Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
А́ртур Велслі, 1-й герцог Ве́ллінгтон (англ. Arthur Wellesley, 1st Duke of Wellington; 1 травня 1769, Данканкесл (Дублін) — 14 вересня 1852) — британський полководець і державний діяч, британський фельдмаршал (3 липня 1813), учасник Наполеонівських війн, переможець битви під Ватерлоо (1815). 25-й (з 22 січня 1828 до 22 листопада 1830) і 28-й (з 17 листопада до 10 грудня 1834) Прем'єр-міністр Великої Британії.
| Артур Веллслі Arthur Wellesley | |||
 | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 22 січня 1828 року — 22 листопада 1830 року | |||
| Монарх: | Георг IV | ||
| Попередник: | Фредерік Робінсон | ||
| Наступник: | Чарльз Грей | ||
| |||
| 14 листопада 1834 року — 10 грудня 1834 року | |||
| Монарх: | Вільгельм IV | ||
| Попередник: | Вільям Лем | ||
| Наступник: | Роберт Піль | ||
| Ім'я при народженні: | англ. Arthur Colley Wellesley | ||
| Народження: | 1 травня 1769[1][2][…] Дублін, Ірландське королівство[4] | ||
| Смерть: | 14 вересня 1852[1][2][…](83 роки) d, d, Дувр[d], Кент[d], Кент, Англія, Сполучене Королівство | ||
| Причина смерті: | інсульт | ||
| Поховання: | собор Святого Павла | ||
| Країна: | Ірландія, Сполучене Королівство і Португальське королівство | ||
| Освіта: | Ітонський коледж[5], d і d | ||
| Партія: | Торі | ||
| Рід: | d | ||
| Батько: | Лорд Гаррет-Коллей, граф Морнінгтон | ||
| Мати: | d[6] | ||
| Шлюб: | d[6] | ||
| Діти: | d[7] і d[6] | ||
| Військова служба | |||
| Роки служби: | 1787—1852 | ||
| Приналежність: |  Британська армія | ||
| Звання: | Фельдмаршал | ||
| Автограф: |  | ||
| Нагороди: | |||
| | |||
Початок служби
3-й син лорда , графа Морнінгтона. Народився у Дунканкестлі (Ірландія); здобував освіту в Ітоні, а потім в Анжерському військовому училищі, у Франції.
У 1787 році він вступив на військову службу, у 1794 році брав участь у Нідерландському поході, а у 1797 році вирушив зі своїм полком (33-й піший полк) до Індії, де відзначився у війні з Тіпу (раджою Майсуру), особливо під час штурму Шрірангапатнама (1799). Після взяття цього міста Веллінгтона було призначено його губернатором, а за рік після того він успішно діяв проти маратхів і змусив їх укласти вигідний для Королівства Великої Британії мир.
Португальська кампанія
У 1806 році, після повернення до Європи, Веллінгтона було обрано містом Рай (Східний Сассекс) депутатом до нижньої палати Парламенту. У 1807 році обирався від міст Трелі, Мітчелл, і, зрештою, (на острові Вайт), депутатом від якого він був у 1807—1809; у 1807 році Веллінгтон брав участь у поході проти Копенгагена, а у липні 1808 року був відряджений до Португалії, прийняв там командування над британськими військами, та, після кількох вдалих справ з французькими загонами, цілковито розбив генерала Жюно . Потім він повернувся до Великої Британії, але у квітні 1809 року знову прибув до Португалії, де, здійснивши сміливий перехід із союзними військами через річку Дуеро (11 травня), узяв місто Опорто і змусив маршала до відступу.
Іспанська кампанія
1810 рік ознаменувався справою під Буссако, обороною Торреш-Ведраської укріпленої позиції, облогою Альмейди і взяттям Сьюдад-Родріго, причому дії Веллінгтона завжди були успішними. Іспанські кортеси зробили його маркізом Торрес-Ведрасським, іспанським грандом і герцогом Сьюдад-Родрігським, а принц-регент надав йому звання герцога Веллінгтона.
У 1812 році Веллінгтон узяв Бадахос, розбив маршала Мармона під Саламанкою і вступив до Мадрида. Після невдалого приступу до Бургоса Веллінгтон відступив до Португалії; але коли у 1813 році частина французьких військ виступила з Іспанії, то він знову зайняв Мадрид і 21 червня здобув блискучу перемогу під Віторією. За цю битву, що звільнила Іспанію від французів, Веллінгтону було надано звання фельдмаршала.
У жовтні 1813 року Веллінгтон вступив до Франції, здобув кілька перемог над маршалом Сультом і зайняв Тулузу, де дізнався про укладення миру в Парижі.
За подвиги Веллінгтона було щедро нагороджено британським урядом: принц-регент надав йому титул герцога, а парламент призначив 300 тисяч фунтів стерлінгів на купівлю маєтку.
Ватерлоо
Після повернення Наполеона з острова Ельби, Веллінгтон прийняв начальство над союзною британсько-голландською армією та разом із Блюхером здобув важку перемогу під Ватерлоо (коли підійшли війська Гебхарда фон Блюхера, Веллінгтон, за деякими оцінками, програвав битву), після якої вторгся до Франції та зайняв Париж.
Після укладення 2-го Паризького миру його було призначено головним начальником союзних військ у Франції, де Веллінгтон і залишався до завершення окупації.
Державна діяльність. Прем'єр
У 1818 і 1822 роках він брав участь у конгресах Аахенському й Веронському; у 1826 році його відрядили до Росії для привітання імператора Миколи зі сходженням на престол; у 1828 році став прем'єр-міністром. Його уряд мав рішуче торійський характер, але, поступаючись обставинам, узяв на себе у 1829 році ініціативу емансипації католиків. Закон про пиво 1830 року скасував всі податки на нього й дозволив громадянам відкривати пивні (паби — від англ. public house, громадський дім) без особливого дозволу, не купуючи ліцензії.
Французька Липнева революція і вступ на британський престол Вільгельма IV потягнули за собою у листопаді 1830 року падіння уряду Веллінгтона. Зі своєю звичайною наполегливістю він опирався парламентській реформі й цим спричинив у народі таке обурення, що його публічно образили.
Після відставки уряду у листопаді 1834 року, Веллінгтон прийняв у кабінеті Роберта Піля управління міністерством закордонних справ; але вже під час відкриття сесії 1835 року подав у відставку. Коли Піль у вересні 1841 року знову сформував уряд, Веллінгтон ще раз вступив до кабінету, але не мав у ньому жодного певного портфеля. На жаль для заповзятих торі, він, під впливом Піля, висловився за скасування хлібних законів.
Останні роки життя
Після падіння уряду Піля (1846) Веллінгтон утримав за собою місце головнокомандувача військами, разом із посадами губернатора Тауера, лорда-хранителя п'яти гаваней і канцлера Оксфордського університету.
Тримаючись осторонь від партій, він діяв як посередник, й сама королева Вікторія зверталась до його порад у складних питаннях. Веллінгтон не був геніальною людиною, але мав сильний розум, живе усвідомлення обов'язку та, особливо, непохитну твердість. Його колишня непопулярність була забута, й він мав любов і повагу народу, коли його застала смерть 14 вересня 1852 року. Тіло його поховали із королівськими почестями у соборі святого Павла.
На честь Веллінгтона названо столицю Нової Зеландії — місто Веллінгтон, гора Веллінгтон в Тасманії, а також низку навчальних закладів, в тому числі заснований королевою Вікторією у пам'ять про фельдмаршала у 1853 (відкрито у 1859) Веллінгтон-коледж (місто Крауторн, графство Беркшир). Музей Веллінгтона розміщено у лондонському Епслі-хаусі.
Герцога Веллінгтона зобразили на британській банкноті номіналом у 5 фунтів.
Військові звання
- головний маршал Португалії (6 липня 1809)
- генерал-капітан (Іспанія, серпень 1809)
- фельдмаршал (Велика Британія, 1813)
- генерал-фельдмаршал (Росія, 1815)
- фельдмаршал (королівство Ганновер, 21 червня 1813)
- фельдмаршал Голландії (травень 1815)
- (Пруссія, 18 листопада 1818)
- фельдмаршал (Австрійська імперія)
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118806645 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Веллингтон Артур Уэлсли // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- http://www.historyofparliamentonline.org/volume/1790-1820/member/wellesley-sir-arthur-1769-1852
- Kindred Britain
- Lundy D. R. The Peerage
- . Архів оригіналу за 29 квітня 2012. Процитовано 10 січня 2012.
- Зображення королеви Єлізавети та герцога Веллінгтона на банкноті 5 фунтів стерлінгів [1] [ 6 грудня 2016 у Wayback Machine.]
Джерела
- Gurwood, «Despatches of fieldmarschal the duke of W.» (Лондон, 1836–1838);
- «Speeches in parliament» (Лондон, 1854);
- Bauer, «Leben und Feldzüge des Herzogs von W.» (Кведлінбург, 1840);
- Pauli, «Arthur Herzog von W.» (в «Der Neue Plutarch», т. 6, Лейпциг, 1879);
- Brialmont, «Histoire du duc de Wellington» (1856–1857).
- Веллінгтон [ 3 березня 2012 у Wayback Machine.]
- Королі, канцлери і прем'єр-міністри Великої Британії [Архівовано 19 вересня 2012 у WebCite]
- Чандлер Девід. «Ватерлоо. Остання кампанія Наполеона», СПб., Знак, 2004. [2] [ 23 березня 2012 у Wayback Machine.]. [3] [ 7 лютого 2011 у Wayback Machine.]
Література
- Р. Л. Кривонос. Веллінгтон // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
- Victories of the Duke of Wellington from Drawings by Richard Westall, 1819 [ 24 вересня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vellington A rtur Velsli 1 j gercog Ve llington angl Arthur Wellesley 1st Duke of Wellington 1 travnya 1769 Dankankesl Dublin 14 veresnya 1852 britanskij polkovodec i derzhavnij diyach britanskij feldmarshal 3 lipnya 1813 uchasnik Napoleonivskih vijn peremozhec bitvi pid Vaterloo 1815 25 j z 22 sichnya 1828 do 22 listopada 1830 i 28 j z 17 listopada do 10 grudnya 1834 Prem yer ministr Velikoyi Britaniyi Artur Vellsli Arthur WellesleyArtur VellsliPrapor 25 j Prem yer ministr Velikoyi Britaniyi22 sichnya 1828 roku 22 listopada 1830 rokuMonarh Georg IVPoperednik Frederik RobinsonNastupnik Charlz GrejPrapor 28 j Prem yer ministr Velikoyi Britaniyi14 listopada 1834 roku 10 grudnya 1834 rokuMonarh Vilgelm IVPoperednik Vilyam LemNastupnik Robert Pil Im ya pri narodzhenni angl Arthur Colley WellesleyNarodzhennya 1 travnya 1769 1769 05 01 1 2 Dublin Irlandske korolivstvo 4 Smert 14 veresnya 1852 1852 09 14 1 2 83 roki d d Duvr d Kent d Kent Angliya Spoluchene KorolivstvoPrichina smerti insultPohovannya sobor Svyatogo PavlaKrayina Irlandiya Spoluchene Korolivstvo i Portugalske korolivstvoOsvita Itonskij koledzh 5 d i dPartiya ToriRid dBatko Lord Garret Kollej graf MorningtonMati d 6 Shlyub d 6 Diti d 7 i d 6 Vijskova sluzhbaRoki sluzhbi 1787 1852Prinalezhnist Britanska armiyaZvannya FeldmarshalAvtograf Nagorodi chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva Mediafajli b u VikishovishiPochatok sluzhbi3 j sin lorda grafa Morningtona Narodivsya u Dunkankestli Irlandiya zdobuvav osvitu v Itoni a potim v Anzherskomu vijskovomu uchilishi u Franciyi U 1787 roci vin vstupiv na vijskovu sluzhbu u 1794 roci brav uchast u Niderlandskomu pohodi a u 1797 roci virushiv zi svoyim polkom 33 j pishij polk do Indiyi de vidznachivsya u vijni z Tipu radzhoyu Majsuru osoblivo pid chas shturmu Shrirangapatnama 1799 Pislya vzyattya cogo mista Vellingtona bulo priznacheno jogo gubernatorom a za rik pislya togo vin uspishno diyav proti marathiv i zmusiv yih uklasti vigidnij dlya Korolivstva Velikoyi Britaniyi mir Portugalska kampaniyaU 1806 roci pislya povernennya do Yevropi Vellingtona bulo obrano mistom Raj Shidnij Sasseks deputatom do nizhnoyi palati Parlamentu U 1807 roci obiravsya vid mist Treli Mitchell i zreshtoyu na ostrovi Vajt deputatom vid yakogo vin buv u 1807 1809 u 1807 roci Vellington brav uchast u pohodi proti Kopengagena a u lipni 1808 roku buv vidryadzhenij do Portugaliyi prijnyav tam komanduvannya nad britanskimi vijskami ta pislya kilkoh vdalih sprav z francuzkimi zagonami cilkovito rozbiv generala Zhyuno Potim vin povernuvsya do Velikoyi Britaniyi ale u kvitni 1809 roku znovu pribuv do Portugaliyi de zdijsnivshi smilivij perehid iz soyuznimi vijskami cherez richku Duero 11 travnya uzyav misto Oporto i zmusiv marshala do vidstupu Portret roboti GojyiIspanska kampaniya1810 rik oznamenuvavsya spravoyu pid Bussako oboronoyu Torresh Vedraskoyi ukriplenoyi poziciyi oblogoyu Almejdi i vzyattyam Syudad Rodrigo prichomu diyi Vellingtona zavzhdi buli uspishnimi Ispanski kortesi zrobili jogo markizom Torres Vedrasskim ispanskim grandom i gercogom Syudad Rodrigskim a princ regent nadav jomu zvannya gercoga Vellingtona U 1812 roci Vellington uzyav Badahos rozbiv marshala Marmona pid Salamankoyu i vstupiv do Madrida Pislya nevdalogo pristupu do Burgosa Vellington vidstupiv do Portugaliyi ale koli u 1813 roci chastina francuzkih vijsk vistupila z Ispaniyi to vin znovu zajnyav Madrid i 21 chervnya zdobuv bliskuchu peremogu pid Vitoriyeyu Za cyu bitvu sho zvilnila Ispaniyu vid francuziv Vellingtonu bulo nadano zvannya feldmarshala U zhovtni 1813 roku Vellington vstupiv do Franciyi zdobuv kilka peremog nad marshalom Sultom i zajnyav Tuluzu de diznavsya pro ukladennya miru v Parizhi Za podvigi Vellingtona bulo shedro nagorodzheno britanskim uryadom princ regent nadav jomu titul gercoga a parlament priznachiv 300 tisyach funtiv sterlingiv na kupivlyu mayetku VaterlooTomas Lourens Gercog Vellington pid Vaterloo Pislya povernennya Napoleona z ostrova Elbi Vellington prijnyav nachalstvo nad soyuznoyu britansko gollandskoyu armiyeyu ta razom iz Blyuherom zdobuv vazhku peremogu pid Vaterloo koli pidijshli vijska Gebharda fon Blyuhera Vellington za deyakimi ocinkami progravav bitvu pislya yakoyi vtorgsya do Franciyi ta zajnyav Parizh Pislya ukladennya 2 go Parizkogo miru jogo bulo priznacheno golovnim nachalnikom soyuznih vijsk u Franciyi de Vellington i zalishavsya do zavershennya okupaciyi Derzhavna diyalnist Prem yerU 1818 i 1822 rokah vin brav uchast u kongresah Aahenskomu j Veronskomu u 1826 roci jogo vidryadili do Rosiyi dlya privitannya imperatora Mikoli zi shodzhennyam na prestol u 1828 roci stav prem yer ministrom Jogo uryad mav rishuche torijskij harakter ale postupayuchis obstavinam uzyav na sebe u 1829 roci iniciativu emansipaciyi katolikiv Zakon pro pivo 1830 roku skasuvav vsi podatki na nogo j dozvoliv gromadyanam vidkrivati pivni pabi vid angl public house gromadskij dim bez osoblivogo dozvolu ne kupuyuchi licenziyi Francuzka Lipneva revolyuciya i vstup na britanskij prestol Vilgelma IV potyagnuli za soboyu u listopadi 1830 roku padinnya uryadu Vellingtona Zi svoyeyu zvichajnoyu napoleglivistyu vin opiravsya parlamentskij reformi j cim sprichiniv u narodi take oburennya sho jogo publichno obrazili Pislya vidstavki uryadu u listopadi 1834 roku Vellington prijnyav u kabineti Roberta Pilya upravlinnya ministerstvom zakordonnih sprav ale vzhe pid chas vidkrittya sesiyi 1835 roku podav u vidstavku Koli Pil u veresni 1841 roku znovu sformuvav uryad Vellington she raz vstupiv do kabinetu ale ne mav u nomu zhodnogo pevnogo portfelya Na zhal dlya zapovzyatih tori vin pid vplivom Pilya vislovivsya za skasuvannya hlibnih zakoniv Ostanni roki zhittyaEpsli haus londonskij palac Vellingtona v yakomu vidkrito muzej jogo imeni Pislya padinnya uryadu Pilya 1846 Vellington utrimav za soboyu misce golovnokomanduvacha vijskami razom iz posadami gubernatora Tauera lorda hranitelya p yati gavanej i kanclera Oksfordskogo universitetu Trimayuchis ostoron vid partij vin diyav yak poserednik j sama koroleva Viktoriya zvertalas do jogo porad u skladnih pitannyah Vellington ne buv genialnoyu lyudinoyu ale mav silnij rozum zhive usvidomlennya obov yazku ta osoblivo nepohitnu tverdist Jogo kolishnya nepopulyarnist bula zabuta j vin mav lyubov i povagu narodu koli jogo zastala smert 14 veresnya 1852 roku Tilo jogo pohovali iz korolivskimi pochestyami u sobori svyatogo Pavla Na chest Vellingtona nazvano stolicyu Novoyi Zelandiyi misto Vellington gora Vellington v Tasmaniyi a takozh nizku navchalnih zakladiv v tomu chisli zasnovanij korolevoyu Viktoriyeyu u pam yat pro feldmarshala u 1853 vidkrito u 1859 Vellington koledzh misto Krautorn grafstvo Berkshir Muzej Vellingtona rozmisheno u londonskomu Epsli hausi Gercoga Vellingtona zobrazili na britanskij banknoti nominalom u 5 funtiv Vijskovi zvannyagolovnij marshal Portugaliyi 6 lipnya 1809 general kapitan Ispaniya serpen 1809 feldmarshal Velika Britaniya 1813 general feldmarshal Rosiya 1815 feldmarshal korolivstvo Gannover 21 chervnya 1813 feldmarshal Gollandiyi traven 1815 Prussiya 18 listopada 1818 feldmarshal Avstrijska imperiya PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118806645 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Vellington Artur Uelsli Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 http www historyofparliamentonline org volume 1790 1820 member wellesley sir arthur 1769 1852 Kindred Britain d Track Q75653886 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Arhiv originalu za 29 kvitnya 2012 Procitovano 10 sichnya 2012 Zobrazhennya korolevi Yelizaveti ta gercoga Vellingtona na banknoti 5 funtiv sterlingiv 1 6 grudnya 2016 u Wayback Machine DzherelaGurwood Despatches of fieldmarschal the duke of W London 1836 1838 Speeches in parliament London 1854 Bauer Leben und Feldzuge des Herzogs von W Kvedlinburg 1840 Pauli Arthur Herzog von W v Der Neue Plutarch t 6 Lejpcig 1879 Brialmont Histoire du duc de Wellington 1856 1857 Vellington 3 bereznya 2012 u Wayback Machine Koroli kancleri i prem yer ministri Velikoyi Britaniyi Arhivovano 19 veresnya 2012 u WebCite Chandler Devid Vaterloo Ostannya kampaniya Napoleona SPb Znak 2004 2 23 bereznya 2012 u Wayback Machine 3 7 lyutogo 2011 u Wayback Machine LiteraturaR L Krivonos Vellington Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X Victories of the Duke of Wellington from Drawings by Richard Westall 1819 24 veresnya 2020 u Wayback Machine angl Poperednik Frederik gercog Jorkskij Verhovnij golovnokomanduvach Zbrojnih sil Velikoyi Britaniyi 1827 1828 Nastupnik Poperednik Verhovnij golovnokomanduvach Zbrojnih sil Velikoyi Britaniyi 1842 1852 Nastupnik Genri Garding 1 j vikont GardingPoperednik Frederik Robinson Prem yer ministr Velikoyi Britaniyi 1828 1830 Nastupnik Charlz GrejPoperednik Vilyam Lem Prem yer ministr Velikoyi Britaniyi 1834 Nastupnik Robert Pil