Ви́шнів — село Букачівецької селищної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області, розташоване на Дністровсько-Свірзькому вододілі. Назва села відома із XV ст. Етнографічно с. Вишнів приналежне до реґіону Опілля. За віросповіданням жителі с. Вишнів є греко-католиками.
село Вишнів | |
---|---|
В'їзд до с. Вишнів | |
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Івано-Франківський район |
Громада | Букачівська селищна громада |
Основні дані | |
Населення | 489 |
Площа | 15,012 км² |
Густота населення | 32,57 осіб/км² |
Поштовий індекс | 77063 |
Телефонний код | +380 03435 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°16′04″ пн. ш. 24°24′08″ сх. д. / 49.26778° пн. ш. 24.40222° сх. д.Координати: 49°16′04″ пн. ш. 24°24′08″ сх. д. / 49.26778° пн. ш. 24.40222° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 300 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 77063 Івано- Франківська область, Рогатинський район, с. Вишнів, вул. Відкозарі, 185 |
Карта | |
Вишнів | |
Вишнів | |
Мапа | |
Фізико-географічне положення
Село Вишнів розташоване в межиріччі Дністра та Свіржа (ліва притока Дністра), характеризується нахилами у сторону Дністра (південна частина), і в сторону Свіржа (північна частина). Висоти над рівнем моря коливаються в межах 270—310 м.
Південна частина глибоко розчленована долинами двох потоків, і має вигляд плоских хребтів протяжністю 7-15 км, від дністровсько-свірзького вододілу до долини Дністра. Територія, майже, повністю вкрита лісовою рослинністю.
Північна частина має слабкий нахил до р. Свірж, з численними заболоченими ділянками, які чергуються з агроценозами, пасовищами, сінокосами, гаями тощо.
Природні умови
Основним типом лісової рослинності є формації букових лісів, представлені субформацією грабово-букових лісів (2 граб 3 бук). Згідно з ґеоботанічним районуванням вони приналежні до європейсько-сибірської лісової області; східноєвропейської провінції; західноукраїнської підпровінції; кременецько-хотинського ґеоботанічного округу букових та дубово-букових лісів, бурштинського району грабово-букових лісів.
У флорі налічується 14 видів рослин занесених до Червоної книги України: L. — Плаун однорічний; L. — Калюжниця європейська; Colchicum autumnale L. — Пізньоцвіт осінній (місцева назва: Восінній крокус); F. — Рябчик шаховий (місцева назва: Чорний тюльпан); Lilium martagon L. — Лілія лісова; Allium ursinum L. — Цибуля ведмежа (місцева назва: Дикий чисник); L. — Підсніжник білосніжний (місцева назва: Чисничок); Leucojum vernum L. — Білоцвіт весняний (місцева назва: Цибулька); Cephalanthera longifolia (L.) Fritsh. — Булатка довголиста (місцева назва: Дика конвалія); (L.) Rich. — Любка дволиста (місцева назва: Біла зозулька); Epipactis palustris (L.) Crantz — Коручка болотяна; Neottia nidus-avis (L.) Rich. — Гніздівка; (Druce) Soo — Пальчастокорінник Фукса (місцева назва: зозулька); (Saut) Soo — Пальчастокорінник Траунштейнера (місцева назва: зозулька)
У складі мікобіоти налічується 1 вид грибів занесених до Червоної книги України — (Fr.) Pill. — Ґрифола парасолькова (місцева назва: Баранєчка)
У фауні відомо 11 видів тварин занесених до Червоної книги України: Calopteryx virgo (Linnaeus, 1758) — красуня діва; Anax imperator (Leach, 1815) — дозорець-імператор; Emus hirtus L., 1758 — стафілін волохатий; Papilio machaon L., 1758 — вітрильник махаон; Iphiclides podalirius L., 1758 — вітрильник подалірій; Parnassius mnemosyne L., 1758 — вітрильник мнемозина; Aglia tau L., 1758 — сатурнія мала; Callimorpha quadripunctaria (, 1761) — ведмедиця Гера (вид виключений із 3-го видання ЧКУ (2009 рік); Bombus muscorum (Linnaeus, 1758), 1775 — джміль моховий; Ciconia nigra L., 1758 — лелека чорний (місцева назва — чорний бузьок).
У фауні околиць с. Вишнів налічується 38 видів Жуків-вусачів, приналежних до 4-х підродин, 16-и триб та 33-х родів. Найчисельнішими видами є Allostema tabacicolor — 16,1 %, Dinoptera collaris — 14,1 %, Phymatodes testaceus — 11,5 %, Stenurella melanura — 12,3 %, Brachyleptura maculicornis — 6,7 %, Grammoptera ruficornis — 3,6 %, Leptura maculata — 3,8 %, Rhopalopus macropus — 9,7 %. Ці види є типовими поліфагами на листяних деревах, їх личинки розвиваються в деревині бука, граба, дуба, берези, осики, яблуні, горіха, гіркокаштану, черешні, вишні та ін.
Історія
Легенди про заснування
Згідно з місцевою легендою, с. Вишнів було засноване переселенцями із зруйнованого під час татарського набігу с. Грабів. На місце заснування нового села вказала чудодійна ікона, яка зникла із Грабівського монастиря, й дивовижним чином опинилася серед лісу, підвішеною на вишні (звідки й назва), далеко від Грабова. На місці віднайденої ікони було споруджено церкву, а довкола збудовано село, що й отримало назву Вишнів.
Сучасне місцина «Грабів» знаходиться в урочищі «Бушівецький Ліс» за 4,5 км (географічні координати: 49°15' пн.ш. та 24°22' сх.д.) на південний захід від с. Вишнів. Археологічною експедицією Івано-Франківського краєзнавчого музею було віднайдено фундамент культової споруди, ймовірно монастиря, численні залишки кераміки та сліди поселення. Жителі с. Вишнів здійснюють паломництва «на Грабів», вважаючи цілющою воду із тамтешнього джерела.
Версії заснування
За однією із версій засновником села вважається козак Василь Пасічник (дане прізвище досі розповсюджене у с. Вишнів) з Білої Церкви. За переказами він похований біля сільської церкви. Його правнук Василь був одним із фундаторів церкви, побудованої в 1776 р. (не збереглася до наших днів). За іншою версією, село засновано боярином Вишнею, від імені якого й походить назва.
Період Королівства Польського (до 1795)
Згадується 22 червня 1439 року в книгах галицького суду.
с. Вишнів із XV століття входило до складу Руського Воєводства Королівства Польського. Село позначене на Ґенеральній мапі України виконаній Ґійомом де Бопланом 1648-го року, де наведене під назвою «Wiczenic».
Період Австро-Угорської імперії (1795—1918)
Після першого поділу Польщі у 1772 р. село увійшло до складу монархії Габсбургів (з 1804 р. Австрійської імперії). У Вишневі зведено нову церкву Святого Архистратига Михаїла, яка, із перевами в роки радянської окупації, діяла до 2007 року. У 1848 році місцеві селяни, після подій Весни Народів, отримали свободу від панщини. Наприкінці XIX — початку ХХ століть відбулось становлення національної свідомості місцевої громади, розповсюдження та вкорінення націоналістичних ідей, які стали рушійною силою до участі населення у національно-визвольних змаганнях. Основну роль у національному просвітництві зіграла відкрита у селі 1910 року читальня «Просвіти», діяв хор, драматичний гурток та бібліотека.
Період Першої світової війни (1914—1918)
1914 року с. Вишнів опинилось у вирі Першої світової війни, боєздатних жителів було мобілізовано й відправлено на західний фронт. В той же час, у результаті поразки Австро-Угорських військ, у ході Галицької Битви, наприкінці вересня 1914-го року село окупували війська Російської імперії. На той час у селі існував москвофільський осередок і загальні настрої населення знаходились на стороні Російської імперії. Як наслідок, австрійська влада здійснила низку арештів москвофілів та їх симпатиків, іноді базуючись лише на підозрах. Зокрема, впродовж серпня 1914-го року арештованими були селяни Блюзновський Степан (арештований 09.08.1914), Гучко Михайло, Мельник Іван, Сенин Даниїл (арештований 28.081914), Федак Марфа, Феник Даниїл, Феник Іван. Під арешт потрапила й сім'я місцевого священика Філіповського Павла, за підозрою у співпраці із росіянами, оскільки напередодні війни він побував у Російській імперії. 12 вересня 1914-го року арештовано місцевого мешканця Курільця Григорія, як небезпечного москвофільського агітатора. Ув'язнених було доправлено до Талєрґофського концентраційного табору, де вони відбували покарання.
Після Горлицького прориву (2-5 травня 1915 р) австро-угорські війська розпочали звільнення Галичини. У червні 1915 року було звільнено Вишнів.
Період Західноукраїнської Народної Республіки (1918—1919)
Після листопадового чину у Львові, 9 листопада 1918 року, с. Вишнів увійшло до складу незалежної Західноукраїнської народної республіки. Одночасно спалахнула українсько-польська війна — об'єднані польсько-французькі війська розпочали наступ на ЗУНР. Населення надавало допомогу Українській Галицькій Армії. 22 січня 1919 року в результаті проголошення Акту злуки між ЗУНР і УНР, с. Вишнів увійшло до складу Західної області Української Народної Республіки об'єднаної України. Однак, 25 травня 1919 року після прориву оборонних позицій УГА, село опинилось на лінії фронту Болехів—Ходорів—Бібрка—Бузьк й було окуповане польськими військами, відійшовши до складу Польщі.
Період Польської республіки (1919—1939)
У 1939 році в селі проживало 1740 мешканців (1520 українців-грекокатоликів, 190 українців-римокатоликів, 10 поляків і 20 євреїв)Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 68.</ref>.
Період Другої світової війни (1939—1945)
З 1939 по 1941 рр. після окупації Польщі нацистською Німеччиною та комуністичною Росією р с. Вишнів разом зі Східною Галичиною відійшло до СРСР. Адміністративно воно підпорядковувалось Букачівецькому району, який у 1959 р. був розформований і включений до складу Рогатинського району Станіславської області УРСР.
Період Радянського Союзу (1945—1991)
Період незалежної України (1991 і донині)
Пам'ятки архітектури та археології
Церква Святого Архистратига Михаїла [ 26 грудня 2013 у Wayback Machine.] збудована у 1804 році, занесена до переліку архітектурних пам'яток Рогатинського району Івано-Франківської обл. (ох. № 866). До освячення нової церкви 2007 році, стара церква була діючим храмом. Зараз вона залишається пам'яткою архітектури.
Населення
Населення станом на 09.12.1931 р. становило 1607 осіб, на 01.01.2009 р. — 403, у тому числі 47 мешканців хутора Зруб. Щільність населення становить 32,6 осіб на квадратний кілометр.
Господарство
Побут і традиції
Діалект
Жителі с. Вишнів спілкуються на західному опільському діалекті.
Пластова діяльність
У 2005 році на околиці с. Вишнів, в урочищі «Гузів» проводився паланковий пластовий табір «Пластове літо-2005». В рамках табору було проведено пошукові роботи з дослідження, перебування та загибелі на хуторі Зруб одного з чільних діячів ОУН Петра Полтави. Організовано зустріч з мешканцями хутора, влаштовано імпровізований концерт.
Відомі персоналії
Народилися
- Заморока Андрій Михайлович (1982) — український ентомолог, фахівець у галузі жуків-вусачів, науковий співробітник Галицького національного природного парку. Популяризатор науки («Станіславівський натураліст»), активний учасник Української Вікіпедії.
- Паньків Роман Ілліч (* 1943, с. Вишнів, Україна). Поет, письменник, священик. Закінчив Теологічно-Катехитичний інститут. Автор книжок «Повернусь у рідну домівку», «Заспіви», «Пісня мого серця», «Втрачене літо», «Зірка, до якої йду», «Сльоза від Бога», «Крик лелеки».
- Пасічник Митро Ількович (1902 — ?) — український поет.
- (1891—1967) — український педагог, громадський діяч. Працював учителем математики і фізики Рогатинської ґімназії «Рідна Школа», директором Станіславівської ґімназії, директором СШ № 5 у Станіславі. Мав військове звання лейтенанта (артилерія) Австрійської Армії, пізніше, капітана (артилерія) Української Галицької Армії.
- Шухевич (Величковська) Ірина (*21 листопада 1885 — †1979, Стемфорд, США) — художниця. Закінчила Львівську приватну рисувальну школу Станіслава Батовського та Краківську школу Нєдзєльської (1903). Разом зі своїм двоюрідним братом, відомим українським художником Модестом Сосенком, малює ряд церков у селах Печеніжин, Більче, Заланів, Конюшки. Часто перебуває в м. Долина, де її батько о. Теодор Величковський був парохом. Там же одружується з Павлом Шухевичем. В 1942 р. переїжджає до Кракова, а згодом до Мюнхена, Нью-Йорка. Бере активну участь в діяльності українських мистецьких об'єднань, виставляє свої твори на численних виставках в Польщі, Німеччині, США.
Померли
- Федун-Полтава Петро (* 24 лютого 1919, с. Шнирів, Бродівський район, Львівської області — † 23 грудня 1951, загинув у с. Вишнів, на хуторі Зруб, у бою із військами НКВД) — Полковник УПА, ідеолог національно визвольної боротьби 1940—1950 рр., заступник Голови Генерального Секретаріату та керівник бюро інформації УГВР, начальник політвиховного відділу Головного військового штабу УПА, редактор та автор багатьох підпільних публікацій. Лицар Срібного Хреста Заслуги(1947). Член Головного Проводу ОУН від літа 1948 р., заступник голови ГС УГВР (1950-1951). Нагороджений УГВР Золотим Хрестом бойової заслуги І кляси та медаллю "За боротьбу в особливо важких умовах". У 2005 році у місці його загибелі та ще двох повстанців УПА було встановлено пам'ятний знак.
- Кравчук Роман Миколайович (* 6 жовтня 1910, м. Кам,янка-Бузька — + 23 грудня 1951, загинув поблизу с.Вишків у бою з військами НКВД). З січня 1944 - крайовий провідник ОУН ЗУЗ. З літа 1950 року заступник Голови Проводу ОУН. 1950 року Полковник УПА, громадський і політичний діяч.
Література
- http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=23.01.2010&rf7571=13975[недоступне посилання з червня 2019] Офіційний сайт Верховної Ради України
- Заморока А. М. Редкие и исчезающие виды биоты Красной книги Украины в окрестностях села Вышнив (Ивано-Франковская область) // мат. науч. конф. — Курск, — 2005г. — с. 79-81;
- Заморока А. М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132.
- Заморока А. М. Структура угруповань жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) у лісових екосистемах Українських Карпат та Передкарпаття // мат. конф. Сучасні проблеми біології, екології та хімії. — Запоріжжя, 2007. — с. 139—142
- http://rogatyn.info/?m0prm=40 [ 16 січня 2011 у Wayback Machine.] Рогатинщина в іменах, назвах, подіях
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 22 січня 2016.
- http://opillya.if.ua/?m0prm=3&showItem=21 [ 10 серпня 2013 у Wayback Machine.] Рогатинці, в'язні Талєрґофського концентраційного табору
- Любович У. Малювати буду завсіди // Рогатинська Земля. Збірник історично-мемуарних, етнографічних і побутових матеріялів. — Нью-Йорк — Париж — Сидней — Торонто, 1989. — Т. 1. — С. 396.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vi shniv selo Bukachiveckoyi selishnoyi gromadi Ivano Frankivskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti roztashovane na Dnistrovsko Svirzkomu vododili Nazva sela vidoma iz XV st Etnografichno s Vishniv prinalezhne do regionu Opillya Za virospovidannyam zhiteli s Vishniv ye greko katolikami selo Vishniv V yizd do s VishnivV yizd do s Vishniv Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Ivano Frankivskij rajon Gromada Bukachivska selishna gromada Osnovni dani Naselennya 489 Plosha 15 012 km Gustota naselennya 32 57 osib km Poshtovij indeks 77063 Telefonnij kod 380 03435 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 16 04 pn sh 24 24 08 sh d 49 26778 pn sh 24 40222 sh d 49 26778 24 40222 Koordinati 49 16 04 pn sh 24 24 08 sh d 49 26778 pn sh 24 40222 sh d 49 26778 24 40222 Serednya visota nad rivnem morya 300 m Misceva vlada Adresa radi 77063 Ivano Frankivska oblast Rogatinskij rajon s Vishniv vul Vidkozari 185 Karta Vishniv Vishniv Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Vishniv Fiziko geografichne polozhennyaPivdenna chastina s Vishniv Viglyad z urochisha Lisnichivka Selo Vishniv roztashovane v mezhirichchi Dnistra ta Svirzha liva pritoka Dnistra harakterizuyetsya nahilami u storonu Dnistra pivdenna chastina i v storonu Svirzha pivnichna chastina Visoti nad rivnem morya kolivayutsya v mezhah 270 310 m Pivdenna chastina gliboko rozchlenovana dolinami dvoh potokiv i maye viglyad ploskih hrebtiv protyazhnistyu 7 15 km vid dnistrovsko svirzkogo vododilu do dolini Dnistra Teritoriya majzhe povnistyu vkrita lisovoyu roslinnistyu Pivnichna chastina maye slabkij nahil do r Svirzh z chislennimi zabolochenimi dilyankami yaki cherguyutsya z agrocenozami pasovishami sinokosami gayami tosho Prirodni umoviRoslinnist Osnovnim tipom lisovoyi roslinnosti ye formaciyi bukovih lisiv predstavleni subformaciyeyu grabovo bukovih lisiv 2 grab 3 buk Zgidno z geobotanichnim rajonuvannyam voni prinalezhni do yevropejsko sibirskoyi lisovoyi oblasti shidnoyevropejskoyi provinciyi zahidnoukrayinskoyi pidprovinciyi kremenecko hotinskogo geobotanichnogo okrugu bukovih ta dubovo bukovih lisiv burshtinskogo rajonu grabovo bukovih lisiv Flora U flori nalichuyetsya 14 vidiv roslin zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini L Plaun odnorichnij L Kalyuzhnicya yevropejska Colchicum autumnale L Piznocvit osinnij misceva nazva Vosinnij krokus F Ryabchik shahovij misceva nazva Chornij tyulpan Lilium martagon L Liliya lisova Allium ursinum L Cibulya vedmezha misceva nazva Dikij chisnik L Pidsnizhnik bilosnizhnij misceva nazva Chisnichok Leucojum vernum L Bilocvit vesnyanij misceva nazva Cibulka Cephalanthera longifolia L Fritsh Bulatka dovgolista misceva nazva Dika konvaliya L Rich Lyubka dvolista misceva nazva Bila zozulka Epipactis palustris L Crantz Koruchka bolotyana Neottia nidus avis L Rich Gnizdivka Druce Soo Palchastokorinnik Fuksa misceva nazva zozulka Saut Soo Palchastokorinnik Traunshtejnera misceva nazva zozulka Mikobiota U skladi mikobioti nalichuyetsya 1 vid gribiv zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini Fr Pill Grifola parasolkova misceva nazva Baranyechka Fauna U fauni vidomo 11 vidiv tvarin zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini Calopteryx virgo Linnaeus 1758 krasunya diva Anax imperator Leach 1815 dozorec imperator Emus hirtus L 1758 stafilin volohatij Papilio machaon L 1758 vitrilnik mahaon Iphiclides podalirius L 1758 vitrilnik podalirij Parnassius mnemosyne L 1758 vitrilnik mnemozina Aglia tau L 1758 saturniya mala Callimorpha quadripunctaria 1761 vedmedicya Gera vid viklyuchenij iz 3 go vidannya ChKU 2009 rik Bombus muscorum Linnaeus 1758 1775 dzhmil mohovij Ciconia nigra L 1758 leleka chornij misceva nazva chornij buzok U fauni okolic s Vishniv nalichuyetsya 38 vidiv Zhukiv vusachiv prinalezhnih do 4 h pidrodin 16 i trib ta 33 h rodiv Najchiselnishimi vidami ye Allostema tabacicolor 16 1 Dinoptera collaris 14 1 Phymatodes testaceus 11 5 Stenurella melanura 12 3 Brachyleptura maculicornis 6 7 Grammoptera ruficornis 3 6 Leptura maculata 3 8 Rhopalopus macropus 9 7 Ci vidi ye tipovimi polifagami na listyanih derevah yih lichinki rozvivayutsya v derevini buka graba duba berezi osiki yabluni goriha girkokashtanu chereshni vishni ta in IstoriyaLegendi pro zasnuvannya Zgidno z miscevoyu legendoyu s Vishniv bulo zasnovane pereselencyami iz zrujnovanogo pid chas tatarskogo nabigu s Grabiv Na misce zasnuvannya novogo sela vkazala chudodijna ikona yaka znikla iz Grabivskogo monastirya j divovizhnim chinom opinilasya sered lisu pidvishenoyu na vishni zvidki j nazva daleko vid Grabova Na misci vidnajdenoyi ikoni bulo sporudzheno cerkvu a dovkola zbudovano selo sho j otrimalo nazvu Vishniv Suchasne miscina Grabiv znahoditsya v urochishi Bushiveckij Lis za 4 5 km geografichni koordinati 49 15 pn sh ta 24 22 sh d na pivdennij zahid vid s Vishniv Arheologichnoyu ekspediciyeyu Ivano Frankivskogo krayeznavchogo muzeyu bulo vidnajdeno fundament kultovoyi sporudi jmovirno monastirya chislenni zalishki keramiki ta slidi poselennya Zhiteli s Vishniv zdijsnyuyut palomnictva na Grabiv vvazhayuchi cilyushoyu vodu iz tamteshnogo dzherela Versiyi zasnuvannya Za odniyeyu iz versij zasnovnikom sela vvazhayetsya kozak Vasil Pasichnik dane prizvishe dosi rozpovsyudzhene u s Vishniv z Biloyi Cerkvi Za perekazami vin pohovanij bilya silskoyi cerkvi Jogo pravnuk Vasil buv odnim iz fundatoriv cerkvi pobudovanoyi v 1776 r ne zbereglasya do nashih dniv Za inshoyu versiyeyu selo zasnovano boyarinom Vishneyu vid imeni yakogo j pohodit nazva Period Korolivstva Polskogo do 1795 Generalna mapa Ukrayini vikonana Gijomom de Boplanom 1648 Zgaduyetsya 22 chervnya 1439 roku v knigah galickogo sudu s Vishniv iz XV stolittya vhodilo do skladu Ruskogo Voyevodstva Korolivstva Polskogo Selo poznachene na Generalnij mapi Ukrayini vikonanij Gijomom de Boplanom 1648 go roku de navedene pid nazvoyu Wiczenic Period Avstro Ugorskoyi imperiyi 1795 1918 Pislya pershogo podilu Polshi u 1772 r selo uvijshlo do skladu monarhiyi Gabsburgiv z 1804 r Avstrijskoyi imperiyi U Vishnevi zvedeno novu cerkvu Svyatogo Arhistratiga Mihayila yaka iz perevami v roki radyanskoyi okupaciyi diyala do 2007 roku U 1848 roci miscevi selyani pislya podij Vesni Narodiv otrimali svobodu vid panshini Naprikinci XIX pochatku HH stolit vidbulos stanovlennya nacionalnoyi svidomosti miscevoyi gromadi rozpovsyudzhennya ta vkorinennya nacionalistichnih idej yaki stali rushijnoyu siloyu do uchasti naselennya u nacionalno vizvolnih zmagannyah Osnovnu rol u nacionalnomu prosvitnictvi zigrala vidkrita u seli 1910 roku chitalnya Prosviti diyav hor dramatichnij gurtok ta biblioteka Period Pershoyi svitovoyi vijni 1914 1918 1914 roku s Vishniv opinilos u viri Pershoyi svitovoyi vijni boyezdatnih zhiteliv bulo mobilizovano j vidpravleno na zahidnij front V toj zhe chas u rezultati porazki Avstro Ugorskih vijsk u hodi Galickoyi Bitvi naprikinci veresnya 1914 go roku selo okupuvali vijska Rosijskoyi imperiyi Na toj chas u seli isnuvav moskvofilskij oseredok i zagalni nastroyi naselennya znahodilis na storoni Rosijskoyi imperiyi Yak naslidok avstrijska vlada zdijsnila nizku areshtiv moskvofiliv ta yih simpatikiv inodi bazuyuchis lishe na pidozrah Zokrema vprodovzh serpnya 1914 go roku areshtovanimi buli selyani Blyuznovskij Stepan areshtovanij 09 08 1914 Guchko Mihajlo Melnik Ivan Senin Daniyil areshtovanij 28 081914 Fedak Marfa Fenik Daniyil Fenik Ivan Pid aresht potrapila j sim ya miscevogo svyashenika Filipovskogo Pavla za pidozroyu u spivpraci iz rosiyanami oskilki naperedodni vijni vin pobuvav u Rosijskij imperiyi 12 veresnya 1914 go roku areshtovano miscevogo meshkancya Kurilcya Grigoriya yak nebezpechnogo moskvofilskogo agitatora Uv yaznenih bulo dopravleno do Talyergofskogo koncentracijnogo taboru de voni vidbuvali pokarannya Pislya Gorlickogo prorivu 2 5 travnya 1915 r avstro ugorski vijska rozpochali zvilnennya Galichini U chervni 1915 roku bulo zvilneno Vishniv Period Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1918 1919 Pislya listopadovogo chinu u Lvovi 9 listopada 1918 roku s Vishniv uvijshlo do skladu nezalezhnoyi Zahidnoukrayinskoyi narodnoyi respubliki Odnochasno spalahnula ukrayinsko polska vijna ob yednani polsko francuzki vijska rozpochali nastup na ZUNR Naselennya nadavalo dopomogu Ukrayinskij Galickij Armiyi 22 sichnya 1919 roku v rezultati progoloshennya Aktu zluki mizh ZUNR i UNR s Vishniv uvijshlo do skladu Zahidnoyi oblasti Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki ob yednanoyi Ukrayini Odnak 25 travnya 1919 roku pislya prorivu oboronnih pozicij UGA selo opinilos na liniyi frontu Bolehiv Hodoriv Bibrka Buzk j bulo okupovane polskimi vijskami vidijshovshi do skladu Polshi Period Polskoyi respubliki 1919 1939 U 1939 roci v seli prozhivalo 1740 meshkanciv 1520 ukrayinciv grekokatolikiv 190 ukrayinciv rimokatolikiv 10 polyakiv i 20 yevreyiv Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 68 lt ref gt Period Drugoyi svitovoyi vijni 1939 1945 Z 1939 po 1941 rr pislya okupaciyi Polshi nacistskoyu Nimechchinoyu ta komunistichnoyu Rosiyeyu r s Vishniv razom zi Shidnoyu Galichinoyu vidijshlo do SRSR Administrativno vono pidporyadkovuvalos Bukachiveckomu rajonu yakij u 1959 r buv rozformovanij i vklyuchenij do skladu Rogatinskogo rajonu Stanislavskoyi oblasti URSR Period Radyanskogo Soyuzu 1945 1991 Period nezalezhnoyi Ukrayini 1991 i donini Pam yatki arhitekturi ta arheologiyiCerkva Svyatogo Arhistratiga Mihayila 26 grudnya 2013 u Wayback Machine zbudovana u 1804 roci zanesena do pereliku arhitekturnih pam yatok Rogatinskogo rajonu Ivano Frankivskoyi obl oh 866 Do osvyachennya novoyi cerkvi 2007 roci stara cerkva bula diyuchim hramom Zaraz vona zalishayetsya pam yatkoyu arhitekturi NaselennyaNaselennya stanom na 09 12 1931 r stanovilo 1607 osib na 01 01 2009 r 403 u tomu chisli 47 meshkanciv hutora Zrub Shilnist naselennya stanovit 32 6 osib na kvadratnij kilometr GospodarstvoPobut i tradiciyiDialektZhiteli s Vishniv spilkuyutsya na zahidnomu opilskomu dialekti Plastova diyalnistU 2005 roci na okolici s Vishniv v urochishi Guziv provodivsya palankovij plastovij tabir Plastove lito 2005 V ramkah taboru bulo provedeno poshukovi roboti z doslidzhennya perebuvannya ta zagibeli na hutori Zrub odnogo z chilnih diyachiv OUN Petra Poltavi Organizovano zustrich z meshkancyami hutora vlashtovano improvizovanij koncert Vidomi personaliyiNarodilisya Zamoroka Andrij Mihajlovich 1982 ukrayinskij entomolog fahivec u galuzi zhukiv vusachiv naukovij spivrobitnik Galickogo nacionalnogo prirodnogo parku Populyarizator nauki Stanislavivskij naturalist aktivnij uchasnik Ukrayinskoyi Vikipediyi Pankiv Roman Illich 1943 s Vishniv Ukrayina Poet pismennik svyashenik Zakinchiv Teologichno Katehitichnij institut Avtor knizhok Povernus u ridnu domivku Zaspivi Pisnya mogo sercya Vtrachene lito Zirka do yakoyi jdu Sloza vid Boga Krik leleki Pasichnik Mitro Ilkovich 1902 ukrayinskij poet 1891 1967 ukrayinskij pedagog gromadskij diyach Pracyuvav uchitelem matematiki i fiziki Rogatinskoyi gimnaziyi Ridna Shkola direktorom Stanislavivskoyi gimnaziyi direktorom SSh 5 u Stanislavi Mav vijskove zvannya lejtenanta artileriya Avstrijskoyi Armiyi piznishe kapitana artileriya Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi Shuhevich Velichkovska Irina 21 listopada 1885 1979 Stemford SShA hudozhnicya Zakinchila Lvivsku privatnu risuvalnu shkolu Stanislava Batovskogo ta Krakivsku shkolu Nyedzyelskoyi 1903 Razom zi svoyim dvoyuridnim bratom vidomim ukrayinskim hudozhnikom Modestom Sosenkom malyuye ryad cerkov u selah Pechenizhin Bilche Zalaniv Konyushki Chasto perebuvaye v m Dolina de yiyi batko o Teodor Velichkovskij buv parohom Tam zhe odruzhuyetsya z Pavlom Shuhevichem V 1942 r pereyizhdzhaye do Krakova a zgodom do Myunhena Nyu Jorka Bere aktivnu uchast v diyalnosti ukrayinskih misteckih ob yednan vistavlyaye svoyi tvori na chislennih vistavkah v Polshi Nimechchini SShA Pomerli Fedun Poltava Petro 24 lyutogo 1919 s Shniriv Brodivskij rajon Lvivskoyi oblasti 23 grudnya 1951 zaginuv u s Vishniv na hutori Zrub u boyu iz vijskami NKVD Polkovnik UPA ideolog nacionalno vizvolnoyi borotbi 1940 1950 rr zastupnik Golovi Generalnogo Sekretariatu ta kerivnik byuro informaciyi UGVR nachalnik politvihovnogo viddilu Golovnogo vijskovogo shtabu UPA redaktor ta avtor bagatoh pidpilnih publikacij Licar Sribnogo Hresta Zaslugi 1947 Chlen Golovnogo Provodu OUN vid lita 1948 r zastupnik golovi GS UGVR 1950 1951 Nagorodzhenij UGVR Zolotim Hrestom bojovoyi zaslugi I klyasi ta medallyu Za borotbu v osoblivo vazhkih umovah U 2005 roci u misci jogo zagibeli ta she dvoh povstanciv UPA bulo vstanovleno pam yatnij znak Kravchuk Roman Mikolajovich 6 zhovtnya 1910 m Kam yanka Buzka 23 grudnya 1951 zaginuv poblizu s Vishkiv u boyu z vijskami NKVD Z sichnya 1944 krajovij providnik OUN ZUZ Z lita 1950 roku zastupnik Golovi Provodu OUN 1950 roku Polkovnik UPA gromadskij i politichnij diyach Literaturahttp gska2 rada gov ua pls z7502 A005 rdat1 23 01 2010 amp rf7571 13975 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Oficijnij sajt Verhovnoyi Radi Ukrayini Zamoroka A M Redkie i ischezayushie vidy bioty Krasnoj knigi Ukrainy v okrestnostyah sela Vyshniv Ivano Frankovskaya oblast mat nauch konf Kursk 2005g s 79 81 Zamoroka A M Zhuki vusachi Ivano Frankivskoyi oblasti mat konf Problemi vivchennya ta ohoroni bioriznomanittya Karpat i prileglih teritorij Ivano Frankivsk 2007 s 131 132 Zamoroka A M Struktura ugrupovan zhukiv vusachiv Coleoptera Cerambycidae u lisovih ekosistemah Ukrayinskih Karpat ta Peredkarpattya mat konf Suchasni problemi biologiyi ekologiyi ta himiyi Zaporizhzhya 2007 s 139 142 http rogatyn info m0prm 40 16 sichnya 2011 u Wayback Machine Rogatinshina v imenah nazvah podiyah Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 22 sichnya 2016 http opillya if ua m0prm 3 amp showItem 21 10 serpnya 2013 u Wayback Machine Rogatinci v yazni Talyergofskogo koncentracijnogo taboru Lyubovich U Malyuvati budu zavsidi Rogatinska Zemlya Zbirnik istorichno memuarnih etnografichnih i pobutovih materiyaliv Nyu Jork Parizh Sidnej Toronto 1989 T 1 S 396