Волощенко Олег Олександрович нар 27 листопада 1978 19781127 актор театру і кіно актор FILM UA Group актор Кам янського а

Волощенко Олег Олександрович (нар. 27 листопада 1978(19781127)) — актор театру і кіно, актор FILM.UA Group, актор Кам'янського академічного музично-драматичного театру імені Лесі Українки (з 1998), де грає головну роль у комедійній п'єсі Ж.-Б. Мольєра «Тартюф». Заслужений артист України (2015), відомий кіноролями у фільмах «Сторожова застава» (Ілько), «Позивний Бандерас» (Коцюба); «Захар Беркут» (Гард).

Олег Волощенко

Народився	27 листопада 1978(1978-11-27) (45 років)
Національність	українець
Громадянство	Україна
Діяльність	актор
Alma mater	Дніпровський театрально-художній коледж (1998)
Роки діяльності	1998 — дотепер
IMDb	ID 9217707

Нагороди та премії
Заслужений артист України
fb.com/voloschenkoleg

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Волощенко.

Життєпис

Освіту здобув у Дніпропетровському театрально-художньому коледжі, який закінчив 1998 році. Після закінчення навчального закладу і дотепер працює У Кам'янському музично-драматичному театру Лесі Українки.

Заслужений артист України, лауреат Вищої театральної премії Придніпров'я «Січеславна», лауреат Міжнародного театрального фестивалю «Класика сьогодні».

Творчість

Ролі у кіно

2017 — «Сторожова застава» — Ілько Муровець
2018 — «Викрадена Принцеса» — Охоронець (український дубляж)
2018 — «Позивний Бандерас» — Коцюба
2019 — «Голем: Начало» — Ivan
2019 — «Захар Беркут» — Гард
2019 — «Ограбление по-украински» — Суровий
2019 — «Тарас. Повернення» — Фон Ферт
2020 — «Інший Франко» — Поляк
2021 — «Зірки за обміном» — Давід
2022 — «Шаленні Вихідні» — Байк
2022 — «Скажи "Україна"» — Сталкер

Ролі в серіалах

2018 — «Пес 4» — «Санитар»
2019 — «Дорога домой» — Биков
2019 — «Опер по вызову» — Киллер
2019 — «Братья по крови» — Клименко
2020 — «Карпатський Рейнджер» — Командир ПВК
2020 — Козаки. Абсолютно брехлива історія — Тарас
2020 — Доброволець — Ярослав
2021 — — Якунін
2021 — — Мінін
2021 — — Романов
2021 — — Дмитрук
2023 — — Шрек
2023 — — Голем

Ролі у театральних виставах

Генрі — «Лев узимку»
Доктор Ємміт —
Клавдій — «Гамлет»
Князь Пантіашвілі — «Ханума»
Фернандо — «Метод Гренхольма»
Жюльєн Порталь — «Готель двох світів»
Тартюф — «Тартюф»
Клеон — «Забути Герострата!»
Бернард — «Гра у кохання»
Бернар — «Любов-любов, або Як ми влетіли»
Стенлі — «Татусь у павутинні»
Дон Гуан — «Камінний господар»
Юра — «Кохання на Зарічній вулиці»
Коте — «Ханума»
Кочкарьов — «Одруження»
Хор — «Антігона»
Легренар — «Паризькі історії»
Ломов — «Пропозиція»
Смирнов — «Медвідь»
Жук — «Шантрапа»
Річард — «Ключ для двох»
Блез д'Амбріє — «Блез»
Красномовний — «Ящірка»
Півень — «Дуже проста історія»
Агішин — «Одруження Бєлугіна»
Котенко — «Талан»
Скворцов — «Шельменко-денщик»
Хуан — «Дама-невидимка»
Аметистов — «Танго на вечірній зорі»
Боні — «Сільва»
Фальк — «Кажан»
Король — «Лускунчик»
Радник — «Снігова королева»
Горан — «Маленька фея»
Прокурор — «Пригоди Тома Сойєра»
Лусіндо — «Вигадлива закохана»
Козак — «Душа поета»
Єдмунд — «Дами та гусари»
Казкар — «Різдвяне Чудо»
Король — «Спляча Красуня»
Король — «Деревяний Король»
Черговий — «Летюча Миша»
Півень — «Дуже проста історія»

Нагороди

Театральні

Лауреат Вищої театральної премії Придніпров'я «Січеславна»:

1999 рік — у номінації «Надія Січеславни — Найкраща чоловіча роль» за роль Лусиндо у виставі «Винахідлива закохана» за п'єсою Лопе де Вега;
2002 рік — у номінації «Найкраща чоловіча роль» за роль капітана Скворцова у виставі «Шельменко-денщик» за п'єсою Г. Квітки-Основ'яненка;
2007 рік — Гран-прі «Надія Січеславни» за роль Аметистова у виставі «Танго на заході» за п'єсою М. Булгакова «Зойчина квартира»;
2010 рік — в номінації «Найкраща чоловіча роль другого плану» за роль Кочкарьова у виставі «Одруження» за п'єсою М. Гоголя;
2012 рік — у номінації «Найкраща чоловіча роль другого плану» за роль Коте у виставі «Ханума» по п'єсі А. Цагарелі;
2013 рік — в номінації «Найкраща чоловіча роль» за роль Тартюфа у виставі «Тартюф» Ж. Б. Мольєра;
2014 рік — в номінації «Найкращий акторський ансамбль» у виставі «Метод Гренхольма» Ж. Гальсерана.
2015 рік — у номінації «Найкраща чоловіча роль другого плану» за роль Клеона в трагікомедії Г. Горіна «Забути Герострата»
2020 рік — Гран-Прі за виставу «Лев Узимку»

Лауреат Міжнародного театрального фестивалю «Класика сьогодні»:

1999 рік — у номінації «Найкращий молодий актор фестивалю» за роль Лусиндо у виставі «Винахідлива закохана» за п'єсою Лопе де Вега:
2008 рік — у номінації «Найкраща чоловіча роль» за роль Ломова у виставі «Керівництво для бажаючих одружитися» за водевілів А. Чехова;
2011 рік — у номінації «Найкраща чоловіча роль» за роль Кочкарьова у виставі «Одруження» за п'єсою М. Гоголя
2013 рік — в номінації «Найкраща чоловіча роль» за роль Тартюфа у виставі «Тартюф» Ж. Б. Мольєра
2016 рік — «За яскраве особистісне прочитання образу» в ролі Клавдія у виставі «Гамлет» В. Шекспіра

Лауреат 1-го Всеукраїнського конкурсу молодих конферансьє на приз народного артиста України Івана Шепелєва, 2000 р.

Лауреат премії інформаційно-аналітичного тижневика «Подія», «Гордість року» в номінації «Діяч культури», 2014 р.

Лауреат премії інформаційно-аналітичного тижневика «Подія», «Гордість року» в номінації «Діяч культури», 2018 р.

Державні

2007 рік — Нагрудний знак «Відзнака міського голови»
2009 рік — Премія Кабінету Міністрів України
2010 рік — Нагрудний знак «За заслуги перед містом ІІІ ступеня»
2011 рік — Нагрудний знак «За розвиток регіону»
2013 рік — Почесна грамота Міністерства культури України, Орден Української православної церкви «1025 років хрещення Київської Русі»

Джерела

Олег Волощенко [ 23 жовтня 2018 у Wayback Machine.] на сайті Кам'янського академічного музично-драматичного театру імені Лесі Українки
«Дніпродзержинський актор Олег Волощенко став Заслуженим артистом України» [ 5 листопада 2018 у Wayback Machine.] (рос.) // Сайт міста Дніпродзержинська 5692.com.ua
sobitie.com.ua 27/04/2016
«Актер обязан быть пахарем» [ 19 березня 2017 у Wayback Machine.]
Счастливая монетка / Олег Волощенко [ 19 березня 2017 у Wayback Machine.]
«Работа в кино — проверка на прочность» [ 20 березня 2017 у Wayback Machine.]
Волощенко Олег | Особа | Theatre.love
Олег Волощенко: справжній Дід Мороз — ТЕЛЕГИД [ 31 грудня 2021 у Wayback Machine.]

Примітки

Статті на сайті FILM.UA, в яких згадується Олег Волощенко
. Архів оригіналу за 3 лютого 2018. Процитовано 4 листопада 2018.
. Архів оригіналу за 4 лютого 2018. Процитовано 1 лютого 2017.

[1] Статті на сайті FILM.UA, в яких згадується Олег Волощенко

[2] . Архів оригіналу за 3 лютого 2018. Процитовано 4 листопада 2018.

[3] . Архів оригіналу за 4 лютого 2018. Процитовано 1 лютого 2017.