv 5 afganciv 2 gromadyan Saudivskoyi Araviyi ta 1 palestincya ta 25 gromadyan Pakistanu zatrimanih na teritoriyi Afganistanu Dolya tih hto potrapiv u polon skladalasya po riznomu 8 lyudej buli zaverbovani protivnikom 21 stali nepovernenimi ponad 100 zaginuli Shirokij rezonans svogo chasu nabulo povstannya v pakistanskomu tabori Badaber pid Peshavarom de 26 kvitnya 1985 roku grupa radyanskih ta afganskih polonenih soldativ siloyu sprobuvala zvilnitisya ale zaginula v nerivnomu boyu Chislo zagiblih radyanskih generaliv za publikaciyami v presi zazvichaj skladaye chetvero zagiblih inodi nazivayetsya cifra u 5 zagiblih ta pomerlih v Afganistani Im ya Vijska Zvannya posada Misce Data Obstavini Vadim Mikolajovich Hahalov VPS general major aviaciyi zastupnik komanduvacha VPS Turkestanskogo VO ushelina Lurkoh 5 veresnya 1981 Zaginuv u zbitomu modzhahedami vertoloti Petro Ivanovich Shkidchenko SV general lejtenant nachalnik Grupi upravlinnya bojovimi diyami pri Ministri oboroni Afganistanu provinciya Paktiya 19 sichnya 1982 Zaginuv u zbitomu nazemnim vognem gelikopteri Posmertno nadano zvannya Geroya Rosijskoyi Federaciyi 4 07 2000 Anatolij Andrijovich Dragun SV general lejtenant nachalnik upravlinnya Generalnogo shtabu ZS SRSR DRA Kabul 10 sichnya 1984 Raptovo pomer pid chas vidryadzhennya do Afganistanu Mikola Andrijovich Vlasov VPS general major aviaciyi radnik komanduvacha VPS Afganistanu DRA provinciya Shindand 12 listopada 1985 Zbito potraplyannyam iz PZRK pri pereloti na MiG 21 Leonid Kirilovich Cukanov SV general major radnik komanduvacha artileriyi ZS Afganistanu DRA Kabul 2 chervnya 1988 Pomer vid hvorobi Nezalezhni zh doslidniki nazivayut u desyatki raziv bilshi cifri poranenih i ubitih radyanskih voyiniv v Afganistani Vtrati v Uryadovih silah DRATochni dani pro vtrati zbrojnih sil DRA ne vidomi Za ocinkoyu A A Lyahovskogo v period z 1979 po 1988 rik voni sklali 26 595 osib zagiblimi 28 002 osobi zniklimi bezvisti 28 541 lyudina dezertirami Maksimalnij riven zagiblih u boyu zafiksovano u 1981 roci koli VS DRA zaznali vtrat 6721 lyudej zagiblimi 7 chervnya 1988 roku u svoyemu vistupi na zasidanni Generalnoyi Asambleyi OON Prezident Afganistanu M Nadzhibulla povidomiv sho z pochatku bojovih dij u 1978 roci do teperishnogo chasu tobto do 7 chervnya 1988 roku u krayini zaginulo 243 9 tis vijskovosluzhbovciv uryadovih vijsk organiv bezpeki derzhavnih sluzhbovciv ta mirnih zhiteliv u tomu chisli 208 2 tis cholovikiv 35 7 tis zhinok ta 20 7 tis ditej vikom do 10 rokiv poraneno bulo she 77 tis osib u tomu chisli 17 1 tis zhinok i 900 ditej vikom do 10 rokiv Za inshimi danimi zaginuli 18 tisyach lyudej z chisla vijskovosluzhbovciv Tochna kilkist zagiblih u vijni afganciv nevidoma Najchastishe zustrichayetsya cifra 1 mln zagiblih Nayavni ocinki kolivayutsya vid 670 tis civilnih osib do 2 miljoniv osib zagalom Za danimi doslidnika afganskoyi vijni zi SShA profesora M Kramera Protyagom dev yati rokiv vijni bulo vbito abo pokalicheno ponad 2 7 miljona afganciv golovnim chinom civilni osobi she kilka miljoniv opinilisya v lavah bizhenciv bagato z yakih pokinuli krayinu Tochnogo podilu zhertv na soldativ uryadovoyi armiyi modzhahediv i mirnih zhiteliv mabut ne isnuye Vtrati modzhahedivTochnih danih pro ce nemaye Vidomo lishe sho z 1980 po 1990 rik OON zafiksuvala 640 tisyach smertej gromadyan DRA 327 tis lyudej buli cholovikami Hocha ci dani vvazhayutsya spirnimi Za zahidnimi dzherelami vtrati modzhahediv stanovlyat 75 90 tis vbitimi i stilki zh poranenimi Vtrati PakistanuPakistan nadavav najbilshu pidtrimku modzhahedam jogo vtrati buli duzhe znachni i stanovili blizko 6 tis ubitih ta blizko 7 tis poranenih Div takozhSpisok vtrat litakiv VPS SRSR v Afganskij vijni Spisok vtrat radyanskih gelikopteriv v Afganskij vijni Vantazh 200 Tretij tostPrimitkiKrivosheev i dr 2010 s 536 537 Arhiv originalu za 6 lipnya 2014 Procitovano 1 kvitnya 2013 http militera lib ru research sokolov1 06 html http faculty washington edu aseem afganwar pdf Arhiv originalu za 18 kvitnya 2010 Procitovano 26 lyutogo 2022 Kniga Pamyati RF M 1999 T 10 Yu Rubcov Uroki Afgana SSSR proigral borbu za afganskij narod 31 lipnya 2016 u Wayback Machine informagentstvo CentrAziya ot 16 fevralya 2009 p Vernulis domoj Izvestiya 334 22872 ot 30 noyabrya 1989 s 4 Dvoe na rodine Vernutsya li ostalnye Izvestiya 336 22874 ot 2 dekabrya 1989 s 7 Eliseeva M Razyskivayutsya Krasnaya zvezda 26 26486 ot 14 20 yanvarya 2014 s 11 Sovetskie i rossijskie generaly pogibshie v lokalnyh konfliktah sovremennosti Dose TASS 25 veresnya 2017 u Wayback Machine Soyuz uviv vijska v Afganistan vijna trivaye dosi Basov V V Polyakov G A Afganistan trudnye sudby revolyucii M Znanie 1988 S 52 David C Isby Russia s War in Afghanistan Books google es 1986 ISBN 978 0 85045 691 2 Death Tolls for the Major Wars and Atrocities of the Twentieth Century Arhiv originalu za 22 lipnya 2007 Procitovano 26 lyutogo 2022 Mark Kramer The Soviets Nearly Won Afghan War 26 12 2004 N Y Antonio Giustozzi 1 Hurst 2000 340 s ISBN 978 1 85065 396 7 z dzherela 26 lyutogo 2022 www khyber org publications pdf afghanwarcosts pdf Costs amp Benefits of Afghan War for Pakistan 2 lipnya 2021 u Wayback Machine A Z Hilali P 11 LiteraturaKrivosheev G F i dr Rossiya i SSSR v vojnah XX veka Kniga poter pod obsh red G F Krivosheeva predisl Yu A Polyakova M Veche 2010 624 s ISBN 978 5 9533 4676 6 W Grau W A Jorgensen Medical support in counter guerrilla war epidemiologic lesson learned in Soviet Afghan war A Lyahovskij Tragediya i doblest Afgana 17 listopada 2019 u Wayback Machine United Nations Statistics Division J B Amstutz Afghanistan The first five ears of soviet occupation 21 travnya 2019 u Wayback Machine Washington D C 1986 P 155 156 Krajl D Vojna Charli Uilsona Perevod s anglijskogo K Savelev M 2008 S 205 D C Isby War in a Distant Country Afghanistan Invasion and Resistance London 1989 Slinkin M F Afganistan stranicy istorii 80 90 e gg XX veka Simferopol 2003 S 119 120 PosilannyaPovidomlennya profesora kafedri termichnih porazok Vijskovo medichnoyi akademiyi Sankt Peterburga Volodimira Sidelnikova RIA Novini 15 lyutogo 2007 Vtrati u vijni 1979 1989 roki 26 bereznya 2022 u Wayback Machine Mendkovich ekspert Centru vivchennya suchasnogo Afganistanu CISA 12 06 2009