Веронський конгрес — останній конгрес Священного союзу за час, так званої, епохи конгресів 1815—1822 років, що розпочався 20 жовтня 1822 у Вероні.
Приводом до його скликання було, головним чином, ситуація в Іспанській імперії, яка склалась після революції 1820 р., a також проголошення грецькими Національним зборами незалежності Грецької республіки від Османської імперії.
Історія
Веронський конгрес зібрався в середині жовтня 1822 року. Британський міністр закордонних справ Джордж Каннінг не поїхав туди сам, а послав герцога Веллінгтона, давши йому тверді інструкції: не вплутувати Британію в жодні рішення і ухвали, що могли б примусити її, прямо або побічно, допомагати інтервенції, яку готували великі держави в Іспанії; перешкоджати одноосібному виступу Росії проти Туреччини; в жодному разі не приєднуватися ні до якої заяви держав, де буде йти мова про Іспанію як про державу, що має права на володіння південноамериканськими колоніями; не погоджуватися визнавати південноамериканських революціонерів бунтівниками проти іспанського короля Фердинанда VII.
Уже на перших засіданнях з'ясувалося, що Меттерніх і Олександр І підтримують французьку інтервенцію. Тоді французький уповноважений Монморансі 20 жовтня поставив питання, чи мають намір ці держави допомогти Франції у випадку, якщо це знадобиться під час справ під час війни французів з іспанськими революціонерами, і в чому саме буде полягати ця допомога Через десять днів, 30 жовтня, конгрес зібрався знову. Олександр І, Меттерніх і прусський представник Бернсторф цілком схвалили інтервенцію Франції в Іспанію і дали позитивну відповідь. Але Веллінгтон рішуче висловився проти інтервенції.
Олександр І і Меттерніх спробували прийти до угоди з французами щодо спільних дипломатичних кроків у Мадриді. 20 листопада вони влаштували нараду, на яку був запрошений і А. Веллінгтон. Тут англійський уповноважений ще рішучіше протестував проти справи, що затівалася. Французький уповноважений дещо зніяковів і екстрено відбув до Парижа для нарад з королем Людовіком XVIII і Жозефом Віллелем. Залишився інший французький уповноважений — Шатобріан. Поет і релігійний фантазер, людина величезної пихатості й самолюбності, що завжди жадала відігравати політичну роль, виголошував на Веронському конгресі галасливі реакційні промови, що призвели до того, що Франція вплуталася в зобов'язання одноосібно вести війну в Іспанії. Щоб особливо підкреслити важливість своїх виступів, Шатобріан згодом брехав, ніби Веронський конгрес не хотів інтервенції, а тільки він, французький Демосфен, вирішив справу.
14 грудня 1822 р. Веронський конгрес завершив свою роботу, а 22 грудня Шатобріан був призначений французьким міністром закордонних справ замість Монморансі. Це було прямим кроком до війни з Іспанією. У лютому 1823 р. почалася збройна французька інтервенція, а вже 24 травня 1823 р. герцог Ангулемський, французький головнокомандувач, увійшов до Мадрида. У вересні все було закінчено. Жорстокий, зухвалий і тупий тиран Фердинанд VII був відновлений у всій повноті самодержавної влади.
Але це було останнім тріумфом Священного союзу. У тому ж 1823 році відбувся перший рішучий виступ Каннінга, перша його лобова атака проти дипломатії решти чотирьох держав. Він вирішив не тільки не уникати зіткнень з дипломатією держав Священного союзу, але й прийняти відкритий бій та помірятися з ними силами. Найсерйознішою величиною, з якою доведеться вважатися, він визнавав імператора Олександра І, а зовсім не Меттерніха. Цар був небезпечний тим, що ніяк не можна було передбачити, в який момент він покаже кігті. Він був небезпечний і тим, що Росія була незрівнянно могутнішою за Австрію і навіть сильнішою від об'єднаних Австрії і Пруссії, якби подібна комбінація відбулася.
Див. також
Джерела
- Kissinger A. « A world restored: Metternich, Castlereagh and the problems of peace 1812—1822» London: Phoenix, 2000.-245 pgs
- Редкин А.П Меттерних и его внешняя политика// Русская старина. № 9 ,1957,с. 45-54
- Нарочницкий А.Л Международные отношения европейских государств с 1794 до 1830 г., М.-1946,с. 521
- Дебидур А. Дипломатическая история Европы, т 1.,М.-1947.с.331
- Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона
Література
- С. О. Маковський. Веронський конгрес 1822 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
Посилання
- Веронський конгрес // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Veronskij kongres ostannij kongres Svyashennogo soyuzu za chas tak zvanoyi epohi kongresiv 1815 1822 rokiv sho rozpochavsya 20 zhovtnya 1822 u Veroni Veronskij kongres karikatura 19 st Privodom do jogo sklikannya bulo golovnim chinom situaciya v Ispanskij imperiyi yaka sklalas pislya revolyuciyi 1820 r a takozh progoloshennya greckimi Nacionalnim zborami nezalezhnosti Greckoyi respubliki vid Osmanskoyi imperiyi IstoriyaVeronskij kongres zibravsya v seredini zhovtnya 1822 roku Britanskij ministr zakordonnih sprav Dzhordzh Kanning ne poyihav tudi sam a poslav gercoga Vellingtona davshi jomu tverdi instrukciyi ne vplutuvati Britaniyu v zhodni rishennya i uhvali sho mogli b primusiti yiyi pryamo abo pobichno dopomagati intervenciyi yaku gotuvali veliki derzhavi v Ispaniyi pereshkodzhati odnoosibnomu vistupu Rosiyi proti Turechchini v zhodnomu razi ne priyednuvatisya ni do yakoyi zayavi derzhav de bude jti mova pro Ispaniyu yak pro derzhavu sho maye prava na volodinnya pivdennoamerikanskimi koloniyami ne pogodzhuvatisya viznavati pivdennoamerikanskih revolyucioneriv buntivnikami proti ispanskogo korolya Ferdinanda VII Uzhe na pershih zasidannyah z yasuvalosya sho Metternih i Oleksandr I pidtrimuyut francuzku intervenciyu Todi francuzkij upovnovazhenij Monmoransi 20 zhovtnya postaviv pitannya chi mayut namir ci derzhavi dopomogti Franciyi u vipadku yaksho ce znadobitsya pid chas sprav pid chas vijni francuziv z ispanskimi revolyucionerami i v chomu same bude polyagati cya dopomoga Cherez desyat dniv 30 zhovtnya kongres zibravsya znovu Oleksandr I Metternih i prusskij predstavnik Bernstorf cilkom shvalili intervenciyu Franciyi v Ispaniyu i dali pozitivnu vidpovid AleVellington rishuche vislovivsya proti intervenciyi Oleksandr I i Metternih sprobuvali prijti do ugodi z francuzami shodo spilnih diplomatichnih krokiv u Madridi 20 listopada voni vlashtuvali naradu na yaku buv zaproshenij i A Vellington Tut anglijskij upovnovazhenij she rishuchishe protestuvav proti spravi sho zativalasya Francuzkij upovnovazhenij desho zniyakoviv i ekstreno vidbuv do Parizha dlya narad z korolem Lyudovikom XVIII i Zhozefom Villelem Zalishivsya inshij francuzkij upovnovazhenij Shatobrian Poet i religijnij fantazer lyudina velicheznoyi pihatosti j samolyubnosti sho zavzhdi zhadala vidigravati politichnu rol vigoloshuvav na Veronskomu kongresi galaslivi reakcijni promovi sho prizveli do togo sho Franciya vplutalasya v zobov yazannya odnoosibno vesti vijnu v Ispaniyi Shob osoblivo pidkresliti vazhlivist svoyih vistupiv Shatobrian zgodom brehav nibi Veronskij kongres ne hotiv intervenciyi a tilki vin francuzkij Demosfen virishiv spravu 14 grudnya 1822 r Veronskij kongres zavershiv svoyu robotu a 22 grudnya Shatobrian buv priznachenij francuzkim ministrom zakordonnih sprav zamist Monmoransi Ce bulo pryamim krokom do vijni z Ispaniyeyu U lyutomu 1823 r pochalasya zbrojna francuzka intervenciya a vzhe 24 travnya 1823 r gercog Angulemskij francuzkij golovnokomanduvach uvijshov do Madrida U veresni vse bulo zakincheno Zhorstokij zuhvalij i tupij tiran Ferdinand VII buv vidnovlenij u vsij povnoti samoderzhavnoyi vladi Ale ce bulo ostannim triumfom Svyashennogo soyuzu U tomu zh 1823 roci vidbuvsya pershij rishuchij vistup Kanninga persha jogo lobova ataka proti diplomatiyi reshti chotiroh derzhav Vin virishiv ne tilki ne unikati zitknen z diplomatiyeyu derzhav Svyashennogo soyuzu ale j prijnyati vidkritij bij ta pomiryatisya z nimi silami Najserjoznishoyu velichinoyu z yakoyu dovedetsya vvazhatisya vin viznavav imperatora Oleksandra I a zovsim ne Metterniha Car buv nebezpechnij tim sho niyak ne mozhna bulo peredbachiti v yakij moment vin pokazhe kigti Vin buv nebezpechnij i tim sho Rosiya bula nezrivnyanno mogutnishoyu za Avstriyu i navit silnishoyu vid ob yednanih Avstriyi i Prussiyi yakbi podibna kombinaciya vidbulasya Div takozhTroppauskij kongres Dzherela Kissinger A A world restored Metternich Castlereagh and the problems of peace 1812 1822 London Phoenix 2000 245 pgs Redkin A P Metternih i ego vneshnyaya politika Russkaya starina 9 1957 s 45 54 Narochnickij A L Mezhdunarodnye otnosheniya evropejskih gosudarstv s 1794 do 1830 g M 1946 s 521 Debidur A Diplomaticheskaya istoriya Evropy t 1 M 1947 s 331 Enciklopedichnij slovnik Brokgauza ta YefronaLiteraturaS O Makovskij Veronskij kongres 1822 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 XPosilannyaVeronskij kongres Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi