Морські́ те́чії — поступальні рухи водних мас у певному напрямку на великі відстані в океанах і морях, обумовлені вітром, гравітаційними причинами, різною щільністю води.
Класифікація
За температурними умовами розрізняють:
- теплі течії мають температуру води вищу за температуру навколишніх вод, здебільшого мають напрям від екватора до полюсів. Значно пом'якшують клімат прилеглої акваторії. Наприклад, Північно-Атлантична течія суттєво підвищує середні температури та зменшує їхні амплітуди на узбережжі Скандинавського півострова (Середньорічна температура повітря узбережжя Норвегії дорівнює середньорічній температурі в Одесі).
- холодні течії мають температуру води нижчу за температуру навколишніх вод, здебільшого мають напрям від вищих широт до нижчих. Значно погіршують клімат навколишніх акваторій, знижуючи середньорічні температури повітря, підвищуючи посушливість. Холодні течії поблизу західних узбереж материків у тропічній зоні утворюють пустелі: Бенгельська течія і пустеля Наміб, Перуанська течія та пустеля Атакама.
- нейтральні течії несуть води з температурою навколишніх вод.
Залежно від розміщення в товщі океанічних вод розрізняють:
- поверхневі течії.
- глибинні течії.
- придонні течії.
Генезис
За походженням морські течії поділяють на:
- Дрейфові — викликані , що дмуть в певному напрямку (наприклад, пасати), саме тому вони витримують заданий напрямок течії на довгих відстанях. Загальні положення подібних явищ обґрунтував німецький геофізик [en], однак згодом були введені деякі поправки до теорії, які вказували на вплив обертання Землі. Дрейфові течії відхиляє вбік сила Коріоліса, ліворуч в південній півкулі, праворуч — в північній. За достатньої глибини, віддаленості від берега та протяжності течії відхилення може скласти 45° від початкового. Гольфстрим, наочний приклад дрейфової течії. Має швидкість течії від 6 до 20 км/год, ширину 75-120 км та глибину до 800 м.
- Гравітаційно-градієнтні:
- стокові течії утворюються, коли на певній ділянці Світового океану рівень води збільшується (наприклад, внаслідок великих атмосферних опадів) або зменшується (наприклад, внаслідок великого випаровування). Зміна атмосферного тиску відбивається на течіях, тому ці зміни відбиваються нарівні океану або моря (зміна тиску на 1 мм змінює рівень води на 13 мм). Очевидно, існуючі на водоймах центри високого або низького тиску створюють часткові піднесення або опускання рівня; це в свою чергу може бути причиною припливу чи відпливу води. Особливо цей вплив позначається на течіях у протоках між двома сусідніми морями, над якими переважають різні області тиску (Флоридська протока, через яку проходить Флоридська течія, що дає початок Гольфстриму).
- щільнісні течії утворюються, коли на однакових глибинах Світового океану існують водні маси з різною щільністю води (наприклад, через різну солоність). Якщо, наприклад, два моря сполучаються протокою, при чому в одному з цих морів більш солона, отже й важча вода, ніж в іншому, то в цій протоці виникнуть дві течії — одна поверхнева з менш солоного моря в більш солоне, а на деякій глибині буде зворотна течія солонішої води. Такі течії утворюються в Босфорі (між Чорним та Мармуровим морем), Гібралтарській протоці (між Середземним морем та Атлантичним океаном) та Данських протоках, (між Північне море та Балтійське (протоки Скагеррак, Каттегат, Зунд). При цьому межа між солонішою і густішою течією і між поверхневою являє хвилясту поверхню, що змінює протягом року своє положення, тобто товщина менш солоної течії то збільшується на глибину, то зменшується, а нижня течія то піднімається, то опускається. Так само й у відкритому океані від впливу різних причин може змінюватись густина води на сусідніх ділянках неоднаково, і тоді між цими ділянками виникає обмін води у вигляді подвійних течій супротивного напряму. Зменшення густини води може, наприклад, статися від танення криги, від проходження зливи, а згущення води — від інтенсивного випаровування; на зміну густини також впливає приплив теплої або холодної води та загальна зміна термічного фону середовища.
- Припливно-відпливні виникають при настанні припливу біля берегів, де водяні струмені, рухаючись по верхній частині своїх орбіт, утворюють течію. Припливний рух починається, коли приплив досягає середнього рівня, при чому із збільшенням його висоти поступово наростає швидкість припливної течії і досягає максимуму під час повної води; при відпливі швидкість припливної течії доходить до нуля приблизно при середній воді, після чого починається відпливна течія з наростаючою швидкістю до моменту настання припливу, після чого починається зменшення швидкості до моменту, коли приплив дійде до свого середнього положення. Звичайно, так само як бувають неправильні припливи, так і в припливних і відпливних течіях бувають помітні відхилення від нормальних. Швидкість припливних течій буває дуже різна і залежить вона від висоти припливу та від похилу берега, іноді сягає 5 м/с. Проходячи кам'янистим ложем у вузьких протоках, при звивистих берегах, внаслідок розмежування поворотів течій, припливно-відпливні течії можуть зустрітися між собою й утворити вири.
Вплив материків
Океанічна циркуляція прямо залежить від обрисів узбережжя. Зміни контурів материків, наявність або відсутність проток між водоймищами спричинюють істотні зміни природи різних регіонів. Наприклад, до початку еоцену (55 млн років тому) Антарктида поєднувалась з Австралією й могутня течія Західних вітрів не існувала. Тому Антарктида не була відрізана від решти частини світу морськими течіями і перенесенням повітряних мас. Перенесення тепла мав переважно міжширотний характер, перешкоджаючи сильному переохолодженню й утворенню покривного льодовика. Відділення від Австралії, внаслідок тектонічних рухів літосферних плит, призвело до саморозвиткового зниження температури й появи постійного снігового покриву. Внаслідок зледеніння води Антарктичної циркумполярної течії біля берегів континенту охолоджуються, стають важчими, занурюються і розтікаються по поверхні усього океанічного дна планети.
Загальна циркуляція вод
За стаціонарну великомасштабну циркуляцію беруть середню за десятирічний період картину руху вод. Поверхнева циркуляція вод визначається атмосферною циркуляцією, вітром. До головних елементів циркуляції належать кругообіг вод між широтами 15-50° функціонують великі горизонтальні циркуляційні системи з обертанням вод за годинниковою стрілкою — субтропічний антициклонічний кругообіг, що приурочений до атмосферних стаціонарних антициклонів. Окремими елементами таких кругообігів є течії Гольфстрим і Куросіо. Антициклональні кругообіги північної й південної півкуль поділяються екваторіальною зоною конвергенції. У вищих широтах розташовуються циклонічні кругообіги вод.
За останні роки в океані виявлені потужні завихрення, подібні до атмосферних циклонів і антициклонів. Але океанічні вихори на 1-8 порядки менші від атмосферних. Основним механізмом їх утворення є гідродинамічна нестійкість океанічних течій, яка за певних умов досягає стадії утворення замкнутих вихрових циркуляцій вод середніх масштабів, нестаціонарних в просторі й часі. Сприятливими умовами є горизонтальна неоднорідність щільності води і швидкості течій, вплив атмосфери. Основними є фронтальні завихрення. Фронти в океанах — це межі між водами з різною температурою і солоністю. Поступово утворюється потужний вихор з ядром, де чітко виражені аномальні властивості вод, та кільцем, що оточує ядро, з наявними максимальними градієнтами. Це так званий ринг розміри якого в середньому становлять 100—200 км, аномалії температур досягають 10-14 °С солоності — 1 ‰ і більше. Спостерігаються фронтальні вихори і більших розмірів (300—400 км), але меншої інтенсивності. Ринги часто рухаються складними траєкторіями зі швидкістю кілька кілометрів на добу. Коли зникають аномальні властивості вод ринги розмиваються. Час їх існування — від кількох місяців до 2 років. Ринги простежені в течіях Гольфстрим, Куросіо, Антарктичній, Бразильській, Східно-Австралійській, в Мексиканській затоці, Середземному, Чорному морях та ін.
Із супутників вдалося виявити в поверхневому шарі океану течії грибоподібної форми, наприклад у Тихому океані на схід від Охотського моря. Це вихрові диполі, тобто об'єднані в пару циклонічні й антициклонічні вихори. Швидкість руху води в таких течіях досить значна. Цікаво, що 120 років тому англійський вчений І. Томсон теоретично передбачив існування подібних вихрових пар.
Поверхневі води Світового океану знаходяться в стані постійної циркуляції, що утворить систему квазістаціонарних течій, що відіграють важливу геологічну та геоморфологічну роль у географічній оболонці.
Глибинна циркуляція
Глибинні рухи вод вивчені ще недостатньо. Добре зафіксовані рухи глибинних вод з Антарктики і Арктики в бік екватора. Щільні донні води з шельфів Антарктиди опускаються по материковому схилу і материковому підніжжю до океанічних котловин. А котловини з'єднані між собою проходами, отже, переохолоджена щільна вода розтікається по дну усього Світового океану. З півночі подібно до цього розтікаються води Гренландського шельфу. У Тихому океані аналогічну роль відіграють холодні води Охотського моря. Вода високої солоності з Середземного моря через Гібралтарську протоку виходить в Атлантику і шельфом та материковим схилом розтікається на великій площі. Донні абісальні течії діють на великих площах, мають великі придонні швидкості (від 20 до 50 см/с) і здійснюють велику ерозійну, транспортну та акумулятивну роботу.
Система донних абісальних течій, що впливає на геологічну будову дна океану, утворюється за рахунок опускання і розтікання по дну вихолоджених шельфових вод Антарктики та Арктики. Більш локальне значення має донний стік дуже солоних, а тому аномально щільних вод, що втікають в океан із Середземного, Червоного морів, Перської затоки. Головну роль у формуванні донних течій відіграють антарктичні води. На шляху донних потоків холодних антарктичних вод, що випливають на північ, розташовуються ділянки планетарної системи серединно-океанічних хребтів, однак вони не перешкоджають течії. Досить добре вивчено у південній частині , вона проривається через вузький прохід у зоні та розтікається в обидва боки від проходу, але головним чином здійснює рух на захід й утворює сітку . З течій, утворених стоком аномально солоних вод, вивчена (на захід від Гібралтарської протоки). Її швидкість за даними безпосередніх вимірів на глибині 700—800 м перевищує 150 см/с.
Постійні донні течії здійснюють масове транспортування осадового матеріалу. Подібно хвилям і хвильовим течіям у береговій зоні моря, вони створюють своєрідні односпрямовані потоки осадового матеріалу, що рухається в напрямку течії. За аналогією з береговими потоками наносів — рух донного осадового матеріалу може припинитися цілком або частково там, де швидкість донної течії Знизиться до критичної величини, тобто виявиться недостатньою для переміщення часток даної маси та об'єму осадового матеріалу. У цьому відношенні добре вивчені впливи течій західної частини Атлантичного океану. Виявилося, що найбільші донні форми рельєфу в зоні дії цих течій — Ньюфаундлендський і , у дійсності являють собою гігантські акумулятивні тіла, складені косо-шаруватими мулами з піщаними прошарками, що різко відрізняються по текстурі та структурі від потоків осадового матеріалу який зазвичай стікає у прибережні зони з континентів. Ньюфаундлендська банка має вигляд потужної скелі, складеною товщею косо-розшарованих алевритів з шарами осадів хемогенного походження, принаймні до глибини 1,5 км від поверхні дна ця товща прослідковується досить чітко. Настільки величезної потужності осадова товща може бути сформована або в результаті дуже рясного надходження осадового матеріалу, або в результаті великої тривалості процесу нагромадження. Інша, ще більша акумулятивна форма, генезис якої зв'язаний з цією ж течією, Блейк-Багамська банка — гігантський дугоподібно вигнутий у профілі вал, складений товщею мулистих і глинистих осадів з тонкими прошарками дрібного піску з косою шаруватістю. Для внутрішньої будівлі товщі характерні також утворення, що одержали назву «гігантських знаків» — своєрідних піщаних хвиль із кроком (тобто відстанню між ними) у 4-5 км. Такі ритмічні утворення помітні також і в товщі, що складає Ньюфаундлендську банку. Довжина вала понад 400 км, ширина 100—200 км. Найповніше описана акумулятивна форма окреслюється ізогіпсою 4800 м, але вся її північна третина лежить на значно меншій глибині (2000-4000 м).
Вочевидь і в інших океанах подібні утворення пов'язані з транспортуванням і діяльністю донних течій, які безпосередньо акумулюють океанічні осадові породи. Існують дані про ще одну подібну форму рельєфу — осадовий хребет в південній частині в західній частині Індійського океану, який почав формуватись у крейдовий період, близько 100 мільйонів років тому під впливом потужних донних течій. У Тихому океані відома найбільша акумулятивна форма рельєфу дна океану — , формування якого пов'язують з абісальними течіями вулканічного походження. В межах Тихого океану, на сучасному етапі досліджень, можна фіксувати виникнення нових донних абісальних течій.
Течії в морях і океанах здійснюють величезну роботу з розносу осадового матеріалу на мілководдя (шельф, берегова зона) Припливними течіями створюються лінійно орієнтовані великі ритмічні акумулятивні форми — , ускладнені поперечними (також ритмічними) утвореннями — піщаними хвилями. Піщані гряди — переважно сучасні динамічні утворення; у тих випадках, коли вони розташовані на великій глибині — можливо, реліктові форми.
Значення та вплив
Діяльність морських течій має значний вплив не тільки на води Світового океану, а й на географічну оболонку загалом.
Океанологічний вплив
Аналізуючи вплив течій на клімат Землі, можна чітко визначити океанічний конвеєрний пояс обміну тепла між атмосферою та гідросферою. Прикладом впливу морських течій на гідросферу є вертикальні переміщення води в океанах і морях, які відбуваються внаслідок зміни її густини. Швидкість таких рухів невелика. Вертикальна циркуляція відбувається також поблизу дна океану, де вода нагрівається теплом, що виділяється з мантії. Підігріта вода легша за прохолодну, і вона підіймається вгору, де перемішується з поверхневою водною масою. Цей процес може охопити шар товщиною до 4 км від дна. Підйом глибинних вод відбувається і в тих випадках, коли глибинна течія зустрічає на шляху підводне підвищення або коли береговий вітер здуває теплий поверхневий шар води, а на його місце знизу підіймається холодний.
Загалом циркуляція вод Світового океану визначає обмін речовиною, теплом та механічною енергією між океаном, атмосферою, поверхневими та глибинними, тропічними та полярними водами. Морські течії переносять великі маси води з одних акваторій на інші, часто дуже віддалені. Важливою особливістю у впливі течій на гідросферу та географічну оболонку землі є те що вони порушують широтну зональність у процесі розподілу температури на земній поверхні. У всіх океанах під впливом течій виникають температурні аномалії: позитивні аномалії пов'язані з перенесенням вод в напрямку від екватора до холодніших широт течіями, які мають напрямок близький до напрямку меридіанів; тоді як негативні аномалії утворюються в результаті перенесення водяних мас у протилежному напрямку, за допомоги холодних течій направлених від північних чи південних широт до екватора. Негативні температурні аномалії підсилюються за рахунок дії процесу підйому глибинних вод поблизу західних берегів континентів, котрі регулюються зносами вод під впливом пасатів. Уплив течій відзеркалюється не тільки на величинах і розподілі середніх річних показників температури, але й на річних амплітудах. Це особливо помітно на межі зіткнення теплих і холодних течій, там де межі між ними зміщуються впродовж року, як, наприклад, в Атлантичному океані в районі зіткнення Гольфстриму і Лабрадорської течії, або в Тихому океані в районі взаємодії течій Куросіо і Курильської (Ойясіо).
Розподіл течій на поверхні океану обумовлюють в одних зонах збігання потоків, а в інших — їх розбігання. Перші називаються зонами конвергенції, другі — зонами дивергенції. В зонах конвергенції створюється надлишок води, який викликає занурення вод на глибину. В зонах же дивергенції розбігання поверхневих потоків створює сприятливі умови для висхідних рухів глибинних вод. Ці зони підіймання глибинних вод на поверхню називаються зонами апвелінгу, а сам процес — апвелінгом. Зони апвелінгу виникають також у результаті дії потужних згінних вітрів, які систематично видаляють прогріті поверхневі води і створюють умови для здіймання холодних глибинних вод. Завдяки пасатам і пасатним течіям західні периферійні райони океанів отримують більше води, ніж східні. Екваторіальна течія не в змозі вирівняти ці розбіжності. В результаті в підповерхневому шарі глибин виникає відтік надлишків води, направлений із заходу на схід. Утворюються своєрідні підповерхневі течії. Вони існують в Індійському, Тихому і Атлантичному океанах — течії , Тареєва і Ломоносова.
Кліматичний вплив
Найвідчутніший і найзагальніший вплив течій, крім гідросфери, можна спостерігати в атмосфері. Важливий вплив на процеси нагрівання та охолоджування атмосферного повітря. Добовий та річний хід температури повітря, залежно від циклів океанічних течій різного об'єму та термального стану. Вплив на температуру в географічних зонах, залежно від відповідної температури в океанічних водних масах. Океанічні течії впливають на клімат, бо переносять близько половини тепла з низьких широт у високі, а решта надходить внаслідок обміну повітряними масами. Загалом вплив на температуру навколишнього середовища визначається циклами змін напрямків течій. Довготривалий вплив цих процесів позначається на формуванні клімату певних регіонів, а загалом океанічні течії беруть участь у формуванні клімату всієї планети. Якщо розглядати лише окремі непостійні течії, то цей вплив відбувається тільки тоді, коли відповідні вітри відносять повітря, що зігрівається або охолоджується термальною течією, на материк. Океанічні течії створюють особливо різкі розходження в температурному режимі поверхні моря і тим самим впливають на розподіл температури повітря і на атмосферну циркуляцію. Усталеність океанічних течій приводить до того, що їхній вплив на атмосферу має кліматичне значення. Карти ізоліній температури вказують на потужний вплив Гольфстриму на клімат східної частини півночі Атлантичного океану і Західної Європи. Холодні океанічні течії також відзначаються відповідними збуреннями в конфігурації ізотерм — язиками холоду, направленими до південних широт. Над районами холодних океанічних течій збільшується повторюваність туманів, як це особливо яскраво виявляється в Ньюфаундленді, де повітря може переходити з теплих вод Гольфстриму на холодні води Лабрадорської течії. Над холодними водами в пасатній зоні зникає конвекція і різко зменшується хмарність. Це є чинником існування прибережних пустель. Гольфстрим впливає на клімат східного узбережжя Північної Америки від Флориди до Ньюфаундленду, і західного узбережжя Європи. Система теплих течій Гольфстриму також значно впливає на гідрологічні та біологічні характеристики як морів, так і власне Північного Льодовитого океану. Маси теплої води обігрівають повітряні маси над ними, які західними вітрами переносяться до Європи. Відхилення температури повітря від середніх широтних величин у січні у Норвегії сягають 15-20 °C, у Мурманську — більше 11 °C.
Наприклад, в тропічній зоні, де переважно відбувається східне перенесення, на західних берегах океанів спостерігається підвищена хмарність, опади, вологість, а у східних, де вітри дмуть в напрямку від материків, — відносно сухий клімат. Течії суттєво впливають на розподіл тиску і циркуляцію атмосфери. Над осями теплих течій, як, наприклад, Гольфстрим, Північноатлантичні течії, Куросіо, рухаються серії циклонів, які визначають погодні умови прибережних районів материків. Теплі Північноатлантичні течії сприяють посиленню , як наслідок інтенсивного впливу циклонів у Північній Атлантиці, а також в Північному і Балтійському морях. Відповідно вплив Куросіо на область в північно-східній частині Тихого океану. З теплими течіями, які потрапляють у північні широти, пов'язана циклонічна циркуляція атмосфери, яка зумовлює випадіння потужних зарядів атмосферних опадів. Над холодними течіями, навпаки утворюються зони високого тиску, що спричиняє понижену кількість опадів. В місцях перетину теплих і холодних течій часто спостерігаються тумани і суцільна хмарність. Там де теплі течії потрапляють далеко в межі помірних та , їх вплив на клімат позначається особливо яскраво. Всім добре відомий пом'якшувальний вплив Гольфстриму та Північноатлантичних течій на , течії Куросіо — на кліматичні умови північної частини Тихого океану. Північноатлантичні течії мають більш вагоме значення ніж Куросіо через те, що проникають майже на 40° північніше Куросіо.
Різкі відмінності в кліматі створюються в тому випадку, якщо береги континентів або океанів омиваються холодними і теплими течіями. Наприклад, східне узбережжя Канади знаходиться під впливом холодної Лабрадорської течії, на відміну від цього західне узбережжя Європи омивається теплими водами Північноатлантичних течій. Як результат, у зоні між 55° і 70° північної широти тривалість безморозного періоду на узбережжі Канади менше 60 днів, на Європейському — 150—210 днів. Яскравим прикладом впливу течій на кліматичні і погодні умови є Перуанська холодна течія, температура вод якої на 8-10 °C нижча за навколишні води Тихого океану. Над холодними водами цієї течії повітряні потоки, охолоджуючись, утворюють суцільний покрив шарувато-купчастих хмар, в результату на узбережжях Чилі та Перу спостерігається суцільна хмарність і відсутність опадів. Південно-східний пасат створює в цьому регіоні згін, тобто відхід від берега поверхневих вод та підйом холодних глибинних вод. Коли узбережжя Перу знаходиться тільки під впливом цієї холодної течії, цей період характеризується відсутністю тропічних штормів, дощів та гроз, а влітку, особливо при підсиленні зустрічної теплої прибережної течії Ель-Ніньйо, тут спостерігаються тропічні шторми, грози, зливи, які розмивають ґрунт, фундаменти будинків, дамби, насипи.
Пульсації океанічних течій, зміщення їх осей до півдня або півночі виявляє суттєвий вплив на клімат прибережних районів. Одночасними спостереженнями за розподілом температури в межах таких масштабних течій, як Гольфстрим і Куросіо, помічені викривлення (меандри), які мають хвилеподібний характер. Вони нагадують викривлення річок. Наприклад зміщення осі Куросіо до півдня і півночі досягає 350 миль. Положення фронтів Куросіо-Ойясіо, Гольфстрим-Лабрадорський та інших течій піддається півмісячним, місячним, піврічним, річним і багаторічним коливанням. У зв'язку з цим спостерігаються коливання кліматологічних, метеорологічних факторів на узбережжях материків. Погодні умови в Японії пов'язують з коливанням тривалості фронту Куросіо, кліматичні умови Курильської гряди, острів Хоккайдо та північ острова Хонсю знаходяться під впливом холодної океанічної течії Ойясіо.
У цілому течії створюють систему кругообігів циклонічного та антициклонічного характеру, що закономірно з півночі на південь змінюють один одного. В північній частині Атлантичного океану в одному з таких кругообігів бере також участь стік холодних вод із Північного Льодовитого океану, в південній — циркуляційний кругообіг утворюють антарктичні води під впливом місцевої циклонічної циркуляції повітряних мас.
Межі між кругообігами утворені так званими , які являють собою зони розподілу з різко вираженими градієнтами гідрологічних характеристик.
Наслідки діяльності морських течій пов'язані з порушенням географічної зональності
Теплі морські течії впливають на замерзання морів, зумовлюючи холодні або теплі маси води перемішуватись що має значення для замерзання приповерхневого шару води в морях або океанах. При цьому існують місця де океанічні течії порушують замерзання з циклічною, або сезонною періодичністю, до таких місць можна віднести узбережжя Скандинавії, острів Ірландія, або території заходу острову Ісландія. Такі циклічні явища у цих місцях пов'язані зі стабільним впливом теплої течії Гольфстрим, або течії Ірмінгера. Схожу дію спричиняє і в зоні узбережжя південної частини Аляски. Наслідки виникнення подібних явищ проявляються в основному в межах біологічного світу цих вод, відсутність їх замерзання дозволяє тваринному та рослинному світам здійснювати біологічну діяльність цілий рік, що збільшує кількість живих організмів у цих водах, крім того, тут розповсюджені живі організми характерні для тепліших, тропічних зон океану. Безумовно відсутність прибережного льодяного покриву впливає і на клімат материків.
Разом з тим існують такі місця де морські течії впливають на замерзання приповерхневого шару води не циклічно, це пов'язано з тим що за походженням ці теплі течії гідротермальні або ж якось пов'язані з тектонічною, сейсмічною та поствулканічною діяльністю в межах морського дна. Такі течії можна фіксувати в межах Японського, Охотського та Берингового морів, а також частково в прибережних зонах Жовтого моря та на південь від Алеутських островів. Дуже рідкісними подібні явища бувають в межах прибережних зон Антарктиди. Подібні течії згубно діють на біологічний цикл живих організмів наявних в даних акваторіях. Також наявний їх вплив на погоду у прибережних материкових зонах, де під час таких явищ можна фіксувати аномальні температури.
Вплив на біоту
Течії впливають на розподіл інших географічних характеристик: солоності, вмісту кисню, біологічних речовин, оптичних та акустичних властивостей океанічних вод. Розподіл цих характеристик виявляє значний вплив на розвиток біологічних процесів (тваринний і рослинний світ морів і океанів). Мінливість морських течій в часі і просторі, зміщення їх фронтальних зон впливають на біологічну продуктивність Світового океану.
Значення вертикальних морських течій
Опускання поверхневих вод на глибину, а також підйом глибинних вод на поверхню океану під час вертикальних течій має величезне значення. При зануренні поверхневих вод забезпечується аерація глибинних шарів водної товщі. Це сприяє розвитку життя в океані на будь-якій глибині. Разом з тим аерація обумовлює розвиток окислювальних процесів на дні океану. Підйом глибинних вод обумовлює притік біогенних речовин до поверхні, стимулюючи пишний розквіт життя в зоні апвелінгу. При опусканні сильно вихолоджених і особливо утворюється система , які грають дуже важливу роль у перенесенні осадів, побудові акумулятивних форм рельєфу на великих глибинах, а інколи і в ерозії дна. Ці ж води формують донні водні маси в океані. Вертикальне перемішування морських вод відбувається в процесі конвективного обміну між шарами води, що мають різні характеристики по щільності та температурі. Горизонтальне і вертикальне перемішування — це основний механізм перерозподілу в океані температури і солоності. У результаті вертикальних течій, що протікають в товщі океанічних вод, встановлюється більш-менш усталена стратифікація, відбувається відокремлення водних мас.
Транспортувальні властивості
Поверхневі, глибинні абісальні та вертикально спрямовані течії, один з небагатьох способів створення кругообігу мінеральних речовин океану. Важливим є транспортування мінеральних речовин від центральних та глибинних частин океану до шельфу, до тих регіонів, де людство активно їх видобуває. Досить рідко спостерігається виникнення течій що спричиняють транспортування ресурсів у зворотному напрямку. При переміщенні мінеральних ресурсів морськими течіями виникає своєрідне збалансування вод Світового океану, що позначається на спільності акустичних та оптичних властивостей вод окремих частин океану, та збалансуванні солоності цих вод. Морська вода є розчином складної суміші солей у воді, але незалежно від абсолютної концентрації кількісні співвідношення основних солей завжди приблизно однакові. Коли вміст солей збільшується, щільність води зростає, а температура замерзання й максимальна щільність знижуються. Солоність морської води визначається за вмістом хлоридів або за її електропровідністю. Наявність солей завжди трохи знижує теплоємність води. Що пов'язується зі зростанням вмісту солей та сприяє швидшому нагріванню води. У процесі перенесення та розповсюдження мінеральних речовин вищеназвані явища спостерігаються майже рівномірно в окремих ділянках океанічних мас.
Морські течії як альтернативне джерело енергії
За приблизними оцінками, загальна енергетична потужність хвиль Світового океану 900 млрд кВт. Енергетичний потенціал припливів ще вищий — 1,2 трлн кВт. Великий енергетичний потенціал течій помітний спостерігачу за динамікою океанічних вод в цілому: приведення в стан руху надзвичайно великих мас води на відстані у тисячі кілометрів в досить щільному середовищі (>1 г/см³). Велика кількість енергії переходить у кінетичну і потрапляє в атмосферу, викликаючи активну аеральну динаміку, перенесення вологи в повітрі, а також впливає на виникнення мусонів та різноманітних погодних явищ. Надлишок цієї енергії може перебувати у вільному стані в межах географічної оболонки.
Невичерпні запаси кінетичної енергії морських течій можна перетворювати на механічну і електричну енергію за допомогою турбін, занурених у воду (подібно до вітряних млинів, «занурених» в атмосферу). У ряді країн, і в першу чергу у Великій Британії, ведуться інтенсивні роботи з використання енергії морських течій. Британські острови мають досить розчленовану берегову лінію, де в багатьох місцях близько до берега підступають потужні потоки морських течій. Один з проєктів використання морських течій заснований на принципі рухомого водяного потоку. У гігантських «коробах» без стін і з отворами по горизонталі під впливом течій зміщуються окремі частини установки. Стовп води діє як поршень, що засмоктує повітря і нагнітає його на лопатки турбін. Головна складність полягає в узгодженні інерції робочих коліс турбін з кількістю повітря в коробах, так щоб за рахунок інерції зберігалася постійна швидкість обертання турбінних валів в широкому діапазоні умов на поверхні.
Примітки
- (рос.) Подобедов Н. С. Общая физическая география и геоморфология. — М.: Недра, 1974. С. 312.
- Багров М. В., Боков В. О., Черваньов І. Г. Землезнавство. — К.: Либідь, 2000.
Література
- Хільчевський В. К., Дубняк С. С. Основи океанології [ 4 грудня 2017 у Wayback Machine.] [Електронний ресурс]: підручник. — 2-ге вид. — К.: ВПЦ «Київський університет», 2008. — 255 с.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Морська течія |
- Течії // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- (англ.) The Gulf Stream & Climate Change — відео про термохалінну циркуляцію, Гольфстрим і кліматичні зміни.
- (рос.) Візуалізація морських течій у реальному часі [ 2 липня 2015 у Wayback Machine.] за даними проекту
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Morski te chiyi postupalni ruhi vodnih mas u pevnomu napryamku na veliki vidstani v okeanah i moryah obumovleni vitrom gravitacijnimi prichinami riznoyu shilnistyu vodi okeanichi techiyi 1911 rik Okeanichni techiyi 1943 rik Najbilshi okeanichni poverhnevi techiyi Mapa NOAAKlasifikaciyaZa temperaturnimi umovami rozriznyayut tepli techiyi mayut temperaturu vodi vishu za temperaturu navkolishnih vod zdebilshogo mayut napryam vid ekvatora do polyusiv Znachno pom yakshuyut klimat prilegloyi akvatoriyi Napriklad Pivnichno Atlantichna techiya suttyevo pidvishuye seredni temperaturi ta zmenshuye yihni amplitudi na uzberezhzhi Skandinavskogo pivostrova Serednorichna temperatura povitrya uzberezhzhya Norvegiyi dorivnyuye serednorichnij temperaturi v Odesi holodni techiyi mayut temperaturu vodi nizhchu za temperaturu navkolishnih vod zdebilshogo mayut napryam vid vishih shirot do nizhchih Znachno pogirshuyut klimat navkolishnih akvatorij znizhuyuchi serednorichni temperaturi povitrya pidvishuyuchi posushlivist Holodni techiyi poblizu zahidnih uzberezh materikiv u tropichnij zoni utvoryuyut pusteli Bengelska techiya i pustelya Namib Peruanska techiya ta pustelya Atakama nejtralni techiyi nesut vodi z temperaturoyu navkolishnih vod Zalezhno vid rozmishennya v tovshi okeanichnih vod rozriznyayut poverhnevi techiyi glibinni techiyi pridonni techiyi GenezisZa pohodzhennyam morski techiyi podilyayut na Drejfovi viklikani sho dmut v pevnomu napryamku napriklad pasati same tomu voni vitrimuyut zadanij napryamok techiyi na dovgih vidstanyah Zagalni polozhennya podibnih yavish obgruntuvav nimeckij geofizik en odnak zgodom buli vvedeni deyaki popravki do teoriyi yaki vkazuvali na vpliv obertannya Zemli Drejfovi techiyi vidhilyaye vbik sila Koriolisa livoruch v pivdennij pivkuli pravoruch v pivnichnij Za dostatnoyi glibini viddalenosti vid berega ta protyazhnosti techiyi vidhilennya mozhe sklasti 45 vid pochatkovogo Golfstrim naochnij priklad drejfovoyi techiyi Maye shvidkist techiyi vid 6 do 20 km god shirinu 75 120 km ta glibinu do 800 m Gravitacijno gradiyentni stokovi techiyi utvoryuyutsya koli na pevnij dilyanci Svitovogo okeanu riven vodi zbilshuyetsya napriklad vnaslidok velikih atmosfernih opadiv abo zmenshuyetsya napriklad vnaslidok velikogo viparovuvannya Zmina atmosfernogo tisku vidbivayetsya na techiyah tomu ci zmini vidbivayutsya narivni okeanu abo morya zmina tisku na 1 mm zminyuye riven vodi na 13 mm Ochevidno isnuyuchi na vodojmah centri visokogo abo nizkogo tisku stvoryuyut chastkovi pidnesennya abo opuskannya rivnya ce v svoyu chergu mozhe buti prichinoyu priplivu chi vidplivu vodi Osoblivo cej vpliv poznachayetsya na techiyah u protokah mizh dvoma susidnimi moryami nad yakimi perevazhayut rizni oblasti tisku Floridska protoka cherez yaku prohodit Floridska techiya sho daye pochatok Golfstrimu shilnisni techiyi utvoryuyutsya koli na odnakovih glibinah Svitovogo okeanu isnuyut vodni masi z riznoyu shilnistyu vodi napriklad cherez riznu solonist Yaksho napriklad dva morya spoluchayutsya protokoyu pri chomu v odnomu z cih moriv bilsh solona otzhe j vazhcha voda nizh v inshomu to v cij protoci viniknut dvi techiyi odna poverhneva z mensh solonogo morya v bilsh solone a na deyakij glibini bude zvorotna techiya solonishoyi vodi Taki techiyi utvoryuyutsya v Bosfori mizh Chornim ta Marmurovim morem Gibraltarskij protoci mizh Seredzemnim morem ta Atlantichnim okeanom ta Danskih protokah mizh Pivnichne more ta Baltijske protoki Skagerrak Kattegat Zund Pri comu mezha mizh solonishoyu i gustishoyu techiyeyu i mizh poverhnevoyu yavlyaye hvilyastu poverhnyu sho zminyuye protyagom roku svoye polozhennya tobto tovshina mensh solonoyi techiyi to zbilshuyetsya na glibinu to zmenshuyetsya a nizhnya techiya to pidnimayetsya to opuskayetsya Tak samo j u vidkritomu okeani vid vplivu riznih prichin mozhe zminyuvatis gustina vodi na susidnih dilyankah neodnakovo i todi mizh cimi dilyankami vinikaye obmin vodi u viglyadi podvijnih techij suprotivnogo napryamu Zmenshennya gustini vodi mozhe napriklad statisya vid tanennya krigi vid prohodzhennya zlivi a zgushennya vodi vid intensivnogo viparovuvannya na zminu gustini takozh vplivaye pripliv teployi abo holodnoyi vodi ta zagalna zmina termichnogo fonu seredovisha Priplivno vidplivni vinikayut pri nastanni priplivu bilya beregiv de vodyani strumeni ruhayuchis po verhnij chastini svoyih orbit utvoryuyut techiyu Priplivnij ruh pochinayetsya koli pripliv dosyagaye serednogo rivnya pri chomu iz zbilshennyam jogo visoti postupovo narostaye shvidkist priplivnoyi techiyi i dosyagaye maksimumu pid chas povnoyi vodi pri vidplivi shvidkist priplivnoyi techiyi dohodit do nulya priblizno pri serednij vodi pislya chogo pochinayetsya vidplivna techiya z narostayuchoyu shvidkistyu do momentu nastannya priplivu pislya chogo pochinayetsya zmenshennya shvidkosti do momentu koli pripliv dijde do svogo serednogo polozhennya Zvichajno tak samo yak buvayut nepravilni priplivi tak i v priplivnih i vidplivnih techiyah buvayut pomitni vidhilennya vid normalnih Shvidkist priplivnih techij buvaye duzhe rizna i zalezhit vona vid visoti priplivu ta vid pohilu berega inodi syagaye 5 m s Prohodyachi kam yanistim lozhem u vuzkih protokah pri zvivistih beregah vnaslidok rozmezhuvannya povorotiv techij priplivno vidplivni techiyi mozhut zustritisya mizh soboyu j utvoriti viri Vpliv materikiv Okeanichna cirkulyaciya pryamo zalezhit vid obrisiv uzberezhzhya Zmini konturiv materikiv nayavnist abo vidsutnist protok mizh vodojmishami sprichinyuyut istotni zmini prirodi riznih regioniv Napriklad do pochatku eocenu 55 mln rokiv tomu Antarktida poyednuvalas z Avstraliyeyu j mogutnya techiya Zahidnih vitriv ne isnuvala Tomu Antarktida ne bula vidrizana vid reshti chastini svitu morskimi techiyami i perenesennyam povitryanih mas Perenesennya tepla mav perevazhno mizhshirotnij harakter pereshkodzhayuchi silnomu pereoholodzhennyu j utvorennyu pokrivnogo lodovika Viddilennya vid Avstraliyi vnaslidok tektonichnih ruhiv litosfernih plit prizvelo do samorozvitkovogo znizhennya temperaturi j poyavi postijnogo snigovogo pokrivu Vnaslidok zledeninnya vodi Antarktichnoyi cirkumpolyarnoyi techiyi bilya beregiv kontinentu oholodzhuyutsya stayut vazhchimi zanuryuyutsya i roztikayutsya po poverhni usogo okeanichnogo dna planeti Zagalna cirkulyaciya vod angl Morski techiyi na bezperervnij karti okeaniv source source source source source source Globalna cirkulyaciya poverhnevih vod Svitovogo okeanu Za stacionarnu velikomasshtabnu cirkulyaciyu berut serednyu za desyatirichnij period kartinu ruhu vod Poverhneva cirkulyaciya vod viznachayetsya atmosfernoyu cirkulyaciyeyu vitrom Do golovnih elementiv cirkulyaciyi nalezhat krugoobig vod mizh shirotami 15 50 funkcionuyut veliki gorizontalni cirkulyacijni sistemi z obertannyam vod za godinnikovoyu strilkoyu subtropichnij anticiklonichnij krugoobig sho priurochenij do atmosfernih stacionarnih anticikloniv Okremimi elementami takih krugoobigiv ye techiyi Golfstrim i Kurosio Anticiklonalni krugoobigi pivnichnoyi j pivdennoyi pivkul podilyayutsya ekvatorialnoyu zonoyu konvergenciyi U vishih shirotah roztashovuyutsya ciklonichni krugoobigi vod Za ostanni roki v okeani viyavleni potuzhni zavihrennya podibni do atmosfernih cikloniv i anticikloniv Ale okeanichni vihori na 1 8 poryadki menshi vid atmosfernih Osnovnim mehanizmom yih utvorennya ye gidrodinamichna nestijkist okeanichnih techij yaka za pevnih umov dosyagaye stadiyi utvorennya zamknutih vihrovih cirkulyacij vod serednih masshtabiv nestacionarnih v prostori j chasi Spriyatlivimi umovami ye gorizontalna neodnoridnist shilnosti vodi i shvidkosti techij vpliv atmosferi Osnovnimi ye frontalni zavihrennya Fronti v okeanah ce mezhi mizh vodami z riznoyu temperaturoyu i solonistyu Postupovo utvoryuyetsya potuzhnij vihor z yadrom de chitko virazheni anomalni vlastivosti vod ta kilcem sho otochuye yadro z nayavnimi maksimalnimi gradiyentami Ce tak zvanij ring rozmiri yakogo v serednomu stanovlyat 100 200 km anomaliyi temperatur dosyagayut 10 14 S solonosti 1 i bilshe Sposterigayutsya frontalni vihori i bilshih rozmiriv 300 400 km ale menshoyi intensivnosti Ringi chasto ruhayutsya skladnimi trayektoriyami zi shvidkistyu kilka kilometriv na dobu Koli znikayut anomalni vlastivosti vod ringi rozmivayutsya Chas yih isnuvannya vid kilkoh misyaciv do 2 rokiv Ringi prostezheni v techiyah Golfstrim Kurosio Antarktichnij Brazilskij Shidno Avstralijskij v Meksikanskij zatoci Seredzemnomu Chornomu moryah ta in Iz suputnikiv vdalosya viyaviti v poverhnevomu shari okeanu techiyi gribopodibnoyi formi napriklad u Tihomu okeani na shid vid Ohotskogo morya Ce vihrovi dipoli tobto ob yednani v paru ciklonichni j anticiklonichni vihori Shvidkist ruhu vodi v takih techiyah dosit znachna Cikavo sho 120 rokiv tomu anglijskij vchenij I Tomson teoretichno peredbachiv isnuvannya podibnih vihrovih par Poverhnevi vodi Svitovogo okeanu znahodyatsya v stani postijnoyi cirkulyaciyi sho utvorit sistemu kvazistacionarnih techij sho vidigrayut vazhlivu geologichnu ta geomorfologichnu rol u geografichnij obolonci Glibinna cirkulyaciya Termohalinna cirkulyaciya vod Svitovogo okeanu Chervonim poznacheno poverhnevi techiyi blakitnim glibinni techiyi vodnih mas angl Termohalinna cirkulyaciya vod Svitovogo okeanu Dokladnishe Glibinni ruhi vod vivcheni she nedostatno Dobre zafiksovani ruhi glibinnih vod z Antarktiki i Arktiki v bik ekvatora Shilni donni vodi z shelfiv Antarktidi opuskayutsya po materikovomu shilu i materikovomu pidnizhzhyu do okeanichnih kotlovin A kotlovini z yednani mizh soboyu prohodami otzhe pereoholodzhena shilna voda roztikayetsya po dnu usogo Svitovogo okeanu Z pivnochi podibno do cogo roztikayutsya vodi Grenlandskogo shelfu U Tihomu okeani analogichnu rol vidigrayut holodni vodi Ohotskogo morya Voda visokoyi solonosti z Seredzemnogo morya cherez Gibraltarsku protoku vihodit v Atlantiku i shelfom ta materikovim shilom roztikayetsya na velikij ploshi Donni abisalni techiyi diyut na velikih ploshah mayut veliki pridonni shvidkosti vid 20 do 50 sm s i zdijsnyuyut veliku erozijnu transportnu ta akumulyativnu robotu Sistema donnih abisalnih techij sho vplivaye na geologichnu budovu dna okeanu utvoryuyetsya za rahunok opuskannya i roztikannya po dnu viholodzhenih shelfovih vod Antarktiki ta Arktiki Bilsh lokalne znachennya maye donnij stik duzhe solonih a tomu anomalno shilnih vod sho vtikayut v okean iz Seredzemnogo Chervonogo moriv Perskoyi zatoki Golovnu rol u formuvanni donnih techij vidigrayut antarktichni vodi Na shlyahu donnih potokiv holodnih antarktichnih vod sho viplivayut na pivnich roztashovuyutsya dilyanki planetarnoyi sistemi seredinno okeanichnih hrebtiv odnak voni ne pereshkodzhayut techiyi Dosit dobre vivcheno u pivdennij chastini vona prorivayetsya cherez vuzkij prohid u zoni ta roztikayetsya v obidva boki vid prohodu ale golovnim chinom zdijsnyuye ruh na zahid j utvoryuye sitku Z techij utvorenih stokom anomalno solonih vod vivchena na zahid vid Gibraltarskoyi protoki Yiyi shvidkist za danimi bezposerednih vimiriv na glibini 700 800 m perevishuye 150 sm s Postijni donni techiyi zdijsnyuyut masove transportuvannya osadovogo materialu Podibno hvilyam i hvilovim techiyam u beregovij zoni morya voni stvoryuyut svoyeridni odnospryamovani potoki osadovogo materialu sho ruhayetsya v napryamku techiyi Za analogiyeyu z beregovimi potokami nanosiv ruh donnogo osadovogo materialu mozhe pripinitisya cilkom abo chastkovo tam de shvidkist donnoyi techiyi Znizitsya do kritichnoyi velichini tobto viyavitsya nedostatnoyu dlya peremishennya chastok danoyi masi ta ob yemu osadovogo materialu U comu vidnoshenni dobre vivcheni vplivi techij zahidnoyi chastini Atlantichnogo okeanu Viyavilosya sho najbilshi donni formi relyefu v zoni diyi cih techij Nyufaundlendskij i u dijsnosti yavlyayut soboyu gigantski akumulyativni tila skladeni koso sharuvatimi mulami z pishanimi prosharkami sho rizko vidriznyayutsya po teksturi ta strukturi vid potokiv osadovogo materialu yakij zazvichaj stikaye u priberezhni zoni z kontinentiv Nyufaundlendska banka maye viglyad potuzhnoyi skeli skladenoyu tovsheyu koso rozsharovanih alevritiv z sharami osadiv hemogennogo pohodzhennya prinajmni do glibini 1 5 km vid poverhni dna cya tovsha proslidkovuyetsya dosit chitko Nastilki velicheznoyi potuzhnosti osadova tovsha mozhe buti sformovana abo v rezultati duzhe ryasnogo nadhodzhennya osadovogo materialu abo v rezultati velikoyi trivalosti procesu nagromadzhennya Insha she bilsha akumulyativna forma genezis yakoyi zv yazanij z ciyeyu zh techiyeyu Blejk Bagamska banka gigantskij dugopodibno vignutij u profili val skladenij tovsheyu mulistih i glinistih osadiv z tonkimi prosharkami dribnogo pisku z kosoyu sharuvatistyu Dlya vnutrishnoyi budivli tovshi harakterni takozh utvorennya sho oderzhali nazvu gigantskih znakiv svoyeridnih pishanih hvil iz krokom tobto vidstannyu mizh nimi u 4 5 km Taki ritmichni utvorennya pomitni takozh i v tovshi sho skladaye Nyufaundlendsku banku Dovzhina vala ponad 400 km shirina 100 200 km Najpovnishe opisana akumulyativna forma okreslyuyetsya izogipsoyu 4800 m ale vsya yiyi pivnichna tretina lezhit na znachno menshij glibini 2000 4000 m Vochevid i v inshih okeanah podibni utvorennya pov yazani z transportuvannyam i diyalnistyu donnih techij yaki bezposeredno akumulyuyut okeanichni osadovi porodi Isnuyut dani pro she odnu podibnu formu relyefu osadovij hrebet v pivdennij chastini v zahidnij chastini Indijskogo okeanu yakij pochav formuvatis u krejdovij period blizko 100 miljoniv rokiv tomu pid vplivom potuzhnih donnih techij U Tihomu okeani vidoma najbilsha akumulyativna forma relyefu dna okeanu formuvannya yakogo pov yazuyut z abisalnimi techiyami vulkanichnogo pohodzhennya V mezhah Tihogo okeanu na suchasnomu etapi doslidzhen mozhna fiksuvati viniknennya novih donnih abisalnih techij Techiyi v moryah i okeanah zdijsnyuyut velicheznu robotu z roznosu osadovogo materialu na milkovoddya shelf beregova zona Priplivnimi techiyami stvoryuyutsya linijno oriyentovani veliki ritmichni akumulyativni formi uskladneni poperechnimi takozh ritmichnimi utvorennyami pishanimi hvilyami Pishani gryadi perevazhno suchasni dinamichni utvorennya u tih vipadkah koli voni roztashovani na velikij glibini mozhlivo reliktovi formi Znachennya ta vplivDiyalnist morskih techij maye znachnij vpliv ne tilki na vodi Svitovogo okeanu a j na geografichnu obolonku zagalom Okeanologichnij vpliv Prilad dlya monitoringu okeanichnih techij Analizuyuchi vpliv techij na klimat Zemli mozhna chitko viznachiti okeanichnij konveyernij poyas obminu tepla mizh atmosferoyu ta gidrosferoyu Prikladom vplivu morskih techij na gidrosferu ye vertikalni peremishennya vodi v okeanah i moryah yaki vidbuvayutsya vnaslidok zmini yiyi gustini Shvidkist takih ruhiv nevelika Vertikalna cirkulyaciya vidbuvayetsya takozh poblizu dna okeanu de voda nagrivayetsya teplom sho vidilyayetsya z mantiyi Pidigrita voda legsha za proholodnu i vona pidijmayetsya vgoru de peremishuyetsya z poverhnevoyu vodnoyu masoyu Cej proces mozhe ohopiti shar tovshinoyu do 4 km vid dna Pidjom glibinnih vod vidbuvayetsya i v tih vipadkah koli glibinna techiya zustrichaye na shlyahu pidvodne pidvishennya abo koli beregovij viter zduvaye teplij poverhnevij shar vodi a na jogo misce znizu pidijmayetsya holodnij Zagalom cirkulyaciya vod Svitovogo okeanu viznachaye obmin rechovinoyu teplom ta mehanichnoyu energiyeyu mizh okeanom atmosferoyu poverhnevimi ta glibinnimi tropichnimi ta polyarnimi vodami Morski techiyi perenosyat veliki masi vodi z odnih akvatorij na inshi chasto duzhe viddaleni Vazhlivoyu osoblivistyu u vplivi techij na gidrosferu ta geografichnu obolonku zemli ye te sho voni porushuyut shirotnu zonalnist u procesi rozpodilu temperaturi na zemnij poverhni U vsih okeanah pid vplivom techij vinikayut temperaturni anomaliyi pozitivni anomaliyi pov yazani z perenesennyam vod v napryamku vid ekvatora do holodnishih shirot techiyami yaki mayut napryamok blizkij do napryamku meridianiv todi yak negativni anomaliyi utvoryuyutsya v rezultati perenesennya vodyanih mas u protilezhnomu napryamku za dopomogi holodnih techij napravlenih vid pivnichnih chi pivdennih shirot do ekvatora Negativni temperaturni anomaliyi pidsilyuyutsya za rahunok diyi procesu pidjomu glibinnih vod poblizu zahidnih beregiv kontinentiv kotri regulyuyutsya znosami vod pid vplivom pasativ Upliv techij vidzerkalyuyetsya ne tilki na velichinah i rozpodili serednih richnih pokaznikiv temperaturi ale j na richnih amplitudah Ce osoblivo pomitno na mezhi zitknennya teplih i holodnih techij tam de mezhi mizh nimi zmishuyutsya vprodovzh roku yak napriklad v Atlantichnomu okeani v rajoni zitknennya Golfstrimu i Labradorskoyi techiyi abo v Tihomu okeani v rajoni vzayemodiyi techij Kurosio i Kurilskoyi Ojyasio Shema apvelingu Rozpodil techij na poverhni okeanu obumovlyuyut v odnih zonah zbigannya potokiv a v inshih yih rozbigannya Pershi nazivayutsya zonami konvergenciyi drugi zonami divergenciyi V zonah konvergenciyi stvoryuyetsya nadlishok vodi yakij viklikaye zanurennya vod na glibinu V zonah zhe divergenciyi rozbigannya poverhnevih potokiv stvoryuye spriyatlivi umovi dlya vishidnih ruhiv glibinnih vod Ci zoni pidijmannya glibinnih vod na poverhnyu nazivayutsya zonami apvelingu a sam proces apvelingom Zoni apvelingu vinikayut takozh u rezultati diyi potuzhnih zginnih vitriv yaki sistematichno vidalyayut progriti poverhnevi vodi i stvoryuyut umovi dlya zdijmannya holodnih glibinnih vod Zavdyaki pasatam i pasatnim techiyam zahidni periferijni rajoni okeaniv otrimuyut bilshe vodi nizh shidni Ekvatorialna techiya ne v zmozi virivnyati ci rozbizhnosti V rezultati v pidpoverhnevomu shari glibin vinikaye vidtik nadlishkiv vodi napravlenij iz zahodu na shid Utvoryuyutsya svoyeridni pidpoverhnevi techiyi Voni isnuyut v Indijskomu Tihomu i Atlantichnomu okeanah techiyi Tareyeva i Lomonosova Klimatichnij vpliv Najvidchutnishij i najzagalnishij vpliv techij krim gidrosferi mozhna sposterigati v atmosferi Vazhlivij vpliv na procesi nagrivannya ta oholodzhuvannya atmosfernogo povitrya Dobovij ta richnij hid temperaturi povitrya zalezhno vid cikliv okeanichnih techij riznogo ob yemu ta termalnogo stanu Vpliv na temperaturu v geografichnih zonah zalezhno vid vidpovidnoyi temperaturi v okeanichnih vodnih masah Okeanichni techiyi vplivayut na klimat bo perenosyat blizko polovini tepla z nizkih shirot u visoki a reshta nadhodit vnaslidok obminu povitryanimi masami Zagalom vpliv na temperaturu navkolishnogo seredovisha viznachayetsya ciklami zmin napryamkiv techij Dovgotrivalij vpliv cih procesiv poznachayetsya na formuvanni klimatu pevnih regioniv a zagalom okeanichni techiyi berut uchast u formuvanni klimatu vsiyeyi planeti Yaksho rozglyadati lishe okremi nepostijni techiyi to cej vpliv vidbuvayetsya tilki todi koli vidpovidni vitri vidnosyat povitrya sho zigrivayetsya abo oholodzhuyetsya termalnoyu techiyeyu na materik Okeanichni techiyi stvoryuyut osoblivo rizki rozhodzhennya v temperaturnomu rezhimi poverhni morya i tim samim vplivayut na rozpodil temperaturi povitrya i na atmosfernu cirkulyaciyu Ustalenist okeanichnih techij privodit do togo sho yihnij vpliv na atmosferu maye klimatichne znachennya Karti izolinij temperaturi vkazuyut na potuzhnij vpliv Golfstrimu na klimat shidnoyi chastini pivnochi Atlantichnogo okeanu i Zahidnoyi Yevropi Holodni okeanichni techiyi takozh vidznachayutsya vidpovidnimi zburennyami v konfiguraciyi izoterm yazikami holodu napravlenimi do pivdennih shirot Nad rajonami holodnih okeanichnih techij zbilshuyetsya povtoryuvanist tumaniv yak ce osoblivo yaskravo viyavlyayetsya v Nyufaundlendi de povitrya mozhe perehoditi z teplih vod Golfstrimu na holodni vodi Labradorskoyi techiyi Nad holodnimi vodami v pasatnij zoni znikaye konvekciya i rizko zmenshuyetsya hmarnist Ce ye chinnikom isnuvannya priberezhnih pustel Golfstrim vplivaye na klimat shidnogo uzberezhzhya Pivnichnoyi Ameriki vid Floridi do Nyufaundlendu i zahidnogo uzberezhzhya Yevropi Sistema teplih techij Golfstrimu takozh znachno vplivaye na gidrologichni ta biologichni harakteristiki yak moriv tak i vlasne Pivnichnogo Lodovitogo okeanu Masi teployi vodi obigrivayut povitryani masi nad nimi yaki zahidnimi vitrami perenosyatsya do Yevropi Vidhilennya temperaturi povitrya vid serednih shirotnih velichin u sichni u Norvegiyi syagayut 15 20 C u Murmansku bilshe 11 C Napriklad v tropichnij zoni de perevazhno vidbuvayetsya shidne perenesennya na zahidnih beregah okeaniv sposterigayetsya pidvishena hmarnist opadi vologist a u shidnih de vitri dmut v napryamku vid materikiv vidnosno suhij klimat Techiyi suttyevo vplivayut na rozpodil tisku i cirkulyaciyu atmosferi Nad osyami teplih techij yak napriklad Golfstrim Pivnichnoatlantichni techiyi Kurosio ruhayutsya seriyi cikloniv yaki viznachayut pogodni umovi priberezhnih rajoniv materikiv Tepli Pivnichnoatlantichni techiyi spriyayut posilennyu yak naslidok intensivnogo vplivu cikloniv u Pivnichnij Atlantici a takozh v Pivnichnomu i Baltijskomu moryah Vidpovidno vpliv Kurosio na oblast v pivnichno shidnij chastini Tihogo okeanu Z teplimi techiyami yaki potraplyayut u pivnichni shiroti pov yazana ciklonichna cirkulyaciya atmosferi yaka zumovlyuye vipadinnya potuzhnih zaryadiv atmosfernih opadiv Nad holodnimi techiyami navpaki utvoryuyutsya zoni visokogo tisku sho sprichinyaye ponizhenu kilkist opadiv V miscyah peretinu teplih i holodnih techij chasto sposterigayutsya tumani i sucilna hmarnist Tam de tepli techiyi potraplyayut daleko v mezhi pomirnih ta yih vpliv na klimat poznachayetsya osoblivo yaskravo Vsim dobre vidomij pom yakshuvalnij vpliv Golfstrimu ta Pivnichnoatlantichnih techij na techiyi Kurosio na klimatichni umovi pivnichnoyi chastini Tihogo okeanu Pivnichnoatlantichni techiyi mayut bilsh vagome znachennya nizh Kurosio cherez te sho pronikayut majzhe na 40 pivnichnishe Kurosio Rizki vidminnosti v klimati stvoryuyutsya v tomu vipadku yaksho beregi kontinentiv abo okeaniv omivayutsya holodnimi i teplimi techiyami Napriklad shidne uzberezhzhya Kanadi znahoditsya pid vplivom holodnoyi Labradorskoyi techiyi na vidminu vid cogo zahidne uzberezhzhya Yevropi omivayetsya teplimi vodami Pivnichnoatlantichnih techij Yak rezultat u zoni mizh 55 i 70 pivnichnoyi shiroti trivalist bezmoroznogo periodu na uzberezhzhi Kanadi menshe 60 dniv na Yevropejskomu 150 210 dniv Yaskravim prikladom vplivu techij na klimatichni i pogodni umovi ye Peruanska holodna techiya temperatura vod yakoyi na 8 10 C nizhcha za navkolishni vodi Tihogo okeanu Nad holodnimi vodami ciyeyi techiyi povitryani potoki oholodzhuyuchis utvoryuyut sucilnij pokriv sharuvato kupchastih hmar v rezultatu na uzberezhzhyah Chili ta Peru sposterigayetsya sucilna hmarnist i vidsutnist opadiv Pivdenno shidnij pasat stvoryuye v comu regioni zgin tobto vidhid vid berega poverhnevih vod ta pidjom holodnih glibinnih vod Koli uzberezhzhya Peru znahoditsya tilki pid vplivom ciyeyi holodnoyi techiyi cej period harakterizuyetsya vidsutnistyu tropichnih shtormiv doshiv ta groz a vlitku osoblivo pri pidsilenni zustrichnoyi teployi priberezhnoyi techiyi El Ninjo tut sposterigayutsya tropichni shtormi grozi zlivi yaki rozmivayut grunt fundamenti budinkiv dambi nasipi Pulsaciyi okeanichnih techij zmishennya yih osej do pivdnya abo pivnochi viyavlyaye suttyevij vpliv na klimat priberezhnih rajoniv Odnochasnimi sposterezhennyami za rozpodilom temperaturi v mezhah takih masshtabnih techij yak Golfstrim i Kurosio pomicheni vikrivlennya meandri yaki mayut hvilepodibnij harakter Voni nagaduyut vikrivlennya richok Napriklad zmishennya osi Kurosio do pivdnya i pivnochi dosyagaye 350 mil Polozhennya frontiv Kurosio Ojyasio Golfstrim Labradorskij ta inshih techij piddayetsya pivmisyachnim misyachnim pivrichnim richnim i bagatorichnim kolivannyam U zv yazku z cim sposterigayutsya kolivannya klimatologichnih meteorologichnih faktoriv na uzberezhzhyah materikiv Pogodni umovi v Yaponiyi pov yazuyut z kolivannyam trivalosti frontu Kurosio klimatichni umovi Kurilskoyi gryadi ostriv Hokkajdo ta pivnich ostrova Honsyu znahodyatsya pid vplivom holodnoyi okeanichnoyi techiyi Ojyasio U cilomu techiyi stvoryuyut sistemu krugoobigiv ciklonichnogo ta anticiklonichnogo harakteru sho zakonomirno z pivnochi na pivden zminyuyut odin odnogo V pivnichnij chastini Atlantichnogo okeanu v odnomu z takih krugoobigiv bere takozh uchast stik holodnih vod iz Pivnichnogo Lodovitogo okeanu v pivdennij cirkulyacijnij krugoobig utvoryuyut antarktichni vodi pid vplivom miscevoyi ciklonichnoyi cirkulyaciyi povitryanih mas Mezhi mizh krugoobigami utvoreni tak zvanimi yaki yavlyayut soboyu zoni rozpodilu z rizko virazhenimi gradiyentami gidrologichnih harakteristik Naslidki diyalnosti morskih techij pov yazani z porushennyam geografichnoyi zonalnosti Temperatura vod Golfstrimu ta navkolishnih vod poblizu beregiv Pivnichnoyi Ameriki Tepli morski techiyi vplivayut na zamerzannya moriv zumovlyuyuchi holodni abo tepli masi vodi peremishuvatis sho maye znachennya dlya zamerzannya pripoverhnevogo sharu vodi v moryah abo okeanah Pri comu isnuyut miscya de okeanichni techiyi porushuyut zamerzannya z ciklichnoyu abo sezonnoyu periodichnistyu do takih misc mozhna vidnesti uzberezhzhya Skandinaviyi ostriv Irlandiya abo teritoriyi zahodu ostrovu Islandiya Taki ciklichni yavisha u cih miscyah pov yazani zi stabilnim vplivom teployi techiyi Golfstrim abo techiyi Irmingera Shozhu diyu sprichinyaye i v zoni uzberezhzhya pivdennoyi chastini Alyaski Naslidki viniknennya podibnih yavish proyavlyayutsya v osnovnomu v mezhah biologichnogo svitu cih vod vidsutnist yih zamerzannya dozvolyaye tvarinnomu ta roslinnomu svitam zdijsnyuvati biologichnu diyalnist cilij rik sho zbilshuye kilkist zhivih organizmiv u cih vodah krim togo tut rozpovsyudzheni zhivi organizmi harakterni dlya teplishih tropichnih zon okeanu Bezumovno vidsutnist priberezhnogo lodyanogo pokrivu vplivaye i na klimat materikiv Razom z tim isnuyut taki miscya de morski techiyi vplivayut na zamerzannya pripoverhnevogo sharu vodi ne ciklichno ce pov yazano z tim sho za pohodzhennyam ci tepli techiyi gidrotermalni abo zh yakos pov yazani z tektonichnoyu sejsmichnoyu ta postvulkanichnoyu diyalnistyu v mezhah morskogo dna Taki techiyi mozhna fiksuvati v mezhah Yaponskogo Ohotskogo ta Beringovogo moriv a takozh chastkovo v priberezhnih zonah Zhovtogo morya ta na pivden vid Aleutskih ostroviv Duzhe ridkisnimi podibni yavisha buvayut v mezhah priberezhnih zon Antarktidi Podibni techiyi zgubno diyut na biologichnij cikl zhivih organizmiv nayavnih v danih akvatoriyah Takozh nayavnij yih vpliv na pogodu u priberezhnih materikovih zonah de pid chas takih yavish mozhna fiksuvati anomalni temperaturi Vpliv na biotu Techiyi vplivayut na rozpodil inshih geografichnih harakteristik solonosti vmistu kisnyu biologichnih rechovin optichnih ta akustichnih vlastivostej okeanichnih vod Rozpodil cih harakteristik viyavlyaye znachnij vpliv na rozvitok biologichnih procesiv tvarinnij i roslinnij svit moriv i okeaniv Minlivist morskih techij v chasi i prostori zmishennya yih frontalnih zon vplivayut na biologichnu produktivnist Svitovogo okeanu Znachennya vertikalnih morskih techijOpuskannya poverhnevih vod na glibinu a takozh pidjom glibinnih vod na poverhnyu okeanu pid chas vertikalnih techij maye velichezne znachennya Pri zanurenni poverhnevih vod zabezpechuyetsya aeraciya glibinnih shariv vodnoyi tovshi Ce spriyaye rozvitku zhittya v okeani na bud yakij glibini Razom z tim aeraciya obumovlyuye rozvitok okislyuvalnih procesiv na dni okeanu Pidjom glibinnih vod obumovlyuye pritik biogennih rechovin do poverhni stimulyuyuchi pishnij rozkvit zhittya v zoni apvelingu Pri opuskanni silno viholodzhenih i osoblivo utvoryuyetsya sistema yaki grayut duzhe vazhlivu rol u perenesenni osadiv pobudovi akumulyativnih form relyefu na velikih glibinah a inkoli i v eroziyi dna Ci zh vodi formuyut donni vodni masi v okeani Vertikalne peremishuvannya morskih vod vidbuvayetsya v procesi konvektivnogo obminu mizh sharami vodi sho mayut rizni harakteristiki po shilnosti ta temperaturi Gorizontalne i vertikalne peremishuvannya ce osnovnij mehanizm pererozpodilu v okeani temperaturi i solonosti U rezultati vertikalnih techij sho protikayut v tovshi okeanichnih vod vstanovlyuyetsya bilsh mensh ustalena stratifikaciya vidbuvayetsya vidokremlennya vodnih mas Transportuvalni vlastivostiPoverhnevi glibinni abisalni ta vertikalno spryamovani techiyi odin z nebagatoh sposobiv stvorennya krugoobigu mineralnih rechovin okeanu Vazhlivim ye transportuvannya mineralnih rechovin vid centralnih ta glibinnih chastin okeanu do shelfu do tih regioniv de lyudstvo aktivno yih vidobuvaye Dosit ridko sposterigayetsya viniknennya techij sho sprichinyayut transportuvannya resursiv u zvorotnomu napryamku Pri peremishenni mineralnih resursiv morskimi techiyami vinikaye svoyeridne zbalansuvannya vod Svitovogo okeanu sho poznachayetsya na spilnosti akustichnih ta optichnih vlastivostej vod okremih chastin okeanu ta zbalansuvanni solonosti cih vod Morska voda ye rozchinom skladnoyi sumishi solej u vodi ale nezalezhno vid absolyutnoyi koncentraciyi kilkisni spivvidnoshennya osnovnih solej zavzhdi priblizno odnakovi Koli vmist solej zbilshuyetsya shilnist vodi zrostaye a temperatura zamerzannya j maksimalna shilnist znizhuyutsya Solonist morskoyi vodi viznachayetsya za vmistom hloridiv abo za yiyi elektroprovidnistyu Nayavnist solej zavzhdi trohi znizhuye teployemnist vodi Sho pov yazuyetsya zi zrostannyam vmistu solej ta spriyaye shvidshomu nagrivannyu vodi U procesi perenesennya ta rozpovsyudzhennya mineralnih rechovin vishenazvani yavisha sposterigayutsya majzhe rivnomirno v okremih dilyankah okeanichnih mas Morski techiyi yak alternativne dzherelo energiyiZa pribliznimi ocinkami zagalna energetichna potuzhnist hvil Svitovogo okeanu 900 mlrd kVt Energetichnij potencial pripliviv she vishij 1 2 trln kVt Velikij energetichnij potencial techij pomitnij sposterigachu za dinamikoyu okeanichnih vod v cilomu privedennya v stan ruhu nadzvichajno velikih mas vodi na vidstani u tisyachi kilometriv v dosit shilnomu seredovishi gt 1 g sm Velika kilkist energiyi perehodit u kinetichnu i potraplyaye v atmosferu viklikayuchi aktivnu aeralnu dinamiku perenesennya vologi v povitri a takozh vplivaye na viniknennya musoniv ta riznomanitnih pogodnih yavish Nadlishok ciyeyi energiyi mozhe perebuvati u vilnomu stani v mezhah geografichnoyi obolonki Nevicherpni zapasi kinetichnoyi energiyi morskih techij mozhna peretvoryuvati na mehanichnu i elektrichnu energiyu za dopomogoyu turbin zanurenih u vodu podibno do vitryanih mliniv zanurenih v atmosferu U ryadi krayin i v pershu chergu u Velikij Britaniyi vedutsya intensivni roboti z vikoristannya energiyi morskih techij Britanski ostrovi mayut dosit rozchlenovanu beregovu liniyu de v bagatoh miscyah blizko do berega pidstupayut potuzhni potoki morskih techij Odin z proyektiv vikoristannya morskih techij zasnovanij na principi ruhomogo vodyanogo potoku U gigantskih korobah bez stin i z otvorami po gorizontali pid vplivom techij zmishuyutsya okremi chastini ustanovki Stovp vodi diye yak porshen sho zasmoktuye povitrya i nagnitaye jogo na lopatki turbin Golovna skladnist polyagaye v uzgodzhenni inerciyi robochih kolis turbin z kilkistyu povitrya v korobah tak shob za rahunok inerciyi zberigalasya postijna shvidkist obertannya turbinnih valiv v shirokomu diapazoni umov na poverhni Primitki ros Podobedov N S Obshaya fizicheskaya geografiya i geomorfologiya M Nedra 1974 S 312 Bagrov M V Bokov V O Chervanov I G Zemleznavstvo K Libid 2000 ISBN 966 06 0057 7LiteraturaHilchevskij V K Dubnyak S S Osnovi okeanologiyi 4 grudnya 2017 u Wayback Machine Elektronnij resurs pidruchnik 2 ge vid K VPC Kiyivskij universitet 2008 255 s PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Morska techiya Techiyi Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 angl The Gulf Stream amp Climate Change video pro termohalinnu cirkulyaciyu Golfstrim i klimatichni zmini ros Vizualizaciya morskih techij u realnomu chasi 2 lipnya 2015 u Wayback Machine za danimi proektu